Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 610/1647/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Катування.
Надіслано для оприлюднення: 22.02.2019. Зареєстровано: 24.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2019.
Дата набрання законної сили: 07.06.2021
Результат оскарження 07.06.2021 Харківський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/610/2/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015220190001428

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		 
		Іменем України
		№ 610/1647/16-к
		№ 1-кп/610/2/2019
		м. Балаклія 22.02.2019 року
		 
		Балаклійський районнийсуд Харківськоїобласті -
		 
		головуючий:  ОСОБА_1 
		за участі
		обвинувачених: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		захисників: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 
		потерпілого: ОСОБА_11 , представника-адвоката ОСОБА_12 ,
		прокурорів: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
		секретарів: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , 
		 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця, зареєстрованого і жителя АДРЕСА_1 ; громадянина України; з повною загальною середньою освітою; офіційно не працевлаштовано го; не одруженого; в силу ст. 89 КК України судимості не має,
		 
		затриманий 13.03.2016р. (т. 1 а.с. 91), запобіжний захід у виді тримання під вартою застосований 14.03.2016р. (т. 2 а.с. 94), змінений 10.05.2016р. (т. 4 а.с. 41), 
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; уродженця, зареєстрованого АДРЕСА_2 , жителя АДРЕСА_3 ; громадянина України; з повною вищою освітою; слюсаря з обслуговування бурових Шебелинського відділення бурових робіт; одруженого, має на утриманні 2-х малолітніх дітей; в силу ст. 89 КК України судимості не має,
		 
		затриманий 10.06.2015р. (т. 2 а.с. 8), запобіжний захід у виді тримання під вартою застосований 12.06.2015р. (т. 2 а.с. 68), змінений 07.08.2015р. (т. 2 а.с. 188), 
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; уродженця, зареєстрованого і жителя АДРЕСА_4 ; громадянина України; з повною загальною середньою освітою; офіційно не працевлаштованого; не одруженого; в силу ст. 89 КК України судимості не має,
		 
		затриманий 16.02.2017р. (т. 6 а.с. 87), запобіжний захід у виді тримання під вартою застосований 16.02.2017р. (т. 5 а.с. 72), змінений 13.04.2017р. (т. 5 а.с. 81), 
		 
		кожного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		9червня 2015року,приблизно о20.20годині в АДРЕСА_5 ,позблизу магазину«Стопка», ОСОБА_2 ,діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і особою « ОСОБА_21 », судове провадження щодо якого зупинено у зв`язку з його розшуком та який знаходився у стані алкогольного сп 'яніння (далі  Співвиконавці), з метою примусити ОСОБА_11 вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього визнання своєї вини у вчиненні в період часу з 12 по 15 травня 2015 року крадіжки особистого майна з домоволодіння « ОСОБА_21 » в АДРЕСА_6 (подія якої розслідується СВ Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області у кримінальному провадженні №12015220190000725 від 16.05.2015р., та у якому доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_11 до крадіжки не встановлено), та з метою покарати його за вказаний, на їх думку, злочин, шляхом обману, що виразився у вигляді пропозиції від ОСОБА_3 підзаробити, заманили ОСОБА_11 до автомобіля ВАЗ 2121 «Нива» без державних реєстраційних номерів. 
		Близько 20.45 години, приблизно у 800м від АЗС «MARSHAL», розташованої по вул. Новоселівка, 101 в м. Балаклія Харківської області, в салоні автомобіля, на ходу, грубо порушуючи гарантовані державою конституційні права і свободи людини, передбачені ч. 1 ст. 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю та ч. 1 ст. 28 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, Співвиконавці спільними діями стали піддавати ОСОБА_11 катуванню, яке розпочалося з того, що приблизно о 20.50 годині ОСОБА_2 накрив голову ОСОБА_11 ганчіркою, а «С» застосував електрошокер, нанісши йому удар струмом в тулуб. 
		Привезли ОСОБА_11 на берег річки «Балаклійка», приблизно в 900м від вищевказаної АЗС, де Співвиконавці загальними і об`єднаними зусиллями, спираючись на допомогу та сприяння один одного, силоміць витягнули ОСОБА_11 з автомобіля, після чого один з них зв 'язав потерпілому руки і ноги хомутами та стали вимагати від нього визнання вини у вчиненні ним крадіжки майна «С», наносити кулаками та саперною лопатою чисельні удари по тулубу та ногам ОСОБА_11 . 
		Перевезли потерпілого до іншого місця - лісової смуги, розташованої на відстані 1 км від с. Байрак в напрямку с. Першотравневе Балаклійського району Харківської області. Там силоміць витягли його з автомобіля та один із Співвиконавців застосував електрошокер, нанісши потерпілому удар струмом в тулуб. Інший Співвиконавець, розуміючи, що голова ОСОБА_11 накрита ганчіркою та останній не може оглянути складену обстановку подій, конклюдентними та словесними діями погрожував потерпілому застосуванням плоскогубців шляхом стискання пальців рук та завданням йому тим самим сильного фізичного болю, застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, приставляв до горла ОСОБА_11 невстановлений металевий предмет, словесно погрожував негайним застосуванням до нього вказаного металевого предмету, розуміючи, що у потерпілого складеться враження про застосування до нього ножа. Потерпілого поклали на землю, а один із Співвиконавців молотком наносив потерпілому удари по лівій та правій п`ятах, завдавши тому сильного фізичного болю, а інший погрожував застосуванням сокири до потерпілого
		Потерпілого силоміць посадили до автомобіля та перевезли до лісового масиву, розташованого на відстані 1,5км від с. Байрак в напрямку с. Першотравневе Балаклійського району. Там силоміць витягнули ОСОБА_11 з автомобіля, зв`язали йому руки та ноги мотузкою. Один із Співвиконавців застосував електрошокер, нанісши потерпілому удар струмом в тулуб, інший саперною лопатою наносив потерпілому удари по сідницям і ногам, один з них кулаками наносив потерпілому удари по сідницям і ногам, завдаючи сильного фізичного болю.
		Один із Співвиконавців саперною лопатою копав яму, при цьому потерпілому погрожували закопуванням в неї. На умовляння потерпілого з його голови зняли ганчірку, розв`язали руки і ноги. Побоюючись за своє життя ОСОБА_11 зізнався у крадіжці майна «С», а його зізнання були записані на диктофон мобільного телефону. 
		Потерпілого привезли в АДРЕСА_6 , за місцем проживання « ОСОБА_21 ». Приблизно о 23.00 годині проти волі потерпілого ОСОБА_11 , одним із Співвиконавців на мобільний телефон зроблений відеозапис зізнання потерпілого у вчиненні крадіжки майна « ОСОБА_21 ».
		В цей час один із Співвиконавців завдав потерпілому одного удару кулаком в область потилиці, а інший запропонував помістити ОСОБА_11 до підвалу в будинку, що ними і було зроблено.
		У підвалі потерпілий провів близько 30 хвилин, після чого йому було запропоновано скласти розписку щодо визнання вчинення крадіжки майна «С», що той і зробив.
		Під приводом повернення викраденого у «С» майна той відвіз потерпілого додому в АДРЕСА_6 . Приблизно о 23.50 години потерпілий зайшов додому, не дочекавшись його « ОСОБА_22 поїхав.
		Внаслідок дій Співучасників потерпілому ОСОБА_11 були заподіяні: 7 саден в лобній ділянці голови, синець в правій околоочній ділянці, 5 саден в скуловій ділянці справа, синець на правому вусі, 4 садна на задній поверхні шиї, 3 садна в носо-губній складці справа, синець на правому плечовому суглобі, синець та садно на лівому плечовому суглобі, по 1 садну на лівому та правому передпліччях, синець на лівому плечі, множинні синці та 7 саден на спині, синець та садно на животі, синець в ягодичній ділянці справа та зліва, синець на лівому стегні, синець на правому стегні, садно на правому та лівому стегнах, садно на лівому колінному суглобі, садно на правій та лівій гомілках, синець на правій та лівій п'ятках, 4 садна на правій п'ятці, синець на правій кисті, тобто легкі тілесні ушкодження. 
		Отже, тілесні ушкодження та фізичний біль завдавалися потерпілому ОСОБА_11 на протязі близько 3 (трьох) годин, тобто з 20.50 години до 23.50 години.
		У той час, коли один із Співвиконавців вчиняв відповідні активні протиправні дії щодо потерпілого ОСОБА_11 , інші Співучасники забезпечували його безпеку при вчиненні злочину, з метою подачі сигналу небезпеки у разі її виникнення задля унеможливлення викриття, а також забезпечення доведення вказаного злочину до кінця шляхом вчинення протиправних взаємодоповнюючих та взаємообумовлюючих між собою протиправних дій з метою катування ОСОБА_11 .
		 
		Обвинувачений ОСОБА_2 у пред 'явленому обвинуваченні винуватим себе визнав повністю, щиро розкаявся, надавши зізнавальні показання, повністю відшкодувавши потерпілому завдану шкоду, добровільно погасивши його цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, примирився з ним і отримав пробачення та позицію щодо призначення покарання, не пов`язаного з позбавленням волі.
		Пояснив, що разом з обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , потерпілим ОСОБА_11 на автомобілі першого повезли потерпілого під приводом надання йому роботи. За АЗС «MARSHAL» підібрали «С», якого потерпілий благав не запрошувати до автомобіля, він був п`яний. ОСОБА_23 одразу ж наніс потерпілому удар струмом електрошокера, бив його, кричав, звинувачуючи у крадіжці його майна. Вискарка накрив голову потерпілого ганчіркою для його залякування і наніс удар струмом електрошокера. 
		На березі річки потерпілого поклали на землю, хомутами стягнули йому руки, він тримав руки потерпілого. ОСОБА_23 погрожував потерпілому вбити, вимагаючи зізнання у крадіжці. ОСОБА_24 повідомив, що поруч виявив людей і вони переїхали в інше місце.
		Там «С» залякував потерпілого тим, що дістануть сокиру і будуть відрубувати йому голову, оскільки не зізнається в крадіжці. «С» бив потерпілого саперною лопатою. Потерпілий звільнив руки від хомутів. Переїхали в інше місце.
		Там мотузкою зв`язали потерпілому руки. Хтось з них копав яму, оскільки « ОСОБА_21 » погрожував, що викопають яму і закопають потерпілого. Потерпілий зізнався у крадіжці і пообіцяв все повернути. ОСОБА_24 на диктофон телефона записував зізнання.
		Повернулися до міста, в магазині придбали алкоголь і закуску. Приїхали додому до «С», їм відчинила жінка. Інші пройшли до будинку, а він зі ОСОБА_25 залишилися на порозі. ОСОБА_24 знімав відео, а потерпілий на запитання ОСОБА_26 » відповідав і показував яким чином вчинив крадіжку. ОСОБА_24 записував це телефоном на відео. На пропозицію «С» помістили потерпілого до погребу в будинку, а самі розпивали алкоголь. На пропозицію ОСОБА_25 дістали потерпілого з погребу. Потерпілий запропонував одразу повернути частину викраденого майна, яке начебто зберігалося у нього вдома. ОСОБА_23 разом з потерпілим поїхали до нього. Вони також роз`їхалися. Наступного дня дізнався, що потерпілий заявив до поліції. 
		Пам`ятає, що накривав голову потерпілого ганчіркою, 2 рази наніс удар струмом електрошокера, вже в будинку кулаком ударив потерпілого по потилиці. ОСОБА_23 зв`язав потерпілому мотузкою руки за спиною і ноги. Били саперною лопатою і молотком. «С» погрожував вбити потерпілого, зарубати сокирою і казав діставати сокиру, оскільки служив в Афганістані і тюрми не боїться. Вісь час голова потерпілого була покрита ганчіркою.
		Більш детально обставин події не пам`ятає, оскільки минуло більше 3-х років, однак не заперечує викладених в формулюванні обвинувачення обставин.
		Визнав, що голос на дослідженому аудіозаписі належить ОСОБА_25 .
		 
		Обвинувачений ОСОБА_3 у пред`явленому обвинуваченні винуватим себе визнав повністю, щиро розкаявся, надавши зізнавальні показання, повністю відшкодувавши потерпілому завдану шкоду, добровільно погасивши його цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, примирився з ним і отримав пробачення та позицію щодо призначення покарання, не пов`язаного з позбавленням волі.
		Пояснив, що « ОСОБА_22 запропонував вивезти потерпілого за межі міста під приводом надання йому роботи для «з`ясування істини, побалакати про крадіжку і повернення майна». Для цього зателефонував потерпілому і домовився про зустріч. З ним в авто були обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , забрали потерпілого. На дорогі підібрали « ОСОБА_21 », який одразу ж почав бити потерпілого руками і струмом електрошокера. У дзеркало заднього огляду бачив, як ОСОБА_27 накрив голову потерпілого ганчіркою. Зупинилися на березі річки. Вискарка і «С» витягли-виштовхали потерпілого з автомобіля. Начебто потерпілому зв`язали лише руки. Хтось забрав у потерпілою телефон, а саме він виключив телефон, вийняв сім-карту. «С» продовжив побиття потерпілого. Почули голоси сторонніх людей и вирішили змінити місце. Потерпілого затягли до авто.
		Там потерпілого витягли і почали бити. Начебто руки у нього були зв`язані. ОСОБА_23 бив потерпілого молотком. Він також бив потерпілого, бив і саперною лопатою. Погрожували потерпілому застосуванням плоскогубців, щоб він зізнався у крадіжці. Переїхали в інше місце.
		Там «С» залякував потерпілого закопуванням в землю, для чого навіть почали її копати. Потерпілий зізнався у крадіжці і пообіцяв повернути майно. ОСОБА_23 запропонував поїхати до нього додому, щоб потерпілий на місці це показав.
		Вдома у « ОСОБА_22 потерпілий розповідав і показував як і де вчиняв крадіжку. Вони випивали. Потерпілого ненадовго посадили до погребу. Потерпілий писав зізнавальну розписку. Він ще 1-2 рази вдарив потерпілого. ОСОБА_23 і потерпілий поїхали до останнього додому повернути майно. 
		Потерпілого били він, ОСОБА_27 і «С». ОСОБА_28 лопатою бив він і « ОСОБА_21 ». Він плоскогубцями захоплював палець потерпілого, але не притискав. Ножа не було, під його видом ОСОБА_27 приставляв до горла потерпілого гаражний ключ. У потерпілого на голові була ганчірка і він не міг визначити, що це не ніж. «С» мотузкою зв`язав потерпілому руки і ноги, а він з ОСОБА_29 тримав потерпілого. ОСОБА_23 бив потерпілого молотком, погрожував йому застосуванням сокири. Він з ОСОБА_29 копали яму, а ОСОБА_23 погрожував убити потерпілого, оскільки той не зізнавався у крадіжці. Він записував зізнання на диктофон телефону. Вдома у « ОСОБА_22 також здійснив 2 відеозаписи. « ОСОБА_21 » телефонував йому і просив залишити йому записи з телефону, а вранці повернув телефон.
		Коли домовлялися про вивезення потерпілого, то син « ОСОБА_21 » повідомив, що з ними ще будуть хлопці, щоб налякати, а все робити буде « ОСОБА_21 ». Обвинувачені зібралися разом, щоб допомогти « ОСОБА_21 ». Прийняв участь у катуванні потерпілого, оскільки втратив над собою контроль. « ОСОБА_21 » казав, що візьме з собою електрошокер, застосує до потерпілого і той зізнається. Розуміє, що вчиняв протиправні дії, коли заманював потерпілого.
		ОСОБА_30 з собою взяв «С». Мотузка, лопата, гаражний ключ знаходились у нього в автомобілі. Лопату і ганчірку викинув, оскільки злякався відповідальності.
		Більш детально обставин події не пам`ятає, оскільки минуло більше 3-х років, однак не заперечує викладених в формулюванні обвинувачення обставин.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_4 у пред`явленому обвинуваченні винуватим себе категорично не визнав, цивільний позов про відшкодування моральної шкоди не визнав, з потерпілим не примирився, пробачення від нього не отримав, потерпілий просив призначити відповідне цьому покарання.
		Пояснив, що випадково зустрівся з обвинуваченими ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Останній зібрався їхати і вони попросилися разом з ним. Він сидів на передньому пасажирському місці. Заїхали за потерпілим. По дорозі за місто стояв «С», а потерпілий просив не зупинятися. Однак «С» підібрали, він нього було чутно запах алкоголю. «С» почав звинувачувати потерпілого у крадіжці і оскорбляти його. Потерпілий заперечував вчинення крадіжки. 
		На березі річки «С» витягнув потерпілого, бив його струмом електрошокера, вимагаючи зізнань. Потерпілий лежав на землі.
		На іншому місці ОСОБА_23 витягнув потерпілого, бив його струмом електрошокера. Потерпілий кричав, просив допомоги. Він звільнив потерпілого, посадив його в автомобіль і просив розповісти правду. ОСОБА_23 бив потерпілого молотком. Він припинив дії і відібрав молоток.
		В наступному місці ОСОБА_23 залякував потерпілого убивством, відрубанням голови сокирою, закопуванням в землю. Потерпілий зізнався у крадіжці. 
		Повернулись до міста, купили алкоголь і закуску, поїхали до «С» додому. Інші пішли вперед, а він з ОСОБА_29 забирали речі з автомобіля. Коли зайшли в будинок, то потерпілого не було. Їм сказали, що посадили його до погребу. Хвилин через 10-15 на його вимогу потерпілого дістали. ОСОБА_23 періодично бив потерпілого руками і струмом електрошокера. Він відібрав електрошокер. ОСОБА_24 телефоном знімав відео зізнань потерпілого в крадіжці. Потерпілий письмово оформлював своє зізнання. 
		Потерпілий запропонував повернути майно і разом з ОСОБА_23 поїхали додому. Пізніше останній повернувся сам. 
		Бачив, що на час зупинки на березі річки у потерпілого голова була покрита ганчіркою, її зняли лише після зізнання. ОСОБА_24 бив того лопатою по ногах, струмом електрошокера на 2-му місці, у потерпілого були зв`язані руки. Хтось записував події на телефон.
		У ОСОБА_24 і ОСОБА_31 були телефони, однак він не просив їх повідомити по міліції, швидкої допомоги. Для себе прийняв рішення про участь коли ОСОБА_23 застосував до потерпілого електрошокер після посадки в автомобіль. Від місця першої зупинки на березі річки до міста хвилин 15 пішки.
		Вважає себе винуватим у тому, що був разом з обвинуваченими, не зміг їх зупинити, не викликав поліцію.
		 
		Вина обвинувачених у вчиненні злочину за наведених у цьому вироку обставин повністю підтверджується достатньою сукупністю та взаємозв`язком належних і допустимих безпосередньо досліджених судом доказів.
		 
		Потерпілий пояснив, що ОСОБА_23 є його дальнім родичем. 08.06.2015р. йому з невідомого номера зателефонував чоловік, як потім виявилось ОСОБА_3 , і запропонував роботу. Домовились зустрітися наступного дня і оглянути об'єкт. Наступного дня декілька разів телефонував ОСОБА_24 і домовились про зустріч ввечері. ОСОБА_24 приїхав на автомобілі «Нива» з ОСОБА_2 і ОСОБА_4 . Він сів поруч з ОСОБА_27 . За АЗС в напрямку виїзду з м. Балаклія їх очікував «С». Він просив  ОСОБА_24 не зупинятись, проте той підібрав « ОСОБА_21 », який сів на заднє сидіння, знаходився у стані сп'яніння. «С» одразу вдарив його струмом електрошокера, ОСОБА_27 накрив голову ганчіркою, забрали телефон. На березі річки «С», ОСОБА_27 і ОСОБА_25 витягли його з автомобіля, поклали на землю, руки зв'язали пластиковими хомутами. Били руками, ногами, струмом. ОСОБА_24 запропонував змінити місце, оскільки поруч виявилися сторонні. Посадили в автомобіль, перевезли, витягли і поклали на землю. Били по тулубу, сідницях, струмом, молотком по п'ятках. Скомороха спереді утримував ганчірку у нього на голові, а він намагався її скинути щоб дихати. До шиї приставляли предмет, він думав, що то ніж. ОСОБА_23 вимагав зізнатися у крадіжці з його будинку. Перевезли в третє місце, де руки-ноги зв'язали мотузкою. Скомороха весь час, у трьох місцях утримував ганчірку у нього на голові і прижимав до землі, тому бачив його, оскільки пручався, намагаючись скинути ганчірку, яка заважала вільно дихати. Били, хто саме не бачив, але ОСОБА_25 весь час був поруч. У нього здали нерви і він вирішив зізнатися, побоюючись за життя. Тоді йому дозволили піднятися, зняли з голови ганчірку, розв'язали. ОСОБА_24 на диктофон телефона записав його зізнання. Поїхали до «С» додому, там телефоном знімали відео його зізнань. Хтось наніс удар по потилиці. Хвилин на 20-30 посадили до погребу, де він залишив свою ручку, як слід свого перебування там. Коли дістали, то заставили написати зізнавальну розписку. Поруч були і ОСОБА_27 зі ОСОБА_25 . Він запропонував повернути майно, для чого його відвезли додому, куди він зайшов і не повернувся. Наступного дня звернувся до міліції і в лікарню.
		Також до пальців приставляли плоскогубці, однак не застосовували. Погрожували відрубати голову. Били саперною лопатою. Начебто ОСОБА_27 копав яму саперною лопатою, погрожували вбити і закопати, вимагаючи зізнань у крадіжці. По голосам чув, що всі були поруч з ним. Ніхто з обвинувачених не пропонував зупинитися і припинити злочин. Під час прослуховування здійсненого у 3-му місці аудіозапису він впізнав голос ОСОБА_25 , який погрожував йому. З обвинуваченими давно знайомий, тому може ідентифікувати їх за голосом. 
		ОСОБА_27 і ОСОБА_24 зверталися до нього за пробаченням, пробачив їх, повністю відшкодували завдану йому моральну шкоду, претензій до них не має, цивільні позови до них просить не розглядати і не позбавляти їх волі.
		На відміну він них ОСОБА_25 до нього за пробаченням не звертався, його не пробачив, моральну шкоду не відшкодував. Просить цивільний позов задовольнити і стягнути з нього 25000 гривень.
		Більш детально обставин події не пам`ятає, оскільки минуло більше 3-х років, однак не заперечує викладених в формулюванні обвинувачення обставин.
		 
		Свідок обвинувачення ОСОБА_32 , цивільна дружина потерпілого, пояснила суду, що потерпілий повідомив, що йому телефонували і запропонували роботу. Ввечері 09.06.2015р. повідомив, що пішов на робочу зустріч. Далі його телефон був відключений. Після 23.00 години потерпілий повернувся додому, повідомив, що його побили. У дворі гавкала собака і стукали у ворота. На вулиці його чекав « ОСОБА_21 », який запитав потерпілого, а потім поїхав на мотоциклі. У потерпілого були синці на спині, травмовані обличчя, сідниці, ноги, п`яти, надала йому першу допомогу. Вранці він звернувся до лікарні. Казав, що « ОСОБА_21 » запідозрив його у крадіжці, його побили декілька чоловік.
		 
		Свідок обвинувачення ОСОБА_33 , цивільна дружина « ОСОБА_21 », пояснила суду, що в червні 2015р. перебувала в будинку «С». Приблизно о 22.00год. він повернувся, сказав що не сам. У дворі ходив не один чоловік. Вона пішла до кімнати. Вони зайшли в будинок, ходили, шуміли, відчиняли кімнати. Сиділи в кухні, чула голоси і звук посуду. Хвилин через 15 вона пішла з дому. На вулиці стояв темний автомобіль. Вранці зателефонувала ОСОБА_23 , той довго не відповідав, сказав, що знає хто його обікрав, піде подавати заяву до міліції на потерпілого.
		 
		10.06.2015р. о 13.55год. ОСОБА_11 подав до міліції заяву про вчинений злочин, відомості про що того ж дня було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань з кваліфікацією за ч. 2 ст. 127 КК України (т. 1 а.с. 215-216),
		 
		інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, з якої вбачається, що буд. АДРЕСА_6 належить «С» (т. 1 а.с. 243-245),
		 
		10.06.2015р. при проведенні санкціонованого обшуку житлового будинку «С» за адресою: АДРЕСА_6 , в його підвалі було вилучено кулькову ручку синього кольору, а з будинку вилучено електрошокер-фонарик POLICE-20000, два молотки та розписки потерпілого ОСОБА_11 (т. 2 а.с. 14-26),
		 
		11.06.2015р. потерпілий ОСОБА_11 серед інших впізнав кулькову ручку, яку він залишив у підвалі будинку «С» 09.06.2015р. (т. 2 а.с. 52-54),
		 
		за висновком почеркознавчої експертизи рукописний текст розписки від імені ОСОБА_11 від 10.06.2015, що починається і закінчується, відповідно, словами: «Я Скирта Николай…» «…10.06.2015г. ОСОБА_34 », - на аркуші паперу, рукописний запис: «Я ОСОБА_35 » - на аркуші паперу, на якому містяться рукописні записи, що починаються і закінчуються, відповідно, словами: «Я Скирта Николай…» «…с.Верб у Сен» виконані ОСОБА_11 . Вказані рукописні текст і запис виконані під впливом тимчасових збиваючих факторів природного характеру, серед яких могли бути зовнішні (незручна поза при письмі, письмо без опори пишучої руки, тощо) і внутрішні (незвичайний стан виконавця, тощо) (т. 2 а.с. 162-177).
		Як встановлено судом, убачається із змісту аудіо і відеозаписів, їх текстового відтворення при фоноскопічній експертизі, не заперечується стороною захисту, потерпілий ОСОБА_11 під час написання цієї розписки перебував у незвичайному стані, оскільки до і в той час до нього застосовувалося фізичне і психологічне насильство.
		 
		10.06.2015р. при огляді місця події в приміщенні Балаклійського РВ ГУМВС України в Харківській області у «С» був вилучений мобільний телефон «Sony Ericsson W 20ilzy10» з картою пам`яті на 2GB, який належить потерпілому ОСОБА_11 і був у нього відібраний під час злочину (т. 2 а.с. 11-13),
		 
		11.06.2015р. потерпілий ОСОБА_11 серед інших впізнав свій мобільний телефон «Sony Ericson W-20i» (т. 2 а.с. 55-57),
		 
		10.06.2015р., при огляді місця події за місцем проживання ОСОБА_36 , сина « ОСОБА_21 », була вилучена карта пам`яті «Apacer» 16 Gb з одним відео та двома аудіо файлами (т. 2 а.с. 37-39),
		 
		карта пам`яті була предметом дослідження фоноскопічної експертизи, за висновком якої на досліджуваних фонограмах, зафіксованих на USB флеш карті пам`яті «Apacer 16 GB» у відеозвуковому файлі «Видео002.3gp» (ДФ 1) та звуковому файлі «Голос000.amr» (ДФ 2) ознак монтажу не виявлено. 
		У комунікативному процесі на ДФ 1-2 бере участь не менше чотирьох дикторів, голоси і мовлення яких відносяться до чоловічої групи голосів за висотою. 
		ОСОБА_11 належать голос та мовлення зафіксовані на ДФ 1 (відеозвуковий файл «Видео002.3gp» - досліджувана фонограма 1) та ДФ 2 (звуковий файл «Голос000.amr» - досліджувана фонограма 2), слова, фрази та речення, якого графічно відтворено у змісті розмов у вигляді тексту, позначеного індексом «М1» у таблиці 1 п. 3 дослідження висновку експерта. 
		ОСОБА_37 належать голос та мовлення, зафіксовані на ДФ 1 та ДФ 2, слова фрази та речення якого графічно відтворено у змісті розмов у вигляді тексту, позначеного індексом «М2» у таблиці 1 п. 3 дослідження висновку експерта (т. 2 а.с. 125, 139-160). 
		 
		В суді обвинувачений ОСОБА_3 визнав, що ці записи здійснив саме він за місцем проживання ОСОБА_23 , де потерпілий на вимогу обвинувачених на місці розповідав та показував обставини та механізм крадіжки.
		Як встановленосудом,підтверджено потерпілимі визнанообвинуваченимиОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 всі вони, а також «С» були учасниками зафіксованої на записах події. Тобто, не ідентифіковані експертизою голоси можуть належати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
		Відео іаудіозапис булидосліджені всудовому засіданні(т. 3 а.с. 146).
		 
		З відеозапису убачається, що обвинувачений ОСОБА_4 перебував поруч з іншими, стояв у дверному отворі під час «допиту» потерпілого обвинуваченими « ОСОБА_22 і ОСОБА_3 . За ним стояв обвинувачений ОСОБА_2 . Текст розмови (т. 2 а.с. 144-145).
		З аудіозапису убачається, що потерпілого «допитують» декілька чоловіків, один з них експертизою і за змістом ідентифікований як обвинувачений « ОСОБА_22 . Активну участь у допиті приймає особа, ідентифікована експертизою як «?м3». За недостатністю наданих на експертизу зразків голосу обвинувачених цю особу не було ідентифіковано експертизою. Під час дослідження аудіозапису потерпілий пояснив, що цією особою є обвинувачений ОСОБА_4 , оскільки саме він погрожував ударити в ухо, по ниркам тощо. Текст розмови (т. 2 а.с. 145-153). З нього слідує, що обвинувачений ОСОБА_4 наряду з «С» приймав найактивнішу участь у «допиті» потерпілого, зокрема погрожував ударити в ухо, по ниркам тощо.
		 
		11.06.2015р. при огляді місця події за участі потерпілого ОСОБА_11 на ділянці місцевості, розташованої з лівої сторони окружної дороги в м. Балаклія Харківської області в напрямку с. Байрак Балаклійського району Харківської області (місце 1, берег річки) були вилучені 3 розірвані пластикові хомути та пляшка від пива «TALLER» зі слідами пальців рук (т. 2 а.с. 48-51).
		В суді потерпілий ОСОБА_11 пояснив, що цими хомутами йому зв'язали руки і він зміг їх розірвати, а пляшка від пива, яке він купував по дорозі,
		 
		за висновком судово-цитологічної експертизи на двох хомутах були виявлені сліди потожирових виділень, котрі могли походити від потерпілого ОСОБА_11 (т. 2 а.с. 116-124),
		 
		07.07.2015р. під час слідчого експерименту із застосуванням відеозапису потерпілий ОСОБА_11 розповів та відтворив обставини та механізм його катування та побиття (т. 2 а.с. 108-115).
		Він чітко зазначав про роль обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме утримання потерпілого за накриту ганчіркою голову обличчям до землі, блокуючи можливість рухатися, чинити супротив тощо.
		 
		27.08.2015р. під час слідчого експерименту із застосуванням відеозапису потерпілий ОСОБА_11 розповів та відтворив обставини та механізм його катування та побиття, у т.ч. під час перебування у житловому будинку «С» і поміщення до підвалу (т. 2 а.с. 192-204),
		 
		10.06.2015р. при огляді місця події в приміщенні Балаклійського РВ ГУМВС України в Харківській області у обвинувачених ОСОБА_3 і «С» був вилучений мобільний телефон «Samsung GE 1200», IMEI НОМЕР_1 (т. 2 а.с. 40-41, 42-43),
		 
		радіорозвідкою були встановлені місця розташування базових станцій операторів рухомого (мобільного) зв`язку в районі с. Вербівка Балаклійського району Харківської області, магазину «Елітний» по вул. Новоселівка м. Балаклія Харківської області та окружної дороги в м. Балаклія Харківської області (т. 2 а.с. 230),
		 
		отримано інформацією про телефонні зв`язки, їх тривалість, маршрути передавання з прив`язкою до базових станцій операторів рухомого (мобільного) зв`язку, отриманої від ПрАТ «МТС Україна» на підставі ухвали слідчого судді, з якої встановлено час телефонних дзвінків та тривалість розмов здійснених з 08.06.2015 по 10.09.2015 з телефону ОСОБА_3 на телефон ОСОБА_11 , з телефону ОСОБА_11 на телефон ОСОБА_3 , з телефону «С» на телефон ОСОБА_11 , з телефону ОСОБА_11 на телефон «С», з телефону «С» на телефон ОСОБА_3 , з телефону ОСОБА_3 на телефон «С». Також встановлено місцезнаходження телефонів зазначених осіб під час здійснення вказаних та інших дзвінків в ці дні в межах дії базових станцій операторів мобільного зв`язку (т. 2 а.с. 231-250).
		 
		Убачається що обвинувачений ОСОБА_3 неодноразово телефоном спілкувався з потерпілим ОСОБА_11 , як в день події 09.06.2015р., так і напередодні, 08.09.2015р. Ця обставина ними визнається, повністю кореспондується з їхніми показаннями і підтверджує факт обманним шляхом, під приводом надання роботи, вивезення потерпілого за межі міста для вчинення злочину.
		 
		Наявність у обвинувачених попередньої змови на спільне вчинення цього злочину підтверджується їхнім телефонним спілкуванням між собою в день події, безпосередньо перед початком вчинення злочину, зокрема:
		ОСОБА_3 > ОСОБА_4 , 18.04год., 0с., 
		ОСОБА_3 > ОСОБА_2 , 18.05год., 98с.,
		ОСОБА_4 >  ОСОБА_3 , 18.08год., 34с.,
		ОСОБА_4 >  ОСОБА_3 , 18.14год., 25с.,
		ОСОБА_3  > «С», 18.45год., 98с.,
		ОСОБА_3  > «С», 19.00год., 175с.,
		«С» >  ОСОБА_3 , 17.12-18.23год., з них 4-ри по 0с., 18.23год. 19с.
		 
		На попередню змову обвинувачених вказують їх фактичні дії  потерпілого з дому вони забирали утрьох, а «С» очікував їх у обумовленому місці. Від початку застосування до потерпілого насильства при посадці ОСОБА_23 до автомобіля, протягом 3-х годин, ніхто з 4-х обвинувачених не відмовився від участі у вчиненні злочину, від продовження злочину, не припинили злочин, хоча мали для того об`єктивну можливість, навпаки, свідомо виконували склад злочину, від початку і до самого його закінчення. Вони діяли спільно, і, деякою мірою  узгоджено, розуміючи що вчиняється злочин та бажали саме цього.
		 
		12.06.2015р. при огляді місця події на ділянці місцевості, розташованої неподалік від магазину «Стопка» в с. Вербівка Балаклійського району Харківської області потерпілий ОСОБА_11 вказав місце де його автомобілем забрали обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 61-63),
		 
		під час слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_11 показав маршрут його транспортування до 1-го місця на березі річки (т. 2 а.с. 58).
		 
		11.06.2015р. при огляді місця події в приміщенні гаражу обвинуваченого ОСОБА_3 був вилучений автомобіль ВАЗ 2121«Нива» д.н.з. НОМЕР_2 , який використовувався при вчиненні злочину (т. 2 а.с. 44-46),
		 
		за фотознімками, серед інших, потерпілий впізнав обвинуваченого ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 59), 
		 
		за фотознімками, серед інших, потерпілий впізнав обвинуваченого ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 60),
		 
		вилучені предмети визнані речовими доказами (т. 2 а.с. 64, 65, 107), на них накладений арешт (т. 2 а.с. 69, 70, 71, 72),
		 
		дослідженими речовими доказами: мобільним телефоном потерпілого «Sony Ericsson», який був вилучений у обвинуваченого « ОСОБА_21 »; пляшкою з-під пива, яке потерпілий і обвинувачені купили прямуючи до 1-го місця, яка там і була вилучена; пластиковими хомутами, якими потерпілому зв`язували руки, залишки яких були вилучені на місці; USB флеш картою пам`яті «Apacer 16 GB» з відео і аудіозаписом «допиту» потерпілого; кульковою ручкою, яку потерпілий залишив в підвалі і там вона була вилучена; ліхтарем-електрошокером, який застосовувся до потерпілого для завдання болю і був вилучений у обвинуваченого « ОСОБА_21 ». 
		Інші вилучені предмети доказового значення не мають,
		 
		15.05.2015р. син обвинуваченого « ОСОБА_21 » подав до міліції заяву про вчинений злочин, відомості про що того ж дня було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань з кваліфікацією за ч. 3 ст. 185 КК України за фактом крадіжки електроінструменту з батьківського будинку (т. 2 а.с. 1-3). При допиті в якості потерпілого ОСОБА_23 повідомив, що перед крадіжкою у нього гостював ОСОБА_11 (т. 2 а.с. 4).
		 
		після 09.06.2015р. потерпілий перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується копією медичної карти ОСОБА_11 та оглянутим в судовому засіданні її оригіналом (т. 2 а.с. 217-223),
		 
		за висновком судово-медичної експертизи у потерпілого були встановлені тілесні ушкодження: 7 саден в лобній ділянці голови, синець в правій околоочній ділянці, 5 саден в скуловій ділянці справа, синець на правому вусі, 4 садна на задній поверхні шиї, 3 садна в носо-губній складці справа, синець на правому плечовому суглобі, синець та садно на лівому плечовому суглобі, по 1 садну на лівому та правому передпліччях, синець на лівому плечі, множинні синці та 7 саден на спині, синець та садно на животі, синець в ягодичній ділянці справа та зліва, синець на лівому стегні, синець на правому стегні, садно на правому та лівому стегнах, садно на лівому колінному суглобі, садно на правій та лівій гомілках, синець на правій та лівій п'ятках, 4 садна на правій п'ятці, синець на правій кисті, які могли бути отримані в час та при обставинах вказаних в постанові та дослідній частині, від дії тупого (их) предмету (ів) індивідуальні властивості яких в ушкодженнях не відобразились. За ступенем тяжкості вищевказані синці та садна, як кожне окремо так і в сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 240-241),
		 
		за висновком додаткової судово-медичної експертизи тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_11 , як кожне окремо, так і всі в сукупності, можливо могли утворитись при обставинах, вказаних в протоколі слідчого експерименту від 07.07.2015р. за його участі. Не могли утворитись самостійно працюючи на огороді, пересуваючись на моторолері, мопеді та велосипеді, а також при самостійних ударах об землю, траву, кущі, дерева та капищі, а також від укусів собак. Тілесні ушкодження у ОСОБА_11 , як кожне окремо так і всі в сукупності утворились від дії невеликої сили удару до 160 Ньютон; від дії наданих експерту речових доказів, або аналогічних: лопати, плоскогубців, кусачок та молотків (т. 2 а.с. 205-210),
		 
		за висновком комісійної судово-медичної експертизи, виходячи із характеру та особливостей вищезазначених тілесних ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_11 , слід вважати, що вони утворилися від дії тупих твердих предметів, індивідуальні властивості яких в ушкодженнях не відобразилися, в короткий проміжок часу, можливо і при одній події, в період, що перевищує 24 години з моменту огляду постраждалого судово-медичним експертом при проведенні судово-медичної експертизи. Таким чином тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_11 не могли утворитися напередодні огляду, тобто увечері 09.06.2015р. На це вказує відсутність ознак в ділянках ушкоджень характерних для цього терміну  набряк м'яких тканин, гіперемія шкіряних покровів тощо. У зв'язку з неповнотою та суперечливістю описаних експертом тілесних ушкоджень, конкретно встановити термін їх виникнення, що перевищує 24 години, не уявляється можливим. Хоча не виключається можливість того, що тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_11 могли виникнути і при тій події, на яку вказує ОСОБА_38 в ході слідчого експерименту. У зв'язку з тим, що індивідуальні властивості травмуючих предметів в ушкодженнях не відобразилися, то достовірно встановити спосіб їх спричинення, тобто за рахунок чого вони виникли, не уявляється можливим. Синці виникли за ударним механізмом, садна  за механізмом ковзання-тертя. Тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_11 могли утворитися, як внаслідок дії сторонньої сили, так і за рахунок самостійних дій. За наявними судово-медичними даними, встановити кількість травматичних дій та послідовність утворення тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_11 , не уявляється можливим. При виникненні тілесних ушкоджень положення тіла постраждалого до травмуючи поверхонь змінювалося (т. 3 а.с. 37-45).
		Оцінюючи висновок комісійної судово-медичної експертизи суд визнає його таким, що суперечить іншим матеріалам справи, зокрема показанням обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_39 про побиття потерпілого саме ввечері 09.06.2015р. і наявності у нього тілесних ушкоджень після повернення додому близько опівночі. Саме побиття та катування стало підставою для звернення потерпілого до міліції наступного дня. Того ж дня, потерпілий був обстежений судово-медичним експертом і проведено судово-медичну експертизу, висновок якої відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є процесуальним джерелом доказів. Вказаний висновок судово-медичного експерта наданий на підставі безпосереднього медичногообстеження потерпілого і виявлення тілесних ушкоджень у строк, що не перевищував 24 годин.
		Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995р. N 6, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995р. за N 255/791 затверджено Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (далі  Правила).
		Відповідно до п. 4.1. Правил судово-медична експертиза з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться судово-медичним експертом шляхом медичного обстеження потерпілих.
		Встановлені судово-медичним експертом у потерпілого тілесні ушкодження підтверджуються судовим розглядом про утворення у потерпілого тілесних ушкоджень саме внаслідок події вечора 09.06.2015р.
		Натомість комісійна судово-медична експертиза проводилась лише за матеріалами кримінального провадження. Підставами для висновку щодо часу виникнення тілесних ушкоджень у потерпілого була відсутність ознак набряку м`яких тканин, гіперемії шкіряних покровів тощо. Однак суд визнає, що експертами не було враховано індивідуальні особливості організму кожної людини, а щодо потерпілого  астенічний тип побудови тіла, худорляву статуру, внаслідок чого має тонку шкіру,слабо розвинутупідшкірну клітковину,а тому набряки м`яких тканин, гіперемія шкіряних покровів можуть не завжди проявлятись, тим більше після надання дружиною першої домедичної допомоги у виді оброблення тілесних ушкоджень і минування порядку 17 годин до огляду судово-медичним експертом. Висновок комісійної судово-медичної експертизи був наданий на підставі первинного висновку судово-медичної експертизи, хоча на думку комісії експертів він має неповноту та суперечливість описаних експертом тілесних ушкоджень. 
		Більш того, як убачається з медичної документації потерпілого, описаної і у висновку комісійної експертизи, у потерпілого при амбулаторному лікуванні з 17.06.2015р. лікарями були об`єктивно встановлені чисельні синці (т. 3 а.с. 41). Однак до вечора 09.06.2015р. таких у потерпілого не було. 
		Тому очевидним є причинно-наслідковий зв`язок між вчиненим обвинуваченими щодо потерпілого злочину і наявними у нього тілесними ушкодженнями.
		Згідно до ч. 10 ст. 101 КПК України висновок експерта не є обов'язковим для органу, який здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідному вироку.
		 
		ОСОБА_4 спільно з іншими обвинуваченими виконував об`єктивну сторону злочину, розумів характер дій інших співучасників, усвідомлював свою участь у вчиненні умисного злочину спільно з іншими, між обвинуваченими існував психологічний зв`язок. ОСОБА_4 приймав участь у вчиненні злочину від його початку і до кінця, не відмовився від його вчинення або продовження протягом тривалого часу, не маючи для цього перешкод. Його версія про непричетність до інкримінованого злочину спростовується його ж фактичними діями. Очевидним є те, що він не «гуляв за містом», коли у нього на очах вчинявся злочин. Особисто він сприяв подоланню опору потерпілого, під час його катування утримував на землі, закриваючі очі ганчіркою, для ускладнення впізнання дій кожного з обвинувачених, активно «допитував» потерпілого, вимагаючи визнання у вчиненні крадіжки у «С», у іншому разі погрожував потерпілому застосуванням фізичного насильства, забезпечував безпеку співучасників з метою їх не викриття. 
		 
		Позиція обвинуваченого ОСОБА_4 з невизнання вини і обставин злочину не підтверджена об`єктивними доказами і розцінюється судом як обраний спосіб захисту і бажання уникнути відповідальності.
		Наведені у вироку докази та їх оцінка з точки зору достовірності та взаємозв'язку спростовують його посилання на непричетність до злочину. Немає підстав не вірити показанням допитаних у судовому засіданні потерпілого і свідків сторони обвинувачення, обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які кореспондуються між собою та іншими об'єктивними доказами. 
		 
		Об`єктивними доказами є здійснені самими обвинуваченими відео і аудіозаписи так званого «допиту» потерпілого, зміст яких викладений у текстовому виді; розписки потерпілого; речові докази; інформація про мобільний зв'язок обвинувачених між собою і потерпілим тощо.
		 
		Можливі розбіжності у показаннях потерпілого, обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 щодо подробиць злочину і конкретних дій кожного з обвинувачених суд пояснює давністю події, її тривалістю, участю аж 4-х обвинувачених, особливостями емоційного стану жертви.
		Сукупність досліджених судом допустимих і належних доказів є достатньою для ухвалення обвинувального вироку.
		 
		Суд кваліфікує дії кожного з обвинувачених за:
		 
		ч. 2 ст. 127 КК України, як 
		катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю, фізичного, морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення, інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього визнання, з метою покарати його за дії, у скоєнні яких він підозрюється, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		 
		Згідно до ст. 337 КПК України суд діє лише в межах висунутого обвинувачення.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_2 : в силу ст. 89 КК України судимості не має; не одружений; офіційно не працевлаштований; за місцем проживання характеризується позитивно; на обліках у нарколога і психіатра не перебуває; за висновком органу з питань пробації становить середню небезпеку для суспільства, можливе виправлення без позбавлення або обмеження волі; інших відомостей не добуто, обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження не надано (т. 4 а.с. 81-86, т. 7 а.с. 7-9, т. 10 а.с. 20).
		 
		В суді винуватим себе у вчиненні злочину визнав, що свідчить про надання допомоги суду у встановленні обставин справи, щиро розкаявся, добровільно відшкодував потерпілому завдану йому шкоду, що на підставі ст. 66 КК України визнається пом`якшуючими покарання обставинами. 
		Обставин, що обтяжують покарання, суд не убачає.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_3 : в силу ст. 89 КК України судимості не має; одружений, має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей; з 2012р. офіційно працевлаштований; за місцями проживання і роботи характеризується виключно позитивно; на обліках у нарколога, психіатра, органі з питань пробації не перебуває; за висновком органу з питань пробації становить середню небезпеку для суспільства, можливе виправлення без позбавлення або обмеження волі; інших відомостей не добуто, обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження не надано (т. 7 а.с. 34-46, т. 9 а.с. 19).
		 
		В суді винуватим себе у вчиненні злочину визнав, що свідчить про надання допомоги суду у встановленні обставин справи, щиро розкаявся, добровільно відшкодував потерпілому завдану йому шкоду, що на підставі ст. 66 КК України визнається пом`якшуючими покарання обставинами. 
		Обставин, що обтяжують покарання, суд не убачає.
		 
		Визначаючи вид та міру покарання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 суд також виходить з того, що: вчинений злочин є тяжким, наявність у обвинувачених кримінального досвіду  з одного боку, а з іншого  сприяння кримінальному провадженню, поведінку в суді, позицію потерпілого, який просив призначити мінімальне покарання з випробуванням, звернення до потерпілого за пробаченням і отримання від нього пробачення, налагодження та підтримку добрих стосунків з потерпілим, повне визнання вини, наявність обставин, що пом'якшують покаранняі відсутністьобставин,що йогообтяжують, в ціломупозитивну особу, тому на основі засадзаконності,справедливості,обґрунтованості таіндивідуалізації покаранняйогоможливо призначитиу мінімальномурозмірі санкції, дійшовши висновку про можливість виправлення обвинувачених без відбування цього покарання, при застосуванні ст.ст. 75, 76 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням, однак на максимальний термін і покладанням обов`язків, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім в якості кари за скоєне, для виправлення та попередження нових злочинів.
		 
		Ці висновки кореспондуються з положеннями п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» судам належить обговорювати питання про призначення менш суворого  особам, які вперше вчинили злочини, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину тощо.
		 
		Крім того, за правилом ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_4 : в силу ст. 89 КК України судимості не має; не одружений; офіційно не працевлаштований; за місцем проживання характеризується негативно; на обліках у психіатра і органі з питань пробації не перебуває, з 2011р. на обліку у нарколога; за висновком органу з питань пробації становить середню небезпеку для суспільства, можливе виправлення без позбавлення або обмеження волі; інших відомостей не добуто, обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження не надано (т. 6 а.с. 78-85, т. 8 а.с. 17).
		 
		Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання, суд не убачає.
		 
		Визначаючи вид та міру покарання ОСОБА_40 суд також виходить з того, що: вчинений злочин є тяжким, наявність у обвинуваченого кримінального досвіду, вини не визнав, не сприяв кримінальному провадженню, поведінку в суді, щиро не розкаявся, позицію потерпілого, який просив призначити справедливе покарання на розсуд суду, до потерпілого за пробаченням не звернувся, пробачення від нього не отримав, не налагодив з ним добрих стосунків, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, що свідчить про його виняткові зухвалість, стійку злочинну, антисоціальну спрямованість, вперте не бажання безповоротно відмовитися від злочинного способу життя і стати на шлях виправлення і перевиховання, як наслідок, на необхідність утримання виключно в умовах ізоляції від суспільства. 
		Тому на основі засадзаконності,справедливості,обґрунтованості таіндивідуалізації покаранняйого можливо призначити хоча і у мінімальному розмірі санкції, однак без застосування правил ст.ст. 69, 75 КК України, для чого достатніх підстав не убачається, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім в якості кари за скоєне, для виправлення та попередження нових злочинів.
		З урахуванням покарання, що призначається, а також для забезпечення виконання даного вироку, враховуючи його перебування у розшуку за цим кримінальним провадженням, запобіжний захід йому, до набрання вироком законної сили, необхідно застосувати у виді тримання під вартою.
		 
		Зарахування строку попереднього ув`язнення по 20.06.2017р. включно проводиться за правилами ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року).
		 
		Оскільки обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_3 добровільно повністю відшкодували завдану потерпілому шкоду, що останній визнав, то суд відмовляє в позові до них.
		Натомість обвинувачений ОСОБА_40 не приступив до відшкодування завданої потерпілому шкоди. 
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. За правилом ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
		 
		Згідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		 
		Отже, шкода, заподіяна особі підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок.
		 
		Враховуючи ступіньфізичного болю,який відчувавпотерпілий внаслідокзаподіяних йомутілесних ушкоджень,страх,страждання,образу,як вмомент події,так іпісля неї,беручи доуваги тривалістькатувань івідновлення потерпілого,зміну тапорушення звичайногоритму йогожиття,душевні переживання,витрачання особистогочасу наслідчі діїта судовийрозгляд з2015р.,з урахуванням характеру і обсягу страждань, вимог розумності та справедливості, отримання відшкодування від двох обвинувачених по 25000 гривень з кожного, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову в розмірі 15000 гривень замість 25000 гривень (т. 5 а.с. 73-76).
		 
		Рішення щодо речових доказів і заходів забезпечення кримінального провадження у виді їх арешту є передчасним, оскільки судове провадження щодо ОСОБА_23 не завершено.
		 
		Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертизи писемного мовлення, експертизи звуко- та відеозапису, дактилоскопічних експертиз, почеркознавчої експертизи стягнути з обвинувачених в дольовому порядку (т. 2 а.с. 85, 102, 161, 163, т. 3 а.с. 1).
		 
		Судове провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_23 зупинено до його розшуку (т. 5 а.с. 137). Внаслідок ухвалення вироку і наявності даних про встановлення місця перебування «С», для забезпечення можливості здійснення щодо нього судового провадження, необхідно виділити в окреме провадження матеріали кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_23 .
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 369-378 КПК України, 
		 
		у х в а л и в:
		 
		1. ОСОБА_2  визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України, призначивши йому покарання  5 років позбавлення волі. 
		 
		2.На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом іспитового строку 3роки не вчинить новий злочин і виконає покладені на нього обов`язки.
		 
		3.У відповідності до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 : 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
		 
		4.Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту проголошення даного вироку, а саме з 22.02.2019р., зарахувавши у строк покарання попереднє ув'язнення з 13.03.2016р. по 10.05.2016р. включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		5. ОСОБА_3  визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України, призначивши йому покарання  5 років позбавлення волі. 
		 
		6.На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом іспитового строку 3роки не вчинить новий злочин і виконає покладені на нього обов`язки.
		 
		7.У відповідності до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 : 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		 
		8.Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту проголошення даного вироку, а саме з 22.02.2019р., зарахувавши у строк покарання попереднє ув'язнення з 10.06.2015р. по 07.08.2015р. включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		9. ОСОБА_4  визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України, призначивши йому покарання  5 років позбавлення волі. 
		 
		10.До набрання вироком законної сили застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, неґайно взявши його під варту в залі суду.
		 
		11.Початок строку відбування покарання обчислювати з дня взяття під варту за цим вироком, зарахувавши у строк покарання попереднє ув'язнення з 16.02.2017р. по 13.04.2017р. включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		12.Відмовити в позові потерпілого ОСОБА_41 до обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування завданої злочином моральної шкоди.
		 
		13.Задовольнити частково цивільний позов. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_6 ) 15000 гривень відшкодування завданої злочином моральної шкоди. В іншій частині позову відмовити.
		 
		14.Процесуальні витрати в сумі 14553,32грн. стягнути на користь держави з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , по 3638,33 гривень з кожного.
		 
		15.Виділити в копіях з цього кримінального провадження матеріали за обвинуваченням ОСОБА_42 .
		 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Балаклійський районний суд Харківської області, протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Обвинувачений має право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, подати клопотання про помилування, доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, його копію вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копію судового рішення надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		Головуючий ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...