Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/469/15 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 18.03.2019. Зареєстровано: 19.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2019.
Дата набрання законної сили: 12.03.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		12 березня 2019 року 
		Київ
		справа №822/469/15
		касаційне провадження №К/9901/7263/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Шипуліної Т.М.,
		суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.03.2015 (головуючий суддя - Блонський В.К.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015 (головуючий суддя - Матохнюк Д.Б., судді: Біла Л.М., Гонтарук В.М.) у справі №822/469/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-російського спільного підприємства «Антей» ЛТД до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		В С Т А Н О В И В:
		У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю українсько-російське спільне підприємство «Антей» ЛТД звернулося до адміністративного суду з позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.10.2014 №0001882202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 3  623  153,19 грн., у т.ч., за основним платежем - 3  476  805,22 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 146  347,97 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що отримане протягом вересня 2011 року - травня 2013 року деревообробне обладнання (всього на загальну суму 1  454  000 євро) від італьських фірм правомірно відображено позивачем у податковому обліку як іноземні інвестиції, оскільки таке обладнання поставлялось на користь товариства у якості інвестицій від іноземного учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія Квадр» (Російська Федерація). Зазначене обладнання не є безоплатно отриманими основними засобами в розумінні податкового законодавства, позаяк після припинення юридичної особи (Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія Квадр» (Російська Федерація) у позивача виникло зобов'язання повернути таке майно (у даному випадку прийнято рішення відшкодувати його повну вартість у грошовій формі) його засновнику (учаснику) - ОСОБА_1.
		Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.03.2015 залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015 адміністративний позов задоволено.
		Судами попередніх інстанції у межах спірних правовідносин встановлено, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки позивача, оформленої актом від 22.09.2014 №1608/22/22770402, встановлено порушення товариством вимог пункту 135.2, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств всього на суму 3  476 805,22 грн., в т.ч., за 3 квартал 2011 року на суму 2  395  634,54 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 495  778,81 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 230  123,94 грн., за 2013 рік на суму 355  267,93 грн. Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що обладнання, яке надійшло на адресу позивача у вересні 2011 року, грудні 2011 року, грудні 2012 року та в квітні-травні 2013 року є безоплатно отриманими товарами, оскільки розрахунки за нього не проведено, а компенсація вартості у вигляді передачі майнових прав (частки) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-російського спільного підприємства «Антей» ЛТД не відбулося через ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія Квадр». Таким чином, на порушення наведених норм, позивач до складу інших доходів не відніс вартість основних засобів безоплатно отриманих від нерезидента - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія Квадр».
		Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходили з того, що деревообробне обладнання поставлене на користь позивача не є в розумінні податкового законодавства іншими доходами безоплатно отриманими від нерезидента, оскільки таке обладнання підлягає поверненню законному власнику (засновнику (учаснику) Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія Квадр» - ОСОБА_1), а тому у позивача не виникло обов'язку по оподаткуванню вартості отриманого обладнання.
		Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, Славутська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Хмельницькій області подала касаційну скаргу, у якій просила Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що на момент перетину обладнанням митного кордону України іноземний інвестор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія Квадр» втратив цивільну правоздатність, у зв'язку із ліквідацією, а отже обладнання на фактичну дату його оприбуткування є таким, що отримано безоплатно, а його вартість для позивача є доходами, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток. Таким чином, на дату фактичного отримання деревообробного обладнання позивачем неправильно відображено оприбуткування деревообробного обладнання в бухгалтерському обліку, чим порушено підпункт 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137 Податкового кодексу України.
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
		Обставини справи свідчать, що рішеннями зборів учасників Українсько-російського спільного підприємства «Антей» ЛТД, оформленими протоколами №2 від 20.04.2011 (а.с.67), №5 від 02.09.2011 (а.с.68), на яких від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія Квадр» діяв за довіреністю ОСОБА_2, до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-російського спільного підприємства «Антей» ЛТД було включено іноземного учасника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія Квадр» (Російська Федерація) та зобов'язано його внести вклад до статутного капіталу позивача у вигляді деревообробного обладнання.
		Як свідчать обставини справи та установлено судами попередніх інстанцій, у вересні 2011 року, грудні 2011 року, грудні 2012 року та в квітні-травні 2013 року на користь позивача надійшло деревообробне обладнання на загальну суму 1  454  000 євро. Вартість отриманого деревообробного обладнання позивач відобразив в бухгалтерському та податковому обліку як іноземну інвестицію від іноземного учасника товариства. Деревообробне обладнання поставлялось на користь позивача згідно умов контрактів купівлі-продажу, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія Квадр» (Російська Федерація) та виробниками обладнання - італійськими фірмами STORTI SPA (контракт від 19.10.2010 №02/10-STO-KVA) та AGRO SNS (контракт від 20.10.2010 №0014/10-ARK-KVA). 
		Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.10.2014 у справі №924/990/14, яке набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-російського спільного підприємства «Антей» ЛТД: визнано недійсним рішення зборів учасників ТОВ УРСП «Антей» ЛТД від 20.04.2011 (протокол № 2), рішення зборів учасників ТОВ УРСП «Антей» ЛТД від 02.09.2011 (протокол № 5), рішення зборів учасників ТОВ УРСП «Антей» ЛТД від 06.09.2011 (протокол № 6).
		У межах розгляду зазначеної справи судом установлено, що 14.03.2011 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб внесено запис про припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія Квадр», в зв'язку з ліквідацією.
		Згідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент вирішення спору), яка кореспондується з частиною першою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції з 15.12.2017) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.
		Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про господарські товариства» іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками    та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України.
		Згідно із приписами  статті 80 Цивільного кодексу України  юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
		У відповідності    до частини четвертої  статті 91 Цивільного кодексу України  цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
		Аналогічного змісту норма міститься у  Цивільному кодексі  Російської Федерації, відповідно до частини третьої статті 49 якого правоздатність юридичної особи виникає у момент її створення і припиняється в момент внесення запису про його виключення з єдиного державного реєстру юридичних осіб.
		Необхідно враховувати, що у відповідності до статті 26 Закону України «Про міжнародне приватне право» цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається, особистим законом юридичної особи. Згідно із частиною першою статті 25 цього ж закону особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи, а частиною другою вказаної норми передбачено, що для цілей цього закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована    або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.
		Таким чином, правоздатність Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія Квадр», яке було створене та діяло у відповідності до законодавства Російської Федерації, згідно із приписами  статті 49 Цивільного кодексу  Російської Федерації та з урахуванням вимог статей 25, 26 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинилася в момент внесення запису про його виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, а тому з цього моменту вказане товариство не могло набувати цивільні права та обов'язки, пов'язані із  участю в господарському товаристві. 
		Також слід врахувати, що відповідно до статті 1 Закону України від 19.03.1996 №93/96-ВР «Про режим іноземного інвестування» (у реакції чинний на момент виникнення спірних правовідносин) іноземні інвестори - суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме: юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України; іноземні інвестиції - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
		Тобто, іноземними інвесторами є юридичні особи, створені відповідно до іншого законодавства, з діючим статусом.
		Верховний Суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є повне, всебічне та об'єктивне встановлення обставин у справі.
		Втім, ухвалюючи рішення у даній справі, судами не повно з'ясовано обставини справи, зокрема, не надано належної правової оцінки тим обставинам, що на момент надходження на митну територію України деревообробного обладнання, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія Квадр» втратило цивільну правоздатність, у зв'язку із ліквідацією. Встановлення обставин щодо легітимності статусу юридичної особи - іноземного інвестора має визначальне значення для вирішення даної справи, оскільки безпосередньо впливає на правильність відображення платником податків оприбуткування деревообробного обладнання  у податковому та бухгалтерському обліку.
		Так, відповідно до підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
		Згідно підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
		Відповідно до пункту 137.10 статті 137 цього Кодексу, суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом. 
		Судами попередніх інстанцій не перевірено, чи мала місце компенсація позивачем вартості поставленого деревообробного обладнання та у чиєму володінні перебувало (перебуває) майно. 
		Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
		 
		У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
		Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення. 
		Для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Згідно частини 2 статі 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Згідно з частиною другою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Таким чином, постановлені у справі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.03.2015 та Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області задовольнити частково.
		Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.03.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015 у справі №822/469/15 скасувати.
		Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді Верховного Суду:                                                                         Т.М. Шипуліна
		 
		                                                                                                     Л.І. Бившева
		                                                                                                    
		                                                                                                                            В.В. Хохуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...