Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 126/2186/17 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2019.
Дата набрання законної сили: 27.02.2019
Номер судового провадження: 51-7299км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017020090000410

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		27 лютого 2019 року
		м. Київ
		Справа № 126/2186/17 
		Провадження № 51-7299км18
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		за участю прокурора ОСОБА_5 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 22 березня 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження в межах кримінального провадження №12017020090000410.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 06листопада 2017 року накладено арешт на автомобіль «Фіат Фіоріно» бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова   НОМЕР_2 , та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_3 , які було вилучено 03листопада 2017 року в м. Бершадь Вінницької області по вул. Будкевича в ОСОБА_7 .
		В подальшому до Бершадського районного суду Вінницької області представником ОСОБА_7  адвокатом ОСОБА_8 було подано клопотання про скасування накладеного арешту, яке ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 26 грудня 2017 року задоволено частково і вказаною ухвалою постановлено накласти арешт на автомобіль «Фіат Фіоріно» бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова   НОМЕР_2 , та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_3 , повернувши його власнику ОСОБА_7 , заборонивши його відчуження та розпорядження.
		На вказану ухвалу слідчого судді потерпілим ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу.
		Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 22 березня 2018 року потерпілому ОСОБА_6 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 27 грудня 2017 року.
		Своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що апеляційна скарга потерпілим подана на судове рішення, яке, з огляду на положення ст. ст. 309, 174 КПК, не може бути оскаржене в апеляційному порядку, оскільки в апеляційному порядку не можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді про скасування чи відмову в скасуванні арешту майна, а ОСОБА_6 оскаржив ухвалу слідчого судді, якою частково задоволено клопотання про скасування арешту.
		Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзіОСОБА_6 порушує питання про скасування зазначеної ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
		Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і є незаконною, оскільки апеляційний суд безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження. Крім того зазначається, що нормами ст. 407 КПК не передбачено постановлення апеляційним судом судового рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор частково підтримав касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 та просив скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на вимоги ст. 422 КПК.
		Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило. 
		Мотиви Суду
		У відповідності з вимогами ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. 
		Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому. У той же час ця норма не передбачає можливості оскарження ухвали слідчого судді про скасування арешту майна.
		За положеннями ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
		Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №229/1542/17, арешт майна передбачає встановлення певного обмеження прав особи щодо вільного володіння майном, на яке накладається арешт, повне або часткове скасування арешту, у свою чергу, повністю або в певній частині поновлює права особи щодо відчуження, розпорядження та/або користування майном. Саме тому, при формулюванні в ст. 309 КПК переліку ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню, законодавець відніс до їх числа ухвали про арешт майна або відмову у ньому, оскільки це питання стосується необхідності обмеження прав володільця майна, але не зазначив у цьому переліку ухвали про скасування арешту майна, адже таке рішення означає повне або часткове скасування вже накладених обмежень. 
		Як вбачається з матеріалів цього провадження, ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 06 листопада 2017 року було накладено арешт на автомобіль «Фіат Фіоріно», який було вилучено 03 листопада 2017 року в ОСОБА_7 . Однак ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 26грудня 2017 року було частково задоволено клопотання представника ОСОБА_7 про скасування арешту вказаного майна та постановлено накласти арешт на зазначений автомобіль «Фіат Фіоріно», повернувши його власнику ОСОБА_7 , заборонивши його відчуження та розпорядження.
		Таким чином, якщо арешт майна, накладений першою ухвалою, включав не тільки позбавлення права на відчуження й розпорядження, але й на користування відповідним майном (яке було вилучено у ОСОБА_7 ), то другою ухвалою обсяг цих обмежень було зменшено, зокрема, вирішено повернути автомобіль особі, в якої його було вилучено, і залишено тимчасове обмеження у вигляді заборони його відчуження та розпорядження ним. Отже, ухвала слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 26грудня 2017 року за своїм змістом є ухвалою про часткове скасування арешту майна, яку було ухвалено за правилами ст.174 КПК. 
		Відповідно до висновку щодо застосування норми права, викладеного в ухвалі об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №569/17036/18, в аспекті положень ст. 309 КПК ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню.
		Крім того, у названій ухвалі об`єднаної палати було розглянуто ситуацію, коли апеляційний суд після виконання вимог ст. 422 КПК щодо призначення судового засідання з розгляду апеляційної скарги постановляє ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження або про повернення апеляційної скарги у зв`язку з тим, що вона подана на рішення, яке не підлягає оскарженню. Згідно з висновком об`єднаної палати ухвалення такого рішення є порушенням вимог КПК, але з огляду на обставини справи його не можна вважати істотним і таким, що тягне за собою скасування судового рішення. 
		Це рішення об`єднана палати обґрунтувала наступними міркуваннями, з яких виходить і колегія суддів при розгляді даного провадження.
		Відповідно до ст. 422 КПК, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.
		Такий порядок дій та обмежені строки щодо розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не передбачає прийняття окремого рішення щодо відкриття апеляційного провадження, однак призначення судового засідання щодо розгляду касаційної скарги формально вказує на початок апеляційного розгляду.
		Водночас це не виключає можливість застосування положень ч. 4 ст. 399 КПК на стадії вирішення питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги. 
		Згідно з цією нормою суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржено виключно з під підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
		Водночас ч. 3 ст. 399 КПК визначає підстави для повернення апеляційної скарги, зокрема, у випадках якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
		Отже, рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги можуть бути ухвалені на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку оскарження ухвали слідчого судді  при вирішенні питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги на таке рішення. 
		Разом із тим, якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що воно відкрите за апеляційною скаргою на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження. Верховний Суд визнав правильними такі рішення апеляційних судів (ухвала Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі №439/1271/17; постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №180/210/17). 
		Таке ж рішення суд апеляційної інстанції повинен постановити й у разі, якщо під час апеляційного розгляду в судовому засіданні апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді буде встановлено, що ця скарга подана на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню. 
		Цей висновок ґрунтується на тому, що ст.129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Саме тому апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не може бути розглянута по суті, а відкрите (розпочате) апеляційне провадження за такою скаргою підлягає закриттю з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК.
		Аналогічний підхід був застосований Великою Палатою Верховного Суду, яка вважала за необхідне закрити касаційне провадження, відкрите за скаргою на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (постанова від 23 січня 2019 року у справі №738/1482/16-к).
		У зв`язку з цим, ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, постановлена після призначення судового засідання щодо розгляду цієї скарги (що по суті означає початок апеляційного провадження) формально становить порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки таке рішення може бути прийняте лише на стадії постановити лише на стадії відкриття апеляційного провадження (призначення апеляційного розгляду), а не після того, як це провадження вже розпочалося (на цій стадії апеляційний суд повинен був постановити рішення про закриття апеляційного провадження). 
		Однак з огляду на обставини цієї справи Верховний Суд вважає, що це порушення в даному випадку не є істотним, оскільки суд апеляційної суд дійшов правильного висновку про неможливість продовження апеляційного розгляду скарги на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, і постановив рішення, яким, по суті, завершив апеляційне провадження. Скасування такої ухвали в будь-якому разі не призведе до перегляду оскарженого рішення слідчого судді, оскільки при новому розгляді апеляційний суд все одно повинен буде або відмовити у відкритті апеляційного провадження, або закрити його.
		Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 433, 434, 436 - 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга потерпілого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
		З цих підстав Суд постановив:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 22 березня 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження - без зміни.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
		Судді
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...