Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/13249/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Обіг цінних паперів; Інший спір про обіг цінних паперів.
Надіслано для оприлюднення: 27.02.2019. Зареєстровано: 27.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2019.
Дата набрання законної сили: 18.02.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"18" лютого 2019 р. Справа№ 910/13249/17
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого: Мальченко А.О.
		суддів: Жук Г.А. 
		ОСОБА_1 
		 
		при секретарі судового засідання Найченко А.М.,
		розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»
		на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 (повний текст рішення складено 28.09.2018)
		у справі №910/13248/17 (суддя Пінчук В.І.) 
		за позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства «Укртелеком»
		до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»
		про розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015, скасування операцій списання, зарахування та переказу облігацій серії «С» від 16.03.2017,
		за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» (далі  ПАТ «Укртелеком», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою (з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог від 20.09.2017 (т.1, а.с. 121) до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі  ПАТ «Державний ощадний банк України», відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі  ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», третя особа) про:
		- розірвання з 12.05.2016 договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015, укладеного між ПАТ «Укртелеком» та ПАТ «Державний ощадний банк України», внаслідок істотної зміни обставин; 
		- скасування (відміни) операції списання, зарахування та переказу 16.03.2017 облігацій серії «С», емітентом яких є ТОВ «ЕСУ» в кількості 1 млн. шт. з рахунку в цінних паперах ПАТ «Державний ощадний банк України» на рахунок в цінних паперах приватного нотаріуса ОСОБА_3 з позначкою «депозит нотаріуса» на користь ПАТ «Укртелеком»; 
		- відновлення обліку облігацій серії «С», емітентом яких є ТОВ «ЕСУ», в кількості 1 млн. шт. на рахунку в цінних паперах ПАТ «Державний ощадний банк України» як власника цінних паперів;
		- визнання припиненими з 12.05.2016 зобовязання ПАТ «Укртелеком» за договором купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015 у частині: надання розпорядження про зарахування облігацій серії «С», емітентом яких є ТОВ «ЕСУ», у кількості 1 млн. шт. на свій рахунок №300517-UA40003446 у депозитарній установі ПАТ «ПУМБ» у депозитарній системі ПАТ «НДУ» не пізніше 15.03.2017; оплати загальної вартості облігацій серії «С», емітентом яких є ТОВ «ЕСУ», у кількості 1 млн. шт., визначеної відповідно до п.2.1 договору (яка складається з номінальної вартості (НОМЕР_1 грн) та накопиченого відсоткового доходу на номінальну вартість одного цінного паперу станом на день оплати, розрахованого з точністю до однієї копійки відповідно до проспекту емісії облігацій емітента ТОВ «ЕСУ», в безготівковій формі не пізніше 15.03.2017 шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПАТ «Державний ощадний банк України» №364130201 в АТ «Ощадбанк», код установи банку 300465, код за ЄДРПОУ АТ «Ощадбанк» 0032129).
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015, укладений між ПАТ «Укртелеком» та ПАТ «Державний ощадний банк України» підлягає розірванню на підставі ст.652 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) внаслідок істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні договору. Істотною зміною обставин позивач зазначає ненадання Фондом державного майна України згоди на відчуження корпоративних прав ТОВ «ТриМоб», 100% яких у статутному капіталі товариства належить ПАТ «Укртелеком», у звязку з чим правочин щодо відчуження корпоративних прав не був вчинений, виручені кошти від якого планувалось, за попередніми домовленостями з банками, спрямувати на здійснення розрахунків, в тому числі і за спірним договором. На думку позивача, наявні всі чотири умови, визначені ч. 2 ст. 652 ЦК України, необхідні для розірвання договору.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2018, позов задоволено повністю. 
		Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.07.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 у справі №910/13249/17 скасовано. Вказану справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
		Скасовуючи рішення суду першої та постанову апеляційної інстанцій, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові зазначав, що:
		суди при розгляді справи не дослідили, чи були відтворені положення підписаного сторонами 15.09.2015 Меморандуму в основному договорі (в спірному договорі) та чи містить основний договір (спірного договору купівлі-продажу цінних паперів № 6026-ДД/2015 від 15.09.2015) умови, в яких був би зафіксований намір сторін здійснити розрахунок за придбані цінні папери за рахунок коштів, виручених від продажу корпоративних прав ТОВ «ТриМоб»;
		суди не дослідили, на яких умовах розрахунку було укладено спірний договір, чи залежав визначений у договорі порядок розрахунків від певних умов та/або обставин, зокрема від надання чи ненадання Фондом державного майна України згоди на продаж позивачем корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» та чи залежало взагалі укладення спірного договору від обставин продажу позивачем корпоративних прав ТОВ «ТриМоб»;
		суди не з'ясували чи відбулась взагалі зміна обставин, якими сторони керувались при укладенні спірного договору, чи є вона істотною;
		суди також не дослідили належним чином наявності чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 ЦК України, при істотній зміні обставин, з якими закон пов'язує можливість розірвання договору; в судових рішеннях лише зазначено про доведеність факту наявності таких умов та не наведено належного обґрунтування такого висновку;
		суди не дослідили, чим підтверджується те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане (перша умова, визначена ч.2 ст.652 ЦК України); не з'ясували, чи усвідомлювали сторони при укладенні спірного договору та чи допускали ймовірність ненастання таких обставин - ненадання Фондом державного майна України згоди на відчуження корпоративних прав ТОВ «ТриМоб»; суди не дослідили належним чином умови Меморандуму від 15.09.2015, зокрема п.4, та не з'ясували, чи є засвідчені в ньому наміри сторін безумовними чи можливо такі наміри побудовані на ймовірних припущеннях щодо настання певних обставин; 
		суд касаційної інстанції не погодився з висновком судів про наявність четвертої умови, необхідної для розірвання договору, а саме про те, що заінтересована сторона не несе ризик зміни обставин, вказуючи, що такий висновок судами зроблений без застосування до спірних правовідносин положень статей 42, 44 ГК України.
		Під час нового розгляду справи, з урахування вказівок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.07.2018, Господарським судом міста Києва ухвалено рішення від 27.09.2018, яким позов задоволено повністю. Розірвано договір купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015, укладений між ПАТ «Укртелеком» та ПАТ «Державний ощадний банк України», внаслідок істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні договору. 
		Скасовано (відмінено) операції списання, зарахування та переказу 16.03.2017 облігації серії «С», емітентом яких є ТОВ « ЕСУ» в кількості 1 млн. шт. з рахунку в цінних ПАТ «Державний ощадний банк України» на рахунках в цінних паперах приватного нотаріуса ОСОБА_3 з позначкою «депозит нотаріуса» на користь ПАТ «Укртелеком». 
		Визнано припиненими з 12.05.2016 зобов'язання ПАТ «Укртелеком» за договором купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 № 6026ДД/2015 у частині: - надання розпорядження про зарахування облігацій серії «С», емітентом яких є ТОВ «ЕСУ» у кількості 1 млн. шт. на свій рахунок №300517-UA40003446 у депозитарній установі ПАТ «ПУМБ» у депозитарній системі ПАТ «НДУ» не пізніше 15.03.2017; - оплати загальної вартості облігацій серії «С», емітентом яких ТОВ «ЕСУ» у кількості 1 мільйона штук, визначеної відповідно до п.2.1 договору (яка складається з номінальної вартості (НОМЕР_1 грн) та накопиченого відсоткового доходу на номінальну вартість одного цінного паперу станом на день оплати, розрахованого з точністю до однієї копійки відповідно до проспекту емісії облігацій емітента ТОВ «ЕСУ», в безготівковій формі не пізніше 15.03.2017 шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПАТ «Державний ощадний банк України» №364130201 в АТ «Ощадбанк», код установи банку 300465, код за ЄДРПОУ АТ «Ощадбанк» 00032129).
		Відновлено облік облігацій серії «С», емітентом яких є ТОВ «ЕСУ», в кількості 1 млн. шт. на рахунку в цінних паперах ПАТ «Державний ощадний банк України» як власника цінних паперів.
		Стягнуто з ПАТ «Державний ощадний банк України» на користь ПАТ «Укртелеком» 4800,00 грн судового збору за подання позовної заяви.
		Судове рішення мотивоване тим, що обставини, на які посилався позивач в обґрунтування позовних вимог, є істотними в розумінні ст. 652 ЦК України, оскільки передумовою для укладення спірного договору слугували попередні домовленості та наміри сторін здійснити розрахунок, у тому числі, за спірним договором за рахунок коштів, виручених від продажу корпоративних прав ТОВ «ТриМоб», а відмова Фонду державного майна України погодити продаж корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» позбавила ПАТ «Укртелеком» юридичної можливості продати корпоративні права ТОВ «ТриМоб», здійснити розрахунок за спірним договором та є причиною, яку позивач не міг усунути після її виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися. За висновком суду, станом на кінцеву дату обов'язку позивача сплатити грошові кошти за придбані цінні папери за спірним договором відповідач був повідомлений про неможливість здійснення вказаної операції внаслідок ненастання обумовленої у Меморандумі та погодженої відповідними листами відповідача обставини - надання Фондом державного майна України згоди на відчуження корпоративних прав ТОВ «ТриМоб», що свідчить про істотну зміну обставин. При цьому суд, визнав доведеним факт наявності всіх чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 ЦК України, необхідних для розірвання спірного договору та керуючись спеціальною нормою ч.5 ст.188 Господарського кодексу України (далі  ГК України), дійшов висновку, що зобов'язання позивача з надання розпорядження про зарахування облігацій на свій рахунок у депозитарній установі та оплату загальної вартості облігацій за спірним договором у зв'язку з його розірванням підлягають припиненню з моменту відмови Фонду державного майна України погодити угоди щодо відчуження корпоративних прав ТОВ «ТриМоб». Крім того, місцевий господарський суд, керуючись ч.3 ст. 652 ЦК України, застосував наслідки розірвання договору, які просив застосувати позивач.
		Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
		Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте при неповному та неправильному встановленні обставин, які мають значення для справи, внаслідок невірної оцінки доказів, що призвело до неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. 
		В обґрунтування скарги відповідач зазначив, що:
		1) положення Меморандуму не були відтворені в договорі купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015, укладеному між ПАТ «Укртелеком» та ПАТ «Державний ощадний банк України», при цьому договір не містить умови, в яких був би закріплений намір сторін здійснити розрахунок за облігації за рахунок коштів, виручених від продажу корпоративних прав ТОВ «ТриМоб»; згідно умов договору обовязок ПАТ «Укртелеком» придбати облігації в термін не пізніше 15.03.2017 виникає незалежно від настання будь-яких зовнішніх обставин, у тому числі незалежно від надання чи ненадання Фондом державного майна України згоди на продаж ПАТ «Укртелеком» корпоративних прав ТОВ «ТриМоб», а так само і незалежно від самого продажу вказаних корпоративних прав. 
		За твердженням скаржника, Меморандум є лише протоколом про наміри і його положення не мають жодного юридичного значення після укладення договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015. 
		Відповідач також зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв у якості належного доказу науково-правовий експертний висновок від 27.11.2017, виконаний Київським регіональним центром НАПН України щодо характеру цивільних правовідносин між АТ «Ощадбанк» та ПАТ «Укртелеком». 
		Крім того, апелянт не погоджується з висновком суду про наявність чотирьох умов для розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015, укладеного між ПАТ «Укртелеком» та ПАТ «Державний ощадний банк України» та вважає, що судом необґрунтовано не застосовано положення статей 42, 44 ГК України. 
		Судом не враховано, що лист ПАТ «Укртелеком» щодо відстрочки виконання зобов'язання за спірним договором свідчить, що позивач не розглядав продаж корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» як єдине джерело для виконання зобовязань за договором та свідчить про згоду позивача виконувати зобов'язання, незважаючи на відсутність погодження Фонду державного майна України на продаж корпоративних прав ТОВ «ТриМоб». 
		Відповідач в апеляційній скарзі наголосив на тому, що Меморандум не дає підстави для висновку, що сторони передбачили можливість неотримання від Фонду державного майна України погодження на відчуження корпоративних прав ТОВ «ТриМоб», прогнозували відмову Фонду державного майна України у майбутньому, а тому відмова Фонду державного майна України в погодженні відчуження корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» не є істотною зміною обставин в контексті ст.652 ЦК України, тому відсутні підстави для розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015.
		2) Рішення в частині застосування наслідків розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015 та скасування (відміни) операції списання, зарахування та переказу облігацій та відновлення їх обліку на рахунку в цінних паперах АТ «Ощадбанк» як власника цінних паперів протирічить чинному законодавству України, оскільки така операція неможлива за відсутності відповідного розпорядження власника рахунка.
		3) Під час нового розгляду справи місцевим господарським судом не було дотримано вимог ч.4 ст. 236 та ч.1 ст. 316 ГПК України.
		4) Апелянт у скарзі також зазначає, що позовні вимоги в частині застосування наслідків розірвання договору  скасування (відміни) операції списання, зарахування та переказу облігацій та відновлення їх на рахунку ПАТ «Державний ощадний банк України» протирічать положенням п.2.4 Регламенту провадження депозитарної діяльності Центрального депозитарію цінних паперів, затвердженого рішенням правління ПАТ «НДУ», оскільки зазначена операція, за відсутності відповідного розпорядження власника рахунка, неможлива.
		Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2018 апеляційну скаргу ПАТ «Державний ощадний банк України» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Дикунської С.Я., Жук Г.А. 
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2018 відкрито апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 17.12.2018, запропоновано позивачеві та третій особі подати відзиви на апеляційну скаргу.
		19.11.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
		Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018, від 28.01.2019 та від 04.02.2019 оголошувались перерви у розгляд справи, в тому числі на 18.02.2019.
		У судовому засіданні 18.02.2019 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду від 27.09.2018  скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укртелеком».
		Представники позивача заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення  без змін.
		Представник третьої особи підтримав апеляційну скаргу ПАТ «Державний ощадний банк України», просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
		18.02.2019 у судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
		Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників скаржника, позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 11.03.2011 між Фондом державного майна України та ТОВ «ЕСУ» укладено договір купівлі-продажу пакету акцій ВАТ «Укртелеком» за конкурсом №КПП-582, відповідно до умов якого ТОВ «ЕСУ» набуло у власність пакет акцій ВАТ «Укртелеком» кількістю 17376189488 штук простих іменних акцій, випущених у документарній формі, який знерухомлено, що становить 92,791% статутного капіталу товариства. 
		Підпунктом «в» пункту 11.4. договору передбачено, що до повного виконання його умов ТОВ «ЕСУ» повинно забезпечити недопущення продажу (відчуження) всього або значної частини майна ПАТ «Укртелеком» без попередньої згоди Фонду державного майна України. Значною частиною майна вважається майно, ринкова вартість якого становить більше ніж 10% статутного капіталу ПАТ «Укртелеком».
		14.06.2011 рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Укртелеком», оформленим протоколом загальних зборів №8, схвалено вчинення значного правочину щодо продажу майна товариства, а саме, корпоративних прав, що належать ПАТ «Укртелеком» в статутному капіталі іншого господарського товариства, створеного за відповідним рішенням Наглядової ради ПАТ «Укртелеком» з метою відокремлення діяльності з надання послуг рухомого (мобільного) звязку в окрему юридичну особу з внесенням відповідного майна товариства до статутного капіталу іншого господарського товариства (т.1 а.с.72). 
		У своєму листі до ТОВ «ЕСУ» від 12.08.2011 №10-23-11206 Фонд державного майна України зазначив, що вчинення значного правочину щодо продажу майна ПАТ «Укртелеком» обґрунтовується збитковістю послуг мобільного звязку, що надається ПАТ «Укртелеком», та необхідністю забезпечення ефективності діяльності з їх надання, тому Фонд державного майна України надає згоду на відчуження корпоративних прав товариства шляхом внесення його до статутного капіталу нового господарського товариства. При цьому, Фондом державного майна України зауважено, що відчуження корпоративних прав ПАТ «Укртелеком» у новоствореному господарському товаристві має здійснюватись виключно за погодженням Фонду державного майна України за відповідним зверненням ТОВ «ЕСУ» (т.1 а.с.81,82).
		Рішенням Наглядової ради ПАТ «Укртелеком», оформленим протоколом від 30.08.2011 №74, за погодженням з Фондом державного майна України, було створено ТОВ «ТриМоб» з метою його наступного продажу. ПАТ «Укртелеком» є єдиним засновником та учасником ТОВ «ТриМоб» та володіє 100% корпоративних прав у статутному капіталі зазначеного товариства (т.1 а.с.60-68).
		29.03.2013 загальними зборами учасників ТОВ «ЕСУ» (емітент) прийнято рішення про закрите (приватне) розміщення облігації ТОВ «ЕСУ» та 12.04.2013 здійснено випуск іменних, відсоткових простих (незабезпечених) облігацій серії «С» у бездокументарній формі у кількості 4 610 644 штук номінальною вартістю 1 000,00 грн на загальну суму 4 610 644 000,00 грн.
		В подальшому ТОВ «ЕСУ» за договорами купівлі-продажу цінних паперів здійснило продаж іменних відсоткових звичайних (незабезпечених) облігацій серії «С», частина яких була передана у власність ПАТ «Державний ощадний банк України», що підтверджується випискою про операції з цінними паперами (т.1 а.с.105).
		15.09.2015 між ТОВ «ЕСУ», ПАТ «Укртелеком», ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПАТ «Державний ощадний банк України» було підписано Меморандум, в п.3 якого вищевказані сторони попередньо домовились, зокрема, про те, що зазначені банки (кожний окремо) укладуть з ПАТ «Укртелеком» договори купівлі-продажу належних банку цінних паперів (облігацій серії «С», випущених ТОВ «ЕСУ»), а в забезпечення виконання зобов'язань ПАТ «Укртелеком» за договорами купівлі-продажу цінних паперів ТОВ «ЕСУ», як майновий поручитель, укладе з банками договір застави належного йому пакету акцій ПАТ «Укртелеком», який набуде чинності за умови отримання від Фонду державного майна України погодження на заставу відповідного пакету акцій, а також отримання від Фонду державного майна України безумовного погодження на відчуження ПАТ «Укртелеком» корпоративних прав (частки в статутному капіталі), що складають 100% статутного капіталу ТОВ «ТриМоб» (т.1 а.с.38-40). 
		Крім того, сторони Меморандуму закріпили домовленості про те, що вся сума коштів, яка буде виручена від продажу корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» за відповідним договором (угодою), буде спрямована в повному обсязі на придбання/викуп облігацій у ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та погашення зобов'язань ТОВ «ЕСУ» перед ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» за облігаціями (п.4 Меморандуму).
		15.09.2015 між ПАТ «Укртелеком» (покупець) та ПАТ «Державний ощадний банк України» (продавець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №6026-ДД/2015 (далі  спірний договір), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язався поставити, а покупець  прийняти та оплатити цінні папери  облігації серії «С», емітентом яких є ТОВ «ЕСУ», у кількості 1 млн. штук номінальною вартістю одного цінного паперу 1000,00 грн (.т1 а.с.17-27).
		У пунктах 2.1., 2.2 спірного договору визначено, що загальна вартість цінних паперів за договором визначається множенням кількості цінних паперів та ціни одного цінного паперу. Покупець зобов'язаний надати розпорядження про зарахування цінних паперів на користь покупця на визначений договором рахунок покупця у депозитарній системі ПАТ «НДУ» не пізніше 15.03.2017 (пункт 2.3. договору).
		В пункті 2.4 договору передбачено зобовязання покупця здійснити розрахунок за придбані цінні папери після виконання продавцем зобов'язань, передбачених пунктом 2.2. договору, не пізніше 15.03.2017.
		Покупець також зобов'язаний після виконання продавцем зобов'язань, передбачених п. 2.2. договору, оплатити визначену пунктом 2.1. договору загальну вартість цінних паперів у безготівковій формі не пізніше 15.03.2017 шляхом перерахування грошових коштів на визначений договором рахунок продавця.
		Право власності на продані за договором цінні папери переходить до покупця з моменту зарахування цінних паперів на визначений договором рахунок покупця у депозитарній установі ПАТ «ПУМБ» у депозитарній системі ПАТ «НДУ», що підтверджується випискою з такого рахунку, що надає депозитарна установа (п. 2.7. договору).
		Відповідно до п.3.1.3 спірного договору покупець зобов'язаний не пізніше 3-х робочих днів з моменту укладання (в забезпечення виконання зобовязань покупця за цим договором та за договором купівлі-продажу цінних паперів з ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (у разі укладання між останнім та покупцем аналогічного договору купівлі-продажу цінних паперів) договору застави належних ТОВ «ЕСУ» на праві власності простих іменних акцій ПАТ «Укртелеком» (єдиного пакету акцій кількістю 17 376 189 488 шт. Загальною номінальною вартістю 4 344 047 372 грн) забезпечити подання ТОВ «ЕСУ» до Фонду державного майна України заяви про погодження зазначеного договору застави та інших документів, необхідних для розгляду зазначеної заяви відповідно до чинного законодавства України та надання Фондом державного майна України відповідного погодження з метою набрання вказаним договором застави чинності, на підтвердження чого в цей самий строк надати продавцеві відповідні докази (засвідчену належним чином копію заяви із відміткою про її прийняття та реєстрацію заяви Фондом державного майна України).
		За умовами п. 8.1 договору доповнення, внесення змін або розірвання договору допускаються лише за згодою сторін, а також у випадках, передбачених чинним законодавством України.
		Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов спірного договору відповідач здійснив переказ облігацій на депозит нотаріуса, про що повідомив позивача листом від 16.03.2017 №5583-05/56/5508/2017-00/вих (т.1 а.с.35).
		15.09.2015 між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (заставодержатель-1), ПАТ «Державний ощадний банк України» (заставодержатель-2) та ТОВ «ЕСУ» (заставодавець), укладено договір застави №18315ZL (т.1 а.с.23-28, з врахуванням змін від 17.09.2015), у п.1 якого сторони договору встановили, що заставою за договором забезпечуються вимоги:
		1) заставодержателя-1, що випливають з укладеного між заставодержателем-1, як продавцем, та ПАТ «Укртелеком», як боржником, емітентом, договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015 зі всіма змінами та доповненнями, які укладені та будуть укладені до нього, щодо: - здійснення боржником 15.03.2017 оплати облігацій серії «С», емітованих заставодавцем, визначених у договорі купівлі-продажу заставодержателя-1, у загальній кількості 1000000 (один мільйон) штук на загальну суму, що складається з номінальної вартості у НОМЕР_1 (один мільярд гривень 00 коп.) та накопиченого відсоткового доходу за облігаціями, розрахованого відповідно до зареєстрованого 12.04.2013 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку Проспекту емісії Облігацій (зі змінами), починаючи з дати початку відсоткового періоду облігацій, у якому боржником сплачується вартість облігацій, і до відповідної дати здійснення їх оплати, без ПДВ; - відшкодування боржником збитків, завданих прострочкою виконання, та сплати штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) відповідно до умов договору купівлі-продажу заставодержателя-1;
		2) заставодержателя-2, що випливають з укладеного між заставодержателем-2, як продавцем, та боржником договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015 зі всіма змінами та доповненнями, які укладені та будуть укладені до нього, щодо: - здійснення боржником 15.03.2017 оплати облігацій серії «С», емітованих заставодавцем, визначених у договорі купівлі-продажу заставодержателя-2, у загальній кількості 1000000 (один мільйон) штук на загальну суму, що складається з номінальної вартості у НОМЕР_1 (один мільярд гривень 00 коп.) та накопиченого відсоткового доходу за облігаціями, розрахованого відповідно до зареєстрованого 12.04.2013 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку Проспекту емісії Облігацій (зі змінами), починаючи з дати початку відсоткового періоду облігацій, у якому боржником сплачується вартість облігацій, і до відповідної дати здійснення їх оплати, без ПДВ; - відшкодування боржником збитків, завданих прострочкою виконання, та сплати штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) відповідно до умов договору купівлі-продажу заставодержателя-2.
		Заставодавець, як майновий поручитель боржника, з метою забезпечення встановлених у договорі купівлі-продажу зобов'язань боржника передав у заставу цінні папери: прості іменні акції у бездокументарній формі, емітентом яких є ПАТ «Укртелеком», у кількості 17376189488 шт. номінальною вартістю одного цінного паперу 0,25 грн, номінальною вартістю цінних паперів, що передаються у заставу, у розмірі 4344047372,00 грн (частка у статутному капіталі емітента цінних паперів - 92,7906%) (п. 1.2. договору застави).
		При цьому, договір застави погоджений Фондом державного майна України, про що на примірнику договору міститься відповідний запис.
		28.09.2015 між ПАТ «Укртелеком» (покупець), ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (продавець-1) та ПАТ «Державний ощадний банк України» (продавець-2) укладено договір (конфіденційно), відповідно до умов якого сторони зобов'язалися у разі, якщо сума коштів, що буде виручена від продажу корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» на підставі умов відповідного договору (угоди), перевищуватиме загальний розмір сум, що підлягають сплаті відповідно до договорів купівлі-продажу цінних паперів (облігацій), укладених 15.09.2015, і сум, спрямованих на погашення зобов'язань ТОВ «ЕСУ» перед продавцями за облігаціями, укласти договори купівлі-продажу між ПАТ «Укртелеком» та продацем-1, ПАТ «Укртелеком» та продавцем-2 на відповідну рівну кількість облігацій (т.1 а.с.41,42).
		Листом від 13.10.2015 № 15/2-1531, направленим на адресу позивача, відповідач зазначив, що відповідно до положень Меморандуму та попереднього договору від 28.09.2015 кошти, виручені від продажу корпоративних прав ТОВ «ТриМоб», у повному обсязі (за виключенням податків та витрат на проведення угоди) спрямовуються на придбання ПАТ «Укртелеком» у ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» облігацій ТОВ «ЕСУ» серії «С» та на погашення зобов'язань ТОВ «ЕСУ» за облігаціями перед вказаними банками. У вказаному листі відповідач виклав прохання повідомити про стан продажу корпоративних прав ТОВ «ТриМоб», оскільки відсутність факту укладення відповідної угоди значно збільшує обсяг негативно класифікованих активів (т.1 а.с.146).
		Листом 28.12.2015 №15/2-2082 відповідач на адресу позивача надіслав проект договору про конфіденційність від 29.12.2015 та просив повідомити про хід переговорів із потенційним покупцем корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» (також вказаного питання стосуються листи відповідача від 30.12.2015 №15/2-2096, від 12.01.2016 №15/2-20, від 08.02.2016 №15/2-155, від 16.02.2016 №15/2-211, від 26.04.2016 №15/2-581, від 26.04.2016 №15/2-582, від 31.05.2016 №15/2-731, від 18.08.2016 №15/2-1087) (т.1 а.с.147-160).
		Позивач у справі зазначає, що в грудні 2015 року між ПАТ «Укртелеком» та потенційним покупцем вказаних корпоративних прав було підписано індикативну пропозицію щодо правочину купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «ТриМоб», а у січні 2016 року потенційний покупець подав заявку до Антимонопольного комітету України про надання згоди на концентрацію у зв'язку із наміром придбати частку у статутному капіталі ТОВ «ТриМоб» (http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/122168).
		При цьому, посилаючись на дані своєї фінансової звітності, позивач наголосив, що кошти, виручені від продажу корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ «ТриМоб» були єдиним джерелом розрахунку за цінні папери за договором, інших джерел в ПАТ «Укртелеком» не було (т.1 а.с.85-89).
		З матеріалів справи вбачається, що починаючи з березня 2015 року ТОВ «ЕСУ» неодноразово письмово зверталося до Фонду державного майна України за наданням згоди на відчуження ПАТ «Укртелеком» корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» (листи від 04.03.2015 №106, від 18.01.2016 №4, від 11.02.2016 №13, від 03.03.2016 №23) (т.1 а.с.48-56). При цьому, у листі від 18.01.2016 №4 зазначено, що у разі продажу корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» вся сума коштів, що буде виручена за результатом вказаного продажу буде спрямована на придбання/викуп цінних паперів у ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПАТ «Державний ощадний банк України» , та погашення зобов'язань ТОВ «ЕСУ» перед ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» за цінними паперами, відповідно продаж 100% корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» є необхідним для забезпечення інтересів державних банків і для належного виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу (т.1 а.с.51-53).
		Однак, Фонд державного майна України листами від 13.04.2016 №10-33-6739 та від 12.05.2016 №10-33-8786 повідомляв ТОВ «ЕСУ» про відсутність підстав для надання згоди на відчуження корпоративних прав ПАТ «Укртелеком» у статутному капіталі ТОВ «ТриМоб», оскільки таке відчуження може призвести до неможливості виконання ТОВ «ЕСУ» зобовязань за договором від 11.03.2011 №КПП-582 (т.1 а.с.83,84).
		ПАТ «Укртелеком» та ТОВ «ЕСУ» листами від 21.10.2015 №4309-80С310-80Д100 та від 21.10.2016 №99, відповідно, повідомили ПАТ «Державний ощадний банк України» про відсутність згоди Фонду державного майна України на відчуження корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» (т.1 а.с.32, 33, 47).
		У зв'язку з фактичною відсутністю можливості здійснити відчуження корпоративних прав ПАТ «Укртелеком» у статутному капіталі ТОВ «ТриМоб» та виконати умови договору купівлі-продажу, позивач звернувся до відповідача з листом від 14.03.2017 №651-вих-80D731-80D114-2017, в якому повідомив відповідача, як продавця за договором купівлі-продажу, що відкладальною умовою для виконання зобов'язання за договором було вчинення позивачем правочину щодо продажу корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» і позивач вжив усіх залежних від нього заходів для продажу корпоративних прав ТОВ «ТриМоб», проте, Фонд державного майна України не надав згоди на їх відчуження. З посиланням на вказані обставини позивач повідомив відповідача про те, що його зобов'язання, як покупця за договором купівлі-продажу, є такими, що не настали і, таким чином, у позивача не було підстав для прийняття цінних паперів на свій рахунок (т.1 а.с.31).
		Листом від 16.03.2017 №55/3-05/56/5508/2017-00/вих відповідач, як продавець, повідомив позивача, як покупця, про те, що 16.03.2017 ПАТ «Державний ощадний банк України», на підставі ст. 537 ЦК України, надав розпорядження про переказ облігацій, емітентом яких є ТОВ «ЕСУ» на рахунок у цінних паперах №300616-UA10023550 з позначкою «депозит нотаріуса», депозитарна установа ПАТ «Державний ощадний банк України», що відкритий приватному нотаріусу КМНО ОСОБА_3 Таким чином, відповідач здійснив внесення у депозит нотаріуса належних з нього на користь ПАТ «Укртелеком» цінних паперів, які є предметом договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015, а ПАТ «Укртелеком» з цього моменту є власником облігацій, емітентом яких є ТОВ «ЕСУ», та має усі права, а також несе усі обовязки, що повязані з правом власності на вказані цінні папери (т.1 а.с.35-37).
		В результаті обставин, що склались, 12.07.2017 позивач звернувся до відповідача з листом №1912-вих-80D731-80С313-2017, в якому, посилаючись на відмову Фонду державного майна України погодити угоду про продаж корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» та на відсутність у позивача можливості забезпечити виконання договору, запропонував відповідачеві (т.1 а.с.34):
		- розірвати з 12.05.2016 договір купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015, внаслідок істотної зміни обставин;
		- скасувати (відмінити) операції списання, зарахування та переказу 16.03.2017 облігації серії «С», емітентом яких є ТОВ «ЕСУ» в кількості 1 млн. шт. з рахунку в цінних паперах ПАТ «Державний ощадний банк України» на рахунках в цінних паперах приватного нотаріуса ОСОБА_3 з позначкою «депозит нотаріуса» на користь ПАТ «Укртелеком»;
		- відновити облік облігацій серії «С», емітентом яких є ТОВ «ЕСУ», в кількості 1 млн. шт. на рахунку в цінних паперах ПАТ «Державний ощадний банк України» як власника цінних паперів.
		Проте, між ПАТ «Укртелеком» та ПАТ «Державний ощадний банк України» згоди щодо розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015 не було досягнуто, у зв'язку з чим ПАТ «Укртелеком» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про розірвання з 12.05.2016 договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015, укладеного між ПАТ «Укртелеком» та ПАТ «Державний ощадний банк України», внаслідок істотної зміни обставин, та визнати зобов'язання ПАТ «Укртелеком» за зазначеним договором припиненими.
		Під час нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 позовні вимоги ПАТ «Укртелеком» було задоволено повністю, з яким суд апеляційної інстанції цілком погоджується, з огляду на наступне.
		Відповідно до ч.1 та п.2 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Згідно з ч.ч.1,4 ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.
		В частині 6 статті 182 ГК України передбачено, що угода сторін про наміри (протокол про наміри тощо) не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків.
		Отже, ст. 635 ЦК України та ст. 182 ГК України розрізняють два поняття  попередній договір і угода сторін про наміри (протокол про наміри, меморандум тощо). При укладенні попереднього договору необхідно погодження всіх його істотних умов, до яких належать всі істотні умови основного договору, оскільки відсутність хоча б однієї з істотних умов майбутнього договору виключає можливість кваліфікувати відносини між сторонами як договірні. Угоди про наміри, протоколи про наміри, меморандуми тощо не є договорами і не породжують зобов'язання укласти в майбутньому основний договір. Тобто різниця між попереднім договором та угодою сторін про наміри полягає в тому, що угода про наміри, на відміну від попереднього договору, фактично не породжує для сторін ніяких правових наслідків.
		Судом першої інстанції правильно встановлено, що підписаний 15.09.2015 між ТОВ «ЕСУ», ПАТ «Укртелеком», ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПАТ «Державний ощадний банк України» Меморандум не є ні попереднім договором, ні правочином в розумінні ЦК України та ГК України, який породжує юридичні наслідки, оскільки не містить волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не містить положень, які б свідчили про набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків його сторін в результаті його підписання. При цьому, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що меморандум фіксує наміри його сторін здійснити розрахунок за укладеним договором, саме за рахунок коштів від продажу позивачем корпоративних прав ТОВ «ТриМоб».
		Місцевий господарський суд встановив, що наміри, закріплені у меморандумі, не були відображені у положеннях основного договору. Однак, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що зазначене не спростовує ті обставини, що договором сторони були обізнані та досягли згоди щодо того, що цінні папери будуть придбані саме за рахунок коштів, отриманих позивачем від продажу корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» та після їх отримання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
		Згідно з ч.ч.1,2 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це перебачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.
		Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. 
		Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 ЦК України, при істотній зміні обставин.
		Суд апеляційної інстанції приймає до уваги доводи ПАТ «Укртелеком» стосовно того, що стаття 652 ЦК України не передбачає, що обставини, істотною зміною яких сторона договору обґрунтовує свою вимогу про розірвання такого договору, повинні бути відображені у договорі, як його умови.
		Як на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення спірного договору, що мають своїм наслідком його розірвання, позивач посилається на відмову Фонду державного майна України у наданні згоди на продаж корпоративних прав ТОВ «ТриМоб», на яку позивач розраховував та про яку позивач не міг знати при укладенні спірного договору. 
		Розглядаючи спори щодо зміни або розірвання договору у зв'язку із істотною зміною обставин, що передбачено ст. 652 ЦК України, суд повинен мати на увазі, що позивачу необхідно довести таке: 
		1. Обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, як саме вони змінились і чому зміна обставин є істотною. Вимагаючи розірвання договору на цій підставі, позивач з урахуванням положень процесуального законодавства щодо обов'язку доказування повинен довести, зокрема, впевненість сторін у момент укладення договору в тому, що така зміна обставин не настане;
		2. Одночасно наявність чотирьох умов, перелічених у ч. 2 ст. 652 ЦК України, зважаючи на конкретну ситуацію, акцентуючи увагу на тому, яким чином виконання договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		У будь-якому випадку суд повинен мати на увазі, що «істотна зміна обставин» є оціночною категорією, законодавець у п. 2 ч. 1 ст. 652 ЦК України дає визначення цього поняття, зауважуючи на тому, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
		Суд першої інстанції дійшов правильного висновку та обґрунтовано зазначив у своєму рішенні, що продаж корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» або надання Фондом державного майна України згоди на продаж позивачем корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» не визначені договором як обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
		Крім того, судом першої інстанції враховано ті обставини, що протягом 2014-2016 рр. позивач здійснював переговори з потенційним покупцем корпоративних прав ТОВ «ТриМоб», в результаті чого з таким покупцем було підписано індикативну пропозицію щодо правочину купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» (на 2 млрд. грн) та вчинено усіх необхідних дій для набуття в майбутньому потенційним покупцем права власності на корпоративні права ТОВ «ТриМоб», яке було створене за погодженням Фонду державного майна України. 
		На момент укладення Меморандуму сторони були обізнані про те, що до повного виконання ТОВ «ЕСУ» умов договору купівлі-продажу пакету акцій ПАТ «Укртелеком» за конкурсом від 11.03.2011 №КПП-582 продаж корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» можливий тільки з попередньою згодою Фонду державного майна України (пп. «в» п.11.4. цього договору). Про це зазначив і Фонд державного майна України у своєму листі від 12.08.2011 №10-23-11206 (т.1 а.с.81,82). 
		Отже, Фонду державного майна України було відомо про дійсні наміри сторін, а дії вищевказаного органу з погодження договору застави, здійснення контролю за належним виконанням договірних зобовязань ТОВ «ЕСУ» не давали позивачеві підстав вважати, що в майбутньому (у 2016 році) Фонд державного майна України не надасть згоди на відчуження корпоративних прав ПАТ «Укртелеком» у статутному капіталі ТОВ «ТриМоб» потенційному покупцеві. Продаж корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» не суперечив приватизаційному договору, відповідав інтересам державних банків та ПАТ «Укртелеком». 
		Меморандум, попередній договір, фінансова звітність позивача, листування, інші докази, що містяться в матеріалах справи свідчать про те, що при укладенні спірного договору сторони розраховували на надання Фондом державного майна України згоди на продаж позивачем корпоративних прав ТОВ «ТриМоб», як на істотну обставину, що є обовязковою для здійснення продажу корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» та не передбачали іншого.
		Так, в оскаржуваному рішенні відображений обґрунтований висновок, що виручка від продажу корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» є єдиним джерелом розрахунку за спірним договором, що оцінювалось сторонами при укладенні спірного договору. При дослідженні матеріалів справи, колегією суддів встановлено відсутність доказів того, що сторони розраховували на інші джерела розрахунку при укладенні спірного договору. В матеріалах справи є докази того, що після укладення спірного договору відповідач відстежував тільки хід продажу корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» і не відстежував наявність у позивача інших джерел розрахунку за спірним договором. Згідно із даними фінансової звітності ПАТ «Укртелеком» не мав інших джерел розрахунку за договором.
		Хоч ПАТ «Державний ощадний банк України» і не мав обов'язку аналізувати, передбачати або будь-яким іншим чином приймати до уваги юридичну можливість ПАТ «Укртелеком» продати корпоративні права ТОВ «ТриМоб», однак, як свідчать матеріали справи, відповідач звертався до позивача із запитами про стан укладення угоди щодо відчуження корпоративних прав ТОВ «ТриМоб», висловлюючи такими діями волевиявлення щодо отримання грошових коштів за договором купівлі-продажу саме за результатами укладення угоди про відчуження корпоративних прав ТОВ «ТриМоб».
		Твердження відповідача, що відсутність у спірному договору положень про продаж корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» є підставою для відмови у розірванні договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015 є безпідставним, враховуючи наступне.
		Так, ціна договору становила 1,037 млрд. грн, що становить близько 13% всіх активів та 100% оборотних активів позивача станом на кінець 2014 року. Наведене свідчить, що ціна договору для позивача була значною і даний договір укладався поза межами його звичайної господарської діяльності. Про фінансове становище позивача відповідач був обізнаний, знав, що позивач не міг залучити додаткових 1,037 млрд. грн для здійснення оплати цінних паперів за договором самостійно, оскільки кредитував ПАТ «Укртелеком». 
		Отже, при укладенні договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015 сторони керувались намірами, що розрахунок за договором буде здійснено виключно за рахунок коштів, виручених від продажу корпоративних прав ТОВ «ТриМоб». Такі обставини існували обєктивно та сприймались сторонами як єдиноможливі для належного виконання умов договору в майбутньому. 
		Враховуючи листування сторін, факти укладання ряду договорів та здійснення позивачем усіх необхідних дій на вчинення правочину з продажу корпоративних прав ТОВ «ТриМоб», суд апеляційної інстанції робить висновок, що якби позивач міг допустити, що Фонд державного майна України при попередньому погодженні в майбутньому не надасть згоди на відчуження корпоративних прав ТОВ «ТриМоб», договір не був би укладений сторонами на визначених у ньому умовах.
		Щодо наявності чотирьох умов для можливості розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015 при істотній зміні обставин колегія суддів, на виконання постанови суду касаційної інстанції, зазначає:
		1)оскільки надання згоди Фондом державного майна України на здійснення відчуження корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» є істотною умовою для виконання ПАТ «Укртелеком» договірних зобовязань перед відповідачем, усі дії щодо вчинення правочину по відчуженню корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» були здійснені за погодженням та під контролем Фонду державного майна України, то в момент укладання договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015 сторони виходили з того, що Фонд державного майна України в майбутньому надасть згоду на відчуження корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» та не передбачали іншого;
		2)відмова Фонду державного майна України погодити продаж корпоративних прав ТОВ «ТриМоб», внаслідок чого ПАТ «Укртелеком» було позбавлено юридичної можливості здійснити такий продаж, було одноособовим рішенням Фонду державного майна України, незважаючи на аргументацію ТОВ «ЕСУ» в листах з проханням здійснити погодження. Відповідно, зміна істотних обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від не вимагалися;
		3)з фінансових звітів діяльності позивача вбачається, що виконання договору ПАТ «Укртелеком» є критично неможливим, оскільки може призвести до банкрутства товариства в звязку з перевищенням поточних зобовязань поточних активів. Послуги, що надаються ПАТ «Укртелеком» є стратегічно важливими для безпеки держави та їх соціальної значущості для населення (позивач надає послуги пільговим категоріям населення, є найбільшим платником податків у сфері телекомунікацій та одним з найбільших роботодавців тощо). Тому виконання спірного договору порушить співвідношення майнових інтересів позивача і позбавить ПАТ «Укртелеком» як заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 
		4)із суті договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015, Меморандуму, попереднього договору чи звичаїв ділового обороту, що можуть бути застосовані до даних правовідносин, не випливає, що позивач несе відповідальність за відмову Фондом державного майна України погодити відчуження корпоративних прав ТОВ «ТриМоб». Позивач, як заінтересована сторона, не може впливати на дії Фонду державного майна України, а отже не може нести ризик зміни такої істотної обставини. З матеріалів справи вбачається, що позивач та ТОВ «ЕСУ» зробили все залежне від них, щоб отримати згоду Фонду державного майна України на відчуження корпоративних прав ТОВ «ТриМоб». 
		З характеру правовідносин, що склались між сторонами, колегія суддів робить висновок, що позивач уклав договір купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015 поза межами своєї господарської (комерційної) діяльності. З матеріалів справи вбачається, що укладення вказаного договору не мало на меті досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку позивачем. Спірний договір укладено на реалізацію домовленостей про реструктуризацію зобовязань ТОВ «ЕСУ» за облігаціями серії «С», емітентом яких є ТОВ «ЕСУ», перед держателями цих облігацій  державними банками. З суті зобовязань не випливає, що позивач, як самостійний господарюючий субєкт, отримав би економічну вигоду від укладення спірного договору.
		Таким чином, апелянт необґрунтовано, посилаючись на ст.ст.42, 44 ГК України, робить висновок про укладення договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026-ДД/2015 позивачем на власний ризик, з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, відтак місцевий господарський суд правомірно погодився з твердження позивача про те, що причиною непродажу корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» не були причини звичайного комерційного характеру, як то неможливість знайти покупця чи погодити з ним комерційні умови продажу, зокрема, ціну та строки оплати коштів.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції робить висновок про існування четвертої умови для можливості розірвання спірного договору з врахуванням ст.ст.42,44 ГК України. 
		Суд першої інстанції вірно звернув увагу на доводи позивача про те, що обидві сторони усвідомлювали, що строк оплати за договором встановлено до 15.03.2017, тоді як строк виконання ТОВ «ЕСУ» приватизаційних зобовязань спливав 11.05.2016, а отже після цієї дати згода Фонду державного майна України на продаж корпоративних прав за певних умов могла взагалі припинити бути умовою такого продажу.
		Після 12.05.2016 проведення подальших переговорів з Фондом державного майна України щодо можливості відчуження корпоративних прав ТОВ «ТриМоб» було неможливим.
		Відповідач помилково вважає, що невиконання зобовязань ТОВ «ЕСУ» за приватизаційним договором унеможливило продаж корпоративних прав ТОВ «ТриМоб», оскільки позивач не є стороною приватизаційного договору і не несе юридичної відповідальності та ризики його невиконання. Спір між Фондом державного майна України та ТОВ «ЕСУ» щодо виконання приватизаційного договору виник після відмови Фондом державного майна України у погодженні відчуження корпоративних прав ТОВ «ТриМоб».
		Згідно зі ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
		При цьому спеціальна норма права, що підлягає застосуванню до господарських відносин сторін у справі визначає, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч. 5 ст. 188 ГК України).
		Розірванням договору є припинення договірного зобовязання, тобто зникнення правового звязку між сторонами договірного зобовязання на підставах, встановлених в законі або договорі, та припинення їх прав та обовязків.
		Оскільки істотна зміна обставин, якими сторони керувались при укладенні спірного договору (відмова Фонду державного майна України) настала 12.05.2016, то спірний договір підлягає розірванню саме з 12.05.2016, бо виконання позивачем договору стало неможливим внаслідок дій Фонду державного майна України.
		За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що вимога позивача про визнання припиненими саме з 12.05.2016 (з дати відмови Фонду державного майна України погодити угоду щодо відчуження корпоративних прав ТОВ «ТриМоб») зобов'язань ПАТ «Укртелеком» за договором купівлі-продажу цінних паперів від 15.09.2015 №6026ДД/2015 у частині надання розпорядження про зарахування облігацій серії «С», емітентом яких є ТОВ «ЕСУ», у кількості 1 мільйона штук на свій рахунок у депозитарній установі ПАТ «ПУМБ» у депозитарній системі ПАТ «НДУ» не пізніше 15.03.2017, а також щодо оплати загальної вартості облігацій серії «С», емітентом яких ТОВ «ЕСУ» у кількості 1 мільйона штук, визначеної відповідно до п.2.1 договору купівлі-продажу цінних паперів, є обґрунтованою.
		Чинне законодавство і договір не виключають право суду скасувати (відмінити) операції списання, зарахування та переказу 16.03.2017 цінних паперів і відновити облік цих цінних паперів на рахунку відповідача для забезпечення справедливого балансу майнових інтересів сторін договору у звязку із його розірванням.
		Виходячи з обґрунтованості вимог про припинення зобов'язань сторін за договором з 12.05.2016, вимоги позивача про скасування (відміну) операції списання, зарахування та переказу 16.03.2017 облігації серії «С», емітентом яких є ТОВ «ЕСУ», в кількості 1 млн. шт. з рахунку в цінних паперах ПАТ «Державний ощадний банк України» на рахунок в цінних паперах приватного нотаріуса ОСОБА_3 з позначкою «депозит нотаріуса» на користь ПАТ «Укртелеком», а також вимога про відновлення обліку облігацій серії «С», емітентом яких є ТОВ «ЕСУ», в кількості одного мільйона штук на рахунку в цінних паперах ПАТ «Державний ощадний банк України», як власника цінних паперів, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Відповідно до ст.ст. 108, 109 ГПК України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону, аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
		Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.
		Висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.
		З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв науково-правовий експертний висновок від 27.11.2017 Київського регіонального центру НАПН України щодо характеру цивільних правовідносин між АТ «Ощадбанк» та ПАТ «Укртелеком» у якості основного доказу, оскільки, він не відповідає характеристикам відповідного висновку, передбачених ст.ст.108, 109 ГПК України, так як він не стосується аналогії права чи закону та змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
		Посилання апелянта у скарзі на постанову Верховного суду України від 29.03.2017 у справі №916/1689/15 судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки при дослідженні правової позиції, викладеної судом касаційної інстанції у справі №916/1689/15 встановлено, що обставини справи не є аналогічними.
		Крім того, відповідач зазначає, що позовні вимоги в частині застосування наслідків розірвання договору  скасування (відміни) операції списання, зарахування та переказу облігацій та відновлення їх на рахунку ПАТ «Державний ощадний банк України» протирічать положенням п.2.4 Регламенту провадження депозитарної діяльності Центрального депозитарію цінних паперів, затвердженого рішенням правління ПАТ «НДУ», оскільки зазначена операція за відсутності відповідного розпорядження власника рахунка неможлива. 
		Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що у даній справі необхідно керуватись п.2 ст.6 Закону України «Про депозитарну систему України», відповідно до якого внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника (крім встановлених Комісією випадків стосовно цінних паперів, права на які обліковуються на рахунку номінального утримувача) здійснюється виключно депозитарними установами (у визначених законодавством випадках - Національним банком України або депозитаріями-кореспондентами), в установленому Комісією порядку на підставі, зокрема, судового рішення або рішення уповноваженого законом державного органу чи його посадової особи.
		Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. 
		Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. 
		Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, враховуючи викладене вище, звертаючи увагу на вказівки у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.07.2018, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов ПАТ «Укртелеком» в повному обсязі.
		При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		З огляду на вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 у справі №910/13249/17 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга ПАТ «Державний ощадний банк України» має бути залишена без задоволення.
		Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта. 
		Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 у справі №910/13249/17 залишити без задоволення.
		 2.Рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 у справі №910/13249/17 залишити без змін.
		3.Матеріали справи №910/13249/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
		Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
		Повний текст постанови складено 27.02.2019.
		 
		Головуючий суддяА.О. Мальченко 
		 
		СуддіГ.А. Жук
		 
		ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...