Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/27/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 15.03.2019. Зареєстровано: 17.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2019.
Дата набрання законної сили: 05.08.2019
Результат оскарження 05.11.2020 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ: залишено рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: 1-кп/554/164/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018170040003628

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 554/27/19
		 
		Дата документу 15.03.2019 
		 
		 
		 
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		15 березня 2019 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі колегії суддів:
		 
		       головуючого - судді  ОСОБА_1 
		       суддів                      ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		       при секретарі                   ОСОБА_4 
		   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві за участю сторін та учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_7 , представника потерпілої ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 , кримінальне провадження № 12018170040003628 по обвинуваченню 
		 
		             ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, студента 2-го курсу Харківського національного університету міського господарства ім. О. М. Бекетові, освіта середня, не одруженого, не судимого
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 7 ч. 2 ст. 115 та ч. 1 ст. 296 КК України, 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		   Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		 
		   1. 5 листопада 2018 року, приблизно в 00 год., обвинувачений ОСОБА_9 прийшов до нічного клубу «Граммофонъ», що по вулиці Соборності, 33 в м. Полтаві, в якому продовжив відпочивати разом з іншими особами, що прийшли спільно з ним.
		 
		   Близько 03 год. 40 хв., ОСОБА_9 , перебуваючи у збудженому та агресивному стані, знаходився на вулиці біля входу до цього клубу, де помітив ОСОБА_10 , який на грунті неприязних відносин, що раптово виникли, з`ясовував стосунки з потерпілим ОСОБА_11 .
		 
		   Не будучи стороною з`ясування відносин, проявляючи викривлені почуття дружби та взаємовиручки, при явно надуманій необхідності допомогти ОСОБА_10 вирішити суперечку, у ОСОБА_9 виник умисел використати вказаний конфлікт як малозначний привід для застосування до ОСОБА_11 грубого фізичного насильства з метою порушення громадського порядку. 
		 
		   Надалі, виявляючи явну неповагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, прагнучи самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, незважаючи на те, що ОСОБА_11 не бажав продовжувати з`ясовувати відносини, не проявляв агресії, грубощів чи намірів вчинити фізичне насильство та взагалі пішов від конфліктуючих всередину клубу, ОСОБА_9 , діючи умисно, з хуліганських мотивів, усвідомлюючи суспільнонебезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою усугубити конфліктну ситуацію, наздогнав потерпілого біля вхідних дверей закладу, після чого, грубо порушуючи громадський порядок у публічному місці, діючи з особливою зухвалістю, став утримувати його та безпідставно наніс пальцями рук, стиснутими в кулак, не менше трьох ударів в голову, верхні кінцівки, спричинивши потерпілому фізичний біль у місцях контакту.
		 
		   Продовжуючи свої хуліганські дії відносно потерпілого ОСОБА_11 після того як охорона клубу попросила всіх вийти з приміщення на вулицю, обвинувачений, діючи з хуліганських мотивів, проявляючи особливу зухвалість до встановлених норм і правил поведінки в суспільстві, з метою демонстрації присутнім своєї фізичної переваги над потерпілим та його приниження, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та свідомо припускаючи їх настання, тобто маючи умисел на заподіяння невизначеної шкоди здоров`ю, що охоплювало і протиправне заподіяння смерті, раптово підійшов із-за спини до нетренованого до протидії та захисту від прийомів єдиноборств ОСОБА_11 , який у цей час не очікував нападу на себе та для подолання можливого опору останнього, обхопив обома руками за тулуб, знерухомивши його. Після цього, ОСОБА_9 миттєво підняв ОСОБА_11 вгору та застосував до нього спеціальний прийом особливо-руйнівної дії «кидок через спину», тобто з раніше наданим прискоренням перекинув його через спину і вдарив головою та шиєю об тротуарну плитку, внаслідок чого потерпілий відразу знепритомнів і ніяких активних дій чинити не міг. Надалі, незважаючи на вкрай важкий стан потерпілого, проявляючи надмірну агресію та цинізм, відразу після застосованого прийому, ОСОБА_9 обійшов ОСОБА_11 та не менше трьох разів із силою вдарив його ногою у взутті в голову.
		 
		   Внаслідок застосованого під час хуліганських дій вищевказаного насильства, ОСОБА_9 відповідно до висновку судово-медичного експерта № 1272-а від 13 грудня 2018 року спричинив ОСОБА_11 тілесні ушкодження, які умовно поділяються на дві групи:
		 
		   перша група: м`які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні з масивним крововиливом в лівій скроневій ділянці; крововилив в м`які тканини від ділянки потиличного бугра до рівня середньої третини шиї; крововилив під тверду мозкову оболонку по базальній поверхні головного мозку в ділянці обох мигдаликів мозочку та стовбуру; масивні крововиливи під м`яку мозкову оболонку по базальним поверхням лобних, скроневих та потиличних долей правої і лівої півкуль головного мозку, обох мигдаликів мозочку та стовбуру; спинний мозок від першого шийного хребця до рівня п`ятого шийного хребця з крововиливами під оболонки та в речовину спинного мозку. Рана і садна голови.
		 
		   Вищевказані тілесні ушкодженням носять прижиттєвий характер, утворились в короткий проміжок часу від не менше ніж трикратної дії тупих предметів з раніше наданим прискоренням, стосовно живої особи носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію загрози для життя.
		 
		   Друга група: садна та синець верхніх кінцівок, які носять прижиттєвий характер, утворились в короткий проміжок часу від не менш ніж двократної дії тупих предметів стосовно живої особи носять ознаки легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад.
		 
		   Внаслідок заподіяння ОСОБА_9 тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонки головного мозку ОСОБА_11 помер на місці події через короткий проміжок часу, який обраховувався хвилинами.
		 
		Кваліфікація дій обвинуваченого судом
		 
		2. Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_9 , які виразилися у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині з хуліганських мотивів, по п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України.
		 
		3. Його ж дії, які виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 296 КК України як хуліганство.
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів 
		 
		4. Допитаний під час розгляду матеріалів кримінального провадження в суді обвинувачений ОСОБА_9 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав та показав, що дійсно у вказаний в обвинувальному акті час та у вказаному місці він біля входу в нічний клуб «Граммофонъ» був очевидцем конфлікту між свідком ОСОБА_10 та потерпілим ОСОБА_11 , початку якого не бачив. Із-за цього він наніс декілька ударів руками потерпілому, так як той «зачепив» його, не вказавши, як саме. Після цього він почав очікувати останнього в вестибюлі нічного клубу з тим, щоб з`ясувати у нього причини конфлікту. Коли ж той вийшов і він його запитав про це, то у відповідь почув грубі та образливі слова, якими той ображав матір, безвідносно висловлюючи їх ні на чию адресу. Сприйнявши висловлювання потерпілого як образу його мами, яку він безмежно любить, із-за люті, яка його охопила внаслідок таких висловлювань, втративши розсудок, він схопив останнього ззаду і, не маючи при цьому наміру спричинити йому смерть або тяжкі тілесні ушкодження, кинув його на бруківку, об яку той вдарився. Чи наносив йому удари ногами після цього, не пам`ятає. Зразу ж він пішов з місця події, бачачи, що потерпілий живий і йому надають допомогу особи, які там перебували. Категорично заперечивши наявність у нього наміру спричинити смерть потерпілому, він не виключив можливості заподіяння тому тяжких тілесних ушкоджень внаслідок застосованого ним насильства щодо останнього. При цьому він повністю визнав заявлений потерпілою цивільний позов про відшкодування моральної шкоди.
		 
		5. Під час досудового слідства обвинувачений відмовився брати участь в слідчому експерименті та давати показання з приводу обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, протокол та відеозапис про що був досліджений в суді (том 1 а. п. 178-183)
		 
		6. Оцінюючи показання обвинуваченого в сукупності з іншими доказами по матеріалах кримінального провадження, суд констатує, що вони є суперечливими, непослідовними та алогічними, в зв`язку з чим розцінює їх як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення та намір уникнути покарання за вчинене, а тому до уваги приймає їх тільки в тій частині, в якій вони узгоджуються з іншими доказами та їм відповідають. Зокрема, судом приймаються до уваги його показання в частині ствердження ним про його присутність на місці події злочину, визнання ним факту конфлікту з потерпілим та нанесення йому ударів, а також кидання його на бруківку після захвату ззаду. Інтерпритація ж обвинуваченим обставин самої події правопорушення, його причин і мотивів, судом оцінюється критично з підстав алогічності та очевидної невірогідності його суджень. Крім того, це спростовується також і сукупністю досліджених в суді та оцінених відповідно до вимог закону доказів. 
		 
		7. Так, потерпіла ОСОБА_7 , дружина загиблого ОСОБА_11 , під час допиту в суді показала, що 5 листопада 2018 року вона разом з чоловіком, своєю рідною сестрою ОСОБА_12 та свідком ОСОБА_13 , другом її чоловіка, відпочивали в м. Полтава, відвідуючи різні заклади, в тому числі і нічні клуби. Близько 2-ї год. вони прийшли в нічний клуб «Граммофонъ», де пробули приблизно 2 години. За цей час потерпілий декілька разів разом із свідком ОСОБА_13 виходив на вулицю покурити. Востаннє, коли він повернувся з вулиці в приміщення кафе, вона помітила схвильованість на його обличчі і запропонувала їхати додому. Він погодився і пішов на вулицю викликати таксі. Хвилин через п`ятнадцять після цього вона разом з сестрою пішли в гардеробну за одягом, щоб вже їхати додому. При виході з зали, через вікно вони помітили велике скупчення людей на вулиці. Зразу ж підійшли туди і помітили там її чоловіка, який лежав непритомний на бруківці і йому невідомі особи надавали медичну допомогу. В цей же час туди під`їхала і карета швидкої медичної допомоги, лікарі якої помістили потерпілого в автомобіль та почали надавати йому медичну допомогу. Через короткий проміжок часу один із лікарів бригади швидкої медичної допомоги повідомив їй про смерть чоловіка. Безпосередньо вона не бачила, хто і як спричинив її чоловікові тілесні ушкодження та заподіяв його смерть. Пізніше їй стало відомо, що це зробив обвинувачений безпричинно, кинувши її чоловіка на бруківку, об яку він вдарився головою і практично зразу ж загинув. Наголосила, що злочинними діями обвинуваченого їй спричинено моральну шкоду, викликану сильним емоційним стресом через втрату близької людини, що назавжди порушило звичайний спосіб її життя, значно погіршило психологічний та фізичний стан, що додає їй моральних страждань. Моральну шкоду вона оцінила в один млн грн та просила стягнути її з обвинуваченого. 
		 
		8. Свідок ОСОБА_12 , в суді з приводу обставин їх перебування в нічному клубі «Граммофонъ» в ніч на 5 листопада 2018 року з своєю сестрою ОСОБА_7 , свідком ОСОБА_13 , потерпілим ОСОБА_11 та вбивства останнього дала показання аналогічні наведеним вище. 
		 
		9. Аналогічно про обставини відпочинку в нічному клубі «Граммофонъ» з потерпілою ОСОБА_7 , свідком ОСОБА_12 та загиблим ОСОБА_11 показав під час допиту в суді свідок ОСОБА_13 . При цьому він наголосив, що за час відпочинку він декілька разів виходив з ОСОБА_11 на вулицю покурити. Коли вийшли в останнє, то до них підійшов невідомий і попросив у ОСОБА_11 сигарету для своєї дівчини і себе. Той пригостив його лише однією сигаретою, сказавши, що для дівчини не дасть. Через деякий час до них підійшла група невідомих осіб і почали пред`являти претензії ОСОБА_11 із-за нібито неправильного ставлення до іноземців. При цьому останнього оточили, відокремивши його від свідка. Далі він бачив, що ОСОБА_11 в оточенні супроводжували до входу в нічний клуб, коли той туди повертався. Чи били потерпілого в цей час, він не бачив, оскільки його самого хтось із натовпу схопив і кинув на бруківку. Після того як він піднявся на ноги, йому шляхом погроз запропонували покинути місце, де потім було скоєно злочин, що він побоюючись за власне життя і здоров`я, зробив. Обставин побиття і вбивства ОСОБА_11 він не бачив.
		 
		10. Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , очевидці вбивства потерпілого обвинуваченим, під час допиту в суді показали, що тієї ночі вони відпочивали в нічному клубі «Граммофонъ», де також знаходився і обвинувачений. Вони підтвердили факт вживання ними спиртних напоїв під час відпочинку. Приблизно о 4-й год. вони були очевидцями того, як біля входу в нічний клуб з невідомих їм причин обвинувачений ОСОБА_9 зненацька ззаду схопив потерпілого ОСОБА_11 і різко кинув його головою вниз на бруківку, після чого наніс йому удари в голову ногами та зник з місця скоєння злочину. Вони ж разом з іншими особами почали надавати допомогу потерпілому, який був непритомний, але це не дало позитивних результатів і той помер на місці скоєння злочину, про що констатували лікарі швидкої медичної допомоги, які прибули туди за викликом. Внаслідок кидка та нанесення ударів ногою потерпілому йому були спричинені тілесні ушкодження та з обличчя у нього текла кров. Обоє із названих свідків під час допиту в суді впізнали та вказали на обвинуваченого як особу, що вчинила вбивство потерпілого ОСОБА_11 .
		 
		11. При пред`явленні для впізнання по фотознімках свідок ОСОБА_15 під час досудового розслідування впізнала обвинуваченого як особу, що вночі 5 листопада 2018 року біля нічного клубу «Граммофонъ» кинула через плече вниз головою на бруківку та нанесла удари ногами по голові потерпілому ОСОБА_11 (том 1 а. п. 154-156).
		 
		12. Свідок ОСОБА_10 , даючи показання в суді зазначив, що він разом з обвинуваченим тієї ночі відпочивав в нічному клубі «Граммофонъ», де також перебував і потерпілий. Підтвердив, що саме у нього з останнім і виник конфлікт, для з`ясування причин якого він йшов з потерпілим, якого чекав біля виходу з нічного клубу, за приміщення клубу. В цей час невідомо звідки до потерпілого ззаду підійшов ОСОБА_9 , обхопив його руками, підняв та знерухомленого кинув на бруківку вниз головою, після чого наніс йому удари ногами та зразу ж зник з місця скоєння злочину. Від удару об бруківку потерпілий знепритомнів та помер на місці заподіяння йому тілесних ушкоджень, що було констатовано лікарями карети швидкої медичної допомоги, які прибули на виклик. 
		 
		13. Свої показання свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та ОСОБА_15 підтвердили під час проведення з ними слідчого експерименту з застосуванням відеозйомки в ході досудового розслідування, протоколи про що були досліджені, а відеозаписи переглянуті учасниками судового провадження в суді (том 1 а. п. 184-186, 188-190, 192-194). Під час проведення слідчих експериментів свідки, кожний окремо, вказали на обставини, механізм та спосіб спричинення обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому.
		 
		14. Суд зазначає, що слідчі експерименти було проведено з додержанням вимог статей 104, 223 та 240 КПК України з застосуванням безперервного відеозапису в ході його проведення та детальною фіксацією на відеозаписі та в протоколах слідчих експериментів як учасників його проведення, так і вчинення в ході їх проведення дій осіб, показання яких перевірялися. В зв`язку з зазначеним, суд не приймає до уваги твердження сторони захисту про те, що в ході проведення цих слідчих дій не були додержані вимоги наведених вище норм КПК та констатує про допустимість отриманих за результатами проведення слідчих експериментів фактичних даних як належних і допустимих доказів по матеріалах кримінального провадження. Оцінюючи твердження сторони захисту про те, що слідчі експерименти з названими свідками були проведені по матеріалах іншого кримінального провадження, про що, на думку сторони захисту, свідчить інший його номер на протоколах про це, а не той, по якому обвинувачений притягується до кримінальної відповідальності, суд констатує про факт технічної описки слідчим, допущеної при складанні протоколу, що було встановлено в ході розгляду матеріалів кримінального провадження в суді переглядом відеозаписів, абстрагуючись при цьому від оцінки дій слідчого як технічної помилки у формі парапраксису. 
		 
		15. Згідно додаткового висновку судово-медичного експерта № 1272-в від 18 січня 2019 року показання свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та ОСОБА_15 дані ними в ході проведення слідчих експериментів з їх участю, не протирічать механізму утворення тілесних ушкоджень, виявлених на трупі потерпілого ОСОБА_11 (том 1 а. п. 229-231).
		 
		16. Оцінюючи вказаний висновок, суд констатує, що ним в повній мірі узгоджуються показання свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та ОСОБА_15 з даними, які були отримані під час судово-медичного дослідження трупу потерпілого в частині механізму утворення тілесних ушкоджень, які були спричинені потерпілому. Зважаючи на це та інші докази, які будуть наведені нижче, суд розцінює показання названих свідків як такі, що відповідають дійсності та є правдивими, а тому приймає їх до уваги саме такими.
		 
		17. Такий висновок суду підтверджується також і показаннями свідка ОСОБА_16 , знайомого обвинуваченого, який під час допиту в суді показав, що в ніч на 5 листопада 2018 року він відпочивав в нічному клубі «Граммофонъ». Приблизно о 04 год. він до приїзду карети швидкої медичної допомоги разом з іншими особами надавав допомогу потерпілому ОСОБА_11 , який непритомним лежав на бруківці біля входу в нічний клуб. Самого моменту спричинення потерпілому тілесних ушкоджень він не бачив. Хто і як це зробив йому зараз відомо лише з інших джерел.
		 
		15. Згідно карти виїзду швидкої медичної допомоги (далі - ШМД) № 80388 від 5 листопада 2018 року (том 1 а. п. 157) повідомлення про виклик на місце пригоди на станцію ШМД надійшло о 04 год. 12 хв., виїзд на виклик було здійснено о 04 год. 15 хв,, а прибуття на місце пригоди  о 04 год. 22 хв.
		 
		16. Згідно висновкусудово-медичногоексперта №1272-авід 13грудня 2018року (том1а.п.196-201)у потерпілого ОСОБА_11 виявлені тілесніушкодження,які поступеню тяжкостіможна розділитина 2умовні групи:  
		 
		   перша група: м`які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні з масивним крововиливом в лівій скроневій ділянці; крововилив в м`які тканини від ділянки потиличного бугра до рівня середньої третини шиї; крововилив під тверду мозкову оболонку по базальній поверхні головного мозку в ділянці обох мигдаликів мозочку та стовбуру; масивні крововиливи під м`яку мозкову оболонку по базальним поверхням лобних, скроневих та потиличних долей правої і лівої півкуль головного мозку, обох мигдаликів мозочку та стовбуру; спинний мозок від першого шийного хребця до рівня п`ятого шийного хребця з крововиливами під оболонки та в речовину спинного мозку. Рана і садна голови.
		 
		   Вищевказані тілесні ушкодженням носять прижиттєвий характер, утворились в короткий проміжок часу від не менше ніж трикратної дії тупих предметів з раніше наданим прискоренням, стосовно живої особи носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію загрози для життя.
		 
		   Друга група: садна та синець верхніх кінцівок, які носять прижиттєвий характер, утворились в короткий проміжок часу від не менш ніж двократної дії тупих предметів стосовно живої особи носять ознаки легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад.
		 
		   Внаслідок заподіяння ОСОБА_9 тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонки головного мозку ОСОБА_11 помер на місці події через короткий проміжок часу, який обраховувався хвилинами.
		 
		Причиною смерті потерпілого ОСОБА_11 явилась закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під оболонки головного мозку. 
		 
		17. Згідно протоколів огляду місця події від 5 листопада 2018 року (том 1 а. п. 69-76, 78-81) місцем події злочину являється територія поблизу входу до нічного клубу «Граммофонъ» по вулиці Соборності, 31 в м. Полтаві. Вказана територія покрита тротуарною плиткою сірого та чорного кольорів. На відстані 1,5 м від будівлі, в якій розташований нічний клуб «Граммофонъ», та 4,5 м від зупинки громадського транспорту виявлені розмиви бурого кольору, схожого на кров. На цій же території знаходиться карета ШМД, в якій перебуває труп потерпілого ОСОБА_11 з ознаками насильницької смерті.
		 
		18. Відповідно до висновку імунологічної судово - медичної експертизи № 1584 від 12 грудня 2018 року у змиві нашарування речовини бурого кольору з плиточного тротуару, який представлений на дослідження, знайдена кров людини, де виявлений антиген В. Ця кров може походити від потерпілого ОСОБА_11 (том 1 а. п. 214-215).
		 
		19. Аналіз наведеного, поза розумним сумнівом, дає підстави суду прийти до висновку, що саме ОСОБА_9 і за таких обставин вчинив умисне вбивство із хуліганських мотивів потерпілого ОСОБА_11 . Його ж твердження про те, що він не мав наміру вчиняти умисне вбивство і це не могло статися від вчинених ним дій щодо потерпілого судом оцінюється критично. 
		 
		Так, судом безперечно встановлено і цього не заперечує сам обвинувачений, що в зазначені в обвинувальному акті час і місці він знаходився в нічному клубі «Граммофонъ», де відпочивав і потерпілий. Під час перебування там, чого не заперечує і він сам, він наносив удари потерпілому руками біля входу в нічний клуб, а потім через деякий проміжок часу кинув через плече потерпілого на бруківку, не виключивши при цьому факту нанесення йому ударів ногою після падіння. Своєї причетності до побиття потерпілого за вказаних обставин він не заперечував і під час досудового слідства. Отже, судом безперечно встановлено, що потерпілий помер від ушкоджень, які отримав безпосередньо перед настанням смерті від обвинуваченого. Смерть же потерпілого наступила, як це слідує з висновку судово-медичного експерта, через проміжок часу, який обчислюється хвилинами після заподіяння йому тілесних ушкоджень. Доказами, дослідженими в суді, встановлено також, що смерть останнього наступила в місці, де був виявлений його труп. Аналіз наведеного дає підстави суду констатувати, що вбивство потерпілого було вчинено саме обвинуваченим за обставин і способом, викладених в обвинувальному акті.
		 
		20. В зв`язку з цим суд розцінює як надумане твердження сторони захисту про те, що докази винуватості обвинуваченого у причетності до скоєння інкримінованих йому діянь були зібрані з порушенням встановленого законом порядку, зокрема з порушенням порядку отримання відеозапису з камери відеоспостереження без ухвали суду на тимчасовий доступ до цього. 
		 
		Розцінюючи його як надумане, суд виходить з того, що цей доказ власником камери відеоспостереження, на якому було здійснено його запис, був виданий слідчому добровільно, про що свідчать протоколи огляду від 5 листопада 2018 року (том 1 а. п. 162-164, 165-166), в зв`язку з чим його отримання без ухвали суду на тимчасовий доступ суд розцінює як таке, що здійснено у відповідності з дотриманням процесуальних процедур. 
		 
		21. Отже, на підставі наведеного суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні умисного вбивства із хуліганських мотивів потерпілого ОСОБА_11 . При цьому суд, крім сукупності наведених вище доказів, виходить з визнання обвинуваченим самого факту побиття потерпілого у вказані в обвинувальному акті часі та місці, механізму, способу та характеру заподіяння йому тілесних ушкоджень. 
		 
		Оцінюючи мотиви злочинних дій обвинуваченого, суд вважає, що він вчинив саме умисне вбивство із хуліганських мотивів потерпілого, на що вказує поведінка обвинуваченого до, під час та після конфлікту, характер та спосіб нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11 . 
		 
		На думкусуду,на цевказують безпричинність дій обвинуваченого, раптовість нападу ОСОБА_9 на потерпілого, спосіб, у який це було вчинено (знерухомив і миттєво підняв та з висоти близько 1 м 70 см перекинув його через себе і вдарив головою об поверхню тротуару), ділянка місцевості на яку був здійснений кидок  покрита тротуарною плиткою, відсутність будь-якої захисної амуніції у потерпілого, психологічна неналаштованість останнього на бійку з обвинуваченим, оскільки він йшов виключно для розмови з іншою особою один на один, про що підтвердив свідок ОСОБА_10 , який також зазначив, що сам не планував застосування насильства, так як про це пообіцяв охороні нічного клубу. За цих обставин, на переконання суду, потерпілий був позбавлений можливості не тільки вчинити будь-які дії для попередження чи страхування себе від наслідків, на які розраховував обвинувачений, а й збагнути, що відбувається. 
		 
		Це підтверджується також даними камери відеоспостереження, відеозапис з якої було переглянуто в суді, факт відповідності якого дійсності підтвердив обвинувачений, а також протоколом огляду цифрового носія та перегляду інформації, котра міститься на ньому від 22 листопада 2018 року, який був досліджений в суді (том 1 а. п. 162-164, 165-166, 168-176). З названих джерел чітко просліджується раптовість нападу обвинуваченого на потерпілого, надзвичайно швидкі захоплення обвинуваченим потерпілого ззаду, його знерухомлення та різкий, по суті миттєвий, кидок через ліве плече на бруківку та удар головою об неї, рухи обвинуваченого, які свідчать про нанесення ним потерпілому ударів після цього.
		 
		Ці обставини, на переконання суду, дають підстави суду констатувати, що ОСОБА_9 розумів і передбачав не тільки можливість, а й виключну закономірність настання смерті потерпілого від спричинених йому тілесних ушкоджень, а отже про наявність прямого причинного зв`язку між діями обвинуваченого та наслідками, що наступили.
		 
		Аналіз наведених вище доказів дає підстави суду констатувати факт відсутності будь-яких інших мотивів, крім хуліганського, на застосування насильства щодо потерпілого за обставин, при яких це мало місце. Спочатку нанесення йому ударів кулаками із-за того, що той його «зачепив», потім абстрактна образа нібито висловлена потерпілим на адресу якоїсь матері, що не підтверджується ніякими доказами, чомусь сприйнятої обвинуваченим на адресу його мами. Наведене свідчить, що обвинувачений при відсутності будь-яких приводів для конфлікту з потерпілим, вигадував їх, діючи при цьому з особливою зухвалістю, тобто з хуліганських мотивів.
		 
		Такий висновок суду ґрунтується на наведених вище доказах, які суд вважає достатніми та допустимими, а також в повній мірі узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постанові Верховного Суду України від 26 червня 2014 року у справі № 5-10кс14, яку також підтримав і новий Верховний Суд у постанові від 21 червня 2018 року по справі № 263/8377/16-к. 
		    
		   22. Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, суд не знаходить.
		 
		   23. Суд вважає недоведеним стороною обвинувачення факт перебування обвинуваченого на момент вчинення злочинів в стані алкогольного сп`яніння, оскільки це не підтверджується доказами, зібраними у визначеному законом порядку. 
		 
		   Мотиви призначення покарання
		 
		   24. При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65  67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, конкретні обставини їх вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушень і після цього, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень. 
		 
		25. Зокрема, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_9 вперше вчинив кримінальні правопорушення та притягується до кримінальної відповідальності, неоднозначність характеристики його особи, його прихильність до участі у громадських формуваннях агресивного спрямування, його поведінку як під час скоєння злочинів, так і після цього, ставлення до скоєного, яке, на думку суду, не є проявом усвідомлення суспільної небезпечності наслідків своїх діянь та намаганням применшити суспільну небезпечність своїх протиправних дій та себе як особи, що їх вчинила, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання, думку потерпілої, яка у визначенні покарання покладається на розсуд суду, пропонуючи призначити його у межах санкцій статей КК України, за якими він притягується до кримінальної відповідальності, і приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, в межах, наближених до середньої межі санкції статті, яка передбачає відповідальність за більш тяжке кримінальне правопорушення, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення та перевиховання, а також соціальної реабілітації. 
		 
		26. Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 504 від 14 грудня 2018 року (том 1 а. п. 205-213) ОСОБА_9 на даний час будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждає, як і не виявляє ознак тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства чи іншого хворобливого стану психіки і може усвідомлювати свої дії та керувати ними. 
		 
		В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння він будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждав, як і не знаходився в стані тимчасового розладу психічної діяльності, не виявляв ознак недоумства чи іншого хворобливого стану психіки і міг в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. 
		 
		Під дію ч. ч. 2 і 3 ст. 19 та під дію ст. 20 КК України не підпадає. Може постати перед слідством та судом. 
		 
		На даний час застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		 
		ОСОБА_9 після вчинення інкримінованого йому протиправного діяння не перебував в стані фізіологічного афекту чи іншому особливому емоційному стані, який би міг вплинути на його свідомість та поведінку. 
		 
		На момент вчинення інкримінованого йому діяння ОСОБА_9 не перебував у стані фізіологічного афекту, у стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження, що міг би розглядатись, як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання. 
		 
		ОСОБА_9 міг правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, усвідомлювати реальний зміст власних дій, в повній мірі свідомо керувати ними і передбачати їх наслідки. 
		 
		Дії потерпілого суттєво не вплинули на психічний стан ОСОБА_9 , але могли стати причиною його наступної поведінки.
		 
		ОСОБА_9 виявляє достатній рівень функціонування когнітивних процесів; в особистісній сфері  достатня активність психічних процесів і станів, середній рівень тривожності, низький рівень фрустрованості, ригідності та агресивності, екстравертованість, низька вразливість, емоційна лабільність, ініціативність, енергійність, ввічливість, цілеспрямованість, самокритичність, підвищений рівень самооцінки; гіпертимна акцентуація характеру; інтереси професійного та спортивного спрямування.
		 
		Яскраво виражених індивідуально-психологічних особливостей, які б могли суттєво вплинути на його поведінку під час вчинення інкримінованих йому протиправних дій ОСОБА_9 не виявляє. 
		 
		27. Суд не застосовує конфіскацію майна, визначеної в ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки кримінальне правопорушення вчинене ним із хуліганських мотивів, а не із користі.
		 
		28. При призначенні покарання суд враховує також те, що обвинувачений не перебуває на обліках у лікарів нарколога або психіатра як особа, що зловживає алкоголем, вживає наркотичні засоби або має психічні вади (том 1 а. п. 222-224).
		 
		Вирішення цивільного позову
		 
		   29. Потерпілою ОСОБА_7 по матеріалах кримінального провадження заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди на суму один млн грн. (том 1 а. п. 52-67). 
		 
		   Вирішуючи цивільний позов потерпілої, суд керується статтями 28, 128 КПК України, статтями 1166, 1167, 1168 ЦК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» (далі - Постанова). При цьому суд виходить з установленого законом правила про те, що майнова шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. 
		 
		   Пред`явлений цивільний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного. 
		 
		   Згідно вимог ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 
		 
		   У відповідності до вимог ст. 128 КПК України особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов.
		 
		   Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст. 1167 ЦК України і полягають у її відшкодуванні особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім завдання шкоди ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, яка відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала. 
		 
		   Обвинувачений ОСОБА_9 визнається винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 7 ч. 2 ст. 115 та ч. 1 ст. 296 КК України, тобто умисному вбивстві із хуліганських мотивів ОСОБА_11 та хуліганстві. 
		 
		   Статтею 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю. 
		 
		   Таким чином, особами, які мають право на відшкодування шкоди в зв`язку з смертю ОСОБА_11 внаслідок його умисного вбивства є його близькі родичі, і зокрема дружина, яка визнана в кримінальному провадженні потерпілою та пред`явила цивільний позов. 
		   
		   В добровільному порядку збитки, завдані злочинами не відшкодовувались.
		 
		   Зважаючи на доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд вважає доведеним і факт заподіяння потерпілій моральної шкоди, яка викликана сильним емоційним стресом через втрату близької людини, що назавжди порушило звичайний спосіб її життя, значно погіршило психологічний та фізичний стан, додало їй моральних страждань. Нею було потрачено багато часу та зусиль для відновлення попереднього стану, чого незважаючи на докладені зусилля, їй в повній мірі зробити не вдалось. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності та справедливості і вважає, що позов потерпілої про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі. При цьому суд також враховує факт визнання позову обвинуваченим в повному обсязі.
		 
		   Мотиви інших рішень
		 
		   30. Оскільки обвинувачений засуджується до позбавлення волі, яке має відбувати реально, то суд з метою уникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та виконання вироку по цьому кримінальному провадженню вважає за необхідне обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
		 
		   31. Суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати попереднє ув`язнення у строк покарання обвинуваченому день за день з 5 листопада 2018 року, коли він був затриманий (том 1 а. п. 97-98, 99-101), до дня постановлення вироку. 
		 
		   32. Процесуальних витрат по матеріалах кримінального провадження немає.
		 
		33. Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України. 
		 
		   Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_9  визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 7 ч. 2 ст. 115 та ч. 1 ст. 296 КК України і призначити йому покарання: 
		 
		по п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України у виді тринадцяти років позбавлення волі без конфіскації майна;
		 
		по ч. 1 ст. 296 КК України у виді двох років обмеження волі.
		 
		Остаточне покарання обвинуваченому визначити відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді тринадцяти років позбавлення волі без конфіскації майна. 
		 
		Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з 15 березня 2019 року.
		 
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_7 один мільйон грн моральної шкоди. 
		 
		Речові докази: 
		 
		диски з відеозаписами зберігати при матеріалах кримінального провадження, а інші речові докази, - повернути за належністю (том 1 а. п. 76, 86, 95-96, 155-153, 159, 164, 167, 176, 183, 186, 190, 194).
		 
		До набрання вироком законної сили з метою виконання вироку, а також запобігання ризикам, зазначеним в статті 177 КПК України, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
		 
		Зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченого ОСОБА_9 час його попереднього ув`язнення день за день з 5 листопада 2018 року до 15 березня 2019 року.
		 
		   Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		 
		   Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні. 
		 
		С у д д і :
		 
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...