Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/32809/18-к : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2019.
Дата набрання законної сили: 21.02.2019
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		Справа № 11-cc/796/685/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1 
		Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді ОСОБА_2 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		секретаря судового засідання ОСОБА_5 
		розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «ВАГО-РЕВ», адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року,-
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва  ОСОБА_7 та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках: ТОВ «Ваго-Рев» (код ЄДРПОУ - 36623607) - № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 відкриті товариством у ПАТ «УКРСОЦБАНК» (МФО 300023), який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Ковпака, 29, із забороною їхнім представникам за дорученням використовувати, або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали слідчим суддею.
		Цією ж ухвалою заборонено розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунках ТОВ «Ваго-Рев» (код ЄДРПОУ - 36623607) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та грошовими коштами, які в подальшому надходитимуть на вказані рахунки за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету із зупиненням видаткових операції з грошовими коштами, що надходять на адресу ТОВ «Ваго-Рев» (код ЄДРПОУ - 36623607) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів.
		Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник власника майна ТОВ «ВАГО-РЕВ», адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ВАГО-РЕВ», посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги адвокат зазначає, що органом досудового розслідування не обгрунтовано те, що на рахунки товариства «ВАГО-РЕВ» незаконно надходили грошові кошти від інших суб`єктів господарювання, те, що кошти є предметом злочинної діяльності, мають відношення до даного кримінального провадження та зберегли на собі сліди кримінального правопорушення. Вказує, що про підозру службовим особам товариства не повідомлено, службові особи в статусі підозрюваних не перебувають.
		Також апелянт зазначає, що товариство не є фіктивним, а є діючим підприємством, яке надає послуги з ремонту та технічному обслуговуванню машин і устаткування промислового призначення, рухомого складу та електричного устаткування за укладеними договорами, має великий штат у кількості 168 осіб, має необхідне обладнання, прилади та інструменти. Додає, що арешт рахунків товариства паралізував його нормальну діяльність, що тягне за собою великі збитки в господарській діяльності.
		Крім того, адвокат звертає увагу суду на те, що застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру у межах кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 КК України не передбачено. Стверджує про відсутність підстав для накладення арешту.
		У підсумку апелянт вказує, що розгляд клопотання прокурора про арешт здійснено без участі власника майна. 
		Одночасно апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді. В обгрунтування причин пропуску такого строкувказує, що ухвала постановлена без виклику у судове засідання власника майна та про її наявність представнику товариства стало відомо за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень 16.07.2018.
		Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. 
		Враховуючи, що власник майна та його представник участіу судовому засіданні не приймали, про наявність оскаржуваної ухвали слідчого судді стало відомо за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень 16.07.2018, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання апелянта щодо поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав, наведених у ньому, підлягає задоволенню, оскільки цей строк пропущений з поважних причин.
		Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.
		Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
		При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього. 
		Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42018100000000052, відомості про яке 22.01.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових рішень, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
		Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва  ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках: ТОВ «Ваго-Рев» (код ЄДРПОУ - 36623607) - № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 відкриті товариством у ПАТ «УКРСОЦБАНК» (МФО 300023), який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Ковпака, 29, яке ухвалою слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року частково задоволено.
		Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання прокурора, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.
		КПК України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. 
		Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися. 
		Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
		Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Задовольняючи клопотання прокурора в межах кримінального провадження № 42018100000000052 про арешт майна, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.
		З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно зазначене у клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.
		Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.
		Посилання апелянта на те, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення власника майна, є необґрунтованими, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, що мало місце в даному випадку.
		Твердження апелянта про те, що ТОВ «Ваго-Рев» не є фіктивним, є діючим підприємством, яке надає послуги з ремонту та технічному обслуговуванню машин і устаткування промислового призначення, має великий штат, необхідне обладнання, прилади та інструменти, підлягаютьперевірці на досудовому розслідуванні, як і доводи апелянта з приводу відсутності даних про те, що на рахунки товариства незаконно надходили грошові кошти від інших суб`єктів господарювання.
		Твердження апелянта про невідповідність арештованого майна вимогам ст. 98 КПК України, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами провадження, а саме постановою про приєднання до кримінального провадження речових доказів від 18.06.2018 року, відповідно до якої арештоване слідчим суддею майно визнано у рамках даного кримінального провадження речовим доказом, з посиланням на ті обставини, що вказані у постанові безготівкові кошти мають значення доказів у даному кримінальному провадженні (а.с. 63-66).
		Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.
		Твердження адвоката про те, що жодній посадовій особі товариства не повідомлено про підозру, службові особи в статусі підозрюваних не перебувають, колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України не вимагають наявності обґрунтованої підозри щодо особи на відміну від пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 170 КПК України, проте такої мети, яка передбачена пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 170 КПК України, у клопотанні не зазначено.
		Посилання апелянта на те, що арешт рахунків товариства паралізував його нормальну діяльність, що тягне за собою великі збитки в господарській діяльності, як на підставу для скасування ухвали слідчого судді, не може бути визнано обґрунтованим, оскільки застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання, що у цьому випадку і мало місце, з огляду на ненадання апелянтом, всупереч вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, відомостей про повне блокування роботи товариства.
		Посилання апелянта на відсутність підстав для накладення арешту на майно, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
		Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
		Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170  173 КПК України, наклав арешт на майно, зазначене у клопотанні прокурора, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.
		Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу  без задоволення.
		Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,  
		УХВАЛИЛА:
		 
		Поновити представнику власника майна ТОВ «ВАГО-РЕВ», адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року.
		Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року, якою частково задоволено клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва  ОСОБА_7 та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках ТОВ «Ваго-Рев» (код ЄДРПОУ - 36623607) - № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 відкриті товариством у ПАТ «УКРСОЦБАНК» (МФО 300023), який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Ковпака, 29, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «ВАГО-РЕВ», адвоката ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
		Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СУДДІ:
		 
		 
		 
		 
		 ________________________ ___________________________ __________________________
		  ОСОБА_2   ОСОБА_3   ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...