Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/32377/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2019.
Дата набрання законної сили: 06.03.2019
Номер судового провадження: 61-29406ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		06 березня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 757/32377/15-ц
		провадження № 61-29406св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Погрібного С. О., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,
		третя особа - Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк», 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу представника ОСОБА_4 ? ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 24 травня 2017 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Усика Г. І.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
		 
		У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), третя особа - Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі - ПАТ «Укрсиббанк») про визнання припиненим договору застави та зняття заборони відчуження. 
		 
		Позов обґрунтовано тим, що 26 травня 2008 року між ОСОБА_4 та Акціонерним комерційним інвестиційним банком «Укрсиббанк» укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 1135133000, згідно з умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 27 760,00 дол. США із річною процентною ставкою 15 % на споживчі цілі Ї придбання автотранспорту.
		 
		Із метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за вказаним кредитним договором у заставу переданий автомобіль марки «Skoda», модель «Superd Classik», рік випуску 2008, колір чорний, тип транспортного засобу ? легковий седан-3, номери агрегатів шасі НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_2.
		 
		08 грудня 2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, у тому числі прав вимоги за кредитним договором, укладеним із нею. 
		 
		Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 квітня 2015 року у справі № 274/535/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4 про стягнення боргу відмовлено через необґрунтованість позовних вимог.
		 
		Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 20 серпня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково, рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 квітня 2015 року у справі № 274/535/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4 про стягнення боргу скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено у зв'язку із пропуском строку позовної давності.
		 
		Таким чином, обставини, встановлені зазначеним судовим рішенням апеляційного суду, яке набрало законної сили, є преюдиційним у цій справі, у зв'язку із чим застава, яка є похідною від основного зобов'язання, підлягає припиненню, а накладена заборона відчуження майна ? вилученню з реєстру обтяжень.
		 
		Із урахуванням наведеного, позивач просила суд визнати припиненим її зобов'язання щодо застави та скасувати обтяження транспортного засобу автомобіля марки марки «Skoda», модель «Superd Classik», рік випуску 2008, колір чорний, тип транспортного засобу ? легковий седан-3, номери агрегатів шасі НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_2, здійсненого на підставі договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 26 травня 2008 року № 1135133000; зобов'язати державного реєстратора внести відомості до державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про скасування обтяжень на вказаний транспортний засіб; стягнути із відповідача на її користь судові витрати.
		Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року позов задоволено. Визнано припиненим зобов'язання ОСОБА_4 щодо застави та скасовано обтяження автомобіля марки «Skoda», модель «Superd Classik», рік випуску 2008, колір чорний, тип транспортного засобу легковий седан-3, номери агрегатів шасі НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_2, здійсненого на підставі договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 26 травня 2008 року № 1135133000, укладеного між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_4 Зобов'язано державного реєстратора внести відомості до державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про скасування обтяжень на вказаний транспортний засіб. 
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що застава підлягає припиненню, оскільки основне зобов'язання за кредитним договором від 26 травня 2008 року припинилося у зв'язку із відмовою суду у позові ПАТ «Дельта банк» про стягнення заборгованості за цим кредитним договором внаслідок закінчення строку позовної давності. 
		 
		Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 24 травня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» задоволено. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. 
		 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що пропущення ПАТ «Дельта Банк» строку на звернення до суду не припиняє зобов'язання сторін за кредитним договором і не може вважатися підставою для припинення застави.
		 
		Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги 
		 
		У листопаді 2017 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу рішення Апеляційного суду міста Києва від 24 травня 2017 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.  
		 
		У касаційній скарзі заявник зазначає, що у зв'язку із пропуском ПАТ «Дельта Банк» строку позовної давності для звернення із вимогами за кредитним договором від 26 травня 2008 року та втрати права задовольнити свої майнові вимоги, позивач звільнена від виконання обов'язків за договором застави транспортного засобу від 26 травня 2008 року № 1135133000, а відповідач позбавлений права здійснювати щодо предмета застави свої права заставодержателя.
		    
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано цивільну справу та надано строк на подання заперечень на касаційну скаргу.
		 
		Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
		 
		15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		У травні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		 
		Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 не підлягає задоволенню із таких підстав.
		 
		Встановлені судами обставини 
		 
		Судами встановлено, що між ОСОБА_4 та Акціонерним комерційним інвестиційним банком «Укрсиббанк» укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 26 травня 2008 року № 1135133000, згідно з умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 27 760,00 дол. США із річною процентною ставкою 15 % на споживчі цілі Ї придбання автотранспорту.
		 
		Із метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором у заставу переданий автомобіль марки «Skoda», модель «Superd Classik», рік випуску 2008, колір чорний, тип транспортного засобу ? легковий седан-3, номери агрегатів шасі НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_2.
		 
		08 грудня 2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, у тому числі прав вимоги за кредитним договором, укладеним із нею. 
		 
		Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 квітня 2015 року у справі № 274/535/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4 про стягнення боргу відмовлено через необґрунтованість позовних вимог.
		 
		Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 20 серпня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково, рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 квітня 2015 року у справі № 274/535/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4 про стягнення боргу скасовано та винесено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено у зв'язку із пропуском строку позовної давності.
		 
		Нормативно-правове обґрунтування
		 
		Згідно з частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		 
		За загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).
		 
		Спливу позовної давності як підстави для припинення зобов'язання норми глави 50 «Припинення зобов'язання» ЦК України не передбачають.
		 
		При цьому відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За правилами статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Наслідки спливу позовної давності визначаються статтею 267 ЦК України.
		 
		Згідно з приписами статті 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
		 
		Таким чином, позовна давність пов'язується із судовим захистом суб'єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб'єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов'язаної особи.
		 
		У зобов'язальних відносинах (стаття 509 ЦК України) суб'єктивним правом кредитора є право одержати від боржника виконання його обов'язку з передачі майна, виконання роботи, надання послуги тощо. Зі спливом позовної давності в цих відносинах кредитор втрачає можливість у судовому порядку примусити боржника до виконання обов'язку. Так само боржник зі спливом строку позовної давності одержує вигоду - захист від можливості застосування кредитором судового примусу до виконання обов'язку.
		 
		Однак за змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб'єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов'язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку позовної давності (частина третя статті 267 ЦК України). У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними та прийняти рішення про задоволення позову (частина п'ята статті 267 ЦК України). Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов'язання і таке виконання закон визнає правомірним, здійсненим за наявності достатньої правової підстави (частина перша статті 267 ЦК України), установлюючи для особи, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, заборону вимагати повернення виконаного.
		 
		Отже, ЦК України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов'язання не визнає. Виконання боржником зобов'язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу.  Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов'язання в односторонньому порядку (частина друга статті 598 ЦК України), якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо.
		Таким чином, за загальним правилом ЦК України зі спливом позовної давності, навіть за наявності рішення суду про відмову в позові з підстави пропущення позовної давності, зобов'язання не припиняється.
		 
		Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-786цс17 та Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду не вбачає підстав для відступлення від цієї позиції. 
		 
		Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про заставу» застава ? це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
		 
		Підстави припинення застави визначенні у статті 28 Закону України «Про заставу» відповідно до якої застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом
		  
		Таким чином, вказаною нормою не передбачено такої підстави для припинення застави як сплив позовної давності до основної чи додаткової вимоги кредитора за основним зобов'язанням.   
		 
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги 
		 
		Із урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для припинення застави, оскільки сплив позовної давності до основної чи додаткової вимоги кредитора про стягнення боргу за кредитним договором сам по собі не припиняє основного зобов'язання за кредитним договором і, відповідно, не може вважатися підставою для припинення застави. 
		 
		Такий висновок апеляційного суду є правильним, відповідає встановленим обставинам та вимогам закону.
		 
		Наведені у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскарженого у справі судового рішення, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи і зводяться до неправильного тлумачення заявником норм чинного законодавства.
		  
		Таким чином, касаційна скарга не містить доводів на спростування висновків суду апеляційної інстанцій, які є обґрунтованими та узгоджуються із матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм процесуального законодавства та правильно застосовано норми матеріального права.
		 
		Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції ? без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
		 
		Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Апеляційного суду міста Києва від 24 травня 2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:О. В. Ступак   В. О. Кузнєцов   С. О. Погрібний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...