Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/2707/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 18.03.2019. Зареєстровано: 19.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2019.
Дата набрання законної сили: 30.07.2019
Номер судового провадження: 3192/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		 
		 
		РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м   У к р а ї н и
		 
		14 березня 2019 року м. Рівне              №460/2707/18
		Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХ-ПРОМ» до Головного управління ДФС у Рівненській області та Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу та визнання протиправними дій щодо затвердження коригування плану-графіка проведення перевірок.
		 
		В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХ-ПРОМ» (далі іменується - позивач) до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі іменується - відповідач 1) та Державної фіскальної служби України (далі іменується - відповідач 2), в якому позивач просив суд визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо затвердження коригування Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків у жовтні 2018 року в частині включення до нього Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХ-ПРОМ» код ЄДРПОУ 37433589; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Рівненській області від 12.10.2018 №2526 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХ-ПРОМ» код ЄДРПОУ 37433589».
		Заяви по суті справи. 
		Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачами порушено порядок включення позивача у коригування Плану-графіка проведення планових перевірок на 2018 рік (жовтень 2018 року). Відповідачами жодним чином не обґрунтовано правових підстав для включення позивача до Плану-графіка, я відбулося у жовтні 2018 року з порушенням норм Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524 «Про затвердження Порядку формування Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків». Відтак, оскаржуваний наказ про проведення перевірки суперечить нормам чинного законодавства та підлягає скасуванню. 
		У відзиві на позовну заяву відповідач 1 вказав, що оскаржуваний наказ про проведення перевірки є правомірним, оскільки винесений на підставі затвердженого Плану-графіка проведення планових перевірок платників податків на 2018 рік шляхом його коригування у жовтні 2018 року. Відповідач 1 зазначає, що позивач мав високий та середній ступені ризику, що слугувало критерієм для його відбору для проведення перевірки. Відповідач 1 просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимоги повністю.
		У відзиві на позовну заяву відповідач 2 вказав, що у даному випадку відбулося Оновлення Плану-графіка проведення планових перевірок платників податків на 2018 рік шляхом його коригування у жовтні 2018 року. Коригування Плану-графіка відбулося з дотриманням норм Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524 «Про затвердження Порядку формування Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків», оскільки позивач мав відповідні ризики, а відтак мав бути включений до Плану-графіка. 
		Відповідь на відзив містить посилання на те, що відповідачі протиправно включили позивача до Плану-графіка на 2018 рік шляхом його коригування у жовтні 2018 року, оскільки проект коригування Плану-графіка проведення документальних перевірок платників податків на жовтень 2018 року, направлявся Департаменту аудиту ДФС України, після формування, затвердження в.о. Голови ДФС України та розміщення на сайті ДФС коригування плану - графіка проведення документальних планових перевірок платників податків у жовтні 2018 року, що відбулося 10 жовтня 2018 року, про що свідчить лист ДФС України №31492/7/99-99-14-03-01-17 «Про затвердження коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків у жовтні 2018 року» від 10.10.2018, що не відповідає Порядку №524, який передбачає попереднє надсилання Департаменту аудиту ДФС України проектів коригування планів - графіків сформованих територіальними органами ДФС. Надсилання проектів коригування планів графіків проведення документальних планових перевірок з відповідними додатками та обґрунтуванням підстав включення, після їх затвердження ДФС України, суперечить нормам законодавства. 
		Ухвалою суду від 26.10.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.
		Ухвалою суду від 04.12.2018 заяву про зміну предмета позову прийнято судом та залучено до участі у справі в якості другого відповідача Державну фіскальну службу України
		Ухвалою суду від 11.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Учасники справи подали до суду заяви про розгляд справи за відсутності їх уповноважених представників.
		Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження, оскільки потреба заслухати свідка чи експерта відсутня. 
		За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу. 
		Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд 
		В С Т А Н О В И В:
		Начальником  Головного управління ДФС у Рівненській області винесено наказ від 12.10.2018 №2526 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БУДТЕХ-ПРОМ», код 37433589», відповідно до якого постановлено провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ «БУДТЕХ-ПРОМ» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 тривалістю 20 робочих днів з 23.10.2018 (далі іменується - Наказ №2526) (а.с. 14).
		Зі змісту Наказу №2526 вбачається, що останній прийнято згідно з Планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, шляхом коригування у жовтні 2018 року.
		Не погоджуючись з коригуванням Плану-графіка на 2018 рік (жовтень 2018 року) та Наказом №2526, позивач звернувся до суду з позовом. 
		Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне. 
		Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (далі іменується - ПК України), контролюючі орган мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
		За правилами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
		Порядок проведення документальних планових перевірок, врегульовано статтею 77 ПК України.
		Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок (пункт 77.1. статті 77 ПК України).
		План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
		Відповідно до пункту 77.2. статті 77 ПК України, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
		Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
		Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.
		За приписами пункту 77.3. статті 77 ПК України, забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.
		Відповідно до пункту 77.4. статті 77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
		Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
		Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що підставою для прийняття наказу про проведення планової перевірки платника податків є включення такого платника податків до Плану-графіка.
		Наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524 затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 р. за №751/27196) (далі іменується - Порядок №524).
		Пунктом 1 Розділу I «Загальні положення» Порядку №524 встановлено, що цей Порядок розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - план-графік).
		Річний план-графік для документальних планових перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, складається відповідно до вимог статті 77 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
		План-графік документальних планових перевірок щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, складається з квартальних планів-графіків відповідно до вимог статті 346 Митного кодексу України.
		План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування.
		Судом встановлено, та не заперечується учасниками справи, що Державною фіскальною службою України у грудні 2017 року оприлюднено на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади План-графік проведення планових перевірок платників податків на 2018 рік. Проте, ТОВ «БУДТЕХ-ПРОМ» не було включено до Плану-графіка планових перевірок платників податків у грудні 2017 року. 
		При чому, територіальний фіскальний орган вказує, що позивача включено у План-графік проведення планових перевірок платників податків на 2018 рік за результатами проведення процедури коригування Плану-графіка. 
		Судом встановлено, що ТОВ «БУДТЕХ-ПРОМ» включено до Плану-графіка проведення планових перевірок платників податків на 2018 рік шляхом його коригування 10.10.2018 (жовтень 2018 року). При чому, опублікування коригувань Плану-графіка відбулося 10.10.2018, а Наказ №2526 про проведення перевірки прийнято вже 12.10.2018 (а.с. 27). 
		Відповідно до пункту 2 Розділу I «Загальні положення» Порядку №524, формування (коригування) планів-графіків територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - територіальні органи ДФС) здійснюється у порядку, встановленому у розділах ІІІ-V цього Порядку.
		Формування (коригування) планів-графіків здійснюється засобами інформаційно-телекомунікаційних систем Державної фіскальної служби України (далі - ДФС).
		Відповідно до абзацу другого пункту 3 Розділу I «Загальні положення» Порядку №524, проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року, починаючи з другого місяця поточного року, засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.
		Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.
		Відповідач 1 вказує, що ним надіслано 02.10.2018 до ДФС проект коригування Плану-графіка (зміни на 10 місяць) щодо включення до Плану-графіка проведення планових перевірок платників податків на 2018 рік ТОВ «БУДТЕХ-ПРОМ» (а.с. 103)
		В матеріалах справи міститься копія листа ДФС від 10.10.2018 №2897/8/17-00, адресованого, зокрема, Головним управлінням ДФС в областях, «Про затвердження коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків у жовтні 2018 року», де вказано, що Департамент аудиту ДФС України повідомляє про затвердження коригування Плану-графіка проведення планових перевірок на 2018 рік в.о. Голови ДФС О.С. Власовим 10.10.2018 (а.с. 56).
		За правилами абзацу 4 пункту 3 Розділу I «Загальні положення» Порядку №524, після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи «Управління документами» плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).
		З аналізу наведеної норми вбачається, що територіальні органи фіскальної служби формують «проекти» коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року; засобами інформаційно-телекомунікаційних систем Державної фіскальної служби України територіальні органи подають такі «проекти» на узгодження; після остаточного узгодження «проектів» планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи «Управління документами» плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).
		З матеріалів справи вбачається, що «проект» коригування Плану-графіка проведення перевірок платників податків на 2018 рік (щодо включення, зокрема, позивача) узгоджений 10.10.2018. 
		Разом з тим, в матеріалах справи міститься лист Головного управління ДФС у Рівненській області від 11.10.2018 №4819/8/17-00-14-05-05, відповідно до якого відповідач 1 на виконання Наказу від 02.06.2016 №524 направив «проект» коригування Плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на 2018 рік, яке пропонувалося провести у жовтні 2018 року, на адресу ДФС України (Департамент аудиту) (а.с. 57).
		При чому, додатками до такого листа були: Проект Коригування плану-графіка документальних перевірок на 2018 рік, тип коригування: включення до плану-графіка; та Проект коригування плану-графіка документальних перевірок на 2018 рік, тип коригування: виключення з плану-графіка.
		Тобто, відповідачем 1 не дотримано вимог законодавства щодо належного надіслання «проекту» коригування Плану-графіка проведення планових перевірок платників податків на 2018 рік та щодо належного надіслання «остаточно узгодженого» коригування Плану-графіка проведення планових перевірок платників податків на 2018 рік. 
		З даного приводу суд зазначає, що після остаточного узгодження «проекту» коригування Плану-графіка територіальний фіскальний орган зобов'язаний надіслати до ДФС України  «Коригування Плану-графіка», а не «проект», що було здійснено 11.10.2018. 
		Тобто, проект коригування Плану-графіка проведення документальних перевірок платників податків на жовтень 2018 року, направлявся Департаменту аудиту ДФС України, після формування, затвердження в.о. Голови ДФС України та розміщення на сайті ДФС коригування плану - графіка проведення документальних планових перевірок платників податків у жовтні 2018 року, що відбулося 10 жовтня 2018 року, про що свідчить лист ДФС України №31492/7/99-99-14-03-01-17 «Про затвердження коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків у жовтні 2018 року» від 10.10.2018 року, що не відповідає Порядку №524, який передбачає попереднє надсилання Департаменту аудиту ДФС України проектів коригування планів - графіків сформованих територіальними органами ДФС. Надсилання проектів коригування планів графіків проведення документальних планових перевірок з відповідними додатками та обґрунтуванням підстав включення, після їх затвердження ДФС України, суперечить нормам законодавства. 
		Наведене свідчить про порушення відповідачами порядку проведення документальних планових перевірок платників податків, передбаченого ПК України та Порядком №524.
		Щодо правових підстав для включення позивача у «проект» коригування Плану-графіка проведення планових перевірок платників податків на 2018 рік, суд зазначає наступне. 
		Розділом III Порядку №524 передбачено наступне:
		1. До розділів І, ІІ плану-графіка включаються платники податків реального сектору економіки, які провадять фінансово-господарську діяльність, сплачують податки та взяті на облік в контролюючих органах як платники податків за основним місцем обліку, або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або які знаходяться у стані зміни свого місцезнаходження.
		2. Формування переліку платників податків до розділів І, ІІ плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. При коригуванні плану-графіка враховуються показники за останній податковий (звітний) період.
		При формуванні плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік.
		3. До плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.
		Пунктом 5 розділу 3 Порядку 524 визначено наступні Критерії відбору платників податків - юридичних осіб:
		1) високого ступеня ризику: рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування; рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн грн. або перевищує 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн.; наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн.; наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн.; здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів - засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, за непрямими поставками у сумі операцій понад 5 млн грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн.; наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків: які мають ознаки фіктивності або стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов'язані з фіктивним підприємництвом; реєстрацію яких скасовано у судовому порядку; стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових (звітних) періодів; які знаходяться в розшуку; які визнані банкрутами; стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов'язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; щодо яких порушено кримінальні справи, які пов'язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; здійснення виплати доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі тощо) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах; інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності; декларування обсягу нарахованих/виплачених доходів нерезидента, з яких не утримано суми податку, за винятком дивідендів, понад 10 млн грн.; декларування від'ємного значення фінансового результату від операційної діяльності; наявність у органів ДФС оригіналів розрахункових документів, що не передані до органів ДФС дротовими або бездротовими каналами зв'язку у вигляді електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані; наявність інформації про ухилення від оподаткування, отриманої із зовнішніх джерел; здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків; здійснення операцій з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) нижче собівартості; різниця між собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 10 відсотків собівартості реалізованої продукції; декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій; зростання удвічі та більше кредиторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) протягом двох попередніх (звітних) років при зростанні запасів; сума інших операційних витрат, витрат на збут та адміністративних витрат перевищує собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні витрати перевищують суму матеріальних затрат та витрат на оплату праці;
		2) середнього ступеня ризику: декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік; здійснення експортних операцій щодо товарів, нетипових для основного виду діяльності підприємства (нетиповий експорт), у сумі понад 5 млн грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн.; декларування залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 1 млн грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн. за останній звітний (податковий) період; відхилення між значеннями фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, задекларованого у податковій звітності, та фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), задекларованого у фінансовій звітності, понад 10 відсотків; нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 (далі - Довідник ознак доходів), 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску; зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди більше ніж на 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному; порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів; наявність інформації щодо здійснення платником податків операцій з купівлі-продажу та інших способів відчуження цінних паперів, емітенти яких за рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку включені до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності; наявність відносин із платниками податків, які обрали спрощену систему оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства, у сумі операцій понад 5 млн грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн.; наявність інформації про встановлення порушень порядку погашення векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового та біоетанолу, легких та важких дистилятів; різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), та різниці, які зменшують фінансовий результат, у сумі становлять понад 30 відсотків різниць, на які збільшується фінансовий результат; невідповідність суми сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів розрахунковій сумі цього податку із суми загального продажу таких товарів, проведеної через реєстратори розрахункових операцій; здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 20 до 30 відсотків; нарахування та виплата доходів за ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі), визначеною Довідником ознак доходів, у сумі понад 5 відсотків загального обсягу доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку; наявність інформації про об'єкти оподаткування у платника податків, який не сплачує плату за землю або сплачує її в неповному обсязі, а також задекларував податкові зобов'язання без документів, які надають право використовувати земельні ділянки; наявність розбіжностей між обсягами задекларованих у податкових деклараціях з податку на додану вартість податкових зобов'язань або податкового кредиту з податку на додану вартість та обсягами податкових зобов'язань або податкового кредиту з податку на додану вартість за даними Єдиного реєстру податкових накладних на 5 та більше відсотків; наявність негативних рішень комісії ДФС в системі автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризику, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних протягом трьох звітних періодів; інші операційні витрати більше інших операційних доходів; наявність в Системі електронного адміністрування реалізації пального від'ємного ліміту пального; невідповідність даних звітності реєстратора розрахункових операцій та обсягів постачання, зазначених у деклараціях з податку на додану вартість;
		3) незначного ступеня ризику: проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов'язаних із плановим технічним обслуговуванням; наявність у органів ДФС інформації про відсутність торгових патентів і ліцензій у платників податків, які провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню; зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди від 10 до 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному; здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 10 до 20 відсотків; декларування платником податків видів діяльності, пов'язаних з торгівлею, громадським харчуванням, наданням послуг, за відсутності зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій; наявність зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій за відсутності обсягів реалізації товарів (послуг) через такий реєстратор розрахункових операцій; суми за повернення товарів становлять понад 5 відсотків суми загального продажу, проведеної через реєстратори розрахункових операцій.
		З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік (в редакції станом на початок поточного року), ТОВ «Будтех-Пром» відсутнє у переліку юридичних осіб, перевірка яких планується.
		ТОВ «Будтех-Пром» включено до вищевказаного Плану-графіка з урахуванням коригування лише у жовтні 2018 року і одразу 12 жовтня 2018 року, видано наказ про проведення перевірки, що є порушенням  вимог Порядку №524 та норм Податкового кодексу України.
		Пунктом 4 розділу III Порядку №524 передбачено, що структурні підрозділи ДФС надають Департаменту аудиту ДФС до 10 листопада року, що передує року, в якому будуть проводитися документальні планові перевірки, аргументовані пропозиції для врахування при формуванні плану-графіка перевірок ризикових платників податків, які належать до кластерних об'єднань платників податків, та їх контрагентів з обґрунтуванням необхідності включення. Пропозиції структурних підрозділів ДФС направляються Департаментом аудиту ДФС до територіальних органів ДФС для використання при формуванні плану-графіка. На рівні територіальних органів ДФС за даними інформаційних ресурсів ДФС та з інших джерел з урахуванням вимог пункту 2 цього розділу проводиться додатковий аналіз платників податків, які відібрані за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС та за пропозиціями структурних підрозділів ДФС, щодо їх належності до реального сектору економіки, а також визначаються ризикові контрагенти, у тому числі ті, які знаходяться на обліку в інших територіальних органах ДФС.
		З аналізу вказаних правових норм вбачається, що План-графік проведення перевірок на відповідний квартал має формується у визначені терміни та включати платників податків, які мають найбільші критерії ризику визначені у відповідності до вищевказаного Порядку, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС.
		Суд зазначає, що відповідачами не надано суду інформації та документів (належних та допустимих доказів) на підтвердження обставин щодо підстав включення позивача до Плану-графіка на 2018 рік шляхом коригування. 
		З наданої у відповідь на адвокатський запит від 26.10.2018, інформаційно-аналітичної довідки (без дати та номера) не вбачається за який період проаналізовано діяльність підприємства та яким чином вираховувався ступінь ризику. Ненадання вказаної інформації та документів свідчить про недотримання умов та порядку прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, що в свою чергу не може бути належною підставою для прийняття  оскаржуваного наказу. 
		Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного суду від 23.01.2018 року по справі №813/1946/17 (провадження №К/9901/1709/17).
		Суд звертає увагу на те, що законотворцем запроваджено ризикоорієнтований підхід до планування перевірок платників податків, з урахуванням особливостей критеріїв суб'єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, періодичності проведення планових заходів та переліку питань для їх здійснення. Тобто, платник податків включається до Плану-графіку проведення перевірок залежно від ступеня ризику в діяльності такого платника податків.
		Однак, враховуючи вищезазначені норми права та встановлені обставини справи, зокрема, що контролюючий орган не надав суду інформації з приводу процедури та підстав включення позивача до Плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, суд дійшов висновку, що відповідачами не дотримано умов та порядку прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, що в свою чергу не може бути належною підставою для прийняття оскаржуваного наказу.
		Суд також вказує на наявність суперечностей у наданих відповідачами документах (доказах) та заявах по суті справи. Так, у відзиві на позовну заяву відповідач 1 вказав про наявність у платника податків високого та середнього ступенів ризику, що, на якого думку, слугувало підставою для включення позивача у коригування Плану-графіка на 2018 рік. Натомість, до відзиву на позовну заяву відповідач 2  надав суду витяг з таблиці платників податків по Проекту коригування Плану-графіка на 2018 рік, де в графі «Причина включення до плану-графіка» зазначено: наявність оперативної інформації про ухилення від оподаткування службова записка від 01.10.2018 щодо проведення аналізу по завданню ДФС України від 01.10.2018 та включенню до плану-графіка шляхом коригування. 
		Аналізуючи вищевказані норми податкового законодавства, слідує висновок, що відповідачами не доведено правомірності підстав для включення ТОВ «Будтех-Пром» до Плану-графіку проведення документальних планових перевірок на 2018 рік шляхом його коригування. Прийняття в подальшому на основі таких змін оскаржуваного наказу, було здійснено суб'єктом владних повноважень всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано та без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для його винесення.  
		Відтак Наказ №2526 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки  ТОВ «Будтех-Пром» код ЄДРПОУ 37433589 від 12.10.2018 є протиправним та підлягає скасуванню.
		З огляду на викладене, в даній справі також підлягає застосуванню Рішення Конституційного Суду України 27 лютого 2018 року № 1-р/2018 Справа №1-6/2018, яким сформовано правову позицію щодо верховенства права: «Основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність.
		Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов'язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).
		У Доповіді «Верховенство права», яка схвалена Європейською Комісією «За демократію через право» (Венеціанською Комісією) на 86-му пленарному засіданні (25-26 березня 2011 року), наголошено, що принцип правової визначеності є ключовим у питанні довіри до судової системи і верховенства права; держава зобов'язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію (пункт 44); правова визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин (пункт 46); парламентові не може бути дозволено зневажати основоположні права людини внаслідок ухвалення нечітких законів (пункт 47); правова визначеність означає також, що необхідно у цілому дотримуватися зобов'язань або обіцянок, які взяла на себе держава перед людьми (поняття «законних очікувань») (пункт 48).
		Конституційний Суд України вважає, що принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини».
		Вказане також узгоджується і з сталою практикою ЄСПЛ, яка знайшла своє відображення у справі «Звежинський проти Польщі»: «Суд підкреслює, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (п.73)».
		Згідно статті  19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до підпункту 21.1.3 пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень.
		Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. 
		За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Відтак, сплачена сума судового збору у розмірі 3524 грн. 00 коп., відповідно до платіжних доручень від 25.10.2018 №5390 та від 25.10.2018 №5389, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи, підлягає стягненню на корить позивача. 
		Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		В И Р І Ш И В :
		Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХ-ПРОМ» (35700, Рівненська область, місто Здолбунів, вулиця Шкільна, 30 А; код ЄДРПОУ 37433589) до Головного управління ДФС у Рівненській області (33028, місто Рівне, вулиця Відінська, 12; код ЄДРПОУ 39394217) та Державної фіскальної служби України (04655, місто Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування наказу та визнання протиправними дій щодо затвердження коригування плану-графіка проведення перевірок - задовольнити. 
		Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо затвердження коригування Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків у жовтні 2018 року в частині включення до нього Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХ-ПРОМ» код 37433589.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Рівненській області від 12 жовтня 2018 року №2526 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БУДТЕХ-ПРОМ», код ЄДРПОУ 37433589».
		Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХ-ПРОМ» (код ЄДРПОУ 37433589) суму судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 (нуль) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197).
		Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХ-ПРОМ» (код ЄДРПОУ 37433589) суму судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 (нуль) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39394217).
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.  
		 
		Повний текст рішення складений 14 березня 2019 року.
		 
		Суддя                                                                                  Недашківська К.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...