Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 672/1790/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 18.03.2019. Зареєстровано: 18.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2019.
Дата набрання законної сили: 17.12.2019
Результат оскарження 24.03.2021 Касаційний цивільний суд Верховного Суду: залишено судове рішення суду першої інстанції без змін
Номер судового провадження: 2/672/176/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                               Справа №672/1790/18 
		Провадження №2/672/176/19 
		 
		                                               РІШЕННЯ                        
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       12 березня 2019 р.                                                                        м. Городок
		       Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: судді Шинкоренка С.В., за участю секретаря Терещук Н.А., прокурора Манилюка М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городка цивільну справу №672/1790/18 за позовом Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1
		       про скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки,
		ВСТАНОВИВ:
		Прокурор Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області звернувся в суд з позовом в інтересах держави до відповідача, про скасування державної реєстрації права власності земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 площею 8 га та витребування земельної ділянки загальною площею 2 га (кадастровий номер до об'єднання НОМЕР_3), що розташована за межами населених пунктів Великокарабчиївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області.
		В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити, а саме: скасувати в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис №24839890 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована за межами населених пунктів Великокарабчиївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області. Також просить витребувати у ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Великокарабчиївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області, в межах та конфігурації, визначених у наказі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 12.04.2017 року №22-6246. 
		В підтвердження своїх позовних вимог прокурор пояснив, що ОСОБА_1 придбала спірну земельну ділянку у ОСОБА_2, який в свою чергу не мав законного права на отримання спірної земельної ділянки, оскільки він вже раніше таким правом скористався і отримував у власність земельну ділянку такого ж виду в межах норм безоплатної приватизації площею 2 га на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, що мало місце 22.09.2016 р. В подальшому відповідач провела об'єднання спірної земельної ділянки в масив з трьома іншими земельними ділянками.
		Представник позивача - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Понедзялок Т.В. в судове засідання не з'явилась, подала заяву про слухання справи за її відсутності та підтримання позиції прокурора, просить позов задовольнити.        
		       Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, однак подала на адресу суду 04.02.2019 р. відзив, в якому проти задоволення позову заперечила, пояснивши суду, що вона є добросовісним набувачем, а тому земельна ділянка не може бути у неї витребувана. Крім того, вказує, що на даний час земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_3 фізично не існує і дана обставина підтверджується інформацією, що міститься на Публічній кадастровій карті України.        
		Суд, заслухавши пояснення прокурора, оголосивши заяву представника позивача, відзив відповідача, перевіривши матеріали справи в межах наданих суду доказів, вважає що позовна заява підлягає задоволенню виходячи із такого.
		Судом об'єктивно встановлено, що рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 14.05.2018 року, яке набрало законної сили, встановлено наступні обставини (а.с.64-66).
		Так, згідно поданої заяви ОСОБА_2 19.08.2016 р. звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Великокарабчиївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області. Також, у поданій заяві ОСОБА_2 вказав, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства він не скористався.
		Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 01.11.2016 р. №22-29849-СГ надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності з місцем розташування об'єкта землеустрою: за межами населених пунктів Великокарабчиївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області (НОМЕР_3), орієнтовний розмір ділянки 2 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
		Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.04.2017 р. №22-6246-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2 га з кадастровим номером НОМЕР_3 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Великокарабчиївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області.
		Однак, судом було встановлено, що 05.07.2016 р. ОСОБА_2 вже звертався до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.
		Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.09.2016 р. №22-24954-СГ передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності з місцем розташування об'єкта землеустрою: за межами населених пунктів Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (НОМЕР_4), розмір ділянки 2 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
		Також, судом було встановлено, що ОСОБА_2 будучи власником спірної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 31.07.2017 р. відчужив її на користь ОСОБА_1
		Виходячи із встановленого, рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області було частково задоволено позовні вимоги прокурора та визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.04.2017 р. №22-6246-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 2 га з кадастровим номером НОМЕР_3 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Великокарабчиївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області. У задоволені вимоги про витребування земельної ділянки від ОСОБА_1 на той час було відмовлено з тих підстав, що такий об'єкт права власності на той час не існував, вимог про оспорювання об'єднання земельних ділянок прокурором заявлено не було.
		Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України рішення суду у цивільній справі, що набрало законної сили є підставою для звільнення від доказування тих обставин, які ним встановлені щодо певної особи.
		Як встановлено судом, ОСОБА_1 дійсно провела об'єднання раніше набутих нею земельних ділянок, зокрема і спірної земельної ділянки, утворивши єдиний масив ділянок площею 8 га. Дані обставини підтверджуються довідками №150462642 та №150462322 про інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.12.2018 р., де відображено факт об'єднання даних земельних ділянок, зокрема і спірної, в єдиний масив площею 8 га з присвоєнням кадастрового номеру земельним ділянкам НОМЕР_2 (а.с.10-22).
		Також, до матеріалів справи долучено технічну документацію із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок за заявою громадянки ОСОБА_1, розроблену ПП "Земельно-юридичний центр". З даної технічної документації вбачається, що дійсно відповідачем в один масив було об'єднано чотири земельні ділянки,зокрема і земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером НОМЕР_3, яка була придбана у ОСОБА_2 у відповідності до договору купівлі-продажу від 31.07.2017 р. (а.с.34-63).
		Ухвалою судді Городоцького районного суду Хмельницької області від 19.12.2018 року на об'єднану земельну ділянку загальною площею 8 га (кадастровий номер НОМЕР_2) було накладено арешт на підставі заяви прокурора Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області, про забезпечення позову (а.с.67).
		 
		Вирішуючи позовну вимогу щодо скасування в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису №24839890 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку (об'єднану) загальною площею 8 га (кадастровий номер НОМЕР_2), суд приходить до висновку про її обгрунтованість виходячи із такого.
		Враховуючи те, що правова підстава виникнення у ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером НОМЕР_3 є недійсною (оскільки судом визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.04.2017 р. №22-6246-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки), то він не є особою, яка в розумінні ч. 1 ст. 317 ЦК України уповноважена виступати продавцем земельної ділянки, адже визнаний недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.04.2017 р. №22-6246-СГ втрачає свою силу з моменту його прийняття через свою незаконність.
		Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
		Згідно ч. 1,2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підп. "а" п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
		Відповідно до ч. 47, 52 «Порядку ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26.10.2011 №1141, для внесення змін до записів Державного реєстру прав, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, записів про скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав обов'язково зазначається індексний номер рішення. У разі коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації прав, у результаті якої закрито розділ Державного реєстру прав та реєстраційну справу, в Державному реєстрі прав проставляється відмітка про скасування державної реєстрації прав і відкривається закритий розділ Державного реєстру прав та відповідна реєстраційна справа.
		Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_1 об'єднала спірну земельну ділянку (кадастровий НОМЕР_3), яку ОСОБА_2 не мав права отримувати та відчужувати, тому витребувати її площею, в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.04.2017 №22-6246-СГ у власність ОСОБА_2 та, знаходиться за межами населених пунктів Великокарабчиївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області у добросовісного набувача ОСОБА_1 на користь держави можливо лише шляхом скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об'єднану земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2.
		Відповідно до п.135 Постанови КМ України від 17.10.2012 № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку в разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.
		У разі коли відомості вносяться до Державного земельного кадастру про земельну ділянку (в разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж), на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, такі відомості вносяться до відповідної Поземельної книги після її відкриття відповідно до пунктів 49 - 54 цього Порядку.
		Спеціальний Закон, який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, є Закон України «Про Державний земельний кадастр».
		Відповідно до ст. 1 Закону державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
		Ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст. 6 Закону).
		За нормами ст. 9 Закону внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється (ч. 7 ст. 9 Закону).
		Відповідно до ч. 6 ст.16 Закону кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
		Аналогічні підстави для скасування державної реєстрації земельних ділянок містить пункт 114 Поряду ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.
		Об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага (ст.177 ЦК України). 
		Згідно ч.1 ст.181 ЦПК України, до нерухомий речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
		Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч.1 ст.182 ЦК України).
		Отже, захист цивільних прав може мати місце лише стосовно реально існуючого майна (яке можливо ідентифікувати) чи майнових прав.
		  У відповідності до положень ст.16 ЗУ "Про Державний земельний кадастр":Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Структура кадастрових номерів земельної ділянки визначається Кабінетом Міністрів України.
		Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.
		Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.
		Отже, суд приходить до висновку, що способом ідентифікації спірної земельної ділянки в межах та координатах, які вона мала до об'єднання, що є запорукою можливості реального виконання майбутнього судового рішення, є присвоєння їй відповідного кадастрового номеру, що можливо зробити лише після скасування державної реєстрації прав на об'єднану земельну ділянку та її поділ.
		За таких обставин, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
		 
		Вирішуючи позовну вимогу щодо витребування у ОСОБА_1 на користь держави земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер до об'єднання земельних ділянок НОМЕР_3), суд приходить до висновку про її обгрунтованість виходячи із такого.
		Згідно з ст.ст. 13-14 Конституції України, земля, її надра атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської ) економічної зони з об'єктами права власності Українського народу. Від Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним багатством, що перебуває під охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою включно відповідно до закону.
		Чинним законодавством України визначено способи захисту порушеного права власності на землю.
		Так, за змістом ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
		Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
		Згідно зі ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		Право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна, відтак право держави на спірну земельну ділянку підлягає захисту шляхом пред'явлення віндикаційного позову.
		Водночас на наявність прав власника на майно не впливає і та обставина, що воно було предметом угоди щодо відчуження, укладеної іншими способами, оскільки дійсний власник не був стороною такої угоди.
		При цьому ст. 346 ЦПК України не передбачено підстав припинення права власності дійсного власника у зв'язку із передачею земельної ділянки, реєстрацію права власності на неї за іншими особами, у тому числі після її продажу, що відбулося без участі та поза волею дійсного власника.
		У таких випадках чинність таких правочинів, державної реєстрації прав на його майно за іншими способами чи наявність у них правовстановлюючих документів не є перешкодою для витребування власником свого майна від добросовісного набувача на підставі ст. 388 ЦК України, що є належним способом захисту.
		Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, яка викладена у постановах від 21.02.2018 року у справі №363/2936/15-ц, від 12.06.2018 року у справі №916/3727/15, від 09.07.2018 року у справі №910/3513/17.
		При цьому для застосування віндикації не має самостійного правового значення наявність «ланцюжка» правочинів, за яким річ послідовно передавалася від однієї особи до іншої, що в кінцевому результаті призвело до перебування речі у володінні набувача. Визнання недійсними всіх правочинів щодо відчуження речі не вимагається.
		Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України у постановах від 05.10.2016 року у справі 916/2129/15 та від 17.12.2014 року у справі №6-140цс.
		 
		Щодо підставності представництва інтересів держави прокурором в даному випадку, суд вважає його належним та обґрунтованим і виходить із такого.
		Аналіз положень ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
		- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
		- у разі відсутності такого органу.
		Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.
		У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
		"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
		"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.
		"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
		Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
		При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
		Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18, від 05.12.2018 у справі № 923/129/17.
		В данному випадку, незважаючи на існування рішення Городоцького районного суду Хмельницької обалсті від 14.05.2018 р. про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.04.2017 р. №22-6246-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність", даний державний орган не вчиняв жодних дій протягом тривалого проміжку часу щодо витребування незаконно відчуженої земельної ділянки. Більш того, в ході розгляду цивільної справи, представник останнього, як відповідача, займав позицію про безпідставність позову прокурора та відсутність порушень при переданні у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, що саме по собі вже свідчить про незаінтересованість даного державного органу у поверненні в державну власність незаконно відчуженої земельної ділянки. 
		Крім того, в порядку визначеному ч.1 ст.141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь органу представництва підлягає сплачений та документально підтверджений судовий збір.
		Керуючись ст.ст. 264-265 ЦПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		Позов задовольнити.
		Скасувати в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис №24839890 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку (об'єднану) загальною площею 8 га (кадастровий номер НОМЕР_2), що розташована за межами населених пунктів Великокарабчиївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області.
		Витребувати у ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер НОМЕР_3), що розташована за межами населених пунктів Великокарабчиївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області, в межах та конфігурації, визначених у наказі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 12.04.2017 року №22-6246. 
		Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь прокуратури Хмельницької області в сумі 3524 грн. 00 коп.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження. якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через місцевий суд, який ухвалив рішення.
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		       Орган, що звертається до суду з метою представництва інтересів позивача: Городоцька місцева прокуратура Хмельницької області, інд.32000, вул. Грушевського 80 м. Городок, Хмельницької області.        
		Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 39767479 інд.29016, вул. Інститутська 4/1 м. Хмельницький.
		Відповідач: ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_1.
		Повний текст рішення суду виготовлено 18.03.2019 р.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...