Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 635/6325/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 06.03.2019. Зареєстровано: 07.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2019.
Дата набрання законної сили: 08.04.2019
Номер судового провадження: 1-кп/635/349/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017220430000928

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 635/6325/18
		Провадження № 1-кп/635/349/2019
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 березня 2019 року                             селище Покотилівка
		Харківський районний суд Харківської області в складі:
		головуючий суддя ОСОБА_1 
		секретар судового засідання ОСОБА_2 
		сторона обвинувачення прокурор ОСОБА_3 
		сторона захисту обвинувачений ОСОБА_4 
		потерпілий ОСОБА_5 
		законний представник потерпілого ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12017220430000928 від 10 травня 2017 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Мерефа Харківського району Харківської області, громадянина України, який має середню освіту, працює кранівником на підприємстві ТОВ «ЖИЛСТРОЙ 3», не одружений, має малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не засуджений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України
		ВСТАНОВИВ:
		   суд вважає доведеним, що 09 травня 2017 року приблизно о 18:00 ОСОБА_4 керував автомобілем ВАЗ 211540, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , і рухався у світлий час доби, при достатній видимості зі швидкістю 90 км/год. по проїжджій частині дороги вулиці Дніпровської в місті Мерефа Харківського району Харківської області зі сторони центру міста у напрямку міста Харкова. Під час руху поблизу будинка № 167 за вищевказаною адресою, ОСОБА_4 керуючи технічно справним автомобілем в населеному пункті з перевищенням максимально дозволеної швидкості проявив необачність та завчасно не вжив заходів для зменшення швидкості руху керованого ним автомобіля, внаслідок чого на проїжджій частині дороги допустив наїзд передньою правою частиною автомобіля на неповнолітнього пішохода ОСОБА_5 . В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_5 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпеки для життя: важка черепно-мозкова травма у вигляді підапоневротичної гематоми справа, багато фрагментарного перелому кісток зведення черепа (перелому правої скроневої кістки з розбіжністю внутрішньої і зовнішньої кісткових пластин, одиничними дрібними фрагментами, з незначним зануренням їх інтракраніально, лінійного перелому потиличної кістки, про ходячого по лямбовидному шву з наявністю дрібних кісткових фрагментів по ходу перелому), крововиливів над і під тверду мозкову оболонку (епідуральної гематоми на рівні тім`яної частки справа, субдурального крововиливу правої скронево  тім`яної області), субурахноїдального крововиливу, забою головного мозку важкого ступеня, забитої рани нижньої губи, саден голови, синця в околоочній області зліва; легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на передній черевній стінці, саден кінцівок. 
		Своїми діямиобвинувачений ОСОБА_4 порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України, згідно яким:
		п. 12.4  «у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.».
		Порушення правил безпеки дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходяться у причинному зв`язку із спричиненням пішоходу ОСОБА_5 тілесних ушкоджень. 
		Крім того, 09 травня 2017 року приблизно о 18:00 ОСОБА_4 керуючи автомобілем ВАЗ 211540, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по проїжджій частині дороги вулиці Дніпровської в місті Мерефа Харківського району Харківської області, після наїзду поблизу будинку № 167 за вищевказаною адресою на неповнолітнього пішохода ОСОБА_5 , суб`єктивно усвідомлюючи, що своїми діями поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, нехтуючи моральними і правовими нормами, які передбачають надання допомоги людині, що перебуває в небезпечному для життя стані, маючи можливість надати таку допомогу, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння зник з місця дорожньо-транспортної пригоди, проїхавши без зупинки до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , свідомо залишивши у небезпечному для життя стані потерпілого пішохода ОСОБА_5 який внаслідок наїзду отримав тяжке і легке тілесні ушкодження, впав приблизно на середині проїжджої частини дороги та лежав без свідомості. 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого злочину та підтвердив, що 09 травня 2017 року приблизно о 18:00 він керував автомобілем ВАЗ 211540, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїжджій частині дороги вулиці Дніпровської в місті Мерефа Харківського району Харківської області зі сторони центру міста у напрямку міста Харкова і під час руху поблизу будинку № 167 допустив наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_8 після чого без зупинки проїхав до місця свого проживання.
		Крім визнання своєї провини, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочинів повністю підтверджується сукупністю доказів, які досліджені у ході судового розгляду:
		допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що 09 травня 2017 року приблизно о 18:00 він переходив проїжджу частину дороги по вулиці Дніпровській в місті Мерефа Харківського району Харківської області поблизу будинку № 167 і на нього наїхав автомобіль, після чого він втратив свідомість і прийшов до тями вже в лікарні;
		за даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09 травня 2017 року, схеми та фототаблиці до нього, при огляді горизонтальної ділянки дороги по вулиці Дніпровській в місті Мерефа Харківського району Харківської області поблизу будинку № 167, транспортний засіб відсутній, на проїжджій частині дороги на смузі руху в напрямку м. Красноград виявлені уламки скла дзеркала;
		відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 656-А/17, що проведена з 09.06.2017 року по 03.07.2017 року, внаслідок дорожньо-транспортної події, що сталася 09 травня 2017 року біля будинку АДРЕСА_2 , у потерпілого ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження: важка черепно-мозкова травма у вигляді підапоневротичної гематоми справа, багатофрагментарного перелому кісток зведення черепа (перелому правої скроневої кістки з розбіжністю внутрішньої і зовнішньої кісткових пластин, одиничними дрібними фрагментами, з незначним зануренням їх інтракраніально, лінійного перелому потиличної кістки, про ходячого по лямбовидному шву з наявністю дрібних кісткових фрагментів по ходу перелому), крововиливів над і під тверду мозкову оболонку (епідуральної гематоми на рівні тім`яної частки справа, субдурального крововиливу правої скронево  тім`яної області), субурахноїдального крововиливу, забою головного мозку важкого ступеня, забитої рани нижньої губи, саден голови, синця в околоочній області зліва, які по критерію небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень; та легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на передній черевній стінці, саден кінцівок; 
		відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 503/17 від 01 серпня 2017 року, на момент дорожньо-транспортної пригоди гальмівна система, рульове керування та ходова частина автомобіля ВАЗ 21154, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходились св. Працездатному стані, при якому були відсутні будь-які несправності, які б могли б впливати на їх вихідні параметри; 
		відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи та експертизи звуко- та відеозапису № 751/752/97/17 від 09 листопада 2017 року, з наданого на дослідження відеозапису та протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09 травня 2017 року встановлено, що місце наїзду на пішохода ОСОБА_5 по ширині проїжджої частини розташовувалось на відстані приблизно 3,2 м від правого по ходу руху автомобіля ВАЗ 211540, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по краю проїжджої частини; приблизний час руху пішохода ОСОБА_5 з моменту його виходу на проїжджу частину і до моменту наїзду на нього автомобілем ВАЗ 211540, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 2 с; з моменту загоряння стоп-сигналів на автомобілі ВАЗ 211540, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 і до моменту наїзду на пішохода ОСОБА_5 автомобілем ВАЗ 211540, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 минув час 1,3 с;
		відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 913/18 від 23 серпня 2018 року, у вказаній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ 211540, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України, при цьому він мав технічну можливість запобігти виникненню події ДТП шляхом виконання вимог п. 12.3 та п. 12.4 Правил дорожнього руху України; у діях водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_4 убачаються невідповідності вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, перебували у причинному зв`язку з виникненням події даного ДТП.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження та за ч. 1 ст. 135 КК України як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан. 
		При призначенні обвинуваченому покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставиною, яка відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 66 КК України пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого у вчиненому злочині.
		Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання суд не вбачає.
		Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не засуджений, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, працює кранівником на підприємстві ТОВ «ЖИЛСТРОЙ 3», не одружений, має малолітнього сина, проживає за зареєстрованим місцем проживання, де характеризується посередньо.
		Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні злочинів, також повністю визнав цивільний позов прокурора, за наявності обставини яка пом`якшує покарання та за відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статей закону, які передбачають відповідальність за вчинене, із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України. 
		Суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий необережний злочин та злочин невеликої тяжкості, також враховує особу винного, який має малолітню дитину, працює, має постійне зареєстроване місце проживання, де постійно мешкає, при цьому потерпілий та його законний представник в судовому засіданні підтвердили відсутність будь яких претензій до обвинуваченого і що обвинувачений відшкодував спричинену шкоду у розмірі 10000 гривень, що у сукупності дає підстави вважати, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, тому суд на підставі ст. 75 КК України звільняє  ОСОБА_4 від відбуванняосновного покаранняз випробуваннямта покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України. 
		Стосовно вимогпрокурора Харківськоїмісцевої прокуратури№ 6Харківської області ОСОБА_3  за цивільним позовом про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_5 у розмірі 12049, 82 гривень суд приходить до наступного.
		Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до обвинуваченого, при цьому цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом, а якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
		При відшкодуванні шкоди завданої вчиненням злочину, відповідно до ч. 4 ст. 1193 ЦК України, шкода відшкодовується незалежно від матеріального становища особи що завдала шкоди.
		Оскільки судом встановлено, що  ОСОБА_4 визнаний винним у вчинені злочину передбаченому ч. 2 ст. 286; ч. 1 ст. 135 КК України, в результаті злочинних дій якого потерпілому  ОСОБА_5  були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, потерпілий проходив курс лікування у Комунальному некомерційному підприємстві «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. А.І. Мещанінова», де витрати на лікування потерпілого склали 12049 гривень 82 коп., тому вважає, що сума витрат на лікування потерпілого понесена лікарняним закладом підлягає стягненню з обвинуваченого на користь Харківської міської ради, а позов прокурора Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області ОСОБА_3 задоволенню в повному обсязі. 
		Витрати пов`язані із залученням експертів, у зв`язку з проведенням судової автотехнічної експертизи визначення технічного стану транспортного засобу № 503/17 у розмірі 1581,92 гривень; судової комплексної автотехнічної експертизи та експертизи звуко-, відеозапису № 751/752/97/17 у розмірі 5948,80 гривень; судової автотехнічної експертизи № 913/18 у розмірі 2288,00 гривень, які підтверджені довідками Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру про витрати на проведення експертиз, відповідно до вимог ч. 2 ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави.
		   Керуючись ст. ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		    ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання:
		за ч. 1 ст. 135 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі,
		за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_4 призначити покарання за сукупністю злочинів передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначивши покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		На підставіст.75КК України ОСОБА_4 звільнитивід відбуванняпризначеного зацим вирокомсуду основногопокарання увиді позбавленняволі,якщо ОСОБА_4 протягом іспитовогостроку в2(два)роки невчинить новогозлочину тавиконає покладеніна ньогосудом обов`язкив силуч.1ст.76КК України: періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації; повідомляти уповноваженийорган зпитань пробаціїпро змінумісця проживаннячи роботита відповіднодо п.2ч.2ст.76КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із проведенням експертиз у розмірі 9818 (дев`ять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 72 коп. 
		Цивільний позов прокурора Харківськоїмісцевої прокуратури№ 6Харківської області ОСОБА_3   задовольнити повністю. 
		Стягнути з  ОСОБА_4 на користь Харківської міської ради суму витрат на лікування потерпілого  ОСОБА_5  урозмірі 12049(дванадцятьтисяч сорокдев`ять)гривень 82коп.понесену Комунальним некомерційним підприємством «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. А.І. Мещанінова».
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		   Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його захисник в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілі, їх представник у частині, що стосується інтересів потерпілих, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції.
		   Апеляція на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.    
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		   Суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...