Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 807/782/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Надіслано для оприлюднення: 06.03.2019. Зареєстровано: 06.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.03.2019.
Дата набрання законної сили: 05.03.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		05 березня 2019 року 
		Київ
		справа №807/782/17
		адміністративне провадження №К/9901/51379/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
		суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
		розглянувши в порядку письмового провадження 
		касаційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області 
		на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 (суддя Рейті С.І.)
		та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 (судді Курилець А.Р., Кушнерик М.П., Міцкула О.І.)
		у справі № 807/782/17 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІО-К»
		до Головного управління ДФС у Закарпатській області 
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СІО-К» (далі - позивач, ТОВ «СІО-К») звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Закарпатській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.03.2017 № 0000011201.
		Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.11.2017, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018, позов задоволено.
		Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. 
		Касаційну скаргу податковий орган обґрунтовує тим, що судами не надано належної оцінки тому, що однією з умов бюджетного відшкодування є вимога щодо фактичної сплати податку отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітних періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України. В той час як операції із зарахування зустрічних вимог вважаються бартерними, оскільки не передбачають розрахунки коштами, а відтак кредиторська заборгованість, яка погашена у результаті проведення взаємозаліку заборгованостей, не підлягає бюджетному відшкодуванню.
		Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що проведеною Ужгородською ОДПІ камеральною перевіркою даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість ТОВ «СІО-К» щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2016 року та законності нарахування бюджетного відшкодування за жовтень 2016 року, встановлено, що ТОВ «СІО-К» не надало платіжні доручення ТОВ «СІО-К» про оплату включених ТОВ «СІО-К» до бюджетного відшкодування 11082,00 грн. ПДВ по контрагенту Представництво «Біомак інж. Черни С.Р.О." за жовтень 2016 року. Перевіркою (акт перевірки від 22.12.2016 року № 89/12-00/22101670) встановлено, що ТОВ «СІО-К»  в порушення підпункту  «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України завищило на 11082,00 гривень суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок за жовтень 2016 року.
		Податковим повідомленням-рішенням Ужгородської ОДПІ від 28.12.2016 року № 002683704 зменшено на 11082,00 грн. суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2016 року та застосовано 5541,00 грн. штрафної санкції. 
		ТОВ «СІО-К» оскаржило в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Закарпатській області вищевказане податкове повідомлення-рішення та за результатами розгляду скарги, ГУ ДФС у Закарпатській області на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України провело документальну позапланову перевірку (акт перевірки від 01.03.2017 року № 4/12-01/22101670) та керуючись главою 4 Податкового кодексу України, скасувало податкове повідомлення-рішення Ужгородської ОДПІ від 28.12.2016 року № 002683704 та прийняло податкове повідомлення-рішення від 14.03.2017 року № 0000011201 про зменшення на 11082,00 грн. суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2016 року та застосування 5541,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.
		За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області від 14.03.2017 року № 0000011201, Державна фіскальна служба України залишила без розгляду скаргу ТОВ «СІО-К» та рішення про результати розгляду первинної скарги.
		Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступних мотивів.
		Судами встановлено, що 01.07.2015 між ТОВ «СІО-К» та представництвом «Біомак Інж. Черни С.Р.О.» укладено договір оренди нежитлового приміщення - частини першого поверху лісопильного цеху №1, загальною площею 262,10 кв.м., який розташований в с. Великий Березний, вул.Фізкультурна,11.
		Відповідно до пункту 5.1 вказаного договору, орендна плата протягом перших 12 місяців користування орендованим приміщенням складає еквівалент 200 Євро без ПДВ за один місяць.
		Угодою № 2-2016 про внесення змін до договору оренди № 01/О від 01.07.2015 встановлено, що орендна плата складається із змінної та фіксованої частини, що сплачується за один розрахунковий період до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. Фіксована частина орендної плати визначена у твердій грошовій сумі в українських гривнях, що є еквівалентом 200 євро за один розрахунковий період по курсу НБУ на дату сплати. Змінна частина орендної плати визначається за погодженням сторонами у відповідній заяві орендаря та складається із таких елементів: компенсації частини вартості спожитої в орендованих приміщенням електроенергії, компенсації частини вартості послуг на утримання електромереж, компенсації частини вартості послуг протипожежної безпеки.
		Суди встановили, що як вбачається з угоди № 1-2016 «Про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог до договору оренди № 01/О від 01.07.2015 року», ТОВ «СІО-К» (орендодавець) з одного боку, та Представництво «Біомак інж. Черни С.Р.О.» (орендар), з іншого боку, уклали цю Угоду про таке: орендодавець (ТОВ «СІО-К») є кредитором, а орендар (Представництво «Біомак інж. Черни С.Р.О.») - боржником в частині не сплаченої орендної плати за договором оренди від 01.07.2015 року № 01/О за період з 01.07.2015 по 31.10.2016 в сумі 66493,16 грн. (включаючи 11082,19 грн. ПДВ); орендар (Представництво «Біомак інж. Черни С.Р.О.») є кредитором, а орендодавець (ТОВ «СІО-К») - боржником в частині проведених невід'ємних поліпшень орендованого майна згідно статті 7 договору оренди від 01.07.2015 року № 01/О за період з 01.07.2015 року по 31.10.2016 року в сумі 66493,16 грн. (включаючи 11082,19 грн. ПДВ). Розмір зустрічних грошових вимог за договором оренди від 01.07.2015 року № 01/О, що підлягають заліку, складає 66493,16 грн. з ПДВ, сума ПДВ - 11082,19 грн. З моменту набрання сили угоди зобов'язання сторін припиняються в розмірі 66493,16 грн. (в т.ч. ПДВ 11082,19 грн.).
		Згідно заяви про залік зустрічних однорідних вимог від 10.10.2016 року № 1 Представництво «Біомак інж. Черни С.Р.О.» просить провести залік зустрічних вимог в частині несплаченої орендної плати за Договором оренди від 01.07.2015 № 01/О відповідно до статті 7 за період з 01.07.2015 по 31.10.2016 в рахунок оплати частини проведених невід'ємних поліпшень орендованого майна за Договором оренди від 01.07.2015 року № 01/О.
		Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № БІ-0000002, ТОВ «СІО-К» (орендодавець) з одного боку, та Представництво «Біомак інж. Черни С.Р.О.» (орендар), з іншого боку, затвердили, що виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги): капітальні поліпшення орендованого майна на суму 55410,97 грн. без ПДВ (ПДВ 11082,19 грн.).
		Таким чином, ТОВ «СІО-К» до складу податкового кредиту за жовтень 2016 року та до бюджетного відшкодування в декларації з ПДВ за жовтень 2016 року включило 11082,19 грн. ПДВ (номенклатура товарів/послуг продавця «Часткове відшкодування поліпшень орендованого майна») по податковій накладній Представництво «Біомак інж. Черни С.Р.О.» від 31.10.2016 року № 1 (зареєстровано в ЄРПН 15.11.2016 року), розрахунки по якій проведено шляхом зарахування зустрічних вимог, що підлягають заліку, на загальну суму 66493,16 грн., в тому числі ПДВ 11082,19 грн.; розрахунки проведено не в грошовій формі, а у формі взаємозаліку.
		Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог, виходячи з такого.
		Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
		Відповідно до підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
		З аналізу вказаних норм Податкового кодексу України слідує, що бюджетному відшкодуванню підлягає сума коштів, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, яка фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України. При цьому, під фактичною сплатою слід розуміти не грошову форму розрахунків, а факт сплати податку, який сплачений отримувачем в ціні товарів/послуг постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.
		Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.
		Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Враховуючи викладене,  суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій  виконано  всі  вимоги  процесуального  законодавства, всебічно  перевірено  обставини  справи,  вирішено  справу  у  відповідності  до  норм  матеріального  права, постановлено  обґрунтовані  рішення,  в  яких  повно  відображені  обставини,  що  мають  значення  для  справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
		Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області залишити без задоволення. 
		Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.11.2017  та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 у справі № 807/782/17 залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя (підпис)  І.А. ВасильєваСудді: (підпис)  С.С. Пасічник  (підпис)  В.П. Юрченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...