Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 242/3839/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 25.02.2019. Зареєстровано: 26.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2019.
Дата набрання законної сили: 21.02.2019
Номер судового провадження: 22-ц/804/363/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                22-ц/804/363/19 
		                                                                                242/3839/17 
		                                               
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		 
		21 лютого 2019 року                                                                                                     м. Маріуполь
		                                                                                           
		                                                                                               Єдиний унікальний номер 242/3839/17
		                                                                                            Номер провадження 22-ц/804/363/19
		 
		Донецький апеляційний суд у складі  суддів  Кочегарової Л.М., Попової С.А.,Ткаченко Т.Б.,
		секретар судового засідання Герасимова Г.Є.
		 
		сторони : 
		 
		позивач - ПУБЛІЧНЕ   АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО  «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна»
		 
		відповідач - ОСОБА_1
		 
		третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ді Ві Ді - Маркет»
		 
		третя особа  - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
		 
		розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Грекової Лариси Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 жовтня 2018 року, у складі судді Вайновського А.М., дата складення повного судового рішення 31 жовтня 2018 року,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		  На підставі  постанови Правління Національного банку України від 17 березня 2016 року № 169 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна» (далі ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна»)  до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 березня 2016 року № 368 «Про затвердження  тимчасової адміністрації у ПАТ ««БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна» та делегування повноважень  тимчасового адміністратора банку».
		   Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21 квітня 2016 року за № 280 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22 квітня 2016 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна»   та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна» та призначено Уповноважену особу  Фонду  гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації  публічного акціонерного товариства «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна».
		 
		 
		 
		 
		 
		        У вересні 2017 року ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна», в особі представника Корнієнко Я.А.,  звернулося до Селидівського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про застосування наслідків нікчемності правочину шляхом визнання права іпотеки.  
		 
		19 грудня 2017 року на підставі ухвали Селидівського міського суду Донецької області від 28 листопада 2017 року справу було передано на розгляд Орджонікідзевському районному суду м. Маріуполя Донецької області.
		Позовні вимоги представника ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна» обґрунтовані тим, що 03 березня 2016 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір, посвідчений 03 березня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. та зареєстрований в реєстрі №1212 про припинення (розірвання) договору іпотеки №015-11-15/6, посвідченого 11 листопада 2015 року Осипенком Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу,  та зареєстрованого в реєстрі за  №7856, укладеного між ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна» та ОСОБА_1
		Зважаючи на те, що банк з 2016 року  знаходився в стані ліквідації, укладення вказаного договору   протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна» свідчить про нікчемність правочину, що визначено ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». 
		Враховуючи викладене, позивач  просив   визнати за ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна» право іпотеки на підставі договору іпотеки №015-11-15/6, посвідченого 11 листопада 2015 року Осипенком Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 7856, на нерухоме майно, а саме: основна будівля літ. Б-1, прибудова літ.Б1-1, літ. б-1, тамбур літ. б2-1, тамбур літ. б1-1, площадка літ. 63, замощення І, огорожа №1, загальною площею 288,0 кв.м. у цілому, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об*єкта нерухомого майна 15917114123 та належить на праві власності ОСОБА_1
		Рішенням Орджонікідзевського районного суду Донецької області від 31 жовтня 2018 року позовні вимоги ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна» задоволено.
		Визнано за ПАТ«БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна»   право іпотеки на підставі договору іпотеки № 015-11-15/6, посвідченого 11 листопада 2015 року Осипенком Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 7856, на нерухоме майно, а саме: основну будівлю літ. Б-1, прибудовуа літ.Б1-1, літ. б-1, тамбур літ. б2-1, тамбур літ. б1-1, площадку літ. 63, замощення І, огорожу №1, загальною площею 288,0 кв.м. у цілому, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності  ОСОБА_1, реєстраційний номер об*єкта нерухомого майна 15917114123.  Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна»   судовий збір у розмірі 1600   грн.
		З рішенням не погодилася представник відповідача адвокат Грекова Л.В., яка просить скасувати судове рішення та відмовити банку  у  позові.  Апеляційна скарга мотивована тим, що суду першої інстанції  необхідно було  дослідити та встановити недійсність нікчемного в силу закону правочину, про що зазначити у резолютивній частині;  витребувати докази, які б доказували,  що відбулася  не відмова банку від своїх майнових прав, а відбулася заміна забезпечення   і    на момент розірвання договору іпотеки банк мав кредитні зобов'язання у повному обсязі покриті вартістю іпотеки, що залишилися  забезпеченими; протягом дії кредитного договору ТОВ «Ді Ві Ді Маркет» здійснювало погашення суми заборгованості,  як за основою сумою боргу, так і за нарахованими процентами; виведення з-під застави банку окремих об'єктів нерухомого майна не призвело до порушення умов кредитного договору в 
		 
		 
		 
		частині надання кредитних коштів у розмірі,  що не перевищує 90% від вартості оформленого забезпечення; суд безпідставно взяв за встановлений факт нікчемності договору про розірвання іпотеки повідомлення належним чином відповідача про таку нікчемність.
		У відзиві на апеляційну скаргу  представник ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна»  просив  апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін, посилаючись на те, що  рішення є законним та обґрунтованим, оскільки судом вірно встановлено, що  договір  від 03 березня 2016 року про припинення (розірвання)  договору іпотеки № 015-11-15/6 від 11 листопада 2015 року є нікчемним в силу Закону, тому що банк відмовився від власних майнових вимог, тобто від права звернути стягнення на нерухоме майно, яке забезпечувало  зобов'язання  ТОВ «Ді Ві Ді-Маркет», заборгованість якого не погашена на цей час.
		       Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ОСОБА_1 -  Грекову Л.В. та   ОСОБА_6,  які підтримали скаргу та просили скасувати судове рішення, заперечення проти скарги представника  ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна»  ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає  з таких підстав.  
		Судом встановлено, що 11 листопада 2015 року між ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна» та ТОВ «Ді Ві Ді-Маркет» укладено кредитний договір № 015-11-15, відповідно до якого ліміт фінансування (максимальна сума кредиту, якою позичальник може одночасно користуватися на підставі цього договору) складає 50 000 000 грн., з терміном повернення цих коштів по 10 листопада 2016 року (включно).
		У забезпечення виконання умов кредитного договору 11 листопада 2015 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 015-11-15/6, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. та зареєстрований в реєстрі за № 7856.
		Згідно з договором іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: основна будівля літ. Б-1, прибудова літ.Б1-1, літ. б-1, тамбур літ. б2-1, тамбур літ. б1-1, площадка літ. 63, замощення І, огорожа №1, загальною площею 288,0 кв.м. у цілому, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 15917114123.
		11 листопада 2015 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи про іпотеку та обтяження, відповідно до яких іпотекодержателем та обтяжувачем зазначено ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна».
		03 березня 2016 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір, посвідчений 03 березня 2016 року Осипенком Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі № 1212, про припинення (розірвання) договору іпотеки  №015-11-15/6, посвідченого 11 листопада 2015 року Осипенком Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 7856, укладеного між ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна» та ОСОБА_1
		За договором про припинення іпотеки, укладеним між ПАТ «БАНК «ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна» і ОСОБА_1, кредитор відмовився від нерухомого майна, переданого в іпотеку на забезпечення зобов'язання за кредитним договором, укладеним 11 листопада 2015 року між ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна» та ТОВ «Ді Ві Ді-Маркет».
		 
		 
		 
		 
		 
		03 березня 2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи про припинення іпотеки та обтяження.
		У зв'язку з ліквідацією банку, Виконавчою дирекцією  Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням від  22 квітня 2016 року  призначено ліквідатором банку ОСОБА_8 (т.1 а.с.37).
		За результатами перевірки правочинів (договорів), вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, наказом № 60 від 15 квітня 2016 року, на підставі п.п. 1,2,7 ч.3ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визнано нікчемним договір, посвідчений 03 березня 2016 року Осипенком Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1212, про припинення (розірвання) договору іпотеки № 015-11-15/6, посвідченого 11 листопада 2015 року Осипенком Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 7856, укладеного між «Банк ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна»   та ОСОБА_1
		03 червня 2016 року у відповідності до п.4 ч.2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноваженою особою Фонду було направлено повідомлення від 01 червня 2016 року ОСОБА_1 про нікчемність правочину та про наслідки нікчемності правочину.
		  Задовольняючи позовні вимоги  ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна», суд першої інстанції виходив з того,   що позивач обрав правильний спосіб поновлення його прав внаслідок нікчемності договору про припинення (розірвання) договору іпотеки, оскільки позивач був іпотекодержателем за договором іпотеки щодо предмету іпотеки, і, в результаті укладення нікчемного правочину, втратив права іпотекодержателя за договором іпотеки, а відтак, враховуючи положення ст.16 ЦК України, які передбачають право особи на захист цивільного права шляхом визнання цього права, вимоги позивача про визнання за ним права іпотеки є належним та необхідним способом захисту прав та інтересів позивача.
		Висновки суду відповідають обставинам справи та  нормам матеріального права.
		        Як свідчать матеріали справи, у забезпечення виконання  кредитного договору від 11 листопада 2015 року між ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна» та ТОВ «Ді Ві Ді-Маркет», відповідач ОСОБА_1, виступаючи іпотекодателем, передав в іпотеку банку майно, а саме, приміщення, що  розташоване за адресою: АДРЕСА_1.   
		        За змістом ст. ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку" та згідно умов договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
		         Між тим встановлено, що  укладаючи договір про припинення (розірвання) договору іпотеки  03 березня 2016 року  з ОСОБА_1,    ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна» фактично відмовився від власних майнових прав.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Разом з тим, що на підставі  постанови Правління Національного банку України від 17 березня 2016 року № 169 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна» (далі ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна»)  до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 березня 2016 року № 368 «Про затвердження  тимчасової  адміністрації у ПАТ ««БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна» та делегування повноважень  тимчасового адміністратора банку».
		Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно (кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу та виконує функції з управління та реалізації майна банку; у встановленому законодавством порядку вживає заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; виконує повноваження, які визначені ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		До повноважень уповноваженої особи Фонду, передбачених ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, належить право: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи (п. 4, 5 ч. 2 ст. 37 Закону).
		Вказаних вимог закону банку дотримався шляхом направлення ОСОБА_1 повідомлення про  нікчемність правочину - розірвання договору іпотеки.
		Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 ст. 38 цього Закону.
		Відповідно до пунктів 1,2 і 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, коли банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; коли банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; коли банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
		Положеннями ч.ч. 4, 5 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч. 2ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів, а також вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; має право вимагати відшкодування збитків, спричинених 
		 
		укладенням. У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі, відшкодувати його вартість у грошових одиницях в ринкових цінах, що існували на момент вчинення правочину.
		       Таким чином, положення   Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначають, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк відмовився від власних майнових вимог.
		Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
		Згідно ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
		Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		       Відповідно до ч.3  ст.3 ЦПК України провадження у цивільних  справах здійснюється відповідно до  законів, чинних  на  час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		        Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5 ЦПК України). 
		         Як вбачається зі змісту позовних вимог   ПАТ«БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна»,    вимоги про застосування наслідків недійсності правочину позивач пов'язує  з тим, що нікчемність договору про припинення (розірвання) договору іпотеки  встановлена законом, є очевидною та не потребує доведення.
		  Розглядаючи ці вимоги, суд першої інстанції  дав належну правову оцінку  нікчемності правочину -  договору про припинення (розірвання) договору іпотеки від 11 листопада 2015 року   № 015-11-15/6 та зробив обґрунтовані висновки, що захист порушеного права ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна» можливий шляхом визнання права банку на  іпотеку   нерухомого  майна, а саме: основну будівлю літ. Б-1, прибудова літ.Б1-1, літ. б-1, тамбур літ. б2-1, тамбур літ. б1-1, площадку літ. 63, замощення І, огорожу №1, загальною площею 288,0 кв.м. у цілому, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності  ОСОБА_1, реєстраційний номер об»єкта нерухомого майна 15917114123, на підставі договору іпотеки № 015-11-15/6, посвідченого 11 листопада 2015 року Осипенком Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 7856, оскільки припинення іпотеки відбулося   протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку.
		         Таким чином, з урахуванням обставин справи та норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені  обставини і правові наслідки є вичерпними, 
		 
		 
		 
		відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні і підстав для його скасування не вбачається.
		 
		          Не погоджуючись з висновками суду представник ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що  суду першої інстанції  необхідно було  дослідити та встановити недійсність нікчемного в силу закону правочину, про що зазначити у резолютивній частині свого рішення.
		 
		          Між тим, ст.13 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи не  інакше як за  зверненням особи, поданим відповідно  до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів,  поданих учасниками справи або  витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		 
		З урахуванням вказаних вимог процесуального закону, суд першої інстанції не припустився  помилки, не вказавши в резолютивній частині рішення про недійсність нікчемного правочину.
		Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.   В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Тому, з цих підстав рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає.
		Доводи апеляційної скарги про те, що суд  не витребував  доказів, які б доказували на те,  що відбулась не відмова банку від своїх майнових прав, а відбулась заміна забезпечення   і    на момент розірвання договору іпотеки банк мав кредитні зобов'язання у повному обсязі покриті вартістю іпотеки, що залишись забезпеченими; що  протягом дії кредитного договору ТОВ «Ді Ві Ді Маркет» здійснювало погашення суми заборгованості,  як за основою сумою боргу, так і за нарахованими процентами, що виведення з-під застави банку окремих об'єктів нерухомого майна не призвело до порушення умов кредитного договору в частині надання кредитних коштів у розмірі,  що не перевищує 90% від вартості оформленого забезпечення,  апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки ці обставини виходять за межі питання, що розглядалося судом за позовом ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна».
		         Колегія вважає, суд першої інстанції відреагував на аргументи відповідача щодо можливості  часткового виконання зобов*язання за кредитним договором іншими особами та в інший спосіб  і  обґрунтовано вважав, що дана обставина не має правового значення для вирішення спору.
		         Наявність іншого майна, що передано банку в забезпечення зобов*язань за кредитним договором, сукупна вартість якого була достатньою для покриття заборгованості за кредитним договором,  є тільки припущенням сторони відповідача та не створює юридичного обов*язку у банку  для  відмови від власних майнових прав і не являється вирішальною для результатів розгляду справи.
		         Отже з мотивів правового захисту прав   ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна», суд першої інстанції обґрунтовано вважав що не має практичної доступної для позивача можливості виправити встановлені в даній справі порушення в інший спосіб ніж застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину договору про припинення (розірвання) договору іпотеки та визнати за  позивачем  права іпотеки на  нерухоме  майно, а саме: основну будівлю літ. Б-1, прибудова літ.Б1-1, літ. б-1, тамбур літ. б2-1, тамбур літ. б1-1, площадку літ. 63, 
		 
		 
		 
		 
		 
		замощення І, огорожу №1, загальною площею 288,0 кв.м. у цілому, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
		Посилання у скарзі на те, що суд безпідставно взяв за встановлений факт нікчемності договору про розірвання іпотеки повідомлення належним чином відповідача про таку нікчемність, є неспроможними, оскільки такого  висновку суд першої інстанції не зробив, а лише констатував той факт, що Уповноважена особа банку виконала вимоги Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»  та довела до відома сторони  договору іпотеки свою позицію щодо   невідповідності договору від 03 березня 2016 року №015-11-15/6  про припинення (розірвання) договору іпотеки    вимогам закону.
		        Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом і не дають підстав для висновку про порушення чи неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.
		         Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність рішення суду, висновки суду в частині задоволення позовних вимог здійсненні з дотриманням норм матеріального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
		Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України, 
		п о с т а н о в и в :
		Апеляційну скаргу адвоката Грекової Лариси Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1, залишити  без задоволення.
		Рішення  Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 жовтня 2018 року  залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції  набирає законної сили з дня  прийняття  і може бути оскаржена  у касаційному порядку протягом тридцяти  днів  з  дня  складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		      Дата складення повного судового рішення   25 лютого   2019 року.
		 
		 
		 
		      Судді:                                                                                                   Л.М. Кочегарова 
		 
		 
		                                                                                                                     С.А. Попова
		 
		 
		 
		                                                                                                              Т.Б. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...