Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/8656/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано судом: 13.03.2019. Зареєстровано: 14.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2019.
Дата набрання законної сили: 06.03.2019
Номер судового провадження: 22-ц/811/117/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 461/8656/17                                Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р. 
		Провадження № 22-ц/811/117/18                 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М. 
		Категорія: 59
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		 
		06 березня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду у складі: 
		       головуючої судді - Копняк С.М.
		       суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,
		       секретаря - Брикайло М.В.
		       з участю апелянта ОСОБА_2, представника ОСОБА_3,
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Монтана», треті особи - Управління Держпродспоживслужби в м. Львові, ОСОБА_5, про зобов'язання до вчинення дій,-
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		       
		Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ПП «Монтана», треті особи - Управління Держпродспоживслужби в м. Львові, ОСОБА_5, в якому, з врахуванням уточнень просив:
		1) заборонити ПП «Монтана» в нічний час з 22:00 до 8:00 год. здійснювати підприємницьку діяльність в нежитловому приміщенні, розташованому в будинку АДРЕСА_1, включно проведення дискотек, караоке, їх музичного озвучення, а також експлуатацію систем вентиляції та кондиціювання;
		2) заборонити ПП «Монтана» здійснювати в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 спеціалізовану розважальну клубну діяльність із використанням створеного ним фіктивного «Ренесанс Клуб», як закладу, експлуатація якого призводить до забруднення території та повітря житлової забудови і квартир з підвищеними понад допустимі рівні шуму;
		3) заборонити закладу громадського харчування ПП «Монтана» здійснювати господарську діяльність в підвальному приміщенні житлового будинку за адресою АДРЕСА_1.
		4) стягнути з ПП «Монтана» в повній сумі відшкодування витрат за сплачений судовий збір.
		Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він є мешканцем квартири АДРЕСА_1, яка належить йому на праві приватної власності та знаходиться на другому поверсі житлового будинку. На першому поверсі та в підвальному приміщені будинку (безпосередньо під квартирою позивача), знаходиться та здійснює нічну розважальну діяльність суб'єкт підприємницької діяльності ПП «Монтана» (код ЄДРПОУ 37073226, юридична адреса м. Львів, вул. Кубанська 1/2) в «Ренесанс Клуб», який знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Позивач вважає діяльність вказаного підприємства протиправною та несумісною, як із діючими законодавчими заборонами такої діяльності в нічний час в житлових будинках і обов'язкових до викононання санітарно-безпекових норм шуму, так і порушення його конституційних прав, зокрема на відпочинок, безпечні умови на проживання та здоров'я. Зокрема, вважає, що діями ПП «Монтана» в житловому будинку, грубо порушується встановлений громадський порядок та дотримання тиші в нічний час, що унеможливлює умови проживання в цю пору доби позивачу та його сім'ї. Позивач неодноразово звертався до правоохоронних органів, місцевого самоврядування, а також в інші інстанції, однак належного реагування з боку правоохоронців не було, у зв'язку із чим він звернуся з позовом до суду.
		        Рішенням  Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Монтана», треті особи - Управління Держпродспоживслужби в м. Львові, ОСОБА_5, про зобов'язання до вчинення дій відмовлено.
		07 травня 2018 року Галицьким районним судом м. Львова постановлено окрему ухвалу, яку скеровано для відома та відповідного реагування начальнику Управління Держпродспоживслужби в м. Львові.
		Рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2018 року оскаржив позивач ОСОБА_2, подавши апеляційну скаргу.
		       Позивач ОСОБА_2 в обгрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи та із неправильним застосуванням норм матеріального права.
		Зазначає, що посилання суду першої інстанції на нереалізовані органами Держсанепідслужби своїх повноважень є надуманими, оскільки згідно з постановою КМУ № 348 Державна санітарно-епідеміологічна служба України з 29.03.2017 року ліквідована. 
		Стверджує, що за порушення вимог санітарного законодавства встановлена виключна відповідальність тільки юридичних осіб - господарюючих суб'єктів, а не притягнення до адміністративної відповідальності їх посадових осіб за порушення, які не передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Вважає, що висновок суду про нереалізацію контролюючим органом Держсанепідслужбою своїх повноважень по самостійному припиненню, без звернення в суд, нічної розважальної діяльності приватного підприємства «Монтана», суперечить вимогам ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та встановленим державою мораторієм на будь-які позапланові перевірки господарюючих суб'єктів. 
		Звертає увагу на те, що посилання суду на ненадання жодного доказу про притягнення посадових осіб ПП «Монтана» до адміністративної відповідальності спростовується Листом Управління патрульної поліції від 05.08.2016 року, яким інформується про те, що 01.08.2016 року на керівника ПП «Монтана» ОСОБА_7 було складено протокол по ст. 182 КУпАП України за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях. 
		Також судом не надана належна оцінка результатам позапланових перевірок закладу за участі його представників, зокрема протоколами замірів шуму № 223 від 18-19.07.2014 року та № 107 від 13.09.2016 року, встановлені перевищення санітарних норм шуму та приписи про усунення порушень визнані закладом, проте залишені без виконання. 
		Посилання в рішенні суду першої інстанції на дискримінацію закладу суперечить фактичним обставинам справи, оскільки разом із скасуванням постанови по адміністративній справі № 461/1367/15 22 жовтня 2015 року були усунуті дискримінаційні умови заборони (обмеження) підприємницької діяльності, пов'язані із раніше скасованим Львівською міською радою режимом роботи. 
		Просить рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
		Згідно із ч. 1 ст. 351 ЦПК України (в редакції закону від 03.10.2017 року) судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
		Відповідно до Указу Президента України №452/2017 від 29.12.2017 року «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» Апеляційний суд Львівської області ліквідовано та створено новий - Львівський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Львівську область, з місцезнаходженням у місті Львові.
		04 жовтня 2018 року у газеті «Голос України» опубліковано повідомлення голови Львівського апеляційного суду про початок роботи новоутвореного суду.
		       А відтак, справа розглядається Львівським апеляційним судом у межах територіальної юрисдикції якого перебуває районний суд, який ухвалив рішення, що оскаржується.        
		15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п. 9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, дана справа розглядається за правилами ЦПК України в редакції Закону №2147-У111 від 03.10.2017 року, яка набрала чинності з 15.12.2017 року.
		Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. 
		Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. 
		Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		З аналізу даної норми права вбачається, що право особи на звернення до суду за захистом її прав, свобод та інтересів є одним із найважливіших прав, гарантованих Конституцією України. Воно є ознакою правової держави, проявом принципу розподілу державної влади. При цьому, можливість особистого звернення в суд залежить від наявності у того, хто звертається, цивільно - процесуальної правоздатності і дієздатності; існування правоздатності у того, хто звертається повинно бути не тільки узагалі, а й правоздатності у конкретній справі. Юридичною заінтересованістю володіють тільки ті особи, що звертаються до суду, які є учасниками спірних матеріальних правовідносин, або кому законом надане право порушення справи в інтересах інших осіб. Особа має право звернутися до суду за захистом саме своїх прав. Право на позов має особа, права, свободи або інтереси якої порушені.
		Згідно п. п. 1 - 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
		Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Пленум Верховного Суд України у п. 11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.
		Суд першої інстанції зазначених вимог закону не дотримався. 
		За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимоги апеляційної скарги.
		Частиною 2 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду жодного доказу про притягнення посадових осіб ПП «Монтана» до адміністративної відповідальності за порушення вимог санітарного законодавства України. Окрім цього вважав, що у позивача відсутнє право на звернення до суду з позовними вимогами про припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, а питання заборони чи припинення діяльності ПП «Монтана» знаходиться в компетенції органів Держсанепідслужби, які відповідно, на даний час такого права не реалізували.
		Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується виходячи з такого. 
		З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1, яка належить йому на праві приватної власності (а.с. 97).
		Приватне підприємство «Монтана» є юридичною особою, яка функціонує на підставі статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва платника єдиного внеску. Згідно із виписки ЄДР України від 26.08.2016 року, основним видом діяльності підприємства - діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (КВЕД 56.10). Місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1. За даною адресою, на першому та в підвальному поверхах житлового будинку з 27.09.2013 року здійснює нічну розважальну діяльність під вивіскою «Ренесанс Клуб» заклад громадського харчування Кафе ПП «Монтана». 
		Відповідно до ст.1 Закону України «Про підприємництво» підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
		Чинне законодавство, проголошує вільну підприємницьку діяльність, яка характеризується тим, що підприємець має право без будь-яких обмежень здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству (згідно з принципом "Дозволено все, що не заборонено законом").
		Згідно п. 1.7 Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 24.07.2002 року № 219 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 року за № 680/6968, режим роботи закладів (підприємств) громадського харчування встановлюється суб'єктом господарської діяльності за погодженням з органами місцевого самоврядування у випадках передбачених законом.
		Згідно ст. 4 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» громадяни мають право на безпечні для здоров'я і життя харчові продукти, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побуту, відпочинку та навколишнє природне середовище.
		Статтею 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» визначено, що органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані:
		здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;
		забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;
		вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти):
		1) жилих будинків і прибудинкових територіях;
		2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури;
		3) готелів і гуртожитків;
		4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;
		5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
		6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.
		Шум на захищених об'єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.
		У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об'єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.
		Проведення на захищених об'єктах ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні - цілодобово. Власник або орендар приміщень, у яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм цілодобово.
		Передбачені частинами другою, третьою та четвертою цієї статті вимоги щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються на випадки:
		1) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
		2) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму за межі таких приміщень;
		3) попередження та/або ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій;
		4)надання невідкладної допомоги, попередження або припинення правопорушень;
		5) попередження крадіжок, пожеж, а також виконання завдань цивільної оборони;
		6) проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;
		7) роботи обладнання і механізмів, що забезпечують життєдіяльність жилих і громадських будівель, за умов ужиття невідкладних заходів щодо максимального обмеження проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
		8) відзначення встановлених законом святкових і неробочих днів, днів міст, інших свят відповідно до рішення місцевої ради, проведення спортивних змагань;
		9) проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів у заборонений час за погодженням із уповноваженим органом місцевого самоврядування в порядку, передбаченому правилами додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.
		Сільські, селищні, міські ради затверджують правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) установлюються заборони та обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням шуму, а також установлюється порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів.
		Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.
		Згідно пункту 2 Прикінцевих положень вищевказаного Закону до приведення законів України, інших нормативних актів у відповідність із нормами цього Закону вони застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону .
		Так, ухвалою Львівської міської ради № 3166 від 28.01.2010 року затверджені «Правила дотримання тиші у громадських місцях на території міста Львова».
		Пунктом 2 цих Правил визначено, що вважається захищеними об'єктами - житлові будинки і прибудинкові території; лікувальні; будинки-інтернати, заклади освіти та культури; готелі і гуртожитки, розташовані у межах міста; заклади ресторанного господарства, торгівлі, побутового обслуговування, розважального бізнесу; інші будівлі і споруди, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; парки, сквери, зони відпочинку, розташовані на території мікрорайонів і груп житлових будинків.
		Відповідно до п. 3 зазначених Правил - керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також громадяни зобов'язані:
		- не допускати на захищених об'єктах та інших місцях громадського користування перевищення рівнів шуму, встановлених санітарними нормами (40 дБ у денний час, та 30 дБ у нічний);
		- здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення шуму та щодо зниження шуму до рівня, який не перевищував би 40 дБ у денний та 30 дБ у нічний час, встановлювати штучні і природні акустичні екрани, звукозахисні споруди або захисні елементи, висаджувати дерева з властивостями забезпечення шумоізоляції тощо.
		Забороняється здійснювати дії, що порушують громадський порядок та санітарні норми рівня допустимого шуму, такі як:
		- гучні крики, свист, співи, гра на музичних інструментах, користування звуковідтворювальною апаратурою на захищених об'єктах;
		- використання телевізорів, радіоприймачів, магнітофонів, інших звуковідтворювальних пристроїв, а також пристроїв для підсилення звуку, у тому числі встановлених на транспортних засобах, об'єктах дрібнороздрібної торгівлі (кіосках, павільйонах, лотках), на відкритих літніх майданчиках закладів ресторанного господарства, окремо розміщених літніх кафе, танцювальних майданчиках, що призводить до порушення тиші.
		Як вбачається з матеріалів справи, листом Департменту економічної політики ЛМР за вих. № 23-1309 від 12.12.2013 року адміністрація Кафе ПП «Монтана» було офіційно проінформована про скасування раніше погодженого режиму роботи для Кафе ПП «Монтана» (рішення № 23-1767 від 9.07.2013 р.) у зв'язку із надходженням скарг мешканців, що проживають за адресою АДРЕСА_1 через «надходження шуму у нічний час доби від озвучення закладу та порушення громадського порядку під час роботи закладу,та у зв'язку із зміною спеціалізації».
		Актом обстеження об'єкту ресторанного господарства по АДРЕСА_1 від 20.12.2013 року за комісійної участі головного спеціаліста відділу торгівлі та тендерних закупівель ЛМР А.Кременець, начальника відділу соціально-економічного розвитку Галицької РА Л.Пілюк, ДІМ Галицького РВ ЛМУ ГУ МВС А.Прокопчак та начальника Галицького відділу ЛМУ ГУ Держсанепідслужби О.Чушак, у зв'язку із надходженням скарг мешканців цього ж будинку, було здійснено виїзну нараду щодо обстеження закладу ресторанного господарства та нічного клубу «Ренесанс» «на предмет дотримання вимог чинного законодавства», яким встановлено наступне:
		«У приміщенні нічного клубу здійснює діяльність ПП «Монтана». Дозвільних документів на функціонування нічного клубу «Ренесанс» адміністрацією підприємства не представлено. На першому поверсі закладу, під житловою квартирою № 4, розміщений танцювальний зал та встановлено звуковідтворювальну апаратуру для проведення караоке».
		Підпунктом 2 пункту «б» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку належить здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства.
		Крім того, ст. 39 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» визначено, що державний санітарно-епідеміологічний нагляд - це діяльність органів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.
		Основними завданнями цієї діяльності є: нагляд за організацією і проведенням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів.
		Згідно п. 4 Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1109 від 22 червня 1999 р., основними завданнями державного санітарно-епідеміологічного нагляду є: вжиття заходів для припинення порушень санітарного законодавства та притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні таких правопорушень.
		Статтею 42 закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» встановлено, що головні державні санітарні лікарі (їх заступники) застосовують такі заходи для припинення порушення санітарного законодавства: а) обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм.
		Отже, нормами матеріального права визначені органи, які зобов'язані здійснювати контроль та нагляд за дотриманням норм санітарного законодавства, а також притягувати винних у його порушенні осіб до відповідальності, встановленої діючим законодавством, у тому числі шляхом обмеження, тимчасову заборону чи припинення діяльності підприємства-порушника.
		Як вбачається з матеріалів справи, через діяльність вказаного підприємства, мешканці будинку АДРЕСА_1 неодноразово зверталися із відповідними скаргами в органи місцевого самоврядування, а також в інші інстанції.
		Внаслідок скарг мешканців будинку була проведена перевірка кафе ПП «Монтана», за результатами перевірки були виявлені грубі порушення санітарного законодавства.
		18.07.2014 року комісією проведено перевірку (лист Галицького відділу ЛМУ ГУ Держсанепідслужби у Львівській області від 26.08.2014 року №1062/04)
		Під час перевірки встановлено, що незважаючи на скасування департаментом економічної політики ЛМР круглодобового режиму роботи закладу розважальний клуб «Ренесанс» працює цілодобово.
		Львівським міським відділом ДУ «ЛОЛЦ ДЕС України», 18-19.07.2014 р. проведено інструментальні заміри рівнів шуму на території житлової забудови, у внутрішньому дворі на АДРЕСА_1 від роботи вентиляційної системи, зовнішніх блоків кондиціонера та витяжної системи від електроводогрійного котла, в денний та нічний період часу. Згідно протоколу № 223 від 18-19.07.2014р. проведення досліджень шумового навантаження зареєстровані перевищення допустимих рівнів шуму на території житлової забудови (внутрішній двір), в нічний та денний період часу. Зокрема в денний період часу, при максимальному режимі роботи - механічна припливно-витяжна система кухні на позначці «5», кондиціонери, витяжна система від водогрійного котла рівень шуму становить 58дБА, при виключеному кондиціонері - 48 дБА, при виключеній вентиляційній системі кухні та кондиціонерах - 42 дБА. Допустимий рівень шуму в денний період часу становить 50 дБА, згідно СН 3077-84.
		В нічний період часу при роботі - механічної припливно-витяжної вентиляції кухні, кондиціонерів, витяжної системи від водогрійного котла рівень шуму становить 54 дБА, при виключеній вентиляційній системі кухні, кондиціонерах, вононагрівачі - 38 дБА. Допустимий рівень шуму в нічний період часу становить 40 дБА, згідно СН 3077-84..
		Приписом Галицької СЕС за № 1043/04 від 24.07.2014 року ПП «Монтана» по результатам перевірки було зобов'язано усунути наступні виявлені порушення:
		-         Пункт 1 Припису: Забезпечити роботу систем припливно-витяжної механічної вентиляції та кондиціювання повітря,що не приводить до перевищень допустимих рівнів шуму на прилеглій до житлової забудови території у денний та нічний час доби;
		-         Пункт 2 Припису: Надати проектну документацію на проведення реконструкції нежитлових приміщень під розважальний клуб, затверджену автором проекту, зокрема розділи «Вентиляція та кондиціювання повітря» та «Захист від шуму» з відповідними акустичними розрахунками очікуваних рівнів шуму у житлових приміщеннях, а також паспорти на системи припливно-витяжної механічної вентиляції закладу. ( т- 1 а.с. 32, 33).
		Листом за вих. № 91 від 11.08.2014 року ПП «Монтана» повідомило про виконання припису наступне: ПП «Монтана» забезпечує роботу систем припливно - витяжної механічної вентиляції та кондиціонування повітр'я в приміщенні закладу в режимі, що не приводить до перевевищення допустимих рівнів шуму на прилеглій до житлової забудови території у денний та нічний час доби. Зокрема, з п'яти можливих рівнів інтенсивної роботи вентиляції, використовуються лише найменші рівні «1», «2», «3», а рівні «4» та «5» є заблокованими та не можуть бути використані працівниками підприємства. Також ПП «Монтана» проводить періодичні технічні огляди та технічне обслуговування систем кондиціонування повітря з метою належного їх функціонування; ПП «Монтана» не проводило реконструкцію нежитлових приміщень та системи вентиляції по АДРЕСА_1 у зв'язку з чим відсутня така документація; кількість посадкових місць ПП «Монтана» в закладі громадського харчування приведена до 50 та відповідає вимогам ДБН В.2.2. -25 -2009 ( т-1 а.с.40).
		Згідно із Протоколом замірів шуму за № 107 від 12.07.2016 року та Приписом Управління Держпродспоживслужби в м. Львів від 12-13.09.2016 року були виявлені ті ж порушення, що були вказані в Приписі № 1043/04 за 2014 рік, та було зобов'язано усунути наступне:        
		- Забезпечення дотримання санітарних норм шуму при експлуатації систем вентиляції та кондиціювання; Надати паспорти на системи вентиляції, перевірка їх ефективності спеціалізованою атестованою організацією;
		- Порушення, пов'язані із забороненої законодавством нічної розважальної діяльністі в житловому будинку (дискотеки, караоке, тощо ) та їх озвучення після 23:00. 
		Листом за вих. № 21 від 14.10.2016 року ПП «Монтана» просить Управління Держпродспоживслужби в м. Львові перенести запропоновані в Акті обстеження терміном на три місяці ( т- 1 а.с. 63).
		Крім того, в матеріалах справи знаходяться Протоколи інструментальних замірів шуму ДУ ЛОЛЦ МОЗ (ДСЕС) за 2014, 2016, 2017 роки в яких зафіксовано перевищення санітарних норм шуму - 1, 15, 11, 8, 17, 16, 9, 12/13 Дба ( т -1 а.с. 26).
		У відповідності до п. 5.1.6 ДБН В.2.2-25:2009 (Будинки і споруди. Підприємства харчування) "в житлових будинках допускається розміщувати вбудовані або прибудовані підприємства харчування (заклади РГ) місткістю не більше 50 посадочних місць, з режимом функціонування до 22 години (згідно з вимогами СН 3077 ) та ДБН В.2.2-15 і без оркестрового супроводу";
		Пунктом 2.50 ДБН В.2.2-15-2005 (Будинки і споруди. Житлові будинки) не допускається розміщення підприємств харчування у житлових будинках:
		а) підприємств харчування з кількістю місць 50;
		в) спеціалізованих закладів,підприємств, експлуатація яких може призвести до забруднення території та повітря житлової забудови,квартир з підвищенням понад допустимі рівні шум;
		Матеріалами справи підтверджується, що мешканці будинку АДРЕСА_1 зверталися із скаргами до правоохоронних органів з приводу порушення тиші в нічний час, зокрема: Галицька районна адміністрація - Лист за вих. № 31-5550 від 04.11.2011 р. про його скерування в Галицький РВ ЛМУ ГУМВС для вжиття заходів до власників та завідувачів бару «Покер»; Галицька районна адміністрація - Лист за вих. 31-5118 від 26.12.2013 р. про комісійне обстеження закладу, функціювання нічного закладу без дозвільних документів і скерування листа в Галицький РВ ЛМУ ГУ МВС для вжиття заходів у випадку порушень нічним клубом громадського порядку; Галицька районна адміністрація - Лист за вих. № 31-1894 від 20.06.2014 р. про його скерування в ЛМУ ГУ Держсанепідслужби для перевірки дозвільних документів на початок роботи нічного клубу, проведення замірів шуму і вжиття заходів для приведення роботи закладу у відповідність до санітарних норм і Правил; Галицька районна адміністрація - Лист за вих. № 31-2357 від 23.07.2014 р. про його скерування у Галицький РВ ЛМУ ГУ МВС щодо дієвих рейдових перевірок на предмет діяльності вищезазначеного закладу по АДРЕСА_1 та у випадку виявлення фактів порушення громадського порядку вжити необхідні заходи щодо їх усунення»; Галицька районна адміністрація - Лист за вих. № 31-2617 від 19.08.2014 р. про його скерування в контролюючі та правоохоронні органи для вжиття заходів відповідно до наданих повноважень (ЛМУ ГУ Держсанепідслужби щодо дотримання закладом вимог санітарних норм та Правил; ГУ МВС України у Львівській області щодо законності діяльності ПП «Монтана»; Галицька районна адміністрація - Лист за вих. № 3108-602 від 17.08.2016 р. про його скерування в Галицький відділ поліції м. Львова та УПП щодо посилення патрулювання АДРЕСА_1. У випадку виявлення порушень тиші та громадського порядку притягнути суб'єкта підприємницької діяльності до відповідальності відповідно до чинного законодавства». Додатково інформували, що згідно із Протоколом № 28 від 21.07.2016 р. робочою групою з питань реклами та погодження вивісок прийняте рішення про відкликання Управлінням Архітектури ЛМР проекту вивіски «Ренесанс Клуб»; Департамент економічної політики ЛМР - Лист за вих. № 23-775 від 13.03.2012 р. про його скерування у СЕС м. Львова та у Галицький РВ ЛМУ ГУ МВСУ з проханням вжити заходів для приведення роботи ПП «Монтана» до норм чинного законодавства; Департамент економічної політики ЛМР. Лист за вих. № 23-390 від 23.04.2012 р. на адресу Начальника ЛМУ ГУ МВС України С.Зюбаненко про те, що Департментом економічної - політики скеровано лист № 23-262 від 13.03.2012 р. у Галицький РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області з проханням вжити заходів в межах наданих повноважень до ПП «Монтана»; Департамент економічної політики ЛМР - Лист за вих. № 23-3171 від 25.12.2013 р. про комісійне обстеження об'єкту та відсутність дозвільних документів на функціонування нічного клубу «Ренесанс»; наявність в закладі звуковідтворювальної апаратури; здійснення Держсанепідслужбою перевірки наявності дозвільних документів на початок роботи клубу; скерування запиту в Галицький РВ ЛМУ ГУ МВС про результати вжитих заходів по викликах; Департамент економічної політики ЛМР - Лист за вих. №        23-104 від 22.01.2014 року про те, що відповідно до листа Галицького РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області роботу закладу взято на контроль. 
		Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що у зв'язку із здійснюваною ПП «Монтана» підприємницькою діяльністю відбувається систематичне порушення громадського порядку та тиші, що підтверджується численними скаргами на телефонну службу № 102, а також відповідач порушує встановлені санітарні норми в закладі громадського харчування, перевищуються норми шуму.
		Як вбачається з матеріалів справи 01.08.2016 року відносно керівника ПП «Монатана» було складено адміністративний протокол за порушення нічної тиші в житловому будинку перевищенням встановлених норм шуму від роботи вентиляційної системи закладу, чим були порушені спокій мешканців та вимоги ст. 24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», що підтверджується листом Управління патрульної поліції у м. Львові за вих. № Р-47/41/12-2016. Факт перевищення рівнів шуму також підтверджується протоколом досліджень шумового навантаження № 73 від 11.07.2016 року, проведених авторизованою державною установою.
		Крім цього, постановою Галицького районного суду м. Львова від 22 липня 2015 року задоволено адміністративний позов Галицької районної адміністрації. Зобов'язано ПП «Монтана» припинити діяльність клубу «Ренесанс» за адресою: АДРЕСА_1 ( т.1 а.с. 41). Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року постанову Галицького районного суду м. Львова від 22 липня 2015 року скасовано, провадження у справі за адміністративним позовом Галицької районної адміністрації до ПП «Монтана», треті особи : Галицький районний відділ Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області та інші про припинення діяльності клубу «Ренесанс» закрито з підстав, що адміністративний позов подано не на виконання повноважень у публічно-правових відносинах, внаслідок чого дана справа не містить всіх ознак справи адміністративної юрисдикції, що виключає можливість розгляду такої в порядку адміністративного судочинства (т. 1 а.с. 46 - 49).
		Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакцій, чинній на момент звернення позивача до суду, є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб. Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
		Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
		       За приписами ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. 
		       Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		       Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;  змагальність сторін;  диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
		       За вимогами ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		       У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
		Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. З матеріалів справи вбачається, що підставою звернення до суду позивача у даній справі стало організація відповідачем, в порушення вимоги ст. 24 Закону України ,,Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", проведення дискотек, караоке, їх музичного озвучення, порушення санітарних норм шуму при експлуатації систем вентиляції та кондиціювання, а також порушення громадського порядку.
		Частина 1 ст. 42 Конституції України передбачає, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
		Оскільки діяльність ПП «Монтана» пов'язана із роботою звуковідтворювальної апаратури та експлуатацією систем вентиляції і кондиціювання, колегія суддів приходить до висновку про необхідність захистити порушене право позивача у спосіб заборони в нічний час з 22:00 до 8:00 год. наступного дня у приміщенні, розташованому в будинку АДРЕСА_1, проведення дискотек, караоке, їх музичного озвучення та зобов'язання ПП «Монтана» в цей же час налагодити та експлуатувати систему припливно - витяжної механічної вентиляції та кондиціонування повітря приміщень закладу в режимі, що не приводить до перевищення допустимих рівнів шуму.
		       Що стосується позовних вимог про заборону ПП «Монтана» здійснювати в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 спеціалізовану розважальну клубну діяльність із використанням створеного ним фіктивного «Ренесанс Клуб», як закладу, експлуатація якого призводить до забруднення території та повітря житлової забудови і квартир з підвищеними понад допустимі рівні шуму, та заборони закладу громадського харчування ПП «Монтана» здійснювати господарську діяльність в підвальному приміщенні житлового будинку, колегія суддів вважає, що у задоволенні таких слід відмовити, оскільки такі вимоги в частині порушених прав позивача охоплюються задоволеними позовними вимогами про заборону проводити в нічний час дискотеки, карооке та їх музичне озвучення і зобов'язання експлуатації системи припливно-витяжної механічної вентиляції та кондиціонування повітря приміщень закладу в режимі, що не призводить до перевищення допустимих рівнів шуму. 
		       За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене при неповному з'ясуванні обставин справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції порушено норми матеріального права. 
		Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов'язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).
		Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).
		За приписами п. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Згідно п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.        
		Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Згідно положень п. 2 ст. 376 ЦПК України (у редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
		       За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити частково. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2018 року слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ПП «Монтана», треті особи - Управління Держпродспоживслужби в м. Львові, ОСОБА_5 про зобов'язання до вчинення дій слід задовольнити частково, а саме, заборонити ПП «Монтана» в нічний час з 22:00 до 8:00 год. наступного дня у приміщенні, розташованому в будинку АДРЕСА_1, проведення дискотек, караоке, їх музичного озвучення і зобов'язати ПП «Монтана» в цей же час і у цьому ж приміщенні налагодити та експлуатувати систему припливно - витяжної механічної вентиляції та кондиціонування повітря приміщень закладу в режимі, що не приводить до перевищення допустимих рівнів шуму.
		       У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити. 
		       Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		       Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		       Тому, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволені частково,  колегія суддів приходить до висновку про розподіл судових витрат наступним чином: стягнути з ПП «Монтана» (код ЄДРПОУ 37073226, місцезнаходження: АДРЕСА_1) в користь ОСОБА_2 ( проживаючий за адресою: АДРЕСА_1) 704 грн. 80 коп. ( сімсот чотири грн. 80 коп.) судового збору за подання позову до суду першої інстанції та 1 537 грн. 20 коп. (одна тисяча п'ятсот тридцять сім грн. 20 коп.) за подання апеляційної скарги.
		Керуючись ст. ст. 258, 259, 268, 367-369, 374 ч.1 п.2, 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів,- 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		       Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
		       Рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Монтана», треті особи - Управління Держпродспоживслужби в м. Львові, ОСОБА_5 про зобов'язання до вчинення дій - задовольнити частково. 
		       Заборонити ПП «Монтана» в нічний час з 22:00 до 8:00 год. наступного дня у приміщенні, розташованому в будинку АДРЕСА_1, проведення дискотек, караоке, їх музичного озвучення.
		Зобов'язати ПП «Монтана» в нічний час з 22:00 год. до 08 :00 год. наступного дня у приміщенні, розташованому в будинку АДРЕСА_1, налагодити та експлуатувати систему припливно - витяжної механічної вентиляції та кондиціонування повітря приміщень закладу в режимі, що не приводить до перевищення допустимих рівнів шуму.
		       У задоволенні решти позовних вимог - відмовити. 
		Стягнути з ПП «Монтана» ( код ЄДРПОУ 37073226, місцезнаходження: АДРЕСА_1) в користь ОСОБА_2 ( проживаючий за адресою: АДРЕСА_1) 704 грн. 80 коп. ( сімсот чотири грн. 80 коп.) судового збору за подання позову до суду першої інстанції та 1 537 грн. 20 коп. (одна тисяча п'ятсот тридцять сім грн. 20 коп.) за подання апеляційної скарги.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови. 
		       Повний текст постанови складений 07 березня 2019 року. 
		 
		Головуюча Копняк С.М.
		 
		Судді: Бойко С.М.
		 
		Ніткевич А.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...