Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 143/228/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів найму (оренди).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2019.
Дата набрання законної сили: 06.03.2019
Номер судового провадження: 61-31586ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     Постанова
		Іменем України                                              
		                                                    
		         06 березня 2019 року                                               
		м. Київ
		 
		справа № 143/228/17
		провадження № 61-31586св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Червинської М. Є., 
		суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Коротуна В. М.,  Крата В. І.,         
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_4, 
		відповідач - фермерське господарство «Ліщинецьке об'єднання»
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу  ОСОБА_4 на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 серпня           2017 року в складі судді Бойка А. В. та на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 19 вересня 2017 року в складі суддів: Якименко М. М., Ковальчука О. В., Войтка Ю. Б., 
		 
		               ВСТАНОВИВ :
		 
		1.     Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		                    
		У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернувся до  суду  з  позовом  до  фермерського господарства «Ліщинецьке об'єднання» (далі - ФГ «Ліщинецьке об'єднання») про  визнання недійсним договору оренди землі.
		В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є власником земельної ділянки площею 2,8426 га, розташованої на території Ширмівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області,  кадастровий номер НОМЕР_1. 11 червня 2012 року він уклав з ФГ «Ліщинецьке об'єднання» договір оренди належної йому земельної ділянки строком на     10 років. 
		Посилаючись на те, що в договорі у графі «орендар» замість підпису директора ФГ «Ліщинецьке об'єднання» міститься його факсиміле без зазначення прізвища уповноваженої на підпис особи, на що він письмової згоди не надавав, та враховуючи, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, просив суд на підставі  частин першої, третьої статті 203, частини третьої статті 207 та пункту 1 статті 215 ЦК України визнати договір оренди від 11 червня 2012 року недійсним.Посилаючись на норми статті 216 ЦК України, просив повернути належну йому земельну ділянку.  
		Короткий зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
		  
		Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області                     від 11 серпня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано  тим, що наявність у договорі оренди землі підпису сторони за допомогою факсиміле не є  підставою для визнання його недійсним.
		   
		Короткий зміст та мотиви рішення суду апеляційної інстанції   
		 
		Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 19 вересня 2017 року рішення Погребищенського районного суду Вінницької області                       від 11 серпня 2017 року залишено без змін.
		 
		Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції при розгляді справи повно та всебічно з'ясував обставини справи і не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права.  
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У листопаді 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області  від 11 серпня 2017 року та на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 19 вересня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано з Погребищенського районного суду Вінницької області зазначену справу.
		 
		У лютому 2018 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла зазначена справа.
		 
		Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. 
		 
		Підпунктом 4 пункту першого Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються  спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		У травні 2018 року вказану справу передано до Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2018 року вказана справа призначена до судового розгляду.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки суди, вирішуючи спір, неправильно застосували норми матеріального права та допустили порушення норм процесуального права. Суди не врахували, що  використання факсимільного підпису при укладенні договору дозволяється  за умови наявності між сторонами письмової угоди про це із зразками власноручних підписів осіб, уповноважених на укладення договорів.    
		 
		Заперечення/відзив на касаційну скаргу
		 
		Заперечення/відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_4 не надходили.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 від 23 березня 2007 року         ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 2,8426 га з кадастровим номером НОМЕР_1,яка розташована на території Ширмівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області (далі - земельна ділянка).   
		11 червня 2012 року позивач уклав з відповідачем договір оренди             (далі - договір) належної йому земельної ділянки строком на 10 років. Договір був зареєстрований в установленому порядку. 
		Після укладання договорупозивач передав відповідачу земельну ділянку, що підтверджується актом прийому передачі.   
		Відповідач на виконання договору сплачує позивачу орендну плату, що не заперечується позивачем.
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та)  вважати    доведеними    обставини,    що    не    були   встановлені   в     рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		Частиною першою та другою статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги. 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилався на те, що  особисто директор ФГ «Ліщинецьке об'єднання» договір оренди землі не підписав. Замість підпису директора в договорі міститься його факсимільне відтворення, на що позивач своєї письмової згоди не надавав. Вважає зазначені обставини підставами для визнання недійсним договору.
		Правовідносини, пов'язані з орендою земельних ділянок регулюються  Законом України «Про оренду землі». 
		Відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк. Договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі.
		Згідно частини четвертої статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
		Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими та іншими доказами, крім показів свідків (частина перша статті 218 ЦК України).
		Таким чином, при вирішенні спору значення має  факт вчинення правочину. Позивач цього факту не заперечує.
		Закон України «Про оренду землі» не встановлює недійсність договору оренди землі внаслідок недотримання його письмової форми.  
		За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законами, іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. 
		Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
		Виходячи зі змісту вказаних норм письмова згода сторін на використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису є лише формою підтвердження відповідного факсимільного відтворення підпису його власноручному аналогу. Відсутність такої письмової угоди у випадку вчинення дій з виконання договору, підписаного факсиміле, не може бути умовою недійсності  вчиненого та виконуваного правочину.
		Установивши, що договір оренди землі укладений за взаємною згодою сторін та в подальшому протягом п'яти років виконувався сторонами, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що підписання договору директором ФГ «Ліщинецьке об'єднання» за допомогою факсимільного відтворення його підпису не є підставою для визнання його недійсним.
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при розгляді даної справи неправильно застосовані норми матеріального права чи порушені норми процесуального права, оскільки  не містять у собі посилань на обставини чи докази, якими спростовуються встановлені судом обставини, а ґрунтуються на переоцінці доказів, які були досліджені та оцінені судом, переоцінка цих доказів відповідно до статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень касаційного суду.
		Інші доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на обставини чи докази, якими спростовуються встановлені судами обставини.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
		За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду      
		                       ПОСТАНОВИВ :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області                      від 11 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області      від 19 вересня 2017 року  залишити без змін. 
		  
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та  оскарженню не підлягає.                                                                              
		 Головуючий                                                                                        М.  Є. Червинська 
		 Судді                                                                                                      Н.  О. Антоненко
		                                                                                                                 В. І. Журавель  
		                                                                                                              В. М. Коротун
		                                                                                                              В. І. Крат

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...