Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/47760/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2019.
Дата набрання законної сили: 28.02.2019
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		 
		Справа № 11-cc/824/1302/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1 
		Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 лютого 2019 року  місто Київ
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді ОСОБА_2 , 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі судового засідання  ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року,  
		за участю:
		прокурора  ОСОБА_8 ,
		захисника  ОСОБА_6 ,
		підозрюваного  ОСОБА_7 ,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.12.2018 року задоволено клопотання слідчого в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБ України   ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 15.02.2019 року включно, щодо: 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ст. 348-1, ч. 5 ст. 27 ст. 112 КК України.
		 Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_6 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 17.12.2018 року, скасувати її та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_7  запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою. 
		Копію повного тексту оскаржуваної ухвали, як зазначає захисник не було отримано, лише після оприлюднення 21.01.2019 року в ЄРСР сторона захисту ознайомилася з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.12.2018 року.
		В обґрунтування поданої апеляційної скарги, захисник посилається на те, що ухвала слідчого судді постановлена з невідповідністю фактичним обставинам кримінального провадження та під час розгляду клопотання слідчого про продовження ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було допущено неповноту судового розгляду, зокрема в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що ОСОБА_7 був водієм мопеду 02.08.2018 року.
		На думку захисника, стороною обвинувачення було порушено основні засади кримінального провадження, а саме принцип «законності» передбачений ч. 2 ст. 9 КПК України та « змагальності сторінта свободу в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості» передбачений ст. 22 КПК України.
		Зазначені в ухвалі слідчого судді характеризуючі дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 не відповідають дійсності, оскільки останній перебуває в офіційному шлюбі та виховує доньку 2018 р.н.
		Захисник також вважає, що слідчий суддя формально встановив строк продовження тримання під вартою в межах терміну досудового розслідування та навпаки повинен був зазначити конкретні обставини, що свідчать про необхідність продовження строку на максимальний термін, а не на менший, необхідний для проведення слідчих дій.
		 Заслухавши суддю-доповідача щодо змісту оскарженої ухвали слідчого судді, доводи захисника та підозрюваного щодо обставин викладених в апеляційній скарзі, яку вони підтримали в судовому засіданні апеляційного суду за наведених у ній обставин і просили її задовольнити, доводи прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та необхідність залишити її без змін, а апеляційну скаргу  без задоволення, вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
		 Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення.
		 Відповідно до положень ч.1 ст. 117 КПК України пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
		 З матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою було розглянуто з участю в судовому засіданні захисникаОСОБА_6 , з апеляційною скаргою захисник звернувся після отримання повного тексту оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
		Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, ГСУ СБ України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12018160000000563, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 348-1, ст. 112, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 185 КК України.
		23.08.2018 року о 14 год. 25 хв. ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол, та 24.08.2018 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ст. 348-1, ч. 5 ст. 27 ст. 112 КК України.
		Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25.08.2018 року до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на строк до 22.10.2018 року.
		Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.10.2018 року відносно підозрюваного ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 18.12.2018 року.
		Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.10.2018 року строк досудового розслідування кримінального провадження № 12018160000000563, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2018 року, продовжено до шести місяців, тобто до 23.02.2019 року.
		13.12.2018 року слідчий в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБ України   ОСОБА_10 за погодженням з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи його тим, що строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 спливає 18.12.2018 року, а для виконання необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій потрібен додатковий час та більш м`які запобіжні заходи не є достатніми для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 .
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.12.2018 року задоволено клопотання слідчого та продовжено  ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 15.02.2019 року включно.
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
		 Відповідно до вимог ч. 2ст. 177 КПК Українипідставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		 Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно дост. 178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу
		Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
		Слідчий суддя, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, на думку колегії суддів правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ст. 348-1, ч. 5 ст. 27 ст. 112 КК України.
		Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. 
		Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_11 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
		В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).
		Продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п.110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі», тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, яка - незважаючи на презумпцію невинуватості - переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.
		Згідно повідомлення про підозру від 24.08.2018 року, дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 5 ст. 27 ст. 348-1, ч. 5 ст. 27 ст. 112 КК України, при цьому наведено виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень у вчиненні яких останній підозрюється, у зв`язку з чим, доводи апеляційної скарги щодо невідповідності викладених в ухвалі слідчого судді обставинам кримінального провадження, відсутності у матеріалах справи доказів, що ОСОБА_7 був водієм транспортного засобу, колегія суддів відхиляє, як необґрунтовані. 
		Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів. 
		Перевіряючи доводи клопотання сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, та конкретні обставини кримінального провадження. 
		Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що заявлені ризики з часу застосування щодоОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують на теперішній час.
		Крім того, у провадженні необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, направлених на завершення досудового розслідування, які не видалося за можливе виконати до закінчення попереднього рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.Обґрунтованість та необхідність проведення таких процесуальних дій, перевірена слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси при винесенні ухвали від 16.10.2018року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018160000000563 до 23.03.2019 року.
		Доводи захисника, що слідчий суддя формально встановив строк продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки слідчим суддею даний строк був продовжений у відповідності до вимог ч. 3 ст. 197 КПК України.
		Дослідивши належним чином всі матеріали провадження, дані, які характеризують особу підозрюваного, зокрема, і ті, на які захисник посилається у апеляційній скарзі, інші передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України обставини, слідчий суддя навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, а тому підстав для застосування щодо ОСОБА_7 більш м`яких запобіжних заходів не вбачається.
		Врахувавши встановлені підстави, а також конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , слідчий суддя постановив правильне рішення, не визначивши останньому заставу в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 183 КПК України.
		На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_7 перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.
		Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції  не виявлено.
		Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об`єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв`язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали слідчого судді  без змін. 
		Керуючись ст. ст. 176  178, 183, 194, 199, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,  
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Поновити захиснику ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року.
		Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБ України   ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 15.02.2019 року включно, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
		 Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		СУДДІ:
		 
		 
		_____________________ _______________________ ____________________
		 ОСОБА_2   ОСОБА_4  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...