Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0740/820/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: 07.03.2019. Зареєстровано: 08.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2019.
Дата набрання законної сили: 22.05.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		20 лютого 2019 року м. Ужгород№ 0740/820/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Ващиліна Р.О.
		при секретарі судового засідання Неміш Т.В.
		за участю:
		позивачів: ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2,
		відповідача 1: представник - не з'явився,
		відповідача 2: представник - ОСОБА_3,
		третьої особи: представник - ОСОБА_4,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Ужгородської районної державної адміністрації, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколенд Плюс" про визнання протиправним та скасування містобудівних умов та дозволу виконання будівельних робіт, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколенд Плюс", в якому просять: 1) визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №09/01-19 від 04.05.2016 р. на будівництво сміттєпереробного об'єкту (сортувального цеху та полігону твердих побутових відходів) в с. Вовкове Ужгородського району Закарпатської області; 2) визнати протиправним та скасувати дозвіл виконання будівельних робіт від 03.10.2017 р. серія ЗК 112172761910 на будівництво сміттєпереробного об'єкту (сортувального цеху та полігону твердих побутових відходів) в с. Вовкове Ужгородського району Закарпатської області. Заявлені позовні вимоги обґрунтовують тим, що в травня 2018 року у звязку з початком проведення будівельних робіт поблизу села Руські Комарівці в урочищі «Тайня» жителі села дізналися про намір ТОВ «Еколенд Плюс» здійснити будівництво сміттєпереробного обєкту на вказаній території на підставі отриманих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №09/01-19 від 04.05.2016 р. та дозволу на виконання будівельних робіт від 03.10.2017 р. Вважають, що такі документи надані з порушенням чинного законодавства, оскільки видані на підставі рішення Середнянської селищної ради «Про затвердження детального плану території сміттєпереробного обєкта в с. Вовкове урочище «Тайня»», яке фактично не приймалося, з порушенням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про відходи», а також ДБН В.2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування», а тому підлягають скасуванню.
		В підготовчому судовому засіданні 05 вересня 2018 року за заявою представника відповідача 2 протокольною ухвалою суду замінено відповідача 2 - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області на належного відповідача - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.
		Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання 3-ї особи про залишення позовної заяви без розгляду.
		В судовому засіданні 20 грудня 2018 року замінено первісного відповідача 1 - Відділ містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації на належного - Ужгородську районну державну адміністрацію.
		В судовому засіданні 20 лютого 2019 року ОСОБА_1 та представник позивачів позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.
		Відповідач 1 явку свого уповноваженого представника в засідання суду 20 лютого 2019 року не забезпечив, однак надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.
		Представник відповідача 2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позов.
		Представник 3-ї особи заявлені позовні вимоги вважає безпідставними, аргументуючи обставинами, наведеними в письмових поясненнях, а тому просить суд у задоволення позову відмовити.
		23 серпня 2018 року 3-я особа надіслала до суду пояснення на позовну заяву вих. №2108/18.1 від 21.08.2018 р., відповідно до яких проти задоволення позову заперечила. Так, вважає, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки отримані в порядку, встановленому чинним законодавством, видані на підставі рішення Середнянської селищної ради від 01.08.2013 р., яким затверджені зміни до детального плану сміттєпереробного об'єкту, та жодним чином не суперечать існуючому генеральному плану. Стосовно оскарженого дозволу на виконання будівельних робіт зазначає, що такий виданий на підставі чинних містобудівних умов та обмежень. Окрім того, вважає, що орган державного архітектурно-будівельного контролю самостійно вправі анулювати виданий дозвіл у випадку скасування містобудівних умов та обмежень, а тому звернення до суду є передчасним. Зазначає, що об'єкт будівництва відповідає всім будівельним та санітарними нормам, а рішення щодо розміщення такого на території с. Вовкове відноситься до повноважень відповідного органу місцевого самоврядування.
		28 серпня 2018 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від представника відповідача 1 надійшов відзив №562/03-31 від 28.08.2018 р., відповідно до якого проти задоволення позову заперечив. Зокрема вважає, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані в порядку, встановленому чинним законодавством, за результатами розгляду передбачених для цього документів. Такі надавались в обсязі, визначеному законодавством, а відповідач 1 позбавлений можливості вимагати від заявника надання додаткових, не передбачених відповідними нормативно-правовими актами, документів. Також вважає, що позивачами не наведено, чим саме порушені їхні законні права та інтереси.
		31 серпня 2018 року представник позивачів надіслав до суду відповідь на пояснення 3-ї особи, в якій вказує на те, що зі змісту рішення Середнянської селищної ради від 01.08.2013 р. вбачається, що таким затверджено не детальний план як містобудівний документ, а тільки зміни до нього, хоча рішення щодо затвердження самого детального плану на той час взагалі не приймалось. Вважає безпідставними посилання представника 3-ї особи на передчасність позову в частині скасування дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки скасування містобудівних умов та обмежень в судовому порядку тягне за собою нечинність виданого на їх підставі дозволу. Окрім того, зазначає, що з листа Середнянської селищної ради від 25.05.2018 р. №213/02-24 вбачається, що нею не надавалась згода на розміщення в с. Вовкове сміттєпереробного об'єкту та полігону твердих побутових відходів, що суперечить імперативним нормам ст. 21 Закону України "Про відходи". Диспозиція п. "а" ч. 2 ст. 20 Закону України "Про відходи" прямо передбачала проведення екологічної експертизи відповідного об'єкту будівництва, а тому факт відсутності такої є підставою для відмови у видачі дозволу.
		21 вересня 2018 року від відповідача 2 надійшов відзив, відповідно до якого проти заявлених позовних вимог заперечив з мотивів їх необґрунтованості. Так, зокрема зазначає, що за результатами розгляду заяви ТОВ "Еколенд Плюс" у зв'язку з поданням всіх необхідних документів відповідачем 2 надано дозвіл на виконання будівельних робіт. Заяви про анулювання дозволу замовником не подавалось, відомості про ліквідацію юридичної особи не встановлені, містобудівні умови та обмеження діяли та були чинними, тому підстав для відмови у наданні дозволу не було.
		01 жовтня 2018 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від представника позивачів надійшла відповідь на відзив відповідача 2, зі змісту якої вбачається, що позивачі не згідні з доводами відповідача 2, оскільки 3-ю особою не були дотримані будівельні та санітарні норми при проектуванні об'єкта будівництва, не додержано вимог Закону України "Про відходи", а тому дозвіл на виконання будівельних робіт не міг бути виданий.
		09 жовтня 2018 року 3-я особа надіслала пояснення вих. №0510/18.1 від 05.10.2018 р., в яких зауважує, що при прийнятті рішення про видачу містобудівних умов та обмежень спеціально уповноважений орган не зобов'язаний перевіряти ні попередні редакції детального плану, ані порядок його затвердження, а тільки відповідність поданих документів детальному плану. Так, при зверненні з метою отримання містобудівних умов та обмежень, а також дозволу на виконання будівельних робіт ТОВ "Еколенд Плюс" подало до уповноважених органів всі необхідні документи, а тому видача таких є правомірною. Проект будівництва сміттєпереробного об'єкту розроблений відповідно до отриманих містобудівних умов та обмежень, з дотриманням санітарно-захисної зони. Вважає, що Управління ДАБІ в Закарпатській області не повинно здійснювати повну перевірку усього проекту з огляду на проведену незалежну експертизу проекту будівництва. Стосовно згоди Середнянської селищної ради на розміщення сміттєпереробного об'єкту, зазначає, що рішенням останньої від 08.05.2012 р. було затверджено акт вибору та обстеження земельної ділянки для розміщення такого об'єкту; рішенням від 26.06.2014 р. - надано дозвіл на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди строком на 49 років для розміщення сміттєпереробного об'єкту; рішенням від 22.08.2014 р. - такий проект землеустрою затверджений; рішенням від 23.03.2016 р. - наданий дозвіл на збір вихідних даних для проектування, а також погоджені наміри про будівництво сміттєпереробного об'єкту. Наявний в матеріалах справи договір оренди земельної ділянки також свідчить про те, що земельна ділянка передана саме для розміщення сміттєпереробного об'єкту. Зазначене спростовує твердження позивачів про відсутність згоди органу місцевого самоврядування на розміщення такого об'єкта на території с. Вовкове.
		24 жовтня 2018 року представник позивачів надіслав до суду відповідь на пояснення 3-ї особи від 05.10.2018 р., в якій спростовує твердження 3-ї особи щодо правомірності рішень відповідачів про видачу оскаржених актів.
		 
		Розглянувши подані сторонами та третьою особою документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників сторін та третьої особи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
		 
		Судом встановлено, що 04 травня 2016 року Відділом містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області (далі  Відділ містобудування та архітектури) за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколенд Плюс" (далі  ТОВ "Еколенд Плюс") були видані Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №09/01-19 (далі  Містобудівні умови) на будівництво сміттєпереробного обєкта (сортувального цеху та полігону твердих побутових відходів) в урочищі Тайня, с. Вовкове Середнянської селищної ради (арк. спр. 30  31, 201  222, т. 1).
		На підставі Містобудівних умов №09/01-19 від 04.05.2016 р. Управлінням Держаної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області (далі  Управління ДАБІ у Закарпатській області) ТОВ "Еколенд Плюс" було видано дозвіл на виконання будівельних робіт від 03.10.2017 р. ЗК №112172761910 на будівництво сміттєпереробного обєкта (сортувального цеху та полігону твердих побутових відходів) в урочищі «Тайня», с. Вовкове Середнянської селищної ради Ужгородський район, Закарпатська область (акр. спр. 35  36, т. 1). 
		Вважаючи, що вказані Містобудівні умови та дозвіл на виконання будівельних робіт видані з порушенням вимог чинного законодавства, з метою захисту свого права на безпечне навколишнє природне середовище позивачі звернулися з даним адміністративним позовом до суду.
		Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
		Спірні правовідносини виникли з приводу видачі уповноваженими органами документації на право здійснення будівництва сміттєпереробного обєкта з порушенням, на думку позивачів, законодавчих норм.
		Своє право на звернення до суду позивачі обґрунтовують тим, що обєкт будівництва  Сміттєпереробний обєкт в урочищі «Тайня» (сортувальний цех та полігон твердих побутових відходів), вихідні дані та дозвільна документація на який є предметом даного позову, розташований в безпосередній близькості від сіл Вовкове та Руські Комарівці, жителями яких вони являються. Тому вважають, що розміщення полігону твердих побутових відходів з порушення норм чинного законодавства, Державних санітарних та будівельних норм, прямо впливає на їхнє право на безпечне довкілля. 
		З цього приводу суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України, рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду.
		Ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) гарантовано кожному право на звернення до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. 
		Ст. 50 Конституції України гарантовано кожному право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
		Вказане положення Основного закону гарантується та деталізується також в Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища" №1264-XII від 25.06.1991 р., відповідно до ст. 9 якого, кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище.
		Ст. 10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що екологічні права громадян забезпечуються, в тому числі, обов'язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об'єктів економіки.
		Право на оскарження рішення уповноваженого державного органу щодо видачі ліцензії на експлуатацію заводу по захороненню та переробці спеціальних відходів, дотримання процедур оцінки впливу на навколишнє природне середовище та зупинення діяльності заводу третьою особою, що проживає в безпосередній близькості від такого, визнав також Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 02 листопада 2006 року у справі "Джакомеллі проти Італії". Так, зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні відзначив, що ані надання компанії "Екосервіс" ліцензії на відкриття заводу, ані надання їй згодом дозволу на переробку промислових відходів у спосіб їх детоксикації не супроводжувалися проведенням жодного практичного чи наукового дослідження щодо наслідків впливу відповідної діяльності на довкілля. Тому оскільки держава виявилася неспроможною досягти справедливого балансу між громадським інтересом у тому, аби зберегти функціонування заводу із переробки токсичних відходів, та інтересом заявниці в ефективному здійсненні її прав на повагу до житла, до приватного та сімейного життя, Суд дійшов висновку про наявність порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до приватного та сімейного життя
		Отже, суд вважає, питання розміщення на території Середнянської селищної ради в безпосередній близькості від населених пунктів, жителями яких являються позивачі, обєктів будівництва, що становлять підвищену екологічну небезпеку, беззаперечно впливає на гарантоване Конституцією України та законодавством право на безпечне для життя і здоров'я довкілля. Тому позивачі мають право на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів шляхом оскарження містобудівних умов та обмежень та дозволу на будівельні роботи щодо сміттєпереробного обєкту, розміщеного у безпосередній близькості до населених пунктів, де вони проживають.
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 р. (далі  Закон).
		П. 8 ч. 1 ст. 1 Закону надано визначення поняттю «містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки», відповідно до якого такими є документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з норм законодавства, чинних на момент їх виникнення.
		Порядок видачі та склад містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки був врегульований нормами ст. 29 Закону (в редакції, чинній станом на день подання 3-ю особою відповідної заяви).
		Так, зокрема, відповідно до положень зазначеної статті, містобудівні умови та обмеження являються основними складовими вихідних даних разом з технічними умовами та завданнями на проектування.
		Ч.ч. 3, 4 ст. 29 Закону встановлено, що Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Відповідно до ч. 7 ст. 29 Закону (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
		Зазначені норми узгоджуються також з положеннями Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109, що діяв на момент видачі Містобудівних умов №168/20-16 (далі - Порядок №109).
		П. 2.4 Порядку №109 визначено, що розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
		Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють порядок видачі Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, суд дійшов висновку, що єдиною та безумовною підставою для відмови у видачі таких є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Отже, для прийняття відповідного рішення уповноважений орган під час розгляду заяви замовника про видачу містобудівних умов та обмежень повинен дослідити не тільки достатність та повноту долучених до неї документів, але й відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні. 
		Суд не заперечує проти твердження відповідача 1 щодо відсутності повноважень у Відділу містобудування та архітектури витребовувати інші документи, ніж ті, що передбачені чинним законодавством, поряд з цим наголошує на наявності в уповноваженого органу обовязку перевірити відповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
		Зі ст. 16 Закону вбачається, що до містобудівної документації на місцевому рівні відносяться: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, їх оновлення та внесення змін до них.
		Відповідно до наявних в матеріалах справи Містобудівних умов, такі були видані на підставі детального плану території, затвердженого рішенням 18 сесії Середнянської селищної ради VI скликання від 01.08.2013 р. (акр. спр. 30, т. 1).
		Як вбачається з Рішення 18 сесії Середнянської селищної ради VI скликання від 01 серпня 2013 року «Про затвердження внесених змін до детального плану території», таке прийнято за результатами розгляду відкоригованого детального плану території сміттєпереробного обєкту в с. Вовкове урочище «Тайня», внаслідок чого затверджено внесені зміни до детального плану території сміттєпереробного обєкту в урочищі «Тайня» с. Вовкове на території Середнянської селищної ради, площею 10,000 га за рахунок земель запасу селищної ради (арк. спр. 53, т. 1).
		Тобто, зі змісту зазначеного рішення випливає, що таким затверджені саме зміни до детального плану території.
		Нормами ст. 19 Закону врегульовано питання склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території.
		Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 19 Закону, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
		Положеннями ч. 3 аналізованої статті визначено, що на підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невідємною частиною детального плану території.
		Відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону, детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.
		Згідно з ч. 10 ст. 19 Закону внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.
		Вищезазначене кореспондується також з положень п. 4.1 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 р. №290 (далі  Порядок №290), відповідно до яких рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
		П. 4.7 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» також передбачено, що внесення змін до детального плану за умови його відповідності генеральному плану, плану зонування населеного пункту або схеми планування території району здійснюється шляхом розроблення проекту внесення змін до нього, його погодження та затвердження. Після затвердження відповідного проекту внесення змін він стає невід'ємною складовою частиною детального плану.
		Отже, суд робить висновок, що законодавством України, яке регулює порядок здійснення містобудівної діяльності, розмежовано поняття детального плану та змін до нього, як таких, що приймаються окремими рішеннями уповноваженого органу з дотриманням встановленої законодавством процедури. 
		На вимогу суду Ужгородською районною державною адміністрацією було надано змінами до детального плану території сміттєпереробного об'єкту в урочищі "Тайня" с. Вовкове на території Середнянської селищної ради, затверджені рішенням вісімнадцятої сесії VI скликання Середнянської селищної ради від 01 серпня 2013 року.
		За результатами дослідження зазначеної містобудівної документації суд встановив, що рішенням Середнянської селищної ради від 21.05.2013 р. вирішено відкоригувати детальний план території сміттєпереробного об'єкту в урочищі "Тайня" на території Середнянської селищної ради, на виконання якого ТОВ «Інститут «Закарпатагропроект»» розроблено відповідну проекту документацію. Згідно з копією завдання на внесення змін до детального плану території такі передбачають внесення змін до Детального плану території, виконаної у 2012 році та затвердженого у встановленому порядку. Посилання на Детальний план території будівництва сміттєпереробного обєкту в с. Вовкове, розроблений та затверджений Середнянською селищною радою, міститься також у витязі з протоколу засідання містобудівної ради при Відділі містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації від 05.07.2013 р., на якому розглядалося питання внесення змін до Детального плану території.
		Таким чином, погоджуючи на засіданні Відділу містобудування та архітектури зміни до детального плану території, відповідач беззаперечно повинен був ознайомитися та бути обізнаним з первісною містобудівною документацією, до якої такі зміни вносилися.
		Разом з тим, в ході розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що первісний Детальний план території, до якого в подальшому рішенням Середнянської селищної ради від 01.08.2013 р. були внесені зміни, затверджений у встановленому законом порядку не був.
		В матеріалах справи наявна копія проектної документації «Детальний план території сміттєпереробного об'єкту в урочищі "Тайня" с. Вовкове на території Середнянської селищної ради», розроблена в 2012 році ТОВ «Інститут «Закарпатагропроект»», однак жодних доказів про затвердження такого в порядку, встановленому законом, суду надано не було (арк. спр. 39  54, т. 1).
		Вказана обставина підтверджується також листом-відповіддю Середнянської селищної ради на адвокатський запит від 20.06.2018 р. №239/02-24, відповідно до змісту якого рішення про затвердження детального плану території сміттєпереробного обєкта в с. Вовкове урочище «Тайня» не приймалось (арк. спр. 38, т. 1).
		Суд зауважує, що кінцевим результатом розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні є її розгляд та затвердження виконавчим органом місцевого самоврядування, що відповідає вимогам п. 4.12 Порядок №290. Без дотримання встановленої процедури та прийняття відповідним уповноваженим органом рішення за результатами розгляду поданого проекту такий не може вважатися затвердженим. Відповідно до містобудівної документації, не затвердженої у встановленому законом порядку, не можуть внестися змін, оскільки вони носять виключно похідний характер. 
		Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регламентують містобудівну діяльність крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку, що відповідачем 1 надані Містобудівні умови від 04 травня 2016 року за відсутності належним чином затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні, а тому позовна вимога в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
		Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 03.10.2017 р. ЗК №112172761910 на будівництво сміттєпереробного обєкту (сортувального цеху та полігону твердих побутових відходів) в с. Вовкове Ужгородського району Закарпатської області суд зазначає наступне.
		Норми ч. 5 ст. 26 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлюють наступний порядок забудови території:
		1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних (якими, в тому числі, є Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки);
		2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
		3) затвердження проектної документації;
		4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
		5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів;
		6) реєстрація права власності на обєкт містобудування.
		Ч. 1 ст. 37 Закону передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на обєктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до обєктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, підключення обєкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
		Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону, дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
		Згідно ч. 4 ст. 37 Закону виключними підставами для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:
		1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;
		2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
		3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
		Нормами ч. 1 ст. 7 Закону передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування обєктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
		Зазначене кореспондується з основними завданнями Державна архітектурно-будівельна інспекція України, відповідно до норм Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 р. №294.
		Отже, суд вважає, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її структурні підрозділи є державним органом, уповноваженим на здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі, на стадії видачі дозволу на виконання будівельних робіт. Так, зокрема, вказане підтверджується нормами пп. 2 ч. 4 ст. 37 Закону, відповідно до яких невідповідність поданих документів вимогам законодавства є однією з підстав для відмови у видачі дозволу.
		Вказаний обовязок не заперечується також і відповідачем 2, а навпаки в надісланому до суду відзиві підтверджується, що подані ТОВ «Еколенд плюс» при зверненні документи були перевірені посадовою особою Управління ДАБІ у Закарпатській області на предмет відповідності таких вимогам законодавства (арк. спр. 27, т. 2).
		Однак суд вважає, що відповідачем 2 в особі Управління ДАБІ в Закарпатській області передбачений законом обовязок щодо перевірки відповідності поданих документів вимогам будівельного законодавства належним чином виконано не було.
		Так, дослідивши подані сторонами докази, зокрема, план розташування обєкта «Будівництво сміттєпереробного обєкта в урочищі «Тайня», с. Вовкове Середнянської селищної ради Ужгородського району (арк. спр. 54, т. 2), судом встановлено, що такий обєкт розміщено на відстані, меншій, ніж 500 м до села Вовкове.
		Разом з тим, відповідно до п. 2.2. ДБН В.2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування», полігони ТПВ слід розміщати за межами міст на відстані, не менше, ніж 0,5 км від житлової та громадської забудови (санітарно-захисна зона). Відстані від зазначених вище об'єктів можуть коригуватися за даними моделювання чи розрахунків впливу полігона ТПВ на навколишнє середовище, з обов'язковим погодженням з місцевими органами екологічного контролю та установами державної санітарно-епідеміологічної служби.
		Жодних погоджень стосовно зміни відстані обєкта будівництва до населеного пункту ТОВ «Еколенд плюс» не отримувало, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується 3-ю особою та відповідачем 2.
		Суд вважає, що в результаті недотримання ТОВ «Еколенд плюс» норм п. 2.2. ДБН В.2.4-2-2005 у межі санітарно-захисної зони потрапляють житлові будинки (в тому числі позивача), що беззаперечно є свідченням порушення прав позивачів та інших жителів села на гарантоване Конституцією України безпечне довкілля.
		Суд не бере до уваги твердження представника 3-ї особи про те, що під час проектування обєкта будівництва не було порушено 500-метрову санітарно-захисну зону, яка визначається радіусом від житлової забудови до обєкту будівництва, а не встановлюється по периметру, з огляду на їх безпідставність та не підтвердженість законодавчими нормами.
		Також п.п. а), г) ч. 2 ст. 20 Закону України «Про відходи» №187/98-ВР від 05.03.1998 р. (в редакції, чинній на момент видачі дозволу) встановлено, що до повноважень обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері поводження з відходами належить, зокрема:
		- проведення в установленому законодавством порядку державної екологічної експертизи науково-дослідних і технологічних розробок та проектно-кошторисної документації на будівництво і реконструкцію підприємств, установок, полігонів, комплексів, споруд, інших спеціально відведених місць чи об'єктів щодо дотримання вимог законодавства та нормативів під час утворення, оброблення, утилізації та видалення відходів, крім об'єктів, рішення щодо затвердження (схвалення) яких приймається Кабінетом Міністрів України;
		- погодження місць розміщення об'єктів поводження з відходами (крім небезпечних відходів).
		Зазначене кореспондується також з нормами ч. 1 ст. 13 Закону України "Про екологічну експертизу" №45/95-ВР від 09.02.1995 р. (що втратив чинність згідно із Законом України від 23 травня 2017 року №2059-VIII, який вводиться в дію з 18 грудня 2017 року, тобто діяв станом на день видачі оскарженого дозволу). Так, вказаними нормами повноваження щодо організації та проведення державної екологічної експертизи надано еколого-експертними підрозділам, спеціалізованим установам, організаціям обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, із залученням інших органів виконавчої влади. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України "Про екологічну експертизу", здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. №808 затверджено Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, до яких, в тому числі, відносить діяльність у сфері поводження з побутовими відходами (оброблення, перероблення, утилізація, знешкодження і захоронення).
		З дослідженого судом містобудівного розрахунку та техніко-економічних показників обєкту будівництва сміттєпереробного обєкту (сортувального цеху та полігону твердих побутових відходів) в урочищі «Тайня», с. Вовкове, а також проектного плану обєкту будівництва вбачається, що такий планується використовувати, в тому числі, для сортування сміття з переробкою в місяць на перших порах (зворот арк. спр. 217, т. 1) та захоронення твердих побутових відходів (арк. спр. 217, т. 1), а на його території планується розмістити також котлован для захоронення твердих побутових відходів.
		3-я особа вважає, що норми п. а) ч. 2 ст. 20 Закону України «Про відходи» в частині обовязкового проведення державної екологічної експертизи не поширюються на зазначений обєкт будівництва з огляду на те, що розробленим проектом передбачені тільки сортування та захоронення відходів.
		Разом з тим, суд не може погодитися з таким твердження 3-ї особи у звязку з тим, що такий вид діяльності як «захоронення» віднесений до Переліку видів діяльності та об'єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. №808, та згідно з нормами до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про екологічну експертизу» передбачають обовязкове проведення саме державної екологічної експертизи.
		Віднесення обєкта будівництва до виду діяльності, що призводить до підвищеної екологічної небезпеки, підтверджується також розділом 9 Пояснювальної записки змін до детального пану території (арк. спр. 201, т. 2).
		Суд вважає, що проведення комплексної експертизи Філією ТОВ «УБТЕ» у Львівській області не звільняє замовника обєкта будівництва, який становить підвищену екологічну небезпеку, від обовязку здійснення саме державної екологічної експертизи уповноваженим на те органом.
		Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, листів Закарпатської обласної державної адміністрації №3251/06-16 від 29.05.2018 р. та Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації №704/02-02 від 04.06.2018 р., державна експертиза проектно-кошторисної документації на будівництво сміттєпереробного обєкту (сортувального цеху та полігону твердих побутових відходів) в урочищі «Тайня», с. Вовкове не проводилася (арк. спр. 55, 56, т. 1).
		Отже, суд вважає, що подані ТОВ «Еколенд Плюс» при звернення до Управління ДАБІ в Закарпатській області документи не відповідали вимогам будівельного законодавства, що було безумовною підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт.
		Окрім того, суд зазначає, що оскаржений дозвіл на виконання будівельних робіт від 03.10.2017 р. ЗК №112172761910 виданий ТОВ «Еколенд Плюс» на підставі Містобудівних умов №09/01-19 від 04.05.2016 р. та розробленого проекту будівництва.
		Тому, враховуючи визнання судом протиправними та скасування Містобудівних умови №09/01-19 від 04.05.2016 р. та норми Закону щодо порядку здійснення забудови території, суд вважає, що підлягає скасуванню також і дозвіл на виконання будівельних робіт від 03.10.2017 р. ЗК №112172761910.
		З огляду на встановлені обставини справи та законодавчі норми, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що відповідач 2 в особі Управління ДАБІ в Закарпатській області не здійснив належної перевірки відповідності поданих документів вимогам будівельного законодавства, а тому дозвіл на виконання будівельних робіт від 03 жовтня 2017 року ЗК 112172761910 підлягає скасуванню.
		Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Отже, оскільки відповідачами не доведено правомірності видачі оскаржуваних Містобудівних умов та дозволу на виконання будівельних робіт, а заявлені позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		 
		Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов ОСОБА_5 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1), ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код - НОМЕР_2), ОСОБА_6 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код - НОМЕР_3), ОСОБА_7 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код - НОМЕР_4) до Ужгородської районної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. Загорська, буд. 10, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ - 04053849), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (місцезнаходження: бульвар Лесі України, буд. 26, м. Київ, 01133, код ЄДПРОУ - 37471912), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколенд Плюс" (місцезнаходження: вул. Е.Егена, буд. 50, с. Барвінок, Ужгородський район, Закарпатська область, 89425, код ЄДРПОУ - 39259390) про визнання протиправним та скасування містобудівних умов та дозволу виконання будівельних робіт - задовольнити повністю.
		 
		2. Визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №09/01-19 від 04.05.2016 р. на будівництво сміттєпереробного об'єкту (сортувального цеху та полігону твердих побутових відходів) в с. Вовкове Ужгородського району Закарпатської області.
		 
		3. Визнати протиправним та скасувати дозвіл виконання будівельних робіт від 03.10.2017 р. серія ЗК 112172761910 на будівництво сміттєпереробного об'єкту (сортувального цеху та полігону твердих побутових відходів) в с. Вовкове Ужгородського району Закарпатської області.
		 
		4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань солідарно з Ужгородської районної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. Загорська, буд. 10, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ - 04053849) та Державної архітектурно-будівельної інспекції України (місцезнаходження: бульвар Лесі України, буд. 26, м. Київ, 01133, код ЄДПРОУ - 37471912) на користь ОСОБА_5 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 1409,60 грн.
		 
		5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань солідарно з Ужгородської районної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. Загорська, буд. 10, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ - 04053849) та Державної архітектурно-будівельної інспекції України (місцезнаходження: бульвар Лесі України, буд. 26, м. Київ, 01133, код ЄДПРОУ - 37471912) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код - НОМЕР_2) сплачений судовий збір в розмірі 1409,60 грн.
		 
		6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань солідарно з Ужгородської районної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. Загорська, буд. 10, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ - 04053849) та Державної архітектурно-будівельної інспекції України (місцезнаходження: бульвар Лесі України, буд. 26, м. Київ, 01133, код ЄДПРОУ - 37471912) на користь ОСОБА_6 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код - НОМЕР_3) сплачений судовий збір в розмірі 1409,60 грн.
		 
		7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань солідарно з Ужгородської районної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. Загорська, буд. 10, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ - 04053849) та Державної архітектурно-будівельної інспекції України (місцезнаходження: бульвар Лесі України, буд. 26, м. Київ, 01133, код ЄДПРОУ - 37471912) на користь ОСОБА_7 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код - НОМЕР_4) сплачений судовий збір в розмірі 1409,60 грн.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).
		 
		У звязку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді в період з 27.02.19 по 05.03.19 повний текст рішення виготовлено та підписано 06 березня 2019 року.
		 
		СуддяОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...