Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/5359/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: 14.03.2019. Зареєстровано: 15.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2019.
Дата набрання законної сили: 13.03.2019
Номер судового провадження: 22-ц/803/1499/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/1499/19 Справа № 201/5359/18   Суддя у 1-й інстанції - Трещов В.В. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 березня 2019 року                                                                м. Дніпро
		       Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
		головуючого - Каратаєвої Л.О.
		 
		суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Хоменко А.С. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроолія» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, -
		 
		                                В С Т А Н О В И Л А:
		       18 травня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ТОВ «Дніпроолія», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості (а.с.1-4).
		       23 травня 2018 року позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій останній просив накласти арешт, заборонити відчуження та заборонити вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо всього рухомого майна, належного на праві приватної власності ТОВ «Дніпроолія» (а.с.20-23).
		       Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2018 року заяву позивача про забезпечення позову у справі - задоволено у повному обсязі. Вжито заходи забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту, заборони відчуження та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо рухомого майна належного ТОВ «Дніпроолія» .
		       В апеляційній скарзі ТОВ «Дніпроолія» просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити (а.с. 39-43).
		       Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		       Перевіривши законність ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
		       Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову в майбутньому.
		       Колегія суддів з вказаними висновками суду першої інстанції повністю погодитись не може з наступних підстав.
		       Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
		       Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		       Перелік видів такого забезпечення передбачено ч. 1 ст. 150 ЦПК, який не є вичерпним, а тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.
		       Згідно п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується зокрема забороною вчиняти певні дії.
		       Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		       Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. 
		       При встановленні зазначеної відповідальності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
		       Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
		       Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
		       Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. 
		       Постановляючи ухвалу про забезпечення позову в частині накладення арешту щодо рухомого майна належного ТОВ «Дніпроолія», суд першої інстанції в порушення вищезазначених норм чинного законодавства, не звернув уваги, що такий вид забезпечення позову фактично позбавляє власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, яке передбачено законом. Не встановлено, що це є за майно та його вартість, що може привести до порушення принципу співмірності.
		       Наклавши арешт на рухоме майно, належне ТОВ «Дніпроолія», суд не дослідив питання про те, чи не перешкоджає такий захід здійсненню господарської діяльності відповідача, а також чи не порушуються застосованим видом забезпечення позову права інших осіб. Суд в своїй ухвалі не обґрунтував, в чому полягає реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
		       Щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо рухомого майна належного ТОВ «Дніпроолія», колегія суддів вважає ухвалу в цій частині обґрунтованою, оскільки вжиті судом заходи забезпечення позову не обмежують права власника майна на володіння та користування ним, та не свідчать про зупинення господарської діяльності підприємця, а спрямовані лише на унеможливлення його відчуження.
		       За таких підстав, відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України, апеляційна скарга ТОВ «Дніпроолія» підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню в частині накладення арешту щодо всього рухомого майна, належного на праві приватної власності ТОВ «Дніпроолія».
		       Керуючись ст. 367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
		 
		ПОСТАНОВИЛА :
		       Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроолія» - задовольнити частково.
		       Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2018 року скасувати в частині накладення арешту щодо всього рухомого майна, належного на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпроолія» та відмовити у задоволенні заяви в цій чатсині.
		       В іншій частині ухвалу залишити без змін.
		       Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.
		       Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...