Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/4644/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Надіслано для оприлюднення: 01.03.2019. Зареєстровано: 04.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2019.
Дата набрання законної сили: 13.01.2020
Результат оскарження 13.01.2020 Другий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		          
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 лютого 2019 року  м. ПолтаваСправа № 440/4644/18
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді -    Єресько Л.О.,       
		за участю:
		секретаря судового засідання -   Фрідманн Н.А.,            
		позивача - ОСОБА_1,
		представника відповідача  та третьої особи - Бурби К.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:: Гадяцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги.
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		           26 грудня 2018 року ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:: Гадяцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області, де просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.11.2018 № Ф-1638-52 в сумі 6 552,48 грн. 
		          В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідачем не враховано, що за спірні 3 квартали (лютий - березень, квітень - червень, липень - вересень 2019 року) ОСОБА_1 не отримано доходів як самозайнятою  особою, а єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування за вказаний період сплачено його роботодавцями, з якими він перебував у трудових відносинах як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. 
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
		16.01.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 28-30), де просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначав, що позивач як особа, яка має право займатися адвокатською діяльністю, перебуває на обліку в Гадяцькій ОДПІ як платник ЄСВ, у зв'язку із чим мав нарахувати, обчислити та сплатити єдиний внесок у розмірі не меншому за мінімальний страховий внесок.
		18.01.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, де останній не погоджуючись із позицією відповідача, викладеною у відзиві на позовну заяву зазначив, що у 2018 році його роботодавцями в повному обсязі було сплачено ЄСВ як за найманого працівника (а.с. 36-37).
		В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідача та третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити в повному обсязі.
		          Суд, заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.
		          За визначенням, яке міститься в пп. 14.1.226. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. В свою чергу, незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків. інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
		          Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та на підставі рішення Полтавської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 06.07.2012 № 14 ОСОБА_1 отримано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1250 (а.с. 8).
		          За змістом довідки від 16.02.2018 № 1816071400001 (а.с. 9) адвокат ОСОБА_1 
		узятий на облік у контролюючих органах з 16.07.2012 за № 16025. Згідно із приміткою до вказаної довідки, остання для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, є свідоцтвом про реєстрацію у контролюючому органі.
		          Отже, ОСОБА_1 зареєстрований як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність.
		          На підставі заяви ОСОБА_1 форми № 1-ЄСВ від 16.02.2018 про взяття на облік платника єдиного внеску, позивача взято на облік в Гадяцькій ОДПІ як платника єдиного внеску (а.с. 55), що підтверджується також повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску  від 16.02.2018 № 1816078000001 (а.с. 10).
		13.12.2018 позивачем отримано вимогу ГУ ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 21.11.2018 № Ф 1638-52 в розмірі 6552,48 грн, нарахованої за перші 3 квартал и 2018 року (лютий - березень, квітень - червень, липень - вересень 2018 року) (а.с. 15).
		За змістом пояснень відповідача,  оскільки сума єдиного внеску, нарахована за перший (неповний у зв'язку із встановленням на облік як платник ЄСВ з 16.02.2018), другий та третій квартали 2018,  не сплачена, то відповідачем було сформовано вимогу  про сплату боргу (недоїмки) від 21.11.2018 № Ф 1638-52.
		Як зазначив представник ГУ ДФС в Полтавській області, оскільки у ОСОБА_1. були відсутні доходи за перші три квартали (з лютого по вересень) 2018 року за наслідками провадження незалежної професійної діяльності як самозайнятою особою, то сума єдиного внеску за вказаний період відповідачем у вимозі обрахованоо, виходячи з мінімального страхового внеску.
		          Так, приписами пп. 2 п. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
		          У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
		За змістом розрахунку ГУ ДФС у Полтавській області єдиний соціальний внесок за 3 квартал щомісячно (мінімальний страховий внесок) становить 819,06 грн (мінімальна заробітна плата з 01.01.2018 в сумі 3723,00 грн *22 % ), відповідно становить 6     552,48 грн, в тому числі:
		- за лютий - березень 2018 року - 1     638,12 грн (819,06 грн * 2 місяця) зі строкм сплати до 19.04.2018;
		- за квітень - червень 2018 року - 2     457,18 грн (819,06 грн * 3 місяці) зі строком сплати до 19.07.2018;
		- за липень - вересень 2018 року - 2     457,18 грн (819,06 грн * 3 місяці) зі строком сплати до 19.10.2018.
		Позивач не погоджується із здійсненими нарахуваннями, оскільки за спірний період ним не отримано доходу від провадження незалежної професійної діяльності як самойзанятою особою, а перебував у трудових відносинах як найманий працівник на підставі трудових угод та був застрахованою особою, з заробітну плату якої роботодавцями нараховувався ЄСВ.
		За змістом витягу з трудової книжки позивача НОМЕР_2 (а.с. 12-14) судом встановлено, що в спірний період, а саме з лютого по вересень 2018 року ОСОБА_1 працював:
		- юристом консультантом в СТОВ «Лободіно» (прийнято на посаду на підставі наказу від 09.11.2012 № 17 та займає вказану посаду дотепер);    
		- на посаді юриста в ТОВ «Атлетичний зал «Атлант» за сумісництвом (прийнято на посаду на підставі наказу №8-АЗ від 07.02.2017 та займає вказану посаду дотепер).
		          Відповідно до довідки від 22.02.2019 № МА000000003, виданої Сільськогосподарським ТОВ «Лободіно» позивачу за спірний період нараховано заробітну плату в розмірі 29     784,00 грн та проведено утримання на суму 5     807,92 грн (а.с.78).
		          Згідно з довідкою від 18.12.2018 № АЗА00000010, виданою ТОВ «Атлетичний зал Атлант», за посадою юрист позивачу за лютий по вересень 2018 року нараховано заробітну плату в загальному розмірі 18     606,36 грн та суму ЄСВ в розмірі 4     093,41 грн (а.с. 14).
		Отже, в період з лютого по вересень 2018 року СТОВ «Лободіно» та ТОВ «Атлетичний зал Атлант», з якими позивач перебував у трудових відносинах у вказаний період, нараховано на заробітну плату єдиний внесок, виходячи з бази нарахування єдиного внеску, встановленого статтею 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
		          За змістом пояснень представника ГУ ДФС у Полтавський області у ОСОБА_1 який перебуває на обліку у Гадяцькій ОДПІ, є 2 відкритих банківських рахунків.
		Як встановлено судом  один з рахунків відкритий 10.01.2019, тобто після виникнення спірних відносин. До того ж, як пояснив позивач в судовому засіданні, вказаний рахунок відкрито відкритий у зв'язку із отриманням споживчого кредиту.
		Другий банківський рахунок відкритий в АТ КБ «Приватбанк» 20.02.2018 у зв'язку із взяттям позивача на облік як платника ЄСВ та за змістом довідки про обігу №  190222SU12540802 від 22.02.2019, сформованої  АТ КБ «Приватбанк», за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 на вказаному рахунку відсутній обіг коштів (а.с. 77).
		          Таким чином спірним питанням є адміністрування єдиного внеску самозайнятої особи, яка  перебуває в трудових відносинах. 
		          Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного
		          Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ від 08.07.2010 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
		          Згідно пункту 3 цієї ж частини, застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .
		          Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
		          Згідно ч.ч. 2 та 3 ст. 9 Закону №2464-VІ обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
		          Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.
		          Відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ від 08.07.2010 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
		          Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ від 08.07.2010, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
		          Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ від 08.07.2010, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону. - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
		          Зміст пп. 14.1.226. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та статей 4.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ від 08.07.2010 свідчить, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування лише при умові, що така особа не є найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності і що вона отримує дохід саме від такої незалежної професійної діяльності.
		          Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності.
		          Аналогічного висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.11.2018 у справі № 820/1538/17 (номер в ЄДРСР 77661749).
		          Податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно- правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
		           Метою збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вказана мета досягається шляхом регулярної сплати мінімального страхового внеску.
		          Отже, в розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього регулярно нараховує та сплачує або особа - сторона за цивільно-правовою угодою, або роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов'язок по сплаті єдиного внеску позивачем як особою, що мас право провадити адвокатську діяльність, зокрема у періоди, коли він працював за трудовою угодою цивільно- правового характеру чи був найманим працівником, а не самозайнятою особою.
		          Як встановлено судом, позивач в спірний період був найманим працівником, за якого роботодавцями, як за основним місцем роботи так і за сумісництвом, нараховано ЄСВ на його заробітну плату, позивач не отримував доходу від адвокатської діяльності, що свідчить про відсутність обов'язку сплати єдиного внеску у нього як самозайнятої особи в розумінні законодавства про зайнятість населення.
		          За викладених обставин нарахування позивачу ЄСВ за  лютий - вересень 2018 року є безпідставним, відтак, оскаржена вимога Головного управління ДФС у Полтавській  від 21.11.2018 №Ф-1638-52 є протиправною та підлягає скасуванню.
		          Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		          Відповідачем не доказано правомірності спірного рішення, проте, судом на підставі належних та допустимих доказів встановлена його протиправність.
		          Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		За змістом частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		          Оскільки при зверненні з даним позовом ОСОБА_1. сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн (мінімальної ставки судового збору за одну вимогу немайнового характеру), а позовні вимоги задоволено в повному обсязі (в розмірі однієї позовної вимоги немайнового характеру), то вказана сума підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області.          
		          Керуючись статтями 9, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,  
		        
		            
		В И Р І Ш И В:
		 
		          Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Полтавській області ( вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область,36014, код ЄДРПОУ 39461639), третя особа: Гадяцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (вул. Лохвицька, 30б, м. Гадяч, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 39741382)  про визнання протиправною та скасування вимоги задовольнити.
		          Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області від 21.11.2018 № Ф-1638-52 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 6 552,48 грн.
		          Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп (сімсот чотири гривні вісімдесят копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639).
		          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		           Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.  
		           До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд у відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII. 
		          Повний текст рішення складено 01 березня 2019 року.
		 
		 
		              Суддя Л.О. Єресько

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...