Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/2721/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; інші договори.
Надіслано для оприлюднення: 06.03.2019. Зареєстровано: 06.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.03.2019.
Дата набрання законної сили: 06.03.2019
Результат оскарження 01.10.2019 Верховний Суд: змінено постанову суду апеляційної інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		_____________________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 березня 2019 рокум. ОдесаСправа № 916/2721/18Південно-західний апеляційний господарський суд у складі: 
		головуючого судді Л.В. Поліщук,
		суддів: В.В. Бєляновського, К.В. Богатиря,
		 
		секретар судового засідання  О.В. Клименко,
		 
		за участю представників:
		від позивача: ОСОБА_1
		від відповідача: ОСОБА_2
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ"
		на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.01.2019 (суддя Цісельський О.В., м. Одеса, повний текст складено та підписано 15.01.2019) про закриття провадження
		у справі № 916/2721/18
		за позовом Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ"
		до відповідача: Професійної спілки робітників морського транспорту "ОДЕСЬКОГО МОРСЬКОГО ПОРТУ" 
		про визнання недійсним пункту колективного договору,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У грудні 2018 року Державне підприємство "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" (далі  ДП "АМПУ") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Професійної спілки робітників морського транспорту "ОДЕСЬКОГО МОРСЬКОГО ПОРТУ" про визнання недійсним пункту 2.12 колективного договору, укладеного між роботодавцем ДП "АМПУ" та відповідачем на 2016-2018 роки і зареєстрованого Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради № 08/158-023 від 10.05.2016.
		У правове обґрунтування позову позивач послався на ст.ст. 202, 203, 215 ЦК України, ст.135 ГК України, ст.ст. 4, 10 КЗпП України, ст.ст. 1, 5 Закону України «Про колективні договори і угоди». 
		09.01.2019 до Господарського суду Одеської області надійшла заява відповідача про закриття провадження у справі №916/2721/18 з посиланням на те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.01.2019 заяву професійної спілки робітників морського транспорту "ОДЕСЬКОГО МОРСЬКОГО ПОРТУ" (вх.№385/19 від 09.01.2019) про закриття провадження у справі задоволено, провадження у справі №916/2721/18 за позовом державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" до професійної спілки робітників морського транспорту "ОДЕСЬКОГО МОРСЬКОГО ПОРТУ" про визнання недійсним пункту колективного договору закрито.Ухвала суду мотивована тим, що спір у даній справі виник з трудових відносин, тому підвідомчий судам загальною юрисдикції.
		Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ДП "АМПУ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вказану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження і направити дану справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Так, скаржник зазначив, що, оскільки питання визначення організаційної структури, встановлення чисельності штатного розпису, прийняття рішення про реорганізацію, перепрофілювання, ліквідацію структурних підрозділів підприємства, які врегульовані спірним пунктом 2.12. колективного договору, відносяться до організаційно-господарських та внутрішньогосподарських повноважень субєкта господарювання, які відповідно до ст. 1 ГПК України підпадають під регулювання господарського законодавства та відповідно до ст. 3 ГК України є господарськими правовідносинами, то назване підприємство звернулось за захистом своїх прав саме до господарського суду. Крім того, скаржник вказав, що суд першої інстанції не дав оцінки змісту спірному пункту колективного договору, а обмежився лише метою укладення колективних договорів.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.01.2019 у справі № 916/2721/18; встановлено відповідачу строк до 21.02.2019 для подання відзиву на апеляційну скаргу; розяснено учасникам справи про їх право в строк до 21.02.2019 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи, а також призначено розгляд апеляційної скарги на 05.03.2019 о 10:00 год.
		Ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.02.2019 повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи №916/2721/18 перенесено на 06.03.2019 о 14:00 год.
		Відзив відповідача на вказану апеляційну скаргу до Південно-західного апеляційного господарського суду не надходив.
		У судовому засіданні 06.03.2019 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, а представник відповідача просив залишити оскаржувану ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу  без задоволення, посилаючись на те, що спір у даній справі не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
		Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
		Між роботодавцем ДП "АМПУ" та Профспілкою робітників морського транспорту "ОДЕСЬКОГО МОРСЬКОГО ПОРТУ" (далі  Адміністрація) було укладено колективний договір на 2016-2018 роки, який затверджений на конференції трудового колективу 22.01.2016 та зареєстрований Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради № 08/158-023 від 10.05.2016. Даний договір вступив у силу з 12.04.2016.
		Згідно з п. 2.12 вказаного договору Адміністрація своєчасно інформує Профспілку про економічний та фінансовий стан підприємства, про всі зміни в організації виробництва та праці, оплати праці, планах соціального розвитку ОФ ДП "АМПУ", що готуються не менше, ніж за 2 місці. Приймати рішення з питань, що стосуються змін в організації виробництва і праці, трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників виключно за погодженням з профспілкою, з дотриманням чинного законодавства, умов Генеральної, Галузевої угод і цього договору. 
		Звертаючись з позовом, ДП "АМПУ" вказало, що, на його думку, положення п. 2.12 колективного договору виходять за межі компетенції сторін цього договору та регулюють порядок здійснення господарської діяльності, тому мають бути визнані судом недійсними.
		Частиною 2 статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		За змістом частини першої статті 20 названого Кодексу господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
		Згідно зі ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.
		Приписами частини першої статті 4 Господарського кодексу України передбачено, що трудові відносини не є предметом регулювання цього Кодексу.
		Правове становище професійних спілок, їх статус та повноваження регулюються Кодексом законів про працю України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
		Працівники мають право, зокрема, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку. Первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статутом професійної спілки (стаття 2, частини перша, друга статті 246 Кодексу законів про працю України).
		Згідно зі статтею 244 Кодексу законів про працю України Права професійних спілок, їх об'єднань визначаються Конституцією України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами.
		За змістом статей 1, 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Первинна організація профспілки - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі. Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.
		Правові й організаційні засади функціонування системи заходів з вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними врегульовано Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
		Встановлені цим Законом норми поширюються на найманих працівників та організації, утворені ними відповідно до законодавства для представництва і захисту їх інтересів, і на роботодавців, організації роботодавців та їх об'єднання.
		Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо: встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; укладення чи зміни колективного договору, угоди; виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю.
		Сторонами колективного трудового спору на виробничому рівні є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та роботодавець (стаття 3 вказаного Закону).
		Судовий порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів) процесуальним законодавством та Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» передбачена у таких випадках: розгляд заяви власника або уповноваженого ним органу про визнання страйку незаконним (стаття 23 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»); розгляд заяви Національної служби посередництва і примирення про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у випадках, передбачених статтею 24 цього Закону, і коли сторонами не враховано рекомендації Національної служби посередництва і примирення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) (стаття 25 вказаного Закону); оскарження профспілками неправомірних дій або бездіяльності посадових осіб, винних у порушенні умов колективного договору чи угоди (частина п'ята статті 20 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»); невиконання роботодавцем обов'язку щодо створення умов діяльності профспілок, регламентованих колективним договором (частини друга, четверта статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).
		Сторонами спору у даній справі є первинна профспілкова організація та роботодавець, а спір виник щодо недійсності пункту колективного договору.
		Враховуючи вищевикладені положення законодавства, суд апеляційної інстанції зазначає, при вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір - господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
		Спори, підвідомчі господарським судам України, визначені, як вище згадувалось, статтею 20 ГПК України.
		Натомість колективні трудові спори це спори між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, в яких йдеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин і порядок вирішення таких спорів визначено Законом України від 3 березня 1998 року № 137/98-ВР "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
		Згідно з частиною 1 статті ст.19 ЦПК України, в порядку цивільного судочинства судами загальної юрисдикції розглядаються справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. 
		Господарським процесуальним кодексом України не передбачено положень, які б віднесли цей спір до таких, що підвідомчий господарським судам. 
		Враховуючи суть спору, спрямовану на врегулювання інтересів сторін трудових правовідносин, порядок вирішення яких визначено Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" висновок господарського суду першої інстанції про те, що даний спір не підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства, є правильним.
		Аналогічної правової позиції дотримується ОСОБА_3 Верховного Суду в постанові від 17 травня 2018 року у справі № 910/11188/17.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
		Таким чином, враховуючи наведені норми матеріального та процесуального права, висновок Господарського суду Одеської області про непідвідомчість спору у справі № 916/2721/18 господарському суду та закриття у звязку з цим провадження у даній справі є правомірним, а тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції відсутні.
		Доводи ДП "АМПУ", викладені в апеляційній скарзі, спростовуються вищевикладеним.
		Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
		Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 276, 281-284 ГПК України, суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" залишити без задоволення.
		Ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.01.2019 про закриття провадження у справі № 916/2721/18 залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
		Повний текст постанови складено 06.03.2019.
		 
		Головуючий суддя Л.В. Поліщук
		 
		 
		Суддя В.В. Бєляновський
		 
		 
		Суддя К.В. Богатир

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...