Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 9901/711/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2019.
Дата набрання законної сили: 12.02.2019
Номер судового провадження: 11-1192заі18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		Іменем України
		 
		12 лютого 2019 року
		м. Київ
		Справа № 9901/711/18 (П/9901/711/18)
		Провадження № 11-1192заі18
		ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
		головуючого судді           Князєва В. С.,
		судді-доповідача  СаприкіноїІ.В.,
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		за участю:
		секретаря судового засідання - Сергійчук Л. Ю.,
		представника позивача - ОСОБА_4,
		представника відповідача (Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів) - Погребняка С.П.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (головуючий суддя Смокович М. І., судді: Олендер І. Я., Пасічник С. С., Юрченко В. П., Ханова Р. Ф.) від 05 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про скасування рішення, 
		УСТАНОВИЛА:
		У липні 2018 року ОСОБА_6 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП, Комісія) та прокуратури Київської області, у якому просив:
		- скасувати рішення КДКП від 19 червня 2018 року № 258дп-18 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Київської області ОСОБА_6.»;
		- скасувати наказ прокуратури Київської області від 03 липня 2018 року № 7дк про звільнення ОСОБА_6;
		- поновити ОСОБА_6 на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Київської області. 
		Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 30 липня 2018 року позов ОСОБА_6 в частині вимог до прокуратури Київської області про скасування наказу і поновлення на посаді повернуто.
		Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_6 до КДКП про скасування рішення відмовлено.
		Не погодившись із таким судовим рішенням з підстави порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не було досліджено всі докази та неповно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що рішення КДКП від 19 червня 2018 року № 258дп-18 прийняте у спосіб, на підставі і у межах, передбачених Конституцією та законами України.
		КДКП у відзиві на апеляційну скаргу просить у її задоволені відмовити, оскільки Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду прийняв оскаржуване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та надані на противагу їм аргументи КДКП, перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Як убачається з матеріалів справи, з травня 2013 року ОСОБА_6 працював в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах. 09 серпня 2017 року прокурор Київської області наказом № 526к призначив ОСОБА_6 на посаду прокурора другого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Київської області.
		11 грудня 2017 року до КДКП надійшла скарга керівника Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України УвароваВ.Г. про вчинення прокурором ОСОБА_6 дисциплінарного проступку, що виразилось у вчиненні ним дій, які порочать звання прокурора та можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також грубому порушенні правил прокурорської етики.
		09 лютого 2018 року член Комісії ОСОБА_8 склав висновок 
		№ 11/2/4-1013дс-18дп-18 про наявність в діях прокурора ОСОБА_6. складу дисциплінарного проступку та запропонував КДКП притягнути того до дисциплінарної відповідальності і накласти дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури (п 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII)).
		19 червня 2018 року КДКП прийняла рішення № 258дп-18, яким притягнула прокурора ОСОБА_6. до дисциплінарної відповідальності та наклала на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури. Комісією зазначено, що дисциплінарний проступок, який вчинений ОСОБА_6, є грубим порушенням правил прокурорської етики, порочить звання прокурора.
		Не погоджуючись із таким рішенням Комісії, ОСОБА_6 звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та надані на противагу їм аргументи КДКП, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Стаття 123 Конституції України передбачає, що організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються Законом України № 1697-VII.
		Відповідно до ст. 44, 45 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
		За приписами ст. 47 Закону № 1697-VII розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, на яке запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи.
		Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів заслуховуються пояснення члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об'єктивності члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів подавати заяву про його відвід (ч. 5, 6 ст. 47 вказаного Закону).
		Підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності визначені в ст. 43 Закону № 1697-VII, зокрема: (…) вчинення дій, що порочать звання прокурора (…) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 цього Закону).
		Стаття 49 Закону № 1697-VII визначає види дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на прокурора. Згідно з п. 3 ч.1 ст. 49 цього Закону на прокурора може бути накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
		Підставою для притягнення ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності слугували наступні обставини:
		21 серпня 2015 року відносно ОСОБА_6 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 2042 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП), відповідно до якого 21 серпня 2015 року о 10 год. ОСОБА_6 перетнув державний кордон України в АР Крим через закритий пункт пропуску «Сімферополь-авіа», чим допустив порушення ч. 1 ст. 10 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
		27 серпня 2015 року суддя Каланчацького районного суду Херсонської області виніс постанову про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності та наклав на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.
		27 вересня 2015 року працівники патрульної поліції склали щодо прокурора ОСОБА_6. протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно з цим протоколом, 27 вересня 2015 року о 19:30 год. ОСОБА_6 керував транспортним засобом «Мерседес» у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу «Драгер», результат тесту - 1,17 проміле.
		За наслідками розгляду зазначеного протоколу Шевченківський районний суд міста Києва постановою від 02 лютого 2016 року визнав ОСОБА_6 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, проте провадження у справі закрив через закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
		07 травня 2017 року щодо ОСОБА_6 знову складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно з яким ОСОБА_6, керуючи транспортним засобом «БМВ», перебував в стані алкогольного сп'яніння, адже відмовився від проходження медичного огляду.
		За результатами розгляду цього протоколу Шевченківський районний суд міста Києва постановою від 19 червня 2017 року закрив провадження в адміністративній справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. 
		В подальшому, 28 серпня 2017 року працівники патрульної поліції склали щодо ОСОБА_6 ще один протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно з яким ОСОБА_6 28 серпня 2017 року о 01:00 год. керував транспортним засобом «БМВ» у стані алкогольного сп'яніння. Факт сп'яніння ОСОБА_6 підтверджується результатами медичного огляду у Київській міській наркологічній клінічній лікарні «Соціотерапія».
		Постановою Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2017 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні зазначеного правопорушення та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
		Апеляційний суд міста Києва постановою від 11 січня 2018 року повернув апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на постанову Печерського районного суду від 20 листопада 2017 року, оскільки скарга була подана після закінчення строку на апеляційне оскарження.
		На підставі наведеного Комісія підсумувала, що відомості, зібрані під час дисциплінарного провадження, в їх сукупності підтверджують наявність у діях прокурора ОСОБА_6. дисциплінарного проступку, оскільки ним проігноровано вимоги Закону № 1697-VII та Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 28 листопада 2012 року № 123 (далі - Кодекс).
		Відповідно до ст. 18 Кодексу працівник прокуратури не має права використовувати своє службове становище в особистих інтересах або в інтересах інших осіб. Працівнику прокуратури слід (…) не допускати дій і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний громадський резонанс. Поза службою поводити себе коректно і пристойно. 
		Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов'язків прокурорів, прийнятих Міжнародною Асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов'язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.
		Крім того, при виконанні своїх обов'язків прокурори, зокрема, повинні: а) справедливо, неупереджено й об'єктивно виконувати свої функції; б) поважати і намагатися захищати права людини, як це викладено в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція); (…) (п. 24 Рекомендації Rec (2000) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя (далі - Рекомендація Rec (2000) 19), ухваленій Комітетом Міністрів Ради Європи (далі - Комітет Міністрів) на 724 засіданні заступників міністрів 06 жовтня 2000 року).
		Текстом Рекомендації Rec (2000) 19 підкреслюються дві істотні вимоги: поважати права окремої особи і прагнути ефективності, за яку прокурор частково несе відповідальність (Коментар до індивідуальних рекомендацій за п. 24 Рекомендації Rec (2000) 19).
		Стосовно такої відповідальності Рекомендація Rec (2000) 19, зокрема, передбачає, що держава повинна вжити заходів, щоб дисциплінарне судочинство проти прокурорів регулювалося законом і гарантувало справедливу й об'єктивну оцінку та рішення, що є предметом незалежного і неупередженого нагляду (підп. «ґ» п. 5).
		Враховуючи викладене вище, Велика Палата Верховного Суду вважає вірним висновок КДКП, підтриманий рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2018 року, про наявність підстав для притягнення ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності на підставі п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VIІ, оскільки вчинений ним проступок (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння) суперечить нормам Закону № 1697-VIІ та Кодексу, а відтак унеможливлює його подальше перебування на посаді прокурора.
		Обґрунтовуючи свою позицію, ОСОБА_6 зазначає, що всупереч ч. 3, 4 ст. 48 Закону № 1697-VI Комісія, приймаючи оскаржуване рішення, врахувала правопорушення, яке він вчинив ще в серпні та вересні 2015 року, тобто майже за три роки до дати прийняття рішення КДКП.  Крім того, скаржник зауважує, що Комісія залишила поза увагою той факт, що за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 07 травня 2017 року Шевченківський районний суд міста Києва постановою від 19 червня 2017 року (справа № 761/17168/17) закрив провадження у цій справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		Велика Палата Верховного Суду не приймає таку позицію скаржника з огляду на таке.
		Як убачається з матеріалів справи, від дати вчинення ОСОБА_6 адміністративних проступків, за фактом яких оформлені протоколи 21 серпня та 27 вересня 2015 року, до дати прийняття КДКП рішення від 19 червня 2018 року № 258дп-18 дійсно минуло майже три роки. 
		Проте, КДКП у своєму рішенні лише вказала на такі проступки позивача, як підтвердження факту того, що він неодноразово дозволяв собі поведінку, несумісну з посадою прокурора, яка, в свою чергу, дискредитує в очах громадськості систему органів прокуратури загалом.
		Крім того, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду при розгляді цієї справи не надавав правової оцінки вчиненим позивачем проступкам 21 серпня, 27 вересня 2015 року та протоколу про адміністративне правопорушення від 07 травня 2017 року, і зазначив, що вони не можуть бути підставою для накладення на ОСОБА_6 дисциплінарного стягнення.
		Поряд з цим, проступок, за фактом якого складено протокол про адміністративне правопорушення від 28 серпня 2018 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння), вчинено позивачем менше, ніж за один рік до дати прийняття рішення Комісії, строк для накладення на прокурора ОСОБА_6. дисциплінарного стягнення за цим фактом не минув, а тому Велика Палата Верховного Суду вважає вірними висновки суду першої інстанції, що цього достатньо для того, щоб вважати дії позивача 28 серпня 2018 року такими, що носять характер грубого порушення правил прокурорської етики і порочать звання прокурора, у зв'язку з чим застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів прокуратури відповідає принципу пропорційності.
		Також Велика Палата Верховного Суду вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи про неврахування судом тієї обставини, що постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 19 червня 2017 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння у зв'язку з відсутністю в його діях адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу, оскільки суд у межах розгляду цієї справи не досліджує питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку в частині порушення норм професійної етики.
		Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2017 року у справі № 800/531/17.
		Твердження скаржника про порушення КДКП процедури при прийнятті спірного її рішення, оскільки Комісією було проведено таємне голосування щодо його прийняття, а Протокол засідання не містить результатів голосування, Велика Палата Верховного Суду вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.
		За правилами п. 61-63 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженого всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року, Комісія має право прийняти рішення, якщо на її засіданні присутні не менше дев'яти членів. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального складу Комісії, передбаченого Законом. Рішення Комісії викладаються в письмовій формі.
		У рішенні Комісії зазначаються дата і місце його прийняття, члени комісії, які брали участь у засіданні, питання, що розглядалися, мотиви прийнятого рішення. Рішення підписується головуючим та членами Комісії, які брали участь у засіданні.
		Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону № 1697-VII член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, який проводив перевірку та готував висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, не має права брати участі у голосуванні при прийнятті рішення за результатами розгляду зазначеного висновку та бути присутнім під час проведення такого голосування
		Суд установив, що 19 червня 2018 року на засіданні Комісії були присутні 9 її членів. Спірне рішення КДКП прийнято більшістю голосів шляхом таємного голосування. 
		При цьому суд звертає увагу, що аудіо- чи відео-фіксація процесу таємного голосування при прийнятті рішення за результатами розгляду висновку про наявність дисциплінарного проступку законодавством не передбачена з огляду на необхідність забезпечення його таємниці.
		Крім того, член Комісії ОСОБА_8, який проводив перевірку та готував висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора, участі у голосуванні не приймав, що підтверджується Протоколом засідання від 19 червня 2018 року № 31.
		З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду знаходить встановленим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, оцінивши рішення КДКП від 19 червня 2018 року № 258дп-18 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Київської області ОСОБА_6.» як таке, що прийняте у спосіб, на підставі і у межах, передбачених Конституцією та законами України, а тому оскаржуване рішення суду скасуванню не підлягає.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. 241-243, 250, 315, 316, 322  Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
		Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий суддя                                                                                  В. С. Князєв
		Суддя-доповідач     І.В. Саприкіна
		Судді:            
		                                               Н. О. Антонюк   Л.М. Лобойко
		                                               С. В. Бакуліна  Н.П. Лященко
		                                               В. В. Британчук   О.Б. Прокопенко
		                                               Д. А. Гудима  Л.І. Рогач
		В. І. Данішевська  О.М. Ситнік
		                                               О. С. Золотніков   В.Ю. Уркевич
		                                               О. Р. Кібенко   О.Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...