Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/150/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Укладення договорів (правочинів); купівлі - продажу; поставки товарів, робіт, послуг.
Надіслано для оприлюднення: 28.02.2019. Зареєстровано: 01.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2019.
Дата набрання законної сили: 02.07.2019
Результат оскарження 02.07.2019 Північний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		13.02.2019Справа №  910/150/18
		Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І. О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
		за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ренійської філії Державного підприємства "Адміністрації морських портів України"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ЛІГА"
		про стягнення 198 160,01 грн,
		 
		Представники учасників процесу згідно протоколу від 13.02.2019,
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (далі - позивач, Адміністрація) в особі Ренійської філії Державного підприємства "Адміністрації морських портів України" (далі - Філія) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ЛІГА" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення заборгованості у розмірі 198 160,01 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на виконання робіт №112-В-АМПУ-16 від 09.12.2016, а саме невиконанням передпроектних робіт з реконструкції/технічного переоснащення систем зовнішнього освітлення Ренійської філії ДП "Адміністрація морських портів України".
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2018 відкрито провадження у справі № 910/150/18 та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		30.01.2018 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позову, посилаючись на фактичне виконання ним робіт у обсязі та строки, встановлені договором, а також подав клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи в порядку статті 99 ГПК України.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2018 вирішено розгляд справи                  № 910/150/18 здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.03.2018.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2018 на підставі статті 99 Господарського процесуального кодексу України у справі № 910/150/18 призначено судову будівельно - технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі № 910/150/18 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.
		Супровідним листом № 01-1670/18 від 19.03.2018 матеріали справи передано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення призначеної у справі № 910/150/18 судової будівельно-технічної експертизи.
		03.04.2018 до загального відділу діловодства суду надійшов запит Київського апеляційного господарського суду № 09.1-27/1483/18 від 29.03.2018 про необхідність направлення матеріалів справи № 910/150/18 до Київського апеляційного господарського суду у зв'язку із поданням Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Ренійської філії Державного підприємства "Адміністрації морських портів України" апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2018.
		Враховуючи вищезазначене, Господарський суд міста Києва листом № 01-10.3/107/18 від 04.04.2018 звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з проханням повернути матеріали справи № 910/150/18 з метою подальшого їх скерування до Київського апеляційного господарського суду.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 у справі                 № 910/150/18, апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ренійської філії Державного підприємства "Адміністрації морських портів України" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2018 у справі № 910/150/18 без змін.
		З огляду на повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва, супровідним листом № 01-16173/18 від 02.08.2018, матеріали справи № 910/150/18 у відповідності до статті 100 Господарського процесуального кодексу України направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для подальшого проведення призначеної у справі судової експертизи.
		13.09.2018 до Господарського суду міста Києва надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 17881/18-44 від 29.08.2018 з проханням погодити термін проведення судової експертизи понад 90 календарних днів та здійснити оплату судової експертизи.
		Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 у зв'язку із закінченням терміну повноважень у судді Демидова В.О. було призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/150/18, за результатом проведення якого справу № 910/150/18 передано для розгляду судді Васильченко Т.В.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 справу № 910/150/18 прийнято до провадження, поновлено провадження по справі №910/150/18. Судом було погоджено строк проведення експертизи понад 90 календарних днів та повідомлено відповідача про необхідність виконання обов'язку з оплати експертизи, провадження у справі № 910/150/18 зупинено до проведення експертизи та отримання висновку експерта.
		Відповідно до супровідного листа № 01-16229/18-910/150/18 від 17.10.2018, у зв'язку із призначенням судової експертизи, матеріали справи № 910/150/18 у відповідності до статті 228 Господарського процесуального кодексу України направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
		07.11.2018 до Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло повідомлення про залишення ухвали суду від 18.09.2018 без виконання та неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи з огляду на те, що попередня оплата вартості судової експертизи не була здійснена стороною, на яку такий обов'язок покладено згідно ухвали суду від 03.03.2018.
		08.11.2018 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України супровідним листом № 16992-18 від 31.10.2018 за підписом директора інституту Рувіна О.Г. через відділ діловодства суду були повернуті матеріали справи                     № 910/150/18.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 поновлено провадження у справі № 910/150/18, підготовче судове засідання призначено на 11.12.2018.
		На підставі розпорядження В.о. керівника Господарського суду міста Києва                           № 05-23/2153 від 14.12.2018, у зв'язку з відрядженням судді Васильченко Т.В. для роботи у Національній школі суддів України, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого, відповідно до протоколу від 14.12.2018, справу                   № 910/150/18 передано на розгляд судді Джарти В.В.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2018  справу № 910/150/18 прийнято до свого провадження суддею Джарти В. В., вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.01.2019.
		Ухвалою суду від 17.01.2019 закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 13.02.2019.
		Під час судового засідання 13.02.2019 представником позивача були надані пояснення по суті спору, відповідно до яких Адміністрація просила задовольнити позовні вимоги.
		У свою чергу представник Товариства проти задоволення позовних вимог заперечував, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.
		Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		09.12.2016 між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України", як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Ліга", як виконавцем, укладено договір №112-В-АМПУ-16 на виконання робіт (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується виконати наступні роботи: "Виконання передпроектних робіт з реконструкції/технічного переоснащення систем зовнішнього освітлення філій ДП "АМПУ" (код ДК 021-2015:45000000-7 - будівельні роботи), а замовник прийняти та оплатити такі роботи в повному обсязі у порядку та на умовах, визначених цим договором.
		Виконання робіт здійснюється в обсягах та у строки, що узгоджені у Технічному завданні на виконання робіт (Додаток №1 до цього Договору), Зведеним кошторисом (Додаток №2 до цього Договору) та Календарному плані виконання робіт (Додаток №3 до цього Договору), що є невід'ємними частинами цього Договору (п. 1.2 Договору).
		Відповідно до пункту 1.3 Договору виконавець виконує роботи як власними силами і засобами, так і з залученням третіх осіб.
		Згідно п. 2.1 Договору ціна договору складається із загальної вартості робіт за цим договором відповідно до кошторису і складає 3 841 497,93 грн ціна договору включає в себе вартість комплексу робіт, які визначені технічними завданнями.
		Сторони у п. 2.2 Договору погодили, що оплата за виконання робіт здійснюється у наступному порядку:
		- замовник сплачує виконавцю аванс у розмірі 30 % від ціни договору, що становить                   1 152 449,38 грн. з ПДВ, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання оригіналу належним чином оформленого рахунку виконавця після підписання договору;
		- наступну оплату замовник сплачує поетапно у розмірі 70 % від встановленої ціни відповідного етапу згідно Кошторису, після підписання сторонами Акту прийомки-передачі звіту по кожному об'єкту протягом 10 банківських днів з дати надання належним чином оформлених рахунків.
		Розрахунки між сторонами здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, вказаний в цьому договорі (п. 2.3 Договору).
		Пунктом 5.1 Договору визначено, що строк безпосереднього виконання робіт, зазначений в календарному плані виконання робіт, не повинен перевищувати 30 календарних днів.
		За умовами п. 5.7 Договору приймання виконаних робіт по кожному об'єкту здійснюється підписанням сторонами окремих двосторонніх Актів прийому-передачі звітів по кожному об'єкту. Замовник протягом 5 робочих днів з дати отримання Акту виконаних робіт зобов'язаний розглянути і підписати його або надати виконавцю мотивовану письмову відмову від його підписання. У разі мотивованої відмови замовника від прийняття Робіт сторонами складається двосторонній акт з переліком зауважень та строків їх усунення.
		Згідно Зведеного кошторису (Додаток №2 до Договору) повна вартість робіт по порту Рені складає 333  807,49 грн з ПДВ.
		На виконання умов договору позивач в особі Ренійської філії ДП «АМПУ», перерахував на рахунок відповідача 30% передоплати за виконання робіт за Договором, яка становить суму 100  142,24 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 890 від 26.12.2016.
		У пункті 3.1 Договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками і діє до 31.12.2016, а за фінансовими  (здійснення розрахунків) зобов'язаннями сторін до їх повного виконання.
		Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача про те, що в порушення умов Договору відповідачем не виконані оплачені роботи на спірну суму у визначені строки, строк дії Договору закінчився, проте кошти на вимогу позивача станом на час розгляду справи не повернені.
		Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		Укладений між сторонами Договір є договором підряду, а тому права та обов'язки сторін визначаються, в тому числі положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.
		Пункт 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Статтею 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.  Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
		Сторонами не оспорюється, що у відповідності до п. 2.2 Договору та Зведеного кошторису (Додаток №2 до Договору) сторонами передбачена попередня оплата виконаної роботи по Філії у розмірі 30% від ціни Договору щодо вказаної Філії, що становить 100  142,24 грн.
		Замовником було перераховано підряднику вказану суму коштів, що підтверджується платіжним дорученням № 890 від 26.12.2016 та представником відповідача підтверджено, що вказана сума коштів є достатньою сумою передоплати для початку виконання робіт за вказаною Філією.
		Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
		Як вбачається з п. 5.1 Договору строк безпосереднього виконання робіт, зазначених в Календарному плані виконання робіт, не повинен перевищувати 30 календарних днів.
		З наявного в матеріалах справи Календарного плану виконання робіт (Додатку №3 до Договору) не вбачається в який саме місяць та рік виконавець зобов'язаний виконати підрядні роботи.
		Проте, враховуючи, що пунктом  3.1 Договору визначено, що він діє в частині виконання робіт до 31.12.2016, а також приймаючи до уваги пояснення відповідача, який стверджує, що ТОВ "Інтер-Ліга" приступила до виконання робіт ще у грудні 2016 року, суд приходить до висновку, що укладаючи даний Договір сторони мали на увазі, що виконання робіт підрядником матиме місце у грудні 2016 року.
		Водночас, зважаючи на те, що укладений сторонами 09.12.2016 Договір, умови якого передбачають припинення його дії 31.12.2016, встановлював виконавцю строк для виконання робіт - 30 календарних днів, тобто строк дії спірного договору є меншим на 8 календарних днів від визначеного сторонами строку, протягом якого відповідач зобов'язаний був виконати роботи за Договором, суд приходить до висновку, що сторони передбачали, що їхні правовідносини за вказаним Договором будуть тривати і після припинення дії даного правочину.
		Тобто, укладаючи спірний Договір сторони презюмували, що зобов'язання між ними, які виникли на підставі вказаного Договору, будуть тривати навіть після закінчення строку дії Договору (визначеного п. 3.1).
		Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Пунктом 5.7 Договору передбачено, що приймання виконаних робіт по кожному об'єкту здійснюється підписанням сторонами окремих двосторонніх актів прийому-передачі звітів по кожному об'єкту.
		Відповідачем долучено до свого відзиву звіт виконання передпроектних робіт з реконструкції/технічного переоснащення систем зовнішнього освітлення Ренійської філії ДП "АМПУ", висновки експертиз за результатами експертного обстеження щогл від 23.12.2016 та докази їх направлення разом із актом здачі-приймання звіту позивачу в особі Філії (опис вкладення в цінний лист від 27.09.2017 та фіскальний чек від 27.09.2017). 
		Позивачем належними та допустимим доказами не спростовано факту направлення відповідачем акту виконаних робіт Адмінітсрації.
		При цьому, з наявних в матеріалах справи висновків експертиз, які в свою чергу містять фотографії об'єктів дослідження (прожекторних щогл), вбачається, що виконавець приступив до виконання робіт за Договором ще у грудні 2016 року, оскільки для здійснення фотографічних знімків об'єктів дослідження, позивач зобов'язаний був допустити на територію Філії (де знаходяться об'єкти дослідження) представників відповідача, а відтак позивач знав про початок виконання відповідачем підрядних робіт.
		Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
		Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
		Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
		При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання відповідачем робіт.
		У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
		Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 13.09.2017 у справі №922/4783/16, від 23.02.2015 у справі №910/7686/13, від 11.05.2012 у справі №21/5005/14068/2011 та в п. 6 оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)", а також у постанові Верховного Суду від 01.11.2018 у справі № 910/967/18.
		Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було завершено виконання визначених Договором підрядних робіт та грудні 2016 року направлено результати виконаних робіт замовнику.
		Відтак, оскільки відповідачем було здано до установи зв'язку відправлення, яким направлено позивачу результати виконаних робіт, в тому числі акт приймання-передавання виконаних робіт, то керуючись ч. 2 ст. 255 Цивільного кодексу України суд дійшов висновку, що ТОВ "Інтер-Ліга"  було передано ДП "АМПУ" в особі його Філії звіт з висновками експертиз за актом прийому-передачі, тобто виконано свої зобов'язання за Договором.
		Згідно п. 5.7 Договору приймання виконаних робіт по кожному об'єкту здійснюється підписанням сторонами окремих двосторонніх Актів прийому-передачі звітів по кожному об'єкту. Замовник протягом 5 робочих днів з дати отримання Акту виконаних робіт зобов'язаний розглянути і підписати його або надати виконавцю мотивовану письмову відмову від його підписання. У разі мотивованої відмови замовника від прийняття Робіт сторонами складається двосторонній акт з переліком зауважень та строків їх усунення.
		Таким чином, в силу приписів ст. 853 Цивільного кодексу України та умов п. 5.7 Договору у позивача наявний обов'язок прийняти виконану роботу або надати виконавцю мотивовану письмову відмову від її прийняття.
		Згідно приписів ч.ч. 1, 2 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
		Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов'язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Отже, зважаючи на те, що відповідачем доведено, а позивачем не спростовано того, що ТОВ "Інтер-Ліга" було надано ДП "АМПУ" акт приймання передавання виконаних робіт щодо Філії разом із документами, передбаченими Договором ще у вересні 2017 року, а позивачем не доведено направлення відповідачу обґрунтованих зауважень або відмови від підписання вказаного акту протягом 5 робочих днів з дня його одержання, суд приходить до висновку, що підрядні роботи за Договором є такими, що прийняті позивачем.
		При цьому, відмова замовника від договору, яка за своєю суттю є одностороннім правочином, може бути вчинена виключно до моменту завершення виконання підрядником робіт та має бути доведена до підрядника (шляхом направлення письмового листа) з чітким посиланням на правову підставу (норму Цивільного кодексу України), у відповідності до якої замовник відмовляється від договору підряду, оскільки в кожному з наведених випадків настають різні правові наслідки і виникають різні права та обов'язки у сторін. В той час, як відсутність факту вчинення замовником одностороннього правочину відмови від договору підряду на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 849 Цивільного кодексу України виключає правомірність вимоги замовника про повернення попередньої оплати за договором підряду.
		Прострочення підрядником виконання робіт лише дає право замовнику на відмову від договору згідно ч.ч. 2, 3 ст. 849 Цивільного кодексу України, проте не є автоматичною підставою для виникнення грошового зобов'язання з повернення на користь замовника одержаних коштів (в тому числі в якості збитків).
		Таким чином, не дивлячись на наявність у замовника права в будь який момент відмовитися від договору з посиланням на відповідну підставу відмови виключно до моменту одержання результатів робіт (під час активного прострочення підрядника), замовник, у випадку не реалізації цього права, передбаченого ст. 849 Цивільним кодексом України, мав обов'язок прийняти належним чином передані роботи.
		Тобто, обґрунтована реалізація такого права до моменту передачі результатів робіт є підставою для припинення зобов'язання підрядника виконати роботи та виникнення зобов'язання підрядника відшкодувати збитки замовника (якими, як правило є сума перерахованого авансу). Вказані зобов'язання є взаємовиключними, а їх трансформація здійснюється у викладеному вище судом порядку. 
		Отже, відмова у прийнятті вже одержаних робіт з посиланням на передбачені ч. 2, 3 ст. 849 Цивільного кодексу України обставини є неможливою, оскільки порушує передбачений Цивільним кодексом України принципи добросовісності, розумності та обов'язковості виконання умов договору, оскільки підрядник, який прострочив, не одержавши відмову замовника від виконання робіт раніше, обґрунтовано розраховує на очікування замовника на їх виконання та чинність відповідного зобов'язання по виконанню робіт і як наслідок одержання плати за такі роботи.
		Як вказує позивач, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, йому була направлена претензія про стягнення заборгованості (лист вих. № 21-1-22/1113 від 19.04.2017). У вказаній претензії позивач просив відповідача сплатити штрафні санкції за невиконання робіт у визначені строки.
		Суд відзначає, що нарахування штрафних санкцій не зумовлює відмову від договору, а є правом замовника.
		У вказаному листі позивач не вказує, що відмовляється від договору (зобов'язань, які виникли на підставі вказаного Договору), а відтак відсутні підстави вважати, що ДП "АМПУ" відмовився від Договору, та правовідносини між сторонами припинились, з виникненням грошового зобов'язання відповідача.
		Отже, оскільки позивачем не доведено виникнення у відповідача грошового зобов'язання, стягнення якого є предметом даного спору, то вимоги ДП "АМПУ" в особі Філії про стягнення з ТОВ "Інтер-Ліга" сплаченої позивачем суми попередньої оплати за Договором є необґрунтованою, а відтак позов у цій частині не підлягає задоволенню.
		Зважаючи на те, що судом встановлено, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за Договором є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, то підстави для задоволення заявленої ДП  "АМПУ" в особі Філії до стягнення пені, нарахованої на підставі п. 6.5 Договору за несвоєчасне повернення відповідачем такої суми коштів також відсутні.
		Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).
		За таких обставин суд вбачає за необхідне відмовити Державному підприємству "Адміністрація морських портів України" в особі Ренійської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" у задоволенні позовних вимог.
		Судовий збір відповідно до положень статті 129 ГПК України покладається на позивача.
		Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. У задоволенні позову Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ренійської філії Державного підприємства "Адміністрації морських портів України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ЛІГА" про стягнення 198 160,01 грн - відмовити повністю.
		2. Судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, покладаються на Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Ренійської філії Державного підприємства "Адміністрації морських портів України".
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне рішення складене 27.02.2019.
		 
		 
		СУДДЯ                                                                                    В. В. ДЖАРТИ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...