Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/616/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 15.03.2019. Зареєстровано: 17.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2019.
Дата набрання законної сили: 14.03.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		14 березня 2019 року 
		Київ
		справа №806/616/17
		адміністративне провадження №К/9901/31488/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Пасічник С.С.,
		суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталка ЛТД» на постанову Житомирського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Семенюка М.М. від 20.03.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Франовської К.С., суддів: Іваненко Т.В. Кузьменко Л.В. від 31.05.2017 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталка ЛТД» до Головного управління ДФС у Житомирській області, треті особи: Управління Служби безпеки України в Житомирській області, Державна фіскальна служба України, про визнання протиправним наказу,
		ВСТАНОВИВ:
		У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Наталка ЛТД» (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - відповідач/Управління), треті особи: Управління Служби безпеки України в Житомирській області, Державна фіскальна служба України, в якому просило визнати протиправним наказ Головного управління ДФС у Житомирській області від 22.12.2016 №1222 про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталка ЛТД» (м. Радомишль).
		В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідачем не було отримано в установленому законодавством порядку інформацію про порушення законодавства ТОВ «Наталка ЛТД», що могла б бути підставою для прийняття оскаржуваного наказу. Крім того, в наказі не зазначено посаду та прізвище особи, яка проводитиме перевірку.
		Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.03.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017, у задоволенні позову відмовлено.
		При прийнятті оскаржуваних рішень суди попередніх інстанцій виходили з того, що наказ відповідача від 22.12.2016 №1222 «Про проведення фактичної перевірки» ТОВ «Наталка ЛТД» прийнято у відповідності до вимог Податкового кодексу України. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав на те, що у разі допуску до проведення перевірки, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.
		Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
		У касаційній скарзі посилається на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для призначення фактичної перевірки відповідно до спірного наказу, оскільки підстави, визначені у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу, для його прийняття відсутні. Вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій не перевірили законність отриманої відповідачем від Управління служби безпеки України в Житомирській області інформації, що стала підставою для прийняття спірного наказу; судом першої інстанції безпідставно відмовлено представнику позивача в приєднанні до матеріалів справи доказів (постанови Радомишльського районного суду Житомирської області від 10.03.2017 у справі №289/381/17, якою було закрито провадження у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення у справі за адміністративними матеріалами Головного управління ДФС у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ «Наталка ЛТД» ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 155-1 КУпАП, та відповіді першого заступника начальника ГУ ДФС в Житомирській області від 20.02.2017 №134/14/06-30-21-06-06, відповідно до тексту якої вказано, що працівниками ГУ ДФС в Житомирській області спільно з працівниками Управління Служби безпеки України в Житомирській області проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталка ЛТД» за місцем фактичного провадження платником податків діяльності - м.Радомишль, вул. Карпенка, 3-А); зазначає про ненадання правової оцінки судами тому, що наказ був виданий на посадову особу Товариства, яка перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, а також про невстановлення обставин, кому саме вручався наказ та чи вручався він взагалі. Крім того, позивач наголошує, що у оскаржуваному наказі не зазначено про службові посвідчення осіб, які вказані в направленні на проведення перевірки. 
		У запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін. При цьому зазначає, що позивачем належними та допустимими засобами доказування не спростовано законність прийняття оскаржуваного наказу. Вказує, що фактичну перевірку позивача було проведено у відповідності до норм Податкового кодексу України у зв'язку із отриманням листа Управління СБУ в Житомирській області від 12.12.2016. Щодо твердження позивача стосовного проведення спільної фактичної перевірки ГУ ДФС України в Житомирській області та Управління СБУ в Житомирській області зазначає, що такі посилання позивача не підтверджуються матеріалами справи, а твердження щодо відсутності в наказі на перевірку прізвищ посадових осіб, які її проводили, є хибними та суперечать підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України; працівниками контролюючого органу було вручено спірний наказ та направлення на її проведення 27.12.2016 директору ОСОБА_2; крім того, під час проведення перевірки був присутній оператор АГЗС ОСОБА_3, який роздрукував Х-звіти та заповнив «Опис готівки, яка знаходиться на місці проведення розрахунків», що підтверджується матеріалами справи. Також відповідач наголошує, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.09.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що до ГУ ДФС України в Житомирській області від Управління Служби безпеки України в Житомирській області надійшов лист від 12.12.2016 №57/14825 «Щодо вжиття заходів реагування», в якому повідомлялося про отримання інформації щодо реалізації Товариством з обмеженою відповідальністю «Наталка ЛТД» під час проведення підприємницької діяльності частини необлікованої підакцизної продукції (газ нафтовий скраплений автомобільний) без проведення через касовий апарат та відображення в бухгалтерському і податковому обліку, в результаті чого платник податків ухиляється від сплати акцизного податку.
		На підставі даної інформації Головним управлінням ДФС у Житомирській області відповідно до підпунктів 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України видано наказ від 22.12.2016 №1222 «Про проведення фактичної перевірки», яким призначено проведення фактичної перевірки діяльності ТОВ «Наталка ЛТД» з 27.12.2016 тривалістю 10 діб за останні три роки діяльності.
		Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами.
		В силу пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
		Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
		Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
		В ході судового розгляду справи встановлено, що оскаржуваний наказ прийнято на підставі отриманої в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства позивачем, а саме - листа Управління Служби безпеки України в Житомирській області від 12.12.2016 №57/14825 «Щодо вжиття заходів реагування», отже Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав вважати наказ про проведення фактичної перевірки таким, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України.
		Посилання позивача на те, що в наказі про проведення перевірки не зазначено посаду та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку, правильно не прийнято судами до уваги, оскільки такі дані відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України зазначаються в направленні на проведення перевірки, яке пред'являється разом із службовим посвідченням посадовій особі платника податків.
		Доводи касаційної скарги про ненадання судами правової оцінки тому, що наказ був виданий на посадову особу Товариства, яка перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, є безпідставними, оскільки наказ прийнято щодо проведення фактичної перевірки юридичної особи - платника податків, а не щодо її працівників.
		З урахуванням зазначеного, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскаржуваний наказ прийнятий на підставі та у спосіб, передбачений чинним податковим законодавством.
		Що ж до доводів скаржника щодо непроведення спільної перевірки, яка, на думку позивача, призначена відповідно до оскаржуваного наказу (оскільки в ньому вказано начальнику управління аудиту ГУ ДФС у Житомирській області та начальнику управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ЛФС створити робочу групу), то наказ від 22.12.2016 № 222 прийнято на проведення фактичної перевірки відповідно до приписів Податкового кодексу України, а не згідно із наказом «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України» від 19.10.2006 № 346/1025/685/53. В свою чергу, предметом спору у даній справі є наказ про проведення перевірки, а не дії щодо її проведення.
		Крім того, судами встановлено, що копії направлень на перевірку разом із службовими посвідченнями 27.12.2016 надано директору ОСОБА_2, що підтверджується її особистим підписом. Також нею отримано вимогу перевіряючих про надання необхідних для фактичної перевірки документів.
		Разом з тим, за обставин допущення позивачем посадових осіб контролюючого органу до перевірки, актом, що має певні правові наслідки, є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки.
		Доводи ж касаційної скарги за наведеного, зокрема й щодо неприйняття судом першої інстанції певних документів, не дають підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
		За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Згідно з частиною 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталка ЛТД» залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.03.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		С.С. Пасічник
		І.А. Васильєва 
		В.П. Юрченко,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...