Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/2402/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; грошового обігу та розрахунків, з них; за участю органів доходів і зборів.
Надіслано для оприлюднення: 05.03.2019. Зареєстровано: 06.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.03.2019.
Дата набрання законної сили: 05.03.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		Київ
		 
		05 березня 2019 року 
		справа №806/2402/16
		адміністративне провадження №К/9901/42240/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
		суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області 
		на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року у складі судді Черняхович І.Е. 
		та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у складі суддів Капустинського М.М., Мацького Є.М., Шидловського В.Б. 
		у справі № 806/2402/16 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілгаз» 
		до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області 
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		 
		У С Т А Н О В И В :
		 
		У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобілгаз» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій.
		27 квітня 2017 року Житомирський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, вимоги позивача задовольнив у повному обсязі, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0000504000. Рішення суду вмотивовано тим, що зазначена штрафна санкція застосовується виключно за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, проте факту реалізації газу податковим органом не встановлено.
		У липні 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, в який, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити Товариству у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		 
		У серпні 2017 року позивач надіслав до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наполягає на законності рішень судів попередніх інстанцій, просить залишити касаційну скаргу без задоволення. 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
		 
		Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
		 
		Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у квітні 2016 року податковим органом проведено фактичну перевірку дотримання позивачем вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, нафтопродуктами, паливом моторним альтернативним, скрапленим газом, за результатами якої складено акт № 108/21/33649735 від 29 квітня 2016 року (далі - акт перевірки). 
		 
		Висновками перевірки встановлено порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині не ведення в повному обсязі у порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
		 
		На підставі висновків акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000504000 від 20 травня 2016 року, яким до позивача на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні санкції в сумі 212 546,94 грн. 
		 
		В ході проведення перевірки встановлено факт не ведення обліку товарних запасів, а саме залишки скрапленого газу відповідно до бухгалтерської довідки складають 19466,25 л., а відповідно до проведеної інвентаризації фактичні залишки складають 5   104,47 л. Нестача становить 14   361,28 л. на суму 106   273,47 грн. 
		 
		Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
		 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.
		 
		Відповідно до статті першої Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
		 
		Відповідно до частини 2 статті 8 вказаного Закону, питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
		 
		Частина 5 статті 8 того ж Закону визначає, що підприємство, зокрема, самостійно визначає облікову політику підприємства, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського обліку), звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписанні бухгалтерських документів, затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку. 
		 
		Спірне податкове повідомлення-рішення № 0000504000 від 20 травня 2016 року винесено за порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
		 
		При визначенні розміру штрафної санкції податковий орган посилається на статтю 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», якою визначено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
		 
		Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що застосування такої санкції можливо до підприємства, яке не облікувало товар та реалізувало його, не провівши розрахунки через реєстратор розрахункових операції.
		 
		Факту наявності у позивача не облікованого товару та його продажу податковим органом не встановлено.
		 
		Суд не погоджується з доводом податкового органу стосовно того, що санкція статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовується також у випадку не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
		 
		Аналогічної позиції дотримується Державна податкова адміністрація України, викладеної у листі від 14 липня 2003 року № 10974/7/23-2117, яким роз'яснено, що відсутність накладних або їх неправильне оформлення не може бути віднесене до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Крім того, законодавством не передбачений порядок обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, тому оприбуткування товарів здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні.
		Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах,  систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного та  аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
		Пунктом 4.1.7.10 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Держнафтогазпрому, Мінекономіки,  Мінтрансу, Держстандарту,     Держкомстату України від 02 квітня 1998 року N 81/38/101/235/122 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1999 року за N 685/3978,  визначено,  що  перед початком заправки автомашин через паливороздавальну колонку оператор АЗС повинен оприбуткувати прийнятий нафтопродукт, тобто зробити необхідні записи в  Журналі обліку нафтопродуктів, які надійшли. Сторінки журналу повинні бути    пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою  суб'єкта  підприємницької діяльності, а сам журнал - зареєстрований у державній податковій інспекції за місцем   здійснення підприємницької діяльності, скріплений печаткою державної податкової  інспекції  та  завірений підписом її керівника.
		Однак, слід зазначити, що дія даної Інструкції не поширюється на Закон України  "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки вона не розроблена на виконання вимог даного Закону.
		 
		Враховуючи вищевикладене, Державна податкова адміністрація України вважає, що застосування фінансових санкцій, передбачених статтями 20 та 21 Закону №265/95-ВР, а саме за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та за неведення  або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів  за  місцем реалізації та зберігання (неведення журналу обліку нафтопродуктів), є неправомірним.
		 
		Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що зазначена штрафна санкція застосовується виключно за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку та у даному випадку не може бути застосована до позивача.
		 
		Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено. 
		 
		Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого, касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення.
		 
		Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у справі № 806/2402/16 залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                 Р.Ф.Ханова 
		 
		Судді:                                                                                           І.А.Гончарова          
		 
		                                                                                          І.Я.Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...