Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1540/3869/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 01.03.2019. Зареєстровано: 04.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2019.
Дата набрання законної сили: 15.05.2019
Результат оскарження 15.05.2019 П'ятий апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: П/1540/4098/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 1540/3869/18 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20 лютого 2019 року м. Одеса
		 
		головуючого судді  Соколенко О.М.; 
		при секретарі судового засідання  Любімовій О.Є.
		за участю: 
		представника позивача  ОСОБА_1 (директора підприємства),
		представника відповідачів  ОСОБА_2 (за довіреностями),-
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою комунального підприємства  фірми Райдуга до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги,-
		ВСТАНОВИВ:
		01 серпня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов комунального підприємства  фірми Райдуга до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просив суд визнати незаконними податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10.04.2018 року №0065571207 та рішення Державної фіскальної служби України від 15.06.2018 року №20447/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги.
		Ухвалою суду від 06.08.2018 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви
		22 серпня 2018 року за вх. №24552/18 на виконання ухвали суду від 06.08.2018 року від позивача надійшов:
		1) уточнений адміністративний позов комунального підприємства  фірми Райдуга (далі  позивач, КПФ «Райдуга», підприємство) до Головного управління ДФС в Одеській області (далі  відповідач 1, контролюючий орган, ГУ ДФС в Одеській області), Державної фіскальної служби України (далі  відповідач 2, ДФС України) (т.1 а.с.34-41), в якому позивач просить суд визнати незаконними податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10.04.2018 року №0065571207 та рішення Державної фіскальної служби України від 15.06.2018 року №20447/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги;
		2) платіжне доручення №256 від 20.08.2018 року про сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн. та інші документи згідно переліку, який наведений у позові.
		Позивач зазначає, що комунальне підприємство - фірма «Райдуга» не погоджується з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 10.04.2018 року № НОМЕР_1 та рішенням Держаної фіскальної служби України від 15.06.2018 р. № 20447/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги, вважає їх незаконними та такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав.
		Як зазначено позивачем, 03.05.2018 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10.04.2018 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій у сумі 4080,00 грн. за порушення гл. 2 ст.49 п.49.18 пп.49.18.2 Податкового кодексу України, п.3 Порядку обліку сум додатків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, яке надіслане 26.04.2018 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення. 
		З тексту податкового повідомлення-рішення позивачу 03.05.2018 року стало відомо про: існування акту перевірки №4889/15-32-12-07-16/03056099 від 21.03.2018 року, оформленого щодо позивача; встановлення порушень гл. 2 ст. 49 п. 49.18 пп. 49.18.2 ПКУ, п.3 «Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у звязку з отриманням податкових пільг»; застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 4080,00 грн. З посиланням на положення п.56.1, п.56.3 ст.56 Податкового кодексу України, КПФ «Райдуга» зазначає, що оскаржило в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 статті 56 Податкового кодексу України, шляхом подання поштовими відправленнями з повідомленнями про вручення та описом вкладення: скарги від 11.05.2018 року №2103 на податкове повідомлення - рішення до Державної фіскальної служби України; письмового повідомлення від 11.05.2018 року №2102 про оскарження податкового повідомлення-рішення до Головного управління ДФС в Одеській області.
		Позивач зазначає, що 14.05.2018 року Головне управління ДФС в Одеській області отримало повідомлення про оскарження податкового повідомлення-рішення, що підтверджується відповідним записом про вручення поштового відправлення в кур'єрській накладній від 11.05.2018 року №1301327, а 16.05.2018 року Державною фіскальною службою України отримана скарга, що підтверджується відповідним записом про вручення поштового відправлення в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення від 11.05.2018 року.
		Однак, як стверджує позивач, в порушення абзацу другого пункту 56.15 статті 56 Податкового кодексу України, Головне управління ДФС в Одеській області надіслано позивачу податкову вимогу від 16.05.2018 року № 60008-17 на суму податкового боргу 4080, 00 грн., незважаючи на те, що 14.05.2018 року отримано повідомлення про оскарження податкового повідомлення-рішення.
		05.07.2018 року позивачем отримано рішення ДФС України від 15.06.2018 року №20447/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги, зареєстроване за вх. № 139 від 05.07.2018 року, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скарга підприємства - без задоволення.
		У позовній заяві позивач стверджує, що під час оформлення результату перевірки, прийняття та надсилання податкового повідомлення-рішення відповідачем допущено процедурні порушення норм податкового законодавства, які спричинили порушення законних прав позивача, визначених статтею 17 Податкового кодексу України.
		Нормативно обґрунтовуючи власні доводи приписами п.42.2, п.42.4 ст.42, п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України, позивач зазначає, що в порушення пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України, акт № 4889/15-32-12-07-16/03056099 від 21.03.2018 року за результатами камеральної перевірки не вручався та не надсилався позивачу для підписання протягом трьох робочих днів після реєстрації у контролюючому органі та про його існування позивачу стало відомо лише 03.05.2018 року, після отримання податкового повідомлення-рішення.
		У зв'язку з чим, як стверджує КПФ «Райдуга», відповідачем в порушення пункту 17.1.6 статті 17 Податкового кодексу України незаконно позбавлено позивача права на ознайомлення з актом перевірки та його отримання у визначені законом строки для подання письмових заперечень проти акту.
		Також, як стверджує позивач, в порушення пункту 1 розділу III Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 року № 1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254, Головне управління ДФС в Одеській області надіслало позивачу податкове повідомлення - рішення на 13 робочий день. Окрім цього, в порушення абзацу першого пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення - рішення надіслане не ГУ ДФС в Одеській області, а Чорноморською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поштовим конвертом, де зазначено, що відправником є Чорноморська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області.
		У позовній заяві також вказано, податковий номер платника податків (код за ЄДРПОУ), зазначений у податковому повідомленні-рішенні як « 3056099» не відповідає податковому номеру платника податків (код за ЄДРПОУ) позивача, оскільки у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ідентифікаційний код позивача зазначений як « 03056099», у звязку із чим, на думку позивача, вказане податкове повідомлення-рішення не має жодного відношення до позивача.
		Також, посилаючись на положення гл.2 ст. 49 п. 49.18 пп.49.18.2 Податкового кодексу України, позивач вважає, що відповідачем незаконно та безпідставно встановлено вищезазначене порушення вимог Податкового кодексу України, оскільки таке порушення не має ніякого відношення до подання звіту про суми податкових пільг, та стосується подання податкової декларації до контролюючих органів.
		Разом з цим 23.08.2018 року за вх.№ЕП/4694/18 від комунального підприємства-фірми Райдуга до суду надійшли пояснення щодо уточненого адміністративного позову, в яких позивач уточнює позовні вимоги та просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10.04.2018 року №0065571207 та рішення Державної фіскальної служби України від 15.06.2018 року №20447/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги (т.1 а.с.62-64).
		Ухвалою суду від 27.08.2018 року судом:
		- прийнято до розгляду позовну заяву комунального підприємства  фірми Райдуга (з урахуванням уточнень до позову);
		- відкрито провадження у справі №1540/3869/18 за позовною заявою комунального підприємства-фірми Райдуга до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги;
		- вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ч.5 ст.262 КАС України;
		- встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи (відповідачам та позивачу).
		Разом з цим, ухвалою суду від 27.08.2018 року судом витребувано з Головного управління ДФС в Одеській області в належним чином засвідчених копіях:
		- акт №4889/15-32-12-07-16/03056099 від 21.03.2018 року, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення та документи, які були використані при проведенні перевірки та складанні даного акту перевірки;
		- документи, на підставі яких проведено перевірку, за результатами якої складено акт №4889/15-32-12-07-16/03056099 від 21.03.2018 року (в тому числі, наказ, направлення);
		- докази направлення та вручення комунальному підприємству  фірмі Райдуга акту №4889/15-32-12-07-16/03056099 від 21.03.2018 року;
		- докази направлення та вручення комунальному підприємству  фірмі Райдуга податкового повідомлення-рішення від 10.04.2018 року №0065571207 (отримання його позивачем).
		20 вересня 2018 року за вх. №27788/18 через канцелярію суду від представника Головного управління ДФС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву разом із доказами направлення його копії на адресу позивача та частково витребуваними судом доказами (т.1 а.с.70-79), в якому зазначено, що відповідач не погоджується з доводами позивача зважаючи на наступне.
		Так, у відзиві на позовну заяву, відповідач 1, з посиланням на фактичні обставини справи зазначає, що проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача, а саме звіту про суми податкових пільг, за результатом якої складено акт перевірки від 21.03.2018 року №4889/15-3-12-07-16/03056099. Перевіркою встановлено, що КПФ Райдуга здійснюються операції з постачання паперу і картону для утилізації (макулатури та відходів).
		Згідно з п.23 підрозд.2 р.20 ПК України, як вказує відповідач 1, до 01.01.2019 року позивачем тимчасово отримано податкові пільги та звільнено від оподаткування ПДВ.
		При цьому, як зазначається у відзиві, згідно з п.16.1.6 п.16.1 ст.16 ПК України, п.2 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених субєктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 27 грудня 2010 року № 1233, субєкт господарювання, що не сплачує податки та збори у звязку із отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком. 
		Проте, перевіркою встановлено, що позивачем не подано звітів про суми податкових пільг за І квартал 2017 року та І півріччя, ІІІ квартал 2017 року, чим порушено п.16.1.6 п.16.1 ст.16, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України, п.3 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених субєктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 27 грудня 2010 року № 1233, у звязку із чим прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.04.2018 року №0065571207.
		Щодо правомірності прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення, у відзиві Відповідач 1 посилається на положення п.75.1 ст.75, п.76.1 ст.76, п.16.1.6 п.16.1 ст.16, п.46.1 ст.46, п.49.1, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.30.1 ст.30 ПК України, пункт 23 підрозділу 2 розділу 20 Податкового кодексу України, п.2 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених субєктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 27 грудня 2010 року № 1233, та зазначає, що оскільки Кодексом передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст.120 Кодексу.
		З посиланням на положення п.42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, відповідач 1 зазначає, що на підставі акту від 21.03.2018 р. № 4889/15-3-12-07-16/03056099 та матеріалів перевірки КП - фірмі «Райдуга», ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0065571207 від 10.04.2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4080,00 грн., яке було надіслане платнику податку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та вважається належним чином врученим платнику відповідно до ст. 42 та п. 58.3 ст. 58 Кодексу.
		Отже, як стверджує відповідач 1, з урахуванням зазначеного ГУ ДФС в Одеській області вважає позовні вимоги комунального підприємства - фірми «Райдуга» повністю необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
		24 вересня 2018 року за вх. №ЕП/5306/17 засобами електронної пошти та 25.09.2018 року за вх.№28259/18 засобами поштового звязку від позивача надійшла відповідь на відзив (т.1 а.с.80-85, 88-96), в якій позивачем зазначено, що із змісту відзиву та доданих документів з'ясовано, що в обґрунтування відзиву та дотримання вимог Податкового кодексу України, щодо вручення документу (копії акту перевірки), наведено акт камеральної перевірки звіту про суми податкових пільг від 21.03.2018року №4889/15-3-12-07-16/03056099, який надано в якості додатка у вигляді копії. В акті, як стверджує позивач, міститься нібито підпис керівника КП фірма "Райдуга" - ОСОБА_1 у кількості двох підписів, які нібито свідчать про ознайомлення та отримання копії акту перевірки позивачем.
		Але, як стверджує позивач, акт камеральної перевірки звіту про суми податкових пільг від 21.03.2018 року №4889/15-3-12-07-16/03056099 ОСОБА_1 не отримував та не підписував. Копію акту позивач отримав тільки з моменту надходження відзиву на позов. Підписи, які містяться в акті перевірки, не є підписами керівника підприємства, та є зробленими невідомою особою (або особами) від його імені.
		Таким чином, як зазначено у відповіді на відзив, акт камеральної перевірки звіту про суми податкових пільг має ознаки підроблення, та з цих підстав не є достовірним доказом у розумінні ст. 74 КАС України.
		Ухвалою суду від 26.10.2018 року судом виправлено описку, допущену у вступній частині та у другому абзаці резолютивної частини ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 року по адміністративній справі №1540/3869/18 в частині зазначення другого відповідача - Державної фіскальної служби України (м.Київ, Львівська площа, буд.8, 04053), рішення якої оскаржується позивачем.
		Ухвалою суду від 26.10.2018 року судом:
		- вирішено проводити розгляд справи за позовом комунального підприємства  фірми Райдуга до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.11.2018 року о 12:00 год. 
		Ухвалою суду від 19.11.2018 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, враховуючи першу неявку позивача у підготовче засідання, а також неявку відповідачів, які про розгляд справи були повідомлені належним чином та своєчасно, і не надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності або обґрунтованого клопотання із повідомленням причин неприбуття до суду, відкладено підготовче засідання на 29.11.2018 року о 10:50 год.
		У судовому засіданні 29.11.2018 року представником ДФС України надано до суду відзив на позовну заяву (т.1 а.с.139-142).
		Суд зазначає, що доводи та обґрунтування, викладені у наданому ДФС України відзиві на позовну заяву є повністю ідентичними доводам та обґрунтуванням, які викладені у відзиві ГУ ДФС в Одеській області, який надійшов до суду 20.09.2018 року за вх. №27788/18 (т.1 а.с.70-85).
		Окрім того, у судовому засіданні 29.11.2018 року представником ГУ ДФС в Одеській області надано до суду лист, в якому зазначено про відсутність у вказаної особи необхідності у повторному поданні відзиву на позовну заяву (т.1 а.с.144).
		Ухвалою суду від 29.11.2018 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання судом залучено до матеріалів справи вищевказані відзив та лист.
		Разом з цим, ухвалою суду від 29.11.2018 року судом продовжено шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №1540/3869/18 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання по даній адміністративній справі на 09 січня 2019 року об 11 год. 30 хв. у звязку із необхідністю отримання додаткових доказів з боку учасників справи.
		11 грудня 2018 року за вх. №38526/18 засобами поштового звязку від представника позивача надійшла відповідь на відзив із додатками (т.1 а.с.175-184), в якій позивачем додатково зазначено, що комунальне підприємство-фірма Райдуга не уповноважувало жодну особу на отримання акту №4889/15-3-12-07-16/03056099 та відповідних довіреностей не видавалось. Також, вказано, що директор КПФ Райдуга акт перевірки не отримував, не підписував, та до структурних підрозділів ДФС України для його отримання не заявлявся.
		Окрім того, 11.12.2018 року за вх. №38525/18 засобами поштового звязку від представника позивача надійшла заява про виклик для допиту у якості свідка ОСОБА_4  головного державного інспектора відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування Чорноморської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС в Одеській області, якою проводилась камеральна перевірка та складався акт камеральної перевірки №4889/15-3-12-07-16/03056099 від 21.03.2018 року (т.1 а.с.185-187).
		08.01.2019 року за вх. №ЕП/101/19 до суду від представника позивача надійшла заява, в якій представник позивача просить зупинити або відкласти розгляд справи до вирішення питання в кримінальному провадженні або на іншу дату. В свою чергу, неявка представника позивача у підготовче засідання 09.01.2019 року перешкоджала розгляду заяви про зупинення провадження у справі, оскільки представник позивача не просив суд розглядати дану заяву за його відсутності.
		Враховуючи першу неявку позивача у підготовче засідання, представник якого про розгляд справи був повідомлений належним чином та своєчасно, і не надав клопотання про розгляд справи за його відсутності або обґрунтованого клопотання із повідомленням причин неприбуття до суду, суд визнав першу неявку позивача у підготовче засідання без поважних причин (неповажною) та відклав розгляд справи на 16.01.2019 року о 14 год. 00 хв.
		У підготовчому судовому засіданні 16.01.2019 року за клопотанням представника позивача судом залишено без розгляду клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі, задоволено клопотання представника позивача про виклик свідка, залучено до матеріалів справи відповідь на відзив на позовну заяву, залучено до матеріалів справи копію податкового повідомлення-рішення від 18.09.2017 року №0053651201 з доказами його направлення на адресу позивача, про що постановлено відповідні ухвали суду на місці, які занесено до протоколу судового засідання.
		В той же час, ухвалою суду від 16.01.2019 року судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22.01.2019 року о 14:20 год.
		22 січня 2019 року за вх.№2395/19 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів, згідно переліку, наведеного у ньому (т.1 а.с.196-204).
		Ухвалою суду від 22.01.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу засідання, судом залучено до матеріалів справи вищевказане клопотання з доданими документами.
		Ухвалою суду від 22.01.2019 року судом закрито підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою підприємства  фірми Райдуга до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги та призначено справу №1540/3869/18 до судового розгляду по суті на 22 січня 2019 року після закриття підготовчого провадження у даній справі
		У судовому засіданні 22.01.2019 року судом заслухано вступне слово представників сторін, оголошено перерву у судовому засіданні до 06.02.2019 року о 14:00 год. та вирішено у вказане судове засідання викликати для допиту у якості свідка головного державного інспектора відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування Чорноморської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС в Одеській області - ОСОБА_4.
		У судове засідання 06.02.2019 року, зважаючи на не прибуття до суду свідка, у звязку із її перебуванням на лікарняному, судом оголошено перерву у розгляді справи до 20.02.2019 року о 10:50 год.
		У судовому засіданні 20.02.2019 року судом заслухано показання свідка ОСОБА_4.
		Представник позивача у судовому засіданні 20.02.2019 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, відповіді на відзив, письмових поясненнях, у наданих під час вступного слова поясненнях та зважаючи на подані до суду докази. 
		Представник відповідачів у судовому засіданні 20.02.2019 року заявлений позов не визнала та просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзивах на позовну заяву, у наданих під час вступного слова поясненнях, а також, зважаючи на подані до суду докази.
		Вивчивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників позивача та відповідачів, показання свідка, промову в судових дебатах представників сторін, ознайомившись із заявами сторін по суті справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються ці заяви, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.
		Комунальне підприємство  фірма Райдуга (ідентифікаційний код юридичної особи 03056099) зареєстровано як юридична особа 15.10.1992 року та з 30.12.1992 року взято на податковий облік в органах ДПС (т.1 а.с.25,76).
		Судом встановлено, що на підставі пп. 19-1.1.2 п.19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, в порядку абз.2 п.п.76.3 статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, головним державним інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування Чорноморської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_5, 21.03.2018 року проведено камеральну перевірку податкової звітності, а саме, звіту про суми податкових пільг за звітний податковий період  1 квартал 2017 року, 1 півріччя 2017 року, три квартали 2017 року та за 2017 рік платника податку на додану вартість  комунального підприємства  фірми «Райдуга», код 03056099, керівник  ОСОБА_1, за результатами якої складено акт камеральної перевірки звіту про суми податкових пільг від 21.03.2018 року №4889/15-32-12-07-16/03056099 (т.1 а.с.76-77).
		У вказаному акті зазначається, що з наявної інформаційної системи встановлено, що до платника застосовано штрафну санкцію, передбачену п.120.1 ст.120 ПК України у розмірі 170 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення №0053651201 від 18.09.2017 року.
		Перевіркою встановлено, що КП - фірма «Райдуга» в порушення вимог пп. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16, пп.49.18.2 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України та п.3 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених субєктом господарювання до бюджету у звязку з отриманням податкових пільг, затвердженого Постановою КМУ від 24.12.2010 № 1233 не подано звіти про суми податкових пільг за І квартал 2017 року (граничний строк подачі якого -10.05.2017 року) та І півріччя (граничний строк подачі якого 09.08.2017 року ), III квартали та 2017 рік (граничний строк подачі якого 09.11.2017 року), 2017 рік (граничний строк подачі якого  09.02.2018 року).
		У висновках вказаного акту перевірки зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про неподання звітів про суми податкових пільг за 1 квартал 2017 року, 1 півріччя 2017 року три квартали 2017 року та за 2017 року та вказано, що відповільність платника передбачена абз.4 п.120.1 ст.120 гл.11 розділу ІІ Податкового кодексу України. 
		Вказаний акт від 21.03.2018 року №4889/15-32-12-07-16/03056099, як зазначено в ньому, складено у двох примірниках головним державним інспектором Сімовою Н.В.
		При цьому, у графі «керівник» платника податку зазначено ОСОБА_1 (печатним шрифтом, здійсненим за допомогою ПК) та міститься підпис напроти прізвища ОСОБА_1.
		Також, в акті перевірки від 21.03.2018 року №4889/15-32-12-07-16/03056099 зазначено, зокрема, що один примірник цього акту отримано керівником ОСОБА_1 та навпроти прізвища вказаної особи міститься підпис.
		При цьому, суд зазначає, що в акті перевірки не зазначено дату отримання відповідною особою примірника вказаного акту перевірки.
		Судом встановлено, що на підставі акту перевірки від 21.03.2018 року №4889/15-32-12-07-16/03056099 Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.04.2018 року №0065571207 форми «ПС», яким до комунального підприємства  фірми «Райдуга» (код ЄДРПОУ 3056099), за порушення гл.2 ст.49 п.49.18 пп.49.18.2 Податкового кодексу України, п.3 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених субєктом господарювання до бюджету у звязку з отриманням податкових пільг застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 4080,00 грн. (т.1 а.с.13, 43, 78).
		Як вказує позивач, не заперечується відповідачем 1 та встановлено судом, копію вказаного податкового повідомлення-рішення направлено на адресу КПФ «Райдуга» засобами поштового звязку та отримано останнім 03.05.2018 року (т.1 а.с.14-16,44-45, 79). 
		Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням від 10.04.2018 року №00065571207, позивач подав до Державної фіскальної служби України скаргу №103 від 11.05.2018 року, в якій, окрім іншого, зазначив, що в порушення п.86.1 ст.86 ПК України, КПФ «Райдуга» не отримувало копію акту перевірки від 21.03.2018 року №4889/15-32-12-07-16/03056099, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.04.2018 року №0065571207 (т.1 а.с.16-17, 46-48).
		Вказана скарга надіслана на адресу Державної фіскальної служби України засобами поштового звязку 11.05.2018 року (т.1 а.с.18, 49) та отримана 16.05.2018 року відповідачем 2 (т.1 а.с.18-зворотній бік, 49).
		Також, як вбачається з матеріалів справи, листом №102 від 11.05.2018 року, позивач повідомив ГУ ДФС в Одеській області про оскарження до Державної фіскальної служби України податкового повідомлення-рішення від 10.04.2018 року №0065571207 (т.1 а.с.19-20, 50).
		Як зазначає позивач, не заперечується відповідачем 1 та встановлено судом, 14.05.2018 року Головне управління ДФС в Одеській області отримало повідомлення про оскарження податкового повідомлення-рішення (т.1 а.с.51).
		При цьому, 16.05.2018 року за №6008-17 ГУ ДФС в Одеській області виставлено на імя комунального підприємства  фірми «Райдуга» податкову вимогу форми «Ю» про те, що станом на 15.05.2018 року сума податкового боргу вказаного платника становить 4080,00 грн. (т.1 а.с.21, 52).
		З матеріалів справи вбачається, що рішенням Державної фіскальної служби України від 31.05.2018 року №18922/6/99-99-11-03-01-25 «Про продовження строку розгляду скарги» продовжено строк розгляду скарги КПФ «Райдуга» до 14.07.2018 року (включно) (т.1 а.с.22, 53), у звязку із тим, що ГУ ДФС в Одеській області повинна надати до 08.06.2018 року обґрунтований висновок по суті порушених у скарзі питань та в електронному вигляді документи: акт перевірки з додатками, заперечення, відповіді на заперечення, ППР та розрахунки штрафних санкцій із зазначенням дати відправлення та дати отримання платником податків, поштового повідомлення про вручення платнику податків ППР, інших документів, що засвідчують обставини справи.
		15 червня 2018 року ДФС України прийнято рішення про результати розгляду скарги №20447/6/99-99-11-03-01-25, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0065571207 від 10.04.2018 року, а скаргу підприємства  залишено без задоволення (т.1 а.с.23-24, 54-55).
		Так, у рішенні зазначено, що перевіркою встановлено, що КП - фірма «Райдуга» не подано звіти про суми податкових пільг за І квартал 2017 року та І півріччя, III квартали та 2017 рік, чим порушено п.3 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених субєктом господарювання до бюджету у звязку з отриманням податкових пільг, затвердженого Постановою КМУ від 24.12.2010 року № 1233 та пп. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16, пп.49.18.2 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України та, зазначено, що за результатами розгляду матеріалів перевірки КП - фірма «Райдуга» ГУ ДФС в Одеській області винесено ППР від 10.04.2018 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4080,00 грн. (ППР від 18.09.2017 № НОМЕР_2 про застосування штрафу у розмірі 170,00 грн.).
		У вказаному рішенні Державної фіскальної служби України від 15.06.2018 року №20447/6/99-99-11-03-01-25 зазначено, що воно може бути оскаржено до суду у порядку, визначеному чинним законодавством України.
		Згідно журналу вхідної кореспонденції КПФ «Райдуга», вищевказане рішення про результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення від 10.04.2018 року № НОМЕР_1 надійшло на адресу позивача 05.07.2018 року за вх.№139 (т.1 а.с.54-55,58-59).
		Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 10.04.2018 року №0065571207 та рішенням Державної фіскальної служби України від 15.06.2018 року №20447/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги, позивач оскаржив їх в судовому порядку, звернувшись до суду із даним позовом (враховуючи подані до нього уточнення).
		Вирішуючи позовні вимоги позивача, суд виходить з наступного.
		Спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано, зокрема, Податковим кодексом України (далі  ПК України), постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 27.12.10 № 1233 затверджено Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, в редакції, яка діяла станом на момент проведення перевірки та прийняття спірного рішення.
		Відповідно до пп. 19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, як: контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів
		Пунктом 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право: 20.1.4. проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
		Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
		Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобовязання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
		Пунктом 76.1 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
		Відповідно до п.76.3. ст.76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
		Абзацом 2 даного пункту визначено, що камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
		Як вже зазначено судом, у звязку із неподанням у граничні строки звітів про суми податкових пільг, контролюючим органом проведена камеральна перевірка позивача. Даною перевіркою встановлено, що КП - фірма «Райдуга» в порушення вимог пп. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16, пп.49.18.2 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України та п.3 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених субєктом господарювання до бюджету у звязку з отриманням податкових пільг, затвердженого Постановою КМУ від 24.12.2010 № 1233 не подано звіти про суми податкових пільг за І квартал 2017 року (граничний строк подачі якого -10.05.2017 року) та І півріччя (граничний строк подачі якого 09.08.2017 року), III квартали та 2017 рік (граничний строк подачі якого 09.11.2017 року), 2017 рік (граничний строк подачі якого  09.02.2018 року).
		З приводу встановлених перевіркою порушень у акті, суд зазначає наступне.
		Відповідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обовязку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
		Згідно з п.49.1 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
		Відповідно до пп. 49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
		Як встановлено перевіркою та зазначається позивачем, КП - фірма «Райдуга» здійснює господарську діяльність з постачання паперу і картону для утилізації (макулатури та відходів).
		В свою чергу, згідно з п.23 підрозд.2 розділу 20 ПК України тимчасово до 1 січня 2019 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом ОСОБА_3 України.
		Таким чином, як вставлено судом, та не заперечувалось відповідачами, у 2017 році позивачем відповідно було отримано податкові пільги від оподаткування податком на додану вартість.
		В свою чергу, судом встановлено, що згідно з пп. 16.1.6 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).
		Відповідно до п.30.1, п.30.2 ст.30 ПК України, податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
		Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
		Пунктом 30.9 ст.30 Податкового кодексу України передбачено, що податкова пільга надається шляхом:
		а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;
		б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору;
		в) установлення зниженої ставки податку та збору;
		г) звільнення від сплати податку та збору.
		Згідно з п.30.6 ст.30 ПК України, суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом ОСОБА_3 України.
		В свою чергу, відповідно до пункту 30.6 статті 30 Податкового кодексу України, постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 27.12.10 № 1233 затверджено Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг (далі - Порядок № 1233).
		Цей порядок є обов'язковим для виконання суб'єктами господарювання, які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податки та збори до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг (п.1 Порядку №1233).
		Згідно з п.2 Порядку №1233, суб'єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі - звіт) за формою згідно з додатком.
		Пунктом 3 Порядку № 1233 передбачено, що звіт про суми податкових пільг подається суб'єктом господарювання за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
		Отже, на позивача, оскільки він користувався податковими пільгами у 2017 році зі сплати податку на додану вартість покладався обовязок по подачі до контролюючого органу за місцем реєстрації звітів про суми податкових пільг за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців 2017 року.
		При вирішенні даної адміністративної справи представник позивача  керівник комунального підприємства-фірми Райдуга ОСОБА_1 не заперечував факт того, що комунальним підприємством  фірмою Райдуга не було подано звітів про суми податкових пільг за 1 квартал 2017 року, 1 півріччя 2017 року, три квартали 2017 року та за 2017 рік у визначені законодавством строки.
		При цьому, з боку керівника комунального підприємства-фірми Райдуга до суду були надані звіти про суми податкових пільг за 1,2,3,4 квартали 2017 року, із зазначенням дати їх подання 26.03.2018 року за підписом керівника ОСОБА_1 (т.1 а.с.201-204).
		На вимогу суду надати докази їх подання до контролюючого органу 26.03.2018 року або іншою датою, представник позивача - керівник комунального підприємства-фірми Райдуга ОСОБА_1 зазначив, що таких доказів у позивача не має.
		В свою чергу, представник відповідача-1 зазначив, що вказані звіти до контролюючого органу не надходили на момент проведення перевірки, та відсутні дані щодо надходження цих звітів 26.03.2018 року.
		Таким чином, судом встановлено, що в порушення вимог пп. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16, пп.49.18.2 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України та п.3 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених субєктом господарювання до бюджету у звязку з отриманням податкових пільг, затвердженого Постановою КМУ від 24.12.2010 № 1233, позивачем не подано звіти про суми податкових пільг за І квартал 2017 року (граничний строк подачі якого -10.05.2017 року) та І півріччя (граничний строк подачі якого 09.08.2017 року), III квартали та 2017 рік (граничний строк подачі якого 09.11.2017 року), 2017 рік (граничний строк подачі якого  09.02.2018 року).
		Відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобовязаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обовязок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
		Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
		Отже, на підставі вищевикладеного, суд вважає, що у акті камеральної перевірки правомірно встановлено порушення позивачем та визначено норму - п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, яка передбачає відповідальність за таке порушення.
		При цьому, оскільки, як вже встановлено судом, звіти про суми податкових пільг в розумінні п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України є податковою декларацією, судом не беруться до уваги посилання позивача на те, що незаконно та безпідставно контролюючим органом встановлено вищезазначене порушення вимог Податкового кодексу України, оскільки таке порушення не має ніякого відношення до подання звіту про суми податкових пільг, та стосується подання податкової декларації до контролюючих органів.
		Крім того, при визначенні порушення, яке встановлено в акті перевірки, судом не беруться до уваги інші посилання позивача, зокрема, на те, що подання таких звітів передбачає лише умовне визначення сум ПДВ, які в силу податкових пільг не сплачені, що жодним чином не впливає на відповідальність позивача, оскільки:
		- по-перше, обовязковість подання звіту про суми податкових пільг, якими підприємство користується прямо визначена законодавством;
		- по-друге, п.6 та п.7 Порядку №1233 визначено, що органи державної податкової служби забезпечують облік сум податків та зборів, несплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг; облік податкових пільг ведеться органами державної податкової служби на підставі звіту.
		Тобто, контролюючий орган, в силу визначених приписів Порядку №1233 має вчинити певні дії щодо обліку податкових пільг саме на підставі поданого підприємством звіту. 
		Отже, неподання звіту про суми податкових пільг підприємством, позбавляє контролюючі органи можливості належним чином вчиняти дії, які визначені п.6 та п.7 Порядку №1233.
		Як вже зазначено судом, відповідальність за встановлені у акті порушення визначена відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України.
		При цьому, суд зазначає, що пунктом 76.2 статті 76 ПК України передбачено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
		Згідно з пунктом 86.2 статті 86 цього Кодексу за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
		Водночас, пунктом 86.8 ст.86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
		Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		Пунктом 58.3 статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
		Відповідно до п.42.1. ст.42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
		Згідно з пунктом 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
		В свою чергу, наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254, затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі - Порядок).
		Відповідно до пункту 1 розділу III даного Порядку після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою Ф) не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків.
		Відповідно до п.2 розділу III Порядку податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.
		З аналізу вищевикладеного вбачається, що визначене статтею 86.8 ст.86 ПК України право контролюючого органу на прийняття податкового повідомлення-рішення протягом десяти робочих днів, виникає саме з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.
		В свою чергу, як вже зазначено судом, в акті камеральної перевірки від 21.03.2018 року відсутня дата його отримання уповноваженою особою позивача.
		При цьому, у графі «керівник» платника податку в цьому акті зазначено ОСОБА_1 (печатним шрифтом, здійсненим за допомогою ПК) та міститься підпис напроти прізвища ОСОБА_1.
		Також, в акті перевірки від 21.03.2018 року №4889/15-32-12-07-16/03056099 зазначено, зокрема, що один примірник цього акту отримано керівником ОСОБА_1 та навпроти прізвища вказаної особи міститься підпис.
		Допитана у судовому засіданні 20.02.2019 року свідок ОСОБА_4, яка є головним державним інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування Чорноморської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС в Одеській області та здійснювала камеральну перевірку позивача, складала акт №4889/15-32-12-07-16/03056099 від 21.03.2018 року за її результатами, підписувала вказаний акт із зазначенням в ньому, що акт складено у двох примірниках головним державним інспектором Сімовою Н.В. зазначила, що для вручення примірника акту перевірки нею було здійснено телефонний дзвінок на підприємство позивача. При розмові, як вказує свідок, з бухгалтером КПФ «Райдуга», ОСОБА_4 було запропоновано прибути до контролюючого органу для отримання акту. Свідок пояснила, що після прибуття до контролюючого органу бухгалтера підприємства позивача, вказаній особі було вручено примірник акту №4889/15-32-12-07-16/03056099 від 21.03.2018 року для підписання його директором КПФ «Райдуга». В подальшому, як зазначено свідком, примірник акту №4889/15-32-12-07-16/03056099 від 21.03.2018 року було їй повернуто із підписом в графі про його отримання директором підприємства позивача.
		При цьому, на уточнююче запитання суду: «Яким чином інспектором було встановлено особу, яка отримала примірник акту перевірки для передавання керівнику підприємства позивача?» вказаний свідок відповідала, що зважаючи на велике навантаження у цей період, документи у особи, яка отримала примірник акту перевірки для передавання керівнику підприємства позивача, перевіряючими не вимагались та не перевірялись.
		В той же час, на уточнююче запитання суду: «Якою є дата отримання акту перевірки №4889/15-32-12-07-16/03056099 від 21.03.2018 року особою, підпис якої міститься ньому?» свідок повідомила, що їй така інформації не відома, оскільки такі дані відсутні.
		На запитання суду: «Коли та хто повернув акт перевірки до контролюючого органу?» свідок не змогла відповісти на дане запитання.
		В свою чергу, у судовому засіданні директор КПФ «Райдуга» заперечував обставини щодо отримання як ним, так й будь-яким іншим співробітником КПФ «Райдуга» вказаного акту перевірки до складання податкового повідомлення-рішення. 
		Таким чином, як вбачається з викладеного, оцінюючи надані показання свідка, суд доходить висновку, що акт камеральної перевірки №4889/15-32-12-07-16/03056099 від 21.03.2018 року, не був вручений позивачу належним чином, як того вимагає п.86.2 статті 86 Податкового кодексу України.
		Вказані обставини свідчать про порушення ГУ ДФС в Одеській області пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України та Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, оскільки станом на 10.04.2018 року у ГУ ДФС в Одеській області не виникло право на прийняття податкового повідомлення-рішення від 10.04.2018 року №0065571207, складеного на підставі акту камеральної перевірки №4889/15-32-12-07-16/03056099 від 21.03.2018 року, у звязку із тим, що у ГУ ДФС в Одеській області були відсутні дані щодо дати отримання позивачем акту перевірки, з фактом та датою отримання якого п.86.8 ст.86 ПК України повязує право контролюючого органу на прийняття податкових повідомлень-рішень. 
		В той же час, суд відхиляє доводи представника позивача про підробку підпису керівника КПФ «Райдуга» в акті 4889/15-32-12-07-16/03056099 від 21.03.2018 року, оскільки факт такої підробки повинен бути встановлений відповідним компетентним органом. Однак, таких доказів «щодо підробки підпису керівника КПФ «Райдуга» в акті перевірки» з боку позивача до суду не надано.
		З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що 10.04.2018 року у ГУ ДФС в Одеській області не було визначених законом підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення №0065571207, що, в свою чергу, свідчить про наявність у суду підстав для визнання протиправним та скасування цього податкового повідомлення-рішення, та задоволення позовної заяви.
		Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.07.2018 у справі №813/2868/17, в якій зокрема зазначається, що: «…Таким чином, прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками проведеної камеральної перевірки можливо не раніше, а ніж коли платнику податків буде вручено акт перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 Податкового Кодексу України..».
		Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обовязковими для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
		Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		В той же час, суд зазначає, що при подачі скарги до ДФС України на податкове повідомлення-рішення від 10.04.2018 року №0065571207 позивачем було повідомлено про таку підставу для його скасування як «неотримання» копії акту №4889/15-32-12-07-16/03056099 від 21.03.2018 року уповноваженою особою позивача.
		Однак, відповідач - ДФС України при прийнятті рішення про результати розгляду скарги від 15.06.2018 року №20447/6/99-99-11-03-01-25 не надав жодної оцінки вказаним обставинам, та не звернув уваги на відсутність в акті перевірки дати отримання позивачем акту перевірки, з фактом та датою отримання якого п.86.8 ст.86 ПК України повязує право контролюючого органу на прийняття податкових повідомлень-рішень. 
		Таким чином, зважаючи на висновки суду про те, що 10.04.2018 року у ГУ ДФС в Одеській області не було визначених законом підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення №0065571207, враховуючи те, що при прийнятті рішення про результати розгляду скарги від 15.06.2018 року №20447/6/99-99-11-03-01-25, ДФС України не надала жодної оцінки обставинам неотримання позивачем копії акту 4889/15-32-12-07-16/03056099 від 21.03.2018 року, та не звернула уваги на відсутність в акті перевірки дати отримання позивачем акту перевірки, з фактом та датою отримання якого п.86.8 ст.86 ПК України повязує право контролюючого органу на прийняття податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування вказаного рішення, прийнятого ДФС України.
		Решта доводів позивача та відповідачів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. 
		Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_3 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
		Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
		Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		Відповідачі як суб'єкти владних повноважень не надали суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування відзивів на позов, і не довели суду правомірності прийнятих ними рішень.
		Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги комунального підприємства-фірми Райдуга до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3524,00 грн. згідно платіжного доручення №220 від 31.07.2108 року про сплату 1762,00 грн. (т.1 а.с.6) та у розмірі 1762,00 грн. згідно платіжного доручення №256 від 20.08.2018 року (т.1 а.с.42).
		Сума сплаченого судового збору згідно вищевказаних платіжних документів зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
		Частиною 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
		Отже, позивачем при подачі даної позовної заяви, у якій заявлено 2 вимоги немайнового характеру (про визнання протиправними та скасування двох рішень) сплачено судовий збір у розмірі 3524 грн.
		Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог комунального підприємства-фірми Райдуга та враховуючи сплату позивачем судового збору за дві вимоги немайнового характеру про визнання протиправними та скасування рішень у розмірі 3524 грн., суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору:
		- у розмірі 1762 грн. 00 коп. з Головного управління ДФС в Одеській області, оскільки його податкове повідомлення-рішення від 10.04.2018 року №0065571207 визнано протиправним та скасовано судом;
		- у розмірі 1762 грн. 00 коп. з Державної фіскальної служби України, оскільки рішення цього субєкта владних повноважень рішення від 15.06.2018 року №20447/6/99-99-11-03-01-25 визнано протиправним та скасовано судом.
		В уточненій позовній позивач також просив суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, а саме: зобовязати Головне управління ДФС в Одеській області подати у місячний строк звіт про виконання постанови суду відповідно до ст.382 КАС України.
		Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду зазначає наступне.
		Відповідно до ст.382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
		Наведені процесуальні приписи не є імперативними, передбачають диспозитивну поведінку суду щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
		Водночас, суд зазначає, що згідно пп.3 п.1 розділу 5 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується податкове повідомлення-рішення контролюючого органу.
		Пунктом 4 розділу 5 Порядку встановлено, що у випадках, визначених підпунктом 3 пункту 1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
		Отже, таке податкове повідомлення-рішення, яке скасоване судом, вважається відкликаним з дня набрання законної сили рішенням суду, що в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для зобов'язання відповідача - Головного управління ДФС в Одеській області подати звіт про виконання судового рішення, так як відсутні підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення у цій справі.
		Керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 76, 77, 90, 92, 120, 139, 193, 241-246, 255, 295, 382 КАС України, суд,- 
		ВИРІШИВ:
		Позовну заяву комунального підприємства  фірми Райдуга (код ЄДРПОУ 03056099, вул.1 Травня,буд.3, м.Чорноморськ, Одеська обл., 68000) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса: вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044), Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: Львівська площа, 8, м.Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги  задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10.04.2018 року №0065571207.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 15.06.2018 року №20447/6/99-99-11-03-01-25.
		Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса: вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь комунального підприємства  фірми Райдуга (код ЄДРПОУ 03056099, вул.1 Травня,буд.3, м.Чорноморськ, Одеська обл., 68000) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).
		Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: Львівська площа, 8, м.Київ, 04053) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь комунального підприємства  фірми Райдуга (код ЄДРПОУ 03056099, вул.1 Травня,буд.3, м.Чорноморськ, Одеська обл., 68000) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до Пятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст ухвали складено та підписано суддею 01.03.2019 року.
		 
		 
		Суддя О.М. Соколенко
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...