Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 621/2248/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 27.02.2019. Зареєстровано: 28.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2019.
Дата набрання законної сили: 02.04.2019
Номер судового провадження: 1-кп/621/19/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015220000000777

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		621/2248/17
		1-кп/621/19/19
		В И Р О К
		іменем України
		 
		27 лютого 2019 року                                    м. Зміїв
		 
		Зміївський районний суд Харківської області 
		 
		головуючий - суддя ОСОБА_1 
		 
		за участю:   секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		прокурора - ОСОБА_5 ,
		потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		представника потерпілого - ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
		захисника - ОСОБА_10 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12015220000000777 за обвинуваченням:
		ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у сел. Донець Зміївського району Харківської області, є громадянином України, має середню технічну освіту, одружений, працював водієм ТОВ "Хармелія Трейдинг", зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		 
		у злочині, передбаченому частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України,
		 
		у с т а н о в и в:
		 
		29 вересня 2015 року близько 15:00 години в м. Змієві Харківської області ОСОБА_9 , керуючи технічно справним автомобілем "MAN-26463", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Харківській у напрямку м.Харкова зі швидкістю 60 км/год.
		Під час наближення до нерегульованого пішохідного переходу поблизу будинку №38 по вул. Харківській, на який для перетину проїжджої частини вийшла пішохід ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , водій ОСОБА_9 не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості і зупинки транспортного засобу та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_11 , яка перетинала дорогу по пішохідному переходу зліва направо по ходу руху автомобіля.
		В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_11 було спричинено несумісну з життям сукупну травму тіла, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, від якої ОСОБА_11 загинула на місці події.
		В данійдорожній ситуації ОСОБА_9 порушив вимоги пунктів 10.1, 18.1 Правил дорожнього руху, відповідно до яких: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
		Порушення водієм ОСОБА_9 зазначених вимог Правил дорожнього руху знаходилося в прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події та її наслідками.
		Зазначеними діями ОСОБА_9 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої, тобто злочин, передбачений частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину винним себе визнав у повному обсязі та показав, що дійсно, за вказаних обставин, 29 вересня 2015 року під час керування автомобілем "MAN-26463", реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Харківській в м.Змієві Харківської області він несвоєчасно помітив дівчину, яка перебігала дорогу на нерегульованому пішохідному переході, та не встиг загальмувати і здійснив наїзд на неповнолітню ОСОБА_11 , яка внаслідок наїзду померла.
		У вчиненому злочині щиро розкаявся, просив пробачення у потерпілих.
		Також, заявив клопотання про застосування у відношенні нього пункту "в" статті 1 Закону України "Про амністію у 2016 році", оскільки має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відношенні якої не позбавлений батьківських прав.
		 
		Крім визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_9 , його вина в інкримінованому йому злочині у повному обсязі підтверджується наступними доказами, що були досліджені під час судового розгляду:
		 
		Так, потерпілий ОСОБА_6 показав про обставини, за яких дізнався про загибель своєї дочки під час ДТП, яка сталася на пішохідному переході по вул. Харківській неподалік магазину "Будмаг" в м. Змієві. Прибувши на місце події він виявив вантажний автомобіль, що стояв у напрямку м. Харкова. Під передньою віссю автомобіля лежало тіло його дитини. 
		Потерпіла ОСОБА_7 показала про обставини, за яких її дочка мала прийти до неї на роботу, однак вона її не дочекалася та пішла шукати. У пошуках дитини вона знову прийшла на роботу, де напарниця їй повідомила про ДТП та висловила припущення, що там може бути її дитина. Коли вона туди пішла, то виявила там вантажний автомобіль, водій якого перебував у машині швидкої допомоги. На питання, де її дитина, їй вказали на тіло під автомобілем. Далі вона події не пам`ятає.
		Допитані під час судового розгляду свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які були очевидцями події, надали свідчення, якими в цілому підтверджуються обставини, за яких 29 вересня 2015 року в м. Змієві по вул. Харківській сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої автомобіль MAN здійснив наїзд на дитину, яка перетинала дорогу по пішохідному переходу, та внаслідок наїзду пішохід загинула.
		Ці показання узгоджуються між собою та не суперечать зазначеним вище встановленим фактичним обставинам кримінального правопорушення.
		Зазначені вище обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 29вересня 2015 року у м. Змієві по вул. Харківській, 38, підтверджується даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.09.2015 та складеними до нього схемою й ілюстративною таблицею, у яких зафіксовано обстановку на місці ДТП, зокрема: розташування транспортного засобу MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом, який перебував на узбіччі після його наїзду на пішохода ОСОБА_11 ; взаємне розташування вантажного автомобіля з причепом та трупа загиблої дитини; сліди гальмування на проїжджій частині (т. 2 а. п. 14-25).
		05.10.2015 ТОВ "Хармелія Трейдинг" надані дані щодо швидкості руху автомобіля "MAN-26263", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який о 14:04:32 29.09.2015 рухався зі швидкістю 50,7 км/год, о 14:05:14 29.09.2015 рухався зі швидкістю 59,5 км/год (т. 2 а. п. 90-93).
		Крім того, факт та механізм розвитку події, під час якої транспортний засіб MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом, під керуванням обвинуваченого ОСОБА_9 , здійснив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_11 , яка перетинала проїжджу частину по пішохідному переходу, підтверджується даними протоколів слідчих експериментів, як з участю самого обвинуваченого ОСОБА_9 , так і очевидців події - свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 (т. 2 а. п. 62-80, 109-122, 176-182).
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи трупа №300-Змт/15 від 18.11.2015, на тілі трупа дитини ОСОБА_11 виявлено наступні ушкодження: - обличчя: садна в лобовій області справа, садно в області перенісся справа; - тулуба і кінцівок: велика рвано-забита рана в поперековій області справа і ліворуч в нижній третині, з переходом в область правої і лівої сідниці і правого і лівого стегна по задній поверхні, з масивними крововиливами в м`які тканини в зоні вищезгаданої рани і недокрів`ям судин на розрізі; закрита тупа травма органів грудної клітки у формі дрібно і крупно осередкових крововиливів в тканину правої і лівої легені і крововиливу в прикореневих областях правої і лівої легені по передній по задній поверхні; закрита тупа травма органів черевної порожнини у формі ушкодження тканини правої долі печінки по передній по задній поверхні, наявність в черевній порожнині черевно-коричневої крові; закрита тупа травма органів зачеревного простору у формі крововиливів в області основи судинної ніжки правої і лівої нирки і в тканину правої і лівої нирки, наявність в зачеревному просторі червоно-коричневої крові. Множинні садна на згинальній поверхні правого передпліччя в нижній третині, множинні садна на долонній поверхні правої і лівої кисті; відкритий косо-поперечний перелом правої стегнової кістки у верхній третині, з повним ушкодженням компактної речовини, з крововиливами в м`які тканини в зоні вищезгаданого перелому і недокрів`ям судин на розрізі; множинні садна і забиті рани на передньо-правій бічній поверхні правої гомілки в середній і в нижній третині. Вказані тілесні ушкодження мають ознаки їх прижиттєвості і утворилися від дії тупих предметів по механізму ударів, а вищезгадані садна утворилися по механізму тертя-ковзання, індивідуальні особливості яких своїй травмуючій поверхні не відобразилися, і могли бути отримані в умовах дорожньо-транспортної події (наїзд на пішохода). У момент первинного контакту з автотранспортним засобом, що рухався, потерпіла ОСОБА_11 розташовувалася у вертикальному положенні, і була обернена правою бічною поверхнею тулуба по відношенню до автотранспортного засобу, з наступним падінням її на асфальтове (дорожнє) покриття. Причиною смерті ОСОБА_11 стала вищезгадана сукупна тупа травма тіла (т. 2 а. п. 103-105).
		Висновком комісійної судово-медичної експертизи №39-КЕ/2017 від 26.06.2017 також підтверджується, що на тілі трупа дитини ОСОБА_11 були встановлені такі ушкодження: - обличчя: три садна на лобі праворуч, садно перенісся; - тулубу і кінцівок: рвано-забійна рана поперекової ділянки праворуч та ліворуч у нижній третині, що подовжуються на праву та ліву сідниці та праве й ліве стегна по задній поверхні; забій легенів, розриви печінки, забій нирок із формуванням позачеревного крововиливу; множинні садна правого передпліччя, обох долоней; відкритий перелом правої стегнової кістки із її руйнуванням у верхній третині; множинні садна та забійні рани на передній боковій поверхні правої гомілки в її середній та нижній третинах.
		Усі ушкодження, що були виявлені на трупі дитини ОСОБА_11 , за своїми особливостями є зажиттєвими, сформувалися безпосередньо перед настанням смерті та є такими, що виникли в умовах дорожньо-транспортної пригоди при наїзді транспортного засобу, що рухався, на пішохода із наступним наїздом-перекатом колеса транспортного засобу.
		Відсутність вказівок на наявність ушкоджень лівої нижньої кінцівки та тулубу ліворуч, які б сформувалися, беззаперечно, за забійним механізмом, свідчить про найімовірніше розташування місця первинного контакту із транспортним засобом, що рухався, по правій поверхні тіла дитини (т. 2 а. п. 145-172).
		Згідно висновку судової експертизи з дослідження лакофарбових матеріалів і покрить та дослідження полімерних матеріалів і виробів №330/3128 від 15.03.2017, в складі зіскобу з автомобіля "МАН-26263", реєстраційний номер НОМЕР_1 , є мікроплівки полімерного матеріалу рожевого кольору, які мають спільну родову належність з полімерним матеріалом основи дитячого портфелю, наданого на дослідження (т. 2 а. п. 138-142). 
		З висновку судової автотехнічної експертизи №891/15 від 28.12.2015 вбачається, що перед дорожньо-транспортною пригодою автомобіль МАН, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебував у технічно справному стані. Процесуальні витрати для проведення експертизи склали 1964 грн 14 к. (т. 2 а. п. 82-89).
		Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №1006/15 від 17.12.2015, за вихідними даними з показань свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_13 , а також водія ОСОБА_9 , у даній дорожній обстановці водій автомобіля МАН з причепом ОСОБА_9 повинен був діяти відповідно вимог пунктів 10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких: Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Процесуальні витрати для проведення експертизи склали 920 грн 70 к. (т. 2 а. п. 95-101).
		Висновком судової експертизи обставин дорожньо-транспортної пригоди №651/16 від 04.10.2016 підтверджується, що у даній дорожній обстановці, згідно свідчень ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , водій автомобіля МАН з причепом ОСОБА_9 повинен був діяти відповідно вимог пунктів 10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці, згідно свідчень ОСОБА_14 , водій автомобіля МАН з причепом ОСОБА_9 мав технічну можливість запобігти виникненню події даної ДТП шляхом виконання вимог пунктів 10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України. У діях водія автомобіля МАН з причепом ОСОБА_9 убачаються невідповідності вимогам пунктів 10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, перебували у причинному зв`язку з виникненням події даної ДТП. Процесуальні витрати для проведення експертизи склали 2111 грн 04 к. (т. 2 а. п. 126-134). 
		Також, і згідно висновку судової автотехнічної експертизи №640/17 від 28.08.2017, у даній дорожній обстановці, згідно показань водія ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , водій автомобіля МАН з причепом ОСОБА_9 повинен був діяти відповідно вимог пунктів 10.1, 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці, по показанням свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , водій автомобіля МАН з причепом ОСОБА_9 мав технічну можливість запобігти виникненню події даної ДТП шляхом виконання вимог пунктів 10.1, 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України. У діях водія автомобіля МАН з причепом ОСОБА_9 убачаються невідповідності вимогам пунктів 10.1, 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної ДТП. Процесуальні витрати для проведення експертизи склали 1186 грн 44 к. (т. 2 а. п. 188-199).
		 
		Оцінивши зазначені вище докази, досліджені під час судового розгляду, які є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та взаємозв`язку - достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_9 є винним у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої, і його дії належить кваліфікувати за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України.
		 
		Під час призначення покарання ОСОБА_9 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано:
		- ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином;
		- конкретні обставини цього злочину та його незворотні наслідки у вигляді смерті малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
		- обставину, що пом`якшує покарання відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, якою визнається щире каяття, що виявилося у критичній оцінці вчиненого кримінального правопорушення;
		- обставину, що обтяжує покарання відповідно до пункту 6 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України, якою визнається вчинення злочину щодо малолітнього;
		-відомості проособу згіднодосудової доповіді,де зазначено,що ОСОБА_9 проживає разомз дружиною,на утриманнімає дочку,закінчив Харківськийтехнікум залізничноготранспорту.Наркотичні речовинита алкогольнінапої невживає,однак палить.За часпроживання натериторії Протопопівськоїсільської радизарекомендував себез позитивноїсторони,бере активнуучасть угромадському життісела.Раніше працювавна посадітракториста СТОВ"Протопопівське",де зарекомендувавсебе,як особа,що сумлінноставиться дороботи.Наявний середнійризик вчиненняповторного кримінальногоправопорушення.Водночас,на думкуоргану пробації,виконання покаранняу громадіможливе заумови здійсненнянагляду тазастосування соціально-виховнихзаходів,що необхіднідля виправленнята запобіганнявчиненню повторнихкримінальних правопорушень,а саме:приймати участьу заходах,запланованих уповноважениморганом зпитань пробації(т.1а.п.88-91);а такожвідомості проособу обвинуваченого,що містятьсяу письмовихдоказах,наданих сторонами,а саме,що ОСОБА_9 вперше притягуєтьсядо кримінальноївідповідальності (т.2а.п.213),під наглядомв психіатричномута наркологічномукабінетах неперебуває (т.2а.п. 210), офіційно на час судового розгляду не працевлаштований, одружений (т. 1 а. п. 73, т. 2 а. п. 214), має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 1 а. п. 72, т. 2 а. п. 215), за місцем проживання характеризується з позитивної сторони (т. 2 а. п. 217).
		Проаналізувавши наведені вище відомості щодо ступеня тяжкості вчиненого злочину, його конкретних обставин, особи винного, обставини, що пом`якшує покарання, обставини, що обтяжує покарання, у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 та попередження вчинення нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкції частини 2 статті 286 Кримінального кодексу України, з позбавленням права керування транспортними засобами.
		 
		Відповідно до статей 127-129 Кримінального процесуального кодексу України, під час вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 суд виходив з наступного.
		Згідно частини 1 статті 1177 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Частиною 2 статті 1168 Цивільного кодексу України, передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
		Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.
		Згідно статті 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
		Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах.
		Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
		Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
		Відповідно до частин 1-4 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Потерпілий ОСОБА_6 пред`явив цивільний позов до ТОВ "Хармелія Трейдинг" про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 29019 грн 90 к. 
		Також, потерпілий пред`явив цивільний позов до ТОВ "Хармелія Трейдинг" та ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди, яку він оцінив у 500000 грн та просив її стягнути з цивільного відповідача та обвинуваченого у розмірі 400000 грн та 100000 грн відповідно.
		На обґрунтування позову зазначено, що шкоду завдано джерелом підвищеної небезпеки, яким керував ОСОБА_9 , який перебував у трудових відносинах з ТОВ "Хармелія Трейдинг". А останнє було володільцем зазначеного джерела підвищеної небезпеки на підставі договору оренди від 12.06.2012, укладеного з власником транспортного засобу згідно реєстраційних документів ПОСП "Бурлуцьке".
		Розмір матеріальної шкоди потерпілим визначено виходячи з вартості: ритуальних послуг на поховання - 4370 грн 00 к; вартості поминального обіду в день поховання - 12000 грн 00 к.; вартості поминального обіду 07.11.2015 - 3199 грн 90 к.; вартості встановлення надгробного пвм`ятника - 9450 грн 00 к.
		Розмір моральної шкоди потерпілий оцінив у 500000 грн виходячи з тяжкості моральних страждань через втрату дочки, негативних змін у його житті, відірваності від активного життя, суттєвого погіршення психічного та фізичного здоров`я, що вимагало стаціонарного та амбулаторного лікування (т. 1 а. п. 66-68).
		Потерпіла ОСОБА_7 пред`явила цивільний позов до ТОВ "Хармелія Трейдинг" як володільця джерела підвищеної небезпеки, та обвинуваченого ОСОБА_9 , як безпосереднього завдавача шкоди, про відшкодування моральної шкоди, яку вона оцінила у 500000 грн та просила стягнути вказану суму з цивільного відповідача - 400000 грн та з обвинуваченого - 100000 грн.
		На обґрунтування позову потерпіла зазначила, що їй, як матері загиблої дитини, кримінальним правопорушенням завдано моральної шкоди. Внаслідок незворотної втрати дочки вона зазнала глибоких душевних страждань. Втрата дочки викликала суттєві зміни у її повсякденному житті: негативні переживання, постійні спогади про дочку травмують її психіку, насторога, емоційні реакції при згадуванні, порушення сну, неприємні сновидіння, нервозність, відірваність від активного життя. В результаті душевних страждань, пов`язаних із втратою дочки, вона деякий час хворіла, не працювала. Психічна травма від втрати дочки залишиться на все життя (т. 1 а. п. 69-71).
		Обвинувачений ОСОБА_9 не заперечував проти стягнення з нього відшкодування моральної шкоди на користь потерпілих.
		Представник цивільного відповідача директор ТОВ "Хармелія Трейдинг" ОСОБА_20 надіслав заперечення проти цивільних позовів, на обґрунтування яких зазначив, що товариство не повинно нести цивільної відповідальності, оскільки уклало договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності володільців наземних транспортних засобів №3343921 з УАСК "АСКА", на яку і має бути покладено обов`язок щодо відшкодування шкоди.
		Крім того, вважав, що потерпілому ОСОБА_6 не має відшкодовуватися вартість поминальних обідів у розмірі 15199 грн 99 к.
		Що стосується моральної шкоди, то вважав, що потерпілими не надано доказів на підтвердження її розміру.
		Просив у позові до ТОВ "Хармелія Трейдинг" відмовити (т. 1 а. п. 50-64).
		Відповідно до встановлених фактичних обставин кримінального провадження, ОСОБА_9 вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, який мав незворотні наслідки у вигляді смерті малолітньої дочки потерпілих ОСОБА_11 .
		Під час вчинення злочину ОСОБА_9 перебував у трудових відносинах з ТОВ "Хармелія Трейдинг" та керував джерелом підвищеної небезпеки, володільцем якого було вказане товариство. Ці обставини не заперечувалася і представником цивільного відповідача.
		Отже, відповідно до положень статей 1166-1168, 1172, 1177, 1187 ЦК України потерпілі мають право вимагати відшкодування матеріальної та моральної шкоди як від обвинуваченого, діями якого безпосередньо завдано шкоди, так і від володільця джерела підвищеної небезпеки, з яким обвинувачений перебував у трудових відносинах, незалежно від наявності договору про обов`язкове страхування цивільної відповідальності володільця наземних транспортних засобів.
		Що стосується вимог потерпілого ОСОБА_11 щодо відшкодування матеріальної шкоди, пов`язаної з похованням загиблої від злочину дитини, суд дійшов наступного.
		Статтею 1201 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
		Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.
		На підтвердження вимог у цій частині потерпілий надав: копію товарного чеку №47 від 30.09.2015 на оплату ритуальних предметів для поховання на суму 4370 грн 00 к. (т. 1 а. п. 18); копію товарного чеку б/н від 30.09.2015 щодо вартості поминального обіду в день поховання - 12000 грн 00 к. (т. 1 а. п. 21); копію товарного чеку б/н від 07.11.2015 щодо вартості поминального обіду - 3199 грн 90 к.; копію накладної №18 від 29.05.2016 на замовлення пам`ятника та підтвердження сплати вартості виготовлення надгробного пам`ятника - 9450 грн 00к. (т. 1 а. п. 17, 20).
		Відповідно до положень ст. 1201 Цивільного кодексу України відшкодуванню підлягають витрати на оплату ритуальних предметів для поховання на суму 4370 грн 00 к. та витрати на виготовлення надгробного пам`ятника - 9450 грн 00к.
		Витрати на оплату поминальних обідів в сумі 12000 грн 00 к. та 3199 грн 90 к. не відносяться до витрат на поховання відповідно до Законів України "Про поховання та похоронну справу" та "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
		Що стосується вимог потерпілого ОСОБА_11 щодо відшкодування моральної шкоди, слід визнати, що потерпілим доведено тяжкість та тривалість душевних страждань, яких він зазнав у зв`язку з вчиненням у відношенні його малолітньої дочки тяжкого злочину, що спричинило незворотні тяжкі наслідки у вигляді її смерті.
		Також, потерпілим надано копії медичних довідок, зі змісту яких видно, що ОСОБА_6 був взятий на диспансерний облік у психіатричному кабінеті Зміївської центральної районної лікарні у жовтні 2015 року, а в Обласному шкірно-венерологічному диспансері №2 з вересня 2016 року (т. 1 а. п. 22, 23). Таким чином, даними медичних довідок підтверджуються доводи потерпілого щодо значного погіршення його здоров`я.
		За таких обставин, вимога про відшкодування моральної шкоди є обґрунтованою, а визначений розмір моральної шкоди є співмірним тяжкості душевних страждань та справедливим, тому ця вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.
		Що стосується вимог потерпілої ОСОБА_7 щодо відшкодування моральної шкоди, слід визнати, що потерпілою доведено тяжкість та тривалість душевних страждань, яких вона зазнала через непоправну втрату своєї малолітньої дочки, що загинула під час вчиненого у відношенні неї злочину.
		Визначений потерпілою розмір моральної шкоди є справедливим і співмірним із тяжкістю її душевних страждань.
		За таких обставин, вимога про відшкодування моральної шкоди є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
		 
		Під час вирішення клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 щодо застосування стосовно нього пункту "в" статті 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" суд виходив з наступного:
		Відповідно до статті 85 Кримінального кодексу України, на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
		Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про застосування амністії в Україні", амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
		Згідно з пунктом "в" статті 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" (чинний з 07.09.2017), підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
		Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про амністію у 2016 році", питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.
		Обвинувачений ОСОБА_9 є винним у злочині, передбаченому частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, який відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є необережним тяжким злочином, заявив клопотання про застосування щодо нього пункту "в" статті 1 Закону України "Про амністію у 2016 році".
		На день набрання чинності Законом України "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_9 має неповнолітню дочку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відношенні якої не позбавлений батьківських прав, що підтверджується даними копії свідоцтва про народження та інформацією, наданою головою Балаклійського районного суду Харківської області від 28.11.2017, листа Протопопівської сільської ради Балаклійського району Харківської області №02-14/106 від 28.02.2018, листа служби у справах дітей Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області (т. 2 а. п. 215-216, т. 3 а. п. 55-56).
		Обвинувачений не відноситься до осіб, до яких амністія не застосовується відповідно статті9 Закону України "Про амністію у 2016 році" та статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні".
		За таких обставин, обвинуваченого ОСОБА_9 належить звільнити від відбування покарання на підставі пункту "в" статті 1 Закону України "Про амністію у 2016 році".
		 
		Відповідно до статей 118, 122, 124, 126 Кримінального процесуального кодексу України з обвинуваченого ОСОБА_9 належить стягнути на користь Державного бюджету України процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз: судової автотехнічної експертизи №891/15 від 28.12.2015 у розмірі 1964 грн 16 к.; судової автотехнічної експертизи №1006/15 від 17.12.2015 в розмірі 920 грн 70 к.; судової експертизи обставин дорожньо-транспортної пригоди №651/16 від 04.10.2016 в розмірі 2111 грн 04 к.; судової автотехнічної експертизи №640/16 від 28.08.2016 року в розмірі 1186 грн 44 к. (т. 2 а. п. 89, 96, 126, 189).
		 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		Визнати ОСОБА_9 винним у злочині, передбаченому частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		 
		Відповідно до пункту "в" статті 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" звільнити ОСОБА_9 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, призначеного за даним вироком.
		 
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 - задовольнити частково.
		 
		Стягнути з ТОВ "Хармелія Трейдинг" на користь ОСОБА_6 13820 (тринадцять тисяч вісімсот двадцять) грн 00 к. на відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника.
		 
		У задоволенні позовної заяви в частині відшкодування витрат на поминальні обіди - відмовити.
		 
		Стягнути з ТОВ "Хармелія Трейдинг" на користь ОСОБА_6 400000 (чотириста тисяч) грн 00 к. на відшкодування моральної шкоди.
		 
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 100000 (сто тисяч) грн 00 к. на відшкодування моральної шкоди.
		 
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 - задовольнити.
		 
		Стягнути з ТОВ "Хармелія Трейдинг" на користь ОСОБА_7 400000 (чотириста тисяч) грн 00 к. на відшкодування моральної шкоди.
		 
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 100000 (сто тисяч) грн 00 к. на відшкодування моральної шкоди.
		 
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь Державного бюджету України 6182 (шість тисяч сто вісімдесят дві) грн 34 к. на відшкодування процесуальних витрат на залучення експертів на проведення судових експертиз: судової автотехнічної експертизи №891/15 від 28.12.2015 - 1964 грн 16 к.; судової автотехнічної експертизи №1006/15 від 17.12.2015 - 920 грн 70 к.; судової експертизи обставин дорожньо-транспортної пригоди №651/16 від 04.10.2016 - 2111 грн 04 к.; судової автотехнічної експертизи №640/16 від 28.08.2016 - 1186 грн 44 к.
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківської апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.
		 
		Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		Головуючий:     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...