Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/17264/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 13.03.2019. Зареєстровано: 14.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2019.
Дата набрання законної сили: 11.04.2019
Номер судового провадження: 2/344/1799/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 344/17264/18 
		                               Провадження № 2/344/1799/19    
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05березня 2019 року                  м. Івано-Франківськ
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі: 
		головуючої-судді        ОСОБА_1, 
		секретаря            Орнат Л.І., 
		за участі представника позивача ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3, відповідача ФОП ОСОБА_4, представників відповідача ФОП ОСОБА_4 - ОСОБА_5, ОСОБА_6,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та товариства з обмеженою відповідальністю «ОазісТревел Україна» про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач звернулась в суд з наведеним позовом до відповідачів фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 та товариства з обмеженою відповідальністю «ОазісТревел Україна» про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи тим, що в січні 2018 року вона звернулась до турагента ФОП ОСОБА_4 з метою придбання туристичних послуг  організація проведення відпочинку до Тунісу, який повинен був відбутися в період з 18.07.2018 року по 28.07.2018 року. Між нею та відповідачем ФОП ОСОБА_4 було укладено договір про надання туристичних послуг. Туристичні послуги повинно було надати ТОВ «ОазісТревел Україна», яке є туроператором. 29.01.2018 року позивач передала відповідачу ФОП ОСОБА_4 грошові кошти в якості передоплати в розмірі 18720 грн. 15.06.2018 року позичкою було внесено на користь ФОП ОСОБА_4 решту суми в розмірі 38955 грн. За день до подорожі позивачці повідомили, що тур анульовано, але кошти до цього часу в повній сумі їй не повернуто відповідачами. 07.08.2018 року на рахунок позивачки надійшли кошти у сумі 6545 грн. від ФОП ОСОБА_4, інша сума в розмірі 50680 грн. до цього часу відповідачами не повернуто, тому позивачка звернулась до суду. Крім того, позивачці завдано моральну шкоду, яка полягала в суттєвих емоційних стражданнях, повязаних з невиконанням умов договору, яку вона оцінює в розмірі 25000 грн.
		21 листопада 2011 року від відповідача ФОП ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву із якого вбачається, що позовні вимоги в частині, що стосується відповідача, вона не визнає, оскільки тур агент не несе відповідальності за порушення умов договору туроператором. Обовязок організувати тур для позивачки та її сімї згідно договору був покладений на туроператора ТОВ «ОазісТревел Україна». Турагент діє від імені туроператора та за його дорученням. Всі кошти, які були отримані від позивачки були перераховані відповідачу ТОВ «Оазіс трепел Україна». Сума 6545 грн., які відповідач повернула позивачу є агентською винагородою та залишилась в розпорядженні відповідача ФОП ОСОБА_4 Отримавши інформацію про анулювання туру відповідач звернулась до туроператора з проханням повернути кошти, але кошти до цього часу не повернуто. Майнову відповідальність несе субєкт туристичної відповідальності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги. Доводи позивача про порушення відповідачем ФОП ОСОБА_4 її прав є необґрунтованими та спростовуються належними та допустимими доказами, які долучені до відзиву.
		Разом з відзивом відповідачкою ФОП ОСОБА_4 подано заяву про забезпечення та попередню оплату судових витрат. Ухвалою суду від 28.11.2018 року відмовлено у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_4
		Відповідач ТОВ «ОазісТревел Україна» відзиву на позовну заяву не надав, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 31.10.2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.33). В судові засідання 24.01.2019 року та 05.03.2019 року відповідач ТОВ «Оазіс Тревел Україна» не зявився, про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв та клопотань від відповідача не надходило.
		Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів наведених в позовній заяві, просили позов задовольнити.
		Позивачка додатково пояснила, що вона зверталась до відповідача ФОП ОСОБА_4 із проханням знайти інший тур на море в межах цінової категорії, яка була за тур до Тунісу, але працівники відповідача не змогли належним чином надати їй туристичні послуги. Належним чином відпочити позивачці та її сімї так і не вдалось, тому що вона постійно думала про те, щоб їй повернули кошти за тури до Тунісу.
		Представник позивача додатково пояснив, що із квитанцій, які надані відповідачем ФОП ОСОБА_4 вбачається, що не вся сума була перерахована туроператору ТОВ «ОазісТревел Україна», можливо тому тур було анульовано.
		Відповідачка ФОП ОСОБА_4 та її представникив судовому засіданні заперечили проти задоволення позову, через його необгунтованість в частині вини відповідача ФОП ОСОБА_4 у заподіянні шкоди позивачці, з підстав зазначених у відзиві та запереченнях.
		Відповідачка подала додаткові пояснення із яких вбачається, що різниця між рахунками виставленими туроператор в січні та на час повної оплати вартості туру пояснюється різницею в комерційному курсі валют, який самостійно формується туроператор. Змінилась сума в гривнях, а сума в доларах не змінилась.
		Заслухавши пояснення сторін та їх представників, які зявились в судове зсідання, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		29 січня 2018 року між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір про надання туристичних послуг № 29/01-П (а.с.10-14).
		Як вбачається із п. 1.1 Договору, предметом договору є надання Туристу туристичного продукту (туру) на умовах визначених цим Договором, туристичний продукт надає Туроператор. 
		Туроператором за договором є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОазісТревел Україна».
		Туристом є ОСОБА_3.
		Директор ФОП ОСОБА_4  ОСОБА_4 діє від імені, під контролем та за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю «ОазісТревел Україна» на підставі агентського договору № 2016/3847 від 01.12.2016 року та є турагентом.
		Права та обовязки Туроператора та Турагента визначені в розділі № 2 Агентського договору № 2016/3847 від 01.12.2016 року (а.с.46-48).
		На виконання умов договору чоловіком позивачки було оплачено грошові кошти ФОП ОСОБА_4 29.10.2018 року в сумі 18270 грн. та 15.06.2018 року 38955 грн. (а.с.15).
		Отже, свої зобовязання за договором про надання туристичних послуг позивачка виконала в повному обсязі.
		Тур згідно п. 2.6 Договору повинен був відбутись 18.07.2018 року по 28.07.2018 року та організацію туру покладено на Туроператора, тобто на ОСОБА_8 «ОазісТревел Україна» (а.с.12).
		Свої зобовязання за Договором про надання туристичних послуг відповідач ФОП ОСОБА_4 виконала в повному обсязі, але такі зобовязання не виконало ОСОБА_8 «ОазісТревел Україна».
		Оскільки тур не відбувся, то 21.08.2018 року позивачка звернулась до відповідача ФОП ОСОБА_4 із заявою про повернення коштів в сумі 50680 грн. (а.с.8).
		Із заявою про повернення коштів позивач до ОСОБА_8 «ОазісТревел Україна» не зверталась.
		Кошти позивачці не повернуто до цього часу, але 07.08.2018 року відповідач ФОП ОСОБА_4 повернула позивачці грошові кошти в сумі 6545 грн. 50 коп., яка була агентською винагородою (а.с.54).
		Також відповідач ФОП ОСОБА_4 зверталась до відповідача ОСОБА_8 «ОазісТревел Україна» із проханням про повернення коштів, які були сплачені чоловіком позивачки в сумі 57225 грн. (а.с.57).
		На претензію позивачки відповідачем ФОП ОСОБА_4 також було надано відповідь (а.с.58).
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керується наступними правовими нормами. 
		Згідно п. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»,послугадіяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
		Відповідно до ст. 20 Закону України «Про туризм»за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобовязується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобовязується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.
		За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання (ст. 901 ЦК України).
		Згідност. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
		Станом на день подання позовної заяви послуги відповідачем ОСОБА_8 «ОазісТревел Україна» не надані та грошові кошти за оплачені туристичні послуги не повернені.
		Статтею 629 ЦК Українивизначено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
		Згідно положеньстатті 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
		У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобовязання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч.1ст. 611 ЦК України).
		Частиною 1статті 906 ЦК Українипередбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Також ч. 11 ст. 20 Закону України «Про туризм»визначено, що якщо під час виконання договору на туристичне обслуговування туроператор не в змозі надати значну частину туристичного продукту, щодо якого відповідно до договору на туристичне обслуговування сторони досягли згоди, туроператор повинен з метою продовження туристичного обслуговування вжити альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста, а в разі потреби відшкодувати йому різницю між запропонованими послугами і тими, які були надані. У разі неможливості здійснення таких заходів або відмови туриста від них туроператор зобовязаний надати йому без додаткової оплати еквівалентний транспорт для повернення до місця відправлення або іншого місця, на яке погодився турист, а також відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін.
		Порушення законодавства в галузі туризму тягне за собою відповідальність згідно із законом. Порушеннями законодавства в галузі туризму, зокрема, є порушення умов договору між туристом і субєктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг (ст. 30 Закону України «Про туризм»).
		Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 32 вищевказаного Закону, за неналежне виконання своїх зобовязань туроператор, турагент, інші субєкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого субєкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини. Спори майнового характеру між субєктами туристичної діяльності та споживачами туристичних послуг вирішуються у встановленому порядку з дотриманням вимог цього Закону.
		Також частина перша статті 33 вказаного Закону визначає, що субєкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобовязаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		Також в правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 03.07.2013 № 6-42цс13, зазначено, що за змістом частин першої, другої, десятої статті 20, частини другої статті 30, частин першої та другої статті 32, частини першої статті 33 Закону України від 15.09.1995 № 325/95-ВР «Про туризм»(у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), частини четвертої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»від 12.05.1991 № 1023-XII , статей 610 і 611, частини пятої статті653, частини першої статті901 ЦК Українимайнову відповідальність несе субєкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і субєктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків.
		Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про туризм»порушеннями законодавства в галузі туризму є порушення умов договору між туристом і субєктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.
		Відповідно до Агентського договору № 2016/3847 від 01.12.2016 року, укладеного між туристичним операторомОСОБА_8 «ОазисТревел Україна» (Туроператор) та ФОП ОСОБА_4 ЦТП «Твоя історія», а саме згідно п. 1.1. Туроператор доручає, а Турагент приймає на себе зобовязання від імені, під контролем та в інтересах Туроператора укладати договори із споживачами туристичних послуг (туристами), а також виконувати інші дії, повязані з реалізацією туристичного продукту та передбачені умовами цього договору. п. 1.3. Агентського договору під договором на туристичне обслуговування слід розуміти письмову угоду між Турагентом та замовником, предметом якої є надання Туроператором та його контрагентами комплексу туристичних послуг як на території України, так і за її межами.
		Відповідно до п. 4.1.1 Агентського договору Туроператор, в межах своєї компетенції, гарантує надання туристам Турагента замовлених, підтверджених та своєчасно оплачених в повному обсязі туристичних послуг відповідної якості, що визначається за нормами і стандартами країни тимчасового перебування туриста та/або правилами міжнародних перевезень, протягом всього терміну туру. Туроператор компенсує вартість таких туристичних послуг у випадку ненадання або надання у неповному обсязі з вини Туроператора. Розмір відшкодування збитків за цим пунктом Договору обмежується фактичними витратами Турагента на придбання ненаданих туристичних послуг.
		Відповідно до платіжного доручення від 07.08.2018 року та від 14.08.2018 року ФОП ОСОБА_4повернула ОСОБА_3 свою агентську винагороду у розмірі 6545 грн. 50 коп.
		Отже, оскільки тур агент ФОП ОСОБА_4відшкодував позивачу розмір своєї агентської винагороди, у звязку із невиконанням умов договору іншим субєктом туристичної діяльностітурагентом ТОВ „ОазисТревелУкраїна», то з відповідача ОСОБА_8 «ОазісТревел Україна» слід стягнути на користь позивача завдані збитки у розмірі 50 680 грн.
		За змістом ч. 1 і ч. 2 ст. 33 Закону України «Про туризм»субєкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги,(зокрема, порушення умов договору між туристом і субєктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг) що завдало шкоду, зобовязаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Заподіяна туристу моральна (немайнова) шкода, якою порушені його законні права, відшкодовується субєктом туристичної діяльності в порядку, встановленому законом.
		Відповідно дост. 611 ЦК Україниу разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
		Згідно із ч.1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
		Відповідно до ч.1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до ч. 3 цієї статті збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
		Частиною другоюст. 33 Закону України «Про туризм»заподіяна туристу моральна шкода, якою порушені його законні права, відшкодовується суб'єктом туристичної діяльності в порядку встановленому законом.
		Відповідно до частини 2ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Згідно зіст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Однак, судом встановлено, що відповідачем ФОП ОСОБА_4 було запропоновано позивачу у якості альтернативи інші тури, але позивачці такі варіанти не підійшли.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Також в Постанові Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995, № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди») зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.
		При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує положення п 9 вищевказаної постанови Пленуму ВС України, відповідно до якої розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		З огляду на вказане, суд приходить до висновку про доцільність часткового задоволення вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, а тому її слід стягнути у розмірі 5000 грн. з відповідача ОСОБА_8 «Оазіс Тревел Україна», що є достатнім, розумним і справедливим з огляду на встановлені обставини.
		Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
		Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обовязок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
		Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
		Відповідно доч.1ст.133ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.
		Позивачка судовий збір не сплатила, оскільки звільнена від його сплати як споживач.
		Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України,якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		З урахуванням наведеного судовий збір в розмірі 1762 грн. слід стягнути з відповідача ОСОБА_8 «ОазісТревел Україна» на користь держави.
		Також представником позивача під час судового засідання було подано заяву про попередній розрахунок витрат на ведення справи відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України, жодних доказів про фактичне понесення судових витрат позивачкою та її представником суду не надано.
		Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України, відзив повинен містити:попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в звязку із розглядом справи.
		Отже, вказана норма не стосується позивача, а стосується тільки відповідача на стадії подання відзиву.
		Орієнтовний (попередній) розрахунок судових витрат позивач вправі був подати разом із позовною заявою відповідно до ст. 134 ЦПК України, тому суд немає підстав для відшкодування витрат понесених позивачкою відповідно до її клопотання від 05 березня 2019 року.
		Що стосується відповідачки ФОП ОСОБА_4 про стягнення з позивачки судових витрат, які були понесені нею відповідно до наданих квитанцій, то таке клопотання підлягає до задоволення, оскільки разом із відзивом нею подано попередній розрахунок витрат, а в судовому засіданні 05 березня 2019 року надано суду квитанції на загальну суму 19 132 грн. 20 коп. фактично понесених судових витрат.
		Відповідно доч.8ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у звязку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються:у разі відмови в позові - на позивача;у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		В частині позовних вимог позивачки до відповідача ФОП ОСОБА_4Б, відмовлено, отже понесені відповідачкою інші судові витрати підлягають стягненню з позивачки на користь відповідачки ФОП ОСОБА_4
		На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 1, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 20, 30, 32, 33 Закону України «Про туризм», ст.ст.23, 610, 611, 612, 623, 629, 902, 906 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 133, 134, 141, 178, 258-259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позов ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та товариства з обмеженою відповідальністю «ОазісТревел Україна» про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди  задовольнити частково.
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОазісТревел Україна», що знаходиться за адресою: 04071, м. Київ, вул. Почайнинська, 25/49, код ЄДРПОУ 35735699, в користь ОСОБА_3, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1  50680 (пятдесят тисяч шістсот вісімдесят) гривень матеріальних збитків та 5000 (пять тисяч) гривень відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_3, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер  НОМЕР_1 в користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, місце здійснення підприємницької діяльності якої: м.Івано-Франківськ, вул. Гарбарська, буд. №24, ідентифікаційний номер  НОМЕР_2, витрати на правову допомогу в розмірі 19 132 грн. 20 коп. 
		В задоволенні решти вимог позову відмовити.
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОазісТревел Україна», що знаходиться за адресою: 04071, м. Київ, вул. Почайнинська, 25/49, код ЄДРПОУ 35735699на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державного казначейства служби України у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі1 762 гривні
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Суддя     Бабій О.М.
		 
		 
		 
		Повне судове рішення складено 11 березня 2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...