Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/9842/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 18.03.2019. Зареєстровано: 18.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2019.
Дата набрання законної сили: 29.05.2019
Результат оскарження 29.05.2019 Донецький апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/243/153/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження № 2/243/153/2019
		Справа № 243/9842/18
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		«12» березня 2019 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
		головуючого - судді Неминущого Г.Л.,
		за участю: секретаря судового засідання - Нікіфорової В.В.,
		позивача - ОСОБА_1,
		представника позивача - ОСОБА_2,
		відповідача - ОСОБА_3, 
		представника відповідача - ОСОБА_4,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, за участю третьої особи: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Слов'янської міської ради Донецької області про визначення місця проживання дітей, - 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_3, за участю третьої особи: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Слов'янської міської ради Донецької області, про визначення місця проживання дітей, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що сторони мають двох спільних неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. 
		З моменту народження по теперішній час, неповнолітні діти зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2, яка належить Позивачу.
		На підставі рішення Слов'янського міськрайонного суду від 18 серпня 2017 року, шлюб між сторонами було розірвано.
		Рішенням комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Слов'янської міської ради № 4/3 від 14.02.2018 року, встановлено місце проживання малолітніх дітей з батьком - ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1. Після винесення даного рішення, діти стали проживати із батьком.
		Однак, після прийняття зазначеного рішення, змінились обставини, які дають підставу для зміни місця проживання дітей,що буде в їх інтересах. 
		Так, молодша дитина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, відвідував дитячій садок КЗ ДНЗ № 3 «Ромашка». Однак, після того, як він став мешкати із батьком, він практично перестав відвідувати дитячий садок. У період часу, з лютого 2018 року по травень 2018 року, систематично не відвідував вищевказаний заклад, а з 24 травня 2018 року, взагалі з нього вибув.
		Також, рішенням виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 20.06.2018 року № 390, встановлено порядок спілкування Позивача з дітьми, за наступним графіком: перші та треті вихідні дні місяця з 17.00 години суботи до 14.00 години неділі, без присутності батька дітей, враховуючи згоду та бажання дітей.
		Однак, Позивач зазначає, що дане рішення, відповідач не виконує, у зв'язку із чим вона зверталась до відділу поліції та до служби у справах дітей Слов'янської міської ради.
		Позивач офіційно працює у ФОП ОСОБА_7 та щомісячно отримує заробітну плату, її робочий день триває з 08 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин, вона має час відводити дітей до школи, займатись із ними, гуляти та іншим чином піклуватись про них. Має стабільний самостійний дохід, яким може створити усі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дітей, задовольнити їх гармонійний розвиток особистості, в атмосфері любові і матеріальної забезпеченості. Крім того, Позивач має квартиру, яка належить їй на праві приватної власності. За місцем роботи та місцем проживання, характеризується позитивно.
		У той же час, Позивач вказує, що батько дітей - офіційно не працює, не має достатнього постійного доходу, для матеріального забезпечення дітей. Мешкає у квартирі, яка не облаштована, всім необхідним для розвитку дитини, не належить йому або його рідним на праві власності, та не може забезпечувати гарантовані постійні умови для нормального розвитку дітей та їх навчання.
		Також, Позивачу відомо, що відповідач стоїть на обліку в КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська», з приводу зловживання алкогольними напоями та наркотичними засобами.
		Позивач бажає, аби суд встановив місце проживання їх спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, разом із нею.
		На підставі викладеного, просила суд, визначити місце проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом із нею - ОСОБА_1.
		Представник позивача - ОСОБА_2, який діє на підставі Ордеру серії ДН № 041998 від 09 жовтня 2018 року (а.с.2), у судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, у повному обсязі. Вважає, що наявні усі підстави для їх задоволення. Просив суд визначити місце проживання дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, разом із їх матір'ю - ОСОБА_1. Позивач, із висловленою думкою представника - погодилась. 
		Представник відповідача - ОСОБА_4, яка діє на підставі Ордеру серії ДН № 020178 від 24 жовтня 2018 року (а.с.35) та Договору на представництво інтересів у суді першої інстанції від 24 жовтня 2018 року (а.с.37), у судовому засіданні, заперечувала проти задоволення позовних вимог, у повному обсязі, просила суд відмовити у їх задоволенні, у повному обсязі, з чим погодився й Відповідач. Вважає, що місце проживання дітей встановлено у спосіб, визначений законом та оскарженню не підлягає. Зазначила, що залишення дітей на утриманні та вихованні ОСОБА_3 є доцільним, оскільки діти висловили своє бажання проживати разом з батьком. 
		Третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Слов'янської міської ради Донецької області, явку свого представника, у судове засідання, не забезпечила. 04 березня 2019 року, на адресу суду, надійшла Заява, в якій Орган опіки та піклування просив суд, справу розглянути за відсутності представника третьої особи. На час розгляду питання, про визначення місця проживання дітей, комісії з питань захисту прав дитини, насамперед, важливого значення набула думка дітей, з ким з батьків вони бажають проживати. Діти висловили бажання проживати разом із батьком - ОСОБА_3. При винесенні рішення, просили суд, врахувати якнайкраще інтереси дітей (а.с.160).
		Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, за участю третьої особи: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Слов'янської міської ради Донецької області про визначення місця проживання дітей не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
		У судовому засіданні досліджені надані письмові докази та встановлено наступне.
		Від шлюбу сторони мають спільних дітей: 
		-ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1, видане 17 березня 2005 року, Виконкомом Хрестищенської сільської ради Слов'янського району Донецької області, Актовий запис № 7 (а.с.10);
		-ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчить Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2, видане 13 вересня 2011 року, Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Слов'янську Слов'янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, Актовий запис № 850 (а.с.11).
		Згідно з Рішенням № 4/3 від 14 лютого 2018 року, комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Слов'янської міської ради Донецької області, комісією було прийнято до уваги думку дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, результати психолого-педагогічного діагностування дошкільного навчального закладу № 3 «Ромашка», за проективною методикою «Малюнок родини» та діалогічного спілкування, з метою виявлення ставлення дитини до членів родини, які свідчать про особисту прихильність хлопчиків до батька, підготовлено проект рішення виконкому про встановлення місця проживання малолітніх дітей з батьком - ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.80).
		Рішенням Слов'янської міської ради № 177 від 21 березня 2018 року «Про визначення місця проживання дітей», визначено місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2, та фактично мешкають за адресою: АДРЕСА_5, разом з батьком - ОСОБА_3, за фактичним місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.38).
		Рішенням Виконавчого комітету Слов'янської міської ради № 390 від 20 червня 2018 року, «Про встановлення порядку спілкування з дитиною», гр. ОСОБА_1 встановлено порядок спілкування з дітьми: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, за наступним графіком: перші та треті вихідні дні місяця - з 17.00 години суботи до 14.00 години неділі, без присутності батька дітей, враховуючи згоду та бажання дітей (а.с.15).
		Відповідно до Довідки № 4545 від 17 вересня 2018 року, виданої директором ТОВ «Ліра ЛТД», за адресою: АДРЕСА_4, зареєстровані: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.17).
		ОСОБА_1, згідно з Характеристикою від 13 вересня 2018 року, наданої директором ФОП ОСОБА_7, за місцем роботи, дисциплінарних стягнень не має, з колегами знаходиться у доброзичливих відносинах, завжди проявляє стриманість, витримку і делікатність. У конфліктних ситуаціях з колегами, завжди витримана, коректна, володіє здатністю згладити проблему. Шкідливих звичок не має. Життєві орієнтири вірні, з задоволенням приймає участь у суспільному житті колективу (а.с.18). 
		Із Громадської характеристики № 476 від 14 вересня 2018 року, наданої директором ТОВ «Ліра ЛТД», вбачається, що на адресу ОСОБА_1, за час її проживання, за місцем реєстрації, не надходило жодної скарги. Негативної інформації, відносно неї, у адміністрації товариства немає, зауважень від мешканців будинку, також (а.с.19).
		Відповідно до Листа за вих. № 7798/303/01-18 від 14 червня 2018 року, надісланого Слов'янським ВП ГУНП в Донецькій області на адресу ОСОБА_1, заява останньої, за фактом необхідності прийняття заходів, стосовно гр. ОСОБА_3, була отримана Слов'янським відділом поліції ГУНП в Донецькій області та зареєстрована до Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Слов'янського відділення поліції за № 18285 від 08.06.2018 року. У ході проведення перевірки, з гр. ОСОБА_3 була проведена бесіда профілактичного характеру про недопущення невиконання обов'язків по вихованню дітей (а.с.20).
		Відповідно до Довідки, виданої директором ФОП ОСОБА_7, ОСОБА_1 працює у ФОП ОСОБА_7, з 12 жовтня 2017 року. На теперішній час, займає посаду глазурувальника фарфорових та фаянсових виробів. Дохід, за період з 01 листопада 2017 року по 31 серпня 2018 року, склав 36 184,00 грн. (без відповідних утримань) (а.с.24).
		Встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, за місцем її реєстрації, психіатрична допомога в КЛПУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янська» не надавалась, відомості про надання психіатричної допомоги у інших психіатричних установах відсутні. На диспансерному обліку у лікаря-нарколога КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська», не перебуває, за медичною допомогою не зверталася (а.с.25-26).
		У відповідь на Запит Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 жовтня 2018 року № 243/9842/18/50461/18, адміністрація КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська» повідомила, що гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, перебуває під профілактичним наглядом у лікаря-нарколога вищевказаного лікувального закладу, з 01 листопада 2017 року, з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки, внаслідок вживання алкоголю. Вживання зі шкодою для здоров'я». З 16 січня 2018 року, перебуває під профілактичним наглядом у лікаря-нарколога з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок поєднаного вживання декількох наркотичних та інших психоактивних речовин. Зловживання зі шкідливими наслідками». Проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння 01.11.2017 року, а також на стан наркотичного сп'яніння 19.10.2018 року.
		Дані про огляди в інших медичних закладах, у адміністрації закладу, відсутні (а.с.48). Додано копії оглядів гр. ОСОБА_3, а саме: 
		-Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 264, заповненого 01 листопада 2017 року, лікарем-наркологом КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська», за результатами проведених огляду та тестів, встановлено заключний діагноз: гостра інтоксикація, внаслідок вживання алкоголю (а.с.49);
		-Довідку № 534 від 19 жовтня 2018 року, відповідно до якої невідомий (ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_10, особу якого встановлено, доставлений 19 жовтня 2018 року, об 11 годині 30 хвилин, працівником поліції. Був оглянутий в КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська», 19 жовтня 2018 року, об 11 годині 40 хвилин. Висновок огляду: висновок зробити не можливо, у зв'язку із не здачею біосередовища (а.с.50).
		09 лютого 2018 року, постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, ОСОБА_3 визнано винним, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження за вищевказаною справою - закрито, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності (а.с.43).
		Із наданого Відзиву на позовну заяву, вбачається, що ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 «Про визначення місця проживання дітей» не визнає, у повному обсязі, оскільки вважає, що вони є необґрунтованими та незаконними, у їх задоволенні повинно бути відмовлено, у повному обсязі, з наступних підстав. 
		Статтею 161 СК України, законодавець чітко зазначив органи, які можуть визначати місце проживання дітей і чиї рішення є остаточними і підлягають виконанню. Це є або орган опіки та піклування, або суд. З цього випливає, що рішення органу опіки та піклування, прийняте ним на підставі заяви одного з батьків, не має дорадчої функції, а є таким, що підлягає виконанню, за наявності рішення органу опіки, доки воно не є скасованим, суд не вправі приймати рішення з того ж питання з тих же підстав. Згідно заяви Позивача, яку вона подавала до органу опіки та піклування, 08 грудня 2017 року, підстави, вказані у ній та підстави, зазначені у позові є ідентичними.
		Рішення № 4/3 про визначення місцем проживання дітей разом із Відповідачем було ухвалене 14 лютого 2018 року. У десятиденний термін, передбачений законом, позивач рішення не оскаржила, таким чином, воно є обов'язковим до виконання і, у теперішній час, оскарженню не підлягає. Про наявність такого рішення позивачу було відомо, бо воно було прийняте за її заявою, окрім того, позивачем вже подавалася позовна заява до суду про визначення місця проживання неповнолітніх дітей аналогічного змісту, провадження по справі було відкрито (провадження № 2/243/1034/2018, справа № 243/1593/18), за заявою позивача, ухвалою від 28 березня 2018 року, її позовна заява була залишена без розгляду. Викладене підтверджує, що у лютому - березні 2018 року, ОСОБА_1 було достеменно відомо про наявність рішення органу опіки за № 4/3 і вона відмовилась від його оскарження, у судовому порядку, тим самим визнавши його законність і обґрунтованість. Таким чином, предмет спору, відносно якого заявлені вимоги позивачем - відсутній, місце проживання дітей встановлено у спосіб, визначений законом, рішення про визначення місця проживання набуло законної сили і, у теперішній час, у спосіб, який обрала позивач, оскарженню не підлягає.
		Жодного доказу того, що за час з ухвалення рішення органом опіки та піклування № 4/3 від 14.02.2018 року і дотепер щось змінилося, змінилися якісь «обставини», які б давали підстави для ухвалення іншого рішення, позивачем не надано.
		Окрім того, зауважує, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного:
		-Позивач посилається на те, що ОСОБА_3 та діти мешкають у квартирі, яка не належить йому, або його родичам, на праві приватної власності, що квартира, не облаштована усім необхідним для проживання дітей. Орган опіки не мав жодної претензії, щодо умов проживання дітей, у своєму рішенні зазначив місцем проживання дітей, місце проживання Відповідача - орендовану ним квартиру.
		-Під час перебування у зареєстрованому шлюбі, сторонами була придбана квартира АДРЕСА_2. Договір купівлі-продажу зареєстрований 24 червня 2005 року, приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу. За зазначеним договором Позивач зазначена покупцем. Оскільки, квартира була придбана під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, вона належить їм у рівних частках. Окрім того, діти зареєстровані у вищевказаній квартирі, але Позивач перешкоджає йому та дітям користуватися нею, здає її квартирантам. Викладене було відомо органу опіки, при ухваленні рішення № 4/3 від 14.02.2018 року, та змусило ОСОБА_3 звертатися до суду із позовом про розподіл сумісно нажитого у шлюбі майна, за яким ОСОБА_1 є відповідачем. 
		-Твердження Позивача про те, що умови місця проживання дітей не забезпечують їх постійного нормального розвитку та навчання не підтверджені доказами, що є порушенням статті 175 ЦПК України.
		-Позивач, після розірвання шлюбу, відтоді як діти проживають разом зі батьком, не виконувала свого батьківського обов'язку і не надавала добровільно кошти на утримання дітей, що змусило останнього звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів. Позивач добровільно не виконує рішення суду, на теперішній час, має заборгованість зі сплати аліментів.
		Рішення було прийняте після проведення усіх зазначених вище дій і ретельної перевірки особистості сторін і тільки після проведення перевірки і вчинення усіх вищезазначених дій, третьою особою було ухвалене рішення про визначення місцем проживання дітей - місце проживання ОСОБА_3, залишення дітей проживати з останнім, перебувати на його утриманні та вихованні. Діти категорично відмовляються проживати разом із Позивачем. Проживаючи разом з батьком, діти забезпечені усім необхідним, добре навчаються у школі та характеризуються у школі. Діти не бажають проживати разом із матір'ю, про що неодноразово повідомляли представникам і посадовим особам органу опіки та піклування (а.с.61-64).
		Відповідно до Довідки № 616 від 09 листопада 2018 року, виданої директором ТОВ «КК «Ліра ЛТД», за адресою: АДРЕСА_4, зареєстровані: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, але, зі слів сусідів, фактично не проживають за цією адресою більше двох років. Наразі, у квартирі ніхто не проживає (а.с.68).
		Згідно з Медичною довідкою про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів серії 12ЯЯФ № 120304, виданої 15 червня 2017 року, КЛПУ «Обласна психіатрична лікарня м. Слов'янська», ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_11, за результатами огляду, психіатричні протипоказання до виконання обов'язків водія категорії «А», «В» - відсутні, психіатричні протипоказання до провадження діяльності водія автотранспортних засобів - відсутні. Довідка дійсна до 15.06.2019 року (а.с.71).
		Відповідно до Сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду серії 12ЯЯФ № 848095, виданої 15 червня 2017 року, КЛПУ «МНД м. Слов'янська», ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_11, за результатами огляду, наркологічних протипоказань до виконання обов'язків водія категорії «А», «В» - не виявлено. Довідка дійсна до 15.06.2019 року (а.с.72).
		28 березня 2018 року, ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, за участю третьої особи: Органу опіки та піклування Слов'янської міської ради Донецької області, про визначення місця проживання неповнолітніх дітей - залишено без розгляду, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (а.с.74).
		За судовим наказом Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2018 року, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/3 частини її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 18.10.2018 року до досягнення дітьми повноліття (а.с.77).
		Відповідно до Довідки-розрахунку про неотримання аліментів № АСВП-57727978 від 12 лютого 2019 року, на примусовому виконанні Слов'янському міськрайонному відділі ДВС ГТУЮ у Донецькій області перебуває виконавче провадження, відкрите на підставі судового наказу № 2-н/243/983/2018, який видано Слов'янським міськрайонним судом 19 жовтня 2018 року, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 у розмірі по 1/3 частині, щомісячно, з всіх видів заробітку, доходу, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, до досягнення повноліття дітьми (а.с.155). Згідно матеріалів виконавчого провадження, за період з 18 жовтня 2018 року по 31 січня 2019 року, включно, аліменти нараховані, але не сплачені у такому розмірі, усього нараховано 6 815,00 грн., сплачено 2 400,00 грн. (а.с.147).
		Відповідно до Довідок, виданих директором Слов'янської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 13 Слов'янської міської ради Донецької області, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_12, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_13, навчаються у восьмому та першому класах вищевказаного закладу, відповідно (а.с.82-83).
		Згідно з Характеристикою, виданою директором Слов'янської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 13 Слов'янської міської ради Донецької області, ОСОБА_5, зарекомендував себе як старанний, дисциплінований учень. Володіє учбовим матеріалом на середньому рівні. Навчається не в повну міру своїх сил. На уроках уважний, виконує домашні завдання. Загальний розвиток добрий. Має пропуски занять за хворобою та з поважних причин, що підтверджується довідками від лікаря та записками батька. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Скромний, товариський, веселий. Має багато друзів, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Виховує сина його батько - ОСОБА_3. Він приділяє належну увагу контролю за виконанням домашніх завдань, підтримує зв'язок із вчителями, постійно відвідує батьківські збори, завжди на зв'язку з класним керівником (а.с.84).
		За психолого-педагогічною характеристикою, виданою директором Слов'янської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 13 Слов'янської міської ради Донецької області, ОСОБА_6, виявляє інтерес до навчання. Учень старанний, доброзичливий. Дотримується правил поведінки під час уроку, гри, відпочинку. На уроки приходить своєчасно. Приводить його батько - ОСОБА_3, і забирає після уроків. Хлопець має все необхідне для навчання. Батько цікавиться успіхами сина. Приділяє належну увагу його вихованню. ОСОБА_6 завжди охайний. Батько активно допомагає у вирішенні проблем класного колективу. Співпрацює з батьківським комітетом. Мати, ОСОБА_1, декілька разів приходила до сина. Батьки відвідують батьківські збори (а.с.85).
		Відповідно до Ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 листопада 2018 року, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої посадових осіб Слов'янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, що полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення (скоєння ОСОБА_1 та ОСОБА_10 відносно нього кримінального правопорушення - завідомо неправдивого повідомлення про скоєння ним кримінального правопорушення; вчинення посадовою особою кримінального правопорушення - отримання хабара) - задоволено. Зобов'язано уповноважену посадову особу Слов'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, викладені у заяві ОСОБА_3 від 19 жовтня 2018 року, та розпочати досудове розслідування (а.с.104). На підставі вищевказаної ухвали, внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050510002472 від 20 листопада 2018 року за ч. 1 ст. 383 КК України, розпочато досудове розслідування (а.с.120-121).
		Згідно з роздруківкою, Постанови Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 грудня 2018 року, провадження № 3/243/3498/2018, справа № 243/11440/18, з Єдиного державного реєстру судових рішень, справу про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 1 ст. 44 КУпАП - закрито, у зв'язку з закінченням строку накладання адміністративного стягнення (а.с.128).
		Також, у судовому засіданні, призначеному 09 січня 2019 року, було опитано свідків.
		ОСОБА_11, у судовому засіданні, пояснила, що знає відповідача - ОСОБА_3. Останній знімав квартиру у під'їзді будинку, в якому вона проживає, їх діти гуляли разом. Свідок бачила Позивача - ОСОБА_1 та її матір, декілька разів, але не знала, що вони - родичі ОСОБА_3. Приблизно у вересні 2018 року, за адресою її місця проживання, вона почула крики на вулиці. Вийшовши на подвір'я, вона побачила дві жінки, молоду та дещо старшу від неї. Та, що була старше - кричала та «матюкалась» на ОСОБА_3, казала, що посадить його, оскільки знає, що підкласти та кому. Молодша за неї жінка - її заспокоювала. Більше такого не траплялось. Іншого разу, вона бачила як до ОСОБА_3 приїжджала його дружина, виходячи з будинку - «бурчала» на нього.
		На поставлені їй запитання, пояснила, що часто бачила ОСОБА_3, оскільки він жив у під'їзді будинку, в якому вона проживає, приблизно року, водив до школи дітей, завжди був поряд із ними, в той час, як мами поруч не було. За весь час, поки ОСОБА_3 проживав у будинку, вона не бачила його у стані алкогольного сп'яніння, гучних вечірок він не влаштовував. 
		-ОСОБА_12, у судовому засіданні, пояснила, що знає відповідача - ОСОБА_3, оскільки він був її сусідом. Вони разом гуляли з їх дітьми, коли він жив у їх будинку. За її словами, вона бачила дружину ОСОБА_3 (на той момент, вона не знала, що це його колишня), приблизно восени 2018 року, коли вона влаштовувала скандал у подвір'ї, кричала на ОСОБА_3 та казала, що посадить його. Коли приходила його дружина та хотіла поспілкуватися з ОСОБА_6 (молодшою дитиною), дитина трималася за батька, на що матір не відреагувала, розвернулась та пішла, бажання поспілкуватися з сином у неї не було. Свідок охарактеризувала Відповідача - ОСОБА_3, як хорошого сусіда, він не скандалив, у стані сп'яніння вона його не бачила.
		Начальнику відділу освіти Слов'янської міської ради Донецької області, надіслано запит № 243/9842/18/876/2019 від 10 січня 2019 року, у якому Слов'янський міськрайонний суд просив забезпечити явку педагога чи психолога відділу освіти Слов'янської міської ради Донецької області, для участі в опитуванні, у судовому засіданні, малолітніх: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які навчаються у Слов'янській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 13 Слов'янської міської ради Донецької області (а.с.140).
		24 січня 2019 року, у судовому засіданні, за участю головного спеціаліста Відділу освіти Слов'янської міської ради, ОСОБА_13, яка діє на підставі Доручення № 27-01/32-127 від 24 січня 2019 року (а.с.142), в якості педагога опитано дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. 
		ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на питання представника органу опіки та піклування, сказав, що він бажає проживати разом із батьком, оскільки він його любить, піклується та повністю забезпечує. На запитання чому він хоче жити разом із батьком, відповів, що він не хоче проживати як раніше, коли часто було брудно у квартирі, мама постійно розмовляла по телефону, іноді готувала їжу. Часто брати чекали на тата, аби він приготував їм поїсти. Зі слів ОСОБА_5, діти багато разів просили матір зварити їм поїсти, але вона ігнорувала їх просьби та продовжувала розмовляти по телефону. ОСОБА_5 не бажає повертатися до мами. Бачаться вони рідко, останній раз він був у неї на вечерю, посівання. ОСОБА_11 до старшого сина не приходить, іноді приходить до молодшого - ОСОБА_6, до школи. До хлопчиків додому не приходить, причину вони не запитували. Коли мама приходить до школи, до молодшого сина, до ОСОБА_5 не підходить. Зазначив, що бабуся ОСОБА_10 приходить до школи, до директора, до нього - ні. Після, ОСОБА_5 узнає від директора, що вона приходила та що казала. Зі слів ОСОБА_5, батько не заперечує та не забороняє їм спілкуватися з мамою, якщо у братів є таке бажання.
		Про опитування молодшого сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, клопотала сторона Відповідача та третя сторона - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Слов'янської міської ради Донецької області. 
		У ході опитування, яке проходило у формі бесіди, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, розказав, що він навчається у першому класі, проживає разом із батьком, йому з ним добре. Бажає проживати разом із батьком, йому із ним подобається. На запитання, чому він не хоче жити разом із мамою, відповів, що його там ображають, мама та бабуся ОСОБА_10 його б'ють. Тато його не ображає.
		Педагог - ОСОБА_13, вислухавши пояснення дітей, підсумувала, що діти контактні, вони висловили свою думку. Попередньо, на її погляд, ніхто дітей не настроював на певну відповідь.
		Також, у матеріалах справи наявна скарга ОСОБА_3, яка була надіслана до Слов'янської місцевої прокуратури, Слов'янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області (а.с.156-157), в якій зазначено, що в ході розгляду справи, ознайомлення з матеріалами справи, йому стало відомо, що він з 16 січня 2018 року, нібито, перебуває під профілактичним наглядом у лікаря-нарколога з діагнозом «Розлади психіки та поведінки внаслідок поєднаного вживання декількох наркотичних та інших психоактивних речовин. Зловживання зі шкідливими наслідками». Вищевказана інформація є незаконною і такою, що не відповідає дійсності, посадовими особами КЛПУ «МНД м. Слов'янська» порушене діюче законодавство. ОСОБА_3 просив розглянути вище викладену скаргу та провести відносно відомостей, викладених у ній, ретельну перевірку, надати йому відповідь, у встановлені законом строки. 
		Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 лютого 2019 року (а.с.166-167), скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Слов'янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задоволено. Зобов'язано уповноважену особу Слов'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про кримінальне правопорушення, викладені у вищевказаній заяві ОСОБА_3 від 14 січня 2019 року.
		Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Частиною третьою статті 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою, статті 7 СК України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
		Відповідно до статті 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, чи розірвано шлюб і чи проживають вони разом чи окремо.
		За змістом статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
		Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 14-244цс18, зауважено, що основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися, зокрема, при вирішенні питань про місце проживання дитини у випадку, коли її батьки проживають окремо, передбачає, що положення про рівність прав та обов'язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру можуть перевищувати інтереси батьків.
		Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
		Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
		В силу частини першої статті 3 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
		Згідно з положеннями статті 9 зазначеної Конвенції, держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи, згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
		Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
		Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
		У статті 12 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.
		У вітчизняному законодавстві, також, закріплені відповідні положення щодо забезпечення права дитини на власну думку.
		Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.
		Тлумачення частини другої статті 171 СК України свідчить, що вона закріплює випадки, коли думка дитини має бути вислухана обов'язково. До таких випадків, у тому числі, належить і вирішення спору між батьками, іншими особами щодо її виховання (стаття 159 СК України); вирішення спору між батьками, іншими особами щодо її місця проживання (стаття 161 СК України).
		Про необхідність заслуховування думки дітей, які досягли певного віку, та її врахування при вирішенні спорів про відібрання дітей зазначено, зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року «Савіни проти України» (заява 39948/06). У параграфі 59 цього рішення вказано, що суд також зауважує, що на жодному етапі провадження у справі судді не заслуховували дітей.
		Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
		Згідно з частинами першою, третьою статті 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
		Відповідно до роз'яснень, зазначених у п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.
		ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент подачі вказаного позову, не досяг чотирнадцятирічного віку, під час опитування його в суді (24.01.2019 року), у судовому засіданні, пояснив, що бажає проживати разом з батьком, а не з матір'ю. 
		Проте, на дату розгляду спору, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг чотирнадцяти років, тому суд відмовляє у задоволенні позову в частині визначення його місця проживання за рішенням суду, зважаючи, що з огляду на свій вік останній наділений правом самостійно визначати з ким з батьків він бажає проживати.
		Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
		Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
		Відповідно до ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
		Рішенням Слов'янської міської ради № 177 від 21 березня 2018 року «Про визначення місця проживання дітей», визначено місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4, та фактично мешкають за адресою: АДРЕСА_5, разом з батьком - ОСОБА_3, за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_5.
		Рішенням Виконавчого комітету Слов'янської міської ради № 390 від 20 червня 2018 року, «Про встановлення порядку спілкування з дитиною», гр. ОСОБА_1 встановлено порядок спілкування з дітьми: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, з наступним графіком: перші та треті вихідні дні місяця - з 17.00 години суботи до 14.00 години неділі, без присутності батька дітей, враховуючи згоду та бажання дітей. 
		Дані рішення в судовому засіданні підтримали і представники служби у справах дітей та органу опіки і піклування виконавчого комітету Слов'янської міської ради донецької області. Іншого рішення орган опіки та піклування Слов'янської міської ради по цій справі винести не в змозі. Насамперед, для комісії з питань захисту дитини мала важливе значення думка дітей, які висловили бажання проживати разом із батьком.
		Щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_6, суд враховує те, що дитина після припинення між сторонами шлюбних відносин постійно проживала разом з батьком, за цей час встановлена сталість її соціальних зв'язків з батьком та братом, її місце проживання та порядок спілкування матері з дитиною було визначено уповноваженим органом. Доказів, які б свідчили про те, що визначення місця проживання дитини з батьком - ОСОБА_3, може зашкодити її інтересам, у ході розгляду справи здобуто не було. 
		У даному випадку, визначення місця проживання дитини з батьком не можна тлумачити як наявність у батька переваги перед матір'ю, оскільки матір дитини у такому випадку не обмежений у своєму праві на спілкування з дитиною.
		Суд, встановивши обставини справи, урахувавши висновок органу опіки та піклування, вислухавши думку дітей, допитавши свідків, дослідивши письмові докази та надавши їм належну оцінку, з урахуванням яких, дійшов висновку про те, що в інтересах дитини буде доцільним залишити місце проживання малолітнього ОСОБА_6 з батьком, оскільки після припинення між сторонами шлюбних відносин, він виховувався батьком, разом з братом, яким були створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дітей, батьком не вчинялося дій направлених на обмеження у спілкуванні матері з дитиною. Жодних фактів, які б свідчили про неможливість батька доглядати за дитиною, допомагати їй у навчанні, забезпечувати гідні умови проживання, дотримуватися режиму, стежити за її зовнішнім виглядом та гігієною, судом не встановлено, тому відсутні виключні підстави для розлучення з дитиною.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 29 ЦК України, ст.ст. 7, 19, 141, 160-161, 171 СК України, ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства», ст. ст. 4, 12, 13, 77-82, 90, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд, -
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, за участю третьої особи: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Слов'янської міської ради Донецької області про визначення місця проживання дітей - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		У відповідності до п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
		Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
		Повний текст рішення складено 12 березня 2019 року.
		Суддя Слов'янського 
		міськрайонного суду                         Г.Л. Неминущій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...