Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/1403/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; грошового обігу та розрахунків, з них; за участю органів доходів і зборів.
Надіслано для оприлюднення: 12.03.2019. Зареєстровано: 14.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2019.
Дата набрання законної сили: 12.03.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		Київ
		 
		12 березня 2019 року 
		справа №806/1403/16
		адміністративне провадження №К/9901/26091/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
		суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Коростенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області
		на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року у складі судді Попової О.Г.
		та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у складі суддів Капустинського М.М., Мацького Є.М., Шидловського В.Б.
		у справі №806/1403/16 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС Атлант»
		до Коростенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, 
		 
		У С Т А Н О В И В :
		 
		У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗС Атлант» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Коростенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання  протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 червня 2016 року №000085400 про застосування до позивача штрафних санкцій на загальну суму 20597,88 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
		 
		Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 14 червня 2016 року №000085400.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що податковим органом не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.
		У грудні 2016 року відповідачем подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
		У касаційній скарзі податковий орган зазначає, що позивач не вів обік нафти і нафтопродуктів у встановленому порядку. 
		У запереченні на касаційну скаргу платник податків посилаючись на її необґрунтованість просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу № 806/1403/16 з Житомирського окружного адміністративного суду.
		26 січня 2017 року справа № 806/1403/16 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
		20 березня 2018 року матеріали касаційного провадження №К/9901/26091/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.
		Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.
		Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
		 
		За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України  суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Володарсько-Волинським відділенням Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області проведено перевірку Товариства з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, нафтопродуктами, паливом моторним альтернативним, скрапленим газом, за результатами якої складено акт від 06 травня 2016 року №117/21/38215242 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем підпунктів 11, 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг":
		- не ведення у порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та/або зберігання, а саме встановлено нестачу бензину А- 95 в кількості 2.1л на суму 44,1 грн, бензину А-92 в кількості 2.55л на суму 51 грн, дизельного пального ДТ в кількості 12,37л на суму 228,94 грн, бензину А- 92 (бак №4) в кількості 461,95 л на суму 9225 грн, чим порушено вимоги пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (із змінами та доповненнями);
		- не оприбуткування в касовій книзі підприємства від 11 лютого 2016 року готівкових коштів в повній сумі в день їх фактичного надходження на суму 300 грн. Відповідно до видаткового чеку РРО від 11 лютого 2016 року та фіскального звітного чеку від 11 лютого 2016 року №0833 на суму 300 грн, зі скриньки РРО видано 9960 грн, а в касовій книзі підприємства оприбутковано 9960 грн, чим порушено пункти 2.2, 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637.
		 
		На підставі результатів проведеної перевірки 14 червня 2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000854001 про застосування до позивача штрафних санкцій на загальну суму 20597,88 грн.
		 
		Перевіривши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги Суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для їх скасування, виходячи з наступного.
		 
		Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язанні проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані, у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").
		 
		Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послуги або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
		 
		Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
		 
		Статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 (далі - Інструкція № 281), на підставі товарно-транспортних накладних та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП.
		Відповідно до підпункту 10.3.1.3 пункту 10 Інструкції № 281, облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою N 17-НП.
		За даними пункту 10.4.1 пункту 10 Інструкції № 281, на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N 17-НП.
		Суди попередніх інстанцій установили, що в ході перевірки не виявлено фактів неповного відображення господарських операцій з реалізації пального через реєстратор розрахункових операцій, що використовується в господарській діяльності позивача чи у змінному звіті за формою №17-НП.
		Разом з тим, висновок про порушення позивачем порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання зроблений податковим органом, виходячи з нестачі нафтопродуктів, тобто, невідповідності між залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей) за даними обліку та фактичними залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей), хоча сам по собі факт нестачі палива не свідчить про порушення порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання, оскільки може бути наслідком інших обставин. Згідно з висновками акту перевірки, ревізори ототожнили надлишок та нестачу товарів з таким порушенням як реалізація товарів, які не обліковані в установленому порядку.
		В ході перевірки перевіряючими не поставлено під сумнів дані обліку товарних запасів позивача.
		Отже, висновок податкового органу про те, що виявлена нестача товарів є свідченням здійснення Товариством реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є помилковим.
		Щодо не оприбуткування в касовій книзі підприємства готівкових коштів в повній сумі в день їх фактичного надходження на суму 300 грн, то Суд зазначає наступне.
		В акті перевірки зазначено, що в касовій книзі підприємства від 11 лютого 2016 року не оприбутковані готівкові кошти в повній сумі в день їх надходження. Відповідно до видаткового чеку РРО від 11 лютого 2016 року та фіскального звітного чеку №0333 від 11 лютого 2016 року на суму 300 грн, зі скриньки РРО видано 9960 грн, а в касовій книзі підприємства оприбутковано 9960 грн, чим порушено пункти 2.2, 2.6 Положення №667. Тобто, в самому акті перевірки ревізори погодились, що підприємство в повному обсязі оприбуткувало готівкові кошти.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що ревізор помилково зазначив такі суми в акті перевірки, так як в касовій книзі від 11 лютого 2016 року сума надходжень зазначена - 9660,00 грн, а у прибутковому касовому ордері - 9960,00 грн.
		Згідно зі статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що у видатковому чеку РРО від 11 лютого 2016 року та фіскальному звітного чеку №0833 зафіксована вірна сума з каси РРО в касу підприємства - 9960 грн. Тобто, фіскальна функція РРО була виконана у повному обсязі.
		При заповненні касової книги за 11лютого 2016 року бухгалтером допущені механічні помилки, а саме у колонці "надходження" вказана сума 9660 грн замість 9960 грн, показник "разом за день" і "надходження" і "видаток" також відображений в сумі 9660 грн замість 9960 грн.
		Проте, вказані помилки при заповненні касової книги не призвели до недостовірності даних бухгалтерського обліку, фінансової та податкової звітності.
		Так, по колонці "видаток" відображено в повній сумі 9960 грн, здано до установи банку 7300 грн, видано під звіт директору Марцосі С.В. - 2660 грн.
		В журналі-ордері №1 по рахунку 301 "каса в національній валюті" відображено надходження від реалізації товарів за 11 лютого 2016 року в повній сумі 9960 грн. Показники декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року та фінансової звітності за 1 квартал 2016 року наведені з урахуванням виручки від реалізації товарів за 11 лютого 2016 року в сумі 9960 грн.
		Отже, грошові кошти в сумі 9960 грн згідно з фіскальним звітним чеком від 11 лютого 2016 року №0833 в повному обсязі оприбутковані в книзі обліку розрахункових операцій за даними бухгалтерського обліку (журнал-ордер №1 по рахунку 301).
		Крім того, в акті перевірки не наведено жодного факту чи доказу неврахування при сплаті податків чи подачі звітності отриманої від реалізації товарів готівки в сумі 9960 грн.
		Таким чином, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що в акті перевірки здійснено невірний висновок щодо не оприбуткування (несвоєчасного, неповного оприбуткування) готівкових коштів на суму 300 грн.
		Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення.
		 
		Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі №806/1403/16 залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                 Р.Ф.Ханова 
		 
		Судді:                                                                                           І.А.Гончарова
		 
		                                                                                             І.Я.Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...