Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-10435св08 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.03.2010. Забезпечено надання загального доступу: 13.04.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                                                                                У Х В А Л А  
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И 
		 
		   3 лютого 2010 року              м. Київ 
		  
		Колегія суддів Судової палати у цивільних справах 
		Верховного Суду України в складі: 
		 
		головуючого  Патрюка М.В., суддів: Жайворонок Т.Є,           Мазурка В.А., 
		Костенка А.В.,            Перепічая В.С.,-                               
		                   
		розглянувши в судовому засіданні справу  за позовом ОСОБА_6 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” про стягнення боргу за договором  за касаційною скаргою  акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Львівської обласної філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” на рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 вересня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 3 березня 2008 року, 
		 в с т а н о в и л а: 
		 
		У листопаді 2006 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до             акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”  (далі -        АКБСР “Укрсоцбанк”) про стягнення коштів за договором банківського вкладу. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що  6 жовтня 2004 року він уклав із відповідачем договір банківського вкладу № 600/07 строком дії до 6 липня    2005 року з процентною ставкою 9 % річних і вніс на депозитний рахунок банку 4 030 доларів США. Відповідач у порушення умов указаного договору не виплатив йому проценти та не повернув на вимогу всю суму вкладу. Просив суд стягнути на його користь з  АКБСР “Укрсоцбанк”  546,59 доларів США вкладу та 272,03 доларів США процентів на суму вкладу. 
		      Судом до участі у справі як третю особу залучено ОСОБА_7  
		      Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 19 вересня         2007 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 3 березня 2008 року, позов ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто з АКБ СР “Укрсоцбанк” на користь ОСОБА_6 4 134 грн. боргу, 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. 
		    У касаційній скарзі АКБСР “Укрсоцбанк” в особі Львівської обласної філії АКБСР “Укрсоцбанк” просить скасувати ухвалені у справі рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. 
		  Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. 
		    Задовольняючи позов ОСОБА_6, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що між АКБСР “Укрсоцбанк” та ОСОБА_6 6 жовтня 2004 року було укладено договір банківського вкладу. Позивач вніс на рахунок банку 4 030 доларів США.        Відповідач безпідставно відмовляється повернути 546,59 доларів США - залишок вкладу, проценти на суму вкладу. АКБСР “Укрсоцбанк” зобовязаний відповідати за порушення грошового зобовязання. 
		      Крім того, суд керувався положеннями ст. 1172 ЦК України та дійшов висновку, що банк зобовязаний відшкодувати ОСОБА_6 шкоду, завдану йому працівником банку ОСОБА_7 під час виконання нею трудових (службових) обовязків.  
		      Проте з такими висновками судів цілком погодитися не можна.  
		      Заперечуючи проти позову,  АКБСР “Укрсоцбанк” посилався на те, що внесення клієнтом грошових коштів за договором підтверджується банком шляхом видачі виписки, натомість ОСОБА_6 не вніс коштів до каси банку за договором банківського вкладу № 600/07 від 6 жовтня  2004 року, у нього немає виданої банком виписки про внесення цих коштів, тому наданий ним договір        № 600/07 від 6 жовтня 2004 року є нікчемним згідно зі ст. 1059 ЦК України, оскільки не додержано письмової форми цього договору.  
		      Відповідач зазначав, що грошові кошти позивача як вклад у банк не потрапляли й відповідно проценти на них не нараховувалися, а вказаний договір банківського вкладу на суму 4 030 доларів США було видано ОСОБА_6 недобросовісним працівником банку  ОСОБА_7, яка зловживала своїм службовим становищем, використала довірливі стосунки з позивачем. Відносно ОСОБА_7 у вересні 2005 року прокуратурою Львівської області порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за фактом видачі нею клієнтам банку підроблених договорів та відсутності грошових коштів за такими договорами на депозитних (у тому числі поточних) рахунках фізичних осіб у Львівській обласній філії АКБСР “Укрсоцбанк”.  
		       Суд у порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, заперечень відповідача про нікчемність договору банківського вкладу належним чином не перевірив; у достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин і правовою нормою, що підлягає застосуванню; зазначив у рішенні про наявність між сторонами договірних правовідносин та поклав на АКБСР “Укрсоцбанк” відповідальність за порушення зобовязання за договором згідно зі ст. ст. 611, 612, 625 ЦК України, при цьому одночасно послався й на положення ст. 1172 ЦК України, хоча її правила застосовуються в деліктних правовідносинах і передбачають можливість відшкодування  юридичною особою шкоди, завданої її працівником під час виконання ним своїх трудових ( службових) обов'язків. 
		      Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог       ст. ст. 303, 316 ЦПК України у достатньому обсязі не перевірив доводів апеляційної скарги, у рішенні не зазначив конкретних обставин й фактів, що спростовують такі доводи, і залишив без змін рішення суду першої інстанції. 
		     За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України. 
		 Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України  
		 у х в а л и л а : 
		       Касаційну скаргу  акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Львівської обласної філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” задовольнити частково. 
		       Рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 вересня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 3 березня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		     Ухвала оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий  М.В. Патрюк   Судді: Т.Є. Жайворонок    А.В. Костенко   В.А. Мазурок    В.С.Перепічай

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...