Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/4570/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Позовне провадження; Спори про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення злочину.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2019.
Дата набрання законної сили: 06.03.2019
Номер судового провадження: 61-29030ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України                                                          
		 
		06 березня 2019 року 
		м. Київ
		 
		справа № 607/4570/17-ц
		провадження № 61-29030св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: СтупакО. В. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Погрібного С. О., 
		 
		учасники справи: 
		позивач - Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області,
		відповідач - ОСОБА_4,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 червня 2017 року у складі судді Дзюбича В. Л. та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 01 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Ткача З. Є., Міщія О. Я., Шевчук Г. М.,  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
		 
		У квітні 2017 року Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - Тернопільське об'єднане управління ПФУ Тернопільської області) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплачених сум пенсій.  
		 
		Позов мотивований тим, що ОСОБА_4 призначено пенсію у Тернопільському об'єднаному управлінні ПФУ Тернопільської області. У зв'язку із рахунковою помилкою зі сторони позивача, а саме виплати пенсії по інвалідності особі, що працює на посаді державного службовця всупереч положенням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року, виникла переплата пенсії на загальну суму 12 918,00 грн за період із 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року. У зв'язку з цим, вказані грошові кошти є безпідставно набутими та підлягають поверненню відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). ОСОБА_4 відмовлялася добровільно повернути безпідставно отриману пенсію.
		 
		Із урахуванням наведеного, позивач просив суд стягнути із відповідача надмірно виплачену пенсію у розмірі 12 918,00 грн.
		 
		Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області      від 26 червня 2017 року у задоволенні позову Тернопільського об'єднаного управління ПФУ Тернопільської області відмовлено.  
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ним не встановлено факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих коштів у розмірі 12 918,00 грн, які є пенсійною виплатою, а також не встановлено наявності рахункової помилки, а тому, відповідно до статті 1215 ЦК України, зазначена сума поверненню не підлягає.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 01 серпня 2017 року апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління ПФУ Тернопільської області відхилено. Заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 червня 2017 року залишено без змін. 
		 
		Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, належним чином оцінивши докази та правильно встановивши всі обставини, дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених чинним законодавством, для стягнення із відповідача на користь позивача сплаченої суми пенсії. 
		 
		Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
		 
		У листопаді 2017 року Тернопільське об'єднане управління ПФУ Тернопільської областіподало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 01 серпня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило суд скасувати рішення судів попередніх інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.  
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що у зв'язку із рахунковою помилкою виникла переплата пенсії на загальну суму 12 918,00 грн у період із 01 жовтня 2015 року по   30 вересня 2016 року, яка відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 1212 ЦК України підлягає поверненню. 
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу та надано строк на подання заперечень на касаційну скаргу.
		 
		Заперечення на касаційну скаргу не надходили. 
		 
		15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		У травні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		 
		Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга Тернопільського об'єднаного управління ПФУ Тернопільської області не підлягає задоволенню із таких підстав.
		 
		Встановлені судами обставини 
		 
		Судами встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в Тернопільському об'єднаному управлінні ПФУ Тернопільської області та отримує пенсію по інвалідності.
		 
		За період із 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року ОСОБА_4 здійснено переплату пенсії на загальну суму 12 918,00 грн у зв'язку з рахунковою помилкою, а саме: виплата пенсії по інвалідності особі, що працює на посаді державного службовця всупереч положенням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року.
		 
		Нормативно-правове обґрунтування
		 
		Положеннями статей 1212, 1215 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		 
		Не підлягає поверненню безпідставно набуті, зокрема, заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
		 
		При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.
		 
		Згідно з частиною першою статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
		 
		Тобто, механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через його зловживання.
		 
		Висновки Верховного Суду
		 
		Суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановивши характер правовідносин сторін у справі, правильно застосувавши норми матеріального права, які їх регулюють, а саме статтю 1215 ЦК України, статтю 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із чим дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для повернення надмірно виплаченої пенсії, оскільки позивачем не доведено факту недобросовісного набуття відповідачем коштів, а також не встановлено наявність рахункової помилки зі сторони позивача.  
		 
		Доводи касаційної скарги є необґрунтованими, оскільки зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
		Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, арішення судів попередніх інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
		 
		Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення.
		 
		Заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 01 серпня 2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Судді:О. В. Ступак   В. О. Кузнєцов   С. О. Погрібний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...