Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2540/3036/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 07.03.2019. Зареєстровано: 08.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2019.
Дата набрання законної сили: 06.03.2019
Номер судового провадження: А/855/172/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010,  м. Київ,  вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
		 
		Головуючий у першій інстанції: Баргаміна Н.М.
		                                                                                                      Суддя-доповідач: Епель О.В.
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 березня 2019 року                                                                                  Справа № 2540/3036/18
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: 
		Головуючого судді                      Епель О.В., 
		суддів:                                              Губської Л.В., Карпушової О.В., 
		за участю секретаря                     Лісник Т.В.,
		представника позивача          Боярченко С.Ю.,
		представника відповідача          Бисикало Т.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року у справі 
		 
		за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю «Сівертекс»
		 
		до                     Головного управління Державної фіскальної служби 
		у Чернігівській області, 
		        
		        третя особа, яка не заявляє 
		самостійні вимоги 
		на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛЛІТ»
		 
		про                     визнання протиправними та скасування рішень,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		          Товариство з обмеженою відповідальністю «Сівертекс» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛЛІТ» про визнання протиправними та скасування:
		          - податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Чернігівській області від 11.06.2018 р. №№ 00001851400, 00001861400; 
		- рішення ДФС України від 23.08.2018 р. № 27378/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги.
		Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.06.2018 р. №№ 00001851400, 00001861400.
		У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
		          Не погоджуючись з таким рішенням суду в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в оскаржуваній частині та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не було нараховано податкових зобов'язань з ПДВ при реалізації об'єктів нерухомості у грудні 2017 року, а включення їх у декларацію за січень 2018 року та сплата у відповідному періоді, на думку апелянта, не є підставою для звільнення товариства від відповідальності за заниження таких показників у належному періоду та не позбавляє позивача права на уточнення показників його податкової звітності.
		          Крім того, апелянт наголошує на тому, що позивачем допущено порушення термінів реєстрації податкової накладеної від 30.08.2017 р. № 35 на суму ПДВ 277130,00 грн. і підстави для звільнення його від відповідальності, передбаченої за таке порушення ст. 120 Податкового кодексу України, відсутні.
		          З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині задоволення позовних вимог.
		          Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2019 року було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
		          Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на безпідставності доводів апелянта та наголошуючи на тому, що компенсація позивачем заниження податкових зобов'язань з ПДВ у грудні 2017 року, на якому наполягає апелянт, призведе до подвійного оподаткування товариства у грудні 2017 року та січні 2018 року, в якому воно насправді було задекларовано та вже сплачено у повному обсязі.
		          Також у своєму відзиві позивач зазначає, що апелянтом неправильно трактуються положення ст. 120 Податкового кодексу України і що до нього не застосовуються санкції за порушення строку реєстрації податкової накладеної від 30.08.2017 р. № 35.
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши у межах апеляції, відповідно до ст. 308 КАС України, повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Сівертекс» зареєстровано в якості юридичної особи 31.01.2014 р. та є платником ПДВ.
		Між ТОВ «Сівертекс» (продавець) і ТОВ «ОЛЛІТ» (покупець) було укладено договори купівлі-продажу:
		- від 20.12.2017 р. № 1242 щодо нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Чернігів, вул. Малиновського, буд. 55А, а саме: адмінбудівля літ. «А-3»: з літ. 1-101 по літ. 1-145 - площею 551,9 кв.м; їдальня літ «В-3» літ. 1-012, з літ. 1-015 по літ. 1-033, з літ. 1-101 по літ. 1-108, з літ. 1-146 по літ. 1-152, з літ 1-155 по літ. 1-172 - площею 1085,8 кв.м; КРП № 575 літ. Ж-1 - площею 10,7 кв м; КТП № 277 літ «М-1» - площею 8,8 кв.м; ТП № 491 літ. «О-1» - площею 51.8 кв.м; цех № 11 літ. «П-1» - площею 3472,8 кв.м; КТП № 530 літ. «Р-1» - площею 10,8 кв.м; цех літ. «С-2» - площею 4513,6 кв.м; цех літ. «Т-2» - площею 3791,9 кв.м. Нежитлові приміщення розташовані на земельній ділянці площею 4,8704 га, кадастровий номер 7410100000:02:016:0191 (т. І а.с. 120-123);
		- від 20.12.2017 р. № 1243 щодо нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Чернігів, вул. Малиновського, буд. 36Б, а саме: адмінбудівля літ. А-2, площею 1073,5 кв.м; гаражі літ. В-2: з літ. 1-101 по літ. 1-103. площею 384,9 кв.м; ТП № 276 літ. З-1, площею 15,3 кв.м. Нежитлові приміщення розташовані на земельній ділянці площею 1,5446 га, кадастровий номер 7410100000:02:016:0198 (т. І а.с. 116-119);
		- від 21.12.2017 р. № 1246 щодо нежитлового приміщення - приміщення магазину, розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Малиновського, буд. 36в, загальною площею 237,4 кв.м. Приміщення магазину розташоване на земельній ділянці площею 0,0172 га, кадастровий номер 7410100000:02:016:0197 (т. І а.с. 112-115);
		- від 21.12.2017 р. № 1247 щодо нежитлового приміщення - приміщення магазину, розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Малиновського, буд. 36г, загальною площею: 177,6 кв.м. Приміщення магазину розташоване на земельній ділянці площею 0, 0096 га, кадастровий номер 7410100000:02:016:0196 (т. І а.с. 108-111).
		Умовами вказаних договорів купівлі-продажу було передбачено, що сторони погодили, що незалежно від часу здійснення покупцем розрахунків за цими договорами, право власності на набуте ним за цими договорами нежитловими приміщеннями підлягає негайній державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у порядку, встановленому законом. Право власності на нежитлові приміщення виникає у покупця з моменту нотаріального посвідчення цих договорів та після реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		Згідно з інформаційною довідкою від 23.02.2018 р. № 115146435 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр) придбане ТОВ «ОЛЛІТ» за вищезазначеними договорами нерухоме майно було зареєстроване за цим товариством в Реєстрі 20.12.2017 р. та 21.12.2017 р.
		Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ  «Сівертекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, за результатами якої складено акт від 22.05.2018 р. № 360/14/39076229.
		У вказаному акті перевірки встановлено порушення позивачем:
		- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податкові зобов'язання в частині не нарахування ПДВ у періоді, що перевірявся, на загальну суму 1963090,00 грн., у тому числі за грудень 2017 року на суму 1963090 грн.;
		- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України: порушено терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Зазначені висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що станом на 20.12.2017 р. та 21.12.2017 р. від ТОВ «Сівертекс» до ТОВ «ОЛЛІТ» відбулося постачання об'єктів нежитлової нерухомості, однак за даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Сівертекс» не нараховано податкові зобов'язання з ПДВ при реалізації об'єктів нерухомості. Перевіркою встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на об'єкти нерухомості у Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЛІТ» виникло 20.12.2017 та 21.12.2017.
		Також перевіркою встановлено несвоєчасну реєстрацію позивачем податкової накладної з ПДВ від 30.08.2017 р. № 35.
		Позивачем було подано зауваження до акту перевірки від 29.05.2018 р. №  1/1-585, які згідно листа ГУ ДФС у Чернігівській області від 06.06.2018 р. №  6348/10/25-01-14-01-06.   
		На підставі висновків зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 11.06.2018 р.:
		- № 00001851400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2  944 635,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 1963090 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 981545 грн.;
		- № 00001861400, яким на позивача за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 277 130,00 грн. накладено штраф у розмірі 10% в сумі 27713,00 грн. 
		Зазначені податкові повідомлення-рішення позивачем було оскаржено до ДФС України (скарга від 22.06.2018 р. № 1/1-683).
		Рішенням про результати розгляду скарги від 23.08.2018 р. № 27378/6/99-99-11-01-01-25 податкові повідомлення-рішення від 11.06.2018 р. №№ 00001851400, 00001861400 залишені без змін, а скарга - без задоволення.
		Позивач, вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення від 11.06.2018 р. №№ 00001851400, 00001861400 та рішення ДФС України від 23.08.2018  р. № 27378/6/99-99-11-01-01-25 протиправними, звернувся до суду з адміністративним позовом у цій справі.
		Судова колегія встановила, що ухвалюючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкові зобов'язання з ПДВ, які виникли у позивача у грудні 2017 року в результаті вчинення операцій з купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна, були ним задекларовані в наступному звітному періоді - січні 2018 року та сплачені, що вказує на порушення строків їх виконання, але не на заниження, як вважає відповідач, оскільки визнання такого заниження призведе до повторного оподаткування позивача за тими самими операціями, тобто ним фактично буде вдруге сплачено ті ж самі податкові зобов'язання.
		Також суд зазначив, що податкова накладена від 30.08.2017 р. № 35 не підлягає наданню отримувачу (покупцю) і за порушення строків реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН не передбачена відповідальність.
		Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів частково погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ.
		Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. №  1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307 (далі - Порядок № 1307).
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		У ст.ст. 1, 9 Закону № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
		Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
		Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		Пунктом 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
		Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
		Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
		Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону № 1952-IV передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
		У свою чергу, постачання товарів, згідно з пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України, це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
		Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари (пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
		Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
		Пунктом 56.21 статті 56 ПК України встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
		Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
		Пунктами 201.1, 201.10, 201.14 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
		Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.
		Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних передбачена статтею 120-1 ПК України.
		Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.
		У п.п. 3, 8 Порядку № 1307 закрпілено, що всі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9 - 15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
		При складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 - 15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв'язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв'язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.
		ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.
		1. Податкове повідомлення-рішення від 11.06.2018 р. №  00001851400.
		Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення платника ПДВ до відповідальності за заниження покладених на нього зобов'язань з даного податку є нездійснення його декларування та встановлення наявності у такого платника відповідного зобов'язання з ПДВ податковим органом.
		Однак, перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що фактично позивачем здійснено декларування та сплату його податкових зобов'язань з ПДВ на суму 1  963 090,00 грн. по операціям з ТОВ «ОЛЛІТ» щодо купівлі-продажу нерухомого майна 20.12.2017 р. та 21.12.2017 р. з простроченням законодавчо визначеного терміну - задекларовано за січень 2018 року, а не за грудень 2017 року, коли у відповідності з даними Реєстру та згідно з вищенаведеними нормами ЦК України і Закону № 1952-IV у покупця виникло право власності на товар (об'єкти нерухомого майна).
		Тому у даному випадку відсутні достатні підстави вважати, що позивач взагалі ухилився від виконання покладеного на нього обов'язку з ПДВ за грудень 2017 року по вказаним операціям, занизив відповідні податкові зобов'язання і що вони були самостійно нараховані та визначені податковим органом.
		При цьому, доводи апелянта про те, що заниження все ж таки мало місце і що включення позивачем виниклих в нього у грудні 2017 року зобов'язань з ПДВ до декларації за січень 2018 року та сплата у відповідному періоді не є підставою для звільнення товариства від відповідальності у належному періоді саме за заниження та не позбавляє позивача права на уточнення показників його податкової звітності, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки фактично застосування такої санкції призведе до повторного виконання позивачем одного і того ж самого зобов'язання з ПДВ.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 11.06.2018  р. № 00001851400 та наявності підстав для його скасування.
		При цьому, апеляційний суд зазначає, що таке ППР є невиваженим, не об'єктивним, прийнято без урахуванням всіх обставин виявленого правопорушення та його юридичного характеру, без дотримання балансу інтересів.  
		Отже, при ухваленні рішення в цій частині позовних вимог судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 316 КАС України, є підставою для залишення рішення суду в цій частині без змін.
		2. Податкове повідомлення-рішення від 11.06.2018 р. №  00001861400.
		З наведених вище норм податкового законодавства слідує, що на платників ПДВ покладено обов'язок здійснювати реєстрацію виданих ними податкових накладних у законодавчо встановлені строки.
		Разом з тим, порушення зазначеного обов'язку, зокрема несвоєчасна реєстрація податкової накладної в ЄРПН, тягне відповідальність, єдиною підставою для звільнення від якої є одночасна сукупність наступних умов: 
		1) податкова накладна не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій;
		2) такі операції звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.
		Отже, лише у випадку порушення строку реєстрації податкової накладеної в ЄРПН, яка відповідає одночасній сукупності вказаних умов, тобто або є такою, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, або такою, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою, до платника не застосовуються штрафні санкції, визначені статтею 120 ПК України.
		Проте, перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що податкова накладна від 30.08.2017 р. № 35, за порушення строку реєстрації якої в ЄРПН відповідачем до позивача застосовано штрафні санкції, відповідає лише одній з умов звільнення від відповідальності за ст. 120 ПК України, а саме - така накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю), але інша (друга) умова (звільнені відповідних операцій від оподаткування або оподаткування їх за нульовою ставкою) відсутня.
		З огляду на це, колегія суддів приймає до уваги та враховує доводи апелянта щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм податкового законодавства при перевірці правомірності податкового повідомлення-рішення від 11.06.2018 р. №  00001861400 та приходить до висновку, що таке рішення прийнято відповідачем на підставі, у спосіб та в межах наданих йому повноважень, є правомірним і не підлягає скасуванню.
		Отже, у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити, а рішення суду першої інстанції в частині їх задоволення, відповідно до ст. 317 КАС України, скасувати через неправильне застосування норм матеріального права.
		Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області підлягає задоволенню частково, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2018 р. № 00001861400 - скасуванню, а адміністративний позов у цій частині позовних вимог - залишенню без задоволення.
		Разом з тим, згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України визначено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції ухвалено нове рішення в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2018 р. № 00001861400, то у відповідності до вимог ст. 139 КАС України і положень Закону України «Про судовий збір» рішення суду першої підлягає скасуванню також в частині стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат, а саме судового збору у розмірі 1762,00 грн., який було ним сплачено за звернення до суду з позовом в частині таких позовних вимог. 
		Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - задовольнити частково.
		Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2018 р. № 00001861400 та в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сівертекс» судового збору в розмірі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. - скасувати.
		У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Сівертекс» до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛЛІТ» про визнання протиправними та скасування рішень в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2018 р. №  00001861400 - відмовити.
		В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
		Повний текст судового рішення виготовлено 06 березня 2019 року.
		 
		 
		Головуючий суддя          
		 
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...