Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 9901/729/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України; оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Надіслано для оприлюднення: 07.03.2019. Зареєстровано: 08.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2019.
Дата набрання законної сили: 26.11.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 березня 2019 року  
		Київ
		 
		справа №9901/729/18
		адміністративне провадження №П/9901/729/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Гончарової І.А.,  Олендера І.Я.,  Шипуліної Т.М.,  Ханової  Р.Ф., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій неправомірними, визнання незаконним рішення та скасування рішення, 
		 
		секретар судового засідання Савченко А.А.,
		представник позивача ОСОБА_3
		представник відповідача Білопольська Н.А.
		 
		І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ 
		 
		ОСОБА_2 09.08.2018 подала до Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якому просить: визнати неправомірними дії колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, допущені 10.07.2018 під час співбесіди; визнати незаконним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 10.07.2018 № 1091/ко-18 щодо визнання судді Рівненського апеляційного господарського суду ОСОБА_2 такою, що не відповідає займаній посаді.
		 
		ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА
		 
		Позивачка, обґрунтовуючи позовні вимоги, вважає, що рішення є протиправним, оскільки результати кваліфікаційного оцінювання є наслідком необ'єктивності, невмотивованості, упередженості, передчасності висновків відповідача. 
		 
		Свою позицію позивачка обґрунтовує такими аргументами:
		 
		зважаючи на положення статті 55 Конституції України суд повинен вирішити справу з урахуванням засад адміністративного судочинства і не може обмежуватись з'ясуванням лише визначених у частині третій статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів України» підстав; прийняття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення лише на підставі власного переконання не носить правового характеру та не узгоджується з вимогами до акту індивідуальної дії; оскаржуване рішення прийнято з перевищенням дискреційних повноважень внаслідок відсутності чіткої нормативної процедури оцінювання та належно проведеної співбесіди, що є нехтуванням правами судді;
		 
		рішення щодо результатів кваліфікаційного оцінювання позивачка оскаржує відповідно до пункту 4 частини третьої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з підстав відсутності посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків; у рішенні відсутні мотивація виставлення оцінок за критерієм компетентності, професійної етики та доброчесності, не зазначено кількості балів, які ОСОБА_2 отримала за тими критеріями, максимальний бал за якими передбачений відповідним Положенням, зокрема: рівень здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність; діяльність щодо підвищення фахового рівня; морально-психологічні якості, інтегративність та інші показники за критеріями професійної етики та доброчесності; що це за критерії та за якими балами вони оцінюються у Положенні Комісія не визначила, а відтак, не могла і мотивувати своє рішення;
		 
		показники, за якими оцінюється доброчесність судді, у Положенні про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженому рішенням Комісії від 03.11.2016 № 143/зп-16 у редакції рішення від 13.02.2018 № 20/зп-18, визначені формально; загальний алгоритм визначення їх числових значень, які у підсумку дають змогу визначити підсумковий бал за показником «доброчесність», що визначений у пункті 1 глави 6 Положення, передбачає, що в основі оцінювання доброчесності та інших показників, які не можуть мати точної регламентації, покладено внутрішнє переконання кожного члена Комісії, тобто його власна думка щодо судді, сформована на підставі інформації, що характеризує його професійну діяльність і поведінку, а також оцінки його здатності здійснювати правосуддя у майбутньому; у Положенні не чітко виписана процедура оцінювання; Комісія, діючи на власний розсуд, хоча й прийняла передбачене Законом рішення, проте в процесі його прийняття допустила зловживання, у тому числі внаслідок перевищення меж своїх повноважень щодо встановлення вини у здійсненні суддею корупційного діяння щодо невчасного повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, тоді як вина може бути доведена тільки в судовому порядку, та щодо неподання суддею повних, обґрунтованих та достатніх джерел походження майна, яке було набуто суддею до призначення на посаду судді; Комісія залишила поза увагою надані суддею під час співбесіди вичерпні пояснення щодо джерел походження майна;
		 
		на час проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України співбесіди в матеріалах досьє відсутні рішення в адміністративній чи кримінальній справах щодо порушення ОСОБА_2 порядку подання декларації чи неналежного відображення інформації про майно та доходи; Національне агентство з питань запобігання корупції не складало документа про можливе неправильне заповнення ОСОБА_2 електронних декларацій, поданих у 2016 та 2017 роках;
		 
		висновок Комісії про те, що суддя ОСОБА_2 не надала повних, обґрунтованих та достатніх пояснень щодо джерел походження її майна та вчинила корупційне правопорушення належно не обґрунтований та не підтверджений належними та допустимими доказами, що свідчить про упередженість членів Комісії під час співбесіди та при прийняття оскаржуваного рішення;
		 
		дії Комісії стосовно рекомендації Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення судді з посади не узгоджуються з нормами права, оскільки у статті 126 Конституції України відсутня така підстава для звільнення судді з займаної посади як невідповідність судді займаній посаді.
		 
		Відповідач у відзиві на позов просить відмовити в його задоволенні повністю. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням процедури та визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріїв його прийняття.
		 
		Свою позицію відповідач обґрунтовує такими аргументами:
		 
		проведення кваліфікаційного оцінювання судді ОСОБА_2 для підтвердження відповідності займаній посаді здійснено Комісією на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами;
		 
		проведення та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді у відповідності до вимог Закону та визначених відповідно до нього регламентних процедур дає підстави для висновку про відсутність порушення прав та інтересів позивачки;
		 
		визначені на національному рівні правові засади кваліфікаційного оцінювання узгоджуються з міжнародними стандартами, що закріплюють необхідність формування високопрофесійного суддівського корпусу;
		 
		повноваження щодо проведення кваліфікаційного оцінювання суддів є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією Комісії як уповноваженого органу, постійно діючого у системі правосуддя України;
		 
		позивачка отримала менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, що є визначеною у законі підставою для прийняття рішення про невідповідність судді займаній посаді, яка, своєю чергою, є підставою для внесення подання до Вищої ради правосуддя з рекомендацією про звільнення судді з посади;
		 
		твердження позивачки про упередженість Комісії під час співбесіди та прийнятті оскаржуваного рішення є суб'єктивним, адже Комісією забезпечується проведення кваліфікаційного оцінювання на засадах гласності, прозорості, відкритості, справедливості, рівності, єдності процедури та методології, застосування єдиних критеріїв оцінювання суддів, що дозволяє отримати достовірні результати; Комісія не вчинила дій чи бездіяльності, які б мали ознаки порушення прав та інтересів позивачки;
		 
		позивачка не надводить доводів та не надає належних і допустимих доказів необґрунтованості мотивів, зазначених відповідачем в оскаржуваному рішенні, не зазначає, які саме неправомірні дії допустила Комісія при визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді та які норми права порушила.
		 
		ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І. ухвалою від 15.08.2018 відкрив провадження в адміністративній справі та призначив справу до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 10.09.2018 об 11.00 год.
		 
		Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 10.08.2018 подав до суду клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати у Вищої кваліфікаційної комісії суддів України оскаржуване рішення від 10.07.2018 № 1091/ко-18, досьє судді Рівненського апеляційного господарського суду ОСОБА_2 та технічний запис засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 10.07.2018, під час якого проводилася співбесіда та дослідження досьє цього судді. 
		 
		Суд під час судового засідання 10.09.2018 відмовив в задоволенні клопотання в частині витребування рішення від 10.07.2018 № 1091/ко-18, судове засідання відклав на 05.11.2018, 11.00 год. 
		 
		Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 05.11.2018 подав до суду клопотання про витребування у Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 № 143/зп-16, чинного станом на 01.02.2018; Регламенту Комісії, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 № 81/зп-16, чинного станом на 10.07.2018; відео-зйомку співбесіди, на якій видно всіх членів колегії Комісії та суддю ОСОБА_2
		 
		Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 05.11.2018 подав до суду клопотання, в якому просив: визнати повноваження представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України незаконними через відсутність повноважень у голови Комісії видавати довіреності; витребувати у Комісії документи, що підтверджують цивільну дієздатність юридичної особи, протокол про обрання голови та заступника; прийняти з цього питання вмотивоване рішення та зобов'язати до суду прибути належного представника Комісії; 
		 
		Суд у судовому засіданні 05.11.2018 оголосив у справі  перерву до 26.11.2018, 15.00 год. для надання відповідачем письмових пояснень щодо клопотання про визнання повноважень представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України незаконними через відсутність повноважень у голови Комісії видавати довіреності тощо. 
		 
		Відповідач надав суду письмові заперечення проти зазначеного клопотання, а представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надав відзив на заперечення відповідача проти клопотання, в якому повторно просив: визнати повноваження представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України незаконними через відсутність повноважень у голови Комісії видавати довіреності; витребувати у Комісії документи, що підтверджують цивільну дієздатність юридичної особи, протокол про обрання голови та заступника; прийняти з цього питання вмотивоване рішення та зобов'язати до суду прибути належного представника Комісії.
		 
		У судовому засіданні  26.11.2018 суд відмовив в задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про визнання повноважень представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України незаконними через відсутність повноважень у голови Комісії видавати довіреності, витребування у Комісії документів, що підтверджують цивільну дієздатність юридичної особи, протоколу про обрання голови та заступника та зобов'язання прибути до суду повноважного представника відповідача. 
		 
		У судовому засіданні  26.11.2018 суд відмовив у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про витребування у Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 № 143/зп-16, чинного станом на 01.02.2018; Регламенту Комісії, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 № 81/зп-16, чинного станом на 10.07.2018, та відео зйомки співбесіди, на якій видно всіх членів колегії Комісії та суддю ОСОБА_2 
		 
		Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судовому засіданні 27.11.2018 подав до Верховного Суду заяву про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Бившевої Л.І.
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 26.11.2018 відмовив у задоволенні заяви представника позивачки про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Бившевої Л.І. Заяву представника про відвід судді передав на автоматизований розподіл для визначення у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, судді, який вирішуватиме питання про відвід за цією заявою, та зупинив провадження у справі до вирішення питання про відвід. 
		 
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 27.11.2018 для розгляду заяви про відвід визначено суддю Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І.Л.
		 
		Верховний суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І.Л. ухвалою від 28.11.2018 відмовив у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відвід судді Бившевої Л.І. 
		 
		Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30.11.2018 поновив провадження у справі. Судове засідання було призначено на 28.01.2019 о 15.00 год.
		 
		Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судовому засіданні 28.01.2019 заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, до розгляду Великою Палатою Верховного Суду апеляційної скарги (провадження № 11-1344заі18) на рішення Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 16.10.2018 у справі № П/9901/637/18. 
		 
		Суд у судовому засіданні 28.01.2019 оголосив перерву до 04.03.2019,12.00 год. У судовому засіданні 04.03.2019 представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 зняв клопотання про зупинення провадження у справі, заявлене в судовому засіданні 28.01.2019. 
		 
		IV. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН 
		 
		Згідно з Указом Президента України від 20.07.2017 № 655/2077 ОСОБА_2 призначена на посаду судді Господарського суду Рівненської області строком на п'ять років. 
		 
		Згідно з постановою Верховної Ради України від 21.06.2012 № 5009-VI ОСОБА_2 обрана на посаду судді Господарського суду Рівненської області безстроково. 
		 
		Згідно з постановою Верховної Ради України від 06.06.2013 № 327-VII ОСОБА_2 обрана на посаду судді Рівненського апеляційного господарського суду безстроково. 
		 
		З 30.09.2016 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII, згідно з яким розділ XV «Перехідні положення» Конституції України доповнено пунктом 16-1, що передбачає оцінку відповідності займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», в порядку, визначеному законом. 
		 
		Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 01.02.2018 № 08/зп-18 призначила кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді судді, зокрема судді Рівненського апеляційного господарського суду ОСОБА_2
		 
		Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 02.03.2018 визначила графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання стосовно суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, призначеного рішенням від 01.02.2018 № 08/зп-18, згідно з яким іспит в межах кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Рівненського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2 призначено на 12.04.2018.
		 
		Суддя ОСОБА_2 12.04.2018 пройшла перший етап кваліфікаційного оцінювання - складення іспиту, який включав дві стадії: 1) складення анонімного письмового тестування; 2) виконання практичного завдання. За результатами анонімного тестування при максимальній можливій кількості балів за тестування - 90 та мінімальній - 45 одержала - 70,2 бала; за виконання практичного завдання при максимальній можливій кількості балів - 120 та мінімальній - 60  одержала - 90 балів. Загалом за результатами іспиту одержала 160,2 бала. 
		 
		Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 25.05.2018 призначила проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих і апеляційних судів на відповідність займаній посаді, призначеного, зокрема, рішенням 01.02.2018 №  08/зп-18, та затвердила графік складення першого етапу тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах кваліфікаційного оцінювання, згідно з яким тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей судді Рівненського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2 призначено на 10.06.2018. 
		 
		Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 30.05.2018 призначила другий етап тестування особисто морально-психологічних якостей  і загальних здібностей - інтерв'ю з психологом згідно із затвердженим графіком, відповідно до якого дата проведення інтерв'ю судді Рівненського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2 є 23.06.2018. 
		 
		Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 07.06.2018 № 128/зп-18 затвердила кодовані результати складеного суддями 12.04.2018 анонімного письмового тестування згідно з додатком, кодовані результати виконаного суддями 12.04.2018 практичного завдання згідно з додатком 2, затвердила та вирішила оприлюднити на офіційному веб-сайті Комісії декодовані результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» згідно з додатком 3 та допустила до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційний судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди» суддів згідно з додатком № 4, у тому числі суддю Рівненського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2
		 
		Суддя ОСОБА_2 10.06.2018 пройшла перший етап тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатом якого Вища кваліфікаційна комісія суддів України склала висновок та визначила рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
		 
		Вища кваліфікаційна комісія суддів України 10.07.2018 провела співбесіду із суддею, під час якої обговорено показники за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє. 
		 
		Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 10.07.2018:
		 
		визначила, що суддя Рівненського апеляційного господарського суду ОСОБА_2 за результатами  кваліфікаційного  оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 625,5 бала;
		 
		визнала суддю Рівненського апеляційного господарського суду ОСОБА_2 такою, що не відповідає займаній посаді;
		 
		рекомендувала Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення з посади судді Рівненського апеляційного господарського суду ОСОБА_2
		 
		Приймаючи зазначене рішення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України виходила з того, що суддя ОСОБА_2 за результатами кваліфікаційного оцінювання набрала 625,5 балів, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.  
		 
		Так, за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя одержала 341,54 бала. При цьому за критерієм професійної компетенції суддю оцінено на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься у досьє, та співбесіди з показниками, визначеними пунктами 1-5 глави 2 розділу ІІ Положення. За критеріями особистої та соціальної компетентності суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди з урахування показників, визначених пунктами 6-7 глави 2 розділу ІІ Положення. 
		 
		За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу ІІ Положення, суддя одержала 158 балів. За цим критерієм суддю оцінено за результатами дослідження інформації, яка міститься у досьє, та співбесіди.
		 
		За критерієм доброчесності суддя одержала 126 балів. Комісія врахувала результати тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, що міститься у досьє, співбесіди за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу ІІ Положення.
		 
		При цьому Комісія зазначила, що аналізуючи матеріали суддівського досьє, у неї виник обґрунтований сумнів щодо законності джерел походження коштів, необхідних для придбання майна. Під час співбесіди суддею не надано достовірних відомостей щодо походження коштів та не спростовано сумнів, що виник. Зміст пояснень судді свідчить про те, що остання не докладала належних зусиль для того, щоб, на думку, розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, її поведінка була бездоганною, та не вжила належних і достатніх заходів для того, щоб бути обізнаною про свої майнові інтереси та антикорупційні обов'язки. Суддя не надала повних, обґрунтованих та достатніх пояснень щодо джерел походження її майна, що є одним з обов'язків судді, передбачених у статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». 
		 
		Усупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції» суддя тільки 23.03.2018 подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, які відбулися 17.03.2017 (17.03.1017 укладено договір дарування, за яким ОСОБА_2 подарувала своїй матері ОСОБА_11 нежитлове приміщення площею 85,6 кв.м, а також договір міни нерухомого майна, за яким ОСОБА_2 передала своїй матері ОСОБА_11 належну їй на праві власності квартиру площею 67 кв.м та отримала (набула у власність) квартиру площею 187 кв.м і земельну ділянку площею 0,0389 га вартістю 2   284   018 гривень). Посилання судді на те, що невчасне повідомлення було зумовлено зверненням до Національного агентства з питань запобігання корупції за роз'ясненням, Комісія оцінила критично, мотивуючи свою оцінку тим, що у розділі 3 «об'єкти нерухомості» форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані об'єкта декларування чітко вказано, що «суб'єкт декларування повинен повідомити про об'єкти нерухомості, які він придбав (набув у власність), якщо їх вартість перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року». Зазначені обставини ставлять під обґрунтований сумнів повноту та достовірність тверджень, наведених у декларації доброчесності судді.  
		          
		Таким чином, Комісія дійшла висновку, що суддя ОСОБА_2 не відповідає займаній посаді. 
		 
		V. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 Розділ XV «Перехідні положення» Конституції України (у редакції Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), який набрав чинності з 30.09.2016)  з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
		 
		У пункті 20 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
		 
		Згідно з частинами першою, другою і третьою статті 92 цього Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. 
		 
		Відповідно до частин першої та другої статті 83 цього Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
		 
		Відповідно до пункту 10 частини сьомої статті 56 цього Закону суддя зобов'язаний підтверджувати законність джерела походження майна у зв'язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.
		 
		У відповідності з частиною четвертою 4 статті 85 цього Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться прозоро та публічно, у присутності судді (кандидата на посаду судді), який оцінюється, та будь-яких заінтересованих осіб. 
		 
		Згідно з частиною першою статті 85 цього Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. 
		 
		У відповідності до пунктів 12, 17 частини четвертої статті 85 2 цього Закону суддівське досьє має містити: інформацію щодо відповідності судді критерію доброчесності, зокрема, відповідність витрат і майна судді та членів його сім'ї задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих суддею відповідно до цього Закону та законодавства у сфері запобігання корупції; інші відомості та дані, на підставі яких може встановлюватися відповідність судді критеріям кваліфікаційного оцінювання, а також будь-яку іншу інформацію щодо судді, визнану рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України такою, що підлягає включенню до суддівського досьє.
		 
		Відповідно до частини дев'ятої статті 85 цього Закону співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє.
		 
		Згідно з частиною другою статті 84 цього Закону за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює одне з рішень, визначених цим Законом.
		 
		Відповідно до частини першої статті 88 цього Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
		 
		Згідно з частиною другою статті 88 цього Закону суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
		 
		У частині третій статті 88 цього Закону визначено, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
		 
		Відповідно до частини першої статті 86 цього Закону для формування суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) і проведення кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді) Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право безоплатно отримувати інформацію та копії документів і матеріалів (у тому числі з обмеженим доступом) щодо судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім'ї або близьких осіб від будь-яких осіб, які є власниками або розпорядниками інформації (документів, матеріалів), що запитуються. 
		 
		Згідно з частиною п'ятою статті 83 цього Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України
		 
		Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджене рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 03.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2018 року N 20/зп-18) (далі - Положення № 143/зп-16).
		 
		У пунктах 1, 2, 3 розділу І Положення № 143/зп-16 визначено, що кваліфікаційне оцінювання - це встановлена законом та цим Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або оцінювання відповідності судді займаній посаді за визначеними законом критеріями. Кваліфікаційне оцінювання проводиться прозоро та публічно. Кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією у складі, визначеному рішенням Комісії.
		 
		Відповідно до пункту 4 розділу І Положення № 143/зп-164 кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
		 
		Згідно з пунктом 1 глава 1 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
		 
		Відповідно до пункту 9 глава 1 розділу ІІ  Положення № 143/зп-164 9 відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
		 
		9.1. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім'ї задекларованим доходам.
		9.2. Відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім'ї задекларованим доходам.
		9.3. Відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції.
		9.4. Наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9 - 12, 15 - 19 частини першої статті 106 Закону.
		9.5. Наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді.
		9.6. Наявність незабезпечених зобов'язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею.
		9.7. Інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
		 
		Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, зокрема:
		 
		1) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;
		2) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
		3) результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);
		4) декларації родинних зв'язків судді та декларації доброчесності судді;
		5) результатів регулярного оцінювання;
		6) результатів перевірки декларації родинних зв'язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);
		7) висновків або інформації Громадської ради доброчесності (за наявності);
		8) іншої інформації, що включена до суддівського досьє.
		 
		Відповідно до пункту 10 глави 1 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 для встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за визначеними цим Положенням показниками використовуються також інші відомості й дані, на підставі яких може встановлюватися відповідність судді критеріям кваліфікаційного оцінювання, а також будь-яка інша інформація стосовно судді, яка міститься у суддівському досьє.
		 
		Відповідно до пункту 3.4 глави 4 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 доброчесність оцінюється (встановлюється) за показником «Загальна оцінка інтегративності (доброчесності)», який визначається за такими складовими: 3.4.1. Чесність і порядність. 3.4.2. Відсутність контрпродуктивних дій. 3.4.3. Відсутність схильності до зловживань.
		 
		Ці показники оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань і за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), та співбесіди.
		 
		Згідно з пунктом 1  глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.
		 
		Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
		 
		У пункті 4 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 визначено, що рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності професійної етики та доброчесності.
		 
		Відповідно до підпункту 5.3 пункту 5 «Оцінювання критеріїв» глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 критерій доброчесності - 250 балів, з яких: Інтегративність - 100 балів (підпункт 5.3.1). Інші показники - 150 балів (підпункт 5.3.2). 
		 
		Цей критерій оцінюється у 0 балів за наявності доказів невідповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам доброчесності.
		 
		Згідно з пунктом 10 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 оцінка критеріїв (показників) на етапі дослідження досьє та співбесіди встановлюється шляхом виведення середнього арифметичного на підставі оцінок кожного члена Комісії, який брав участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання.
		 
		Відповідно до пункту 20 розділу ІІІ Положення № 143/зп-164 співбесіда проходить у формі засідання Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії про проведення кваліфікаційного оцінювання. Обговорення відбувається шляхом опитування судді (кандидата на посаду судді) доповідачем і членами Комісії та надання суддею (кандидатом на посаду судді) відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов'язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
		 
		Згідно з пунктами 21.2, 21.3 розділу ІІІ Положення № 143/зп-164 суддя (кандидат на посаду судді) до проведення співбесіди має право6 надавати документи (завірені копії документів) чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує чи уточнює дані, що містяться у досьє; надавати свої пояснення, зокрема у письмовому вигляді.
		 
		Відповідно до підпункту 32.2 пункту 32 розділу ІІІ Положення № 143/зп-164 за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне із таких рішень: у випадку оцінювання відповідності займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)»: Рішення про відповідність судді займаній посаді (підпункт 32.2.1). Рішення про невідповідність судді займаній посаді (підпункт 32.2.2). 
		 
		Згідно з пунктом 10 розділу V «Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді» Положення № 143/зп-164 за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: Про відповідність займаній посаді судді (пункт 10.1). Про невідповідність займаній посаді судді (пункт10.2). 
		 
		Відповідно до пункту 11 розділу V «Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді» Положення № 143/зп-164 рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала більшого за 0.
		 
		Згідно з пунктом 37 розділу ІІІ Положення № 143/зп-164 рішення Комісії про невідповідність судді займаній посаді є підставою для внесення подання до Вищої ради правосуддя з рекомендацією про звільнення судді з посади.
		 
		Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		 
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		 
		VI. ОЦІНКА СУДУ 
		 
		З дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (з 30.09.2016) відповідність займаній посаді судді, якого обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», підлягає обов'язковій оцінці.
		 
		Кваліфікаційне оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями, з урахуванням особливого порядку, визначеного розділом V «Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді» Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення. 
		 
		Зокрема, суддя вважатиметься таким, що підтвердив відповідність займаній посаді у разі отримання ним мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала більшого за 0.
		 
		Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді визначеним законом критеріям, зокрема критерію доброчесності, є підставою для звільнення судді з посади (4 пункту 16-1 Розділ XV «Перехідні положення» Конституції України (у редакції Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя).
		 
		Критеріями кваліфікаційного оцінювання, яке включає два етапи (складання іспиту; дослідження досьє та проведення співбесіди), є: компетентність, професійна етика та доброчесність. 
		 
		Ефективність правосуддя залежить насамперед від особистих чеснот судді. Ці основоположні принципи впроваджені в національну систему правил і норм, що формують моральний аспект поведінки суддів та викладені, зокрема, у Кодексі суддівської етики.
		Відповідно до Кодексу суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
		 
		Суддя має докладати всіх зусиль для того щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
		 
		За загальними правила Кодексу судді зобов'язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв'язку з чим беруть на себе більш істотні обмеження, пов'язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.
		 
		Суд зазначає, що доброчесність - це морально-етичний фундамент діяльності судді, котрий визначає межі та спосіб поведінки, що має ґрунтуватися на принципах добрих відносин з особами, суспільством і державою, а також чесності, способі життя, виконанні професійних обов'язків та розпорядженні матеріальними ресурсами.
		 
		З огляду на положення частини четвертої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 1-3, 18-19 Кодексу суддівської етики та роз'яснень до нього, затверджених рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 1, а також Бангалорських принципів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної і соціальної Ради ООН від 27.07.2007 № 2006/23, суддя має бути прикладом законослухняної і доброчесної поведінки не лише у професійній сфері, але й поза нею,  щоб утверджувати у суспільства переконання у чесності, неупередженості та справедливості суду.
		 
		Закон покладає на суддю обов'язок підтверджувати законність джерела походження майна у зв'язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання якщо обставини викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.
		 
		Відповідність судді критерію доброчесності оцінюється за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім'ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім'ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9 - 12, 15 - 19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов'язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності (пункт 9 Положення № 143/зп-16).
		 
		Суддя повинен підтвердити свою відповідність займаній посаді за усіма критеріями, зокрема за критерієм доброчесності, який визначається за всіма передбаченими показниками. Так, суддя вважається таким, що відповідає критерію доброчесності якщо підтвердив свою відповідність кожному із визначених показників. 
		 
		Ці показники оцінюються Вищою кваліфікаційною комісією суддів за внутрішнім переконанням її членів на етапі кваліфікаційного оцінювання «дослідження досьє та проведення співбесіди», за допомогою тестувань (підпункт 3.4 пункту 3 Порядку № 143/зп-16) та за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє (пункт 9 Порядку № 143/зп-16), зокрема: інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади; декларації родинних зв'язків судді та декларації доброчесності судді; результатів перевірки декларації родинних зв'язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності); іншої інформації, що включена до суддівського досьє.
		 
		Установлені судом обставини свідчать, за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, у Комісії виник обґрунтований сумнів щодо законності джерел походження коштів, необхідних для придбання майна. Комісія зазначила, що під час співбесіди суддею не надано достовірних відомостей щодо походження коштів та не спростовано сумнів, що виник. Зміст пояснень судді свідчить про те, що остання не докладала належних зусиль для того, щоб, на думку, розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, її поведінка була бездоганною, та не вжила належних і достатніх заходів для того, щоб бути обізнаною про свої майнові інтереси та антикорупційні обов'язки. Суддя не надала повних, обґрунтованих та достатніх пояснень щодо джерел походження її майна, що є одним з обов'язків судді, передбачених у статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Усупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції» суддя тільки 23.03.2018 подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, які відбулися 17.03.2017. Посилання судді на те, що невчасне повідомлення було зумовлено зверненням до Національного агентства з питань запобігання корупції за роз'ясненням, Комісія оцінила критично, мотивуючи свою оцінку тим, що у розділі 3 «об'єкти нерухомості» форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані об'єкта декларування чітко вказано, що «суб'єкт декларування повинен повідомити про об'єкти нерухомості, які він придбав (набув у власність), якщо їх вартість перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року». Зазначені обставини ставлять під обґрунтований сумнів повноту та достовірність тверджень, наведених у декларації доброчесності судді.  
		 
		У результаті здійсненої за внутрішнім переконанням членів Комісії оцінки показників, визначених у пункті 9 Положення № 143/зп-16, з урахуванням результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, що міститься у досьє, Комісія дійшла висновку, що суддя за критерієм доброчесності отримала 126 балів. 
		 
		Комісія установила, що за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя ОСОБА_2 набрала 625,5 балів, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
		 
		З огляду на норми пунктів 10, 11 розділу V «Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді» Положення № 143/зп-164, Комісія правильно визнала суддю ОСОБА_2 такою, що не відповідає займаній посаді. 
		 
		Згідно з пунктом 37 розділу ІІІ Положення № 143/зп-164 рішення Комісії про невідповідність судді займаній посаді є підставою для внесення подання до Вищої ради правосуддя з рекомендацією про звільнення судді з посади.
		 
		Суд не погоджується з доводами  позивачки про те, що оскаржуване рішення прийнято з перевищенням дискреційних повноважень внаслідок відсутності чіткої нормативної процедури оцінювання та належно проведеної співбесіди.
		 
		Під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи суб'єкту владних повноважень при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, цей суб'єкт має можливість самостійно (на власний розсуд) обирати один з кількох варіантів рішення.
		 
		Згідно з частиною п'ятою статті 83 цього Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України
		 
		Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджене рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 03.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2018 року N 20/зп-18).
		 
		Це положення є чинним нормативно-правовим актом, обов'язковим для застосування. 
		 
		Комісія дотрималася вставленої цим Положенням процедури оцінювання відповідності судді займаній посаді та реалізувала свої дискреційні повноваження на прийняття рішень за результатами такого оцінювання, прийнявши оскаржуване рішення за результатами оцінки визначених у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» критеріїв компетентності, професійної етики та доброчесності. 
		 
		Доводи позивачки про те, що Комісія перевищила свої повноваження при встановленні вини у здійсненні суддею ОСОБА_2 корупційного діяння щодо невчасного повідомлення про суттєві зміни в майновому стані та при встановленні обставин неподання суддею повних, обґрунтованих та достатніх джерел походження майна, яке було набуто суддею до призначення на посаду судді, за відсутності судових рішень в адміністративній чи кримінальній справах щодо порушення ОСОБА_2 порядку подання декларації чи неналежного відображення інформації про майно та доходи, а також за відсутності документа Національного агентства з питань запобігання корупції про неправильне заповнення ОСОБА_2 електронних декларацій, поданих у 2016 та 2017 роках, є безпідставними. 
		 
		Здійснюючи процедуру кваліфікаційного оцінювання відповідності судді займаній посаді за визначеними законом критеріями, Комісія надала оцінку фактам, які можуть свідчити про відповідність/невідповідність судді, зокрема, критерію доброчесності за визначеними у Положенні № 143/зп-16 показниками, використовуючи  відомості, отримані з будь-яких джерел у порядку, встановленому законодавством.  При цьому Комісія не вирішувала питання вини особи у вчиненні, зокрема, корупційних правопорушень.
		 
		Так, Комісія з метою оцінки показників, зокрема показника відповідності витрат і майна судді та членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідності поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, дійшла висновку, що установлені обставини дають підстави вважати, що суддя не надала повних, обґрунтованих та достатніх пояснень щодо джерел походження її майна, що є одним з обов'язків судді згідно зі статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також допустила поведінку, яка не відповідає вимогам статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані із значним порушенням строку.  
		 
		Суд зазначає, що якщо існують певні припущення або інформація, які зачіпають репутацію судді, суддя повинен довести зворотне або детально пояснити і відповісти на всі питання, припущення. Ураховуючи мету судової реформи щодо створення нової професійної та чесної судової системи, таке покладання обов'язку доказування на суддю є обґрунтованим.  
		 
		Комісії взяла до уваги усі пояснення позивачки, однак надала їм критичну оцінку. 
		 
		Щодо аргументу позивачки про відсутність у частині шостій статті 126 Конституції України підстави для звільнення судді за наслідками кваліфікаційного оцінювання та водночас визначення у статті 112 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII можливості звільнення судді з посади виключно з підстав, передбачених у частині шостій статті 126 Конституції України, суд зазначає, що обов'язкова оцінка відповідності займаній посаді судді, обраного безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», передбачена Основним Законом України, а саме: підпунктом 4 пункту 16-1 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України (у редакції Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), який набрав чинності з 30.09.2016). Цією самою нормою Основного Закону України передбачено таку підставу для звільнення як виявлення за результатами кваліфікаційного оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності.
		 
		Оскаржуване рішення відповідача ухвалено повноважним складом, підписано усіма членами зі складу, який провів кваліфікаційне оцінювання позивачки, містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення та мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків. Це рішення відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
		 
		Враховуючи зазначене, у задоволенні позову належить відмовити повністю. 
		 
		Керуючись статтями 2, 72-78, 241-246, 250, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування рішення від 10.07.2018 № 1091/ко-18 відмовити повністю.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.          
		 
		Рішення може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.  
		 
		Дата складення повного рішення суду 07.03.2019. 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		Л.І. Бившева,
		І.А. Гончарова, 
		 І.Я.Олендер, 
		 Т.М. Шипуліна, 
		 Р.Ф. Ханова, 
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...