Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/2383/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2019.
Дата набрання законної сили: 21.02.2019
Номер судового провадження: 61-15368ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		21 лютого 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 420/2383/16-ц
		провадження № 61-15368св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
		 
		учасники справи: 
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідач - ОСОБА_5,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4, яка підписана представником ОСОБА_6, на рішення апеляційного суду Луганської області від 10 травня 2017 року у складі колегії суддів: Луганської В. М., Коновалової В. А., Лозко Ю. П.,
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до ОСОБА_5 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. 
		 
		Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла мати позивача - ОСОБА_7 Внаслідок смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина, яка складається з квартири за адресою: АДРЕСА_1. За життя спадкодавцем заповіту не складено. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_7 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5
		 
		Позивач вказувала, що постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21 березня 2016 року державним нотаріусом Новопсковської державної нотаріальної контори Ковальовим А. О. відмовлено їй у видачі у свідоцтва про право на спадщину, оскільки ніхто з ОСОБА_7 на момент смерті не був зареєстрований та фактично не прийняв спадщину, та в зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини нотаріус немає можливості видати свідоцтво про право на спадщину. За таких обставин, з метою належного оформлення спадщини після смерті ОСОБА_7, позивачу необхідно встановити факт постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. 
		 
		Позивач просила суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом зі спадкодавцем ОСОБА_7 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2 року, за адресою: АДРЕСА_1.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 03 березня 2017 року в складі судді: Стеценко О. С. позов задоволено. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_4 разом зі спадкодавцем ОСОБА_7 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 року за адресою: АДРЕСА_2. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що постійним місцем проживання є житло, в якому особа проживала понад 6 місяців. ОСОБА_7 проживала понад шість місяців без реєстрації за місцем проживання позивача ОСОБА_4 Позивач постійно проживала з померлою матір'ю на час відкриття спадщини, що не спростовано відповідачем та визнано ним у судовому засіданні.
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Рішенням апеляційного суду Луганської області від 10 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено. Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 03 березня 2017 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що згідно постанови державного нотаріуса про відмову вчинення нотаріальних дій від 21 березня 2016 року позивачу ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки спадщину ні фактично, а ні за заявою ніхто не прийняв в установленому законом порядку після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що проживала АДРЕСА_1. Постановою державного нотаріуса про відмову вчинення нотаріальних дій від 26 січня 2017 року відповідачу ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропущенням строку для прийняття спадщини. У разі неприйняття спадщини спадкоємцями відповідні органи місцевого самоврядування можуть звертатися до суду з заявами про визнання такого майна відумерлим у судовому порядку. Суд першої інстанції, встановивши, що відповідач у визначеному законом порядку не прийняла спадщину після померлої ОСОБА_7, не залучив до участі у справі як належного відповідача орган місцевого самоврядування.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		У червні 2017 року ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_6 в якій просила скасувати оскаржене рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що заяви про спадкування повинні розглядатися в позовному проваджені. Між ОСОБА_4 до ОСОБА_5 існує спір, а тому відповідач є належним. ОСОБА_7 проживала понад шість місяців без реєстрації за місцем проживання позивача ОСОБА_4 Позивач постійно проживала з ОСОБА_7 на час відкриття спадщини.
		 
		Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
		 
		 
		Рух справи
		 
		У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Позиція Верховного Суду 
		 
		Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
		 
		Апеляційний суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_7, якій на праві власності належала квартира АДРЕСА_1. 
		 
		Позивач і відповідач є дочками ОСОБА_7. 
		 
		Згідно постанови державного нотаріуса про відмову вчинення нотаріальних дій від 21 березня 2016 року позивачу ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки спадщину ні фактично, а ні за заявою ніхто не прийняв в установленому законом порядку після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_7, яка проживала АДРЕСА_1. 
		 
		Постановою державного нотаріуса про відмову вчинення нотаріальних дій від 26 січня 2017 року відповідачу ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропущенням строку для прийняття спадщини. 
		 
		Відповідно до частини першої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
		 
		У справах про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем у разі наявності спору, належними відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
		 
		Згідно пункту 2 частини шостої статті 130 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) якщо спір не врегульовано суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі. 
		 
		Тлумачення статті 33 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. 
		 
		Втім судом першої інстанції, в порушення статей 33, 130 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) не вирішено питання щодо складу осіб, які мають брати участь у розгляді справи, а апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості усунути такі недоліки. Тому апеляційний суд зробив обгрунтований висновок про відмову в задовленні позову.
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін. 
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_4, яка підписана представником ОСОБА_6, залишити без задоволення.
		 
		Рішення апеляційного суду Луганської області від 10 травня 2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                         В. І. Крат
		 
		Н. О. Антоненко
		 
		В. І. Журавель

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...