Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/2007/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; усунення порушення прав власника.
Надіслано для оприлюднення: 25.02.2019. Зареєстровано: 27.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2019.
Дата набрання законної сили: 25.03.2019
Номер судового провадження: 5/128/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  5/128/18
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		12.02.2019                                                                                                     Справа №  908/2007/18
		м.Запоріжжя Запорізької області   
		 
		Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Рачук О.О., розглянувши матеріали справи
		 
		За позовом: Керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова, буд. 22; код ЄДРПОУ 02909973) в інтересах держави 
		До відповідача-1: Комунального закладу "Новоуспенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області (72220, Запорізька область, Веселівський район, с. Новоуспенівка, вул. Шкільна, буд. 19, код ЄДРПОУ 26318076)
		До відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Чупети Олега Васильовича (АДРЕСА_1; ІПН: НОМЕР_1 )
		Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Новоуспенівська сільська рада Веселівського району Запорізької області (72220, Запорізька область, Веселівський район, с. Новоуспенівка, вул. Шевченка, буд. 19; код ЄДРПОУ 04353362)
		Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя,                        вул. Українська, буд. 50; код ЄДРПОУ 39820689)
		про визнання недійсним договору підряду від 02.01.2018р. та зобов'язання повернути земельну ділянку,
		 
		За участю представників сторін:
		Від позивача: Маруєва Т.В., довіреність № посвідчення №023837  від 24.12.2013 ;
		Від відповідача-1: не з'явився ;
		Від відповідача-2: не з'явився ;
		Від третьої особи-1: не з'явився ;
		Від третьої особи-2: Журавльова Ю.Р., довіреність № 8-0.62-22/62-19  від 03.01.2019 ;
		 
		СУТНІСТЬ СПОРУ:
		 
		02.10.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області № 1.1-6714-18 від 26.09.2018 (вх. № 2164/08-07/18 від 02.10.2018) в інтересах держави до: Комунального закладу "Новоуспенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів", фізичної особи-підприємця Чупети Олега Васильовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Новоуспенівська сільська рада Веселівського району Запорізької області та Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання недійсним договору підряду від 02.01.2018 та повернення земельної ділянки.
		02.10.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2007/18 в порядку загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження - 5/128/18, залучено до участі у справі в якості: третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -  Новоуспенівську сільську раду Веселівського району Запорізької області, третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, підготовче засідання призначено на 21.11.2018. Ухвалою суду №908/2007/18 від 21.11.2018 відкладено підготовче засідання на 12.12.2018. Ухвалою суду від 12.12.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 21.01.2019 та відкладено розгляд справи на 10.01.2019. Ухвалою суду від 10.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.01.2019. Ухвалами суду від 21.01.2019 та 31.01.2019 оголошувались перерви до 31.01.2019 та до 12.02.2019 відповідно. 
		12.02.2019 через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від відповідача-2 надійшло письмове клопотання № б/н від 11.02.2019 (вх. № 08-08/3015/19 від 12.02.2019), в якому просить суд розгляд справи призначений на 12.02.2019 здійснити за відсутністю ФОП Чупети О.В. та його представника на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів та наданих письмових пояснень у судових засіданнях. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
		Також, 12.02.2019 до суду від КЗ "Новоуспенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області надійшла письмова заява № б/н від 11.02.2019 (вх. № 08-08/3016/19 від 12.02.2019), в якій відповідач-1 зазначає, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі, у зв'язку з чим просить суд в задоволенні позову відмовити. Також, відповідач-1 просить суд здійснити розгляд справи за відсутністю повноважного представника, у зв'язку з неможливістю його явки в судове засідання 12.02.2019. Крім цього, відповідач-1 зазначив, що підтримує заяву про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
		У судовому засіданні 12.02.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судові засідання здійснювались із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Оберіг".
		В судовому засіданні 12.02.2019 прокурор підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві зазначивши, що Мелітопольською місцевою прокуратурою Запорізької області встановлено, що 20.06.2007 між Веселівської районною державною адміністрацією Запорізької області та Комунальним закладом "Новоуспенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області, на підставі розпорядження голови Веселівської РДА № 218 від 02.10.2006 "Про надання дозволу на підготовку технічної документації із землеустрою та припинення дії договору оренди", укладено договір оренди землі № 38, який зареєстровано у Веселівському РВ ЗРФ ДП "Центр ДЗК", про що 26.06.2007 у Державному реєстрі земель вчинено запис під № 040726800025. За вказаним договором Веселівське РДА передає, а КЗ "Новоуспенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" приймає земельну ділянку площею 30,0022 га з кадастровим номером 2321285700:01:027:0043, розташовану на території Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області у строкове платне користування строком на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В подальшому сторонами укладено Додаткову угоду, відповідно до якої в оренду передається земельна ділянка площею 30,0022 га з кадастровим номером 2321285700:01:027:0043 строком до 04.07.2021 для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства, нормативно грошова оцінка якої станом на 25.05.2011 становить 394  876,96 грн., а орендну плату сторонами встановлено в розмірі 394,88 грн. 
		Згідно з інформацією, наданою відділом у Веселівському районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 30,0022 га з кадастровим номером 2321285700:01:027:0043 не розроблялась. Нормативно-грошова оцінка одиниці ріллі по Запорізькій області станом на 24.07.2018 становить 25  254,64 грн., а отже, 30,0022 га вищевказаної земельної ділянки становить 757  694,76 грн. Вказана земельна ділянка належить до державної власності. Водночас 02.01.2018 між КЗ "Новоуспенівська ЗОШ І-ІІІ ступенів" та ФОП Чупетою О.В. укладено договір підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції. В обґрунтування позовних вимог, керівник Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області, посилаючись на ст. 1311 Конституції України, ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", ст. ст. 3, 8, 13, 15, 21 ЗУ "Про оренду землі", ст. ст. 216, 235, 837, 853, 854 ЦК України, ст. ст. 22, 93, 95 Земельного кодексу України, просить суд визнати недійсним договір підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 02.01.2018 та зобов'язати ФОП Чупету О.В. повернути займану земельну ділянку площею 30,0022 га з кадастровим номером 2321285700:01:027:0043.
		Представник Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області у судовому засіданні підтримав письмові пояснення на позовну заяву. Просить суд позов задовольнити.
		Представники відповідачів - 1 та 2 у судове засідання не з'явились.
		15.11.2018 через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від відповідачів-1 та 2 надійшли письмові клопотання від 12.11.2018 про закриття провадження у справі, в яких відповідачі зазначили, що 25.09.2018 між КЗ "Новоуспенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області та ФОП Чупетою О.В. укладено договір про припинення договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 02.01.2018. Крім того, сторонами, укладаючи договір про припинення договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 02.01.2018, акт приймання-передачі земельної ділянки не складався, так як відповідачем-1 спірна земельна ділянка при укладенні спірного договору у січні 2018 не передавалась у користування відповідачу-2 за актом приймання-передачі. Враховуючи викладене, просять суд закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмета спору.
		Представник  третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали суду. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника третьої особи-1 або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
		Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1)  повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин  неявки (п. 2).
		Отже, враховуючи, Новоуспенівська сільська рада Веселівського району Запорізької області була належним чином повідомлена про дату, час та місце призначених судових засідань, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за наявними в матеріалах справи документами.
		Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Порушення інтересів держави прокурор обґрунтовує наступним. 
		Частинами 1 та 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) гарантовано право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 53 ГПК України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб.
		У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. 
		Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Прокурор зазначає, що звернення до суду з цим позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у встановленні законності використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства.
		Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства у конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 зазначив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п.54 рішення).
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.
		Статтею 1 Земельного кодексу України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
		Згідно зі статтею 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
		Отже, порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду інтересам держави і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з відповідним позовом до суду.
		Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
		Під час здійснення перевірки прокуратурою було встановлено, що право постійного користування державної установи на спірну земельну ділянку у передбаченому законом порядку не припинялось.
		Так, 20.06.2007 між Веселівської районною державною адміністрацією Запорізької області (далі - Веселівська РДА, орендодавець) та Комунальним закладом "Новоуспенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області (далі - КЗ «Новоуспенівська ЗОШ І-ІІІ ступенів», орендар), на підставі розпорядження голови Веселівської РДА № 218 від 02.10.2006 «Про надання дозволу на підготовку технічної документації із землеустрою та припинення дії договору оренди», укладено договір оренди землі № 38, який зареєстровано у Веселівському РВ ЗРФ ДП «Центр ДЗК», про що 26.06.2007 у Державному реєстрі земель вчинено запис під № 040726800025 (далі - договір оренди землі № 38).
		Відповідно до п. 1 договору оренди землі № 38, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новоуспенівської сільської ради.
		За вказаним договором Веселівська РДА передає, а КЗ «Новоуспенівська ЗОШ школа І-ІІІ ступенів» приймає земельну ділянку площею 30,0022 га з кадастровим номером 2321285700:01:027:0043, розташовану на території Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області у строкове платне користування строком на 5 (п'ять) років, тобто до 01.10.2012, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
		Згідно з п. 16 договору оренди землі № 38, цільове призначення земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва.
		Пунктом 30 договору оренди землі № 38 визначені права орендаря, а саме: за згодою орендодавця передавати у користування орендовану земельну ділянку або її частину без зміни цільового призначення іншій особі (в суборенду).
		26.06.2007 між Веселівською РДА та КЗ «Новоуспенівська ЗОШ школа І-ІІІ ступенів», на виконання умов договору оренди землі від 20.06.2007, підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки.
		Пунктом 1 вищевказаного акту прийому-передачі земельної ділянки визначено, що згідно з п.п. 1, 2 договору оренди земельної ділянки від 20.06.2007, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: землі державної власності сільськогосподарського призначення Новоуспенівської сільської ради (бувші землі КСП «Україна»), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 30,0022 га.
		04.07.2011 між Веселівською РДА (Орендодавець) та КЗ «Новоуспенівська ЗОШ школа І-ІІІ ступенів» (Орендар) укладено Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 38 від 20.06.2007, яку зареєстровано у відділі Держкомзему у Веселівському районі Запорізької області, про що 25.06.2012 у Державному реєстрі земель вчинено запис № 232120004000295. 
		Відповідно до п. 1 вищевказаної додаткової угоди від 04.07.2011, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.
		Згідно з п.п. 2 та 5 додаткової угоди від 04.07.2011, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 30,0022 га (п. 2). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 394  846,96 грн. (п. 5).
		Пунктом 8 додаткової угоди від 04.07.2011 визначено, що договір діє до 04.07.2021 року, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
		Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі, розмір орендної плати розраховано на рік за загальну площу земельної ділянки та становить 394,88 грн., у розмірі земельного податку від нормативно-грошової оцінки землі (п. 9 додаткової угоди від 04.07.2011).
		Згідно з п.п. 15 - 17 додаткової угоди від 04.07.2011, земельна ділянка передається в оренду для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства (п. 15). Цільове призначення земельної ділянки для вирощування сільськогосподарських культур (п. 16). Умови збереження стану об'єкта оренди не змінювати цільове призначення, дотримуватись агротехнічних вимог при сільськогосподарському виробництві (п. 17).
		Відповідно до п. 30 додаткової угоди від 04.07.2011, орендар має право: самостійно визначити напрямки своєї господарської діяльності відповідно до цільового призначення земельної ділянки та умов договору; за згодою орендодавця передавати у користування орендовану земельну ділянку або її частину без зміни цільового призначення іншій особі (в суборенду).
		Відповідно до рішення четвертої сесії сього скликання Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області від 19.01.2018 № 26, у зв'язку зі зміною власника, змінено назву закладу загальної середньої освіти - КЗ «Новоуспенівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Веселівської районної ради Запорізької області» на КЗ «Новоуспенівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області».
		Разом з тим, 02.01.2018 між Комунальним закладом "Новоуспенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області (далі - замовник, відповідач-1) та Фізичною особою-підприємцем Чупетою Олегом Васильовичем (далі - підрядник, відповідач-2) укладено договір підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції (далі - договір підряду).
		Згідно з п. 1 договору підряду, замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виростити урожай товарної сільськогосподарської продукції у відповідності до умов Даного Договору, та розподілити її відповідно до умов Договору. Найменування сільськогосподарської культури, яка підлягає вирощуванню встановлюється окремою угодою сторін.
		Розділом 2 договору підряду визначено характер робіт, що виконується підрядником, а саме: вирощування товарної сільськогосподарської продукції.
		Відповідно до п. 3.1. договору підряду, предметом підряду (результатом виконаних робіт за даним договором) є вирощений та зібраний урожай товарної сільськогосподарської продукції в заліковій вазі або сплата фіксованого розміру доходу Замовнику.
		Згідно з п. 4.1. договору підряду, підрядник зобов'язується серед іншого - після закінчення терміну дії даного договору передати замовнику надану земельну ділянку у аналогічному стані в якому вона була передана в момент укладення Договору.
		Замовник зобов'язується надати земельну ділянку площею 30,0022 гектарів в придатному для виконання Підрядником умов договору стані із земель, які належать Замовнику на підставі Договору оренди від 20.06.2007, та забезпечити Підряднику можливість доступу до неї з метою виконання умов даного Договору (п. 4.2. договору підряду).
		Розділом 5 договору підряду передбачені розрахунки сторін за даним договором.
		Так, винагорода Підрядника складає вирощеної продукції, в заліковій вазі, за мінусом вартості витрат понесених Замовником та Підрядником, пов'язаних з її вирощуванням (п. 5.1). 
		З метою забезпечення майнових інтересів Замовника, сторони встановлюють фіксований гарантований рівень частки доходу від реалізації даного Договору, яку має отримати Замовник, яка у вартісному вираженні становить 3  750,00 грн. щомісяця, за згодою сторін, Підрядник зобов'язується в рахунок розрахунків за даним договором сплачувати зазначену суму у строк до 20-го числа щомісяця до закінчення строку дії даного Договору, при цьому загибель урожаю, низька урожайність не є підставою для зміни або несплати зазначеної у даній умові договору грошової суми. У випадку оплати зазначеної суми Замовнику, Підрядник є таким, що повністю виконав свої зобов'язання перед Замовником по даному договору і в повній мірі набуває право власності на весь вирощений урожай за даним Договором (п. 5.2).
		Згідно з п. 8.1. договору підряду, даний договір набуває чинності та вступає в дію з 02.01.2018 та діє до 31.12.2018.
		Відповідно до п. 9.3. договору підряду, у випадку односторонньої відмови від виконання даного договору, Замовник відшкодовує Підряднику неотриманий ним дохід за весь період на протязі якого мав би діяти даний договір. При розрахунку неотриманого доходу за весь період беруться до уваги ціни на продукцію та середня урожайність культур, які існували на момент укладення договору.
		Пунктом 12.1 договору підряду визначено, що даний договір укладено у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін. Невід'ємними частинами договору є: схема розміщення земельної ділянки; угода про погодження сільськогосподарської культури яка підлягає вирощуванню в поточному році; акти приймання-передачі виконаних робіт (послуг); акт визначення остаточної винагороди підрядника за підсумками роботи за рік.
		Згідно з п. 12.3 договору підряду, сторони прийшли до згоди та наголошують, що внаслідок укладення та реалізації даного Договору, право розпорядження земельною ділянкою залишається за замовником, і даний Договір не носить ознаки удаваного правочину вчиненого з метою приховування орендних правовідносин.
		02.01.2018, на підставі Договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 02.01.2018,  між КЗ «Новоуспенівська ЗОШ школа І-ІІІ ступенів» та ФОП Чупетою О.В., підписана угода про погодження сільськогосподарської культури, яка підлягає вирощуванню, відповідно до якої сторони дійшли згоди, що в 2018 році на умовах визначених договором підряду, підлягає вирощуванню соняшник на всій площі земельної ділянки.
		На виконання умов п. 5.2. Договору підряду, у період з 02.01.2018 по 31.07.2018 на рахунки Новоуспенівської міської ради Веселівського району Запорізької області від ФОП Чупети О.В. надійшли грошові кошти на загальну суму 26  250,00 грн., що підтверджується виписками по рахункам від 17.02.2018 у розмірі 7  000,00 грн., від 13.03.2018 у розмірі 7  000,00 грн., від 05.05.2018 на суму 3  500,00 грн., від 16.05.2018 у розмірі 1  250,00 грн., від 07.06.2018 на суму 3  750,00 грн. та від 10.07.2018 у розмірі 3  750,00 грн. із зазначенням призначення платежу: орендна плата за землю (т. 1, а.с. 75-77).
		Згідно з інформаційним листом відділу у Веселівському районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області № 146/164-18 від 08.08.2018, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 30,0022 га з кадастровим номером 2321285700:01:027:0043, яка розташована на території Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області не розроблялось, тому надати витяг з технічної документації відділ не має можливості. Нормативно грошова оцінка одиниці площі ріллі по Запорізькій області станом на 24.07.2018 становить 25  254,64 грн. (т. 1, а.с. 84).
		Таким чином, нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 30,0022 га становить 757  694,76 грн.
		В матеріалах справи міститься лист Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 10-8-0.6-5173/2-18 від 07.08.2018, в якому зазначено, що Головним управлінням Комунального закладу «Новоуспенівська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області дозвіл на укладання з ФОП Чупетою О.В. договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції, предметом якого є земельна ділянка державної форми власності загальною площею 30,0022 га, кадастровий номер 2321285700:01:027:0043 не надавався (т. 1, а.с. 85).
		Відповідно до листа Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області № 1353/01-01-23 від 03.08.2018, остання не надавала Комунальному закладу «Новоуспенівська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області дозвіл на укладання 02.01.2018 з ФОП Чупетою О.В. договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції, предметом якого є земельна ділянка державної форми власності загальною площею 30,0022 га з кадастровим номером 2321285700:01:027:0043, яка розташована на території Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області (т. 1, а.с. 86).
		На підставі викладеного, предметом розгляду справи є визнання недійсним договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 02.01.2018, який укладений між Комунальним закладом «Новоуспенівська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області та фізичною особою-підприємцем Чупетою Олегом Васильовичем та зобов'язання ФОП Чупету О.В. повернути Комунальному закладу «Новоуспенівська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області займану земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності, загальною площею 30,0022 га, кадастровий номер 2321285700:01:027:0043, розташовану на території Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області, шляхом підписання акту прийому-передачі із КЗ «Новоуспенівська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області.
		Судом встановлено, що 25.09.2018 між КЗ «Новоуспенівська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області (Замовник) та ФОП Чупетою О.В. (Підрядник) укладено договір про припинення договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 02.01.2018, відповідно до якого з 25.09.2018 припинено чинність договору підряду (т.2, а.с. 18, 30).
		15.11.2018 через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від відповідачів-1 та 2 надійшли письмові клопотання від 12.11.2018, в яких відповідачі зазначили, що 25.09.2018 між КЗ "Новоуспенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області та ФОП Чупетою О.В. укладено договір про припинення договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 02.01.2018. Також, укладаючи договір про припинення договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 02.01.2018, відповідний акт приймання-передачі земельної ділянки не складався, так як відповідачем-1 спірна земельна ділянка при укладенні спірного договору у січні 2018 не передавалась у користування відповідачу-2 за актом приймання-передачі. 
		Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2007/18, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та додаткові письмові пояснення, заслухавши представників сторін, суд при прийнятті рішення враховує наступне.
		Частиною 2 ст. 235 ЦК України передбачено що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
		Відповідно до п. 25 постанови пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. № 9 за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
		Пунктом 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 р. №11 визначено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (частина перша статті 207 ГК України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.
		До господарських договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства і спрямовані, зокрема, на незаконне заволодіння, користування, розпорядження (в тому числі відчуження) об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (статті 14, 15 Конституції України).
		У пункті 3.11 постанови пленуму Вищого Господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.
		Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завдання другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Згідно до ч. 2 ст. 837 ЦК України, договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
		Виходячи з вищезазначених норм ЦК України основними ознаками договору підряду є: 1) роботи виконуються на завдання замовника; 2) підрядник виконує їх на свій ризик; 3) результати роботи передаються замовнику; 4) замовник зобов'язаний прийняти результати роботи та оплатити їх.
		Аналізуючи зміст умов спірного договору судом встановлено, що цей договір не містить двох істотних умов властивих договору підряду, а саме: не зазначено обов'язок замовника прийняти результати роботи та відсутні умови відповідно до яких замовник здійснює оплату роботи підрядника.
		Навпаки, у цьому договору зазначено, що замовник передав майно (земельну ділянку) підряднику та поклав на нього обов'язок вносити гарантований рівень частки доходу від реалізації даного договору, що суперечить та не відповідає вимогам Цивільного кодексу щодо умов договору підряду, а має ознаки договору оренди земельної ділянки.
		Згідно зі статтею 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
		В частині 1 ст. 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
		Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що КЗ "Новоуспенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області за плату передало ФОП Чупеті О.В. земельну ділянку площею 30,0022 га (відповідно до п. 4.2. Договору) у користування на строк до 31.12.2018, таким чином фактично уклавши договір оренди земельної ділянки, який було приховано шляхом укладання 02.01.2018 спірного удаваного договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції.
		З огляду на викладене, до оспорюваного договору підлягають застосуванню нормативно-правові акти, які регламентують вимоги для договорів оренди землі.
		Разом з тим, вказаний договір укладено і в порушення вимог Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про оренду землі", з огляду на наступне.
		Приписами ст. 8 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.
		Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч. 1). 
		Частиною 6 ст. 93 ЗК України визначено, що орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда) .
		Так, право володіння розуміється як належність об'єкта певному суб'єкту, фактичне панування суб'єкта над об'єктом; право користування - як процес виробничого застосування і споживання корисних властивостей об'єкта, а також створених за його допомогою благ.
		Право оренди є одним з двох можливих титулів, що надає право користуватися землею: глава 15 ЗК України "Право користування землею" передбачає право користування землею на праві постійного користування та на праві оренди землі.
		Відповідно до частини 1 статті 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
		Формулювання законодавця «право самостійного господарювання» підкреслює диспозитивність реалізації права самостійного господарювання безпосереднім землекористувачем, але не свідчить про можливість передачі права господарювання іншій особі, підкреслюючи що таке господарювання має відбуватися самостійно.
		Таким чином, саме КЗ "Новоуспенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області, як землекористувач на підставі договору оренди землі № 38 від 20.06.2007 з урахуванням додаткової угоди від 04.07.2011, наділений передбаченими правами щодо земельної ділянки.
		Зміст погоджених сторонами спірного договору умов свідчить, що взявши на себе зобов'язання надати ФОП Чупеті О.В. земельну ділянку для вирощування товарної сільськогосподарської продукції КЗ "Новоуспенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області фактично усунулось від права самостійного господарювання на земельній ділянці та надало право обробки земельної ділянки та збору врожаю ФОП Чупеті О.В.
		Отже, право на обробку землі та збір врожаю, передбачене умовами спірного договору, являє собою реалізацію правомочностей землекористувача щодо володіння та користування земельною ділянкою, які згідно зі ст. 93 ЗК України, складають право оренди земельної ділянки.
		Як встановлено судом, право володіння та користування, що належать землекористувачеві на підставі ст. 93 ЗК України, за умовами спірного договору реалізується не самим землекористувачем - КЗ "Новоуспенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області, а ФОП Чупетою О.В. шляхом обробки землі та збору врожаю на підставі договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 02.01.2018.
		Право самостійного господарювання на землі як право, надане ч. 1 ст. 95 ЗК України саме землекористувачеві, згідно умов спірного договору використовується не землекористувачем, якому належить право оренди земельної ділянки на підставі договору № 38 від 20.06.2007, а ФОП Чупетою О.В., що суперечить вказаній нормі права.
		Таким чином договір підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 02.01.2018 не відповідає вимогам ст.ст. 93, 95 ЗК України.
		Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.
		Отже, КЗ "Новоуспенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області взявши на себе вказані вище права та обов'язки за спірним договором, здійснив розпорядження державною спірною земельною ділянкою, без згоди Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо передачі оспорюваної земельної ділянки в суборенду.
		Зі змісту глави 15 ЗК України, як спеціального нормативного акту, що регулює земельні відносини, вбачається, що земельні ділянки можуть бути надані у користування або на праві оренди, або на праві постійного користування.
		Отже, земельна ділянка, яку використовує ФОП Чупета О.В. не належить йому на жодному з титулів - праві власності чи праві оренди, таким чином землекористування здійснюється ФОП Чупетою О.В. за відсутності законодавчо-визначеної підстави та використання спірної земельної ділянки ФОП Чупетою О.В. на підставі договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 02.01.2018, що також суперечить чинному законодавству.
		Відповідно до ч. 8 ст. 93 ЗК України орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
		У ч. 9 ст. 93 ЗК України зазначено, що відносини пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
		В статті 3 Закону України "Про оренду землі" зазначено, об'єкт оренди землі, а саме, земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
		Частиною 1 ст. 78 ЗК України встановлено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
		Оскільки земельні ділянки відносяться до державної форми власності, то відповідно до п. є-1 ст. 15-1 ЗК України розпорядження нею належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, яким в даному випадку є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.
		У частинах 1, 2, 3 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою ст. 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою ст.134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
		Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів; використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями; будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів; надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні; надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено; розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб; надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону; надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала; будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд); передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва; надання земельних ділянок суб'єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб'єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим; поновлення договорів оренди землі; передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності; надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків; надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; надання в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім доріг, що обмежують масив), відповідно до статті 371 цього Кодексу; надання в оренду земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, що обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення.
		Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". (ч. 3 ст. 134 ЗК України)
		Отже, у ч.ч. 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України встановлені виключні підстави, що надають можливість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, у тому числі, права оренди земельних ділянок, не на конкурентних засадах, тобто, без проведення земельних торгів.
		Однак, жодна з вищевказаних обов'язкових процедур для відведення в оренду земельної ділянки не була виконана сторонами спірного договору.
		Згідно з приписами статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
		У статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначені умови договору оренди землі, а саме істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
		Отже, у спірному договорі підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 02.01.2018 сторони визначили всі істотні умови договору, які притаманні договору оренди землі, а саме:
		- об'єкт оренди землі (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки). У п. 4.2. договору підряду від 02.01.2018 зазначається розмір земельної ділянки - 30,0022 га та документ, на підставі якого зазначена земельна ділянка належить замовнику - Договір оренди землі № 38 від 20.06.2007;
		- строк дії договору оренди. У п. 8.1 договору визначено строк його дії: з 02.01.2018 та до 31.12.2018;
		- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату. В пункті 5.2 сторонами визначено розмір, форма та строки сплати. Остаточний термін розрахунків згідно пункту 6.1 договору, встановлено додатковими угодами. Також, у п. 9.2 договору встановлено, що за порушення терміну розрахунків передбачених п. 5.1 договору, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення від простроченої суми.
		Оплата ФОП Чупетою О.В. рахунків Новоуспенівської міської ради Веселівського району Запорізької області здійснювалась саме як орендна плата за землю.
		Статтею 17 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. 
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вказаний договір підряду від 02.01.2018 з вирощування товарної сільськогосподарської продукції, укладений між КЗ "Новоуспенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області та ФОП Чупетою О.В. є удаваним та містить ознаки іншого правочину - договору оренди земельної ділянки.
		Разом з тим оспорюваний договір, який є договором оренди землі, суперечить вимогам ст.ст. 4-6, 15, 17 Закону України "Про оренду землі".
		Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього кодексу.
		Згідно із вимогами ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на настання реальних насідків, що обумовлені ним.
		Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
		Частиною 3 статті 207 ГК України передбачено, що виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним та припиняється на майбутнє.
		За приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
		У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		За таких обставин, у КЗ "Новоуспенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області не було повноважень на передачу в суборенду наданої йому в оренду земельної ділянки, у зв'язку з чим суд приходить до висновку щодо невідповідності спірного договору вимогам ч. 2 ст. 203 ЦК України.
		Також, відповідачами - 1 та 2 надані суду письмові клопотання від 12.11.2018 про закриття провадження у справі, оскільки 25.09.2018 між КЗ "Новоуспенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області та ФОП Чупетою О.В. укладено договір про припинення договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 02.01.2018. Даний договір набуває чинності з моменту його підписання. Зважаючи на викладене, спірний договір припинений з 25.09.2018 у зв'язку з підписанням відповідного договору про припинення, отже відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, серед іншого, якщо відсутній предмет спору. На підставі викладеного, просять суд провадження у справі №908/2007/18 закрити.
		Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		Статтею 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
		Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України  нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
		  За таких обставин, оскільки предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.
		Крім того, укладення сторонами Договору від 25.09.2018 про припинення договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 02.01.2018 не свідчить про відсутність предмету спору, оскільки недійсність договору встановлюється з моменту його укладання.
		За таких обставин, розірвання (припинення) сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним. 
		Вищевказані висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 905/1227/17 від 27.11.2018.
		Враховуючи, що у КЗ "Новоуспенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області не було повноважень на передачу в суборенду наданої йому в оренду земельної ділянки, суд приходить до висновку щодо невідповідності спірного договору вимогам ч. 2 ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, отже заявлені позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного шляхом підписання сторонами удаваного правочину - договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 02.01.2018 між Комунальним закладом Новоуспенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області та фізичною особою-підприємцем Чупетою Олегом Васильовичем є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Крім цього з матеріалів справи вбачається, що при укладенні спірного договору 02.01.2018, акт приймання-передачі земельної ділянки площею 30,0022 га сторонами не складався.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. 
		Таким чином, клопотання відповідачів-1 та 2 про закриття провадження у справі судом задовольняється частково, провадження у справі № 908/2007/18 в частині зобов'язання ФОП Чупету О.В. повернути Комунальному закладу «Новоуспенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області займану земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності, загальною площею 30,0022 га, кадастровий номер 2321285700:01:027:0043, розташовану на території Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області, шляхом підписання акту прийому-передачі із КЗ «Новоуспенівська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору.
		За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, понесених прокурором підлягають стягненню з відповідачів - 1, 2 в загальному розмірі 1  762, 00 грн. в рівних однакових частинах, окремо з кожного по 881,00 грн. 
		Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 86, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -   
		      
		                                                           ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити частково.
		2. Визнати недійсним Договір підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 02.01.2018, який укладений між Комунальним закладом «Новоуспенівська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області та фізичною особою-підприємцем Чупетою Олегом Васильовичем.
		3. В частині зобов'язання ФОП Чупети О.В. повернути займану земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності, загальною площею 30,0022 га, кадастровий номер 2321285700:01:027:0043, розташовану на території Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області, шляхом підписання акту прийому-передачі із КЗ «Новоуспенівська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю предмету спору.
		4. Стягнути з Комунального закладу "Новоуспенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області (72220, Запорізька область, Веселівський район, с. Новоуспенівка, вул. Шкільна, буд. 19, код ЄДРПОУ 26318076) та Фізичної особи-підприємця Чупети Олега Васильовича (АДРЕСА_1; ІПН: НОМЕР_1) на користь Прокуратури Запорізької області в особі Мелітопольської місцевої прокуратури (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова, буд. 22; код ЄДРПОУ 02909973; розрахунковий рахунок № 35217095000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2018 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 1  762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. в рівних однакових частинах, окремо з кожного по 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. 00 коп. 
		5. Видати Прокуратурі Запорізької області ухвалу про повернення із державного бюджету України судового збору у розмірі 1  762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
		 
		Повний текст рішення складено: 25.02.2019.
		 
		          Суддя                                                                                 К.В. Проскуряков
		 
		 
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...