Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 210/53/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; спори про відшкодування шкоди, заподіяної від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Надіслано для оприлюднення: 06.03.2019. Зареєстровано: 07.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2019.
Дата набрання законної сили: 25.06.2019
Результат оскарження 25.06.2019 Апеляційний суд Дніпропетровської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/210/818/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Справа № 210/53/19 
		Провадження № 2/210/818/19 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		"18" лютого 2019 р.                            м. Кривий Ріг    
		   
		Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2 розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» про стягнення моральної шкоди у звязку із ушкодженням здоровя, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» про стягнення моральної шкоди у звязку із ушкодженням здоровя.
		Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 11 січня 2019 року по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
		В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначила, що перебуваючи в трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» з 28.08.2002 року по 24.07.2015 року працювала машиністом конвеєра. 24.07.2015 року позивач звільнилась з підприємства відповідача за власним бажанням у звязку з виходом на пенсію.
		Нещодавно від свого представника позивач дізналася, що Відповідач на протязі всього її трудового стажу порушував законодавство про охорону праці. Рішенням лікувально експертної комісії Український науково-дослідницький інститут промислової медицини від 28.02.2017 року Протокол № 274 позивачу було встановлено професійне захворювання за діагнозом: Радикулопатія попереково-крижова з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і мьязово-тонічними синдромами, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді остеоартрозу у поєднанні з пері артрозом колінних суглобів, двобічного кокс артрозу. Комісія в складі: заступника головного лікаря з гігієни праці головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, заступника головного лікаря з експертизи Криворізької міської клінічної лікарні, представників з підприємства, Фонд соціального страхування від нещасних випадків, провела розслідування профзахворювання позивача та склала ОСОБА_4 розслідування хронічного професійного захворювань № 6 від 16.05.2018 року. Комісія встановила , що причина професійного захворювання позивача є: робота де мало місце фізичне перевантаження, а саме: маса підіймання та переміщення вантажу  10 кг. При санітарній нормі  до 7 кг; нахили тулуба  300  320 раз при санітарній нормі 51-100 раз. Приблизно з 2015 року по теперішній час позивач переносить моральні страждання та переживання у звязку з постійним лікуванням в лікарських установах, а в подальшому від отриманого нею професійного захворювання, втратою працездатності та іншими негативними наслідками які виникли від її профзахворювання.
		У звязку із заподіянням шкоди, Позивач первинно 07.08.2018 року, пройшла огляд медико-соціальною експертною комісією (надалі - МСЕК), де їй було визначено ступень втрати професійної працездатності  25% по радиколопатії, що підтверджується довідкою МСЕК виданою на імя Позивача.
		Таким чином,Позивач змушена тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування.
		У зв'язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки Позивача, остання позбавлена можливості реалізовувати свої звички та бажання, в неї постійно виникають складнощі у зв'язку з загальною слабкістю, втомою, постійними болями. 
		Тривалий процес лікування, позбавляє Позивача можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, Позивач постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, Позивач, в наслідок отриманого хронічного професійного захворювання, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. У звязку з чим, просила суд стягнути з відповідача на її користь суму моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження її здоровя у розмірі 170 000,00 гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
		Позивач ОСОБА_3 при звернені до суду у позовній заяві зазначила, що просить суд проводити розгляд справи без її участі.
		Представник відповідача ОСОБА_5 подала до суду 07 лютого 2019 року відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позов не визнає та підприємство не погоджується з доводами та вимогами Позивача, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на те що, відповідно до ч. 1 - 4 ст. 153, ст. 158 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Власник або уповноважений ним орган зобовязаний вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничий приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо.
		Відповідно до п. З Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ України від 08.04.2014 р. №248., робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів (3 клас) дозволена тільки за умови застосування засобів колективного та індивідуального захисту і скороченим часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом).
		В даному конкретному випадку, при укладенні трудового договору між Сторонами, відповідно до ст. 29 КЗпП України, Позивачу було роз'яснено під розпис його права і обов'язки, повідомлено про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, та можливі наслідки їх впливу на здоровя, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору. Тож Позивач свідомо приймала запропоновані їй умови праці і усвідомлював можливість ушкодження її здоров'я та його наслідки.
		В свою чергу, Відповідач не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував. Більше того, на ПАТ «АМКР» відповідне до вимог законодавства постійно застосовуються заходи щодо полегшення і оздоровленню умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, позитивного досвіду з охорони праці. У звязку з чим, просила суд, відмовити у задоволенні позову.
		При вирішенні питання про спричинення позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стан його здоров'я, втрату професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках.
		Судом встановлено, що відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці БТ-II № 1048994 на імя ОСОБА_6, остання працювала на ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», як вбачається з запису № 22 вказаної трудової книжки 28.08.2002 року ОСОБА_6 прийнята на роботу на підприємство Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» на дробильну фабрику ГОКа машиністом конвеєру 2 розряду, відповідно до запису № 23 Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» перетворено за 08.04.2004 року на Відкрите акціонерне товариство «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь», відповідно до запису № 24 з 04.01.2005 року ОСОБА_6 переведено на дробильну фабрику ГОКа машиністом конвеєра 3 розряду, відповідно до запису № 25 від 22.11.2005 року переведено на дробильну фабрику ГОКа машиністом конвеєра 4 розряду, відповідно до запису № 28 з 19.08.2010 року переведено до гірного департаменту машиністом конвеєра 4 розрядку, відповідно до запису № 32 від 24.07.2015 року звільнена за власним бажанням в звязку з виходом на пенсію. (а.с. 6-8).
		Як вбачається з Свідоцтва про шлюб серії 1-КИ № 416561 від 25.05.2018 року виданим Металургійним районним у місті ОСОБА_1 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, 25 травня 2018 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклали шлюб, після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_7. (а.с.5)
		Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу державної установи «Український НДІ промислової медицини» про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 01.03.2018 року Протокол № 338 ОСОБА_3 було встановлене професійне захворювання: радикулопатія попереково-крижова з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і мьязово-тонічними синдромами, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді остеоартрозу у поєднанні з пері артрозом колінних суглобів, двобічного кокс артрозу. (а.с.18-19)
		ОСОБА_4 № 6 форми П-4 розслідування хронічного професійного захворювання від 16.05.2018 року вбачається, що позивач працюючи на посаді машиніста конвеєра дробарної фабрики гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» підпала під дію факторів важкості праці, показники яких перевищували нормативні значення через недосконалість робочого місця. 
		ОСОБА_4 пункту 17 вказаного ОСОБА_4 вбачається, що причини виникнення професійного захворювання, є фізичне перевантаження:
		-Маса підіймання та переміщення вантажу  10 кг. При санітарній нормі  до 7 кг;
		-Нахили тулуба  300  320 раз при санітарній нормі 51-100 раз.
		Відповідно до п. 14 вказаного ОСОБА_4 встановлено, що внаслідок тяжкоїпраці, радикулопатія попереково-крижова з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і мьязово-тонічними синдромами, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді остеоартрозу у поєднанні з пері артрозом колінних суглобів, двобічного кокс артрозу. (а.с. 9-10)
		ОСОБА_4 з довідки МСЕК «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги» серії 12ААА від 07.08.2018 року № 050443, позивачу ОСОБА_3 первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності на 25 % - радикулопатія, з 30 липня 2018 року по 01 серпня 2019 року, дата перегляду 01.07.2019 року. (а.с. 11).
		Так, наявність професійного захворювання у позивача також підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема наданими виписними епікризами, з яких вбачається що з 12.05.2015 року по 22.05.2015 рік ОСОБА_3 перебувала на лікуванні в Комунальному закладі «Криворізька міська лікарня № 2» Дніпропетровської обласної ради» з діагнозом полісегментарна попереково-крижова радиколупатія на фоні поширення остеохондрозу хребта, хронічно-прогресуючий перебіг, з 03.07.2015 року 16.07.2015 року ОСОБА_3 перебувала на лікуванні в Комунальному закладі «Криворізька міська лікарня № 9» Дніпропетровської обласної ради» з діагнозом остеоартроз з переважним ураженням суглобів нижніх кінцівок: кокс артроз Рст. 1, з 21.06.2016 року по 01.07.2016 року ОСОБА_3 перебувала на лікуванні в Комунальному закладі «Криворізька міська лікарня № 2» Дніпропетровської обласної ради» з діагнозом полісегментарна попереково-крижова радиколупатія на фоні поширення остеохондрозу хребта, з 21.02.2017 року по 07.03.2017 року ОСОБА_3 знаходилась на стаціонарному лікуванні в Державній установі «Український науково дослідний інститут промислової медицини» з діагнозом радикулопатія попереково-крижова S1, переважно справа, з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим синдромо Деф. Артроз тазостегнових суглобів 1ст., з 09.11.2017 року по 22.11.2017 року ОСОБА_3 знаходилась на стаціонарному лікуванні в Державній установі «Український науково дослідний інститут промислової медицини» з діагнозом радикулопатія попереково-крижова білатеральна L5-S1, переважно справа, з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим синдромо Деф. Артроз тазостегнових суглобів 1ст., з 08.09.2017 року по 29.09.2017 рік ОСОБА_3 перебувала на лікуванні в Комунальному закладі «Криворізька міська лікарня № 11» Дніпропетровської обласної ради» в неврологічному відділенні з діагнозом хронічна попереково-крижова радикулопатія S1, переважно справа, торакалгія на фоні остеохондрозу хребта, протрузії дисків L3-L4, L4-L5, L5-S1 стійкий больовий синдром, часто рецидивуючий перебіг, стадія затяжного загострення. Статико  динамічні порушення 11 ст., з 20.02.2018 року по 02.03.2018 рік ОСОБА_3 знаходилась на стаціонарному лікуванні в Державній установі «Український науково дослідний інститут промислової медицини» з діагнозом радикулопатія попереково-крижова білатеральна L4, L5, S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і мязово тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді остеоартриту у поєднанні з пері артрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня), двобічного кокс артрозу (ПФ першого-другого ступеня). Захворювання професійне 01.03.2018 року. (а.с. 12-17, 20-23).
		Відповідно до Закону України "Про охорону праці, на підприємство покладено обов'язок забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку показники мікроклімату інші показники умов праці відхиляються від встановлених нормативних показників, що стали причиною профзахворювання позивача.
		Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю позивача була заподіяна шкода професійним захворюванням, на підприємстві відповідача позивач тривалий час працював, виконуючи роботи в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.
		Як встановлено із медичних документів, позивач внаслідок професійного захворювання втратив професійну працездатність, не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно перебувати на обліку у ЛПЗ, приймати ліки, бо без них її стан погіршується і вона взагалі не може вести нормальне життя. 
		При цьому суд враховує, що моральні страждання позивача мають постійний характер, незважаючи на регулярні курси лікування, стан здоров`я позивача покращується тимчасово. Постійний характер фізичних страждань через постійні болі позивача знаходить також підтвердження в медичних документах, з яких убачається, що позивач має необхідність проходити регулярне стаціонарне лікування з приводу професійного захворювання. Фізичний стан, самопочуття з часом не покращується, лікування в медичних установах приносить тимчасовий результат, періодично відбуваються загострення - рецидив хвороби. Зазначені обставини викликають відчуття неповноцінності у позивача, через що він переживає моральні страждання. Такі обставини вносять суттєві зміни в життєвих стосунках, він вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, змінити спосіб життя.
		Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
		З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року "Кечко проти України" у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008, абз. 9 п. 5 встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскількистаттею 1167 Цивільного кодексу Українитастаттею 237-1 Кодексу законів про працю Україниїм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
		Відповідно достатті 153 КЗпП Українизабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.Статтею 173 КЗпП Українизакріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
		ОСОБА_4 частин 1,3ст. 13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умовипрацівідповіднодо нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
		Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.
		Статтею 237-1 КЗпП Українипередбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		У зв'язку з тим, що відповідно до положеньст. 237-1 КЗпП Українивідшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов'язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.
		Як роз'яснено у п.9 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та ін. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Таким чином, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу.
		Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, настання негативних змін у його житті, неможливість відновлення стану, який мав потерпілий до професійного захворювання, з урахуванням ступеню вини відповідача, час роботи на підприємствах відповідача в умовах шкідливих факторів, постійний характер страждань позивача, яка переносить постійний фізичний біль, обмежений в можливості роботи в домашньому господарстві, звичайних повсякденних заняттях та активному спілкуванні з сім`єю, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, і вважає необхідним призначити позивачу компенсацію в розмірі 30000,00 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.
		У судовому засіданні встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.
		При цьому, суд наголошує, що відшкодування шкоди полягає у праві особи на відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди, а тому фактичне позбавлення позивача права на відшкодування моральної шкоди суперечить проголошеному принципу державної політики. Адже ст.4 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоровя працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
		ОСОБА_4 ст.5Закону України«Про судовийзбір» позивач звільнений від сплати судового збору.
		Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 768, 40 грн.
		Керуючись ст. 3, 8, ч.3 ст. 22, 43, 46 Конституції України, ст..ст.13 Закону України "Про охорону праці», ст.153, 237-1 КЗпП України, ст. 268, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст. 4, 9, 13, 81, 141, 259-268 ЦПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» про стягнення моральної шкоди у звязку із ушкодженням здоровя  задовольнити частково. 
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, суму моральної шкоди завданої внаслідок ушкодження її здоровя у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
		В задоволеннііншої частинипозовуОСОБА_3 - відмовити.
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь держави судовий збір 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя: С. В. Ступак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...