Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/4471/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; інші скарги.
Надіслано для оприлюднення: 14.03.2019. Зареєстровано: 15.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2019.

Номер судового провадження: 1-кс/759/1521/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018110120000600

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		пр. № 1-кс/759/1521/19 
		ун. № 759/4471/19 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 березня 2019 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі : ОСОБА_2 за участю підозрюваного ОСОБА_3 ,захисників підозрюваного ОСОБА_4 , ОСОБА_5 скаргу ОСОБА_3 про скасування підозри щодо зобов`язання внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
		 
		                                            ВСТАНОВИВ:
		В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває справа 1-кс/759/1521/19 за скаргою ОСОБА_3 про скасування повідомлення про підозру від 05.12.2018 року в порядку п.10 ч.1 ст.303 КПК України.
		В обґрунтування скарги підозрюваний ОСОБА_3 вказував, що в Слідчому відділі розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12018110120000600 внесене в ЄРДР 21.08.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України, в межах якого вручене письмове повідомлення про підозру від 05.12.2018 року ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України.
		Слідчий Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 належним чином повідомлені 11.03.2019 року в судовому засіданні 14.03.2019 року в яке розпочалося об 9 го.50 хв. відсутні, заяв про поважні причини неявки суду не подали, пояснень не подали.
		Підозрюваний ОСОБА_3 вказував , що згідно змісту повідомлення про підозру від 05.12.2018 року, він підозрюється у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному погрозою застосування насильства, небезпечному для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, спрямований на заволодіння майно у великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. Вказував, що як зазначено у підозрі ОСОБА_3 «21 серпня 2018 року (точна дата органом досудового слідства не встановлена) ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 при невстановлених досудовим слідством обставинах отримали інформацію про те, що у громадян Туреччини ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та громадянина України ОСОБА_13 , що пересуваються на автомобілі «Мерседес» сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 (Болгарської реєстрації) буде зберігатися при собі значна сума грошових коштів, та цінні речі..». «…21.08.2018 року у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 слідкували за автомобілем «Мерседес» сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 (Болгарської реєстрації), на якому пересувались громадян Туреччини ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та громадянина України ОСОБА_13 ».
		   Підозрюваний ОСОБА_3 вказував, що вище твердження не можуть свідчити про об`єктивність досудового слідства та законність повідомлення про підозру, адже не містить жодної конкретики, як того вимагає п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України., а також , фактичні обставини події не відповідають тим, що викладені у повідомленні про підозру ОСОБА_3 . Фактичною підставою для повідомлення про підозру є безсумнівна система належних до справи, допустимих, достовірних і достатніх доказів, які вказують на наявність складу злочину в діянні підозрюваної особи.
		Вказував, що для повідомлення особі про підозру, виходячи з принципу презумпції невинуватості, необхідна наявність такої системи доказів, яка виключала б будь-які сумніви щодо того, що: І) кримінальне правопорушення справді відбулося; 2) кримінальне правопорушення вчинене підозрюваною особою; 3) діяння підозрюваної особи містить склад конкретного кримінального правопорушення; 4) відсутні обставини, які виключають її відповідальність.
		Вказував, що на момент винесення рішення про повідомлення про підозру:- відсунуті всі можливі, в тому числі і взаємовиключні версії у справі;усі версії у справі, включаючи алібі підозрюваного, всебічно перевірені;усі версії, крім однієї - про винуватість підозрюваного, - спростовані зібраними доказами, а версія про винуватість особи знайшла підтвердження системою незаперечних доказів;- у справі зібрано таку сукупність допустимих та достовірних фактичних даних (доказів), яка дає змогу дійти однозначного висновку про вчинення злочину чи іншого кримінального правопорушення особою, яка притягається до відповідальності, та виключає будь-які сумніви щодо її вини (сама особа, яка притягається до відповідальності, не зобов`язана доводити свою невинуватість);- відсутність обставин, що виключають кримінальну відповідальність особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, встановлено в процесі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи. Зважаючи на це закон не містить однозначних вказівок на те, на якому саме етапі кримінального провадження має бути повідомлено про підозру, орієнтуючи слідчого на фактичні обставини справи - тоді, коли буде достатньо доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Підозрюваний ОСОБА_3 вказував, що в тексті повідомлення про підозру від 05.12.2018 року зазначено, за ст. 187 КК України, що  ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 дочекались поки автомобіль «Мерседес» сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 (Болгарської реєстрації), на якому пересувались громадян Туреччини ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та громадянина України ОСОБА_13 виїхав за межі міста Києва, заїхав до села Лубянка, Бородянського району, Київської області та звернув на вул. Чкалова у вказаному населеному пункті, де на той момент не було сторонніх осіб, після цього без розриву в часі о 17 год. 40 хвл. ОСОБА_3 ,, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , використовуючи автомобілі «КІА Соренто» сірого кольору з номерним знаком НОМЕР_2 , які зареєстровані за іншим автомобілем та «КІА Соренто» чорного кольору з номерним знаком НОМЕР_3 , які зареєстровані за іншим автомобілем, перебуваючи поруч із будинком 39/1 по вулиці Чкалова у с. Лубянка, Бородянського району, Київської області ззаду та з-переду заблокували рух автомобілю «Мерседес» сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 (Болгарської реєстрації), на якому пересувались громадян Туреччини ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та громадянина України ОСОБА_13 , позбавивши їх тим самим можливості втекти......
		   Підозрюваний ОСОБА_3 у скарзі вказував, що факти, як вказані у повідомленні про підозру не відповідають зібраним досудовим слідством доказами, як до пред`явлення підозри, так і після. Стверджував, що він не отримував 21 серпня 2018 року інформацію про те, що у громадян Туреччини ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та громадянина України ОСОБА_13 , що пересуваються на автомобілі «Мерседес» сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 (Болгарської реєстрації) буде зберігатися при собі значна сума грошових коштів, та цінні речі (в матеріалах кримінального провадження немає доказів); стверджував, що не вступав до попередньої змови із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з метою заволодіння майном громадян Туреччини ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та громадянина України ОСОБА_13 у великих розмірах, шляхом вчинення збройного нападу, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, не мав умислу на скоєння даного злочину та корисливих мотивів (в матеріалах кримінального провадження немає доказів); стверджував, що не приймав участі у блокуванні заблокували руху автомобілю «Мерседес» сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 (Болгарської реєстрації), на якому пересувались громадян Туреччини ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та громадянина України ОСОБА_13 у с. Лубянка, Бородянського району, Київської області (вказував, що в матеріалах кримінального провадження немає доказів); стверджував, що не представлявся співробітником СБУ, не погрожував застосуванню вогнепальної зброї відносно громадян Туреччини ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та громадянина України ОСОБА_13 (в матеріалах кримінального провадження немає доказів); не здійснював обшук громадянина України ОСОБА_13 , та не заволодів належним йому мобільним телефоном «Айфон 6», грошовими коштами у розмірі 2 000 грн. та 300 доларів США, громадянина Туреччини ОСОБА_12 , та не заволодів належним йому мобільним телефоном «Samsyng Galaxy edge 7», громадянина Туреччини ОСОБА_11 , та не заволодів належним йому мобільним телефоном « iPgone 7», грошовими коштами в сумі 8 000 грн. та 13.000 доларів США, на загальну суму 378 277 грн. (в матеріалах кримінального провадження немає доказів, джерело походження грошей та мобільних телефонів не встановлено).
		Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 вказували, що з дати затримання та вручення підозри йому ОСОБА_3 будь-яка процесуальна дія з ним слідчими не проводилась, за клопотанням захисника його не було допитано,він не був допитаний органом досудового розслідування на час подання цієї скарги до суду. 
		Вказував, що внаслідок бездіяльності органу досудового розслідування та не проведення слідчих дій звертався до слідчого Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , із клопотаннями,які надав до матеріалів скарги, а саме 07.03.2019 року про викоання процесуальних дій, та витребування у потерпілого гр.Туреччини ОСОБА_13 документів на мобільний телефон «Айфон 6», який був викралений під час розбійного нападу 21.08.2018 року та встановити ІМЕІ; витребувати у потерпілого громадянина Туреччини ОСОБА_12 документи на мобільний телефон «Samsyng Galaxy edge 7» та встановити ІМЕІ; витребувати у громадянина Туреччини ОСОБА_11 , документи на телефон « iPgone 7» та встановити ІМЕІ, звернутися до суду після встановлення ІМЕІ вказаних мобільних телефонів з клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів та витребувати у представників телерадіокомунікаційних послуг відповідну інформацію.
		Захисник підозрюваного ОСОБА_3 вказував, що звернувся до ТОВ «Співдружність Київ-Москва» із адвокатським запитом та отримав 26.02.2019 року відповідь за №5, що 04.12.2018 року слідчим СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_14 , згідно постанови про проведення невідкладного обшуку від 04.12.2018 року було проведено обшук ресторанно-готельного комплексу «КРАКІВ» «Співдружність Київ-Москва», в ході общуку було вилучено сервери відеоспостереження, який знаходиться ГУНП в Київській області.
		Вказуввав, що згідно відповіді на адвокатський запит від 14.02.2019 року від 19.02.2019 року слідчий СВ святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_15 повідомив, що 21.08.2018 року в період часу з 16.50 год по 18.20 год, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , було допитано у якості свідка.
		Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник вказували, що ОСОБА_3 надав пояснення своєму захисику, що в кінці червня 2018 року він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_16 та домовився з ним про будівельні роботи щодо облаштування будинку та прибудинкової території в АДРЕСА_1 , де проживають його колишня дружина ОСОБА_17 та троє його дітей, від яких він проживає окремо. Що на початку липня 2018 року ОСОБА_18 зі своїм сином ОСОБА_19 та ще ОСОБА_20 , який працює в їхній бригаді, приступили до виконання будівельних робіт за вище вказаною адресою. В період з 12-15 липня 2018 року за проханням ОСОБА_3 гр. ОСОБА_18 у м. Коростишеві, Житомирської області замовив фонтан. Приблизно 20.08.2018 року ОСОБА_21 повідомив ОСОБА_3 про те, що фонтан готовий та він 21.08.2018 року їде його забирати і хоче його встановити, так як 22.08.2018року у нього день народження і він домовився зі своїм сином ОСОБА_19 та робочим ОСОБА_22 про те, що 22.08.2018року в них буде вихідний день ОСОБА_3 погодився на його пропозицію та сказав, що буду їм допомагати. 21.08.2018року біля 08 години, ОСОБА_3 приїхав до будинку АДРЕСА_1 де вже знаходились ОСОБА_23 та ОСОБА_20 , та через 15-20 хвилин до будинку приїхав ОСОБА_21 на автомобілі в якому знаходився фонтан, який він забрав в м. Коростишеві Житомирської області. Після того як вони розвантажили фонтан дуже довгий час обговорювали питання його розміщення ОСОБА_3 був постійно біля будівельників. Біля 15-16 години ОСОБА_3 повідомив , що йому потрібно їхати до Святошинської поліції на проспекті Перемоги до слідчого ОСОБА_24 на допит в якості свідка. Вказував, що ОСОБА_3 приїхав близько 16 годині та підійшовши до постового при вході в Святошинське РУ ГУ НП України в м. Києві , повідомив що він за викликом до слідчого ОСОБА_24 , постовий сказав щоб я йому зателефонував, але зателефонувати слідчому я не міг так як телефон забув м. Києві, вулиця, Кисловодська, будинок № 50 де встановлювали фонтан. Постовий за проханням ОСОБА_3 зі слідчим зв`язався по внутрішньому телефону та через деякий час слідчий ОСОБА_24 вийшов до ОСОБА_3 та забрав його та пішли до нього в кабінет. Вказував, що допит закінчився близько 18 години, та ОСОБА_3 одразу повернувся до будинку колишньої дружини АДРЕСА_1 де будівельники встановлювали фонтан та до пізнього вечора, а саме до 23 години займались встановленням фонтану. 
		Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник у судовому засіданні вказували, що такі свідчення можуть підтвердити будівельники ОСОБА_18 його син ОСОБА_23 та ОСОБА_20 , які в той день працювали разом з ОСОБА_3 з приводу чого звертався до слідчого із клопотанням про проведення допиту таких свідків, але слідчим таке клопотання проігноровано. 
		   Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник у судовому засвданні вказував, що з метою підтвердження або спростування даних, викладених у поясненні від 11.02.2019 року, його захисником, поданий адвокатський запит на ім`я слідчого Святошинського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_25 щодо підтвердження або спростування інформації ОСОБА_3 про його допит ним в якості свідка, та згідно відповіді слідчого Святошинського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_25 03.08.2018 року в період часу з 09.30 хв. по 09.50 хв. проводився допит в якості свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та 21.08.2018 року проводився додатковий допит в якості свідка ОСОБА_3 в період часу з 15 год. 50 хв. по 18.год. 20 хв., в рамках КП №12018100080001324.
		   Захисник підозрюваного вказував, що внаслідок бездіяльності слідчого та ігнорування клопотань сторони захисту ухвалою Слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_26 від 20.02.2019 року по справі № 1кс/759/1003/19 задоволено скаргу сторони захисту та визнано бездіяльність старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_27 щодо ненадання відповіді на клопотання від 04.12.2018 року про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження поданого адвокатом ОСОБА_4 , зобов`язано вказаного слідчого розглядути клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Київській області. Також визнано бездіяльність слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 щодо не надання відповіді на клопотання від 05.02.2019 року,від 06.02.2019 року про ознайомлення іх матеріалами кримінального провадження та зобов`язано розглянути клопотання захисту від слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Київській області 05.02.2019 року,від 06.02.2019 року.
		Захисник підозрюваного ткож вказував, що подано до СУ ГУ НП в Київській області 11.03.2019 року клопотання про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження № 12018110120000600 внесене в ЄРДР 21.08.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України, в межах якого вручене письмове повідомлення про підозру від 05.12.2018 року ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України, та про виконання процесуальних дій, але такі клопотання на день розгляду скарги про скасування повідомлення про підозру також не розглянуті та підозрюваного та сторону захисту не повідомлено.
		   Підозрюваний ОСОБА_3 , та у судовому засвданні захисник вказував щодо необгрунтованості підозри за ст. 345 ч.2 КК України, що до події, яка відбулась о 15 год. 04 грудня 2018 року в ресторанно-готельному комплексі «КРАКІВ» вказував, що він перебуваючи неподалік ресторанно-готельного комплексу «Краків» вирішив заїхати пообідати, біля 15год. закінчивши обід вийшов з ресторану «Краків» та направився до автомобіля «Toyota Camry»д.н.з. НОМЕР_4 , сів за кермо вище вказаного автомобіля та почав рух зі стоянки в бік дороги. В цей час, несподівано, невідомий йому чоловік у цивільному одязі рукою в якій був предмет схожий на пістолет вдарив по лобовому склу зі сторни ОСОБА_3 , який злякався, продовжив рух тому що, я є учасником бойових дій на сході країни, та є в списках осіб які підлягають (ліквідації, фізичному знищенню) сприйняв це як спробу сепаратистів фізично його знищити. Невідомий ОСОБА_3 чоловік після удару в лобове скло автомобіля сам відскочив в сторону, автомобілем ОСОБА_3 його не збивав, на землю він не падав. Вказував, що про те, що невідомий йому чоловік є працівником поліції стало відомо після вручення та ознайомлення з підозрою від 05.12.2018року. Вказував, що 04.12.2018 року біля ресторанно-готельного комплексу «Краків » він не бачив будь-яких осіб в одязі поліції, також до нього ніхто не підходив в цивільному одязі та не показував службового посвідчення». 
		Підозрюваний ОСОБА_3 вказував, що натомість повідомлення про підозру містить координально іншу інформацію, щодо подій 04.12.2018 року, а саме о 15.05 год, ОСОБА_3 , перебуваючи за адресом: місто Київ, вул. Брест-Литовське шосе, 8А, керуючи автомобілем «Тайота Камри» номерний знак НОМЕР_4 , ігноруючи законі вимоги співробітників ГУ НП в Київській області, усвідомлюючи що старший оперуповноважений УКР ГУ ПР в Київській області ОСОБА_28 , який стоїть перед ним, а також співробітники спецпідрозділу, що стоять позаду нього, та одягнені в формений одяг працівників поліції, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді можливості заподіяння тілесних ушкоджень працівнику правоохороного органу, керуючи вказаним автомобілем, почав різкий рух у напрямку працівників поліції, внаслідок чого здійснив наїзд на ОСОБА_28 , чим заподіяв останьому тілесні ушкодження. Таким чином ОСОБА_3 підозрюється у умисному заподіяні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
		Підозрюваний повідомив, що свідок ОСОБА_29 надав свідчення, що 04 грудня 2018 року о 14 годині обідав в ресторанно-готельному комплексу «КРАКІВ». Після завершення обіду приблизно 15 годині виходив з ресторану КРАКІВ що знаходиться по вулиці Брест Литовське Шосе 8-А та побачив як ОСОБА_30 (якого знав раніше) сідав до автомобіля марки TOYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_4 який знаходився на парковці біля ресторану, завів двигун та майже рушив з місця в цей час невідома йому особа в цивільному одязі підбігла до автомобіля яким керував ОСОБА_30 та вдарила невідомим йому предметом схожим на пістолет, який тримав у руці по лобовому склу автомобіля зі сторони водія, та відскочив в бік залишаючись при цьому на ногах. Він не бачив щоб автомобіль під керуванням ОСОБА_31 збив або вдарив особу, яка була в цивільному одязі. Автомобіль під керуванням ОСОБА_31 продовжив свій рух в сторону Житомира. Після того як автомобіль ОСОБА_31 виїхав зі стоянки в напрямку Житомира окрім цього чоловіка в цивільному одязі інших осіб ні в цивільному одязі ні в одязі поліції він не бачив. В подальшому цей чоловік в цивільному одязі сів до задніх дверей автомобіля Део Ланос номерних знаків він не бачив та автомобіль рушив в сторону Житомира. В подальшому свідок сів до свого автомобіля та поїхав по особистим справам». 
		В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 та захисники підозрюваного підтримали вимоги скарги поданої у порядку п.10 ч.1 ст. 303 КПК України та докази на які посилався підозрюваний та просили скаргу задовольнити.
		Слідчий суддя заслухавши пояснення захисника підозрюваного, слідчого дослідивши письмові докази подані до скарги встановив.
		Згідно п.10 ст. 303 ЦПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
		Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.{Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 62, відповідно до якого обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, див. в Рішенні Конституційного Суду № 12-рп/2011 від 20.10.2011} У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.
		Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 4 ст. 278 КПК України)  це стосується і зміни повідомлення про підозри (ч. 1 ст. 279 КПК України).
		Згідно ст. 110 КПК України, зазначено, що процесуальним рішенням є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, які приймаються в формі постанови з наявністю чіткого переліку вимог. Окремо також в згаданій статті зазначено, що обвинувальний акт також є процесуальним рішенням. Порівнявши ст. ст. 110, 277 КПК України, які ставляться законодавцем до процесуального рішення у формі постанови та до повідомлення про підозру у зв`язку із чим повідомлення про підозру є процесуальною дією, а не процесуальним рішенням.
		Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.Виходячи із зазначеного вище, слідчий, прокурор зобов`язані здійснювати повідомлення про підозру належним чином в порядку ст. 278 КПК України
		Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
		Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Статтею 9 КПК України закріплений обов`язок суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		   Ст. 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, в порядку, передбаченого КПК України.
		Положення ч. 2 ст. 8 КПК зобов`язують суди, прокуратуру, органи досудового розслідування під час здійснення кримінального провадження застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (надалі Суд), який діє на основі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), що стала частиною національного законодавства.
		Принцип верховенства права передбачає, що особа повинна бути захищена від свавілля суб`єктів владних повноважень, тобто втручання суб`єктів владних повноважень має бути піддано ефективному судовому контролю.
		Ст. 13 Конвенції встановлює, що кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Підставою для скасування повідомлення про підозру або визнання такою, що не набула статусу підозрюваного є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, відсутність обов`язкових елементів повідомлення про підозру.
		Так, відповідно до ст. 277 КПК України, повідомлення має містити:1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;4) зміст підозри;5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;7) права підозрюваного;8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
		Статтею 278 КПК України визначено порядок здійснення повідомлення про підозру та обов`язок роз`яснення прав підозрюваного, а саме: письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень; письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
		Слідчим суддею при розгляді скарги про скасування повідомлення про підозру встановлено, що підозрюваному ОСОБА_3 підозру пред`явлено 05.12.2018 року. Повідомлення про підозру від 05.12.2018 року не містить зазначення часу, місця вчинення, а також суттєвих обставин, відомих на момент вручення підозри, за ст. 187 ч. 4 КК України та зазначено, що « 21 серпня 2018 року (точна дата органом досудового слідства не встановлена) ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 при невстановлених досудовим слідством обставинах отримали інформацію про те, що у громадян Туреччини ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та громадянина України ОСОБА_13 , що пересуваються на автомобілі «Мерседес» сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 (Болгарської реєстрації) буде зберігатися при собі значна сума грошових коштів, та цінні речі, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном у великих розмірах, увійшовши в злочинну змову, розробили план вчинення розбійного нападу на вказаних осіб. 21.08.2018 року у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_3 ,, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, відповідно до заздалегідь розробленого плану, виконуючи розподілені між собою ролі, маючи умисел на заволодіння чужим майном у великих розмірах, шляхом вчинення збройного нападу, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу……слідкували за автомобілем «Мерседес» сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 (Болгарської реєстрації), на якому пересувались громадян Туреччини ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та громадянина України ОСОБА_13 .
		Слідчий суддя погоджується із твердженнями сторони захисту, що на день пред`явлення підозри 05.12.2018 року ОСОБА_3 , в змісті повідомлення про підозру відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події, як передбачає п.6 ч.1 ст. 277 КПК України, чому б передувала безсумнівна система належних до справи, допустимих, достовірних і достатніх доказі, які вказують на наявність складу злочину в діянні підозрюваної особи, яка б виключала сумніви щодо того, що І) кримінальне правопорушення справді відбулося; 2) кримінальне правопорушення вчинене підозрюваною особою; 3) діяння підозрюваної особи містить склад конкретного кримінального правопорушення; 4) відсутні обставини, які виключають її відповідальність.
		Це означає, що на момент винесення рішення про повідомлення про підозру:- висунуті всі можливі, в тому числі і взаємовиключні версії у справі;усі версії у справі, включаючи алібі підозрюваного, всебічно перевірені;усі версії, крім однієї - про винуватість підозрюваного, - спростовані зібраними доказами, а версія про винуватість особи знайшла підтвердження системою незаперечних доказів;- у справі зібрано таку сукупність допустимих та достовірних фактичних даних (доказів), яка дає змогу дійти однозначного висновку про вчинення злочину чи іншого кримінального правопорушення особою, яка притягається до відповідальності, та виключає будь-які сумніви щодо її вини (сама особа, яка притягається до відповідальності, не зобов`язана доводити свою невинуватість);- відсутність обставин, що виключають кримінальну відповідальність особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, встановлено в процесі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи. Зважаючи на це закон не містить однозначних вказівок на те, на якому саме етапі кримінального провадження має бути повідомлено про підозру, орієнтуючи слідчого на фактичні обставини справи - тоді, коли буде достатньо доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно з принципом презумпції невинуватості всі сумніви по справі, якщо вичерпані можливості їх усунення, повинні тлумачитись і вирішуватись на користь підозрюваного (обвинуваченого). Для повідомлення особі про підозру потрібна система неспростовних доказів, які вказують на наявність в діях конкретного складу злочину. Помилкове повідомлення особі про підозру є одним з найбільш небажаних актів. Воно спричиняє невиправну шкоду правосуддю та людині, бо ніщо, мабуть, не викликає більшої образи і більш болісної душевної травми, ніж безпідставне звинувачення у злочині. Правоохоронні органи зобов`язані компенсувати моральну шкоду людині, що була завдана безпідставним притягненням її до відповідальності.
		З огляду на те, що поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", слідчим суддям слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A). Однак вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі "Чеботарі проти Молдови", № 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)".
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
		Слідчим суддею встановлено, що з часу вручення ОСОБА_3 повідомлення про підозру 05.12.2018 року, протягом двох місяців органом досудового розслідування не викликано та не допитано ОСОБА_3 , не розглянуті клопотання захисту, внаслідок бездіяльності слідчого та ігнорування клопотань сторони захисту ухвалою Слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_26 від 20.02.2019 року по справі № 1кс/759/1003/19 задоволено скаргу сторони захисту та визнано бездіяльність старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_27 щодо ненадання відповіді на клопотання від 04.12.2018 року про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження поданого адвокатом ОСОБА_4 , зобов`язано вказаного слідчого розглядути клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Київській області. Також визнано бездіяльність слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 щодо не надання відповіді на клопотання від 05.02.2019 року,від 06.02.2019 року про ознайомлення іх матеріалами кримінального провадження та зобов`язано розглянути клопотання захисту від слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Київській області 05.02.2019 року,від 06.02.2019 року та клопотання, що подано до СУ ГУ НП в Київській області 11.03.2019 року про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження № 12018110120000600 внесене в ЄРДР 21.08.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України, в межах якого вручене письмове повідомлення про підозру від 05.12.2018 року ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України, та про виконання процесуальних дій, але такі клопотання на день розгляду скарги про скасування повідомлення про підозру також не розглянуті та підозрюваного та сторону захисту не повідомлено. Не здійснено процесуальних дій щодо збору доказів про місце знаходження підозрюваного ОСОБА_3 , 21.08.2018 року та наявних у ньго доказів, які можуть виключати його причетність до кримінального правпорушення, на підставі вилучениз доказів згідно постанови про проведення невідкладного обшуку від 04.12.2018 року, які б містили доказ, про беззаперечність події , що ОСОБА_3 , перебуваючи за адресом: місто Київ, вул. Брест-Литовське шосе, 8А, керуючи автомобілем «Тайота Камри» номерний знак НОМЕР_4 , ігноруючи законі вимоги співробітників ГУ НП в Київській області, усвідомлюючи що старший оперуповноважений УКР ГУ ПР в Київській області ОСОБА_28 , який стоїть перед ним, а також співробітники спецпідрозділу, що стоять позаду нього, та одягнені в формений одяг працівників поліції, а не у цивільному одязі, що усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді можливості заподіяння тілесних ушкоджень працівнику правоохороного органу, а не особі у цивільному одязі, керуючи вказаним автомобілем, почав різкий рух у напрямку працівників поліції, або не почав рух та осіб у цивільному одязі, внаслідок чого здійснив наїзд на ОСОБА_28 , чим заподіяв останьому тілесні ушкодження, або не заподіяв такі ушкодження, та які докази, що такі ушкодження завдані саме діями ОСОБА_3 , такі докази до матеріалів кримінального провадження не долчені.
		Слідчим суддею встановлено, що орган досудового розслідування під час повідомлення про підозру ОСОБА_3 05.12.2018 року чітко на вказав про беззаперечність фактів виклалених у тексті підозри та не посилався на зібрані у зв`язку із цим доказами під час проведення процесуальних дій до пред`явлення підозри. 
		А саме, згідно обставин викладених у тексті повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 05.12.2018 року відсутні беззаперечні докази, які обґрунтовані на підставі зібраних органом досудового розслідування, що ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 отримали інформацію, від кого, джеорело не вказано та не встановлено під час досудового розслідування,як до пред`явлення підозри та і після пред`явлення підозри, про те, що у громадян Туреччини ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та громадянина України ОСОБА_13 , чи дійсно вказні особи громадяни Турречини, документи на підставі яких було встановлено їх осби, відсутні також відсутні такі відомості у протоколах допиту, що пересуваються на автомобілі «Мерседес» сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 (Болгарської реєстрації) буде зберігатися при собі значна сума грошових коштів, при невстановлених досудовим слідством обставинах та цінні речі. Також не вказано та не встановлено під час досудового розслідування,як до пред`явлення підозри та і після пред`явлення підозри, якими чітко беззаперечними доказами встановлено умисел на незаконне заволодіння чужим майном у великих розмірах. Також не вказано та не встановлено під час досудового розслідування,як до пред`явлення підозри та і після пред`явлення підозри, не надано беззаперечних доказів, про те, що ОСОБА_3 увійшовши в злочинну змову, розробив план вчинення розбійного нападу на вказаних осіб. 
		Також не вказано та не встановлено під час досудового розслідування,як до пред`явлення підозри та і після пред`явлення підозри, якими чітко беззаперечними доказами зібраними на підставі допиту підозрюваних, одночасного допиту підозрюваних, іних зібраних доказів, що саме ОСОБА_3 21.08.2018 року у невстановлений досудовим розслідуванням, а також ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діяли умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, відповідно до заздалегідь розробленого плану, виконуючи розподілені між собою ролі, маючи умисел на заволодіння чужим майном у великих розмірах, шляхом вчинення збройного нападу, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу……слідкували за автомобілем «Мерседес» сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 (Болгарської реєстрації), на якому пересувались громадян Туреччини ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та громадянина України ОСОБА_13 .
		   Положення кримінально-процесуального законодавства не містять визначення змісту поняття «підозра», проте системний аналіз змісту норм КПК України свідчить, що підозра є складовим елементом процедури притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки саме з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення розпочинається кримінальне переслідування такої особи (п.14 ч.1 ст.3 КПК України). Визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.5 ст.9 КПК України).
		Так згідно з практикою ЄСПЛ «підозра» є частиною більш широкого поняття «обвинувачення», яке відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України являє собою твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
		Згідно ч.1 ст.6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод за тлумаченням ЄСПЛ вміщено концепцію терміну «кримінальне обвинувачення», яка характеризується скоріше матеріальним, аніж формальним характером (справа «Девеєр проти Бельгії», рішення від 27.02.1980р., скарга №6903/75). У справі «Еклє проти Федеративної Республіки Німеччини» (рішення від 15.07.1982р, скарга №8130/78) ЄСПЛ констатував, що кримінальне обвинувачення може бути визначене як «офіційне повідомлення особи компетентним органом про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення». Розвиваючи зазначену концепцію ЄСПЛ у справі «Фоті та інші проти Італії» (рішення від 10.12.1982р.) навів ширше витлумачення цього визначення, включивши до нього також «інші підстави, що підтверджують це звинувачення, і які можуть спричинити серйозні наслідки, що можуть ускладнити становище підозрюваного». Комісія та Суд визнали, що такими підставами, які можуть спричинити серйозні наслідки, можуть бути видача ордеру на арешт, обшук приміщення чи особистий обшук.
		З огляду на вищезазначене, підозра є певним етапом обвинувачення, оскільки під час підозри висувається припущення про можливе скоєння особою кримінального правопорушення, а відтак має відповідати загальним вимогам, які характеризують зміст обвинувачення. Враховуючи, що підозра є припущенням про вчинення конкретною особою кримінального правопорушення, то існування підозри нерозривно пов`язане із наявністю підозрюваного.
		Згідно ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є 1) особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, 2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та 3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		Таким чином, аналіз змісту ч.1 ст.42 КПК України дозволяє зробити висновок, що підозра (кримінальне переслідування у формі підозри) починається з моменту, коли особі повідомлено про підозру або ця особа затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
		Також варто зауважити, що згідно вимог ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		За приписами ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 276 КПК України, у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу.
		Принцип верховенства права передбачає, що особа повинна бути захищена від свавілля суб`єктів владних повноважень, тобто втручання суб`єктів владних повноважень має бути піддано ефективному судовому контролю.
		Стаття 13 Конвенції встановлює, що кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		17.08.2012 року наказом Генерального прокурора України №69 затверджено Положення про порядок ведення Єдиного державного реєстру розслідувань, який, у відповідності до п. 1.3 утворено та ведеться відповідно до вимог Кримінального-процесуального кодексу України з метою забезпечення єдиного обліку кримінальних правопорушень та прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів досудового розслідування; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі.
		Згідно з п.п. 10) п. 2.1. Положення до Реєстру вносяться відомості про час та дату повідомлення про підозру, відомості про особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
		Відповідно до п.п. 4) п. 3.1. Положення унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням таких строків (про): дату складання повідомлення про підозру, дату і час вручення повідомлення про підозру, зміну раніше повідомленої підозри  невідкладно.
		Слідчим суддею встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 21.08.2018 року за № № 12018110120000600 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України, в межах якого вручене письмове повідомлення про підозру від 05.12.2018 року ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України.
		Слідчим суддею встановлено, що повідомлення про підозру було вручене ОСОБА_3 05.12.2018 року до цього часу відсутній обвинувачений акт в суді, то, згідно п. 10. ч. 1 ст. 303 КПК України, така підозра підлягає розгляду на стадії досудового розслідування..
		Окрім того, скасування повідомлення про підозру згідно кримінально-процесуального законодавства не позбавляє оран досудового розслідування, слідчого/прокурора можливості виправити недоліки , встановлені в ухвалі слідчого судді про скасування підозри, зазначити беззаперечні факти та зібрані докази й вручити повідомлення про підозру повторно,
		Враховуючи вищевикладене слідчий суддя, керуючись ст. 1, 2, 9, 42, 276-278, 303 КПК України,
		УХВАЛИВ : 
		Скасувати повідомлення про підозру від 05.12.2018 року слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_32 у кримінальному провадженні №12018110120000600 ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України
		Зобов`язати компетентну посадову особу Прокуратури Київської області у кримінальному провадженні №12018110120000600 вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні №12018110120000600 про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України.
		Ухвала слідчого судді у порядку ст. 309 КПК України оскарженню не підлягає.
		Заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...