Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 552/7404/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 25.02.2019. Зареєстровано: 26.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2019.
Дата набрання законної сили: 15.03.2019
Номер судового провадження: 2/552/345/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Київський районний суд м. Полтави 
		 
		Справа № 552/7404/18 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		і м е н е м у к р а ї н и
		 
		12лютого 2019року         Київський районний суд м.Полтави в складі головуючого - судді Самсонової О.А., при секретарі - Горошко О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач Військова частина НОМЕР_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
		В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач з 16 травня 2016 року проходив військову службу за контрактом на посаді курсанта. Відповідач був належним чином забезпечений речовим майном.
		23 червня 2016 року відповідача було звільнено з військової служби у запас та виключено зі списків особового складу військової частини. 
		На час звільнення ОСОБА_1 загальна вартість виданих йому предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, згідно довідки-розрахунку №1460 від 23 червня 2016 року склала 2328,36 грн. Вартість виданих відповідачу предметів речового майна з урахуванням зносу ним не була відшкодована позивачу при звільненні з військової служби.
		Вказана сума є збитками, які заподіяні відповідачем майну військової частини внаслідок невиконання укладеного з ним контракту, тобто є матеріальною шкодою. 
		Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 2328,36 грн. на відшкодування завданої матеріальної шкоди.
		 
		Ухвалою судді від 21 січня 2019 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
		Заперечення від сторын щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
		 
		В судове засідання представник позивача не з`явився, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності. Просив провести заочний розгляд справи.
		Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому ч.11 ст.128 ЦПК України порядку. Відзиву на позов не подавав.
		Під час розгляду справи клопотання та заяви по суті справи від сторін не надходили.
		За таких обставин судом відповідно до положень норм ст. ст. 280, 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
		Суд, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
		Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 16 травня 2016 року уклав контракт про проходження військової служби в Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу.
		Наказом командира військової частини  польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 16 травня 2016 року №124 прийнятий на військову службу за контрактом осіб рядового складу, призначений курсантом навчального взводу зв`язку навчальної роти зв`язку навчального батальйону зв`язку, 16 травня 2016 року зарахований в списки особового складу частини до 1 роти 1 батальйону на всі види забезпечення (а.с.5).
		Відповідно до ч.2 п.1 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
		Судом встановлено, що відповідач був належним чином забезпечений речовим майном.
		Також судом встановлено, що згідно наказу командира військової частини  польова пошта НОМЕР_2 від 23 червня 2016 року № 159 на відповідача за самовільне залишення військової частини з 20 червня 2016 року по 23 червня 2016 року накладено дисциплінарне стягнення  звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю (а.с.7-8).
		Цим же наказом ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом «е » ч.6 (через службову невідповідність) з урахуванням ч.8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
		23 червня 2016 року відповідача виключено зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення, з продовольчого забезпечення ввечері 23 червня 2016 року і направлено для зарахування на військовий облік до Біловодського РВК Луганської області.
		На час звільнення відповідача загальна вартість виданих йому предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилась, згідно довідки-розрахунку №1460 від 23 червня 2016 року склала 2328,36 грн. (а.с.9).
		Відповідно до абз. 7 п. 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та в особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України №232 від 29.04.2016 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 травня 2016 р. за №768/28898, у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби.
		Згідно вимог п. 2 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженогоПостановою Верховної Ради України від 23.06.95 р. № 243/95-ВР (надалі в тексті рішення  Положення), відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.
		Військовим майном вважається державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.
		Абзацом сьомим пункту 3 Положення передбачено, що військовослужбовець визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно чи з необережності.
		Відповідно до пункту 8 Положення, залежно від того, навмисно чи з необережності заподіяно шкоду, а також з урахуванням суспільної небезпечності дії (бездіяльності) винної особи та обставин, за яких заподіяно шкоду, і вартості майна до військовослужбовців застосовується повна або обмежена матеріальна відповідальність.
		Згідно із пунктом 6 Положення військовослужбовців, діями яких заподіяно шкоду державі, можуть добровільно відшкодувати її повністю або частково.
		На підставі п. 16 Положення, розмір заподіяної державі шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних обліку виходячи з вільних оптово-роздібних чи договірних цін, що діють на період розгляду питання про матеріальну відповідальність, а в разі відсутності таких даних  за цінами, що обчислюються в порядку, який визначається Міністерством економіки України.
		Відповідно до пункту 31 Положення, у разі звільнення у запас або відставку чи вибуття із військової частини винної особи до прийняття рішення про стягнення з неї заподіяної шкоди командир (начальник) військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди.
		Стаття 1166 ЦК України передбачає, що шкода спричинена майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об`ємі особою, що її спричинила.
		На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 2328,36 грн. на відшкодування завданої шкоди.
		Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені останнім і підтверджені документально судові витрати в сумі 1762 грн. 
		Керуючись ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд,-
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код НОМЕР_4 ; МФО 820172, розрахунковий рахунок НОМЕР_5 , Банк отримувача  Держказначейська служба України, м. Київ) 2328,36 грн. (дві тисячі триста двадцять вісім гривень тридцять шість копійок) на відшкодування вартості предметів речового майна, 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) на відшкодування судових витрат, а всього стягнути 4090,36 грн. (чотири тисячі дев`яносто гривень тридцять шість копійок).
		Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Повний текст рішення виготовлений 15 лютого 2019 року.
		 
		Суддя                             О.А.Самсонова
		 
		12.02.2019

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...