Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 9901/958/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України; оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради юстиції.
Надіслано для оприлюднення: 18.03.2019. Зареєстровано: 19.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2019.
Дата набрання законної сили: 05.09.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		11 березня 2019 року 
		Київ
		справа №9901/958/18
		адміністративне провадження №П/9901/958/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		Головуючого          - Шипуліної Т.М.
		суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., 
		за участю: секретаря Жидецької В.В., 
		позивача ОСОБА_1,
		представника відповідача Русакової І.Г.
		розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу П/9901/958/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,
		В С Т А Н О В И В:
		І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ДОВОДІВ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА
		ОСОБА_1 10.12.2018 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення від 13.11.2018 №3457/0/15-18 «Про тимчасове відсторонення судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку із притягненням до кримінальної відповідальності».
		Підставою для скасування оскаржуваного акта індивідуальної дії позивач визначив пункт 3 частини першої статті 65 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII, а саме - відсутність у рішенні посилання на визначені законом підстави його ухвалення та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.
		Мотивуючи свою позицію щодо протиправності оскарженого акту індивідуальної дії та наявності підстав для задоволення заявленого позову, ОСОБА_1 у позовній заяві, відповіді на відзив та під час надання пояснень у судовому засіданні вказував на такі аргументи:
		оскаржене рішення Вищої ради правосуддя є передчасним, оскільки передбачені частиною першою статті 64 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII підстави для його прийняття, а саме - наявність судової стадії кримінального провадження, станом на 13.11.2018 не настали. Так, у розумінні пункту 24 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України проміжок часу з моменту направлення в суд обвинувального акту за наслідками досудового розслідування у кримінальній справі і до підготовчого засідання у суді не є судовим  провадженням;
		клопотання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від 08.11.2018 №9443/0/8-18 про тимчасове відсторонення судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження є таким, що подано повторно, оскільки містить посилання на ті ж самі правові підстави і фактичні обставини, які викладалися у попередньому клопотанні заступника Генерального прокурора від 21.06.2018 №5378/0/8-18 стосовно тимчасового відсторонення ОСОБА_1 від здійснення правосуддя;
		висновки Вищої ради правосуддя щодо наявності ризику завдання шкоди авторитету судової влади у випадку продовження здійснення правосуддя суддею Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ґрунтуються на припущеннях без надання власної об'єктивної оцінки правомірності та обґрунтованості такого доводу заступника прокурора, а також дослідження ймовірності настання негативних наслідків;
		висновки Вищої ради правосуддя про те, що здійснення правосуддя суддею ОСОБА_1 за наявності факту кримінального провадження за обвинуваченням його у вчиненні корупційного злочину не узгоджується з морально-етичними принципами Кодексу суддівської етики, мають декларативний характер. Так, позивач наголошує на тому, що під час виконання своїх повноважень щодо здійснення правосуддя у період з 27.08.2018 по 12.11.2018 відсутні відомості щодо подання скарг на дії судді ОСОБА_1 або задоволення відводів стосовно судді ОСОБА_1 з підстав наявності відносно нього кримінального провадження.
		Відповідач заперечував проти задоволення позову та у відзиві на позовну заяву та під час надання пояснень в судовому засіданні зазначав такі мотиви:
		зміст положень пункту 24 частини першої статті 3 та пункту 3 частини другої, частини третьої статті 283 Кримінального процесуального кодексу України дає підстави для висновку про те, що законодавством чітко визначено - судова стадія у кримінальному провадженні розпочинається після закінчення досудового розслідування у зв'язку з передачею обвинувального акту до суду;
		клопотання заступника Генерального прокурора від 21.06.2018 №5378/0/8-18 та від 08.11.2018 №9443/0/8-18 стосовно ініціювання тимчасового відсторонення судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від здійснення правосуддя здійснені на різних стадіях кримінального провадження, а тому підстави вважати ідентичними їх змістові складові відсутні;
		при прийнятті оскарженого рішення Вищою радою правосуддя враховано ризики настання наслідків підриву авторитету судової влади. Так, здійснення правосуддя суддею, щодо якого наявне кримінальне провадження за обвинуваченням у вчиненні корупційного злочину, не свідчить про неухильне дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду;
		оскаржуване рішення прийнято повноважним складом Вищої ради правосуддя та підписано всіма членами, які брали участь у його ухваленні, при цьому обґрунтована оцінка усім обставинам, які мали значення та стали підставою для прийняття зазначеного акта індивідуальної дії у повному обсязі у ньому відображена. 
		ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 
		Ухвалою від 13.12.2018 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. відкрив провадження у справі №П/9901/958/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 04.02.2019 о 16.00 год. 
		Від Вищої ради правосуддя 03.01.2019 до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином завірені копії матеріалів про тимчасове відсторонення судді.
		Від Вищої ради правосуддя 24.01.2019 судом отримано відзив на позовну заяву.
		Від ОСОБА_1 29.01.2018 до суду надійшла відповідь на відзив.
		Судове засідання 04.02.2019 не відбулося, у зв'язку з відсутністю складу колегії судів, визначеної для розгляду цієї справи. Наступне судове засідання призначено на 11.03.2019 о 15.00 год.
		Під час відкритого судового засідання 11.03.2019 за участю представників сторін судом за наслідками розгляду справи після виходу суду з нарадчої кімнати проголошено скорочене судове рішення про відмову у задоволенні позову.
		IІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
		Указом Президента України від 15.02.2007 № 113/2007 ОСОБА_1 призначено строком на п'ять років суддею Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.
		Указом Президента України від 01.11.2007 ОСОБА_1 переведено на посаду судді Голосіївського районного суду міста Києва.
		Постановою Верховної Ради України від 23.02.2012 № 4455-VI ОСОБА_1 обрано безстроково на посаду судді Голосіївського районного суду міста Києва.
		05.03.2018 Національним антикорупційним бюро України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження за №42018000000000500 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.
		Старшим детективом Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Гейком О.В. 23.04.2018 затримано суддю Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 відповідно до статтей 208, 482 Кримінального процесуального кодексу України. Під час невідкладного особистого обшуку у судді ОСОБА_1 виявлено та вилучено пістолет моделі «Glock-43» НОМЕР_1 (придатна до стрільби короткоствольна нарізна вогнепальна зброя, калібр 9х19 мм), відокремлений магазин з 6 патронами (боєприпаси до нарізної вогнепальної зброї, калібр 9х19 мм).
		Заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 24.04.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди).
		Рішенням Вищої ради правосуддя від 25.04.2018 надано згоду на утримання судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 під вартою.
		Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25.04.2018 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів; визначено заставу в сумі 120000 грн. із покладенням, у разі внесення застави, обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.
		Рішенням Вищої ради правосуддя від 02.05.2018 суддю Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 тимчасово - до 24.06.2018 відсторонено від здійснення правосуддя.
		Підставою тимчасового відсторонення судді ОСОБА_1 від здійснення правосуддя стало повідомлення цьому судді про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, що може поставити під сумнів його безсторонність при здійсненні правосуддя та, з огляду на міжнародні принципи і стандарти поведінки судді та норми національного законодавства, зашкодити авторитету судової влади та довірі суспільства до неї.
		04.05.2018 Національним антикорупційним бюро України зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальне провадження № 52018000000000425 за фактом зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України. Таке кримінальне провадження 04.05.2018 об'єднано з кримінальним провадженням № 42018000000000500 від 05.03.2018.
		15.06.2018 до Вищої ради правосуддя надійшло клопотання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку тимчасового відсторонення судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності строком на два місяці.
		Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від 18.06.2018 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000500 до чотирьох місяців, тобто до 24.08.2018. 
		Рішенням Вищої ради правосуддя від 20.06.2018 № 1943/0/15-18 повернуто клопотання заступника Генерального прокурора про продовження строку тимчасового відсторонення судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 від здійснення правосуддя без розгляду. 
		21.06.2018 заступник Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 повторно звернувся до Вищої ради правосуддя з клопотанням про продовження строку тимчасового відсторонення судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності строком на два місяці. 
		Мотивами такого клопотання зазначено те, що перебуваючи на посаді судді Голосіївського районного суду міста Києва і здійснюючи правосуддя, ОСОБА_1 матиме можливість знищити чи спотворити речі і документи, які можуть бути доказами вчинення кримінального правопорушення, що розслідується, впливати на свідків у кримінальному провадженні із числа працівників суду, зокрема на помічників суддів та секретарів судових засідань Голосіївського районного суду міста Києва, протиправно перешкоджаючи у такий спосіб встановленню обставин кримінального правопорушення під час досудового розслідування. Крім того, у клопотанні зазначено про слідчі та процесуальні дії, які необхідно провести для повного, всебічного та неупередженого з'ясування всіх обставин вчинення злочину. 
		Рішенням Вищої ради правосуддя від 25.06.2018 № 2018/0/15-18 клопотання Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку тимчасового відсторонення судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 задоволено частково, суддю ОСОБА_1 відсторонено від здійснення правосуддя - до 24.08.2018.
		Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 05.09.2018 у справі № 9901/706/18 адміністративний позов ОСОБА_1 щодо оскарження  рішення Вищої ради правосуддя від 25.06.2018 №     2018/0/15-18 задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано рішення Вищої ради правосуддя від 25.06.2018 № 2018/0/15-18.
		Постановою Великої Палати Верховного Суду від 17.01.2019 рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 05.09.2018 у справі №     9901/706/18 (провадження № 11-1155заі18) скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
		Заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 29.07.2018 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368, частиною першою статті 263  Кримінального кодексу України.
		Згідно з поясненнями ОСОБА_1 та матеріалами справи під час проведення досудового розслідування не сприяв проведенню слідчих дій у кримінальному провадженні, відмовлявся від підпису будь-яких процесуальних документів.
		У період з 27.08.2018 по 12.11.2018 ОСОБА_1 здійснював правосуддя на посаді судді Голосіївського районного суду м. Києва.
		10.10.2018 до Солом'янського районного суду м. Києва передано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018000000000500 стосовно судді ОСОБА_1 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368, частиною першою статті 263  Кримінального кодексу України, а також стосовно ОСОБА_10 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частинами четвертою та п'ятою статті 27, частиною третьою статті 368  Кримінального кодексу України.
		Згідно з обвинувальним актом суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1. підозрюється у:
		1)          проханні надати та в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі, вчинених службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднаних з вимаганням неправомірної вигоди (інкриміновано правопорушення, передбачене частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України); 
		За версією слідства суддя ОСОБА_1. поетапно отримав за участі ОСОБА_10 як підбурювача та пособника грошові кошти в загальній сумі 8000 доларів США від ОСОБА_11 в обмін на позитивне (на користь ОСОБА_11.) вирішення питання за наслідками розгляду справи № 752/16939/16-ц (провадження № 2/752/566/18) у провадженні судді ОСОБА_1 за позовом ОСОБА_11 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення невиплаченої заробітної плати, про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку при звільненні. Так, рішенням судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від 18.04.2018 за результатами розгляду справи №     752/16939/16-ц позов задоволено в повному обсязі.
		2)          носінні вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу (інкриміновано правопорушення, передбачене частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України).
		За версією слідства суддя ОСОБА_1. в порушення вимог частини другої статті 325 Цивільного кодексу України, Постанови Верхової ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 №622, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.10.1998 за № 637/3077, з невстановленого у ході досудового розслідування часу до 23.04.2018 (дата обшуку і вилучення) без відповідного дозволу уповноваженого органу носив вогнепальну зброю та боєприпаси.
		11.10.2018 обвинувальний акт надійшов до Соломянського районного суду м. Києва. Кримінальному провадженню присвоєно номер №1-кп/760/2022/18 (номер справи №760/26347/18). Призначене на 17.10.2018 у порядку, встановленому статтею 314 Кримінального процесуального кодексу України, підготовче засідання у вказаній справі не відбулося.
		08.11.2018 заступник Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до Вищої ради правосуддя з клопотанням №9443/0/8-18 про тимчасове відсторонення судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.
		У вказаному клопотанні вказано, що вина судді ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а обвинувальний акт направлено до суду. Прокурор також послався на те, що обставини, які стали підставою для тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя судді ОСОБА_1 продовжують існувати, а тому здійснення ним правосуддя може призвести до настання негативних наслідків. Так, доводи прокурора зводилися до наявності ризиків можливого впливу судді ОСОБА_1 на свідків, спотворення/знищення доказів (з огляду на доступ до матеріалів справ (в тому числі і справи № 752/16939/16-ц (провадження №2/752/566/18), використання професійних зв'язків з метою створення перешкод кримінальному провадженню, а також можливого вчинення ним іншого аналогічного злочину. У клопотання також зазначено, що наявність кримінального провадження за обвинуваченням судді ОСОБА_1 у вчиненні злочину здобуло винятково негативний резонанс, що не узгоджується з морально-етичними принципами Кодексу суддівської етики. 
		13.11.2018 Вища рада правосуддя прийняла рішення № 3457/0/15-18, яким тимчасово відсторонила суддю Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку із притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 263, частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, або закриття вказаного кримінального провадження. 
		В обґрунтування мотивів для прийняття вказаного рішення Вища рада правосуддя зазначила, що наявність кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів може поставити під сумнів його  безсторонність як судді при здійсненні правосуддя і зашкодити авторитету судової влади, що не узгоджується з високими стандартами поведінки судді. При цьому, доводи прокурора про наявність ризиків впливу судді ОСОБА_1 на свідків, вчинення ним інших злочинів, а також підроблення доказів у кримінальному провадженні, Вища рада правосуддя оцінила як такі, що не підтверджуються матеріалами клопотання та такими, що на цій стадії не мають правового значення.
		Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 14.02.2019 у справі №760/26347/18 (провадження №1-кп/760/2022/18) за результатами проведення підготовчого судового засідання судом не встановлено підстав для закриття провадження і повернення обвинувального акту. Справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.03.2019 о 10.00 год.
		V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
		У відповідності до пункту 41 частини другої статті 131 Кримінального процесуального кодексу України тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
		Відповідно до частин першої - третьої статті 1551 Кримінального процесуального кодексу України рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності ухвалюється Вищою радою правосуддя на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом.
		Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності подається до Вищої ради правосуддя стосовно судді, який є підозрюваним, обвинувачуваним (підсудним) на будь-якій стадії кримінального провадження.
		Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності повинно відповідати вимогам частини другої статті 155 цього Кодексу.
		Згідно з частиною другою статті 155  Кримінального процесуального кодексу України у клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; 4) посада, яку обіймає особа; 5) виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення; 6) виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; 7) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання. До клопотання також додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) документи, які підтверджують надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
		Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII суддя може бути тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя на строк не більше двох місяців у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом. Рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя ухвалюється Вищою радою правосуддя.
		Продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється в тому ж порядку на строк не більше двох місяців. Клопотання про продовження строку такого відсторонення судді від здійснення правосуддя подається Генеральним прокурором або його заступником не пізніше десяти днів до закінчення строку, на який суддю було відсторонено. Вимоги до клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності встановлюються процесуальним законом.
		Згідно з пунктом 8 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII Вища рада правосуддя ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 62 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII суддю може бути тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя за рішенням Вищої ради правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
		Згідно з частиною першою, другою статті 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою радою правосуддя на строк не більше двох місяців на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника, а стосовно судді Вищого антикорупційного суду на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора (виконувача обов'язків Генерального прокурора). На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.
		Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності подається до Вищої ради правосуддя стосовно судді, який є підозрюваним, обвинувачуваним (підсудним), на будь-якій стадії кримінального провадження.
		Відповідно до частини одинадцятої статті 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII суддя відстороняється від здійснення правосуддя з дня ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про його тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя на строк, зазначений у рішенні, який не може становити більше двох місяців. На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.
		У відповідності до частини першої статті 64 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону для тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, на строк не більше двох місяців, а в разі якщо обвинувальний акт передано до суду, - до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.
		Згідно з частиною п'ятою статті 64 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII у разі ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності суддя відстороняється від посади з дня ухвалення Вищою радою правосуддя такого рішення на строк, зазначений у рішенні, який не може становити більше двох місяців, а в разі якщо обвинувальний акт передано до суду, - до набрання законної сили рішенням суду за результатами закінчення судового провадження.
		Відповідно до частини шостої, сьомої статті 64 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII повторне звернення Генерального прокурора або його заступника із клопотанням про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності або із клопотанням про продовження строку такого відсторонення стосовно судді в межах одного кримінального провадження не допускається, крім випадків скасування попереднього рішення Вищої ради правосуддя судом.
		Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності припиняється у разі закриття кримінального провадження стосовно судді або набрання законної сили вироком суду без ухвалення Вищою радою правосуддя окремого рішення про припинення тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя.
		У відповідності до частин першої та другої статті 65 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII рішення Вищої ради правосуддя про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, продовження строку такого відсторонення може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
		1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
		2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;
		3) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.
		Оскарження рішення Вищої ради правосуддя не зупиняє його виконання.
		Відповідно до частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України:
		досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (пункт 5);
		кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (пункт 10);
		притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (пункт 14);
		судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (пункт 24).
		Згідно з пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII суддя повинен дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
		За статтею 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з'їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.
		У статтях 1, 2 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) З'їзду суддів України від 22.02.2013, передбачено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов'язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має прав використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.
		У преамбулі Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року №2006/23, йдеться про те, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.
		У пункті 22 Висновку №3 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.
		Пунктом 33 Висновку №18 (2015) Консультативної ради європейських суддів «Позиція судової влади та її відносини з іншими гілками державної влади в умовах сучасної демократії» визначено, що судді повинні поводитися доброчесно як під час виконання своїх функцій, так і в особистому житті, відповідати за свою поведінку, якщо це входить до загальноприйнятих норм.
		У пункті 20 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки вказано, що судді не можуть ефективно здійснювати правосуддя без довіри громадськості, адже вони є частиною суспільства, якому служать. Їм слід бути обізнаними щодо очікувань громадськості від судової системи та скарг на її функціонування.
		V. ОЦІНКА СУДУ
		Суд, вивчивши доводи позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними та допустимими доказами, надав таку оцінку аргументам, наведеним учасниками справи.
		За змістом приписів статтей 131, 1551 Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII застосування до судді, який є підозрюваним, обвинувачем (підсудним) на будь-якій стадії кримінального провадження, такого заходу забезпечення кримінального провадження як тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється рішенням Вищої ради правосуддя за результатами розгляду вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом. 
		Загальний максимальний строк тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності з урахуванням можливості продовження такого строку на стадії досудового розслідування становить чотири місяці, протягом яких досудове слідство має бути завершеним. Ці законодавчі гарантії недоторканності та імунітету судді мають дисциплінувати і орієнтувати сторону обвинувачення на необхідність завершення досудового розслідування щодо відстороненого судді у строки, встановлені законом для відсторонення.
		При цьому, такий ліміт строку відсторонення судді від здійснення правосуддя не поширюється на застосування вказаного заходу кримінального провадження на стадії судового провадження, для якого встановлено спеціальний строк - до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.
		Тобто, застосування тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя на стадії досудового розслідування та судового провадження в межах одного кримінального провадження не є тотожними за юридичним змістом, підставами, значимістю, метою і тривалістю застосування.
		Встановлена частиною шостою статті 64 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII заборона повторного звернення Генерального прокурора або його заступника із клопотанням про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності або із клопотанням про продовження строку такого відсторонення стосовно судді в межах одного кримінального провадження має на меті унеможливлення багаторазового звернення із такими клопотаннями за наявності однакових підстав та фактичних обставин застосування даного заходу забезпечення в кримінальному провадженні. Такий підхід законодавця спрямований на виключення ситуацій зловживання правом звернення із зазначеним клопотанням правоохоронними органами та забезпечення гарантій суддівської незалежності та недоторканності. 
		Логіко-граматичне тлумачення поняття «повторний» можна здійснювати за двома окремими ознаками, а саме: 1) якісна ознака, яка визначає, що звернення, що вже подавалось, подається знов. В цьому випадку очевидно, що звернення, яке подається повторно, повинно мати ті ж самі змістовні складові, які містились і в первинному зверненні; 2) кількісна ознака, яка визначає, що повторне звернення подається другим після першого. За такою ознакою достатньо встановлення лише послідовності подання звернень.
		Однак, частина шоста статті 64 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII не виключає можливості звернення із новим клопотанням про відсторонення судді від посади у разі наявності відповідних потреб кримінального провадження і з метою досягнення дієвості цього провадження, яке змістовно відрізняється від попереднього звернення. Цією нормою закону обмежено можливість кількісного звернення із клопотанням про відсторонення судді від посади за наявності одних і тих самих підстав.
		Таким чином, поняття «повторне звернення», яке застосовується в частині шостій статті 64 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII, використовується в розумінні подання звернення, що має ті ж самі змістовні складові. Тобто цією нормою забороняється повторне звернення із клопотанням про відсторонення судді від посади за наявності однакових підстав та фактичних обставин застосування даного заходу забезпечення в кримінальному провадженні.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2018 у справі № 9901/514/18 (провадження № 11-920заі18).
		У справі, що розглядається, судом встановлено, що до судді ОСОБА_1 вперше застосовано тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя (до 24.06.2018) у зв'язку з кримінальним провадженням за №42018000000000500 на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 02.05.2018. Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження було продовжене (до 24.08.2018) рішенням Вищої ради правосуддя від 25.06.2018 № 2018/0/15-18. 
		Таке тимчасове відсторонення судді ОСОБА_1 від здійснення правосуддя, з урахуванням його продовження, не переривалось і мало місце на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000500 щодо підозри у вчиненні суддею ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368, частиною першою статті 263  Кримінального кодексу України. Застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження зумовлене існуванням ризику того, що суддя ОСОБА_1. під час досудового розслідування може перешкоджати процесуальним діям слідства у кримінальному провадженню №42018000000000500.
		Натомість, клопотання заступника Генерального прокурора від 08.11.2018 №9443/0/8-18 про тимчасове відсторонення судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 від здійснення правосуддя, яке було задоволене оскарженим рішенням Вищої ради правосуддя від 13.11.2018, заявлене після отримання судом обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42018000000000500, та націлене на запобігання шкоди авторитету судової влади та довірі суспільства до неї, а також негативного впливу суддею ОСОБА_1 на значення доказів (знищення чи підроблення документів, вплив на свідків та інше).
		Отже, клопотання заступника Генерального прокурора від 08.11.2018 №9443/0/8-18 про тимчасове відсторонення судді ОСОБА_1 від здійснення правосуддя не є тим самим, що подане повторно, оскільки є різним за своїм змістом стосовно попереднього ініціювання відсторонення та його продовження. 
		Суд відхиляє як необґрунтовані аргументи ОСОБА_1 про те, що клопотання заступника Генерального прокурора клопотання від 08.11.2018 №9443/0/8-18 про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя заявлене хоч і після отримання судом обвинувального акта у кримінальному провадженні №42018000000000500, однак до проведення підготовчого засідання у кримінальній справі, тобто до початку стадії судового провадження. 
		Так, рішенням Конституційного Суду України від 23.11.2017 № 1-р/2017 у справі № 1-28/2017 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України викладено висновок про те, що наслідками направлення в порядку, передбаченому     статтею 291     Кодексу, та надходження до суду обвинувального акта є набуття особою, щодо якої складено такий обвинувальний акт, нового процесуального статусу - обвинуваченого (підсудного), а також початок нової процесуальної стадії кримінального провадження - стадії судового провадження у суді першої інстанції.
		Таким чином, початок стадії судового провадження пов'язується не з проведенням підготовчого засідання у кримінальній справі, а з фактом направлення до суду та отримання ним обвинувального акта.
		При цьому, ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 14.02.2019 у справі №760/26347/18 (провадження №1-кп/760/2022/18) за результатами проведення підготовчого судового засідання судом не встановлено підстав для повернення обвинувального акту та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
		Аргументи позивача щодо безпідставності висновків Вищої ради правосуддя про спричинення шкоди авторитету судової влади здійсненням правосуддя суддею ОСОБА_1, суд вважає помилковими з огляду на таке.
		Положення документів, прийнятих міжнародними інституціями, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII та Кодексу суддівської етики визначають, що авторитет судової влади має вселяти довіру громадськості у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість здійснення правосуддя.
		В рамках активної реалізації етапів судової реформи питання дотримання суддями, які здійснюють правосуддя, вимог законодавства перебуває в площині пильного спостереження та інтересу суспільства і є предметом актуального диспуту серед широкого кола осіб. 
		Здійснення суддею правосуддя за наявності судового провадження за обвинуваченням такого судді у вчиненні корупційного злочину та злочину, що стосується незаконного володіння зброєю, не відповідає ризикам запобігання поширенню соціального обурення з цього приводу та підриву суддівського авторитету та довіри суспільства до системи правосуддя вцілому.
		Безсумнівна відповідність високим стандартам поведінки, а також добровільне погодження на більш істотні обмеження, пов'язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці, випливає із значимості, ролі і місця судової влади в державному механізмі, функцій щодо захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави, а також з особливостей правового статусу судді.
		Положення пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII та статті 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) З'їзду суддів України від 22.02.2013, регламентують неприпустимість підриву суспільної довіри до суду та необхідність забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
		За таких обставин суд вважає, що у Вищої ради правосуддя були обґрунтовані та передбачувані підстави вважати, що наявність судового провадження у кримінальній справі щодо судді ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 368, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України, може дискредитувати повагу до правосуддя та не відповідає морально-етичним принципам до поведінки судді.
		Посилання позивача на відсутність протягом періоду з 27.08.2018 по 12.11.2018 (проміжок часу з моменту закінчення застосованого вперше тимчасового відсторонення з подальшим його продовженням на стадії досудового розслідування та до моменту застосування тимчасового відсторонення на стадії судового провадження) випадків щодо подання скарг на його дії або задоволення відводів стосовно нього з підстав наявності кримінального провадження не спростовують фактичних обґрунтованих ризиків шкоди авторитету судової влади, про які зазначено вище.
		Суд також вважає за необхідне зазначити, що статус обвинуваченого в інкримінованих позивачу злочинах, а також відомий негативний суспільний резонанс з цього приводу не забезпечує достатніх гарантій, які б виключали сумніви у його спроможності виконати роль незалежного арбітра, який вирішує спір незацікавлено, підкоряючись виключно закону. 
		Вищенаведене не узгоджується із дотриманням засад безсторонності (його об'єктивному критерію), які є необхідними для здійснення правосуддя.
		З огляду на викладене, суд вважає, що висновки Вищої ради правосуддя про наявність сумніву у безсторонності судді ОСОБА_1 при здійсненні ним правосуддя є обґрунтованими.
		Таким чином, Вища рада правосуддя, приймаючи рішення № 3457/0/15-18 від 13.11.2018, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оспорюване рішення містить обґрунтовані мотиви, з яких відповідач дійшов правильного висновку про необхідність тимчасового відсторонення судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття вказаного кримінального провадження, а тому відсутні підстави для його скасування.
		Керуючись статтями 2, 22, 139, 241, 243, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		В И Р І Ш И В:
		У задоволені позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення № 3457/0/15-18 від 13.11.2018 - відмовити. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення складене та підписане 15.03.2019.
		............................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		Т.М. Шипуліна, 
		Л.І. Бившева,
		І.А. Гончарова, 
		І.Я. Олендер,
		Р.Ф. Ханова,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...