Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/1378/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 28.02.2019. Зареєстровано: 01.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2019.
Дата набрання законної сили: 19.03.2019
Результат оскарження 19.03.2019 Рівненський апеляційний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/569/966/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018180000000171

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 569/1378/19
		1-кс/569/966/19
		               
		 
		УХВАЛА
		 
		 
		 
		27 лютого 2019 року м. Рівне
		Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_3 , прокурора прокуратури Рівненської області ОСОБА_4 , особи у якої вилучено майно  ОСОБА_5 , його представників  адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши в судовому засіданні в м. Рівне, клопотання слідчого погоджене прокурором про арешт майна в рамках кримінального провадження №42018180000000171 від 21.09.2018, -
		ВСТАНОВИВ:
		Слідчий у клопотанні просить накласти арешт на майно, перелік якого наведено у клопотанні, яке вилучене в ході обшуку 24.01.2019 за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 . 
		В обґрунтовування клопотання вказав, що СУ ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, з матеріалів якого вбачається, що начальник територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області (ТУ ДСА) ОСОБА_5 за попередньою змовою з іншою службовою особою ТУ ДСА, а також службовими особами ТОВ «Рівнетрансбуд», ТОВ «Рівнеакватерм», ФОП « ОСОБА_8 », ТОВ «Теплосфера Плюс», ТОВ «Захід-Трансбуд», ФОП « ОСОБА_9 » з якими ОСОБА_5 , як начальником ТУ ДСА, укладені в 2017-2019 роках цивільно-правові угоди на виконання для ТУ ДСА робіт, послуг та постачання товарів для місцевих судів Рівненської області, отримує для себе та іншої службової особи ТУ ДСА неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів, будівельних матеріалів, виконання будівельних (монтажних, інших) робіт та послуг на об`єктах нерухомості, які перебувають у приватній власності ОСОБА_5 та членів його сім`ї, чим вчиняють дії з метою привласнення, розтрати майна, придбаного за бюджетні кошти. В ході досудового розслідування зафіксовано факти привласнення ОСОБА_5 та іншою службовою особою ТУ ДСА, товарно-матеріальних цінностей, що перебувають у державній власності, а саме на балансі ТУ ДСА, зокрема в приміщенні колишнього управління Національного банку України в Рівненській області, за адресою : м.Рівне, вул. Симона Петлюри, 10.
		Слідчий у клопотанні зазначає, 24 січня 2019 року, у відповідності до ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 23.01.2019 за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 ,, проведено обшук за результатами якого вилучено предмети та документи, які містять у собі інформацію та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та відповідають вимогам статей 98, 99 КПК України, а саме: 31835 Євро, 10790 доларів США, 25 000 гривень, 210 польських злотих; Відеореєстратор марки Тecsar АНР VRB 84-2FHD2P-H; Копія свідоцтва № НОМЕР_1 ;Копія свідоцтва НОМЕР_2 ;Копія витягу про право власності на нерухоме майно №805638;Копія наказу (розпорядження) №19 від 14.12.12; Копія свідоцтва НОМЕР_2 про державну реєстрацію юридичної особи.
		Слідчий доводить, вилучені речі, предмети та документи, містять у собі інформацію та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та відповідають вимогам статей 98, 99 КПК України. 
		У ході проведення досудового розслідування є необхідність у проведенні документальних ревізій та проведенні економічних та інших судових експертиз предметом яких можуть бути вилучені речі. 
		Перелічені у клопотанні предмети та документи, вилучені в ході обшуку відповідають вимогам ч.1 ст. 98 КПК України та можуть бути використані як речові докази для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування факту вчинення злочину.
		Слідчий та прокурор клопотання підтримали. Слідчий вказав, що постановами від 24.01.2019 та 25.01.2019 вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. 
		Представники ОСОБА_5  адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 клопотання заперечили, вказавши, що 07.02.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, санкція яких не передбачає конфіскації/спеціальної конфіскації як виду покарання, а тому підстав для арешту вилучених під час обшуку грошових коштів не має. Грошові кошти частково є особистою власністю ОСОБА_5 та членів його родини. Так, 9000 доларів США, що еквівалентно 252000 грн. отримані ОСОБА_5 як спадкове майно, згідно попереднього договору розподілу майна між спадкоємцями від 01.09.2018. та розписки ОСОБА_5 брату та сестрі від 20.01.2019 про отримання коштів, та внесенні в декларацію у зв`язку з зміною майнового стану. Кошти, в сумі 9000 Євро та 11000 Євро, належать племінникам ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , відповідно, передані 11.05.2014 на зберігання ОСОБА_12 , що стверджується відповідними Договорами зберігання. Крім цього, серед вилучених коштів, знаходились 8000 Євро, які належать сім`ї сина ОСОБА_5 , після одруження у 2014 році. Серед усіх вилучених коштів, його з дружиною власних було 3500 Євро. ОСОБА_5 тривалий час працює начальником ТУ ДСА у Рівненській області, має чималу заробітну плату, що підтверджується довідкою про заробітну плату від 29.01.2019 № 24, що дозволяло йому заощаджувати. Щодо арешту іншого майна органом досудового розслідування не вмотивовано, що відомості які вони містять мають значення для досудового розслідування, і може бути використано як доказ у кримінальному провадженні. Просили відмовити у задоволенні клопотання. 
		ОСОБА_5 підтвердив наведені пояснення. Додатково вказав, що отримав від слідчого листа про повернення та можливість отримання вилученого під час обшуку відеореєстратора. 
		Заслухавши учасників розгляду клопотанні, дослідивши клопотання та додані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
		За правилами ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Відповідно доч.2ст.170КПК України,арешт майнадопускається зметою забезпечення:  1)збереження речовихдоказів;  2)спеціальної конфіскації;  3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи;  4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Згідно ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.
		У відповідності до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. 
		Згідно ч.2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1)правову підставудля арештумайна;  2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу);  3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу);  4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження;  6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
		Враховуючи вищевикладене, положення ч.ч.1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя не вбачає правових підстав для арешту майна, про яке йдеться у клопотанні.
		Постановою слідчого від 24.01.2019, вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти 31835 Євро, 10790 доларів США, 25 000 гривень, 210 польських злотих визнані речовими доказами в кримінальному провадженні.
		Також, постановою слідчого від 25.01.2019, вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , відеореєстратор марки Тecsar АНР VRB 84-2FHD2P-H; Копія свідоцтва № НОМЕР_1 ; Копія свідоцтва НОМЕР_2 ; Копія витягу про право власності на нерухоме майно №805638; Копія наказу (розпорядження) №19 від 14.12.12; Копія свідоцтва АОО №230516 про державну реєстрацію юридичної особи. 
		Вище вказані грошові кошти не є предметами злочинів передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, не є об`єктами кримінально - правових дій, не кваліфікуються як об`єкти, що зберегли на собі сліди злочинів, ці кошти не підлягають конфіскації, цивільного позову, щодо відшкодування шкоди завданої злочином до клопотання про арешт майна не подано.
		ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, санкція яких не передбачає покарання у виді конфіскації майна. 
		Обставини, на які посилається у своїх поясненнях сторона захисту що вилучені кошти є його особистою власністю ОСОБА_5 та власністю членів його родини, та які підтверджують наданими письмовими доказами, в т.ч. договори зберігання, відповідно до яких 9000 Євро та 11000 Євро, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , передали 11.05.2014 на зберігання ОСОБА_12 , орган досудового розслідування не спростовував, та не довів незаконність зазначених договорів. 
		Таким чином, не доведено, що вилучені грошові кошти відповідають критеріям встановленим ст. 98 КПК України, а тому підстави для їх арешту відсутні.
		Щодо арешту відеореєстратора, орган досудового розслідування самостійно прийняв рішення про повернення майна ОСОБА_5 , про що письмово повідомив останнього, а тому потереби в арешті не має.
		У клопотанні та під час його розгляду, органом досудового розслідування не доведено, що арешт копій вилучених документів, та/чи інформація що міститься у них виправдовує потреби досудового розслідування використати їх як доказ у кримінальному провадженні, а тому доцільності у їх арешті не має. 
		Тим більше, що вилучені копії документів не відповідають критеріям ст. 99 КПК України, бо не підтверджені оригіналами.
		Керуючись ст. ст.107,131,132,170-173,309 КПК України, слідчий суддя -
		УХВАЛИВ:
		В задоволенні клопотання заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_3 погоджене прокурором прокуратури Рівненської області ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження №42018180000000171 від 21.09.2018, про накладення арешту на майно, яке вилучене в ході обшуку 24.01.2019 за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити. 
		На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		 
		Слідчий суддя                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...