Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 821/1258/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано для оприлюднення: 27.02.2019. Зареєстровано: 28.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.03.2019.
Дата набрання законної сили: 19.02.2019
Номер судового провадження: 854/2959/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		  
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		19 лютого 2019 р.м.ОдесаСправа № 821/1258/18
		П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді - доповідача - Потапчука В.О.
		суддів                                           - Семенюк Г.В.
		                          - Шляхтицький О.І.
		при секретарі                                 Алексєєвої Н.О.
		за участю апелянта                        ОСОБА_2
		представника апелянта                 ОСОБА_3 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2  на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року прийнятого у відкритому судовому засіданні у справі за позовом ОСОБА_2 до регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області,  територіального сервісного центру № 0741 регіонального сервісного центру Міністерства Внутрішніх Справ України у Волинській області   про визнання дій протиправними, скасування рішення та відшкодування моральної шкоди
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Короткий зміст позовних вимог.
		 
		02 липня 2018 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Регіонального сервісного центру Міністерства Внутрішніх Справ України у Волинській області (далі - відповідач-1, РСЦ МВС у Волинській області), Територіального сервісного центру № 0741 Регіонального сервісного центру Міністерства Внутрішніх Справ України у Волинській області (далі - відповідач-2, ТСЦ №0741),  у якому, з урахуванням заяви від 12.07.2018р., просить:
		- визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру Міністерства Внутрішніх Справ України у Волинській області щодо скасування реєстрації автомобіля MERSEDES - BENZ SPRINTER, 2004 року випуску, № кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_1;
		- визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Регіонального сервісного центру Міністерства Внутрішніх Справ України у Волинській області про скасування реєстрації;
		- зобов'язати Регіональний сервісний центр МВС України у Волинській області поновити реєстрацію транспортного засобу MERSEDES - BENZ SPRINTER, 2004 року випуску, № кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_1;
		- стягнути з Регіонального сервісного центру Міністерства Внутрішніх Справ України у Волинській області на користь ОСОБА_2 спричинену моральну шкоду внаслідок прийнятого протиправного рішення у сумі 10 000 грн..
		В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що позивач є власником транспортного засобу марки MERSEDES - BENZ SPRINTER, 2004 року випуску, № кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 12.06.2016 року. Перша реєстрація транспортного засобу була здійснена 15.03.2016 року за ОСОБА_4 територіальним сервісним центром 0741 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області. В подальшому зазначений автомобіль був перереєстрований на нового власника, а саме на позивача.
		02.02.2018 року з листа територіального сервісного центру 0741 РСЦ МВС у Волинській області №31/3/1-2 йому стало відомо про скасування державної реєстрації вказаного автомобіля на підставі висновку від 24.11.2017 року №17/7-834 про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за №420170300000038 від 31.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України. Згідно інформації, викладеної в листі від 15.05.2018р. №31/3-К-25, в ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи Волинської митниці ДФС здійснювали протиправну діяльність щодо ввезення на підставі завідомо підроблених документів на територію України вживаних легкових та вантажних транспортних засобів різних моделей іноземного виробництва, із зазначенням рівня екологічності "Євро 5", хоча фактично ввезені автомобілі відповідають рівню "Євро 4", "Євро 3" та "Євро 1". Підставою для скасування державної реєстрації вказаного автомобіля став також лист від 18.05.2017 року №166 офіційного представника MERSEDES - BENZ у Волинській області ПАТ "ВОЛИНЬ-АВТО" на запит прокуратури Волинської області, в якому зазначено, що транспортні засоби з карт даних авто відповідають нормі "Євро 4", "Євро 3" та "Євро 1". Інформація щодо переобладнання транспортних засобів не надається та даних робіт не виконується.
		Позивач вважає, що скасування реєстрації його транспортного засобу здійснено незаконно, оскільки ним було додержано всіх вимог нормативно-правових актів щодо належної реєстрації його автомобіля. Зазначає, що обвинувального вироку суду чи постанови про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, яким було б встановлено вину посадових осіб у незаконній реєстрації належного позивачу транспортного засобу, як на момент прийняття оскаржуваного рішення так і на час судового розгляду справи не має, доказів фіктивності чи підробки сертифіката відповідності не надано. 
		Крім того, позивач  у своєму позові просив суд також відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 10000 грн., яка виразилась у душевних переживаннях, що не можуть бути зафіксовані письмово.
		 
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
		 
		Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
		 
		Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		Окрім того, скаржник зазначає, що оскільки чинним законодавством не передбачено, що сертифікати відповідності транспортних засобів, видані з 01.01.2016 року в державній системі «УкрСЕПРО», є недійсними (або їх чинність скасована),відтак і підстави для неврахування таких сертифікатів при здійсненні першої державної реєстрації транспортних засобів відсутні. 
		Зазначив, що отримавши у власність автомобіль та зареєструвавши його у встановленому порядку, правомірно очікував на те, що його право на розпорядження належним йому на праві власності майном відповідно до законодавства в майбутньому не буде порушено чи обмежено під час здійснення суб'єктом владних повноважень перевірок за вказівками вищестоящих органів щодо перевірки законності державної реєстрації автомобіля чи припинено шляхом прийняття іншого рішення. При цьому жодним рішенням не встановлено неправомірних дій з боку позивача.
		Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі.
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Згідно приписів ст. 310 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу у відкритому судовому засіданні.
		 
		 
		Обставини справи.
		 
		Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу - автомобіля марки MERSEDES - BENZ SPRINTER, 2004 року випуску, № кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_1, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 12.06.2016 року. Перша державна реєстрація цього транспортного засобу була здійснена 15.03.2016 року. Перереєстрацію транспортного засобу на позивача було здійснено ТСЦ 0741 РСЦ МВС у Волинській області 12.06.2016 року.
		Даний транспортний засіб позивач придбав у ОСОБА_5. Перша реєстрація даного транспортного засобу була здійснена 15.03.2016р. за ОСОБА_5 на підставі поданої ним заяви №87338501 від 15.03.2016 року, який придбав цей транспортний засіб в ТОВ "Конкорд-Авто" відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу №224/2016р. від 15.03.2016 року. Відповідно до акта №224/16 приймання-передачі транспортних засобів від 15.03.2016 року даний транспортний засіб був переданий ОСОБА_5
		Зазначений транспортний засіб був ввезений на митну територію України з-за кордону ТОВ "Конкорд-Авто" та був розмитнений 11 березня 2016 року, про що свідчить митна декларація №204030000/2016/002406.
		Крім того, іншими документами, які були підставою для реєстрації даного автомобіля є сертифікат відповідності, виданий ОС ТОВ "ДП "Житомирстандарт", про те, що продукція MERSEDES - BENZ SPRINTER, б/к, відповідає "Євро-5".
		В подальшому цей автомобіль був перереєстрований ТСЦ 0741 на ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 12.06.2016 року. Однак, з листа-повідомлення ТСЦ 0741 від 02.02.2018 року №31/3/1-275 позивач дізнався, що реєстрацію автомобіля MERSEDES - BENZ SPRINTER, 2004 року випуску, № кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_1, скасовано згідно з висновком РСЦ у Волинській області від 25.01.2018 року №31/3-204.
		З висновку РСЦ у Волинській області від 25.01.2018 року №31/3-204 за результатами перевірки законності державної реєстрації транспортних засобів, зазначених у листі прокуратури Волинської області від 24.11.2017 року №17-7-834 вих.17 слідує, що 22.11.2017 року до РСЦ МВС надійшов лист прокурора у Волинській області Квятковського М. за вих. №17-7-834 вих. 17 від 24.11.2017 року про те, що прокуратурою області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №4201703000000338 від 31.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 с. 368 Кримінального кодексу України.
		Згідно інформації, викладеної в листі, в ході досудового розслідування встановлено, що здійснено ввезення, розмитнення та державну реєстрацію у сервісних центрах МВС ряду транспортних засобів, які не відповідають стандарту рівня екологічності "Євро 5", а фактично відповідають стандарту "Євро 4", "Євро 3" та "Євро 1".
		Крім того, з листа прокуратури Волинської області за вих. №17/7-834 вих. 17 від 24.11.2017 року слідує, що досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами територіальних сервісних центрів 0742 та 0744 МВС у Волинській області упродовж 2016 році проведено реєстрацію транспортних засобів, зокрема MERSEDES - BENZ SPRINTER 2680, 2004 р.в., № кузова НОМЕР_2. В той же час, згідно відповіді від офіційного дилера ТОВ "Дженерал Авто Груп" та ПАТ "Волинь-АВТО" встановлено, що зазначені у листі транспорті засоби відповідають рівню екологічних норм "Євро1", "Євро 3", "Євро 4". Провести переобладнання даних транспортних засобів на екологічний стандарт "Євро 5" неможливо, у зв'язку з конструктивними особливостями даних автомобілів. 
		Крім того, у листі зазначено, що реєстрація даних транспортних засобів проводилась на підставі сертифікатів відповідності не встановленого зразка, які не можуть бути використані для цілей митного оформлення та першої реєстрації транспортних засобів у сервісних центрах МВС, що є порушенням Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності".
		Висновком РСЦ МВС у Волинській області від 25.01.2018р. за результатами перевірки фактів реєстрації транспортних засобів, зазначених у листі прокуратури Волинської області від 24.11.2017 №17/1-834 вих.17 встановлено, що в ході досудового розслідування встановлено, що службовими особами територіальних сервісних центрів МВС у Волинській області було проведено реєстрацію транспортних засобів з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема 15.03.2016 року зареєстровано MERSEDES - BENZ SPRINTER шасі № кузова НОМЕР_2, 2004 р.в., до матеріалів  реєстрації долучено сертифікат відповідності від 11.03.2016 № UA1/178/0012423-16, виданий ОС ТОВ ДП "Житомирстандарт" (державна система сертифікації "УкрСЕПРО"), згідно якого рівень екологічної норми - ЄВРО 5. В додатку до листа прокуратури області, на запити прокурора у кримінальному провадженні офіційні дилери виробників відповідних марок транспортних засобів надали інформацію заводів - виробників стосовно технічних характеристик автомобілів. Так, згідно листа від 18.05.2017 №166 офіційного представника MERSEDES - BENZ у Волинській області ПАТ "ВОЛИНЬ-АВТО", вищезазначені транспортні засоби з карт даних авто відповідають нормі "Євро 4", "Євро 3", "Євро 1". Інформація щодо переобладнання транспортних засобів зазначених в запиті не надається та даних робіт не виконують.
		На підставі наведених документів відповідач-1 зробив висновок про те, що реєстрація транспортного засобу позивача відбулася з порушеннями встановленого Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388, а тому доручив відповідачу 2 скасувати державну реєстрацію автомобіля MERSEDES - BENZ SPRINTER, № кузова НОМЕР_2.
		 
		Висновок суду першої інстанції.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що встановивши факт підробки сертифікату відповідності, на підставі якого була здійснена первинна реєстрація ТЗ, та встановивши невідповідність рівню токсичності "Євро", що підтверджується листами уповноважених органів, відповідач правомірно прийняв оскаржуваний висновок про скасування реєстрації ТЗ автомобіля MERSEDES - BENZ SPRINTER, № кузова НОМЕР_2, що належить позивачу, з правом подальшого надіслання таких документів до правоохоронних органів.
		Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та таким, що не відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України).
		 
		Джерела права й акти їх застосування.
		 
		Відповідно до  ст. 1 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-ХІІ (далі -Закон №3353-ХІІ), закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
		Статтею 30 Закону №3353-ХІІ передбачено, що конструкція транспортних засобів повинна відповідати вимогам сучасних правил, нормативів і стандартів, встановленим рівням викидів забруднюючих речовин в атмосферу, а нормативно-технічна документація має бути узгоджена з відповідними уповноваженими державними органами. Перед початком серійного виробництва транспортних засобів або їх складових частин проводяться спеціальні випробування і за їх позитивними наслідками видається сертифікат встановленої форми.
		Згідно із ст. 31 Закону №3353-ХІІ, транспортні засоби, їх складові частини і комплектуючі вироби, що ввозяться на територію України, підлягають перевірці на відповідність діючим стандартам або повинні мати сертифікат, виданий уповноваженим на це Секретаріатом ЄЕК ГЮН Адміністративним органом по сертифікації дорожніх транспортних засобів.
		Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 року було затверджено "Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" (далі - Порядок №1388), згідно пункту 1 якого визначено, що цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
		Пунктом 8 Порядку №1388 передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України "Про дорожній рух").
		Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках; укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб'єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб'єктів уповноваженою особою і скріплені печаткою; свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати; рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів особами, уповноваженими управляти таким майном; рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску; акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу конкретного одержувача; митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договір фінансового лізингу; акт про проведений аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби; інші засвідчені та оформлені в установленому порядку документи, що підтверджують набуття, перехід та припинення права власності на транспортний засіб відповідно до закону.
		У разі митного оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, які ввозяться на митну територію України, за електронною митною декларацією така декларація, засвідчена електронним цифровим підписом відповідальної посадової особи митного органу, передається за допомогою засобів інформаційно- телекомунікаційних систем органам МВС.
		Згідно пункту 10 Порядку №1388, державна реєстрація транспортних засобів, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів країни, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до сервісного центру МВС.
		Спеціальним нормативно-правовим актом, що прийнятий з метою регулювання ввезення на митну територію України та проведення першої реєстрації ввезених або виготовлених в Україні транспортних засобів, а також поетапного запровадження в Україні міжнародних екологічних вимог до транспортних засобів, є Закон України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів" №2739-IV від 06.07.2005 року (далі - Закон України №2739-IV).
		Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України №2739-IV встановлено, що пропуск на митну територію України з метою вільного обігу та першу реєстрацію в Україні транспортних засобів за кодами товарних позицій 8701 20, 8702, 8703, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, нових і таких, що були в користуванні, здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам: не нижче рівня "ЄВРО-3" - з 1 січня 2013 року, за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до дати введення екологічних норм не нижче рівня "ЄВРО-3" як обов'язкових; не нижче рівня "ЄВРО-4" - з 1 січня 2014 року, за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до дати введення екологічних норм не нижче рівня "ЄВРО-4" як обов'язкових; не нижче рівня "ЄВРО-5" - з 1 січня 2016 року, за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2015 року включно; не нижче рівня "ЄВРО-6" - з 1 січня 2018 року, за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2017 року включно.
		Згідно із ст.3 Закону України №2739-IV, документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів та національних стандартів, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб ("ЄВРО-2" - "ЄВРО-6" або іншому рівню). Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
		Відповідно до ч.1 ст. 34 Закону України №3353-XII встановлено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
		Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України (частина четверта статті 34 Закону України №3353-XII).
		Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів (частина дев'ята статті 34 Закону України №3353-XII).
		Відповідно до статті 13 Декрету, сертифікація продукції в державній системі сертифікації поділяється на обов'язкову та добровільну. Сертифікація продукції в державній системі сертифікації здійснюється призначеними на те органами з сертифікації - підприємствами, установами і організаціями з метою: запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища; сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції; створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.
		Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" №124-VIII від 15.01.2015 року, що визначає правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності, внесено зміни, зокрема, до Декрету.
		Підпунктом 22 пункту 3 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", який набрав чинності 10.02.2016 року (далі - Закон) внесено зміни до Декрету, зокрема з 01.01.2016 року виключено абзац другий статті 27 Декрету, яким було передбачено, що нові і такі, що були у користуванні, транспортні засоби, а також вузли, агрегати та частини до них, що ввозяться на митну територію України суб'єктами підприємницької діяльності або фізичними особами, підлягають обов'язковій сертифікації відповідно до чинного законодавства.
		Норма щодо обов'язкової сертифікації ДТЗ в державній системі сертифікації виключена. Зазначені зміни набрали чинності 01.01.2016 року, і обов'язкова сертифікація ДТЗ в державній системі сертифікації згідно з зазначеним Декретом припинена.
		З метою виконання Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року, адаптації законодавства України у сфері забезпечення безпеки експлуатації транспортних засобів до законодавства Європейського Союзу та до законодавчого врегулювання Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання" №738 від 09.06.2011 року (далі - Постанова №738).
		Пунктом 1 Постанови №738 встановлено, що пропуск колісного транспортного засобу, який підлягає державній реєстрації в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС (далі - транспортний засіб), предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення (далі - обладнання), на митну територію України з метою вільного обігу, а також перша державна реєстрація транспортного засобу, введення в обіг обладнання здійснюється за наявності сертифіката відповідності, виданого згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання; сертифікат типу транспортного засобу або обладнання, конструкція яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, видається визначеними Міністерством інфраструктури органами із сертифікації, акредитованими відповідно до законодавства і нотифікованими Організацією Об'єднаних Націй згідно з Угодою про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року (далі - уповноважені органи); сертифікат відповідності видається: виробником або його уповноваженим представником - резидентом України (далі - виробник) на кожний транспортний засіб або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання; уповноваженими органами або органами із сертифікації, акредитованими відповідно до законодавства, призначеними Міністерством інфраструктури, на кожний новий транспортний засіб або партію обладнання, які відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на ті, що були у користуванні.
		При цьому, на виконання Постанови №738, наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 року №521 затверджено Порядок затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядок ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів та обладнання.
		Таким чином, єдиною законодавчо передбаченою процедурою видачі сертифікатів на ТЗ є оцінка їх відповідності згідно положень Порядку від 17.08.2012 року №521.
		Відповідно до наказу Мінекономрозвитку від 06.05.2015 року №451 "Про внесення змін до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації" відмінено з 01.01.2016 року обов'язкову сертифікація КТЗ в державній системі сертифікації та визнано таким, що втратив чинність, наказ Держстандарту від 17.01.97 №23 "Про затвердження Правил обов'язкової сертифікації дорожніх транспортних засобів, їх складових та приладдя".
		Таким чином, з 01.01.2016 року втратили чинність нормативно-правові акти, якими встановлювалися обов'язкові вимоги до КТЗ в державній системі сертифікацій.
		Відповідно до Закону, наказ Мінінфраструктури є технічним регламентом, яким встановлено обов'язкові вимоги до КТЗ, їх частини та обладнання, у тому числі щодо відповідності КТЗ екологічним нормам "ЄВРО-2" - "ЄВРО-6", процедури оцінки відповідності цим вимогам, а також правила введення в обіг на території України.
		Відповідно до пункту 12.1 наказу Мінінфраструктури пропуск КТЗ на митну територію України з метою вільного обігу, перша державна реєстрація, введення в обіг обладнання здійснюються за наявності сертифіката відповідності КТЗ або сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження.
		Згідно із зазначеним наказом Мінінфраструктури рівень екологічних норм, якому відповідає КТЗ, має бути зазначеним у вищевказаних сертифікатах відповідності, виданих згідно з Наказом Мінінфраструктури.
		Відповідно до абзацу третього пункту 40 Порядку №1388, у разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в уповноважених органах МВС, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, уповноважені особи сервісних центрів МВС оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів і передають усі відповідні документи та за наявності транспортні засоби до відповідного органу досудового розслідування. Якщо виявлено факт підроблення митних документів, їх ксерокопії з необхідним поясненням надсилаються до органів доходів і зборів, у зоні діяльності яких проживають особи, за якими зареєстровані відповідні транспортні засоби.
		На підставі ч.1   ст. 23 Цивільного кодексу України   (далі   ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Відповідно до ч. 1   ст. 1167 ЦК України   моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.
		Згідно ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. 
		 
		 
		Оцінка суду.
		 
		Дослідивши матеріали справи,колегія суддів зазначає наступне: ОСОБА_2 є власником транспортного засобу - автомобіля марки MERSEDES - BENZ SPRINTER, 2004 року випуску, № кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_1, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 12.06.2016 року. Перша державна реєстрація цього транспортного засобу була здійснена 15.03.2016 року. Перереєстрацію транспортного засобу на позивача було здійснено ТСЦ 0741 РСЦ МВС у Волинській області 12.06.2016 року.
		Даний транспортний засіб позивач придбав у ОСОБА_5. Перша реєстрація даного транспортного засобу була здійснена 15.03.2016р. за ОСОБА_5 на підставі поданої ним заяви №87338501 від 15.03.2016 року, який придбав цей транспортний засіб в ТОВ "Конкорд-Авто" відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу №224/2016р. від 15.03.2016 року. Відповідно до акта №224/16 приймання-передачі транспортних засобів від 15.03.2016 року даний транспортний засіб був переданий ОСОБА_5
		Зазначений транспортний засіб був ввезений на митну територію України з-за кордону ТОВ "Конкорд-Авто" та був розмитнений 11 березня 2016 року, про що свідчить митна декларація №204030000/2016/002406.
		Крім того, іншими документами, які були підставою для реєстрації даного автомобіля є сертифікат відповідності, виданий ОС ТОВ "ДП "Житомирстандарт", про те, що продукція MERSEDES - BENZ SPRINTER, б/к, відповідає "Євро-5".
		В подальшому цей автомобіль був перереєстрований ТСЦ 0741 на ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 12.06.2016 року. Однак, з листа-повідомлення ТСЦ 0741 від 02.02.2018 року №31/3/1-275 позивач дізнався, що реєстрацію автомобіля MERSEDES - BENZ SPRINTER, 2004 року випуску, № кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_1, скасовано згідно з висновком РСЦ у Волинській області від 25.01.2018 року №31/3-204.
		З висновку РСЦ у Волинській області від 25.01.2018 року №31/3-204 за результатами перевірки законності державної реєстрації транспортних засобів, зазначених у листі прокуратури Волинської області від 24.11.2017 року №17-7-834 вих.17 слідує, що 22.11.2017 року до РСЦ МВС надійшов лист прокурора у Волинській області Квятковського М. за вих. №17-7-834 вих. 17 від 24.11.2017 року про те, що прокуратурою області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №4201703000000338 від 31.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 с. 368 Кримінального кодексу України.
		Згідно інформації, викладеної в листі, в ході досудового розслідування встановлено, що здійснено ввезення, розмитнення та державну реєстрацію у сервісних центрах МВС ряду транспортних засобів, які не відповідають стандарту рівня екологічності "Євро 5", а фактично відповідають стандарту "Євро 4", "Євро 3" та "Євро 1".
		Крім того, з листа прокуратури Волинської області за вих. №17/7-834 вих. 17 від 24.11.2017 року слідує, що досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами територіальних сервісних центрів 0742 та 0744 МВС у Волинській області упродовж 2016 році проведено реєстрацію транспортних засобів, зокрема MERSEDES - BENZ SPRINTER 2680, 2004 р.в., № кузова НОМЕР_2. В той же час, згідно відповіді від офіційного дилера ТОВ "Дженерал Авто Груп" та ПАТ "Волинь-АВТО" встановлено, що зазначені у листі транспорті засоби відповідають рівню екологічних норм "Євро1", "Євро 3", "Євро 4". Провести переобладнання даних транспортних засобів на екологічний стандарт "Євро 5" неможливо, у зв'язку з конструктивними особливостями даних автомобілів. 
		Крім того, у листі зазначено, що реєстрація даних транспортних засобів проводилась на підставі сертифікатів відповідності не встановленого зразка, які не можуть бути використані для цілей митного оформлення та першої реєстрації транспортних засобів у сервісних центрах МВС, що є порушенням Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності".
		Висновком РСЦ МВС у Волинській області від 25.01.2018р. за результатами перевірки фактів реєстрації транспортних засобів, зазначених у листі прокуратури Волинської області від 24.11.2017 №17/1-834 вих.17 встановлено, що в ході досудового розслідування встановлено, що службовими особами територіальних сервісних центрів МВС у Волинській області було проведено реєстрацію транспортних засобів з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема 15.03.2016 року зареєстровано MERSEDES - BENZ SPRINTER шасі № кузова НОМЕР_2, 2004 р.в. до матеріалів  реєстрації долучено сертифікат відповідності від 11.03.2016 № UA1/178/0012423-16, виданий ОС ТОВ ДП "Житомирстандарт" (державна система сертифікації "УкрСЕПРО"), згідно якого рівень екологічної норми - ЄВРО 5. В додатку до листа прокуратури області, на запити прокурора у кримінальному провадженні офіційні дилери виробників відповідних марок транспортних засобів надали інформацію заводів - виробників стосовно технічних характеристик автомобілів. Так, згідно листа від 18.05.2017 №166 офіційного представника MERSEDES - BENZ у Волинській області ПАТ "ВОЛИНЬ-АВТО", вищезазначені транспортні засоби з карт даних авто відповідають нормі "Євро 4", "Євро 3", "Євро 1". Інформація щодо переобладнання транспортних засобів зазначених в запиті не надається та даних робіт не виконують.
		На підставі наведених документів відповідач-1 зробив висновок про те, що реєстрація транспортного засобу позивача відбулася з порушеннями встановленого Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388, а тому доручив відповідачу 2 скасувати державну реєстрацію автомобіля MERSEDES - BENZ SPRINTER, № кузова НОМЕР_2.
		Судом встановлено, що сертифікат відповідності КТЗ від 11.03.2016 № UА1/178/0012423-16, виданий органом сертифікації (ОС ТОВ ДП "Житомирстандарт", яке входить до державної системи сертифікації УкрСЕПРО), який з 01 січня 2016 року не входить до переліку органів, які уповноважені на виконання робіт із затвердження типу та індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, їх частин та обладнання відповідно до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року №521 "Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання". (далі - Наказ)
		Наказ Мінекономрозвитку від 06.05.2015 року №451 «Про внесення змін до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації» (втратив чинність на підставі Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі №93 від 26.01.2018), Декрет Кабінету Міністрів від 10 травня 1993 року №64-93 «Про стандартизацію і сертифікацію» (втратив чинність з 01 січня 2018 року).
		На підставі вищевказаних нормативно-правових актів суд дійшов помилкового висновку про факт підробки сертифікату відповідності, на підставі якого було здійснення первинна реєстрація ТЗ, оскільки з 01.01.2016 року втратили чинність нормативно-правові акти, якими встановлювалися обов'язкові вимоги до КТЗ в державній системі реєстрації.
		Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 затверджено "Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" (далі - Порядок№ 1388), яким встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
		Вищевказаний порядок не визначає види сертифікатів відповідності та виключних органів, що мають право їх видати.
		Зокрема, норми постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року №738 "Деякі питання сертифікації транспортних засобів" та наказу Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року №521 "Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання" не містять інформації про виключення зі списків чи скасування чинності сертифікатів, виданих в системі "УкрСЕПРО" з 01 січня 2016 року.
		Відповідно до ч.16 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року №731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (в редакції від 25.05.2016 року) визначено, що у разі внесення змін, доповнень або визнання таким, шо втратив чинність, акта законодавства, відповідно до якого прийнято нормативно-правовий акт, орган, що видав цей нормативно-правовий акт, зобов'язаний у місячний термін внести до нього відповідні зміни, доповнення або визнати його таким, що втратив чинність.
		Зміни і доповнення, внесені до нормативно-правового акта, а також рішення про втрату нормативно-правовим актом чинності, підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому цим Положенням.
		Відповідно до ст.1 Указу Президента України від 03.10.92 № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (далі - Указ № 493), установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.
		Відповідно до ст.3 Указу № 493 визначено, що нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
		З норм чинного законодавства не вбачається факту державної реєстрації будь- яких змін у Міністерстві юстиції України до наказу Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року №521 щодо недійсності сертифікатів, виданих в системі "УкрСЕПРО" з 01 січня 2016 року.
		Отже, оскільки чинним законодавством не передбачено, що сертифікати відповідності транспортних засобів, видані з 01.01.2016 року в державній системі «УкрСЕПРО»,є недійсними (або їх чинність скасована), відтак і підстави для неврахування таких сертифікатів при здійсненні першої державної реєстрації транспортних засобів відсутні.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції застосував приписи абзацу 3 пункту 40 Порядку № 1388, у разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в уповноважених органах МВС, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, уповноважені особи сервісних центрів МВС оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів і передають усі відповідні документи та за наявності транспортні засоби до відповідного органу досудового розслідування.
		Аналіз норми абз 3 п. 40 Порядку № 1388 дає підстави стверджувати, що скасування державної реєстрації транспортного засобу може бути здійснено тільки після отримання відповідних документів, що підтверджує зокрема факт підробки чи фіктивності сертифіката відповідності, виданого ОС ТОВ «ДП «Житомирстандарт»,яке входить до державної системи сертифікації УкрСЕПРО.
		Отже, на момент прийняття рішення про скасування державної реєстрації транспортного засобу позивача у розпорядженні уповноваженої особи сервісного центру МВС повинні бути беззаперечні документальні докази того, що транспортний засіб був зареєстрований (перереєстрований) за фіктивними чи підробленими документами.
		Факт фіктивності чи підробки документів за якими проводилася державна реєстрація має бути підтверджений належними та допустимими доказами. Так, підставою для скасування державної реєстрації транспортного засобу може слугувати судове рішення за результатами розгляду кримінального провадження, в якому встановлений факт підробки (фіктивності) документів, на підставі яких зареєстрований автомобіль, результатів експертиз чи досліджень.
		Проте, обвинувального вироку суду, який б встановив механізм, мету та виконавців підробки документів, чи постанови про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, якими було б встановлено вину посадових осіб у незаконній ресстрації належного позивачу транспортного засобу, як на момент прийняття оскаржуваного рішення, так і на час судового розгляду справи немає.
		Як вбачається з тексту висновку регіонального сервісного центру МВС у Волинській області від 25 січня 2018 року, підставою для скасування реєстрації транспортного засобу позивача став факт здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженню № 4201703000000338 від 31.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, до якого долучено лист від 18.05.2017 року № 166 офіційного представника МЕRSEDES-ВЕНZ у Волинській області ПАТ "ВОЛИНЬ-АВТО" на запит прокуратури Волинської області, в якому зазначено, що транспортні засоби з карт даних авто відповідають нормі "ЄВРО 4, ЄВР0 3,ЄВР0 1".
		Даний транспортний засіб позивач придбав у ОСОБА_5. Перша реєстрація даного транспортного засобу була здійснена 15.03.2016р. за ОСОБА_5 на підставі поданої ним заяви №87338501 від 15.03.2016 року, який придбав цей транспортний засіб в ТОВ «Конкорд-Авто» відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу №224/2016р. від 15.03.2016 року. Відповідно до акта №224/16 приймання-передачі транспортних засобів від 15.03.2016 року даний транспортний засіб був переданий ОСОБА_5 Зазначений транспортний засіб був ввезений на митну територію України з-за кордону ТОВ «Конкорд- Авто» та був розмитнений 11 березня 2016 року, про що свідчить митна декларація №204030000/2016/002406.
		Крім того, іншими документами, які були підставою для реєстрації даного автомобіля є сертифікат відповідності, виданий ОС ТОВ «ДП «Житомирстандарт», про те, що продукція МЕRSEDES-ВЕНZ SPRINTER, б/к, відповідає «Євро-5».
		В подальшому цей автомобіль був перереєстрований ТСЦ 0741 на ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 12.06.2016 року.
		Таким чином, право власності на спірне майно позивачем набуто на підставах, що не заборонені законом.
		Згідно статті 1 Першого протоколу  до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
		Отже, вищевказана норма  гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
		Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (FormerKingofGreeceandOthers v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
		Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії»(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та  п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року  ).
		Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків(див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgov. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).
		Для того, щоб національне законодавство відповідало вимогам   Конвенції, воно має гарантувати засіб правового захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які стосуються основоположних прав, надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією. Відповідно законодавство має достатньо чітко визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам влади, та порядок її реалізації (див. рішення у справі «Гіллан та Квінтон проти Сполученого Королівства» (Gillan and Quinton v. The United Kingdom), заява № 4158/05, п. 77, ECHR 2010 (витяги), з подальшими посиланнями та п.67 рішення у справі «Котій проти України»   (Заява № 28718/09) від 5 березня 2015).
		Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
		Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди колегія суддів зазначає наступне:
		Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. п. 3, 4, 5   постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4   Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди   під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		У позовній заяві про відшкодування (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Таким чином, обов'язок доказування завданої моральної шкоди, її розміру та інших обставин, покладається на особу, що звертається з таким позовом.
		Відповідно до п. 10-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року  «Про внесення змін і доповнень у Постанову Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику по справах про відшкодування морального ( нематеріального) шкоди» при розгляді справ про позовам про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 56 Конституції України  судам при встановленні  факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями,діями або бездіяльністю органа  державної влади , місцевого самоврядування або їх посадовими або службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень він підлягає відшкодуванню за рахунок держави або місцевого самоврядування.
		Згідно правового висновку ,зазначеного у Постанові Верховного Суду  від 23 травня 2018 року по справі № 336/3072/17-ц, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Сам по собі факт наявності шкоди ще не породжує обов'язку її компенсації, оскільки необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб'єкт такої відповідальності.
		Згідно правового висновку ,зазначеного у Постанові Верховного Суду  від 25 квітня 2018 року  по справі №816/1321/16 ,зі змісту ст. 56 Конституції України, випливає, що основною умовою такого розгляду є те, що моральна шкода повинна бути заподіяна (похідною) протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин.
		Сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди. Крім того, визнання судом протиправною бездіяльності відповідача стосується виключно меж застосування законодавства про скасування реєстрації , у той час як моральна шкода має бути обов'язково підтверджена належними та допустимими доказами.
		А тому позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_2 у розмірі 10000 грн. не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, та  задоволенню не підлягають.
		Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		Відповідно до ч.1-5 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.  Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 
		Колегія суддів, вважає, що неправильне застосування  судом 1-ої інстанції норм матеріального права та  порушення норм процесуального права, що знайшло своє відображення у неправильному тлумаченні закону, що в свою чергу  призвело до неправильного вирішення справи - є підставами для задоволення апеляційної скарги частково, скасування рішення суду 1-ої інстанції  та ухвалення  нової постанови про задоволення позову частково.
		Згідно ч.1-2 ст.308 КАС України ,суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.  Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Відповідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України ,за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при винесенні вказаного рішення порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
		Таким чином керуючись п.п.1, 4 ч.1 ст. 317 КАС України колегія суддів вважає за необхідним, скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2  частково.
		Керуючись ст.ст.315, 317, 322, 325 КАС України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В : 
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2  - задовольнити частково.
		Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області,  територіального сервісного центру № 0741 регіонального сервісного центру Міністерства Внутрішніх Справ України у Волинській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та відшкодування моральної шкоди - скасувати. 
		Прийняте нове,яким позовні вимоги ОСОБА_2  -задовольнити частково.
		Визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру Міністерства Внутрішніх Справ України у Волинській області щодо скасування реєстрації автомобіля MERSEDES - BENZ SPRINTER, 2004 року випуску, № кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_1.
		Визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Регіонального сервісного центру Міністерства Внутрішніх Справ України у Волинській області про скасування реєстрації.
		Зобов'язати Регіональний сервісний центр МВС України у Волинській області поновити реєстрацію транспортного засобу MERSEDES - BENZ SPRINTER, 2004 року випуску, № кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_1 за ОСОБА_2.
		В іншій частині позову відмовити.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		 
		Повний текст судового рішення складений та підписаний 26 лютого 2019 року. 
		 
		 
		 
		Суддя доповідач  Потапчук В.О.Судді    Шляхтицький О.І.    Семенюк Г.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...