Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/5568/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2019.
Дата набрання законної сили: 11.03.2019
Номер судового провадження: 61-31241ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		Ухвала
		 
		11 березня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 752/5568/14-ц
		провадження № 61-31241св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,               Курило В. П.
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідачі:  ОСОБА_5, ОСОБА_6,
		третя особа - комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна                                 організація-105 Голосіївського району м. Києва»,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Ратнікової В. М.,              Гаращенка Д. Р., Левенця Б. Б. від 26 квітня 2018 року,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до                    ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація-105 Голосіївського району м. Києва» (далі - КП «ЖЕО-105 Голосіївського району м. Києва»), про відшкодування майнової та моральної шкоди.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що 20 серпня та 04 вересня 2013 року з вини одного із співвласників квартири № 18 на  вул. Л. Толстого, 5 у м.  Києві - ОСОБА_5 сталося залиття належної їй квартири № 9 в указаному будинку, про що комісією в складі КП «ЖЕО-105 Голосіївського району                           м. Києва» складено акти про залиття. 
		 
		Посилаючись на вказані обставини та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 47 074 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири; 15 000 грн у рахунок компенсування моральної шкоди; 5 000 грн у рахунок відшкодування витрат на проведення оцінки вартості ремонтно-відновлювальних робіт та визначення розміру шкоди.
		 
		Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4  відмовлено.
		 
		Постановою Апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4  - ОСОБА_7 задоволено частково. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
		 
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь                ОСОБА_8 39 228,00 грн у відшкодування майнової шкоди та 5 000 грн у рахунок компенсування моральної шкоди, а всього - 44 228,00 грн.
		 
		В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		У травні 2018 року ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати судове рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Ухвалою Касаційного цивільного суду складі Верховного Суду від 31 травня 2018 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції з метою перевірки доводів касаційної скарги.
		Отримавши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, суддею-доповідачем було виявлено, що провадження за касаційною скаргою було відкрито помилково, оскільки вона подана на судове рішення 
		у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, тому Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження.
		Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). 
		 
		Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
		 
		Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;                     2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		 
		Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 
		01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).  
		Предметом позову ОСОБА_4 є відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири, у сумі 62 074 грн, у зв'язку з чим ціна позову в указаній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762 грн х 100 = 176 200 грн).
		Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції,                              ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до                           Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу               малозначною.
		Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (Zubac v. Croatia (Зубак проти Хорватії), від 05 квітня 2018 року).
		Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. 
		При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.
		Судом касаційної інстанції досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.
		Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
		Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services 
		v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
		Таким чином, оскаржене рішення ухвалене у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За таких обставин касаційне провадження у справі підлягає закриттю.
		Керуючись пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, статтями 19, 260, 389 ЦПК України
		УХВАЛИВ:
		 
		Касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6,                              третя особа - комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна                                 організація-105 Голосіївського району м. Києва», про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів:                   Ратнікової В. М., Гаращенка Д. Р., Левенця Б. Б. від 26 квітня 2018 року, закрити. 
		 
		Постанова оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                            М. Є. Червинська
		 
		 
		В. М.Коротун
		 
		 
		В. П.Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...