Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 9901/931/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України.
Надіслано для оприлюднення: 26.02.2019. Зареєстровано: 27.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.03.2019.
Дата набрання законної сили: 04.06.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		19 лютого 2019 року 
		Київ
		справа №9901/931/18
		адміністративне провадження №П/9901/931/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді: Білоуса О.В.
		суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А., Желтобрюх І.Л., Шарапи В.М.,
		секретар судового засідання - Носенко Л.О.,
		за участю: позивача - ОСОБА_1,
		представника позивача  ОСОБА_8
		представника відповідача - Погребняка С.П.,
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення,
		УСТАНОВИВ:
		У листопаді 2018 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП, Комісія) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 24 жовтня 2018 року №473дп-18 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1 та закриття дисциплінарного провадження щодо начальника Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4» в частині притягнення прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.
		Ухвалою від 30 листопада 2018 року суддя-доповідач Касаційного адміністративного суду відкрив провадження у справі за вказаним позовом.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що оскаржуване рішення Комісії є незаконним, оскільки прийняте без належного обґрунтування та за відсутності належних доказів.
		У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю за викладених у позовній заяві обставин та додатково пояснив, що вважає рішення відповідача протиправним, оскільки спілкування з громадянином ОСОБА_5 відбувалося в рамках чинного законодавства як в частині процесуального керівництва мною кримінального провадження так і в частині звичайних розмов щодо купівлі дров. Спілкування з питання купівлі дров відбулося з ОСОБА_5 лише через те, що останній займав посаду юриста у ДП «Харківська лісова наукова станція» і дану розмову розпочав сам громадянин ОСОБА_5 Жодного зв'язку чи впливу на кримінальне провадження №12017220280000551 розмова щодо дров не мала, під час даної розмови він жодним чином не зловживав посадовими обов'язками чи повноваженнями прокурора і виступав лише як громадянин України.
		Представник позивача просив позов задовольнити та зазначив про необґрунтованість рішення відповідача, оскільки КДКП не враховано ступінь тяжкості вчиненого позивачем проступку та заподіяну ним шкоду. Просив врахувати, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку, у зв'язку із чим застосування до позивача найтяжчого дисциплінарного стягнення є необґрунтованим та не відповідає ступеню його вини та тяжкості проступку.
		У поданому відзиві на позовну заяву відповідач у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що рішення є законним та обґрунтованим.
		У судовому засіданні представник відповідача підтримав таку позицію, просив відмовити у задоволенні позову повністю та пояснив, що Комісія дійшла висновку про наявність у діях прокурора ОСОБА_1 ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».
		Зокрема, зазначив, що прокурором ОСОБА_1 порушено Закон України «Про прокуратуру» та Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів, допущено протиправні позаслужбові стосунки, у тому числі на користь приватних інтересів третіх осіб, що знижує авторитет органів прокуратури та зменшує довіру громадян до них, заважає формуванню принципової морально-правової позиції у взаєминах з Громадянами.
		Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які покликаються учасники справи, обґрунтовуючи свою позицію, дослідивши надані ними докази на підтвердження заявлених вимог та заперечень і матеріали судової справи, встановив таке.
		Згідно із рішенням Комісії від 24 жовтня 2018 року №473дп-18 ОСОБА_1 на посаду прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області призначений наказом прокурора Харківської області від 14 квітня 2016 року №692к. З Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 6 червня 2017 року, а 20 березня 2013 року ним прийнята Присяга працівника прокуратури (а.с. 16).
		6 серпня 2018 року до КДКП надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_5 про вчинення, зокрема, прокурором Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
		В заяві скаржник вказав, що прокурор ОСОБА_1 вимагав у нього отримання неправомірної вигоди та здійснював розголошення відомостей досудового розслідування, погодив підозру, яка ухвалою Дергачівського районного суду від 10 листопада 2017 року визнана необґрунтованою, приймав участь у розбійному нападі на скаржника.
		Розглянувши вказану дисциплінарну скаргу, Комісія дійшла висновку, що у діях прокурора ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» з огляду на таке.
		Згідно з дисциплінарною скаргою прокурор ОСОБА_1 вимагав отримання неправомірної вигоди та здійснював розголошення відомостей досудового розслідування з метою отримання неправомірної вигоди. Так, відповідно до матеріалів листування у програмі «Viber» та згідно з записами розмов ОСОБА_5 та прокурора ОСОБА_1 останній вимагав отримання дров для свого тестя, вів переговори про проведення слідчих та розшукових дій, з метою отримання неправомірної вигоди інформував ОСОБА_5 про хід досудового розслідування, у якому ОСОБА_5 ще не був стороною кримінального провадження. Всі ці дії були направлені на те, щоб отримати неправомірну вигоду від ОСОБА_5 та у наданні доступу до лісових запасів державного лісозаготівельного підприємства, де він працює. Так, відповідно до звукозапису розмови від 6 жовтня 2017 року вказаного прокурора цікавило питання отримання дров та вручення співробітниками поліції письмового повідомлення про підозру, наданні інформації про вказані слідчі дії з метою подальшого отримання неправомірної вигоди та неправомірних переваг.
		Відповідно до висновку службового розслідування, додатково опитаний ОСОБА_5 повідомив, що з прокурором ОСОБА_1 знайомий, особистих неприязних стосунків між ними не має. Вказав на те, що прокурор ОСОБА_1 неодноразово попереджав його про проведення з ним слідчих дій у кримінальному провадженні №12017220280000551, інформував про його перебіг. Крім того, ОСОБА_1 особисто передавав ОСОБА_5 копії процесуальних документів, відеоматеріалів - відеозапису з реєстратора потерпілого ОСОБА_6 та копії протоколів допиту двох свідків (понятих при огляді місця події), при цьому вказані факти мали місце ще до набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного. Також у своїх поясненнях ОСОБА_5 підтвердив факт звернення до нього прокурора ОСОБА_1 з приводу безоплатного отримання дров для свого знайомого в ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція». Разом з тим, ОСОБА_5 пояснив прокурору ОСОБА_1, що це неможливо і дрова можна лише офіційно придбати. 
		На підтвердження своєї позиції скаржник долучив до дисциплінарної скарги роздруківки листування з ОСОБА_1 у програмі «Viber», відповідно до яких останній інформує ОСОБА_5 про те, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12017220280000551 саме для того, щоб контролювати його хід та мати доступ до матеріалів провадження, а також вказує на те, що вже передав ОСОБА_5 окремі докази (відеозаписи), наявні в матеріалах провадження.
		Комісією встановлено, що телефон абонента, з яким здійснено листування у програмі «Viber», належить прокурору ОСОБА_1
		Крім того, скаржником до дисциплінарної скарги додано флеш-носій із записами телефонних розмов між ним та нібито ОСОБА_1 Відповідно до вказаних записів ОСОБА_1 обіцяє передати ОСОБА_5 відеозаписи з місця події з реєстратора потерпілого ОСОБА_6, що міститься в матеріалах кримінального провадження №12017220280000551. Також відповідно до вищевказаних записів телефонних розмов ОСОБА_1 попередив ОСОБА_5 про те, що останнього викликають до Дергачівського відділу поліції для вручення повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12017220280000551.
		У своїх поясненнях ОСОБА_1 не заперечив факт спілкування з ОСОБА_5, так як останній часто приїздив до Дергачівської місцевої прокуратури, де між іншим, звертався і до ОСОБА_1, разом з тим, тісно вони ніколи не спілкувалися. У серпні-вересні 2017 року ОСОБА_1 телефонував до Дергачівського лісництва з приводу придбання дров для опалення, де йому сказали звернутися до ОСОБА_5, як юриста вказаного підприємства. До ОСОБА_1 звернувся знайомий з проханням дізнатися про вартість і строки доставки дров для його родича. ОСОБА_1 пояснив, що дійсно телефонував ОСОБА_5 з приводу офіційного придбання дров і останній повідомив про ціну та доставку дров. Наскільки відомо ОСОБА_1, люди, які прохали його дізнатися про дрова, поїхали в офіс Дергачівського лісництва, де їм виписали офіційну квитанцію, яку вони оплатили та отримали дрова.
		Також ОСОБА_1 пояснив, що до оголошення підозри ОСОБА_5 він не інформував останнього про хід досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017220280000551. Будь-яких доказів та відеозаписів у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 не передавав.
		ОСОБА_1 підтвердив факт спілкування з ОСОБА_5, зокрема, і за допомогою програми «Viber». Проте це листування в його телефоні відсутнє і він не може стверджувати, що повідомлення, наявні в роздруківці, доданій до скарги, дійсно мали місце. 
		Зазначене пояснення Комісія оцінила критично, зокрема як намагання прокурора уникнути відповідальності. При цьому врахувала, що факт позаслужбових стосунків із фігурантом кримінального провадження прокурором-процесуальним керівником у ньому - ОСОБА_1 підтверджено.
		Згідно із висновком службового розслідування за матеріалами дисциплінарної скарги ОСОБА_5 та встановлених обставин 11 вересня 2018 року за вказаними вище фактами, до ЄРДР за №42018220000001057 внесено відповідні відомості за частиною першою статті 365 КК України.
		При цьому, Комісіє встановила, що вина прокурора ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину не доведена обвинувальним вироком суду, а тому при наданні оцінки обставинам дисциплінарного провадження діяла в рамках встановленої Законом компетенції, а саме надавала оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини.
		З урахуванням вказаних обставин, Комісією 24 жовтня 2018 року прийнято оскаржуване рішення №473дп-18 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1 та закриття дисциплінарного провадження щодо начальника Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4» про притягнення прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.
		На підставі вказаного рішення КДКП, наказом прокуратури Харківської області від 6 листопада 2018 року №2087к звільнено прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області юриста 1 класу ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності ті непідкупності органів прокуратури та одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (пункти 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру»).
		Не погодившись з правомірністю рішення Комісії від 24 жовтня 2018 року №473дп-18, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Стаття 123 Основного Закону передбачає, що організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - Закон №1697-VII).
		Згідно зі статтями 44, 45 Закону №1697-VII, дисциплінарне провадження здійснюється КДКП. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Комісією скарги, у якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
		За приписами статті 47 Закону №1697-VII, розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні КДКП, на яке запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи.
		Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні Комісії заслуховуються пояснення члена КДКП, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об'єктивності члена КДКП подавати заяву про його відвід (частини п'ята, шоста статті 47 указаного Закону).
		Стаття 49 Закону №1697-VII визначає види дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на прокурора. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 49 цього Закону на прокурора може бути накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
		Відповідно до пунктів 5 та 6 частини першої статті 43 Закону №1697-VII, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
		Як вбачається з матеріалів справи, Комісія дійшла висновку, що допущений ОСОБА_1 дисциплінарний проступок знижує авторитет органів прокуратури та зменшує довіру громадян до них, заважає формуванню принципової морально-правової позиції у взаєминах з громадянами. Прокурором ОСОБА_1 допущено протиправні позаслужбові стосунки, у тому числі на користь приватних інтересів третіх осіб. Вчинення прокурором дисциплінарного проступку підтверджується: висновком службового розслідування; поясненнями ОСОБА_5; поясненнями прокурора ОСОБА_1; матеріалами доданими до дисциплінарної скарги та іншими відомостями.
		Статтею 19 Закону №1697-VII передбачено, що прокурор зобов'язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
		Відповідно до статті 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 28 листопада 2012 року №123, працівник прокуратури не має права використовувати своє службове становище в особистих інтересах або в інтересах інших осіб. У разі явного порушення закону, очевидцем якого став працівник прокуратури, він вживає усіх можливих передбачених законодавством заходів для припинення протиправних дій та притягнення винних осіб до відповідальності. Працівнику прокуратури слід уникати особистих зв'язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати високе звання працівника прокуратури, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний громадський резонанс. Поза службою поводити себе коректно і пристойно. При з'ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення працівника прокуратури, з метою ухилення від відповідальності.
		Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов'язків прокурорів, прийнятих Міжнародною Асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов'язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.
		Крім того, при виконанні своїх обов'язків прокурори, зокрема, повинні: а) справедливо, неупереджено й об'єктивно виконувати свої функції; б) поважати і намагатися захищати права людини, як це викладено в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція); (…) (п. 24 Рекомендації Rec (2000) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя (далі - Рекомендація Rec (2000) 19), ухваленій Комітетом Міністрів Ради Європи (далі - Комітет Міністрів) на 724 засіданні заступників міністрів 6 жовтня 2000 року).
		Текстом Рекомендації Rec (2000) 19 підкреслюються дві істотні вимоги: поважати права окремої особи і прагнути ефективності, за яку прокурор частково несе відповідальність (Коментар до індивідуальних рекомендацій за п. 24 Рекомендації Rec (2000) 19).
		Стосовно такої відповідальності Рекомендація Rec (2000) 19, зокрема, передбачає, що держава повинна вжити заходів, щоб дисциплінарне судочинство проти прокурорів регулювалося законом і гарантувало справедливу й об'єктивну оцінку та рішення, що є предметом незалежного і неупередженого нагляду (підп. «ґ» п. 5).
		В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив про ведення ним переписки у програмі «Viber» з ОСОБА_5 з приводу процесуальних дій у кримінальному провадженні №12017220280000551, у якому позивач є процесуальним керівником, а також щодо можливості придбання дров для його знайомого.
		Тому, враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного адміністративного у складі Верховного Суду вважає правильним висновок КДКП про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, на підставі пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону №1697-VIІ, оскільки його позаслужбові стосунки з ОСОБА_5, суперечать нормам Закону №1697-VIІ і Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури.
		При цьому, суд зазначає, що приймаючи рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, Комісія врахувала характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
		За встановлених у цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Комісії відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, зокрема таке прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано та пропорційно.
		Керуючись статтями 38-40, 241-243, 246, 255, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
		Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення виготовлено 25 лютого 2019 року.
		 
		Головуючий суддя                                                                                           О.В.Білоус 
		Судді                                                                                                              В.М.Бевзенко
		                                                                                                              Н.А.Данилевич
		                                                                                                              І.Л.Желтобрюх
		                                                                                                              В.М.Шарапа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...