Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/1165/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; внутрішньо переміщених осіб.
Надіслано для оприлюднення: 13.03.2019. Зареєстровано: 14.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2019.
Дата набрання законної сили: 15.04.2019
Номер судового провадження: П/520/3398/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		      Харківський окружний адміністративний суд  61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710  Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Харків  
		           13 березня 2019 р.                                                                 справа № 520/1165/19  
		Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1; адреса проживання: АДРЕСА_3) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (61121, Харківська обл., місто Харків, проспект Тракторобудівників, будинок 144, код ЄДРПОУ 25864181), Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 22682655, 61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22Б) та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ 41313928, 61200, м.Харків, м-н Конституції, б.1, Палац праці, 3 під-д, 4 пов.) в особі відокремленого підрозділу - Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ ВП 41433726, 61001, місто Харків, пр. Гагаріна, б.1, 3 пов.) про скасування наказу та постанови,  зобов'язання вчинити певні дії, -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради та Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому просить суд:
		- скасувати наказ начальника Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради від 31.10.2018 року №88 про скасування Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.04.2018 року №0000507997, видану на ім'я ОСОБА_1; 
		- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (ЄДРПОУ: 22682655) відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) з 01.07.2018 року та здійснити відповідні виплати;
		- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (ЄДРПОУ: 22682655) відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) за період з 01.01.2018 по 31.05.2018 року та здійснити відповідні виплати;
		- скасувати постанову начальника Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 06.11.2018 року №2052/28400/5936.1/23 про припинення страхових виплат ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) та зобов'язати відновити нарахування та виплату страхових виплат з 01.11.2018 року.
		Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п.2 ч.1 ст.263 КАС України, якою унормовано що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
		Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Відповідно до положень ч.2 ст.263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
		В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він є внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та отримує пенсію за віком, а також перебуває на обліку у Харківському міському відділені Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області та отримує страхові виплати, у зв'язку із настанням страхового випадку. З 01.07.2018 року Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (Відповідач 2) призупинив нарахування та виплату пенсії у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи, на підставі Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» та понад 60 днів перебувають перебувають на непідконтрольній території України (довідку внутрішньо переміщеної особи скасовано Протоколом засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №101 від 31.10.2018 року). Також, з 01.11.2018 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі відокремленого підрозділу - Харківського місткого відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (Відповідач 3) припинив страхові виплати на підставі протоколу Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Московського району м. Харкова №101 від 31.10.2018 року у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи. Згідно відповіді Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради від21.12.2018 року №03-14006 довідку внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 скасовано наказом начальника Управління від 31.10.2018 року №88 на підставі інформації, яка надійшла з Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова. Дії Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради (Відповідач 1) щодо скасування довідки внутрішньо переміщеної особи, дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (Відповідач 2) щодо припинення виплати пенсії та дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі відокремленого підрозділу - Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (Відповідач 3) щодо припинення та нарахування виплату страхових пенсії позивач вважає протиправними, необґрунтованими та такими, що порушують його право на належне соціальне забезпечення.
		Представник відповідача 1, Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради, надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що 01.08.2018 року до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради надійшов лист від Управління Пенсійного фонду України в Московському районів м. Харкова від 25.07.2018 року зі списком осіб на отримання інформації для проведення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування. 22.08.2018 року Відповідачем1 було зроблено запит №03-9290 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про надання інформації щодо виїзду внутрішньо переміщених осіб. 24.10.2018 року від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшов витяг з наявною інформацією щодо перетинання державного кордону України у період з 23.08.2017 року по 11.10.2018 року, згідно якої ОСОБА_1 був відсутній понад 60 днів на підконтрольній території України, а саме з 05.04.2018 року. Наказом начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради  від 31.10.2018 року довідка №0000507997 ОСОБА_1 була скасована. Позивач має право звернутися до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради для отримання нової довідки та до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова з заявою про відновлення соціальних виплат. Питання призначення (відновлення) соціальних виплат буде розглянуто комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Московського району м. Харкова на підставі подання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї. Враховуючи викладене, відповідач адміністративний позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні.
		Представник відповідача 2, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що 01.07.2018 року позивачу було призупинено нарахування та виплату пенсії у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи. Заборгованість з виплати пенсії відсутня, оскільки вона не нараховується.  Нарахування та виплата пенсії була призупинена управлінням відповідно до п.4 п.12 Порядку №365, яким унормовано, що соціальні виплати припиняються у разі скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону № 1706. Крім того, відповідач 2 зазначає, що відповідно до п.18 Порядку здійснення контролю за дотриманням їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365, суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.  Відповідач з заявленими позовними вимогами не погоджується, позов вважає не обґрунтованим та таким, що суперечить нормам матеріального права, що діють в системі пенсійного забезпечення, та просить залишити позов без задоволення.
		Представник відповідача 3, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі відокремленого підрозділу - Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що з 01.11.2018 року страхові виплати позивачу були припиненні, на підставі постанови відділення Фонду від 06.11.2018 року №2052/28400/5936.1/23, у зв'язку з не підтвердженням місця проживання на підставі протоколу №101 від 06.11.2018 року робочої групи при адміністрації Московського району Харківської міської ради відповідно до п.п.2 п.12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 року №365. Відповідач 3 позов не визнає в повному обсязі, вимоги позивача вважає необґрунтованими, безпідставними і такими, що не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим просить залишити позов без задоволення.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою відповідно до довідки від 04.04.2018 року №0000507997 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3. 
		Позивач як внутрішньо переміщена особа перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради.
		Відповідно до пенсійного посвідчення №148782 від 08.12.1995 року ОСОБА_1 є пенсіонером, отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова.
		Згідно довідки Міністерства охорони здоров'я України про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потребі у додаткових видах допомоги №038693 серія 2-20 СУ  від 20.02.2009 року ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності 25% безстроково з 24.12.2008 року. У зв'язку з чим позивач отримує страхові виплати.
		З 01.07.2018 року Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова припинило виплату пенсії ОСОБА_1.
		На адвокатський запит представника позивача Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова листом від 20.12.2018 року за №25739/301301 повідомило, що ОСОБА_1 було призупинено нарахування та виплату пенсії з 01.07.2018 року у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи згідно з Протоколом засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №101 від 31.10.2018 року у зв'язку з відсутністю за фактичним місцем проживання.
		На адвокатський запит представника позивача Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради листом від 21.12.2018 року №03-14006 повідомлено, що за повідомленням Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 01.08.2018 року, згідно інформації з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», ОСОБА_1 був відсутній за фактичним місцем проживання понад 60 днів, у зв'язку з чим, на підставі отриманого повідомлення, на виконання вимог п.1 ст.12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", на засіданні робочої групи було прийнято рішення про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1. 
		Протоколом №8 засідання робочої групи щодо приймання рішення про скасування довідок внутрішньо переміщених осіб Московського району м. Харкова від 31.10.2018 року було ухвалено рішення: "погодитись з тим, що 172 довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб по 172 особам підлягають скасуванню відповідно до п.п1, п.п.3, п.п.5, п.1, ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»".
		Наказом начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради №88 від 31.10.2018 року «Про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» довідка №0000507997 від 04.04.2018 року  ОСОБА_1 була скасована.
		З матеріалів справи вбачається, що з 01.11.2018 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі відокремленого підрозділу - Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області припинило страхові виплати позивачу на підставі протоколу Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Московського району м. Харкова №101 від 31.10.2018 року у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи.
		На адвокатський запит представника позивача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі відокремленого підрозділу - Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області листом від 07.12.2018 року повідомлено, що страхові виплату позивачу припинені з 01.11.2018 року постановою №2052/28400/5936.1/23 від 06.11.2018 року, на підставі протоколу від 31.10.2018 року №101 "Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Московського району м. Харкова.
		Не погодившись з такими діями відповідачів, позивач звернувся до суду із даним позовом.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
		Згідно з положеннями ст.12 зазначеного Закону, підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
		Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
		У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.
		Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є: дані, отримані з відповідних державних реєстрів; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об'єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.
		Як передбачено положеннями п.3 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ №365 від 08.06.2016 року, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення та/або робочі групи, що утворюються з представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Національної поліції, Держфінінспекції, Держаудитслужби та Пенсійного фонду України за рішенням районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - робоча група) також можуть проводити додаткові перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
		Відповідно до положень п.6 Порядку №365, за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації. Представник робочої групи протягом одного робочого дня передає акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.
		Однак, згідно з відзивами на адміністративний позов, додаткова перевірка фактичного місця проживання позивача не проводилась та повідомлення про необхідність з'явитися в триденний термін для проходження фізичної ідентифікації не направлялось. 
		Як передбачено п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат; 4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
		Водночас, суд зазначає, що положеннями ст. 14 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" встановлено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
		Відповідно до приписів ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
		Як встановлено судом під час розгляду справи, за повідомленням Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 01.08.2018 року, згідно інформації з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», ОСОБА_1  був відсутній за фактичним місцем проживання понад 60 днів, у зв'язку з чим, на підставі отриманого повідомлення,  на виконання вимог п.1 ст.12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", на засіданні робочої групи було прийнято рішення про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1. 
		Однак суд зазначає, що до суду не надано доказів про відсутність позивача за фактичним місцем проживання понад 60 днів, а надана до суду представником відповідача Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради копія листа Головного центру обробки спеціальної інформації, відповідно до якого направлено витяг з бази даних інформацію щодо перетину державного контролю ОСОБА_1, не може вважатися судом належною інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, оскільки не містить в собі жодних даних
		Крім того, усі вказані докази надані до суду без дотримання вимог закону щодо порядку надання доказів, встановленого ст. 94 КАС України, відповідно до якого письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. 
		Суд зазначає, що подані відповідачем, Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради копії письмових доказів не відповідають вимогам ст. 94 КАС України, та не є належними доказами, що можуть підтвердити чи спростувати обставини, що належать до предмету спору. 
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що наказ начальника Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради від 31.10.2018 року №88 про скасування Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.04.2018 року №0000507997, видану на ім'я ОСОБА_1, є незаконним.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо скасування наказу начальника Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради від 31.10.2018 року №88 про скасування Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.04.2018 року №0000507997, видану на ім'я ОСОБА_1.
		Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
		Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
		Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон № 1058-IV.
		Частиною третьою статті 4 Закону № 1058-IV встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
		Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів ПФУ та накопичувальної системи пенсійного страхування.
		Отже, нормативно-правовим актом, яким визначено підстави припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення), є Закон № 1058-IV. Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом № 1058-IV, можуть застосовуватися виключно за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.
		Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
		Згідно із частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
		Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.
		Конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах її повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
		Судом встановлено, що позивачу з 01.07.2018 року було призупинено виплату пенсії  у зв'язку з відсутністю за фактичним місцем проживання відповідно до пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365. Однак вищезазначений Закон не містить такої підстави припинення виплати пенсії. 
		Згідно з наявними документами в матеріалах справи Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова надало до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради інформацію стосовно осіб, які відповідно до інформації з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, які перетинають державний кордон "Аркан" понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України для здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.
		Водночас Закон № 1058-IV не передбачає такої підстави припинення або призупинення виплати пенсії, як наявність відомостей Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, які перетинають державний кордон "Аркан" з підстав перевірки місця фактичного проживання пенсіонера.
		Також суд зазначає, що посилання представника відповідача, що з 01.07.2018 року позивачу було призупинено нарахування та виплату пенсії у зв'язку з не підтвердженням фактичного місця проживання не відповідають фактичним обставинам справи оскільки виплату пенсії припинено з 01.07.2018 року, а довідку ВПО скасовано 31.10.2018 року.
		Конституційний Суд України у Рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 зазначив, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
		У рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) дійшов висновку про те, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю в поводженні, яка порушувала статтю 14 Конвенції, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. При цьому Суд зауважив, що у цій справі право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника, що призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункти 51-54).
		Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
		Отже, у вказаних рішеннях Конституційного Суду України та ЄСПЛ застосовано підхід, згідно з яким право на пенсію та її одержання не може пов'язуватися з місцем проживання людини. Такий підхід можна поширити не тільки на громадян, що виїхали на постійне місце проживання до інших держав, а й на внутрішньо переміщених осіб, які мають постійне місце проживання на непідконтрольній Уряду України території. У контексті справи, що розглядається, правовий зв'язок між державою і людиною, який передбачає взаємні права та обов'язки, підтверджується фактом набуття громадянства. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання гарантується статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України.
		Крім того, будь-які посилання пенсійного органу на встановлену законом підставу для призупинення виплати пенсії відповідачем до суду не надано.
		Окрім цього суд зазначає, що положення частини другої статті 7 Закону № 1207-VII не застосовуються до спірних правовідносин з огляду на таке.
		Відповідно до частини другої статті 7 Закону № 1207-VII виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсій та інших соціальних виплат від уповноважених органів Російської Федерації, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Згідно із частиною першою статті 3 Закону № 1207-VII для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.
		Таким чином, положення частини 2 статті 7 Закону № 1207-VII не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки відповідачами не надано до суду доказів щодо проживання позивача на тимчасово окупованій території, визначеною частиною першою статті 3 цього Закону.
		Відносно посилань відповідачів на необхідність застосування до спірних правовідносин положень пункту 1 частини першої статті 10 та статті 20 Закону № 1706-VII, постанов Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», суд зазначає наступне.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону № 1706-VII Кабінет Міністрів України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади щодо вжиття ними необхідних заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб відповідно до цього Закону.
		Частиною другою статті 20 Закону №1706-VII визначено, що закони та інші нормативно-правові акти України діють в частині, що не суперечить цьому Закону.
		Проте наведені положення Закону № 1706-VII не надають Кабінету Міністрів України повноважень на визначення випадків припинення виплати пенсій.
		За змістом конституційних норм Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
		Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
		Преамбулою Закону №1058-IV визначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
		При цьому згідно з преамбулою Закону №1706-VII цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
		Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні (частина перша статті 2 Закону № 1706-VII).
		Отже, ураховуючи наведені положення Закону № 1706-VII, Велика Палата Верховного Суду в межах апеляційного перегляду рішення у типовій зразковій справі №805/402/18-а прийшла до висновку, що прийняття законодавцем цього Закону спрямоване на встановлення додаткових гарантій дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, до яких належить і позивач, а не на звуження обсягу їх прав, закріплених в інших законодавчих актах України, зокрема в частині першій статті 49 Закону № 1058-IV.
		Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини
		У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
		Тому, відмовляючи позивачу у виплаті пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання даної соціальної допомоги. 
		Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2018 року та здійснити відповідні виплати.
		Окремо суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.10.2018 року по справі №227/2524/17, скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є підставою для припинення виплати пенсії, передбаченою ст. 49 Закону № 1058.
		Стосовно позовної вимоги зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (ЄДРПОУ: 22682655) відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) за період з 01.01.2018 по 31.05.2018 року та здійснити відповідні виплати, суд зазначає наступне.
		Згідно листа Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 20.12.2018 року №25739/301301 ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні з 01.06.2018 року як внутрішньо переміщена особа із наявною заборгованістю із виплати пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.05.2018 року.
		Відповідно до довідки про розмір нарахованої та фактично виплаченої пенсії, пенсія за період з 01.01.2018 року по 31.05.2018 року нарахована, однак не виплачена. Виплата доплати за минулий час внутрішньо переміщеної особи, за період з січня 2018 року по травень 2018 року включно, відповідно до листа ПФУ №17495/02-02, буде провадитись за окремим порядком після затвердження Кабінетом міністрів України.
		Припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або територіальними органами Пенсійного фонду України згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року за №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
		Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (у подальшому Порядок №365), який визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
		Відповідно до пункту 4 Порядку №365 соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування. 
		Згідно з пунктом 15 Порядку №365 орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
		На час розгляду справи, позивачу не виплачена пенсія за період  з 01.01.2018 року по 31.05.2018 року через відсутність окремого порядку виплати пенсії за минулий період затверджений Кабінетом Міністрів України.
		Водночас, за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
		Суд зазначає, що відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих соціальних виплат не звільняє державу в особі уповноваженого органу Управління праці та соціального захисту населення від обов'язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум соціальних виплат. 
		Суд зазначає, що відсутність окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України для виплати пенсії за минулий період, не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова КМУ № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.
		Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 31 травня 2018 року (справа № 243/5475/17), 21 червня 2018 року (справа № 243/8037/17), від 11.12.2018 року (справа №243/5600/17).
		З огляду на те, що пенсійні виплати за період з 01.01.2018 року по 31.05.2018 року нараховані, однак не виплачені, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.05.2018 року, в іншій частині зазначеної позовної вимоги відмовити.
		Стосовно позовних вимог позивача про скасування постанови начальника Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 06.11.2018 року №2052/28400/5936.1/23 про припинення страхових виплат ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) та зобов'язати відновити нарахування та виплату страхових виплат з 01.11.2018 року, суд зазначає наступне.
		Відповідно положень  ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року №1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
		Як передбачено положеннями п.3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року №1105-XIV особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.
		Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції затверджено постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 року №20 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2015 року за №6/26451 (далі Порядок №20).
		Відповідно до п.1 Розділу 3 Порядку №20 особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) на підставі заяви, до якої додаються копії довідки про взяття на облік, паспорта або документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи і мають відмітку у паспорті). Копії засвідчуються працівником відділення при пред'явленні оригіналів.
		Судом встановлено, що страхові виплати позивачу припинено у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи.
		Однак, суд зазначає, що положеннями ч. 1 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року №1105-XIV такої підстави для припинення страхових виплат не встановлено.
		Відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року №1105-XIV якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".
		З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо припинення страхових виплат є протиправними, суперечать чинному національному законодавству, а тому позовна вимога щодо скасування постанови начальника Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 06.11.2018 року №2052/28400/5936.1/23 про припинення страхових виплат ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) та зобов'язання відновити нарахування та виплату страхових виплат з 01.11.2018 року підлягає задоволенню.
		Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.          
		Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		За приписами  ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
		Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
		Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
		Стосовно клопотання позивача допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає наступне.
		За приписами ч. 1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
		Оскільки, присуджені позивачу виплати є пенсійними виплатами, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
		Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1; адреса проживання: АДРЕСА_3) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (61121, Харківська обл., місто Харків, проспект Тракторобудівників, будинок 144, код ЄДРПОУ 25864181), Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 22682655, 61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22Б) та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ 41313928, 61200, м.Харків, м-н Конституції, б.1, Палац праці, 3 під-д, 4 пов.) в особі відокремленого підрозділу - Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ ВП 41433726, 61001, місто Харків, пр. Гагаріна, б.1, 3 пов.) про скасування наказу та постанови,  зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
		Скасувати наказ начальника Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради від 31.10.2018 року №88 про скасування Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.04.2018 року №0000507997, видану на ім'я ОСОБА_1.
		Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 22682655, 61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22Б) відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1; адреса проживання: АДРЕСА_3) з 01.07.2018 року та здійснити відповідні виплати.
		Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 22682655, 61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22Б) здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1; адреса проживання: АДРЕСА_3) за період з 01.01.2018 по 31.05.2018 року.
		Скасувати постанову начальника Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 06.11.2018 року №2052/28400/5936.1/23 про припинення страхових виплат ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) та зобов'язати відновити нарахування та виплату страхових виплат з 01.11.2018 року.
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		В частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць рішення суду виконується негайно.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (61121, Харківська обл., місто Харків, проспект Тракторобудівників, будинок 144, код ЄДРПОУ 25864181) судові витрати по сплаті судового збору в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 коп.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 22682655, 61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22Б) судові витрати по сплаті судового збору в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 коп.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ 41313928, 61200, м.Харків, м-н Конституції, б.1, Палац праці, 3 під-д, 4 пов.) в особі відокремленого підрозділу - Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ ВП 41433726, 61001, місто Харків, пр. Гагаріна, б.1, 3 пов.) судові витрати по сплаті судового збору в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 коп.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повне судове рішення складено 13.03.2019 року.          
		 
		 
		Суддя                                                                                      Біленський О.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...