Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/1462/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 15.03.2019. Зареєстровано: 17.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2019.
Дата набрання законної сили: 14.03.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		14 березня 2019 року 
		Київ
		справа №802/1462/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/3513/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Шарапи В.М.,
		суддів: Бевзенка  В.М.,  Данилевич Н.А., 
		розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18.09.2017 у складі судді Альчука М.П. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 у складі колегії суддів: Курка О.П. (головуючий), ОСОБА_3, ОСОБА_4 у справі №802/1462/16-а за позовом ОСОБА_2 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності неправомірною, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		1.          ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі - Департамент), в якому просив:
		1.1.          визнати неправомірною бездіяльність та тяганину Департаменту щодо своєчасного виконання рішення Європейського Суду з прав людини від 17.07.2014      у справі №25663/02, в частині виконання рішення Замостянського райсуду м. Вінниці від 01.03.2004 про стягнення на користь ОСОБА_2 частини коштів невиплаченого боргу повного розрахунку;
		1.2.          постанову старшого державного виконавця Департаменту ВП №44360795 про закінчення виконавчого провадження з виконання рішення Європейського Суду з прав людини №25663/02 скасувати як незаконну;
		1.3.          зобов'язати Департамент усунути порушення прав ОСОБА_2 шляхом негайного і в примусовому порядку виконання рішення Європейського Суду з прав людини від 17.07.2014 у справі №25663/02, в частині перерахування ОСОБА_2 коштів в сумі 1441074,23 грн., як складову повного розрахунку, що не виплачена станом на 01.09.2016, встановлену рішеннями місцевих судів м. Вінниці, що набули законної сили.
		2.          Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2016, яку залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016, у задоволенні позову відмовлено повністю.
		3.           06.07.2017 позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції із заявою, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2016 переглянути та скасувати за нововиявленими обставинами, його позов розглянути по суті. 
		4.          Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.09.2017, яку залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017, у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2016 відмовлено.
		5.          Суди попередніх інстанцій приймаючи вказані судові рішення виходили з того, що розмір заборгованості, що підлягав сплаті на користь позивача на виконання рішення Європейського Суду з прав людини від 17.07.2014 у справі №25663/02 та, відповідно, рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004, встановлений постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2016 у справі №802/82/16, яка набрала законної сили. У зв'язку з цим, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ця обставина не підлягає доказуванню відповідно до вимог статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України. Суди попередніх інстанцій відхилили посилання позивача на відзив арбітражного керуючого АК "Укрресурси" ОСОБА_5 від 21.06.2017 №21/06/17-2Б, як на нововиявлену обставину, оскільки останній поданий у справі про банкрутство цього підприємства і не стосується обставин, що підлягали з'ясуванню при розгляді справи №802/1462/16-а. Окрім того, на думку судів, відзив є лише перепискою між арбітражним керуючим та позивачем   і не може вважатись довідкою, яка визначає суму заборгованості перед позивачем. Також, суди попередніх інстанцій зазначили, що звертаючись до суду з заявою про перегляд постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2016    за нововиявленими обставинами позивач фактично просить змінити її суть і визначити більшу суму коштів, що підлягають стягненню на його користь. 
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		6.          Позивач - ОСОБА_2, подав касаційну скаргу на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18.09.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і прийняти своє судове рішення, яким постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2016 переглянути і скасувати. Позов, в межах вимог у суді першої інстанції, задовольнити частково. Постанову державного виконавця ВПВР Департаменту про закінчення виконання провадження ВП №44360796 від 13.09.2016 з виконання рішення Європейського Суду з прав людини від 17.07.2014 за заявою №25663/02 скасувати, як передчасну. Зобов'язати Департамент вчинити дії по завершенню виконання рішення Європейського Суду з прав людини від 17.07.2014 в частині виконання рішення Замостянського райсуду м. Вінниці від 01.03.2004, яка на цей час залишається невиконаною, як зобов'язального так і майнового характеру. Винести окрему ухвалу в адресу Міністерства юстиції України про тяганину і невиконання (13-ть років) рішення Замостянського райсуду м. Вінниці від 01.03.2004, як складової і невід'ємної частини рішення Європейського Суду з прав людини від 17.07.2014 (не виконано на протязі більше 3 років), що нанесло і продовжує наносити збитки Державному бюджету України. 
		6.1.          Аргументи скаржника на обґрунтування касаційної скарги полягають у тому, що оскаржувані судові рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник вказує, що станом на час прийняття постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2016 існувала обставина, про яку йому не було і не могло бути відомо, яка могла вплинути на прийняття цього судового рішення, а саме, встановлена АК "Укрресурси" повна сума заборгованості перед позивачем. Скаржник наголошує на безпідставності висновку судів попередніх інстанцій стосовно того, що сума такої заборгованості встановлена постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2016 у справі №802/82/16. Наполягає, що вказана обставина не могла бути встановлена в межах розгляду адміністративними судами публічно-правових спорів, оскільки по своїй суті спір про встановлення суми заборгованості перед позивачем є цивільним спором. Окрім того, скаржник звертає увагу на те, що у постанові Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2016 у справі №802/82/16 сума заборгованості зазначена станом на жовтень 2015 року та без урахування того, що трудову книжку позивачу було фактично видано лише у вересні 2017 року. Тому, скаржник вважає, що існують підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції: 
		7.          Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень, надалі - КАС України):
		Стаття 72. Підстави для звільнення від доказування
		"1. Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини".
		Стаття 245. Підстави для провадження за нововиявленими обставинами
		"1. Постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
		2. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
		1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи".
		Стаття 246. Право подати заяву про перегляд судового рішення 
		за нововиявленими обставинами
		"1. Особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами".
		Стаття 249. Порядок подання заяви про перегляд судового рішення 
		за нововиявленими обставинами
		"1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини".
		Стаття 253. Судове рішення за наслідками провадження 
		за нововиявленими обставинами
		"1. Суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення".
		Стаття 255. Наслідки набрання законної сили судовим рішенням
		"1. Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
		2. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін".
		Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги: 
		8.          За приписами пункту 1 частини 2 статті 245 КАС України, чинної на час прийняття оскаржуваних судових рішень, під нововиявленими обставинами розумілись юридичні факти (фактичні обставини справи), які мали істотне значення для вирішення справи по суті, існували на час її розгляду і вирішення судом, проте,           не були і не могли бути відомі учасникам адміністративного процесу та/або суду, навіть за умови виконання усіх вимог закону для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
		9.          В силу вимог наведеної норми не могли вважатися нововиявленими ті обставини, які виникли після ухвалення судового рішення, а також ті, на які учасники справи посилалися під час розгляду справи і їм було надано відповідну оцінку судом.
		10.          Європейським Судом з прав людини прийнято рішення від 17.07.2014 у справі "Яворовенко та інші проти України" (заява №25663/02 та 30 інших заяв), яким установлені порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до цієї Конвенції та постановлено, що упродовж трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних органів, ухвалені на користь заявників, які підлягають виконанню, та виплатити по 2000 (дві тисячі) євро кожному із заявників (або його правонаступникам), наведених у Додатку (за винятком пані ОСОБА_6, однієї із заявників за заявою №54769/08, а за заявою №18330/05 - тільки першому заявникові, ТОВ "Галон") в якості відшкодування матеріальної і моральної шкоди та компенсації судових та інших витрат плюс будь-які податки, що можуть нараховуватись заявникам на вищезазначені суми, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Згідно додатку до даного рішення, на користь ОСОБА_2 підлягало виконанню, окрім інших, рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004. 
		11.          У свою чергу, рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004, яке набрало законної сили, зобов'язано ДАК "Укрресурси" змінити дату наказу      №25-а-к від 07.03.2002 про звільнення ОСОБА_2, виданого на виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 25.01.2001, та провести з ним повний розрахунок.
		12.          Виконання рішення Європейського Суду з прав людини від 17.07.2014 в частині, яка стосується ОСОБА_2, здійснювалось Департаментом у межах виконавчого провадження №44360795. У зв'язку з фактичним виконанням рішення та виплатою стягувачу 1188937,30 грн., виконавче провадження №44360795 закінчено, про що державним виконавцем Департаменту винесено постанову від 13.09.2016.
		13.          Вказані обставини були встановлені судами попередніх інстанцій під час розгляду і вирішення справи №802/1462/16-а та знайшли своє відображення у постанові Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2016, про перегляд якої       за нововиявленими обставинами просив позивач.
		14.          При цьому, позивач, в якості нововиявленої обставини, посилався на те, що  повна сума заборгованості ДАК "Укрресурси" перед ОСОБА_2 на виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 складає не 1188937,30 грн., а 3296742,60 грн., що вбачається з відзиву арбітражного керуючого  ОСОБА_5 від 21.06.2017 №21/06/17-2Б, поданого ним в межах розгляду Господарським судом м. Києва справи про банкрутство ДАК "Укрресурси" №46/436-Б.
		15.          Колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне наголосити, що як зазначає позивач у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та   у касаційній скарзі на судові рішення за наслідками її розгляду, істотною обставиною, яка існувала на час розгляду справи та не була і не могла бути відомою заявнику,       є саме факт встановлення ДАК "Укрресурси" повної суми боргу перед позивачем, а не факт подання арбітражним керуючим відзиву до Господарського суду м. Києва.
		16.          Водночас, як слідує з постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2016, на обставину щодо наявності заборгованості ДАК "Укрресурси" перед ОСОБА_7 у сумі 3296742,60 грн., а не 1188937,30 грн., позивач вже посилався у своїх поясненнях під час розгляду справи №802/1462/16-а і дана обставина         була предметом з'ясування судами попередніх інстанцій під час вирішення справи.
		17.          Таким чином наведена позивачем обставина не могла вважатися нововиявленою у розумінні пункту 1 частини 2 статті 245 КАС України. 
		18.          Окрім того, у відповідності до норм частини 1 статті 72, частини 2 статті 255      КАС України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень), обставини, встановлені у відношенні певної особи судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили,       не підлягали доказуванню, а також не могли оспорюватись в іншій судовій справі     за участю тих самих сторін.
		19. Норми аналогічного змісту закріплені у частині 4 статті 78 КАС України в редакції, що є чинною станом на час касаційного розгляду справи. 
		20.          Як досліджено судами попередніх інстанцій під час розгляду заяви позивача, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2016 у справі №802/82/16-а, що набрала законної сили, встановлено, що повна сума заборгованості ДАК "Укрресурси" перед ОСОБА_2, яка підлягала стягненню на його користь  в межах здійснення виконання рішення Європейського Суду з прав людини від 17.07.2014 у виконавчому провадженні ВП №44360795, складала 1900147,03 грн., з яких кошти у сумі 711209,73 грн. ОСОБА_2 вже було виплачено. Відтак, залишок вищевказаної заборгованості перед позивачем складає 1188 937,30 грн.
		21.          Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з твердженнями скаржника щодо неможливості встановлення вказаної обставини в межах розгляду   адміністративним судом публічно-правового спору. Перш за все, частина 1 статті 72 КАС України прямо передбачає можливість встановлення певних обставин справи у судових рішеннях інших судів, незалежно від юрисдикції. Також, предметом розгляду в межах справи №802/82/16-а були вимоги ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності Міністерства юстиції України щодо невиконання рішення Європейського Суду з прав людини від 17.07.2014 та зобов'язання перерахувати на його користь суму повного розрахунку, проведеного на підставі цього рішення. Тому, обставини щодо залишку суми заборгованості ДАК "Укрресурси" перед ОСОБА_2, які належить виплатити останньому на виконання рішення Європейського Суду з прав людини від 17.07.2014, підлягали з'ясуванню безпосередньо в межах розгляду справи №802/82/16-а.
		22.          Також, не заслуговують на увагу твердження скаржника, що внаслідок видачі йому трудової книжки лише у вересні 2017 року змінилась належна до присудження сума заборгованості, яка у постанові Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2016 у справі №802/82/16-а визначена станом на жовтень 2015 року. Вказана обставина не може вважатися нововиявленою, оскільки не існувала на час ухвалення постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2016.
		23.          Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України (в редакції чинній на даний час), суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		24.          Колегія суддів приходить до висновку, що при постановленні оскаржуваних ухвал судами попередніх інстанцій не було допущено порушень норм процесуального права і доводи касаційної скарги цього не спростовують. 
		25.          З огляду на наведене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а     ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18.09.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 - залишити без змін.
		РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:
		26.          Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		27.          Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18.09.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі №802/1462/16-а за позовом ОСОБА_2 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності неправомірною, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії  залишити без змін.
		28. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		В.М. Шарапа
		В.М. Бевзенко 
		 Н.А. Данилевич ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...