Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/3700/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини; Оренда земельної ділянки.
Надіслано для оприлюднення: 01.03.2019. Зареєстровано: 01.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2019.
Дата набрання законної сили: 22.03.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		_______________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"27" лютого 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3700/18
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Присяжнюка О.О. 
		при секретарі судового засідання Лепенець К.В.
		 
		розглянувши в порядку загального позовного провадження справу 
		за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55А) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Коституції, 7)  3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 управління ДФС у Харківській області ( 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Т.С." (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, к. 908А) про стягнення коштів, розірвання договору та повернення ділянки за участю представників:
		Прокурор - Богатирьова О. К., Зливка К.О.
		Представник позивача - ОСОБА_2В.(дов №08-21/4/2-19 від 02.01.2019 року)
		Представник відповідача - не з'явився,
		Представник третьої особи- не з'явився
		 
		 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Керівник Харківської міcцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Т.С.", в якому просить:
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Т.С." (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, к. 908А, код ЄДРПОУ 32236728) на користь Харківської міської ради, код 04059243, заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою в сумі 38095,11 грн. згідно договору оренди землі від 12.04.2006 за № 140667100073;
		Розірвати договір оренди землі від 12.04.2006 укладений між Харківською міською радою та ТОВ "С.Т.С.", який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель від 12.04.2006 за № 140667100073;
		Зобов'язати ТОВ "С.Т.С.", код ЄДРПОУ 32236728, повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:16:013:0070 загальною площею 3,0282 га розташованою в районі вул. Батумської в м. Харкові Харківській міській раді;
		Судовий збір стягнути з відповідача за наступними реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету-2800.
		Ухвалою господарського суду від 28.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3700/18. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 управління ДФС у Харківській області ( 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46). Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, підготовче засідання призначено на 24 січня 2019 року о 12:30 год.
		В судовому засіданні 24.01.2019 постановлено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні на підставі ст. 183 ГПК України до 06 лютого 2019 року об 12:30 год.
		В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 24.01.2019.
		30.01.2019 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 управління ДФС у Харківській області, через канцелярію суду(вх.№2690) надійшли письмові пояснення, в яких останній наголошував на тому , що на неоднарозові звернення ГУ ДФС у Харківській області до відповідача щодо необхідності проведення перерахунку розміру орендної плати за користування земельною ділянкою залишені без відповіді.
		В судовому засіданні 06.02.2019 постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи у судовому засіданні по суті 27.02.2019 року.
		В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 06.02.2019.
		27.02.2019 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 управління ДФС у Харківській області, через канцелярію суду(вх.№5759) надійшли клопотання про відкладення судового засідання , у зв'язку із неможливістю бути присутнім у судовому засіданні 
		Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи передбачених ГПК України, суд вважає за необхідне розглядати спір за наявними матеріалами справи.
		Прокурор у судовому засіданні 27.02.2019 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві. 
		Представник позивача в судовому засіданні 27.02.2019 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
		Відповідач у призначені судові засідання не з'являвся, при причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідних ухвал, однак ухвали що направлялася на адресу відповідача, вказану у позовній заяві: 61145, м. Харків, вул. Космічна , 21,к.908 А, повернулася до суду без доказів вручення з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".
		Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).
		Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та третьої особи за наявними в матеріалах справи документами.
		З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 27.02.2019р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, створивши у відповідності до ст. 13 ГПК України сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.
		Стаття 53 Господарського процесуального Кодексу України (далі - ГПК України) передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави. Прокурор, звертаючись до суду, у позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
		Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
		Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).
		У цій справі прокурор зазначив, що при наявності у ТОВ «С.Т.С.» заборгованості за договором оренди землі, орган місцевого самоврядування - Харківська міська рада, до компетенції якої відноситься повноваження по вжиттю заходів до примусового стягнення вказаного боргу, у судовому порядку не вживає відповідних заходів ті не здійснює захист порушених загоєних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та як наслідок й інтересів держави в цілому. Бездіяльність Харківської міської ради також підтверджується листом №23621/0/226-18 від 04.12.2018 Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, відповідно до якого Департамент станом на 04.12.2018 не звертався до суду із позовом до ТОВ «С.Т.С.». 
		Харківська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади жителів міста Харкова, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах вказаної "територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права власності. Оскільки, Харківська міська рада є орендодавцем, на її території знаходиться орендована земельна ділянка та кошти за її оренду надходять на рахунок вказаної ради, її визначено позивачем у справі.
		З метою виконання покладених на органи прокуратури функцій та завдань, реалізуючи права, передбачені вищевказаними нормативно-правовими актами, керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 звертається до суду з даною позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради.
		Виходячи із вищенаведеного, господарський суд Харківської області приходить до висновку про підставність звернення прокурора, оскільки Харківською міською радою не вживались заходи цивільно-правового реагування, спрямовані на отримання , що стало підставою для звернення прокурора із позовною заявою.
		Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що на підставі рішення Харківської міської ради №121/05 від 06.07.2005 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів» між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «С.Т.С.» укладено договір оренди землі від 12.04.2006, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 12.04.2006 за №140667100073.
		Вказаним договором оренди землі Харківська міська рада передає, а ТОВ «С.Т.С.» приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі рекреаційного призначення, загальною площею 3,0282 га з кадастровим номером 6310136300:16:013:0070, яка знаходиться в районі вул. Батумської у м. Харкові. На вказаній земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна.
		Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки від 12.04.2006 до договору оренди землі від 12.04.2006 за №140667100073 Харківською міською радою передано, а ТОВ «С.Т.С.» прийнято земельну ділянку загальною площею 3,0282 га в районі вул. Батумської, м. Харків в оренду строком до 01.12.2030 для будівництва будинку відпочинку та подальшої експлуатації цього об'єкту.
		Відповідно до п. 8 договору оренди землі від 12.04.2006 за №140667100073, вказаний договір укладено строком до 01.12.2030.
		Рішенням господарського суду Харківської області від 13.05.2014 по справі №922/731/14 внесено зміни до договору оренди землі від 12.04.2006 за №140667100073 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі.
		Пунктом 9 договору оренди землі від 12.04.2006 за №140667100073 (з урахуванням додаткової угоди) встановлено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові. Пунктом 11 договору оренди землі визначено, що орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
		Листом №6139/0/225-17 від 02.10.2017 Департаментом земельних відносин Харківської міської ради повідомлено місцеву прокуратуру про наявність податкового боргу по орендній платі за землю ТОВ «С.Т.С.» згідно договору оренди землі від 12.04.2006 за №140667100073 станом на 01.09.2017у розмірі 35 151, 87 грн. У подальшому, листом №7279/0/225-18 від 26.10.2018 Департаментом земельних відносин Харківської міської ради повідомлено місцеву прокуратуру про збільшення суми заборгованості по орендній платі ТОВ «С.Т.С.», яка станом на 01.10.2018 становить 36 341,87 гривень.
		Листом ГУ ДФС у Харківській області №27834/9/20-40-17-02-22 від 13.11.2018 (з додатком у вигляді розрахунку суми заборгованості) повідомлено місцеву прокуратуру, що станом на 12.11.2018 за ТОВ «С.Т.С.» (код ЄДРПОУ 32236728) лічиться податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 38 095, 11 грн. Відповідно до доданого розрахунку заборгованості, заборгованість виникла 30.12.2016 в сумі 17 547, 89 грн. Станом на 12.11.2018 загальна сума боргу складає 38 095, 11 гривень.
		Пунктом 28 договору оренди землі від 12.04.2006 за №140667100073 передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а п. 31 вказаного договору передбачено обов'язок орендаря своєчасно вносити орендну плату.
		Пунктом 14 договору оренди землі від 12.04.2006 за №140667100073 ( в тому числі в редакції згідно з додатковою угодою) передбачена відповідальність орендаря за несвоєчасне внесення орендної плати, а саме справляється пеня згідно діючого законодавства.
		Статтею 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, тобто договір оренди - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.
		Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата є істотною умовою договору. Статтею 21 цього ж Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
		Стаття 288 Податкового Кодексу України визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
		Стаття 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати; у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.
		Згідно зі ст. 36 Закону України «Про оренду землі» спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються в судовому порядку.
		Таким чином, ТОВ «С.Т.С.» умови укладеного договору оренди землі від 12.04.2006 за №140667100073 не виконуються, а саме станом на 12.11.2018 добровільно не виконано передбачений вказаним договором оренди землі обов'язок стосовно сплати орендної плати за землю, що є порушенням не тільки умов договору, але і вимог законодавства.
		Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ТОВ «С.Т.С.» право власності на нерухоме майно, в тому числі об'єкти незавершеного будівництва, не обліковується.
		Крім того, згідно з п. 38 договору оренди землі від 12.04.2006 за №140667100073 дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, в тому числі (як передбачено п. 39 договору), внаслідок несплати розміру орендної плати протягом більш ніж три місяці.
		Разом з тим, встановлено, що п. 5 додатку 1 до рішення Харківської міської ради №557/17 від 22.02.2017 припинено ТОВ «С.Т.С.» право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136300:16:013:0070 загальною площею 3,0282 га в районі вул. Батумської в м. Харкові згідно з договором оренди землі від 12.04.2006 за №140667100073 у зв'язку з добровільною відмовою. Договір оренди від 12.04.2006 за №140667100073 вважати таким, що втратив чинність з моменту реєстрації угоди про розірвання вказаного договору оренди.
		Проте, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (витяг з публічної кадастрової карти України), відомості щодо укладання та реєстрації в передбаченому законодавством порядку угоди про розірвання договору оренди землі від 12.04.2006 за №140667100073 відсутні. 
		Отже, договір оренди землі від 12.04.2006 за №140667100073 є діючим до теперішнього часу.
		Згідно з вимогами ст. ст. 31, 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України.
		Статтею 653 ЦК України встановлено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
		Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог актів цивільного законодавства.
		Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його невиконання.
		Як передбачено вимогами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань настають наслідки встановлені договором або законом.
		Поряд з цим, ст. 34 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
		Статтею 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
		Таким чином, у разі розірвання договору оренди землі, у т.ч. на підставі рішення суду, орендодавець зобов'язаний повернути спірну земельну ділянку орендарю (власнику), тобто Харківській міській раді.
		У зв'язку з використанням відповідачем земельної ділянки з грубим порушенням істотних умов договору оренди землі, порушуються інтереси власника земельної ділянки - позивача щодо володіння нею, розпорядженням та використанням.
		Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
		Згідно з положеннями ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.
		Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб, (ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
		Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
		Згідно зі ст.ст. 10, 265 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком. Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України вона зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, а отже бюджет Харківської міської ради недоотримав значну суму коштів від оренди землі.
		Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.
		У разі, коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
		Недоотримання значної суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.
		Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв'язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.
		Недоотриманням орендної плати місцевим бюджетом від оренди землі порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Харкова як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.
		Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового Кодексу України контролюючими органами у сфері адміністрування податків, зборів та : обов'язкових платежів є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.
		Господарський суд зазначає, що плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», п. 288.1 ст. 288 Податкового Кодексу України). 
		До позовної заяви прокурором на підтвердження позовних вимог: лист №6139/0/225-17 від 02.10.2017 Департаменту земельних відносин Харківської міської ради, лист №7279/0/225-18 від 26.10.2018 Департаменту земельних відносин Харківської міської ради, лист Департаменту територіального контролю №23621/0/226-18 від 04.12.2018, договір оренди землі від 12.04.2006 за №140667100073 з актом приймання - передачі земельної ділянки, рішення Харківської міської ради №557/17 від 22.02.2017 (оригінали перебувають в Харківській міській раді), лист ГУ ДФС в Харківській області №27834/9/20-40-17-02-22 від 13.11.2018 з додатком у вигляді розрахунку заборгованості, лист Відділу у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області №3454/116-18 від 19.11.2018 про розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки (оригінали знаходяться в місцевій прокуратурі), рішення господарського суду Харківської області від 13.05.2014 по справі №922/731/14 , витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, публічної кадастрової карти України та ЄДРПОУ сформовано з офіційних веб-сайтів відповідних органів.
		Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
		 
		Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
		Згідно зі статтею 13 цього Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
		Згідно пункту "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати оренду плату.
		Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендар сплачує орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності і вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений законом або договором.
		Положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у відповідності до умов договору, Цивільного кодексу України та інших нормативних актів цивільного законодавства.
		Доказів здійснення розрахунків з орендної плати за спірний період за користування земельною ділянкою за спірним договором в сумі 38095,11грн відповідач, на момент розгляду спору не надав.
		З огляду на вищевикладене, вимоги прокурора в цій частині слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Стаття 651 Цивільного кодексу України передбачає зокрема, підстави для розірвання договору. Так відповідно до частини 1 вказаної статті розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
		Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ст. 21 Закону України "Про оренду землі").
		Частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", встановлює, що у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань договір оренди може бути розірвано за рішенням суду, на вимогу однієї із сторін.
		Підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", або договором оренди.
		Пунктом 38 Договору передбачено, що його дія припиняється шляхом розірвання рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.
		Так, з огляду на умови спірного договору, при його укладенні позивач розрахував отримувачу орендну плату у визначеному договором розмірі та у встановлений строк, натомість, відповідач протягом тривалого часу не сплачує орендну плату.
		Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
		У статті 141 Земельного кодексу України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті "д" частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.
		Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов'язаних з орендою землі, зокрема, положеннями Цивільного кодексу України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом "д" статті 141 Земельного кодексу України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.
		У даному випадку порушення умов Договору є "істотним" з огляду на довготривале невнесення відповідачем орендної плати, на сплату якої розраховувала держава, надаючи земельну ділянку у користування.
		Вказане свідчить про необхідність його розірвання та повернення земельної ділянки державі для забезпечення її раціонального та продуктивного використання у подальшому.
		Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити позов з огляду на його обґрунтованість.
		Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
		Враховуючи істотне порушення Відповідачем умов Договору, на підставі статей 32, 24 Закону України "Про оренду землі", статті 651 Цивільного кодексу України та статті 141 Земельного кодексу України, позовні вимоги прокурора в частині розірвання договору оренди землі є обґрунтованими.
		Згідно частини 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
		Відповідно до пункту 21 Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
		Згідно з пунктом 39 Договору умовами розірвання Договору в односторонньому порядку є ,зокрема, не сплата орендної плати протягом трьох місяців.
		Отже, вимога прокурора про повернення відповідачем майна є також обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні договорів покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 286,0 грн. покладаються на відповідача.
		Керуючись статтями 4, 7 ,13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги задовольнити повністю.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Т.С." (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, к. 908А, код ЄДРПОУ 32236728) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243) - заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою в сумі 38095,11 грн. згідно договору оренди землі від 12.04.2006 за № 140667100073;
		Розірвати договір оренди землі від 12.04.2006 укладений між Харківською міською радою (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243) та Товариством з обмеженою відповідальністю "С.Т.С." (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, к. 908А, код ЄДРПОУ 32236728), який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель від 12.04.2006 за № 140667100073.
		Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "С.Т.С." (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, к. 908А, код ЄДРПОУ 32236728), повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:16:013:0070 загальною площею 3,0282 га розташованою в районі вул. Батумської в м. Харкові Харківській міській раді(61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243).
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Т.С." (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, к. 908А, код ЄДРПОУ 32236728) на користь прокуратури Харківської області( код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету-2800) - 5 286,0 грн. судового збору .
		Видати накази суду після набрання рішенням законної сили.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Позивач: Харківська міська рада (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243) .
		Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "С.Т.С." (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, к. 908 А, код ЄДРПОУ 32236728).
		 
		Повне рішення складено 01.03.2019 р. 
		 
		СуддяОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...