Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 299/1757/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2019.
Дата набрання законної сили: 18.03.2019
Номер судового провадження: 61-4809ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		18 березня 2019 року
		м. Київ 
		 
		справа № 299/1757/16-ц 
		провадження № 61-4809св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І.М. (суддя-доповідач), Висоцької В.С.,                Пророка В. В.,                 
		учасники справи:
		позивачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, 
		відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_4, 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 12 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Бисага Т. Ю., Собослой Г. Г., Фазикош Г. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		У липні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про реальний поділ незавершеного будівництвом будинку, встановлення порядку користування земельною ділянкою та вселення.
		Позовна заява мотивована тим, що під час перебування у шлюбі, на підставі рішення Олешницької сільської ради Виноградівського району Закарпатської області від 22 грудня 1998 року ОСОБА_5 отримав земельну ділянку площею 0,18 га на АДРЕСА_1. 09 лютого 2000 року, було виготовлено будівельний паспорт і сторони почали будувати житловий будинок, який на момент звернення до суду є незавершеним будівництвом.
		На підставі вищевикладеного, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_4 просила визнати за нею, право на 1/2 частину спільно нажитого із                               ОСОБА_5 майна, а саме: на 1/2 частину незавершеного будівництвом будинку з надвірними спорудами з процентом готовності 68,99%, розташованого на АДРЕСА_1 та вселити її у цей будинок;
		- реально поділити по половині вищевказаний об'єкт нерухомості, а саме ОСОБА_4 з першого поверху виділити в натурі житлову кімнату з коридором під літерою «1», пл. 27,1 кв. м, коридор зі сходовою кліткою під літерою «2», пл. 9,8 кв. м, санвузол під літерою «3», пл. 5,6 кв. м;                           частину гаражу під літерою «6», пл. 10,6 кв. м, відкритий ґанок під літерою «1»; з другого поверху - житлову кімнату під літерою «7», пл. 25,7 кв. м, суміщений санвузол під літерою «8», пл. 4,8 кв. м; коридор зі сходовою кліткою під літерою «9», пл. 10,4 кв. м, частину житлової кімнати під літерою «10», пл. 11,0 кв. м; балкон під літерою «1У», загальною площею 105,0 кв. м;
		- відповідачу ОСОБА_5 виділити з першого поверху будинку кухню під літерою «4», пл. 25,3 кв. м, житлову кімнату під літерою «5», пл. 15,7 кв. м, частину гаражу під літерою «6», пл. 10,5 кв. м, терасу зі сходовою кліткою під літерою «111»; з другого поверху - частину житлової кімнати під літерою «10», пл. 32,1 кв. м, житлову кімната під літерою «11», пл. 24,0 кв. м, терасу зі сходовою кліткою під літерою «111», балкон під літерою «1У», загальною площею 107,6 кв. м;
		- зобов'язати позивача та відповідача провести будівельно-монтажні роботи, а саме позивачу на суму 113 118,03 грн, а відповідачу на суму                         113 554,77 грн;
		- встановити порядок користування земельною ділянкою пл. 0,1714 га, розташованої на АДРЕСА_1 відповідно до першого варіанту запропонованого висновком експерта, а саме: виділити у користування ОСОБА_4 дві земельні ділянки площами S2=216,1 кв. м та S3=577,2 кв. м, які будуть з'єднані між собою землями спільного користування                            S1=127,4 кв. м; виділити у користування ОСОБА_5 земельну ділянку площею S4=793,3 кв. м, доступ на яку буде здійснюватись через земельну ділянку, що перебуває у спільному користуванні S1=127,4 кв. м; земельну ділянку S1=127,4 кв. м залишити у спільному користуванні сторін;
		- стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за більшу його частку у недобудованому будинку на суму 6057,60 грн. 
		У вересні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.
		Зустрічна позовна заява мотивована тим, що між ОСОБА_4 та                         ОСОБА_5 05 вересня 1998 року укладено шлюб. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.  
		Позивач зазначає, що спільне життя у них не склалося, подальше існування їхньої сім'ї неможливе, шлюбні стосунки між ними припинені, спільне господарство не ведеться.
		На підставі вищевикладеного ОСОБА_5 просив розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зареєстрований 05 вересня 1998 року                 у виконавчому комітеті Олешницької сільської ради Виноградівського району Закарпатської області.
		Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області                                    від 31 липня 2017 року (у складі судді Кашуби А. В.) позов задоволено. Позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
		Встановлено порядок користування земельною ділянкою площею 0,1714 га, розташованою на АДРЕСА_1 відповідно до першого варіанту запропонованого у висновку експерта, а саме: виділено у користування ОСОБА_4 дві земельні ділянки площами S2=216,1 кв. м та S3=577,2 кв. м, які будуть з'єднані між собою землями спільного користування                           S1=127,4 кв. м; виділено у користування ОСОБА_5 земельну ділянку площею S4=793,3 кв. м, доступ на яку буде здійснюватись через земельну ділянку, що перебуває у спільному користуванні S1=127,4 кв. м; земельну ділянку S1=127,4 кв. м залишено у спільному користуванні ОСОБА_4 і  ОСОБА_5  
		В іншій частині первісних позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 
		Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено.
		Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_4, зареєстрований               05 вересня 1998 року у виконавчому комітеті Олешницької сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, запис в книзі реєстрації актів про одруження № 24.
		Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що неможливо здійснити поділ спірного об'єкта незавершеного будівництва,  враховуючи ступінь його готовності, та визначити окремі частини, оскільки  технічно неможливо довести до кінця будівництво зазначеними особами - сторонами у справі.                    У зв'язку із цим, місцевий суд відмовив у задоволенні частково первісних позовних вимогах щодо визнання за сторонами права на недобудований будинок та поділу його в натурі.
		Задовольняючи зустрічні позовні вимоги щодо розірвання шлюбу, суд виходив з того, що між сторонами відсутнє взаєморозуміння, сторони сімейних стосунків не підтримують, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, отже суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки збереження сім'ї сторін є неможливим. 
		Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 12 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції змінено, а саме викладено його в наступній редакції:
		- визнано за ОСОБА_4 право на 1/2 частину спільно нажитого із                       ОСОБА_5 майна, а саме: на 1/2 частину незавершеного будівництвом будинку з надвірними спорудами з процентом готовності 68,99 %, розташованого на АДРЕСА_1.
		- реально поділено по половині вищевказаний об'єкт нерухомості, а саме ОСОБА_4 з першого поверху виділено в натурі житлову кімнату з коридором під літерою «1», пл. 27,1 кв. м, коридор зі сходовою клітиною                     під літерою «2», пл. 9,8 кв. м, санвузол під літерою «3», пл. 5,6 кв. м; частину гаражу під літерою «6», пл. 10,6 кв. м, відкритий ґанок під літерою «1»;                       з другого поверху - житлову кімнату під літерою «7», пл. 25,7 кв. м, суміщений санвузол під літерою «8», пл. 4,8 кв. м; коридор зі сходовою клітиною під літерою «9», пл. 10,4 кв. м, частину житлової кімнати під літерою «10», пл. 11,0 кв. м; балкон під літерою «1У», загальною площею 105,0 кв. м;
		 - відповідачу ОСОБА_5 виділено з першого поверху будинку кухню під літерою «4», пл. 25,3 кв. м, житлову кімнату під літерою «5», пл. 15,7 кв. м, частину гаражу під літерою «6», пл. 10,5 кв. м, терасу зі сходовою клітиною  під літерою «111»; з другого поверху - частину житлової кімнати під літерою «10», пл. 32,1 кв. м, житлову кімнату під літерою «11», пл. 24,0 кв. м, терасу зі сходовою клітиною під літерою «111», балкон під літерою «1У», загальною площею 107,6 кв. м;
		В іншій частині рішення суду залишено без змін.
		Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що спірний об'єкт незавершеного будівництва побудований сторонами в шлюбі, за спільні кошти подружжя та є об'єктом спільної сумісної власності подружжя; процент готовності незавершеного будинку становить 68,99 %, фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням. Та оскільки                            є технічна можливість переобладнати приміщення в ізольовані квартири, можливо виділити окремі його кімнати, закріпити за кожним право на                     1/2 частину придбаного майна. Оскільки між сторонами існує конфліктна ситуація, реальний розподіл майна є доцільним, з метою закінчення кожним із сторін окремо будівництва своєї частини будинку. 
		Рішення місцевого суду в частині розірвання шлюбу сторонами не оскаржено та відносно встановлення порядку користування земельною ділянкою не оскаржено, отже в цій частині рішення суду першої інстанції не було предметом перегляду в апеляційному порядку.
		У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року до Верховного Суду,                         ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд залишив поза увагою, що, враховуючи ступінь готовності незавершеного будівництвом житлового будинку, який становить 68,99 %, апеляційний суд дійшов неправильного висновку щодо можливості виділу в натурі сторонам спору приміщень незавершеного будівництвом житлового будинку, який до введення в експлуатацію може зазнати значних конструктивних змін. 
		Апеляційним судом залишено поза увагою, що в існуючому вигляді  будинок не може бути зданий в експлуатацію, як і бути придатним до життя без проведення відповідних будівельних робіт. Будинок потребує повної реконструкції покрівлі, встановлення пароізоляції та її утеплення, встановлення додаткових несучих конструкцій, здійснення внутрішнього оздоблення, проведення інженерних мереж на другому поверсі, зведення стіни між площами виділеними сторонам, а також виготовлення нових проходів, що, на думку відповідача, коштуватиме мінімум 226 678,80 грн. При цьому, відповідач у справі категорично відмовляється від проведення будь-яких ремонтно-будівельних робіт, а також від їх оплати в подальшому. 
		Враховуючи зазначене, висновок апеляційного суду щодо виділення в натурі приміщень незавершеного будівництвом житлового будинку зі ступенем готовності 68,99 % є неправильним.
		У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якої діє представник ОСОБА_7, зазначає, що ОСОБА_5 в ході розгляду справи у судах попередніх інстанцій, не висловлював будь - яких заперечень, щодо поділу спірного об'єкту незавершеного будівництва. Єдиною умовою поділу спірного об'єкту, є виділ відповідачу ОСОБА_5 першого поверху. Позивач вважає, що рішення апеляційного суду про чіткий поділ незавершеного будівництвом об'єкту між подружжям, надасть ясності у визначенні виділених сторонам часток та вирішить питання завершеності будівельних робіт.
		10 квітня  2018 року цивільну справу передано до Верховного Суду.
		У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		При цьому рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області                                    від 31 липня 2017 року в частині зустрічних позовних вимог про розірвання шлюбу сторонами та в частині первісних позовних вимог щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою не оскаржувалось и не було предметом перегляду апеляційним судом. Отже рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 12 грудня 2017 року оскаржується лише в частині первісних позовних вимог щодо реального поділу спірного об'єкта нерухомості.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 05 вересня 1998 року.
		Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_6,                          ІНФОРМАЦІЯ_1.  
		Рішенням третьої сесії Олешницької сільської ради Виноградівського району Закарпатської області 23 скликання від 22 грудня 1998 року виділено                     ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,18 га на АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку та господарських споруд. Установлено, що 09 жовтня 2000 року виготовлено будівельний паспорт і розпочато будівництво будинку.
		Згідно  з висновком експерта від 03 січня 2017 року, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, будівництвом не завершений, процент готовності становить 68,99 %, а його дійсна ринкова вартість становить 990 649,68 грн.
		Відповідно до довідки від 09 квітня 2016 року, наданої комунальним підприємством «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації», вище зазначений спірний будинок рахується за ОСОБА_5 
		09 квітня 2016 року на замовлення ОСОБА_4 виготовлено технічний паспорт на незавершений будівництвом житловий будинок на                                     АДРЕСА_1.
		Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України). 
		Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з формально-правового погляду, об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю використаних у його будівництві будівельних матеріалів, результатів виконаних робіт, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, тому такий об'єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і підлягати поділу між ними.
		За позовом чоловіка, дружини суд має право здійснити поділ об'єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.
		Установлено, що спірний об'єкт незавершеного будівництва побудований сторонами в шлюбі, за спільні кошти подружжя та є об'єктом спільної сумісної власності подружжя; процент готовності незавершеного будинку становить 68,99 %, фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням, можливо згідно експертизи поділити реально між сторонами. Між сторонами існує конфліктна ситуація щодо використання недобудованого будинку, що дає змоги завершити їм будівництво до кінця. 
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанцій, повно та всебічно дослідивши обставини, щодо яких виник спір, врахувавши зміст вимог і заперечень сторін та належно оцінивши зібрані докази, дійшов обґрунтованого висновку, що незавершений будівництвом житловий будинок з надвірними спорудами з процентом готовності 68,99 %, розташований на АДРЕСА_1, набутий сторонами під час шлюбу, джерелом їх набуття є спільні сумісні кошти та спільна праця, а відтак є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, що є підставою для визнання  за сторонами у справі права на 1/2 частину спільно нажитого майна за кожним  та реального поділу вищевказаного об'єкта нерухомості.
		Доводи касаційної скарги щодо неможливості виділу в натурі сторонам спору приміщень незавершеного будівництвом житлового будинку, не заслуговують на увагу, оскільки є технічна можливість переобладнати приміщення в ізольовані квартири, можливо виділити окремі його кімнати, закріпити за кожним право на 1/2 частину придбаного майна, що випливає з висновку судово-будівельної експертизи від 03 січня 2017 року.
		Інші доводи касаційної скарги та зміст оскарженого судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують. 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновку суду апеляційної інстанції  не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
		Рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 12 грудня 2017 року залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:І. М. Фаловська   В. С. Висоцька   В. В. Пророк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...