Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/534/14-ц : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2019.
Дата набрання законної сили: 15.03.2019
Номер судового провадження: 61-4527ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		15 березня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 200/534/14-ц
		провадження № 61- 4527 ск 19 
		 
		Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н.О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Литвиненко Олени Леонідівни, яка              діє в інтересах акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2019 року справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		У січні 2014 року ПАТ КБ «Приват Банк» звернулося до суду з указаним позовом та просило стягнути з відповідача 154 409,76 грн заборгованості за кредитним договором. 
		 
		Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від  04 березня 2014 року в складі судді Шевцової Т. В. позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приват Банк»                 139 494,20 грн заборгованості за кредитним договором. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		 
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2019 року в складі колегії суддів Варенко О. П., Городничої В. С., Лаченкової О. В., заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2014 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.
		 
		У лютому 2019 року Литвиненко О. Л. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначене судове рішення.
		 
		У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
		 
		Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		 
		Малозначними є справи, в яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункти 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України).
		 
		Предметом позову в даній справі є майнова вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна якої не перевищує                192 100 грн.
		 
		Не заслуговують на увагу посилання Литвиненко О. Л. на те, що дана справа має виняткове значення для банку, оскільки невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором перешкоджає стабільній роботі позивача та обмежує його права. Надання на договірних засадах юридичним і фізичним особам грошових сум у кредит та права і обов'язки банку, які виникають з даних правовідносин, є суттю діяльності банку.
		 
		Посилання Литвиненко О.Л. на те, що в даній справі порушено питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, також не заслуговує на увагу, оскільки саме по собі посилання представника банку на фундаментальність значення даної справи для банку без обґрунтування таких доводів не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України обставин, за наявності яких судові рішення в малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.
		 
		Згідно з вимогами пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
		 
		Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від            07 лютого 1995 року, держави-члени Ради Європи мають вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
		 
		Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня                    1997 року), Azyukovska v. Ukraine (Азюковська проти України) від 09 жовтня 2018 року.
		 
		З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження в даній справі слід відмовити.
		 
		Керуючись пунктом 1 частини шостої статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		УХВАЛИВ :
		 
		У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Литвиненко Олени Леонідівни, яка діє в інтересах акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», на постанову Дніпровського апеляційного суду від                16 січня 2019 року відмовити.
		 
		Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                          Н. О. Антоненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...