Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 487/474/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів.
Надіслано для оприлюднення: 18.03.2019. Зареєстровано: 18.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2019.
Дата набрання законної сили: 15.03.2019
Номер судового провадження: 11-сс/812/182/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019150000000016

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		У Х В А Л А 
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 березня 2019 року                          м. Миколаїв
		 
		 
		 
		Миколаївський апеляційний суд у складі:
		 
		головуючого          ОСОБА_1 ,
		суддів             ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		 за участю секретаря ОСОБА_4 
		            
		розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 березня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання начальника СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно 
		 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
		 
		підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч.3ст.146КК України в кримінальному провадженні зареєстрованому в ЄРДР за №12019150000000016 від 16.01.2019 року. 
		 
		Учасники судового провадження:
		 
		прокурор               ОСОБА_5 
		підозрюваний              ОСОБА_7 
		захисник                  ОСОБА_8 
		 
		встановив:
		 
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
		 
		Ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання начальника СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 . 
		 
		 
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
		 
		В апеляційнійскарзі прокурорпросить ухвалуслідчого суддіскасувати тапостановити нову,якоюклопотання начальника СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 задовольнити, продовжити підозрюваному ОСОБА_7 строк запобіжного захід у вигляді тримання під вартою до 16 квітня 2019 року. 
		 
		   Узагальнені доводи апеляційної скарги.
		 
		Вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, та такою що підлягає скасуванню. 
		 
		Посилаючись на положення ст.503 КПК України прокурор зазначив що в даному кримінальному провадженні не встановлено належних достовірних відомостей щодо психічного стану підозрюваного. Відповідно до копії протоколу засідання ЛКК від 10.12.2018 року № 494 у ОСОБА_7 відсутня психо-патологічна симптоматика що відповідає критеріям шизотипового розладу , за такого висновки слідчого судді про те що, до підозрюваного мають бути застосовані запобіжні заходи, передбачені ст.508 КПК України, на думку апелянта, є необґрунтованими. 
		 
		Встановлені судом першої інстанції обставини.
		 
		Слідчим відділом Заводського ВП ГУ НП в Миколаївській області здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019150000000016 від 16 січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, за заявою ОСОБА_9 стосовно того, що 03.04.2018 року ОСОБА_7 разом з ОСОБА_10 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_3 незаконно позбавили волі ОСОБА_11 , що в подальшому спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті останнього.
		 
		16.01.2019 р. о 20 год. 29 хв. в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України, затримано ОСОБА_7 .
		 
		17.01.2019 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 146 КК України.
		 
		Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.01.2019 року застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 березня 2019 року. 
		 
		12.03.2019року начальниквідділення СВЗаводського ВПГУ НПв Миколаївськійобласті ОСОБА_6 , за погодженнямз начальником Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 1 Миколаївської області ОСОБА_12 , звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 послався на те, що завершити досудове розслідування до вказаного строку не можливо, оскільки необхідно провести наступні слідчі дії, провести підозрюваному ОСОБА_7 стаціонарну комплексну судово психолого-психіатричну експертизу, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження, виконати вимоги ст.290 КПК України. 
		 
		Відмовляючи взадоволенні клопотанняслідчого слідчийсуддя зазначив,що вматеріалах провадженнянаявний висновокстаціонарної комплексноїсудової психолого-психіатричноїекспертизи КНП«Одеський обласниймедичний центрпсихічного здоров`я»відповідно доякого у ОСОБА_7 виявлено хронічнепсихічне захворювання у вигляді шизотипового розладу у примітивної особистості на тлі резидуально-органічної церебральної недостатності, отже на цей час органу досудового розслідування достовірно відомо про наявність у ОСОБА_7 психічного розладу. А особам із психіатричними захворюваннями не може бути обраний запобіжний захід інший, аніж визначений у главі 39 КПК України. 
		 
		Вважав, що підозрюваного ОСОБА_7 може бути застосована міра запобіжного заходу в порядку ст.508 КПК України, та відмовив в задоволенні клопотання слідчого.
		 
		Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора ОСОБА_5 на підтримку доводів апеляційної скарги, думку підозрюваного ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали, надані судом та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного. 
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
		Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 197 КПК України.
		Згідно з положеннями ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні поданому до суду в порядку ст. 199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
		Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято без дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
		З наданих суду матеріалів судового та кримінального проваджень вбачається, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, яке згідно ч.4 ст.12 КК України є тяжким злочином. 
		Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, а саме: заявою ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення від 16.01.2019 передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, в якій вона просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 , який незаконно позбавив волі її чоловіка ОСОБА_11 , що в подальшому спричинило тяжкі наслідки; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 16.01.2019 відповідно до якого остання надала свідчення про обставини вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України; протоколом затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинення кримінального правопорушення за матеріалами кримінального провадження за № 12019150000000016 від 16.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України; протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 17.01.2019, а саме матеріалів кримінального провадження за № 12018150020001303 від 04.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого п. п. 6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 289, ч. ч. 1,2 ст. 185 КК України; витягом з Єдиного реєстру досудового розслідування № 12018150020001303 від 04.04.2018 року; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 04.04.2018; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 ; повідомленням про підозру ОСОБА_10 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_10 , який надав показання з приводу обставин позбавлення ним за попередньою змовою з ОСОБА_7 волі ОСОБА_11 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_10 ; стенограмою відеозапису до протоколу слідчого експерименту від 11.04.2018 за участю підозрюваного ОСОБА_10 ; протоколом огляду місця події від 11.04.2018 з додатком; фото таблицею до протоколу огляду місця події від 11.04.2018; відповідь з МОБ СМЕ; протоколом огляду трупа від 13.04.2018; фото таблицею до протоколу огляду трупа від 13.04.2018; протоколом обшуку від 10.04.2018; листом з МОБ СМЕ; висновком експерта МОБ СМЕ № 1074 від 01.06.2018 року; клопотанням про призначення додаткової судово-медичної експертизи; ухвалою суду про призначення додаткової судово-медичної експертизи; супровідним листом до МОБ СМЕ; відповідь з МОБ СМЕ; висновком експерта МОБ СМЕ № 1074 від 25.06.2018, з додатком, а саме фото таблицею; клопотанням про призначення додаткової судово-медичної експертизи; ухвалою суду про призначення додаткової судово-медичної експертизи; відповідь з МОБ СМЕ; висновоком експерта МОБ СМЕ № 1074 від 10.07.2018.
		Матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органу досудового розслідування та слідства, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Апеляційним судом оцінено репутацію підозрюваного, а саме, те що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , не має стійких соціальних зв`язків в місці проведення досудового розслідування, не працює, не має стабільного та офіційного джерела доходу, неодноразово змінював прізвище, переховувався від органів досудового розслідування, підозрюється у скоєнні інших особливо тяжких злочинів, зазначені обставини свідчать про можливість підозрюваного ухилятись від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Перебуваючи на волі ОСОБА_7 може впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, про що свідчать заяви ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 та його стійку антисоціальну поведінку, існують підстави вважати, що ОСОБА_7 може продовжувати свою злочину діяльність. 
		Вищезазначені обставинивказують нате щона данийчас продовжуютьіснувати ризики,передбачені п.1,3,5ч.1ст.177КПК України. 
		У вказаному кримінальному провадженні заступником керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців. Слідчим і прокурором у суді апеляційної інстанції вмотивовано доведено що, на теперішній час не можливо закінчити досудове розслідування вказаного кримінального провадження, оскільки необхідно провести наступні слідчі дії: провести підозрюваному ОСОБА_7 стаціонарну комплексну судову психолого-психіатричну експертизу, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження, виконати вимоги ст.290 КПК України, що перешкоджає завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 . 
		Вказані обставини, виправдовують подальше тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 . 
		У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
		П. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Разом з тим, відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя не перевірив та не надав оцінки тим обставинам з якими закон пов`язує порядок обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а лише послався на те, що в матеріалах провадження наявний висновок стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» відповідно до якого у ОСОБА_7 виявлено хронічне психічне захворювання у вигляді шизотипового розладу у примітивної особистості на тлі резидуально-органічної церебральної недостатності. А тому, на думку слідчого судді, до підозрюваного ОСОБА_7 не може бути застосований інший запобіжний захід, аніж визначений у главі 39 КПК України. 
		Проте, такий висновок слідчого судді є необґрунтованим та не підтверджений належними доказами. В матеріалах даного кримінального провадження відсутні відомості про те що, до підозрюваного ОСОБА_7 передбачається застосування примусових заходів медичного характеру. Відповідно до копії протоколу засідання ЛКК від 10.12.2018 року № 494 у ОСОБА_7 відсутня психопатологічна симптоматика, що відповідає критеріям шизотипового розладу. Стаціонарна комплексна психологопсихіатрична експертиза в даному кримінальному провадженні на даний час не проводилась. А тому не має підстав вважати що, підозрюваний ОСОБА_7 страждає на психічне захворювання та до нього передбачається застосування заходів медичного характеру, а тому висновки слідчого судді про те що, до підозрюваного мають бути застосовані запобіжні заходи, передбачені ст.508 КПК України є передчасними.
		Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є незаконним і необґрунтованим, оскільки постановлене в порушення вимог КПК України та ухвалене на підставі необ`єктивно з`ясованих обставин, які не підтверджені належними та достатніми доказами, а тому підлягає безумовному скасуванню з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали, якою слід задовольнити клопотання начальника СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 до 16 квітня 2019 року. 
		 
		Керуючись ст.ст. 376, 405,407,409,422,424,532 КПК України, апеляційний суд 
		постановив:
		Апеляційну скаргу прокурора Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 задовольнити. 
		Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 березня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання начальника СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 скасувати. 
		Постановити нову.
		Клопотання начальника СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 до 16 квітня 2019 року задовольнити. 
		Продовжити підозрюваному ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 квітня 2019 року.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		 
		 
		Головуючий
		 
		 
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...