Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/4199/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: 12.03.2019. Зареєстровано: 13.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2019.
Дата набрання законної сили: 20.11.2019
Номер судового провадження: 2/569/183/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 569/4199/15-ц
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05 березня 2019 року 
		Рівненський міський суд Рівненської області                         в особіголовуючої судді               -Панас О.В.                         при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В.                        з участю:                                              прокурора                     - Прокопчук О.В.                    позивача                     - ОСОБА_1                    представника позивача             - адвоката ОСОБА_2             представника відповідача УМВС - ОСОБА_3                     представника відповідача ДКСУ - ОСОБА_4                    третьої особи                - ОСОБА_5                    розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до УМВС України у Рівненській області, Державної казначейської служби України третя особа ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, -                                                        в с т а н о в и в:                        17.03.2015р. ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до УМВС України у Рівненській області, Державної казначейської служби України, в якому просив стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів УМВС України в Рівненській області шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 80000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 12 березня 2015 року становить 1724000 грн. на підставі ст. 1172,ч.6 ст.1176 ЦК України.                                        Ухвалою ВССУ від 12.07.2017р. були скасовані рішення Рівненського міського суду від 16.11.2015р., рішення апеляційного суду Рівненської області від 27.01.2016р., справу направлено на новий розгляд з тих підстав, що при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій застосовано закон, який не підлягав застосуванню та не застосовано закон, який підлягав застосуванню ( ст. 1174 ЦК України).                    Враховуючи ухвалу ВССУ, позивач ОСОБА_1 13.02.2018р. подав до суду заяву про уточнення позовних вимог.                                            Просив стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь відшкодування матеріальної шкоди у національній валюті - гривні у розмірі , що еквівалетно 80 000 доларів США, за курсом НБУ станом на день постановлення рішення.    Позовні вимоги обгрунтував наступними доводами.                        Згідно ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.                Згідно зі ст.48 Бюджетного кодексу України в України застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету. Відповідно до п. 8 ст. 7, ч.ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначеними бюджетними призначеннями, які встановлюються Законом України «Про Державний бюджет України».                                        06 лютого 2013 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845», яка прийнята в зв'язку із приведенням постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ» у відповідність із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».                    Відповідно до п. 41 Порядку, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування:1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та судів; 2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень; 3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності; 4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні; 5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок злочину.                Конституційним Судом України у рішенні від 03.10.2001 року по справі № 1- 36/2001 (про відшкодування шкоди державою) зазначено, що відшкодування шкоди (матеріальної чи моральної), завданої фізичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, покладається саме на державу, а не на відповідні органи державної влади, тобто відшкодування шкоди у таких випадках здійснюється за рахунок держави, а не за рахунок коштів на утримання державних органів.                            Отже, відшкодування Позивачу шкоди провадиться за рахунок коштів державного бюджету шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, тобто грошові суми відшкодовуються Державним казначейством України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.                    В судовому засіданні представник позивача, позивач підтримали позов в межах його доводів.                                                    Окрім того, позивач ОСОБА_1 суду пояснив, що в період часу з 1999 по 2013 роки перебував в м.Празі, де був офіційно працевлаштований та працював в ТОВ "ІНТЕРВОБІ", де отримував заробітну плату у чеських кронах, середня заробітна плата була приблизно 30 000, крон на місяць, яку переводив в долари США, це було близько 1000,00 доларів та відправляв додому. У 2013 році на виробництві в Празі отримав травму, там же лікувався. Просив позов задовольнити.                                        Представник ДКСУ ОСОБА_4всудовому засіданні підтримала подані до суду пояснення. Просила відмовити у задоволенні позову. Подані до суду заперечення на позов обгрунтовує тим, що Державна казначейська служба України не вступала у правовідносини з позивачем, своїми діями або бездіяльністю не порушувала його законних прав та інтересів. ДКСУ лише здійснює операції з коштами державного бюджету, не є розпорядником бюджетних коштів і не уособлює державу в бюджетних відносинах, а тому не може відповідати за шкоду, завдану незаконними діями юридичної особи.                    Вважає, що позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні не довів свої позовні вимоги, а відтак позов до задоволення не підлягає.                             Представник відповідача УМВС ОСОБА_3 позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні за недоведеністю позовних вимог. Підтримала подані до суду письмові пояснення згідно яких вважає що факт заподіяння шкоди ОСОБА_1 є недоведеним, недоведено факту причинного зв"язку між злочинною недбалістю слідчого та заподіянням шкоди позивачу. Також вважає, що позивачем не надано достовірних доказів які підтверджують, що вилучені у його помешканні валютні кошти належали йому на праві власності.                                                    Третя особа ОСОБА_5 вважає що позов до задоволення не підлягає. У судовому засіданні пояснив, що його вини у зникненні грошових коштів немає, так як була вчинена крадіжка майна невідомими особами з його службового кабінету, а не втрата майна слідчим.Грошові кошти, які вилучені в помешканні позивача, знаходилися у сейфі його службового кабінету, що передбачено п.7 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення втрат, повязаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження. Заперечує, що вилучені грошові кошти належать позивачу, так як під час обшуку у його помешканні свої права на ці гроші заявляли і позивач, і дружина позивача, і його зять, і дружина зятя.                                   Представник Рівненської місцевої прокуратури в особі прокурора Прокопчук О.В., яка вступила у справу в порядкуст.45 ЦПК Україниз метою захисту інтересів держави в особі Державної казначейської служби України, позов не визнала та вважає що позовна заява до задоволення не підлягає. Вказала, що надані позивачем ОСОБА_1 докази щодо роботи в м.Празі не є достовірними доказами на підтвердження його доводів щодо належності йому на праві власності коштів, які були вилучені з його будинку під час обшуку, який було проведено на підставі ухвали слідчого судді щодо скоєння кримінальних правопорушень ОСОБА_6                                        Заслухавши пояснення учасників справи, думку прокурора, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення .                                     Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок № 20 по вул.Комсомольська в с.Камяне-Случанське, Сарненського району Рівненської області, про що свідчить виписка з погосподарської книги № 406 від 24 червня 2015 року.                                                 Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 14 листопада 2014 року слідчому Трофімчуку А.В. в межах кримінального провадження № 12014180000000107 було надано дозвіл на проведення обшуку у житлі та іншому володінні ОСОБА_6 ( зятя позивача ) за місцем його фактичного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1.         Як вбачається з оглянутого в судовому засіданні оригіналу протоколу обшуку, 24 листопада 2014 року за вказаною адресою був проведений обшук, за результатами якого, серед іншого, у вітальні в металевій коробці були виявлені грошові кошти в сумі 80000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США ( п.23 протоколу ).             З письмових пояснень позивача встановлено, що під час обшуку він зазначав слідчому про належність саме йому виявлених коштів, що не заперечувалося в судовому засіданні ОСОБА_5 який разом з тим вказав, що ОСОБА_1 уже на наступний день зранку з адвокатом прийшов до УМВС з приводу повернення йому вилучених коштів. Окрім того, з дослідженої судом довідки, виданої ІНТЕРВОБІ ТОВ вбачається, що ОСОБА_1, 13.05.1958р.н. був працевлаштований в даній організації в період з 01.07.1999р. до 30.06.2013р. та його середній місячний дохід складав 30 000 чеських крон. З наданих суду письмових роздруківок курсу чеських крон до долару США, вбачається. що його середній заробіток був близько 1000 доларів США на місяць.                    З оглянутого судом повідомлення про поступлення для госпіталізації вбачається, що 21.07.2013р. о 09.42 ОСОБА_1 поступив на лікування до факультетської лікарні Краловське Віногради у зв"язку з виробничою травмою (ліва рука потрапила у холодні валки, був госпіталізований в Тепліце 20.07.2013р.), де йому була проведена операція. В подальшому, у 2014р. перебував у зазначеному медичному закладі, де проходив обстеження в порядку контролю.                                            Отже, суд приймає як доводи позивача ОСОБА_1 щодо належності йому вилучених у будинку, належному йому на праві власності валютних коштів, оскільки протягом 14 років він офіційно працював за кордоном, отримував дохід у іноземній валюті, а також судом не встановлено набуття позивачем у цей період у власність дороговартісних речей, та претензій третіх осіб щодо вилучених коштів.                         Відповідно до ч.2ст.328 ЦК Україниправо власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Власник майна не зобовязаний доводити іншим особам правомірність набуття права власності на належне йому майно, якщо неправомірність набуття права власності прямо не випливає із закону. Незаконність набуття права власності має бути встановлена рішенням суду. До набрання рішенням суду законної сили право власності вважається набутим правомірно.                                         Враховуючи, що закон не забороняє громадянам мати у власності валютні кошти, відсутнє рішення про незаконність набуття позивачем права власності на вилучені кошти, а також те, що грошові кошти були вилучені саме з належногопозивачу житла та ніхто інший не заявляє своїх прав на них, суд вважає покликання відповідачів на відсутність доказів належності вилучених під час обшуку грошових коштів позивачу безпідставними.    Вилучені в ході обшуку речі, в тому числі грошові кошти, слідчим Управління МВС України в Рівненській області Трофімчуком А.В. близько 8 години 25 листопада 2014 року були доставлені до службового кабінету в будівлі обласного управління МВС України в Рівненській області та поміщені в індивідуальний сейф.                            В ніч з 25 на 26 листопада 2014 року тимчасово вилучене під час обшуку помешкання позивача майно з кабінету слідчого зникло. 26 листопада 2014 року слідчим управлінням УМВС України в Рівненській області за фактом крадіжки тимчасово вилучених речей та валюти відкрито кримінальне провадження № 1201418000000000526 за ознаками злочину, передбаченого ч.3ст.185 КК України. На момент розгляду справи осіб, причетних до вчинення злочину, не встановлено.                                    В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача кримінальна справа не порушувалася і рішення про її закриття не приймалося, обшук та вилучення майна в належному позивачу будинку проведено працівникамиміліції на законних підставах та у законний спосіб за ухвалою слідчого судді.                             Наказом МВС України № 1658 від 30 грудня 2014 року за наслідками проведеного службового розслідування за фактом крадіжки матеріальних цінностей з кабінету слідчого,за грубе порушення вимог ст.100,168 КПК України,постанови Кабінету Міністрів України № 1104 від 19 листопада 2012 року «Про затвердження Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, повязаних з їх зберіганням та пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», а також вимог п.5.3.1 Положення про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України, затвердженогонаказом МВС України № 686 від 9 серпня 2012 року, що призвело до втрати тимчасово вилученого майна, слідчого спеціальної міліції відділу розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого управління УМВС України в Рівненській області капітана міліції ОСОБА_5 звільнено з органів внутрішніх справ.                                    Як вбачається з висновку службового розслідування за фактом незадовільного виконання окремими посадовими особами УМВС України в Рівненській області функціональних обовязків щодо дотримання порядку зберігання і схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, технічного укріплення органів і підрозділів внутрішніх справ та організації охорони на об"єктах обласного управління, службовим розслідуванням встановлено вину ОСОБА_5 у вчиненні дисциплінарного проступку, який виразився у незабезпеченні схоронності тимчасово вилученого майна.        За даним фактом було відкрито кримінальне провадження.                     ВирокомРівненського міськогосуду від 07.12.2015року (справа№ 569/575/15-к) ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України та призначено йому покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади на строк один рік шість місяців без застосування штрафу. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку тривалістю один рік шість місяців з покладенням, відповідно до ст.76 КК України, обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.                                                    Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 08.02.2016 року, вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 07 грудня 2015 року щодо ОСОБА_7 змінено, виключено з його мотивувальної частини, що стосується кваліфікації злочину, встановленої судом, кваліфікуючу ознаку злочину ..невиконання" та зайво перераховані об"єкти злочинного посягання „або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб". В решті вирок залишено без зміни.                        Покликання відповідачів, третьої особи на необхідність покладення відповідальності за завдану позивачу шкоду на викрадачів грошових коштів не заслуговують на увагу, оскільки, проведеним службовим розслідуванням відповідач УМВС визнав, що проникнення невідомих осіб до адміністративного будинку УМВС України в Рівненській області і службового кабінету та вільний доступ до індивідуального сейфа слідчого стали можливими внаслідок неналежного виконання працівниками УМВС України в Рівненській області, в тому числі слідчим Трофімчуком А.В., покладених на них службових обовязків.            В обґрунтування своїх заперечень щодо позовних вимог третя особа ОСОБА_5 покликається на відсутність його вини у вчиненні дисциплінарного проступку. Однак, вказане твердження спростовується наступним.                                Відповідно до вимог ч.2ст.100КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов"язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.                                                Пунктом 27 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, повязаних з їх зберіганням та пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19 листопада 2012 року, визначено, що схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно із пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у звязку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.    Згідно із п.7 вказаного Порядку вилучені ( отримані ) стороною обвинувачення речові докази зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі ( металевій шафі ) слідчого, який здійснює таке провадження. Пунктом 21 Порядку встановлено особливості зберігання речових доказів у вигляді готівки у національній валюті України або іноземній валюті, які передаються для зберігання уповноваженому банку, що обслуговує орган, у складі якого функціонує слідчий підрозділ.                                        З пояснень третьої особи та досліджених судом матеріалів справи встановлено, що слідчий Трофімчук А.В. грошові кошти як речові докази не оформив, для зберігання в уповноважений банк не передав, чим взяв на себе особисте зобовязання за зберігання вилученого майна. Такі дії слідчого призвели до втрати тимчасово вилученого майна та стали підставою для застосування до нього заходів дисциплінарного впливу.                Сторонами не заперечувався в судовому засіданні факт встановлення зазначених обставин постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, залишеної без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року.        Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.    Отже, суд прийшов до висновку, що внаслідок неправомірних дій працівника УМВС України у Рівненській області, як суб"єкта владних повноважень, при виконанні службових обов"язків була завдана шкода ОСОБА_1, між неправомірними діями та заподіяною шкодою має місце причинно-наслідковий зв"язок, а відтак шкода підлягає до відшкодування державою.                                             Відповідно дост.25 Бюджетного кодексу УкраїниДержавне казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконного прийняття рішення, дій чи бездіяльності органів державної влади, а також їх посадових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою у порядку встановленому законом.                                Згідно з Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженимУказом Президента України №460/2011 від 13 квітня 2011 року, Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство фінансів України.                                                    1 січня 2013 року набрав чинності ОСОБА_4 України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до ст.3 якого виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначеньза рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.                                  Відповідно до п. 41 Порядку, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування:1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та судів; 2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень; 3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності; 4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні; 5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок злочину.                 Конституційним Судом України у рішенні від 03.10.2001 року по справі № 1- 36/2001 (про відшкодування шкоди державою) зазначено, що відшкодування шкоди (матеріальної чи моральної), завданої фізичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, покладається саме на державу, а не на відповідні органи державної влади, тобто відшкодування шкоди у таких випадках здійснюється за рахунок держави, а не за рахунок коштів на утримання державних органів.                            Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення та стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди у сумі - 2 146 400 (два мільйони сто сорок шість тисяч чотириста) грн. 00 коп., що еквівалетно 80 000 (вісімдесят тисяч) доларів США, за курсом НБУ станом на 05.03.2019р. ( яка становить - 26,83грн.).                    Відповідно до ст. 141 ЦПК судовий збір підлягає до стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області в прибуток держави судовий збір в сумі 6090 (шість тисяч дев"яносто) грн. 00 коп.                            На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд                                                 ВИРІШИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.            Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди у сумі - 2 146 400 (два мільйони сто сорок шість тисяч чотириста) грн. 00 коп., що еквівалетно 80 000 (вісімдесят тисяч) доларів США, за курсом НБУ станом на 05.03.2019р. ( яка становить - 26,83грн.).        Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області в прибуток держави судовий збір в сумі 6090 (шість тисяч дев"яносто) грн. 00 коп.        Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня складення повногосудового рішення безпосередньодо Рівненського апеляційного судуабо через Рівненський міськийсуд.                                             Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.                                  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.                У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.                             Позивач: ОСОБА_1, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії СР № 487382, виданий 13.10.1998р. Сарненським РВ УМВС України в Рівненській області.                            Відповідач:УМВС України в Рівненській області , місцезнаходження: 33000 м.Рівне. вул. Хвильового, 2.                                            Відповідач: Державна казначейська служба України, місцезнаходження: 01301 м.Київ, вул. Бастіонна, 6.                                            Третя особа: ОСОБА_5, місцепроживання: 33027 АДРЕСА_1.                                        Повне рішення виготовлене 12.03.2019 р .
		Суддя:                                         О.В.Панас

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...