Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/3968/14-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.03.2019. Зареєстровано: 17.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2019.
Дата набрання законної сили: 13.03.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		13 березня 2019 року 
		Київ
		справа №802/3968/14-а
		провадження №К/9901/22121/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого  Смоковича М. І.,
		суддів: Білоуса О. В., Данилевича Н. А.
		розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області про визнання неправомірним звільнення та поновлення на роботі,
		за касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Кузьмишина В.М. (головуючого), Загороднюка А. Г., Боровицького О. А.
		І. Суть спору
		1.У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (далі - УМВС України у Вінницькій області), в якому просив:
		1.1.визнати протиправними дій щодо звільнення з посади командира роти №1 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" УМВС України у Вінницькій області;
		1.2.визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України у Вінницькій області від 31 жовтня 2014 року №178 о/с, яким позивача звільнено з посади командира роти №1 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" УМВС України у Вінницькій області;
		1.3.стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу та поновити на посаді командира роти №1 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" УМВС України у Вінницькій області;
		1.4.стягнути моральну шкоду в сумі 1000 гривень.
		2.В обґрунтування позову позивач зазначає, що наказом начальника УМВС України у Вінницькій області від 31 жовтня 2014 року №178 його звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України відповідно до підпункту "і" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29 липня 1991 року (у зв`язку з не проходженням випробування в період іспитового строку). Позивач не погоджується з наказом про його звільнення, вважаючи, що будь-яких дисциплінарних проступків він не вчиняв, службове розслідування щодо нього проведено не об`єктивно та упереджено, рапорти керівництва щодо його звільнення носять мстивий характер, тому звільнення є незаконним, у зв`язку з чим, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		ІІ.Встановлені судами фактичні обставини справи
		3. 13 травня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до УМВС України у Вінницькій області із заявою, у якій просив прийняти його на службу в органи внутрішніх справ на посаду міліціонера батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" УМВС України у Вінницькій області.
		4Наказом УМВС України у Вінницькій області від 16 травня 2014 року №76 о/с ОСОБА_2 призначено на посаду міліціонера батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" з випробувальним терміном 12 місяців. Цим же наказом позивачу присвоєно спеціальне звання "старшина міліції".
		5Наказом УМВС України у Вінницькій області від 24 червня 2014 року № 105 о/с ОСОБА_2 призначено на посаду командира роти №1 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" УМВС України у Вінницькій області.
		6.Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 липня 2014 року № 1455 о/с ОСОБА_2 присвоєно перше та чергове спеціальне звання "майор міліції".
		7. 29 вересня 2014 року ОСОБА_2 відбув у зону проведення антитерористичної операції в місто Попасна Луганської області, з метою охорони громадського порядку, у складі батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця".
		8. 02 жовтня 2014 року керівником загону батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" ОСОБА_3 подано рапорт на ім`я начальника УМВС України у Вінницькій області, у якому зазначено, що ОСОБА_2 під час несення служби перебував у наряді з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Пояснення, з приводу своєї поведінки, ОСОБА_2 надавати відмовився, при цьому, також не виконував розпоряджень командира батальйону. У зв`язку з чим, керівник загону батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" ОСОБА_3 просив призначити проведення службового розслідування по факту порушення службової дисципліни міліціонерами батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця".
		9.В той же день, на ім`я командира загону батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" ОСОБА_3 , з приводу даних обставин, подано також рапорти: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
		10.В подальшому, наказом УМВС України у Вінницькій області від 06 жовтня 2014 року № 1084 створено комісію для проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" під час перебування в місті Попасна Луганської області.
		11.Під час проведеної службової перевірки було встановлено, що позивач під час несення служби перебував у наряді з явними ознаками алкогольного сп`яніння, не виконував розпоряджень командира батальйону та прибувши в лікарню м. Попасна, відмовився проходити медичне освідування для встановлення факту вживання алкогольних напоїв.
		12.За результатами службового розслідування, 13 жовтня 2014 року комісією складено висновок, затверджений начальником УМВС України у Вінницькій області 16 жовтня 2014 року, в якому зазначено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що частково підтвердились, зокрема, щодо порушення ОСОБА_2 службової дисципліни, вимог Дисциплінарного статуту ОВС та правил поведінки і професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС, внаслідок чого, прийнято рішення про направлення висновку для подальшої підготовки клопотання керівництву про доцільність звільнення з органів внутрішніх справ, серед інших, майора міліції ОСОБА_2 за п. 64 "і" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС.
		13. 30 жовтня 2014 року командир батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" звернувся із відповідним поданням до начальника УМВС України у Вінницькій області про звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ, у зв`язку з непроходженням випробування в період іспитового строку.
		14.Наказом УМВС України у Вінницькій області від 31 жовтня 2014 року № 178 о/с майора міліції ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України відповідно до підпункту "і" (непроходження випробування в період іспитового строку) пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29 липня 1991 року.
		15.Не погоджуючись із наказом про звільнення, позивач звернувся з цим позовом до суду.
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		16.Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		17.Ухвалою Вищого адміністративного суду від 04 січня 2016 року постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції скасовані та справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
		18.Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		19.Ухвалою Вищого адміністративного суду від 22 грудня 2016 року постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції скасовані та справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
		20.Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року позов задоволено частково. 
		20.1.Визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України у Вінницькій області № 178 о/с від 31 жовтня 2014 року в частині формулювання підстави звільнення майора міліції ОСОБА_2 , командира роти №1 батальону патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" Міністрества внутрішніх справ України у Вінницькій області, а саме, "за п.64 "і" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (у зв`язку з непроходженням випробування в період іспитового строку").
		20.2.Змінено формулювання підстави звільнення майора міліції ОСОБА_2 , командира роти №1 батальону патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" МВС України у Вінницькій області, з "за п.64 "і" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (у зв`язку з непроходженням випробування в період іспитового строку" ) на п. 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни).
		20.3.В решті позовних вимог відмовлено.
		20.4.Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що обставини службового розслідування в своїй сукупності вказують про порушення позивачем службової дисципліни, що є несумнісним з продовженням несення служби, адже вчинення таких дій останнім в особливий період несення служби є неприпустимим. Тому, оскільки позивачем вчинено дисциплінарний проступок - підставою для звільнення позивача мало бути порушення дисципліни. У зв`язку з чим, суд враховуючи положення статті 11 КАС України дійшов висновку, що з метою захисту інтересів позивача необхідно змінити формулювання підстав звільнення з п.64 "і" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (у зв`язку з непроходженням випробування в період іспитового строку" ) на п. 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни).
		21.Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2017 року постанова суду першої інстанції скасована в частині зміни формулювання підстави звільнення майора міліції ОСОБА_2 та відмови у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 
		21.1.В цій частині прийнято нову постанову, якою зобов`язано УМВС України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу. 
		21.2.В решті постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року залишено без змін.
		21.3.Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що письмових доказів, експертиз щодо перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння під час несення служби матеріали справи не містять, а також не надані відповідачем на виконання статті 71 КАС України. Враховуючи показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , апеляційної інстанції, суд ставить під сумнів об`єктивність пояснення осіб, які надавались в ході проведення службового розслідування, оскільки ці особи не могли бути свідками події, з причин знаходження в іншому місці несення патрулювання. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність наказу про звільнення позивача, але не вважає за необхідне скасовувати наказ про звільнення позивача повністю, оскільки його вірно скасованим судом першої інстанції, окрім частини про формулювання підстави звільнення. 
		21.4. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про поновлення позивача на посаді командира роти №1 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" УМВС України у Вінницькій області слід відмовити, оскільки з 07 листопада 2015 року набув чинності Закон України від 02 липня 2015 року "Про Національну поліцію України", у зв`язку з чим, припинена діяльність органів внутрішніх справ, в тому числі, і УМВС України у Вінницькій області. Враховуючи те, що орган, зі служби у якому позивача було звільнено, припинив свою діяльність, а для зайняття відповідної посади в органах національної поліції потрібно дотримуватись певного порядку та вимог, передбачених законом, тому підстави для поновлення позивача відсутні.
		21.5.При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання УМВС України у Вінницькій області нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		IV. Касаційне оскарження. 
		22.У касаційній скарзі УМВС у Вінницькій області посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		23. Свою касаційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку та правомірно застосував частину третю статтю 233 Кодексу законів про працю України змінюючи підставу звільнення позивача з п.64 "і" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (у зв`язку з непроходженням випробування в період іспитового строку" ) на п. 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни). 
		24.Однак суду апеляційної інстанції скасовуючи в цій частині рішення суду першої інстанції не надав належної оцінки матеріалам службового розслідування і дійшов необґрунтованого висновку щодо недоведеності факту порушення позивачем службової дисципліни.
		25. Також в доводах касаційної скарги відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін в частині відмови у поновленні позивача на посаді та, при цьому, стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу. 
		26.Касатор вважає, що рішення суду апеляційної інстанції в цій частині щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є необґрунтованим, оскільки за рішенням суду першої та апеляційної інстанції позивач не поновлений на відповідній посаді, тому висновок суду апеляційної інстанції щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, без відповідного поновлення на посаді грубо суперечить вимогам пункту 24 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС та статті 233 КЗпП України.
		27.З урахуванням наведених доводів касаційної скарги, відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції не повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що є порушенням норм процесуального права та невірно застосував норми матеріального права.
		28.Заперечення на касаційну скаргу від позивача не надходили.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		29. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів, що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі  КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
		30. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		31. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		32. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		33. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		34.Відповідно до статті 1 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII (далі - Закон № 565-XII), діючого на час виникнення спірних правовідносин, міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
		35.Відповідно до статті 17 Закону № 565-XII на службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни України, які досягли 18-річного віку (крім випадків, встановлених законодавством), мають повну загальну середню освіту, володіють державною мовою, здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, фізичною підготовкою і станом здоров`я виконувати покладені на міліцію завдання. При прийнятті на службу до міліції може бути встановлено випробування строком до одного року. 
		36.Частиною першою статті 18 Закону № 565-XII встановлено, що Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
		37.Пунктом 3 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29 липня 1991 року (надалі - Положення) передбачено, що на службу в органи внутрішніх справ приймаються на добровільних засадах особи, які досягли 18-річного віку (крім випадків, встановлених законодавством), здатні за особистими якостями, освітою і станом здоров`я виконувати покладені на них обов`язки. Під час прийняття на службу може бути встановлено іспитовий строк тривалістю до одного року.
		38.Обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України та відповідальність за їх не виконання передбачені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, що затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV.
		39.Статтею 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку.
		VI. Позиція Верховного Суду
		40.Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		41.Приписами статті 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		42.Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, з огляду на наступне.
		43.Відповідно до статті 17 Закону № 565-XII, який діяв на час спірних правовідносин, на службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни України, які досягли 18-річного віку (крім випадків, встановлених законодавством), мають повну загальну середню освіту, володіють державною мовою, здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, фізичною підготовкою і станом здоров`я виконувати покладені на міліцію завдання. При прийнятті на службу до міліції може бути встановлено випробування строком до одного року. 
		44.Згідно пунктом 3 Положення передбачено, що на службу в органи внутрішніх справ приймаються на добровільних засадах особи, які досягли 18-річного віку (крім випадків, встановлених законодавством), здатні за особистими якостями, освітою і станом здоров`я виконувати покладені на них обов`язки. Під час прийняття на службу може бути встановлено іспитовий строк тривалістю до одного року.
		45.Відповідно до пункту 40 Положення, призначення на посади рядового і начальницького складу провадиться відповідними начальниками згідно з номенклатурою посад, що визначається Міністром внутрішніх справ відповідно до його компетенції.
		46.З аналізу вищенаведених норм вбачається, що громадяни України, які відповідають вимогам визначеним статтею 17 Закону № 565-XII, приймаються на службу до міліції.
		47.Тобто, саме з прийняття відповідного наказу про зарахування особи на відповідну посаду і починається проходження ним служби в органах внутрішніх справ. При цьому, зазначення в наказі при прийомі на службу до міліції відповідної посади, яку особа буде займати під час проходження служби в міліції, лише визначає та покладає на нього відповідні функціональні обов`язки, які будуть виконуватись зарахованою особою під час несення ним служби на вказаній посаді.
		48.Разом з цим, приписами статті 17 Закону № 565-XII також визначено, що під час прийняття на службу в міліцію, може бути встановлено випробування строком до одного року.
		49.Як встановлено судами попередніх інстанцій, наказом УМВС України у Вінницькій області №76 о/с від 16 травня 2014 року ОСОБА_2 призначено на посаду міліціонера батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" з 16 травня 2014 року, з випробувальним терміном 12 місяців. 
		50.Тобто, саме з видання цього наказу про зарахування позивача на посаду (16 травня 2014 року) і почався перебіг строку несення ним служби в органах внутрішніх справ, як наслідок, перебіг випробовувального строку служби - 12 місяців.
		51.Верховний Суд вважає, що призначення позивача в подальшому на посаду командира роти №1 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" УМВС України у Вінницькій області, відповідно до наказу начальника УМВС України у Вінницькій області від 24 червня 2014 року № 105 о/с, без визначення в цьому наказі випробовувального терміну, не може вважатись, що дванадцятимісячний випробовувальний термін служби в органах внутрішніх справ, який почав діяти з 16 травня 2014 року, закінчився.
		52.Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм, випробувальний термін встановлюється законом для особи незалежно від займаної посади, строку перебування на ній та незалежно від переведення з однієї посади на іншу. Переміщення та призначення на інші посади в органах внутрішніх справ і є проходженням відповідної служби.
		53.Таким чином, призначення позивача 24 червня 2014 року на іншу посаду, не скасовує дванадцятимісячний випробувальний термін служби, який почав свій перебіг з дня зарахування позивача на посаду міліціонера батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" (16 травня 2014 року) для продовження проходження служби в органах внутрішніх справ.
		54.Суди першої й апеляційної інстанції надали правильну оцінку нормам матеріального права в цій частині, але дійшли необґрунтованого висновку, щодо наявності підстав для визнання наказу про звільнення позивача протиправним.
		55.Згідно з частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
		56.Статтею 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку.
		57.У присязі, яку давав позивач, йдеться про те, що він буде сумлінним і дисциплінованим працівником; також присягнув з високою відповідальністю виконувати службовий обов`язок, вимоги статутів, наказів, тощо.
		58.Підстави звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу зі служби в запас передбачені пунктом 64 Положення, серед яких, у зв`язку з не проходженням випробування в період іспитового строку.
		59.З системного аналізу вказаних норм слідує, що визначальним фактором звільнення з підстав непроходження випробування в період іспитового строку є обставини, які в своїй сукупності дають можливість стверджувати про суттєві порушення або недотримання службової дисципліни з боку працівника органів внутрішніх справ.
		60.Позивач звільнений з органів внутрішніх справ саме на підставі підпункту "і" пункту 64 Положення, тобто у зв`язку з не проходженням випробування в період іспитового строку.
		61.Суди попередніх інстанції встановили, що за висновками службового розслідування позивач під час несення служби у зоні антитерористичної операції в місті Попасна Луганської області, перебував у наряді з явними ознаками алкогольного сп`яніння, не виконував розпоряджень командира батальйону, чим допустив порушення службової дисципліни, що є несумісним із продовженням служби в органах внутрішніх справ. 
		62.В ході службового розслідування були надані пояснення працівниками міліції, які були свідками подій, що мали місце в ніч з 01 на 02 жовтня 2014 року, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
		63.З пояснень, в матеріалах службового розслідування, ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , вбачається, що ОСОБА_2 порушував службову дисципліну та прибувши до лікарні для проходження медичного освідування для встановлення факту вживання алкогольних напоїв, від його проведення відмовився. 
		64.При цьому докази, які б спростовували висновки службового розслідування щодо порушення позивачем службової дисципліни, під час несення ним служби, матеріали справи не містять. 
		65.Враховуючи у сукупності висновки службового розслідування, колегія суддів вважає, що дії позивача під час перебування на службі в органах внутрішніх справ, на якого поширювалися обов`язки передбачені нормами Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, Закону України "Про міліцію" свідчать про недотримання позивачем цих норм. 
		66.При цьому, враховуючи, що на цей час позивач перебував на службі з випробувальним терміном, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки відповідача про непроходження позивачем випробувального строку у період служби в органах з внутрішніх справ та законним звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до підпункту "і" (непроходження випробування в період іспитового строку) пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29 липня 1991 року.
		67.Статтею 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		68.У зв`язку з викладеним колегія суддів приходить висновку про задоволення касаційної скарги частково та скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції, і прийняття нового рішення.
		VІ. Судові витрати
		69.З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року задовольнити частково.
		2. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року та постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року у справі № 802/3968/17 скасувати. 
		3.Прийняту нову постанову. 
		4.У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області про визнання дій та наказу протиправним, скасування наказу про звільнення, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди  відмовити повністю.
		5.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		ГоловуючийМ. І. Смокович 
		 
		СуддіО. В. Білоус
		 
		Н. А. Данилевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...